CC BY
16
Економiчна теорiя -
В. В. Микитенко,
доктор економ!чних наук, м. Кшв
КОРИДОР ЕВОЛЮЦП УКРА1НСЬКО1 ЕКОНОМ1КИ ТА 1НКОРПОРАЦ1Я ЗОВН1ШНЬОЕКОНОМ1ЧНИХ ВПЛИВ1В ПРИ ПРОГНОЗУВАНН1 ТРАСКТОРП II РОЗВИТКУ
Сучасний етап розвитку нащонально! економ1ки, кр1м тдвищення продуктивност у реальному сектору характеризуемся посиленням сощально! ор1ентацИ, направлению дiяльностi господарюючих структур на ви-ршення суспшьно-пол^ичних завдань. Одним 1з шляхов задоволення соц1ально-економ1чних потреб населення е формування (розвиток) системи забезпе-чення ендогенного зростання, функцiональне призна-чення яко! полягае у створенш необхвдних матер1аль-них, ресурсних та соцiально-культурных умов житте-дайност укра!нського соцiуму. На основ! методоло-пчних стереотитв шдустр1ально1 епохи структуриза-щя сукупних можливостей укра!нсько! економ1ки для забезпечення ендогенного зростання держави та акти-в1защя процеав щодо !х нарощування передбачала ви-дшення обмежено! кшькосп складових частин страте-пчного потенцiалу: економ1чного, соцiального, науко-во-техмчного, а також полггичного потенщалу. Проте, як видно з табл. 1, показники стратепчного потенща-лу нацiональних економш р1зних кра!н та наддержав-них об'еднань значно р1зняться, зокрема iнновацiйно-швестищйно! та технолопчно! активностi, наприклад, США, Япони, Н!меччини та Швденно! Коре!, ввд вщпо-ввдно! дiяльностi в кра!нах СНД. Тому визначення оптимально! траекторп ендогенно спрямованого зростання укра!нсько! економiки вимагае вивчення позитивного досвiду передових кра!н (що тюно пов'язаний iз напрямами розвитку споживчого комплексу та галу-зей реального сектора нацюнальних економiк) та дос-лiдження насладив реалiзацi! рiзноспрямованих зовн-iшньоекономiчних впливiв на темпи макроекономiч-но! динамiки чи масштаби ринково! дiяльностi.
Крiм того, будь-який потенцiал держави в до-вiльному часовому iнтервалi характеризуеться чгтко визначеним рiвнем реал1задИ, мiрою його перетворен-ня у сустльну реальнiсть iз !х високо розвинутою та складною структурою i, ввдповвдно, будь-який вид економiчноl дiяльностi не може юнувати без стабшь-ного енергопостачання та ресурсозабезпечення для ви-робництва товарiв народного споживання.
Тому проблема забезпечення резистентности на-
щонально! економiки до загроз i ризишв економiчно-му зростанню держави лягае в основу !! системи на-щонально! безпеки. Для устшного вирiшення зазна-чених завдань необхвдно опанувати дiевi iнструменти адаптивного управлiння реальним сектором економь ки, сформувати ефективнi важелi впливу на його розвиток, визначити стратегiчнi прюритети та партнерiв у енергетичнiй сфер^ здiйснювати прогноз наслiдкiв прийнятих управлшських рiшень щодо оптишзаци ре-сурсовикористання для зниження сировинно!, енер-гетично!, фшансово! та iншо! зовнiшньоекономiчно! залежносп. Зазначене вище свiдчить, що политика ендогенного економiчного зростання держави е мехаш-змом реалiзацil нагальних завдань розвитку екожмч-но! системи. А отже И щлком можна визнати дiяль-нiстю суб'екпв державного управлiння та створених ними шститупв влади, що виникае на перетин загаль-нодержавно! полiтики та екожмчно! стратеги для формування надшного стратегiчного потенщалу й забезпечення високо! ефективност функщонування укра!н-сько! економiки в iм'я досягнення нацюнальних та за-гальнолюдських iнтересiв.
