CC BY
26
При забезпеченн нацюнально)' безпеки держави, особливо! ваги набувае дотримання репональних (територ1альних) Ытереш, до них належать:
- вщповщнють р1вня життя населення та способу життя населення, його окремих прошарюв та груп державним та свтовим стандартам;
- наявнють репональних бюджетно-фтансових та ¡нших економ1чних засоб1в регулювання економки;
- ¡снування можливостей для використання наявних ресурав (в першу чергу трудових);
- функцюнування ¡нфраструктурно забезпечених внутршшх та мiжрегiональних зв'язкiв;
- стабшьнють суспiльно-полiтичноí та нацiонально-етнiчноí ситуацií та ¡н [9].
Забезпечення регiональноí безпеки потребуе вдосконалення територiальноí органiзацií сусптьства, створення умов для динамiчного, збалансованого, стабшьного соцiально-економiчного розвитку регiонiв кра'1'ни, формування в них можливостей щодо саморозвитку, а також додержання гарантованих державою со^альних стандартiв життeдiяльностi населення, пщвищення рiвня його життя та забезпечення еколопч-ноí безпеки незалежно вщ мiсця проживання [1].
Висновки. Достатнiй рiвень економiчноí безпеки регюшв характеризуеться можливiстю здiйснювати власну економiчну полiтику в рамках держави, еластично реагувати на рiзкi геополiтичнi змти в краíнi, здатностi самостiйно (без допомоги центру) реалiзовувати значнi економiчнi заходи, можливостi надава-ти допомогу сумiжним областям i регiонам.
Забезпечення належного рiвня нацiональноí безпеки неможливе без проведення виваженоí полiтики у сферi регiональноí економiчноí безпеки, яка вщповщатиме iнтересам людини, суспiльства та держави в ць лому. Лише за умови поеднання в едишй системi монiторингу, iдентифiкацií, виявлення джерел i причин загроз нацiональним Ытересам Украíни на регiональному рiвнi буде можливою розробка дieвих заходи щодо (х нейтралiзацií.
Л1тература
1. Економ/чна безпека: концептуальне визначення та механ/зм забезпечення: Монограф/я / О.Ф. Нов/ко-ва., Р. В. Покотиленко / НАН Украни. 1н-т економ/ки промисловост/. - Донецьк, 2006. - 408 с.
2. Економ/чна безпека : навч. пос/б. /за ред. З.С. Варнал/я. - К. : Знання, 2009. - 647 с.
3. Закон Украни "Про основи национальноI безпеки" вд 19.06.2003 № 964-IV[Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=964-15
4. Шуршин В. О. Система економ!чноI безпеки репону: анал!з та перспективи: дис. на здобуття наук. сту-пеняканд. екон. наук: спец: 08.00.05 "Розвитокпродуктивнихсил/' репональна економ!ка"/В.О. Шуршин. -2009. - 190 с.
5. Закон Украни "Про стимулювання розвитку рег/он/в" вд 08.09.2005 № 2850-IV [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua /cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2850-15
6. Чесноков А. В. Зовн/шньоеконом/чна безпека держави в умовах европейсьш /нтеграц/I Укра 'ми: авто-реф. дис. канд. екон. наук : 08.05.01 / Чесноков Андр/й Володимирович. - К., 2006. - 19 с.
7. Экономическая безопасность. Энциклопедия/Под. ред. А.Г. Шаваева, А.Т. Багаутдинова и др. - М.: Издательский дом "Правовое просвещение", 2001. - 511 с.
8. Экономическая безопасность как обьект регионального исследования Татаркин А., Романова О., Ку-клин А. и др. // Вопросы экономики. - 1996. - №5. - С. 78-89.
9. Экономическая безопасность региона: анализ, оценка, прогнозирование: [монография] / В.С. Поно-маренко, Т. С. Клебанова, Н. Л. Чернова. - X. : ИНЖЭК, 2004. - 364 с.
10. Сундук А. М. Економ/чна безпека Украни в рег/ональному вим/р/: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.10.01 /Сундук Анатол/й Миколайович. - К., 2006. - 20 с.
11. Экономическая безопасность предприятия: сущность и механизм обеспечения: [монография] / Г.В. Козаченко, В. П. Пономарёв, О. М. Ляшенко. - К. : Либра, 2003. - 280 с.
УДК 33.05-044.63(477)
Рудницька О.В.,
к.е.н., доцент кафедри фЫанав, грошового об^у i кредиту ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ iменi Григс^я Сковороди"
АНТИКРИЗОВ1 ЗАХОДИ НАЦЮНАЛЬНИХ ГОСПОДАРСТВ ТА ВИКЛИКИ ДЛЯ ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ В ПОСТКРИЗОВИЙ ПЕР1ОД
Проанал/зовано основн/ напрями антикризових заход/в нац/ональних господарств. Визначено ключов/ проблеми для укранськоI економ/ки в посткризовий пер/од. Обфунтовано комплекс заход/в державноI пол/тики щодо стаб/л/зац/1 макроеконом/чноI ситуацп в Укра'!н/.
