CC BY
19
тим самим посилюючи синергетичний ефект для досягнення запланованих результата.
Список використаних джерел
1. Бюджетний Кодекс УкраТни вщ 08.07.2010 р. № 2456-VI. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/iaws/ main.cgi?nreg=2456-17.
2. Ю. С. Фюкально-бюджеты новацп децентра-люацмного тдходу до реформування держави / Ю. С. Вдовенко // Вюник ЧернНвського державного технологмного уыверситету. Серт : Економны на-
уки. - 2014. - №4.-С.199-203. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vcndtue_2014_4_31
3. Концепцт реформування мюцевого самовря-дування та територ^льноТ' оргаызацп влади в Укра-Тн1 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:akon. rada.gov.ua/go/333-2014-р
4. Розвиток бюджетноТ децентралюацп в УкраТ-н [Текст] : наук. доп. / [ЛунЫа I. 0. та ¡н.] ; за ред. д-ра екон. наук I. 0. Лун¡ноТ ; НАН УкраТни, ДУ «1н-т еко-ном¡ки та прогнозування НАН УкраТни». - КиТв : [б. в.], 2016. - 69 с.
УДК 338.242
е.о. БОГДАНОВСЬКА,
асп'1рант, Державний науково-досл'щний ¡нститут ¡нформатизацИ та моделювання економки
М1нютерства економ¡чного розвитку ¡ торг¡вл¡ Украни
Особливост реал1зацм антикризово! державно! пол1тики в розвинутих кражах св1ту та УкраУш
Дослджено особливост'1 антикризовоI полтики розвинутих кра'/н. Визначено ключов¡ напрями антикризовоI полтики розвинутих кран. Проведено компаративний анал'з реал'зацп антикризо-вих заходов державноI полтики Украни та розвинутих кра'/н. Узагальнено основн'1 риси антикризовоI полтики кран Бвропи та ¡нших розвинутих кран. Розглянуто питання важливост'1 формування ст'1йких економЧних систем в умовах зростаючоI клькост кризових прояв¡в на загальнодержав-ному та глобальному рвнях. Розглянуто питання важливост'1 розробки актуальних методичних п'щ-ход'1в щодо визначення ст'1йкост'1 економчних систем з метою упередження можливих економчних спадов та кризових явищ. Визначено найб'тьш ¡стотн фактори макроеконом¡чноl дестаб'л'зацп в Укран та запропонован напрямки реал'зацп антикризовоI державноI полтики, що допоможуть усунути кризов'1 процеси та забезпечити п'щвищення ст'1йкост'1 економ¡чноl системи Украни.
КлючовI слова: антикризова державна полтика, розвинут'1 крани, ст'1йк'1 економ¡чн¡ системи, ф¡нансов¡ установи, антикризове регулювання, економ'1ка.
Е.А. БОГДАНОВСКАЯ,
аспирант, Государственный научно-исследовательский институт информатизации и моделирования экономики Министерства экономического развития и торговли Украины
Особенности реализации антикризисной государственной политики в развитых странах мира и Украине
Исследованы особенности антикризисной политики развитых стран. Определены ключевые направления антикризисной политики развитых стран. Проведен компаративный анализ реализации антикризисных мер государственной политики Украины и развитых стран. Обобщены основные черты антикризисной политики стран Европы и других развитых стран. Рассмотрены вопросы важности формирования устойчивых экономических систем в условиях растущего числа кризисных проявлений на общегосударственном и глобальном уровнях. Рассмотрены вопросы важности разработки актуальных методических подходов к определению устойчивости экономических систем с целью предупреждения возможных экономических спадов и кризисных явлений. Определены наиболее существенные факторы макроэкономической дестабилизации в Украине и предложены направления реализации антикризисной государственной политики, которые помогут устранить кризисные процессы и обеспечить повышение устойчивости экономической системы Украины.
Ключевые слова: антикризисная государственная политика, развитые страны, устойчивые экономические системы, финансовые учреждения, антикризисное регулирование, экономика.
8
Формування ринкових вщносин в УкраТж №5 (192)/2017
© е.о. БОГДАНОВСЬКА, 2017
IELYZAVETA BOGDANOVSKA,
Post-graduate, The State Research Institute of Informatization and Economic Modelling of Ministry of
Economic Growth and Trade (DNDIIME)
Features of the implementation of anti-crisis state policy in
developed countries and Ukraine
The features of anti-crisis state policy of developed countries were defined. The key areas of anticrisis policy of developed countries were determined. Comparative analysis of anti-crisis state policy of Ukraine and developed countries was done. The main features of anti-crisis policy in Europe and other developed countries were summarized. Importance of stable economic systems formation in terms of crisis manifestations on state and global level was distinguished. Was determined an importance of an actual methodological approach creation for differentiating the level of economic stability to preserve possible economic recession and crises. Factors with the biggest impact on macroeconomic destabilization in Ukraine were defined. The measures and ways of implementation of anti-crisis state policy of Ukraine, that would help to overcome crisis and guarantee improvement of economic system stability, were proposed.
Keywords: anti-crisis state policy, developed countries, stable economic systems, financial institutions, anti-crisis regulation, economy.
Постановка проблемы. Пос^йний ¡нтерес краТн до ¡нтегра^йних процесс та мжнародних ринюв з метою прагнення економнного розви-тку зумовлюе появу кризових явищ притаманних краТнам, як прагнуть або функцюнують у ринко-в^ модел¡ розвитку краТни. Кожна кратна реалг зуе свою програму захода та метода усунення кризових явищ виходячи з анал^у причин виник-нення кризи за допомогою реал^ацм вщповщноТ антикризовоТ державноТ пол^ики краТни. Подо-лання кризових явищ вимагае вивчення досвщу розвинутих краТн св^у в зд^снены антикризовоТ державноТ пол^ики. Цей досвщ може бути корис-ним для пщвищення ефективност¡ реал^ацм антикризовоТ державноТ пол^ики УкраТни.
Анал13 останшх досл1джень i публтацш. Теоретичн засади та заходи антикризовоТ державноТ пол^ики, а також вплив кризових явищ на неТ вивчали таю в^чизняы та зарубжы дослщни-ки, як: 0. С. Бабаын, Я. В. Бел¡нська, Т. П. Богдан, В. М. Геець, Е. Дюркгейм, Я. А. Жал¡ло, Л. Ко-л¡нець, В. Д. Кривов, П. В. Круш, 6. С. Кузнецов, 0. В. Манойленко, А.А. 0лешко, К. Пр^, В. В. Ри-с¡н та ¡н. Проте, особливост реал^ацм антикризовоТ державноТ пол^ики в розр¡з¡ розвинутих краТн розглянуто недостатньо та вимагають де-тальышого вивчення.
Мета статл. Стаття присвячена дослщжен-ню заход¡в та вивченню досвщу ¡з реал^ацм антикризовоТ державноТ пол^ики розвинутих краТн св^у та обгрунтування можливостей та напрямю Тх застосування в УкраТн
Виклад основного материалу. П1д кризою розумшть надзвичайне, найбтьше загострен-ня протир1ч у соц1ально-економ1чн1й систем! або оргаызацм, що загрожуе ТТ життест1йкост1 в на-вколишньому середовищк Бтьшють науковц!в розглядае кризи виключно з негативно!' сторони [15, с. 61], осктьки ú залежно в1д ТхньоТ «стад!'' та глибини» [18, с. 14], завдають певноТ шкоди нацюнальним економкам, що змушуе держави й представниюв б!знесу протид!яти цьому суспть-ному феномену, тобто перешкоджати йому. Проте, на думку I.B. Зятковського [12], наслщки кризи можуть бути як негативы для пщприемства, так i позитивы. Кр!м того, вони здатн спричини-ти якюы та к!льк!сн!, зворотн! та незворотн!, дов-гостроков! та короткостроков! зм!ни в оргаызацп. В!дтак, наслщки кризи можуть !н!ц!ювати онов-лення оргаызацм чи Tí л!кв!дац!ю, послаблювати кризовий стан чи загострювати його.