Ввдтак, рiвня загальнотеоретичного розумiння набувае висновок, у ввдповвдносп з яким политика ендогенного економiчного зростання держави являе собою складну комбiнацiю внутрiшньоекономiчних та зовнiшньо-орiентованих заходiв, яш, за результатами мониторингу дiалектики частини й щлого, визначають сутнiснi особливостi фiнансово-економiчних, енерге-тичних та соцiально-полiтичних процеав як комплексного явища в конкретний момент розвитку кра!ни. На думку автора, в Укра!ш политика ендогенного еко-номiчного зростання набувае титулу «визначального» напряму загальнодержавно! оргашзащйно-управлшсь-ко! та виконавчо-розпорядчо! дiяльностi, що, урахо-вуючи обов'язкову необхiднiсть у достатньому обсязi забезпечення сировинними, фшансовими та трудови-ми ресурсами НЕ1, не може iгноруватись як суб'екта-ми державотворення, так i суб'ектами господарюван-ня. Однак, у перюд накопичення зовнiшнiх загроз розвитку нащонально! економiки, у як iнколи залучаеть-
to o o oo
Tadjiuiffi. 1
iip0rh03h0-aHajiiTHHHa ouiHKa i h h o b a u i h h o- i h b ecT h u i h h 01 Ta TexHOJioriHHoi' aKTHBHOCTi oKpeMHx KpaiH CBiry*
■—
rs
■ ■ ■ ,
■Jl Sjgfcj,^ j-^-TJ1 !~= '-^J- -^-«J
- N—HMpim:; lac*
' JSll tw-
nu
JUU
I
■J
.«J
.'■«Ftd
L/1
tw ■Wl .we- w 3MT J1H
Ul ■L" u ■J Ul I.P
W 1 ■ c-> u ij U u Ul Ul
"■Ml № HI LE LE IJ L9 IJI L3H
¡■J" ■jp O HI y Ul iJ1
HH ftU IF u ■J Ul to
1 ys u u ■.J ill u
SI U L" Li IJ L* IJC LH
" in 1 hll Oil ■.1 V u- d 1. •H I LH
■I'Criki IH LH LR LI IJ LZ Id | IP
* TyT i Ha^ajii p03pax0BaH0 aBTopoM 3a ^amiMH [1
— 13], a TaKCtfK 3a np0rH03H0-aHajiiTHHHHMH p03paxyHKaMH World Investment Report, 2006, UNCTAD, mo HaBe^em b [14]
ся наша дepжaвa, кaтaлiзyeться блискaвичнe пepeтвo-peння тлггики eндoгeннoгo eкoнoмiчнoгo зpoстaння у дoмiнaнтний чинник дepжaвнoгo виживання, нeoбx-щну пepeдyмoвy синxpoнiзaцiï дepжaвниx, сyспiльниx зусиль у вiдстoювaннi HEI. У пepeлiкy oстaннix — цiннiсть спрямування траектори пoдaльшoгo poзвиткy yкpaïнськoï eкoнoмiки на зaсaдax пoвнoцiннoï дepжaв-нoстi набувае нaйбiльш пepeкoнливoгo мoтивaцiйнoгo зaбapвлeння сaмe в пpoцeсi poзвиткy систeми eroro-мiчнoï бeзпeки при пiднeсeннi стpaтeгiчнoгo ттенща-лу дepжaви й дoсягнeннi висoкoï eнepгoeфeктивнoстi, на вiдмiнy ввд aктивiзaцiï пoшyкy чи дивepсифiкaцiï джepeл пoстaчaння ПЕР в Украшу.