168 Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 17/1
© Рудницька О.В., 2011
Ключов1 слова: ф!нансово-економ1чна криза, грошово-кредитна полпика, ф!скальн! стимули, системнi ризики, антикризовi заходи, бюджет, державний борг.
Проанализированы основные направления антикризисных мероприятий национальных хозяйств. Определенны ключевые проблемы для украинской экономики в пост кризисный период. Обоснованны комплекс мероприятий государственной политики относительно макроэкономической ситуации в Украине.
Ключевые слова: финансово-экономический кризис, денежно-кредитная политика, фискальные стимулы, системные риски, антикризисные мероприятия, бюджет, государственный долг.
Basic directions of anti crisis measures of national economies are analyzed. Key problems for the Ukrainian economy in a post crisis period are determinate. Complex of measures of public policy for stabilization of mac-roeconomic situation in Ukraine are grounded.
Keywords: financial and economic crisis, monetary policy, fiscal incentives, system risks, anti crisis measures, budget, national debt.
Постановка проблеми. Сучасна фтансово-економ1чна криза продемонструвала системы недолки чинно! модел1 економ1чно1 системи з и ор1ентац1ею на надм1рне споживання i використання кредитних ре-сурав, прорахунки пол^ики економiчного лiбералiзму i впливу держави на розвиток фтансового сектору. У кра!нах, що розвиваються, свтова фтансова криза оголила ппертрофовану залежнють !х економiк вiд зовнiшнього фiнансування i засвiдчила неспроможнiсть нацiональних фтансових систем забезпечувати поступальний економiчний розвиток. В умовах зниження глобально! лквщносд зменшення схильностi мiжнародних iнвесторiв до прийняття ризиюв i повернення капiталiв до мiсць !х походження багато кра!н-позичальниць зiткнулися iз втратою доступу до зовшшшх джерел фтансування i зазнали масштабно! вте-чi капiталiв. В умовах глобально! фiнансово-економiчноí кризи уряди кра!н свiту розробляють та впрова-джують державнi антикризовi програми та плани на коротко- i середньострокову перспективу. U програ-ми включають комплекс заходiв, спрямованих на виведення нацюнальних економiк iз кризового стану та стимулювання розвитку у посткризовий перiод.
Анал1з останшх дослщжень i публкацш. Теоретичнi та практичн аспекти фiнансово-економiчноí кризи дослщжували такi захiднi економiсти: Г. МЫсью, М. Фрiдмен, М. Бордо, Р. Дорнбуш, Ф. Мiшкiн, С. Oi-шер, а також в^чизняш науковцi В. Василик, Б. Данилишин, А. Гальчинський, В. Туган-Барановський, С. Мочерний, К. Рудий та rnmi. Дослщженням проблем фiнансово-економiчноí кризи сьогодення в Укра!ш займаються: Т. Богдан, В. Геець, В. Литвицький, О. Пасхавер, В. Парнюк, А.Чухно та багато Ыших еконо-мiстiв та вчених-науков^в.
Метою статтi е оцтка антикризових заходiв нацiональних господарств деяких кра!н свiту, зокрема Ук-ра!ни, а також визначення основних проблем для укра'тсьш економiки в посткризовий перюд.
Виклад основного матерiалу. Протягом останшх сорока роюв фiнансовi кризи в десятках кра!н приз-вели до втрати близько 10-30% нацюнальних фтансових активiв. 0станнiм прикладом фтансово! деста-бiлiзацií е свiтова фтансова криза, що зародилася в США у 2007 роц як криза нерухомост та поширила-ся по всьому св^у, в тому чиож i по укра'нському фiнансовому ринку, що призвело до тотально! макроеко-номiчноí кризи в усiх сферах економки.
У вiдповiдь на поширення кризових явищ уряди багатьох крат св^у почали активно розробляли анти-кризовi програми. Одним iз ключових напрямiв антикризових заходiв е використання Ыструмент бю-джетно-податково! полiтики. Пакети бюджетно-податкового стримування економки були особливо знач-ними в Японií, США та аз^ських кра!нах з ринками, що формуються. Кражи 6С, Африки i Латинсько! Америки застосовували даш iнструменти в менших обсягах. Фюкальш стимули позитивно впливають на еко-номiку вцiлому, проте як показуе практичний досвiд у кражах з ринками, що формуються, у перюд деста-бЫзацп фiнансових ринюв застосування фiскальних стимулiв може призводити до суттевого пiдвищення рiвня процентних ставок, невщ'емним компонентом яких е ризиковi премií. Якщо при цьому довiра учасни-кiв фiнансового ринку до перспектив утримання макроекономiчноí стабшьност у кра!нах е хиткою, а зро-стання ризиково! премií достатньо вагомою, то ефекти фiскальних стимулiв стають негативними. Крiм того, проведення стимулюючо! фiнансовоí полiтики може мати небезпечш наслiдки у кражах iз великими проблемами у зовшшньому фiнансуваннi та значними обсягами зовшшшх боргових зобов'язань.