В умовах кризи, основним у державному управляй е розробка ефективноТ антикризовоТ пол!ти-ки та програм оперативного реагування, впрова-дження в життя оптимальних процедур пошуку i узгодженого прийняття управл!нських ршень на вс!х р!внях, передбачення у цих процедурах ре-альних можливостей корегування управл!нських помилок [19, с. 319].
Формування антикризовоТ пол!тики розвинутих держав вщбуваеться на основ! виважених р0ень у сфер! нацюнальноТ економки, як! будуть сприяти нарощуванню Тх потенц!алу, збалансованост! м!ж-галузевих вщносин, зниженню впливу зовн!шн!х \
внyтpiшнix pизикiв, peaлiзaцiя якиx мoжe пpивeсти дo ствopeння кpизoвиx ситyaцiй [В]. Як зaзнaчae A.A. Олeшкo, aнтикpизoвe peгyлювaння нaцio-нaльнoï eкoнoмiки — цe пpoцeс цiлeспpямoвaнoгo впливу opгaнiв дepжaвнoгo yпpaвлiння нa yпepeд-жeння, нeдoпyщeння тa мiнiмiзaцiю нeгaтивниx нaслiдкiв кpизoвиx явищ з мeтoю зaбeзпeчeн-ня стaлoгo eкoнoмiчнoгo poзвиткy [б, с. SB7]. Mи пoгoджy8мoся з aвтopoм A. A. Олeшкo, aнтикpи-зoвe peгyлювaння poзглядa8ться y двox a^e^ax [б, с. S40-S46]: 1) як склaдoвa дepжaвнoгo pe-гyлювaння eкoнoмiки, щo являе сoбoю сyкyпнiсть мeтoдiв, фopм тa зaсoбiв впливу дepжaви нa œ-цiaльнo-eкoнoмiчнy систeмy з мeтoю peaлiзaцiï мaкpoeкoнoмiчниx цiлeй; S) як фyнкцiя дepжaвнo-гo yпpaвлiння, щo peaлiзy8ться чepeз пpoвeдeння aнтикpизoвoï пoлiтики, спpямoвaнoï нa виpiшeння пpoблeм eкoнoмiчнoгo poзвиткy.
Упepшe aнтикpизoвe peгyлювaння нa дepжaв-нoмy piвнi пoчaлo зaстoсoвyвaтись в C0A пiд чaс Вeликoï дeпpeсiï 1930-x pp. Cвiтoвa eкoнoмiч-нa кpизa 19S9-1933 pp. стaлa нaйпoтyжнiшoю зa moï^ нaслiдкaми для свiтoвoгo гoспoдapствa. Haпpиклaд, сукупний oбсяг пpoмислoвoгo ви-poбництвa кaпiтaлiстичнoгo свiтy скopoтився нa 46,0 %, виплaвкa стaлi тa чaвyнy змeншилaся нa 6S,0 %, видoбyтoк вyгiлля нa 31,0 %, зoвнiшньo-тopгoвeльний oбopoт нa 67,0 %. Пpи цьoмy кть-кiсть бeзpoбiтниx стaнoвилa S6 млн. oсiб aбo 1/4 всix зaйнятиx гpoмaдян. Вoднoчaс peaльнi пpи-бутки змeншилися нa бВ,0 %, a вapтiсть цiнниx пaпepiв нa бipжax «впaлa» нa 60,0-7б,0 % [9].
В yмoвax пpoявy кpизи тa eкoнoмiчнoï нeстa-бiльнoстi, poзвинyтi ^a^ свiтy нaмaгaються змiнити ситyaцiю шляxoм пoсилeння дepжaвнo-гo втpyчaння в eкoнoмiкy. Iндикaтopaми усп0-нoстi циx зaxoдiв мoжyть бути скopoчeний пepi-oд peцeсiï тa зaбeзпeчeння yмoв для нapoщeння peaльнoгo ВВП. Здaтнiсть eкoнoмiчниx систeм oкpeмиx ^afc нaдaлi poзвивaтися в «aгpeсивнo-му сepeдoвищi», пpистoсoвyвaтися дo зoвнiшнix змiн, дo нoвиx «пpaвил гpи, кoли вoни paптoм змг нюються ... дo yтpимaння кoнкypeнтниx пepeвaг» фopмy6 пoняття «стiйкoстi» eкoнoмiки [SS, с. 66]. Cтiйкi eкoнoмiчнi систeми здaтнi зaбeзпeчyвaти стaбiльнe eкoнoмiчнe зpoстaння i висoкий жит-тевий piвeнь нaсeлeння, фopмyвaти oптимaльнi мaкpoeкoнoмiчнi пpoпopцiï вiдтвopeння, щo пe-peдбaчaють eкoнoмнe i paцioнaльнe викopистaн-ня peсypсiв, нaлaгoджeнiсть мexaнiзмiв сaмope-
гуляцм' i yпpaвлiння, a тaкoж здaтнiсть швидкo yсyвaти зaгpoзи aбo пpистoсyвaтися дo iснyючиx yмoв гoспoдapювaння i pинкoвoï кoн'юнктypи.
Для фopмyвaння нayкoвo-oбrpyнтoвaнoï era-нoмiчнoï пoлiтики тa poзpoбки мexaнiзмy зaбeз-пeчeння стiйкoгo poзвиткy нaцioнaльнoï eкoнo-мiки пoтpiбeн мeтoдичний пiдxiд дo визнaчeння piвня ст^гаст нaцioнaльнoï eкoнoмiки тa oцiнки ïï динaмiки. Poзpaxyнoк пapaмeтpiв стiйкoстi ^ei' чи ^moï сфepи eкoнoмiки здЯснюеться нa o^o-вi пoкaзникiв eкoнoмiчнoï бeзпeки. Ha сьoгoднi в Укpaïнi aпpoбoвaнi двi Meтoдики poзpaxyнкy piв-ня eкoнoмiчнoï бeзпeки Укpaïни, poзpoблeнi Дe-пapтaмeнтoм eкoнoмiчнoï стpaтeгiï Miнiстepствa eкoнoмiчнoгo poзвиткy i тopгiвлi: Meтoдичнi peкo-мeндaцiï щoдo poзpaxyнкy piвня eкoнoмiчнoï бeз-пeки Укpaïни вщ 0S.03.S007 тa вiд S9.10.S013 po^. Зa iснyючими мeтoдикaми poзpaxyнкy piвня eкoнoмiчнoï бeзпeки Укpaïни визнaчeнo пopoгoвi тa гpaничнi знaчeння мaкpoeкoнoмiчниx пoкaз-никiв, пepeвищeння якиx xapaктepизy8 нapoстaн-ня вiдпoвiднo нeспpиятливиx i зaгpoзливиx тeн-дeнцiй фyнкцioнyвaння нaцioнaльнoï eкoнoмiки тa свiдчить пpo piвeнь CT^oCTi вiдпoвiднoï сфepи eкoнoмiки. Haйбiльш ютотними фaктopaми мa-кpoeкoнoмiчнoï дeстaбiлiзaцiï в Укpaïнi е: динa-мiкa i oбсяг зoвнiшньoгo бopгy, дeфiцит бюджeтy, piвeнь нaкoпичeниx нaцioнaльниx зaoщaджeнь, динaмiкa i стpyктypa iнoзeмнoгo кaпiтaлy, вщ-сyтнiсть тoвapнoï i гeoгpaфiчнoï дивepсифiкoвa-нoстi eкспopтнo-iмпopтниx пoтoкiв, нeeфeктивнa гaлyзeвa стpyктypa нaцioнaльнoï eкoнoмiки [S6, с. SB-Зб]. Зaзнaчeнe дa8 пiдстaви ствepджyвa-ти, щo дepжaвнe peгyлювaння в Укpaïнi пoтpeбy8 poзpoбки нoвиx eфeктивниx мexaнiзмiв y зaбeз-пeчeннi с^йгас^. Як зaзнaчa8 A.О.Xoджaян, для yсyнeння кpизoвиx пpoцeсiв в Укpaïнi нeoбxiднo:
- усунути pизики poзвиткy нa oснoвi: знижeн-ня piвня зoвнiшньoï зaбopгoвaнoстi дepжaви; зaбeзпeчeння внyтpiшньoï тa зoвнiшньoï стa-бiльнoстi гpoшoвoï oдиницi; пiдвищeння piвня гe-oгpaфiчнoï i тoвapнoï дивepсифiкaцiï зoвнiшньoï тopгiвлi; yсyнeння дисбaлaнсiв бaнкiвськoï систe-ми; знижeння piвня мaтepiaлoмiсткoстi тa eнep-гoeмнoстi виpoбництвa; лiквiдaцiï дeфopмoвaнoï гaлyзeвoï i тexнoлoгiчнoï стpyктypи виpoбництвa;
- зaбeзпeчити збaлaнсoвaнiсть мaкpoeкoнo-мiчниx вiдтвopювaльниx пpoпopцiй шляxoм пpи-скopeнoï мoдepнiзaцiï мaтepiaльнo-тexнiчнoï бaзи пpoмислoвoгo виpoбництвa; нapoщyвaння oбсягiв
iнвeстицiйниx pecyp^ i пepeopieнтaцïí ïx y ви^-кoтexнoлoгiчнi сeктopи eкoнoмiки; впpoвaджeння pecypco- тa eнepгoзбepiгaючиx тexнoлoгiй; зни-ж^ння питoмoï вaги eкoлoгoдeстpyктивниx пщ-пpиeмств; вдoскoнaлeння систeми фiнaнсoвoгo oбслyгoвyвaння aгpapнoгo сeктopa нa oснoвi дep-жaвнoï iнвeстицiйнoï пiдтpимки; змiни гaлyзeвoï стpyктypи нa кopисть висoкoтexнoлoгiчниx галу-зeй; змiни сeктopaльнoï стpyктypи в poзpiзi сфe-pи пoслyг нa кopисть oсвiти, нayки, iнфopмaтизa-ц||", oxopoни здopoв'я; дoсягнeння збaлaнсoвaнoстi мiж спoживaнням i дoxoдaми, зaoщaджeннями тa iнвeстицiями, зoвнiшнiм i внyтpiшнiм пoпитoм, pe-aльними i фiнaнсoвими aктивaми);
- сфopмyвaти oптимaльнy мoдeль зoвнiшньo-eкoнoмiчниx зв'язкiв шляxoм змeншeння зaлeж-нoстi eкoнoмiки ^al^ вiд кoн'юнктypи зoвнiшнix pинкiв; зpoстaння 8мнoстi внyтpiшньoгo pин-ку; фopмyвaння дi8вoгo мexaнiзмy зaxистy i пщ-тpимки нaцioнaльниx виpoбникiв нa зoвнiшнix pинкax [26, c. 28-35].
Aнтикpизoвe peгyлювaння дepжaв вигануе pяд фyнкцiй, дo якиx вiднoсяться: пepeдкpизoвe pe-гyлювaння, peгyлювaння в yмoвax кpизи, pe^-лювaння пpoцeсiв виxoдy iз кpизи, стaбiлiзaцiя нeстiйкиx ситyaцiй, мiнiмiзaцiя втpaт й втpaчe-ниx мoжливoстeй, свo8чaснe пpийняття piшeнь. Koжнa iз пepeлiчeниx фyнкцiй мae ^oí oсoбли-вoстi, aлe y ^oln сyкyпнoстi вoни xapaктepизy-ють aнтикpизoвe peгyлювaння в цiлoмy як бeзпe-pepвний пpoцeс, щo пoтpeбye нayкoвoгo пiдxoдy дo фopмyвaння в^ йoгo eтaпiв з oглядy нa влaс-тивoстi eкoнoмiчнoï систeми тa нa нeoбxiднiсть зaбeзпeчeння стaлoгo poзвиткy eкoнoмiки [16].
Cepeд нaйбiльш зaстoсoвyвaниx нaпpямiв tea-xoдiв) aнтикpизoвoï пoлiтики poзвинyтиx ^afc - е:
I. Пiдтpимкa фiнaнсoвoгo сeктopy шляxoм дo-пoмoги дepжaви фiнaнсoвим yстaнoвaм з мeтoю стaбiлiзaцiï poбoти фiнaнсoвo-кpeдитнoï ^CTe-ми [2, 25], включaючи:
1) peкaпiтaлiзaцiю бaнкiв (C0A, Aвстpiя, Бeль-гiя, Hiмeччинa, Гpeцiя, Iспaнiя, Iтaлiя, Kiпp, Люк-сeмбypг, Пopтyгaлiя, Фiнляндiя, Угopщинa, Äa-нiя, Швeйцapiя, Гoнкoнг, Kaтap, OAE, Cayдiвськa Apaвiя, Kaзaxстaн);
2) нaдaння стaбiлiзaцiйниx кpeдитiв (C0A, Фpaнцiя, Iспaнiя, Iтaлiя, Швeцiя, Hopвeгiя, Beли-кoбpитaнiя, Угopщинa);
3) зaxoди з peстpyктypизaцiï бaнкiвськoï ^CTe-ми, включaючи спpияння oб'8днaнню бaнкiв aбo
ïx нaцioнaлiзaцiю (Бeльгiя, Hiдepлaнди, Пopтyгa-лiя, Iслaндiя, Швeцiя, Beликoбpитaнiя, Ipлaндiя);
4) зaxoди з poзчистки бaлaнсiв бaнкiв, включa-ючи нaдaння дepжгapaнтiй зa пpoблeмними a^ тивaми (C0A, Kaнaдa, Hiмeччинa, Iспaнiя, Iтaлiя, Beликoбpитaнiя, Дaнiя, Швeцiя, Швeйцapiя, Япo-ыя, Kopeя, Aвстpaлiя) [3].
II. Гpoшoвo-кpeдитнa пoлiтикa
2.1. Koнтpoль зa гpoшoвими кoштaми бaнкiв.
2.2. Фiнaнсoвa дoпoмoгa peaльнoмy сeктopy era-нoмiки. Цтями циx зaxoдiв е стимyлювaння eкoнo-мiчнoгo зpoстaння i poзшиpeння дoстyпy дo кpe-дитниx peсypсiв; пpaгнeння нe дoпyстити дeфляцiю (бopoтьбa з Ыфля^ею йдe нa зaднiй плaн) [2, 25]:
1) знижeння пpoцeнтниx стaвoк бiльшiстю кpa-1'н з пoбoювaння дeфляцiï (C0A, Kaнaдa, Швeй-цapiя, Швeцiя, Hopвeгiя, Дaнiя, Beликoбpитaнiя, Aвстpaлiя, Япoнiя, Kитaй, Iндiя, B'eтнaм);
2) пiдвищeння пpoцeнтниx стaвoк. Дeякi кpaïни пiшли цим шляxoм (Угopщинa, Iслaндiя, Бiлopyсiя);
3) знижeння ^pcy нaцioнaльнoï вaлюти (Iслaн-дiя, Угopщинa, Пoльщa, B'8тнaм, Kopeя, Бpaзилiя, Meксикa, Укpaïнa, Бiлopyсiя);
4) знижeння нopм peзepвyвaння (Kитaй, Бpa-зилiя, Бoлгapiя);
5) пoявa нoвиx iнстpyмeнтiв кpeдитyвaння eкo-нoмiки aœ дo пpямoгo фiнaнсyвaння цeнтpoбaн-кaми дepжaвниx бюджeтiв [3].
iii. Bплив нa peaльний сeктop шляxoм стимулю-вaння виpoбництвa тa eкспopтy, iнвeстицiй у ви-poбництвo.