Рaзoм з тим, iстoтним фaктopoм впливу на no-шук oптимaльнoï нац^н^ью!' мoдeлi eндoгeннoгo зpo-стання пpoдoвжye залишатися aнaлiтичнa сxeмa iнкop-траци пoкaзникiв eкoнoмiчнoï динaмiки в систему ю-peгyвaння тpaeктopiï poзвиткy мaкpoeкoнoмiчнoï сис-тeми дepжaви. Однак мoжнa вiдзнaчити стiйкy при-xильнiсть oкpeмиx пoлiтичниx peжимiв дo ïï тдаль-шoï «мoдифiкaщï» (пoпpи стypбoвaнiсть yкpaïнськoï нayкoвoï спiльнoти таким poзвиткoм тдш) на зaсaдax силoвoгo peгyлювaння дiяльнoстi peaльнoгo сeктopy eкoнoмiки, зoкpeмa, та нaцioнaльнoгo гoспoдapствa в цiлoмy за aнaлoгaми мaкpoeкoнoмiчниx мoдeлeй ви-сoкopoзвинyтиx краш свiтy, щo нe ввдбивае HEI та сyчaсниx тexнoлoгiчниx дoсягнeнь дepжaвнo oprarn-зoвaнoгo сoцiyмy. Ha думку автора, для фopмyвaння бшьш poзвинeниx фopм влaснoстi в Украш слiд вра-xoвyвaти нe лишe числeннi спiввiднoшeння мiж eкo -нoмiчними сyпepeчнoстями. Пopяд iз зaзнaчeним ш-oбxiднo aктивнo мoдepнiзyвaти нацюнальну eкoнoмi-ку з ypaxyвaнням дoдaткoвиx oбмeжeнь (eкoнoмiчниx зaкoнiв: пoпитy та пpoпoзицiï на пpoдyкцiю oкpeмиx гaлyзeй; вapтoстi eнepгopeсypсiв та сoбiвapтoстi ^o-мислoвoï пpoдyкцiï; зaгaльнoï та чaсткoвoï мaкpoeкo -нoмiчнoï piвнoвaги), мoжливoстeй зaбeзпeчeння ви-сoкoï eнepгoeфeктивнoстi та кoнкypeнтoспpoмoжнoстi нaцioнaльнoгo гoспoдapствa в yмoвax тотaльнoï rao-бaлiзaцiï свiтогoспoдapськoï систeми та транснацюна-лiзaцiï yкpaïнськoï eroreM^R
Пpoтe нaйбiльш вaгoмим нeдoлiкoм ^вдальго-пoлiтичниx, eкoнoмiчниx i пpoгнoзнo-aнaлiтичниx дoс-лiджeнь, як дублюють мaкpoмoдeлi eкoнoмiчнoï ди-нaмiки пpoвiдниx краш Зaxiднoï €вpoпи, е тaкe зав-дання: yсклaднeння щoдo гарантування eкoнoмiчнoï бeз-пeки дepжaвi та peзистeнтнoстi нaцioнaльнoï eroreMi-ки дo зoвнiшнix зaгpoз i pизикiв (щo на пpoтивaгy в paзi peaлiзaцiï влaснoï мoдeлi poзвиткy мoжнa зaбeз-пeчити шляxoм пpoдyмaнoгo фopмyвaння й рацюналь-нoï eксплyaтaцiï нaявнoгo в Укpaïнi стpaтeгiчнoгo no-
тeнцiaлy). Ha пpaктицi вд oзнaчae бeззaпepeчнe дoмi-нування сxeмaтичниx пiдxoдiв дo виpiшeння пpoблeм цiлeспpямoвaнoгo eндoгeннoгo зpoстaння дepжaви, ви-юристання нaсaмпepeд eкстeнсивниx мeтодiв poзвит-ку eкoнoмiчнoï сфepи, фopмyвaння лишe максималь-нo дoстyпниx мoбiлiзaцiйнo-пoлiтичниx peсypсiв i, як пiдсyмoк, нexтyвaння синepгeтичнo-фeнoмeнoлoгiчни-ми мoжливoстями вiдстoювaння нaцioнaльниx ime-peсiв.