Стосовно бюджетно! пол^ики, то у розвинутих кра!нах збшьшення дефiциту бюджету i нарощування державного боргу зазвичай позитивно впливають на економiчну динам^ в короткостроковому перюдк Проте в довгостроковiй перспективi пщвищення реальних процентних ставок у результат проведення ек-спансiйноí фiскальноí пол^ики i зростання податкових вилучень, необхщних для обслуговування накопи-чених борпв, деформують економiчнi пропорцií та знижують динамiзм економiчного розвитку
Наступним напрямом зд^снення антикризових заходiв було визначено посилення контролю за фтан-совими установами (Сптьна декларацiя самiту крат Велико! двадцятки, який проходив у Лондош 1-2 квiт-
Економiчний вюник унiверситету | Випуск № 17/1 169
ня 2009 poкy). Ця caмa пpoблeмa пopyшyвaлacя i нa caмiтi в Пiттcбypзi 24-25 вepecня тoгo ж poкy. У мe-œax бiльш жopcткoï cиcтeми peгyлювaння ïxньoï дiяльнocтi пepeдбaчaeтьcя вжиття зaxoдiв для nonepe-джeння нaдмipнoгo лeвepиджy бaнкiв i зaдeклapoвaнo нeoбxiднicть збiльшeння peзepвiв нa пoкpиття мo-жливиx pизикiв, щo фopмyютьcя в пepioд eкoнoмiчнoгo пiднeceння. У poзвинyтиx кpaïнax Beликoï двaдцят-ки пpямi бюджeтнi витpaти нa peкaпiтaлiзaцiю фiнaнcoвoгo ceicropy дocягли cтaнoм нa пoчaтoк 2010 poi<y 2,7% ВВП минyлoгo po!y [1, c.6].
Oтжe, ocнoвними cфepaми впливу aнтикpизoвoï пoлiтики ypядiв е гpoшoвo-кpeдитнa пoлiтикa, бюджeт-нo-пoдaткoвa пoлiтикa, пiдтpимкa нaceлeння, бaнкiвcькoï cиcтeми, peaльнoгo ceктopa eкoнoмiки. Mexa-нiзм зacтocyвaння тa нaбip aнтикpизoвиx iнcтpyмeнтiв y гажшй з кpaïн cвiтy вiдpiзняeтьcя мacштaбaми, cпpямoвaнicтю, paнжиpyвaнням зa пpiopитeтaми тoщo. Haвeдeмo пpиклaди aнтикpизoвиx зaxoдiв в oкpe-миx кpaïнax cвiтy (див. тaбл.).
Пoтpiбнo зayвaжити, щo eфeктивнicть peaлiзaцiï aнтикpизoвoï пoлiтики пpямo пpoпopцiйнo зaлeжить вiд якocтi aнтикpизoвиx пpoгpaм i плaнiв, мexaнiзмy ïx впpoвaджeння. Aнтикpизoвi пpoгpaми i плaни Sвpo-пeйcькoгo Coюзy, Pociï, Kaзaxcтaнy, Kитaю xapaктepизyeтьcя кoмплeкcнicтю тa cиcтeмнicтю cклaдoвиx чa-cтин, дocяжнicтю пocтaвлeниx цiлeй, пoмipнoю зaбeзпeчeнicтю фiнaнcoвими pecypcaми. Aнтикpизoвi npo-гpaми i плaни фунтую^я нa зacaдax aнтициклiчнoгo peгyлювaння зacoбaми гpoшoвo-кpeдитнoï тa фю-кaльнoï пoлiтики. Ocнoвнoю пepeшкoдoю нa шляxy дo вiднoвлeння eкoнoмiки e нeдocтaтнicть фiнaнcoвиx тa iнвecтицiйниx pecypciв.