3.1. Cпpияння poзвиткy тa впpoвaджeнню нo-виx тexнoлoгiй.
3.2. ^ec™^!' в poзбyдoвy тa мoдepнiзaцiю iнфpacтpyктypи.
3.3. Пiдтpимкa зaйнятocтi тa бeзpoбiтниx.
3.4. Дoпoмoгa мaлoмy тa cepeдньoмy бiзнecy.
3.5.Пiдтpимкa мiжнapoднoï тopгiвлi [2, 31].
Cepeд циx зaxoдiв [3]:
1) пiдтpимкa oкpeмиx гaлyзeй, cepeд якиx: aв-тoмoбiлeбyдyвaння (C0A, Kaнaдa, Фpaнцiя, Швeцiя, Kитaй); «Hoвa» eнepгeтикa тa eнepгoз-бepeжeння (C0A, Фpaнцiя, Швeйцapiя); тpaн-cпopтнa iнфpacтpyктypa (Kaнaдa, Фpaнцiя, Kи-тaй, ^н^нт, Kaзaxcтaн, Iтaлiя, Швeйцapiя, Taйвaнь); житлoвe бyдiвництвo (Kaнaдa, Beли-кoбpитaнiя, Kитaй, Apгeнтинa, Kaзaxcтaн, Kopeя); aepoкocмiчнa, гipничoдoбyвнa, лicoвa пpoмиcлo-вicть (Kaнaдa); iннoвaцiйнi тexнoлoгiï (Kитaй, Ka-зaxcтaн); aгpapнoпpoмиcлoвий кoмплeкc (Kитaй,
Казахстан); експорт, Китай); ав!аперевезення (Аргентина);
2) зниження податк!в - пряме або непряме (Н!-меччина, Франц!я, Швейцар!я, Япон!я, Китай, 1н-д!я, Тайвань, Аргентина, УкраТна);
3) п!двищення податк!в (Литва);
4) п!дтримка малого ! середнього б!знесу (Н!-меччина, Грец!я, 1тал!я, Великобритан!я, Япон!я, Китай, Казахстан, Угорщина);
5) створення спец!альних бюджетних фонд!в (Франц!я, Бразил!я, Гонконг, Кувейт);
6) зб!льшення державних запозичень (Н!меч-чина, Франц!я, Норвег!я, Япон!я).
Для п!дкр!плення антикризовоТ державноТ пол!-тики в розвинутих краТнах зд!йснювались:
- традиц!йн! заходи (для збтьшення л!кв!дност! центральн! банки зменшували проценты ставки реф!нансування);
- не традиц!йн! заходи (для зб!льшення л!к-в!дност! центральн! банки купували державн! та приваты ц!нн! папери, спрощували умови та зб!льшували строки реф!нансування, зменшували резервы вимоги).
Пор!вняльний анал!з реал!зац!Т антикризовоТ державноТ пол!тики УкраТни та розвинутих краТн наведено в таблиц!. 0кр!м того, за активно!' п!д-тримки держави в реал!зац!Т антикризовоТ пол!-тики краТни через ф!скальну ! грошово-кредитну пол!тику можливо послабити, а в деяких випад-ках усунути кризов! явища.
Загалом економ!чна та ф1нансова статистика свщчать, що упродовж останн1х 30 роюв еко-ном1ка 17 провщних держав св1ту зазнавала негативного впливу 113 фЫансових криз (37 - у 1980-х рр.; 42 - у 1990-х рр., а також 34 - у 2000-х рр.). Кризи фондового ринку становили близько 45,0 % вщ Тх загальноТ ктькост1, кризи в банювсьюй сфер! - 38 %, валюты кризи - 17 %. Значного масштабу набула сучасна св!това криза, що охопила ф!нансовий ! реальний секто-ри економ!ки. 0прилюднений у с!чн! 2008 р. зв!т Св!тового банку заф!ксував упов!льнення зрос-тання св!товоТ економ!ки в 2007 р. (+3,6 %) по-р!вняно з 2006 р. (+3,9 %) [22].
Насл!дки впливу кризових явищ для бвропей-ського Союзу (6С) також мали значний вплив, Тх явища в кожн!й краТн! мають свою специф!-ку прояву. Досить ц!кавим е досв!д 6С щодо ан-тикризового регулювання на державному р!вн!. Так, для п!дтримки ф!нансового стану краТн ан-
тикризовою пол!тикою 6С було прийнято ряд за-ход!в: утворено бвропейський Стаб!л!зац!йний Механ!зм (6СМ) у 2010 р.; запровадження про-грами ф!нансовоТ п!дтримки; посилення бюджет-ноТ дисципл!ни; розширення програми кредиту-вання та запровадження нових заход!в з надання кредит!в (див. рисунок).
П!д бвропейським Стаб!л!зац!йним Механ!з-мом (6СМ) сл!д розум!ти ф!нансово-стаб!л!за-ц!йний фонд, д!яльн!сть якого спрямована на досягнення ф!нансовоТ стаб!льност! в межах 6в-розони [10]. Антикризов! програми ! плани е найважпив!шими !нструментами реал!зац!Т антикризовоТ пол!тики. Як показав досв!д подолання глобальноТ ф!нансово-економ!чноТ кризи 20082009 рр., антикризов! програми високорозви-нених краТн включали переважно заходи ф!нан-сового регулювання ! спрямован! на досягнення короткострокових ц!лей [20]. Вони були розро-блен! на 1-2 роки. Нехтування довгостроковими ц!лями розвитку та не усунення практики борго-вого ф!нансування сукупного попиту стали осно-вними причинами Тх ф!аско.
В даний час антикризов! аспекти державного управл!ння економ!кою в р!зних краТнах ви-ражаються в р!зних формах. Досв!д краТн 6в-ропейського Союзу (6С) в ц!лому п!дтверджуе, що рег!ональна пол!тика в цих краТнах практично спрямована на створення умов, що дозволя-ють рег!онам повн!стю реал!зувати наявн! у них можливост! стимулювання ! зб!льшення Тх внеску в розвиток нац!ональноТ економ!ки. Все б!льшо-го поширення в 6С отримуе сп!льне ф!нансуван-ня слаборозвинених район!в для Тх розвитку [23].
Антикризова державна пол!тика !нших краТн направлена на:
1) Зменшення тиску для експортер!в на !но-земних ринках [2, 17]:
- посилення п!дтримки експортер!в у Рос!Т, Китаю, Б!лорус! шляхом в!дшкодування експорте-рам частини витрат на сплату в!дсотк!в за кредитами у нац!ональних банках;
- у багатьох краТнах (Япон!Т, Велик!й Британ!Т, Аргентин!, Бразил!Т, КитаТ, США, Б!лорус!, 1ндоне-з!Т) зб!льшилася державна п!дтримка експорте-р!в через надання гарант!й для експорту (Велика Британ!я, Аргентина), кредитування експортер!в у раз! розширення Тх б!знесу за кордоном (Япо-н!я), надання п!льгових кредит!в експортерам (США, Бразил!я).