Дepжaвнa aнтикpизoвa пiдтpимкa в кpaïнax SC включaлa тaкi зaxoди: вливaння кaпiтaлy, викуп npo-блeмниx aктивiв, пoшиpeння дepжaвниx гapaнтiй нa пeвнi види зoбoв'язaнь фiнaнcoвиx ycтaнoв, нaдaння
Iнcтpyмeнти peaлiзaцiï aнтикpизoвoï пoлiтики oкpeмиx êparn cвiтy
Iнcтpyмeнти peaлiзaцiï Kpaïни
1. Зaxoди пiдтpимки бaнкiвcькoï cиcтeми
1.1. Peкaпiтaлiзaцiя бaнкiв CHIA, Aвcтpiя, Бeльгiя, Hiмeччинa, ^ei^, Icпaнiя, Iïaлiя, Kinp, Люкceмбypг, Пopïyгaлiя, Фiнляндiя, Угopщинa, Дaнiя, Швeйцapiя, Гoнкoнг, Kaïap, OAE, Cayдiвcькa Apaвiя, Kaзaxcïaн, Укpaïнa
1.2. Haдaння cтaбiлiзaцiйниx кpeдитiв CHIA, кpaïни SC, Beликoбpиïaнiя
1.3. Pecтpyктypизaцiя бaнкiвcькoï cиcтeми Бeльгiя, Icлaндiя, Hiдepлaнди, Пopïyгaлiя, llteei^, Beликoбpитaнiя
1.4. Poзшиpeння гapaнтiй no вклaдaм фiзичниx ocí6 nepeвaжнa бiльшicïь кpaïн
1.5. Haдaння гapaнтiй no npoблeмним aктивaм CHIA, Kaнaдa, Hiмeччинa, Icnaнiя, Iïaлiя, Beликoбpиïaнiя, Дaнiя, llteei^, Kopeя, Kaзaxcïaн, Швeйцapiя, Япoнiя, Aвcïpaлiя
2. Зaxoди гpoшoвo-кpeдитнoï пoлiтики
2.1. Знижeння вiдcoткoвиx cтaвoк CHIA, Kaнaдa, кpaïни SC, Швeйцapiя, Beликoбpиïaнiя, Aвcïpaлiя, Яnoнiя, ^ïa^ Iндiя
2.2. Пiдвищeння вiдcoткoвиx cтaвoк Угopщинa, Icлaндiя, Бiлopyciя, Pociя
2.3. Знижeння кypcy нaцioнaльнoï вaлюти Icлaндiя, Угopщинa, Пoльщa, Бpaзилiя, Kopeя, Meкcикa, Укpaïнa, Бiлopyciя
2.4. Знижeння нopм peзepвyвaння Kиïaй, Бpaзилiя, Бoлгapiя
3. Зaxoди пiдтpимки peaльнoгo ce^opy eкoнoмiки
3.1. Пiдтpимкa oкpeмиx гaлyзeй eкoнoмiки CHIA, Hiмeччинa, Kaнaдa, Фpaнцiя, llteei^, Kиïaй, Pociя, Укpaïнa
3.2. Знижeння noдaткiв, нaдaння пoдaткoвиx npeфe-peнцiй Hiмeччинa, Beликoбpиïaнiя, Фpaнцiя, Швeйцapiя, Яnoнiя, ^ïa^ Iндiя, Kaзaxcïaн, Apгeнïинa, Укpaïнa
3.3. Пiдвищeння пoдaткiв Литвa
3.4. Пiдтpимкa мaлoгo ïa cepeдньoгo бiзнecy Hiмeччинa, ^ei^, Iïaлiя, Beликoбpиïaнiя, Япoнiя, Kиïaй, Kaзax-cïaн, Угopщинa
3.5. Cïвopeння cneцiaльниx бюджeïниx фoндiв Фpaнцiя, Бpaзилiя, Kyвeйï, Гoнкoнг
3.6. Збiльшeння дepжaвниx зaпoзичeнь Hiмeччинa, Фpaнцiя, Hopвeгiя, Яnoнiя, Укpaïнa
4. Зaxoди пiдтpимки нaceлeння
4.1. Пщви1щэння cyми гapaнïiй no вклaдaм нaceлeн-ня CHIA, Kaнaдa, Бeльгiя, Icnaнiя, Iïaлiя, Kinp, Hiдepлaнди, Cлoвeнiя, Фiнляндiя, Beликoбpиïaнiя, Швeцiя, Hopвeгiя, Швeйцapiя, Бoлгa-piя, Угopщинa, Пoльщa, Pyмyнiя, Чexiя, Typeччинa, Kopeя, Укpaïнa
4.2. 100-вiдcoïкoвi гapaнïiï no вклaдaм нaceлeння Hiмeччинa, Aвcïpiя, Гpeцiя, Ipлaндiя, Пopтyгaлiя, Дaнiя, Cлoвaччи-нa, Aвcïpaлiя, ^нюнт, Kyвeйï, OAE, Cayдiвcькa Apaвiя, Kyвeйт
4.3. Пpийняïïя npoгpaм nepeнaвчaння ïa aдanïaцiï бeзpoбiïниx C0A, Kaнaдa, Гpeцiя, Iïaлiя
4.4. Haцioнaлiзaцiя neнciйниx фoндiв Apгeнтинa
4.5. Дocягнeння дoмoвлeнocïeй з бiзнecoм щoдo нe cкopoчeння poбoчиx мicць Hiмeччинa
4.6. Збтыхюння ^ec™^ в ocвiïy C0A, Фpaнцiя, Kиïaй
Джepeлo: [2, c.24]
17G Eкoнoмiчний вicник yнiвepcитeтy j Випуж № 17/1
лiквiднocтi цeнтpaльним бaнкoм i poзшиpeння cxeм гapaнтyвaння дeпoзитiв. У шиpoкoмy poзyмiннi ф^н-coвi, eкoнoмiчнi тa coцiaльнi втpaти вiд фiнaнcoвoï кpизи пepeвищили 4% BBП пpямoï бюджeтнoï пiдтpим-ки фiнaнcoвoгo ceicropy чи 19% BBП пiдтpимки дepжaви y цiлoмy. Cтaнoм нa пoчaтoк 2010 poкy кумулятив-нe пaдiння BBП y кpaïнax Beликoï двaдцятки, oxoплeниx пpoявaми cиcтeмнoï кpизи, cягнyлo 27%.
Пoтpiбнo зaзнaчити, щo пocилeння глoбaльнoï кpизи тa мoжливicть фopмyвaння ïï дpyгoï xвилi е нacлiд-кoм cлaбкocтi aнтикpизoвиx зaxoдiв, зoкpeмa y кpaïнax SC. Cпeкyлятивний кaпiтaл пiшoв y Kитaй, дe йo-гo oбcяги з 2009 p. щoквapтaлy збiльшyютьcя нa 60 млpд. дoл., щo вeдe дo нapocтaння нoвoгo глoбaльнo-гo диcбaлaнcy. Cвiй "внecoк" y цe poблять i C0A, пpoвoдячи пoлiтикy "дeшeвиx" гpoшeй iз мeтoю вpятy-вaти ^oï бaнки й eкoнoмiкy вiд кaтacтpoфи. Aлe цe тiльки пiдcилюe пpoблeмy вiдpивy мoнeтapнoï cфepи вiд peaльнoгo ceктopy тa cтвopюe cтpyктypнi пepeдyмoви для нoвиx кpизoвиx явищ, тобто кoмплeкc пepe-дyмoв мaйбyтнix пoтpяciнь yнacлiдoк icтoтниx глoбaльниx cтpyктypниx диcпpoпopцiй тa пpaгнeння cyб'eк-тiв гocпoдapювaння пepeклacти cвiй фiнaнcoвий вaнтaж i пpoблeми i peaльнoмy ceктopi нa кoнкypeнтiв. Ta-кi пiдxoди cтaли oднieю з пpичин нapoдниx бун^в y кpaïнax Aфpикaнcькoгo кoнтинeнтy [3, c.4].
З мeтoю зaбeзпeчeння кoнкypeнтocпpoмoжнocтi нaцioнaльниx виpoбникiв Пiвнiчнoï Sвpoпи, як мЫмум, нa внyтpiшньoмy pинкy ожд зacтocoвyвaти y зoвнiшньoгocпoдapcькиx cтocyнкax тaкi eкoнoмiчнi вaжeлi:
- ввecти, yмoвнo кaжyчи, "клiмaтичний" iмпopтний тapиф, кoтpий пiдвищye цiни нa пpoдyкцiю, щo ввo-зитьcя, дo piвнiв, як дoзвoлили б мaти вiтчизняним виpoбникaм, щo пpиpoднo мaють дoдaткoвi витpaти y зв'язку з пiвнiчнoeвpaзiйcьким xoлoдoм i вeличeзними пpocтopaми. Цeй тapиф мoжe дeщo кoмпeнcyвaти дoдaткoвi eнepгeтичнi тa тpaнcпopтнi витpaти, a тaкoж виpiвняти нopмy пpибyткy, щoб вoнa бyлa нe мeн-rna, arnœ в iнoзeмниx кoмпaнiй;
- вcтaнoвити вaлютнi oбмeжeння щoдo pyxy кaпiтaлy, якi дiяли cтocoвнo бaгaтьox poзвинyтиx кpaïн мaй-œe дo пoчaткy глoбaлiзaцiï i кoтpi змoжyть cтpимyвaти вiдплив кaпiтaлy зaкopдoн. Ц вaлютнi oбмeжeння cтaнyть бap'epoм нa шляxy вiдтoкy pecypciв з Пiвнiчнoï Sвpaзiï, збepiгaючи нeoбxiднi ïй poбoчi мюця i зa-coби icнyвaння нaceлeння, a тaкoж дaдyть peaльнy мoжливicть знизити cтaвки вiдcoткa дo piвня Зaxoдy, щo здeшeвить кpeдит. Цeнтpaльнi бaнки кpaïн CHД, дiючи в yмoвax eкoнoмiчнo нeдoцiльнoï вiдcyтнocтi вa-лютниx oбмeжeнь щoдo pyxy кaпiтaлy, змyшeнi yтpимyвaти cвoю oблiкoвy cтaвкy нa нaдмipнo виcoкoмy piвнi зapaди xoчa б дeякoгo cтpимyвaння вщпливу кaпiтaлy зa кopдoн [4, c.41].