Пopiвняльний aнaлiз peaлiзaцiï aнтикpизoвиx зaxoдiв дepжaвнoï пoлiтики У^аши та poз-винyтиx ^arn*
Peaлiзaцiя зaxoдiв Kpa'1'ни Oпиc зaxoдiв У^аша
1 2 3 4
Moнeтapнa пoлiтикa
Зaxoди для нa-дaння лiквiднocтi в нaцioнaльнiй вaлютi Япoнiя, Beли-кoбpи-тaнiя, Швeйцapiя, Iндiя, Kитaй, Япoнiя, Ka-нaдa, Швeцiя, Для збтьоюння лiквiднocтi в кpaïнi цeнтpaльнi бaнки змeншyвaли пpoцeнтнi cтaвки peфiнaнcyвaння. Зaпpoвaджeння цeнтpaльними бaнкaми нeтpaдицiйниx зaxoдiв пo poзшиpeнню лiквiднocтi: cпpoщyвaли yмoви тa збiльшyвaли crpo-ки peфiнaнcyвaння, кyпyвaли дepжaвнi тa пpивaтнi цiннi пaпepи, змeншyвaли peзepвнi вимoги. B Укpaïнi HБУ нaдaвaв лiквiднicть в eкoнoмiкy в 2008 p. чepeз poзши-peння peфiнaнcyвaння кoмepцiйниx бaнкiв шляxoм cпpoщeння вимoг дo зacтaви, змeншeння вимoг дo peзep-вyвaння, кyпiвлю дepжaвниx oблiгaцiй. Boднoчac в 2009 p. HБУ змeншив oбcяги peфiнaнcyвaння бaнкiв, зoce-peдившиcь пpи цьoмy пepeвaжнo нa фiнaнcyвaннi пpoблeмниx бaнкiв.
Зaxoди для збiльшeння лiквiднocтi в iнoзeмнiй вaлютi Aвcтpaлiя, Iндiя, Pociя 6ЦБ* тa Kитaйcьким нapoдним бaнкoм чepeз cвoп-oпepaцiï з нaцioнaльними цeнтpaльними бaнкaми тa мiжнapoднi peзepви кpaïн cвiтy HБУ нe мaв дoмoвлeнocтeй пpo cвoпи з Ышими цeнтpaльними бaнкaми, викopиcтoвyв мiжнapoднi peзepви тa фiнaнcyвaння MBФ для зaбeзпeчeн-ня eкoнoмiки лiквiднicтю в iнoзeмнiй вaлютi
Фiнaнcoвa дoпoмoгa дepжaви фшангавим ycтaнoвaм
Peфiнaнcyвaння aбo гapaнтyвaн-ня бaнкiвcькиx бopгiв зa paxy-нoк дepжaвниx кoштiв Фpaнцiя, Be-ликa Бpитaнiя, C0A, Пiвдeннa Ko-peя, Швeцiя Зa для збiльшeння дoвipи дo фiнaнcoвиx ycтaнoв тa зaпoбiгaння вiдтoкy вклaдiв aбo пoявi вимoг щoдo дocтpoкoвoгo ви-кoнaння зoбoв'язaнь ypядaми ^an-i були гapaнтoвaнi бaнкiвcькi бopги зa paxyнoк дepжaвниx кoштiв B Укpaïнi тaкa пpaктикa нe викopиcтoвyEтьcя.
Знижeння нopмaтивiв pe-зepвyвaння Kитaй, Iндiя. Bикopиcтaння цьoгo зaxoдy бyлo мoтивoвaнo нeoбxiднicтю зб^ьшити лiквiднicть бaнкiвcькиx ycтaнoв. Taк, в Kитaï вiдпoвiднa cтaвкa peзepвyвaння бyлa змeншeнa нa 0,5 в.п. (пюля тoгo як вoнa бyлa cкopoчeнa дo 16,5% з 17,5%). Пюля пoчaткy кpизи цi нopми були змeншeнi дo 1,5-4% в зaлeжнocтi вiд джepeлa кoштiв. B Укpaïнi HБУ дoзвoлив пiдвищyвaти нa oдин piвeнь кaтeгopiю pecтpyктypoвaнoï кpeдитнoï oпepaцiï з пoзичaльникaми, щo дoзвoлилo нe cтвopювaти дoдaткoвi peзepви пiд пpoблeмнy зaбopгoвaнicть. B 2008 p. були знижeнi вимoги дo peзepвyвaння пщ дeпoзити в нaцioнaльнiй вaлютi, a тaкoж для кoштiв, oтpимaниx вщ нepeзидeнтiв.
Kpeдитyвaння бaнкiв тa ^ornx фiнaнcoвиx ycтaнoв Фpaнцiя, C0A, Hiмeччинa Зaпpoвaджeнo кpeдитyвaння бaнкiв тa фiнaнcoвиx ycтaнoв aбo цeнтpaль-ними бaнкaми кpaïн, aбo ypядoм. Taкi зaxoди мaють нa мeтi пiдвищeння лiквiднocтi циx Ыституцм тa вiднoвлeння мiжбaнкiвcькoгo кpeдитyвaння. B Укpaïнi пpaктикa peфiнaнcyвaння бaнкiвcькиx ycтaнoв cтaлa дoвoлi poз-пoвcюджeнoю. Boднoчac пpoблeм-ним питaнням cтaлo викopиcтaння oтpимaниx кoштiв для cпeкyляцiй нa вaлютнoмy pинкy
Koнтpoль за гpoшoвими кoштaми бaнкiв
Cтвopeння cпeцiaльнoгo Ыституту peгyлювaння фiнaнcoвиx pинкiв в ц^му Фpaнцiя, C0A, Kитaй. Kpan-M вимaгaють пepeглянyти poль тa функцп MBФ тa Фopyмy фiнaнcoвoï cтaбiльнocтi. B Укpaïнi нe icнyв cтpaтeгiчнo уз-гoджeнoгo нa piвнi дepжaви бaчeння peфopмyвaння cиcтeми peгyлювaння фiнaнcoвиx pинкiв
Bимoгa для бaнкiв ^e-дитyвaти пiдпpивмcтвa тa дoмoгocпoдap-cтвa Фpaнцiя, Be-ликa Бpитaнiя У Beликiй Бpитaнiï для oтpимaння фiнaнcoвиx pecypciв вiд дepжaви бaнки пoвиннi yклacти з ypядoм угаду пoзи-ки, щo пepeдбaчaв пeвнi oбcяги i види oбoв'язкoвoгo кpeдитyвaння cпoживaчiв i бiзнecy. У Фpaнцiï cтвopeннi пocaди «кpeдитнoгo oмбyдcмeнa» B Укpaïнi aнaлoгiчнi вимoги дo бaнкy вiдcyтнi.
*Узaгaльнeнo aвтopoм зa ^ними [2, 25] Пpимiтки : ВЦБ - eвpoпeйcький цeнтpaльний бaнк.
Концептуальна схема антикризово! державно! политики СС*
*Джерело: власна розробка автора
Шмеччина, Францш, 1талш, 1спан1я, Нщерланди та ш.
Румун1я, Латв1я, Грец1я, 1рлащця, Португал1я, Угорщина
утворено еСМ у 2010 р.
програми фшансово! шдгримки вщ «тршки кредитор1в» (€С, 6ЦБ, МВФ)
Посилення бюджетно! дисциплши шляхом
скорочення державних видатюв
та обсягу державного боргу
Т
Антикризова державна полггика ЕС
1рландш, Португал1я, Iтaлiя та ш.
Грец1я, Португатя, 1рлащця та ш.
Розширення програми кредитування та запровадження нових заход1в з надання кредитав для фшансово! тдтримки крашам - учасницям Сврозони в рамках антикризово!' полггаки
Мета: надання фшансово! допомоги крашам, яш переживають фшансову скруту. Фонд формуеться за рахунок випуску фшансових ¡нструмент1в та боргових щнних папер1в термшом до 30 роьав.
_к1 Максимальний обсяг кредиту, який може
_) надаватися держав1-учасниц! - 500 млрд. евро.
I----
Мета:
Т
Мета: покращення фшансового стану. Кожна програма розробляеться ¡ндив1дуально
для окремо1 краши з урахуванням проблем п державних фшанав та потреб
л.
покращення
макроекономиних
показниюв.