У пocткpизoвий пepioд пepeд нaцioнaльнoю eкoнoмiкoю нaшoï дepжaви cтoïть зaвдaння зaбeзпeчити eкoнoмiчнe зpocтaння, a тaкoж пepeopieнтyвaтиcя нa cкopoчeння питoмиx витpaт нa coцiaльнi пoтpeби. Зaвдaння 2010 p. бyлo ocoбливим - дoтpимaння бюджeтнoï диcциплiни, yмoви якoï зaклaдeнi в мeмopaн-дyмi MBÔ. A в пaкeтi зaxoдiв нa cepeдньocтpoкoвy пepcпeктивy пepeдбaчaютьcя cтpyктypнi, пeнciйнa pe-фopми, y cфepi ЖKГ, y бaнкiвcькoмy ceктopi, peaлiзaцiя eфeктивнoï eнepгeтичнoï пoлiтики, cпpямoвaнoï нa cкopoчeння eнepгocпoживaння, пiдвищeння eфeктивнocтi дepжaви щoдo зaбeзпeчeння ïï дoxoдiв i crapo-чeння нeпpoдyктивниx витpaт, зaбeзпeчeння iнcтитyцioнaльнoï oблaштoвaнocтi кpaïни для peaлiзaцiï пaкe-тa peфopм iз oднoчacним пpoвeдeнням aдмiнicтpaтивнo-тepитopiaльнoï peфopми, щo нaцiлeнa нa пщви-щeння вiдпoвiдaльнocтi peгioнaльниx opгaнiв влaди, a тaкoж peaлiзaцiï зaxoдiв iз дepeгyляцiï eкoнoмiчнoгo життя, щo мae нa мeтi знижeння piвня aдмiнicтpaтивнoгo кoнтpoлю дiяльнocтi бiзнecy шляxoм пiдвищeння тpaнcпapeнтнocтi взaeмoдiï бiзнecy й дepжaви, кoтpa е зaпopyкoю пepeмoги нaд кopyпцieю тa кoнтpoлю дiяльнocтi бюpoкpaтiï. Bce цe paзoм poзглядaeтьcя як пaкeт зaxoдiв для фopмyвaння yмoв зaбeзпeчeння eкoнoмiчнoгo зpocтaння.
Гoлoвнi фaктopи pизикy в бюджeтнiй cфepi Укpaïни нa 2011-2012 pp.:
- зaгpoзa збepeжeння нeгaтивнoï тeндeнцiï пoпepeднix porn - випepeджaльнe зpocтaння coцiaльниx ви-тpaт бюджeтy, ocoбливo чepeз вибopи дo Bepxoвнoï Paди y 2012 p. Зaзнaчимo, щo piвeнь coцiaльниx ви-тpaт в Укpaïнi (21,4% BB^ пepeвищye пoдiбнi витpaти в poзвинyтиx кpaïнax Sвpoпи (19% BB^. Piзниця y 2,4 % - цe тoй мiнiмyм, кий пoвинeн бути пepe opieнтoвaний нa iнвecтицiï y ocнoвний кaпiтaл;
- низький piвeнь бюджeтниx iнвecтицiй y ocнoвний кaпiтaл, y т.ч. iнфpacтpyктypy, xoчa caмe тaкi витpa-ти зaбeзпeчyють нaйвищe знaчeння бюджeтнoгo мyльтиплiкaтopa, дocягнeння якoгo е гoлoвним зaвдaн-ням бюджeтнo-пoдaткoвoï пoлiтики в yмoвax eкoнoмiчнoï кpизи, poзв'язaти кoтpe бeз oбмeжeнь coцiaль-ниx виплaт, пiльг тoщo нeмoжливo;
- oчiкyвaнe знижeння cтaвки пoдaткy нa пpибyтoк i нaдaння пoдaткoвиx пiльг е лoгiчним кpoкoм нa шляxy пiдтpимки нaцioнaльниx тoвapoвиpoбникiв y cepeдньocтpoкoвiй пepcпeктивi, aлe y кopoткocтpoкoвoмy пe-pioдi пpизвeдe дo змeншeння бюджeтниx нaдxoджeнь [5, c.15].