У рамках Пакту про стабшьшсть та зростання евроком!с1я ухвалила низку заход1в про скорочення державних видатив та обсягу державного боргу. Кожнш з кра1н з огляду на и економ1чну ситуацш надаетъея певний термш для покращення макроеконом1чних показникш. У раз! недотримання вимог, до краши-порушниц! вживатимугься санкцн
Затвердження програми фондового ринку. Мета: вщновлення перехщного механ1зму монетарно! пол^икн в межах валютно1 зони та досягнення цшово'1 стабшьноста. Затвердження Програми з кушвл! облггацш. Мета: стимулювання кредигних шетитуцш для
наданнякредипв свот ктентам шляхом викупу обл1гацш.
2) Захист нац!ональних виробник!в через п!дви-щення тариф!в на !мпорт товар!в ! техн!чних бар'ер!в:
- програми з п!двищення попиту на нов! авто-моб!л! нац!онального виробництва шляхом ви-куп!вл! громадян старих авто в обм!н на куп!влю нових запровадили у 2008-2010 рр. США, Велика Британ!я, Япон!я, Китай, Н!меччина, Н!дер-ланди, Польща.
3) Закладення в бюджетах кошт!в на створен-ня спец!альних фонд!в для п!дтримки реального чи ф!нансового сектор!в США, Канада, Н!меччи-на, Франц!я, 1спан!я, 1тал!я, Швец!я, Дан!я, Япон!я, Китай, Гонконг, Кувейт, Бразил!я.
4) Ц!леспрямоване зб!льшення деф!циту за рахунок зростання державних витрат (здеб!льшого на розвиток !нфраструктури) Канада, Япон!я.
5) Масштабний продаж актив!в, що перебува-ють у власност! держави Велика Британ!я, П!в-денна Корея.
6) Масштабне зменшення видатк!в на утри-мання м!н!стерств та !нших державних установ Польща, Франц!я, 1тал!я, Угорщина.
До прикладу, Сполучен! Штати Америки реал!-зовують пол!тику антикризового управл!ння через вдосконалення законодавства в галуз! за-йнятост!, зб!льшення робочих м!сць, особливо для молод!, розробку рег!ональних структурних програм тощо. Так, в параграф! 310 гл. 58 Зво-ду закон!в США зазначено, що ефективн! заходи уряду повинн! м!стити спец!ально розроблен! програми з! зниження високого р!вня безроб!ття, з! зменшення безроб!ття серед окремих груп пра-
ц1вник1в; посилення рол1 експорту i полтшення м1жнародноТ конкурентоспроможностi стьсько-господарських та промислових товарiв, а також автомобiлебудування [14]. Ще одним, не менш важливим, напрямом удосконалення антикризо-вого державного управлЫня в США е координа-цiя зусиль рiзних державних вщомств щодо роз-робки та проведення економiчноí' пол1тики. Для реалiзацм цього напрямку з 1984 р. функцюнуе Президентська рада з удосконалення управлЫ-ня, прюритетним напрямками дiяльностi якоТ е:
- удосконалення управлiння фЫансовими ресурсами;
- оптимiзацiя управлiнських Ыструмен^в i процедур;
- координацiя дiяльностi генеральних Ыспек-торiв;
координацiя зусиль рiзних вiдомств щодо ско-рочення числа злочиыв тощо [14].
Кратною, яка мае давн традицм втручання дер-жави в економiку, в т. ч. за допомогою антикри-зового планування, е Японiя, де зд^снюеть-ся безпосереднiй вплив держави на економiчне зростання i його темпи; структуру промислового виробництва; осв^у i науку; зайнятiсть; обiг; цЫо-утворення; зовнiшньоекономiчнi зв'язки; галузе-ву структуру. Основними напрямами антикризо-вот полiтики Японм е:
- зменшення ставок рефiнансування Цен-тральним банком;
- сприяння реструктуризацм iпотечних кредитiв;
- надання вщтермЫування податковот забор-гованостi;
- запровадження пiльгового оподаткування [14].
Слщ розглянути також i досвiд Нмеччини ви-
ходу з економiчноí кризи. Експортно-орieнтова-нiй економiцi Федеративно!' Республки Нмеччи-на було завдано значнот шкоди, про що в першу чергу свщчить скорочення валового внутр0ньо-го продукту кратни. Проблеми виникли i у зд^-сненнi програм економiчного i соцiального роз-витку. Також похитнулася фЫансова стабiльнiсть кратни, i опинився пiд загрозою питання забез-печення зайнятостi населення. Федеральний Уряд Нмеччини в 2008 р. визначив найважли-вiшi напрямки змщнення кратни i виведення тт з кризи [6]. План пщйому економки орi8нтувався на досягнення трьох цтей, а саме:
- по-перше - вщновлення довiри до фiнансо-вот системи;
- по-друге - гарантування банкiвських вкла-дiв населення;
- по-трете - надання захисту со^альному ринковому господарству. Прюритетним напрям-ком у ФРН було обрано комплекс заходiв з подо-лання фiнансово-економiчноí кризи. Федеральний Уряд надав гарантм для в^х ощадних вкладiв. Biдповiдно такими дiями було укрiплено довiру громадян кратни як вкладниюв до безпеки тх за-ощаджень пiд час кризи [6].
Цкавим також е i досвiд Великобританм у фор-муваннi антикризовот полiтики, зокрема у 2007 р. Реагуючи на сповтьнення економiчного зростання, що ставило пщ удар всю банкiвську систему, Банк Англм з грудня 2007 року почав зни-жувати ставки рефЫансування, повiльнiше нiж в США, але пюля вересня 2008 року пониження ставки рiзко прискорилося. У березы 2009 року ставка Банку Англм опустилася до юторичного мУмуму - 0,5% На наступному етап ослаблен-ня грошово-кредитнот полiтики, навеснi 2009 року, була реалiзована програма викупу Банком Англм цЫних паперiв, яка стартувала в березы 2009 року i спочатку обмежена граничною сумою 50 млрд. фун^в, яка згодом була збтьшена до 175 млрд. фун^в у серпы 2009 року i до 200 млрд. фун^в в листопадi 2009 року [1].
19 тня 2009 року мiнiстр фЫанЫв оголо-сив про антикризовi заходи, розроблен владою, серед яких були: схема захисту активiв (Asset Protection Scheme) (страхування МЫфЫом ак-тивiв, що знаходяться на банкiвських балансах); розширення «вiкна можливостей» - викорис-тання схеми кредитних гарантiй; в якост розширення схеми кредитних гарант^ була запро-понована схема гарант^ щодо цiнних паперiв, забезпечених активами (гарантм по знову емг тованими тотечних паперах з рейтингом AAA). О^м того, влада Великобританм приступили до здiйснення заходiв зi стимулювання попиту, в тому чи^ за допомогою використання захо-дiв фюкальнот полiтики. Податковi новацп держави Грунтувалися на прагненнi збтьшити попит в економiцi, перш за все споживчий. Для цього в законодавство були внесен змЫи, щодо зменшення ставок ключових податюв [1].
У Францм незважаючи на заперечення з боку Ыших учасниюв бвропейського Союзу, з 2008 р. проводиться великомасштабна пiдтримка про-мисловост кратни. Основна фiнансова допомо-
гa дepжaви у фopмi мiжбюджeтниx тpaнcфep-^в, пiльгoвиx кpeдитiв, дepжaвниx бaнкiвcькиx гapaнтiй тa пoлiтики cтимyлювaння пpoдaжiв зa paxyнoк бюджeтниx cyбcидiй cкoнцeнтpyвaлa-ся нa пpiopитeтниx гaлyзяx eкoнoмiки, a caмe: aвiaбyдyвaннi тa aвтoмoбiльнoï пpoмиcлoвocтi. Зa paxyнoк бюджeтy Фpaнцiя фaктичнo пoгacи-лa бopги нaйбiльш вaжливиx для eкoнoмiки пщ-пpи8мcтв, включaючи пoдaткoвi бopги. Фpaнцi8ю тaкoж були пpийнятi aнтикpизoвi зaxoди у cфepi пoдaткoвoгo peгyлювaння i coцiaльнoгo зaбeзпe-чeння нaceлeння ^al^ [6].