B Укpaïнi нeпpипycтимe пoдaльшe нapoщyвaння дeфiцитy бюджeтy, iнaкшe дoвeдeтьcя нe викoнyвaти бюджeтнi зoбoв'язaння aбo ж збiльшyвaти дepжaвний бopг. Hapoщyвaння дepжaвнoгo бopгy мoжe ^p^ чинити чepгoвy мaкpoeкoнoмiчнy дecтaбiлiзaцiю, ocкiльки змeншитьcя пoтeнцiaл зaлyчeння нoвиx пoзик тa зaгpoзa вiдмoви MBÔ вiд пiдтpимки Укpaïни. Beликi бopги Укpaïни мoжyть пpизвecти дo дeвaльвaцiï фив-нi тa пoгipшити cитyaцiю з тopгoвeльним бaлaнcoм, вiд'eмнe знaчeння якoгo вкoтpe збiльшитьcя.
Для вiднoвлeння збaлaнcoвaнocтi дepжaвниx фшнав в нaшiй дepжaвi нeoбxiднo вжити зaxoдiв щoдo
Eкoнoмiчний вicник yнiвepcитeтy j Bипycк № 17/1 171
пepeopieнтaцiï бюджeтниx витpaт iз cпoживaння нa нaгpoмaджeння, a caмe пiдвищити iнвecтицiйнy cma-дoвy бюджeтниx витpaт; змeншити чacткy coцiaльниx витpaт шляxoм зaкoнoдaвчoгo cкopoчeння coцiaль-ниx виплaт; peфopмyвaти видaткoвy чacтинy Пeнciйнoгo фoндy Укpaïни; мiнiмiзyвaти пpoцec зaмiщeння зoвнiшньoгo бopгy бaнкiвcькoгo ceктopy дepжaвним бopгoм, щo мicтить зaгpoзy збiльшeння бopгoвoгo нa-вaнтaжeння нa дepжaвy; пiдвищити eфeктивнicть пoдaткoвoгo aдмiнicтpyвaння, щo зaбeзпeчить дeтiнiзa-цiю дoxoдiв ïa збiльшeння нaдxoджeнь дo бюджeтy. Укpaïнi пoтpiбнo викopиcтaти дocвiд eвpoпeйcькиx !pa-ïн, якi вживaють зaxoдiв зa змeншeння coцiaльниx витpaт ïa збiльшeння дepжaвниx дoxoдiв.
В yмoвax зaгocтpeння кpизoвиx явищ нaкoпичeнi в HБУ pecypcи й oтpимaнi вiд MBФ пoзики нaдaдyть мoжливicть Укpaïнi втpимaти xиткий cтaн фiнaнcoвoï cтiйкocтi, npoïe нe зaбeзпeчить зpocтaння ïï eкoнoмi-ки. В Укpaïнi в yмoвax фiнaнcoвo-eкoнoмiчнoï кpизи знaчнi бюджeтнi гашти, зoкpeмa зaпoзичeнi дepжaвoю, були викopиcтaнi нa фiнaнcyвaння пoтoчниx витpaт бюджeтy,a caмe нa зaбeзпeчeння пeнciйниx виплaт ïa викoнaння iншиx coцiaльниx зoбoв'язaнь дepжaви. Зa piвнeм витpaт нa coцiaльнe зaбeзпeчeння й coцiaль-ну дoпoмoгy Укpaïнa знaчнo випepeджae poзвинyтi кpaïни Sвpoпи.
Oïœe, фiнaнcoвo-eкoнoмiчнa кpизa oднoчacнo oxoпилa ocнoвнi ceгмeнти фiнaнcoвoгo i peaльнoгo ce^ тopiв eкoнoмiки Укpaïни. Öe пoзбaвляe дepжaвy зaпacy pecypciв, нeoбxiдниx для нeйтpaлiзaцiï гocтpиx нe-вiдклaдниx пpoблeм. Жoднa з ocнoвниx cфep eкoнoмiчнoï cиcтeми нecпpoмoжнa caмocтiйнo виpiшyвaти cвoï пpoблeми y вiдpивi вiд зaгaльнoгo вeктopa пoдiй. Зaxoди щoдo нeйтpaлiзaцiï нeгaтивнoгo впливу c^ cтeмнoгo фiнaнcoвoгo pизикy нa eкoнoмiкy мaють вiдпoвiдaти тaким пpинципaм:
а) нeдoпyщeння нaдлишкoвoï кoнцeнтpaцiï зaгaльнoгo pизикy в oкpeмиx ceктopax eкoнoмiки, piвнoмip-ний poзпoдiл pизикoвoгo нaвaнтaжeння i пoв'язaниx iз цим витpaт i втpaт мiж бaнкiвcькoю cиcтeмoю, pe-aльним ceктopoм, дepжaвoю i дoмoгocпoдapcтвaми;
б) poзпoдiл фiнaнcoвиx pизикiв y чaci, тpaнcфopмaцiя нaйгocтpiшиx пoтoчниx pизикiв y cepeдньocтpo-кoвi, y тому чиож зa paxyнoк зoвнiшньoгo фiнaнcyвaння;
в) aктивнe викopиcтaння дepжaвoю icнyючиx iнcтpyмeнтiв i пiдoйм для вiднoвлeння дoвipи дo гpoшoвoï oдиницi, бaнкiвcькi cиcтeми, a тaкoж мiж yчacникaми pинкy;
г) iнтeгpaцiя i кoopдинaцiя aнтикpизoвиx дiй i зaxoдiв нa ocнoвi пiдпopядкyвaння eдинiй ^païeni rnc™-тyцiйнoï pecтpyктypизaцiï фiнaнcoвoï cиcтeми [6, c.95].
Bиcнoвки. Peaльнa зaгpoзa мaкpoeкoнoмiчнoï нecтaбiльнocтi пoв'язaнoï iз фiнaнcoвo-eкoнoмiчнoю фи-зoю cпoнyкae дo пpийняття й peaлiзaцiï paдикaльниx зaxoдiв для пiдвищeння збaлaнcoвaнocтi дepжaвниx фiнaнciв iз oднoчacним зaбeзпeчeнням пiдтpимки зpocтaння внyтpiшньoгo пoпитy. З цieю мeтoю нacaмпe-peд нeoбxiднo пepecпpямyвaти бюджeтнi витpaти iз cпoживaння нa нaгpoмaджeння шляxoм пiдвищeння ïx iнвecтицiйнoï cклaдoвoï зa paxyнoк збiльшeння фiнaнcyвaння iнфpacтpyктypниx пpoeктiв. Taкoж змeншити нaвaнтaжeння нa бюджeт шляxoм пpиcкopeння peaлiзaцiï пeнciйнoï peфopми ïa якoмoгa швидшoгo зни-жeння oбcягiв бюджeтнoï пiдтpимки Пeнciйнoгo фoндy Укpaïни. Пepcпeктиви poзвиткy гpoшoвo-кpeдитнo-ro pинкy Укpaïни визнaчaтимyтьcя кoнкpeтними дiями ypядy iз зaлyчeння pecypciв для мoнeтизaцiï бю-джeтниx витpaт. Уpяд пoвинeн oбpaти пpaгмaтичний пiдxiд, щoб нe дoпycтити poзбaлaнcyвaння гpoшoвo-кpeдитнoгo pинкy шляxoм мaкcимaльнoгo cтpимyвaння пpипливy зoвнiшньoгo кaпiтaлy, який мae oзнaки cпeкyлятивнoгo, aдмiнicтpaтивниx i фicкaльниx зaxoдiв, пpoвeдeння ceлeктивнoï вaлютнoï пoлiтики, яга ne-peшкoджaтимe cпeкyлятивнiй мoтивaцiï iнoзeмниx iнвecтopiв y цiй cфepi.
Лiтepaтypa
1. Бoгдaн Т.П. Глoбaльнa фiнaнcoвa кpизa тa виклики для eкoнoмiчнoï пoлiтики в пocткpизoвий пepioд у Т.П. Бoгдaн ^ Фшнш У^ни. - 2010. - №в . - C.3-14.
2. Oлeшкo A.A. Aнтикpизoвi пpoгpaми i плaни нaцioнaльниx гocпoдapcтв:ocoбливocтi peaлiзaцiï тa пepшi peзyльтaти у A.A. Oлeшкo ^ Eкoнoмiкa i дepжaвa. - 2010 p. - №1. - C.23-27.
3. ^ець B.M. Пocткpизoвi пepcпeктиви тa пpoблeми poзвиткy eкoнoмiк Укpaïни й Pociï (мaкpoeкoнoмiч-ний aœeкт) у B.M. ^ець ^ Фiнaнcи У^ни. - 2011. - №3. - C.3-18.
4. Бутук O. Aнтидeпpecивнi зaxoди в yмoвax cвiтoвoï ^изи у Oлeкcaндp Бутук ^ Бaнкiвcькa cпpaвa. -2010 p. - №2-3. - C.34-41.
5. ^ець B.M. Пocткpизoвi пepcпeктиви тa пpoблeми poзвиткy eкoнoмiк Укpaïни й Pociï (мaкpoeкoнoмiч-ний aœeкт) у B.M. ^ець ^ Фiнaнcи У^ни. - 2011. - №2. - C.8-23.
в. Яpeмeнкo O. Teндeнцiï пocткpизoвoгo poзвиткy фiнaнcoвиx iнcтитyтiв у O.Яpeмeнкo ^ Eкoнoмiкa Укpa-ни. - 2010. - №4. - C.88-95.
172 Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy | Випуж № 17/1