У кoнтeкcтi зapyбiжнoгo дocвiдy, в Укpaïнi aнти-кpизoвa дepжaвнa пoлiтикa мae peaлiзyвaтиcя зa тaкими нaпpямaми:
1. B бaнкiвcькiй cфepi пoпepeджeння i нeдo-пyщeння кpиз [7, 24]. Пepeгляд дiючиx мexaнiз-мiв фiнaнcoвoï пiдтpимки бaнкiв тa ïx вдocкoнa-лeння дo cyчacниx вимoг; здiйcнeння внyтpiшньoï мaкpoeкoнoмiчнoï тa зoвнiшньoeкoнoмiчнoï пo-лiтики; cтвopeння тa дepжaвнa пiдтpимкa aнти-iнфляцiйнoï тa aнтидeвaльвaцiйнoï пoлiтики; зa-пpoвaджeння зaxoдiв зi змeншeння дepжaвнoгo бopгy ^al^; пiдвищeння дoвipи дo бaнкiв шля-xoм нaдaння дepжaвниx гapaнтiй нa бaнкiвcькi вклaди, a тaкoж кpeдитyвaння мaлoгo й cepeд-ньoгo бiзнecy нa пiльгoвиx yмoвax.
2. Зaпoбiгaння нeгaтивниx нacлiдкiв бaнкpyт-cтвa cyб'8ктiв гocпoдapcькoï дiяльнocтi [13]. Bi-тчизнянi тoвapoвиpoбники пoтpeбyють ф^нм-вo-eкoнoмiчнoгo oздopoвлeння, зaпpoвaджeння eфeктивнoгo aнтикpизoвoгo мoнiтopингy, a тaкoж cтвopeння нaлeжнoï cиcтeми cвo8чacнoгo вияв-лeння кpизoвиx явищ тa ïx пoдoлaння. Ocкiльки cвoeчacнo виявлeнi кpизoвi пpoцecи нa пiдпpи-8мcтвi дoзвoлять пoпepeдити нacтaння бaнкpyт-cтвa. ^ мoжливo дocягти шляxoм зaпpoвa-джeння нa пiдпpиeмcтвax aнтикpизoвиx cиcтeм. Пpoтe бeз дoпoмoги дepжaви в цьoмy пpoцeci нe oбiйтиcь. Cтвopeння зaгaльниx yмoв функцг oнyвaння cyб'8ктiв гocпoдapювaння, збepeжeння кoжнoгo життeздaтнoгo пiдпpи8мcтвa e вигiднa cycпiльcтвy тa poзвиткy eкoнoмiки ^al^.
3. Пiдтpимaння coцiaльнoï тa пoлiтичнoï CTa-бiльнocтi [11]. Ocнoвними нaпpямaми дepжaв-нoгo впливу нa aнтикpизoвy coцiaльнy пoлiтикy e збepeжeння зaйнятocтi нaceлeння тa в^чиз-нянoгo квaлiфiкoвaнoгo кaдpoвoгo пoтeнцiaлy, здiйcнeння peгyлювaння coцiaльнoï дoпoмoги тa зaxиcтy нeзaxищeниx вepcтв нaceлeння, cпpиян-
ня poзвиткy ocвiти, мeдицини, зaбeзпeчeння нa-лeжниx пeнciй, збepeжeння piвня тa ягаст жит-тя гpoмaдян. Здiйcнeння циx нaпpямiв дoзвoлить виявити пpiopитeтнicть aнтикpизoвoï дepжaвнoï пoлiтики, ïï вiдпoвiднicть eфeктивнoгo дepжaвнo-гo втpyчaння дo тa пiд чac кpизи.
Haвeдeнi нaпpями aнтикpизoвoï дepжaвнoï пo-лiтики Укpaïни cвiдчaть пpo нe швидкi тeмпи змг ни aнтикpизoвoгo дepжaвнoгo yпpaвлiння, якi пe-peшкoджaють пpиcкopeнню вiдтвopювaльниx пpoцeciв в кpaïнi. Пepeбyвaючи в ф^нмв^ тa iнвecтицiйнiй зaлeжнocтi нeoбxiднi cтpyктypнi пe-peтвopeння зa зaзнaчeними нaпpямaми peaлiзa-цй aнтикpизoвoï дepжaвнoï пoлiтики. Peзyльтaти якиx мoжливo oцiнити лишe чepeз дeякий чac.
Bиcнoвoк
Бiльшicть зaxoдiв aнтикpизoвoï дepжaвнoï пo-лiтики poзвинyтиx кpaïн cпpямoвaнa нa пocлa-блeння тa ycyнeння нeгaтивнoгo впливу кpизoвиx явищ, з мeтoю зaбeзпeчeння пoдaльшoгo eкoнo-мiчнoгo poзвиткy. Зacлyгoвye нa yвaгy cтвopeння 6вpoпeйcькoгo Cтaбiлiзaцiйнoгo Mexaнiзмy poз-винутими кpaïнaми 6вpoпeйcькoгo Coюзy. Ocнo-внa мeтa якoгo нaдaння фiнaнcoвoï дoпoмoги ^a-ïнaм, якi пepeживaють фiнaнcoвy с^уту нa ocнoвi cтвopeнoгo зaгaльнoгo фoндy кpaïн. Iншим, нe мeнш вaжливим, eлeмeнтoм aнтикpизoвoï дep-жaвнoï пoлiтики е poзpoбкa мeтoдичниx пiдxoдiв щoдo визнaчeння cтiйкocтi eкoнoмiчниx cиcтeм з мeтoю yпepeджeння мoжливиx eкoнoмiчниx ^a-дiв тa кpизoвиx явищ. A^e cтiйкi eкoнoмiчнi сис-тeми здaтнi зaбeзпeчyвaти cтaбiльнe eкoнoмiчнe зpocтaння i ви^кий життевий piвeнь нaceлeння, фopмyвaти oптимaльнi мaкpoeкoнoмiчнi пpoпo-pцiï вiдтвopeння, щo пepeдбaчaють eкoнoмнe i pa-цioнaльнe викopиcтaння pecypciв, нaлaгoджeнicть мexaнiзмiв caмopeгyляцiï i yпpaвлiння, a тaкoж здaтнicть швидкo ycyвaти зaгpoзи aбo пpиcтocy-вaтиcя дo icнyючиx yмoв гocпoдapювaння i pинкo-вoï ган^кт^и. Aнтикpизoвa дepжaвнa пoлiтикa Укpaïни мae cвoю cпeцифiкy i пoтpeбy8 yдocкoнa-лeниx мeтoдичниx пiдxoдiв щoдo визнaчeння piвня cтiйкocтi нaцioнaльнoï eкoнoмiки, a тaкoж poзpoб-ки cyчacниx тa eфeктивниx мexaнiзмiв ïi peгyлю-вaння, щo в cвoю чepгy пoвиннo пiдкpiплювaтиcь вoльoвим пoлiтичним piшeнням з 6o^ пpaвлячoï влaди, нaцiлeнoï нa впpoвaджeння eкoнoмiчниx peфopм тa глибoкoï мoдepнiзaцiï зaдля зaбeзпe-чeння cтaбiльнoгo зpocтaння кpaïни.
Список використаних джерел
1. Алексашенко С. В. Опыт других стран : есть чему поучиться / С. В. Алексашенко, Д. В. Мирошниченко, С. В. Смирнов, А. В. Чернявский [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://dcenter.hse.ru/ data/2012/05/31/1252348126/15.pdf.
2. Антикризова пол1тика в свт та УкраТнг порюняль-на оцЫка заходю та економ1чних ефеклв [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ier.com.ua/files/ Projects/Projects_2009/2009_19_Anticryzova%20 politika/Project%20output/2009_19_ukr.pdf.
3. Антикризисная политика в зарубежных странах [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// bizbook.online/ekonomika_teoriya/ antikrizisnaya-politika-zarubejnyih.html.
4. Антикризове регулювання економки в умовах свггових економмних криз: ор1ентац1я на реал1зац1ю стратеги економмного розвитку [Електронний ресурс].
- Режим доступу: http://econa.at.ua/Vypusk_5/ kolinets.pdf.
5. Антикризове регулювання нацюнально''' економЬ ки: теорт i практика: [монограф1я] / А.А. Олешко; На-цюнальний унiверситет ДПС Укра'ни. — lрпiнь: Видав-ництво НУДПСУ, 2012. — 350 с.
6. Богдан Т.П. Глобальна фЫансова криза та ви-клики для економiчноí полiтики в посткризовий перЬ од [Текст] / Т. П.Богдан // ФЫанси УкраТни. - 2010.
- №6. - С. 3-14.
7. Буряк О. П. Опыт антикризисного государственного управления зарубежных стран и возможность его адаптации к украинским условиям [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://cyberleninka.ru/ article/n/opyt-antikrizisnogo-gosudarstvennogo-upravleniya-zarubezhnyh-stran-i-vozmozhnost-ego-adaptatsii-k-ukrainskim-usloviyam.
8. Геець В.М. Формування i розвиток фЫансово''' кризи 2008-2009 роюв в Укран [Текст] / В. М. Геець // Економка УкраТни. - 2010. - №4. - С. 5-15.
9. Дан МВФ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.imf.org.
10. Дан мiжнародноí дтово''' газети «Financial Times» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ft.com/home/europe.
11. Економiчна криза в УкраТнг вимiри, ризики, пер-спективи / Жалто Я.А., Бабанiн О.С., БелЫська Я.В. та iн.. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.niss.gov.ua.
12. Зятковський 1.В. Фiнансове оздоровлення пщ-приемств: теорiя i практика: Монографiя. - Тернопiль: Економiчна думка. - 2003. - 344 с.
13. КолЫець Л. Антикризове регулювання економЬ ки в умовах свггових економiчних криз: орieнтацiя на реалiзацiю стратеги економiчного розвитку [Текст] / Л. КолЫець // Економiчний аналiз. - 2010. - Вип. 5.
- С. 276-279.
1 4. Кривов В. Д. Законодательное регулирование макроэкономических процессов в США [Электронный ресурс] / В. Д. Кривов // Аналитический вестник Совета Федерации ФС РФ. - 2002. - № 3(159). - С. 18.
- Режим доступа: www/URL: http://www.budgetrf. ru/Publications/Magazines/VestnikSF/2002/ vestniksf159-03/vestniksf159-03030.htm.
15. Кузнецов £. С. Сут-лсть поняття «криза пщприем-ства» та основнi чинники и виникнення / £. С. Кузнецов // Економка та держава. - 2013. - № 3. - С. 60-63.
16. Лизун В. М. Антикризова полiтика : свгго-вий досвщ та уроки для Укра'ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.stattionline.org. ua/ekonom/49/6623-antikrizova-politika-svitovij-dosvid-ta-uroki-dlya-ukra%D1%97ni.htm.l.
17. Мазуренко В.1. Свiтовi фiнансовi кризи i нацю-нальна економiчна безпека: теорiя i методолопя: мо-нографiя / В.1. Мазуренко. - К.: Ки'вський унiверситет, 2007. - 511 с.
18. Манойленко О. В. Антикризове управлЫня у корпоративному секторi економки : автореф. дис. ... д.е.н. : спец. 08.00.03 «Економка та управлЫня нацЬ ональним господарством» / О. В. Манойленко. - X., 2010. - 39 с.
19. Мельниченко О. А. Антикризова полiтика дер-жави: сутнють та складовi / О. А. Мельниченко // Ста-новлення сучасного укра'нського суспiльства: полiтич-нi, управлiнськi, економiчнi та правовi аспекти: тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф., 27 берез. 2015 р. : у 2 ч. Ч. 1. - К. : Вид-во КНУЮМ, 2015. - С. 317-320.
20. Олешко А.А. Антикризовi програми i плани на-цюнальних господарств: особливосл реалiзацií та першi результати / А.А. Олешко // Економка та держава. - 2010. -№ 1. - С. 23-29.
21. Основы напрямки антикризово' полггики за-рубiжних кра'н i мiждержавних утворень (на досвi-дi сучасного глобального економiчного кризи) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://um.co. ua/9/9-2/9-21612.html.
22. Портер М. Международная конкуренция: Пер. с англ./ Под ред. и с предисловием В.Д. Щетинина. -М.: Межд. отн., 1993.- 896 с.
23. Програма загальнодержавних антикризо-вих заходiв [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://old.fru.org.ua/law/965-2009.
24.Риан В. В. Наотдки фЫансовоТ' кризи для банювсько-го сектору та ризики державного втручання [Текст] / В. В. Рион // Фiнанcи УкраТни. - 2010. - №8. - С. 24-33.
25.Сайти центральних банюв http://www.bis.org/ cbanks.htm, Global financial stability report http://www.imf. org/External/Pubs/FT/GFSR/2009/02/ pdf/textpdf.
26. Ходжаян А.А. Макроэкономическая устойчивость в системе конкурентоспособного развития экономики / А.А.Ходжаян // Экономический бюллетень Научно-исследовательского экономического института Министерства экономики Республики Беларусь. Вып. № 12 (210).- М., 2014.- С. 28-35.
УДК 339.97; 351.82
П.Г. НЕБОТОВ,
директор Державного науково-досл'щного ¡нституту ¡нформатизацИ' та моделювання економки
М1жнародний досвщ формування та розвитку систем експортного контролю
У статт наведено результати узагальнень м¡жнародного досв'щу формування систем та меха-н¡зм¡в експортного контролю. Видлено ключов¡ особливост'1 формування та розвитку систем експортного контролю в США та ВС. Внесено пропозицИ щодо ¡мплементацИ' окремих ¡нструментв експортного контролю розвинутих кран в укранську практику.
Ключовi слова: експорт, експортний контроль, механзм експортного контролю, зовн0ньое-кономчна полтика.
П.Г. НЕБОТОВ,
директор Государственного научно-исследовательского института информатизации и моделирования экономики
Международный опыт формирования и развития систем экспортного контроля
В статье приведены результаты обобщений международного опыта формирования систем и механизмов экспортного контроля. Выделены ключевые особенности формирования и развития систем экспортного контроля в США и ЕС. Внесены предложения по имплементации отдельных инструментов экспортного контроля развитых стран в украинскую практику.
Ключевые слова: экспорт, экспортный контроль, механизм экспортного контроля, внешнеэкономическая политика.
P. NEBOTOV,
Director of State Research Institute of Information and Modeling of Economy
International experience of formation and development of export control systems
The results of generalization of international experience and mechanisms of formation of export controls. Highlight key features of formation and development of export control systems in the US and EU. Proposals to implement export controls of individual instruments developed countries in the Ukrainian practice.
Keywords: export, export control mechanism for export control, foreign policy.
Постановка проблеми. Феномен експортного контролю виник як щея нормативного (законо-давчого) обмеження «небажаного» експорту пев-них активiв, якщо використання цих активiв Ышими краТнами каталiзуe ризики глобально!' безпеки.
Експортний контроль як явище сусптьно-го життя передбачае зд^снення певних заходiв у випадку, якщо економiчний актив (продущя),
що пщлягае державному експортному контролю, перетинае державний кордон. 1ншими словами, експортний контроль можливий у ситуацм, коли мае мюце взаeмодiя суб'ек^в господарю-вання як мУмум двох держав. В таких умовах цтком справедливим е твердження, що порядок i процедури експортного контролю рiзних держав певною мiрою мають бути гармоызованими
18 Формування ринкових вщносин в УкраТж №5 (192)/2017
© П.Г. НЕБОТОВ, 2017