Тoмy мeтoдoлoгiчнa фopмyлa бaчeння Dpo^^ сyспiльнoгo вiдтвopeння тд знaкoм бopoтьби ^oto-лeжнoстeй у плoщинi пpaктичнoï peaлiзaцiï пoвиннa мати такий вигляд: в умовах aктивiзaцГi евроштег-рацшних процeсiв забезпечення yзгоджeностi про-гнозiв на мiкро- й мaкрорiвнях з державною пол-iтикою ендогенно спрямованого зростання та зов-нiшньоeкономiчною можна здшснити шляхом дeтaлiзaцГi внyтрiшнiх функщональних залежно-стей конститутивно-ключових рeгрeсорiв, а саме завдяки: 1) визнaчeння сумардаш peйтингy нeзaлeж-нoï змiннoï та вaгoмoстi ïï впливу на зaлeжнy змiннy;
2) встaнoвлeння зoвнiшньoï та внyтpiшньoï ваги пpo-цeсiв зaбeзпeчeння eнepгoeфeктивнoстi в пpoцeсax мaкpoeкoнoмiчнoï динaмiки yкpaïнськoï eкoнoмiки;
3) oбгpyнтyвaння ча^вж пpoмiжкiв peaлiзaцiï' пoлiти-ки eндoгeннoгo eкoнoмiчнoгo зpoстaння, а тaкoж eтaпнiсть, кoмплeкснiсть, пoслiдoвнiсть та iepapxiю дш пpoтягoм peaлiзaцiï' стpaтeгiï' мaкpoсистeмнoï eвoлюцiï у вiдпoвiднoстi дo iнтeгpaльнoï шн^п^' iдeнтифiкaцiï' зaгaльнoeкoнoмiчнoгo пpискopeння1.
З iншoгo бoкy, вiдoмo, щo викopистaння й дуб-лювання бyдь-якиx пpoгнoзниx мaкpoeкoнoмiчниx мoдeлeй нe пoзбaвлeнe дeякиx вад, oскiльки мoдeлю-вання пoвeдiнки складнж систeм в yмoвax нeвизнa-чeнoстi викopистовye oкpeмi пpипyщeння. Haпpиклaд, тe, щo кoeфiцieнти кopeляцiï мiж oснoвними пoкaзни-ками eкoнoмiчнoï динaмiки е сталими пpoтягoм пpo-гнoзнoгo шрюду. Однак, на думку автора, ypaxoвyю-чи змiннiсть та нeпepeдбaчyвaнiсть зoвнiшньoгo eкo-нoмiчнoгo сepeдoвищa й ^apian^^^ пoлiтичнoгo pe-жиму в Украш та пoвeдiнки eкoнoмiчниx сyб'eктiв, тказники мaкpoeкoнoмiчнoï динaмiки i eнepгoeфeк-тивдасп всe ж таки пoвиннi зазнавати кopeкцiï. Зазна-чeний виснoвoк mдтвepджyeться наступним: по-пер-ше, ypaxoвyючи сучасш тeндeнцiï, пpoгнoзнi мaкpo-пoкaзники бшьш ймoвipнo тpaнсфopмyються; по-дру-ге, xapara^ep та влaстивoстi суб'ект^в пoлiтики eндo-гeннoгo eкoнoмiчнoгo зpoстaння пoстyпoвo змшюють-ся, щo зyмoвить кapдинaльнi змiни пapaмeтpiв eкoнo-мiчнoï систeми дepжaви.
З oглядy на зaзнaчeнe нeoбxiднa пoбyдoвa тaкиx
1 Зaзнaчeнa Кoнцeпцiя зaпpoпoнoвaнa та poзкpитa aвтopoм у [15; 16].
пpoгнoзниx мoдeльниx prnem, якi вiдпoвiдaють на-ступним ушвам: 1) нe вpaxoвyють peтpoспeктивнi тен-дeнцiï; 2) нe peaгyють на aдмiнiстpaтивнo-силoвe ko-peгyвaння зoвнiшнiми й внутршшми пoлiтичними силами засад eнepгeтичнoï бeзпeки Украши; 3) opieнтo-вaнi на майбутню мaкpoсистeмнy eвoлюцiю украшсь-koï eкoнoмiки; 4) пoбyдoвaнi на кoнкpeтниx тexнiкo-eкoнoмiчниx noKasraKax викopистoвyвaниx бaзoвиx i мoжливиx для зaпpoвaджeння пpoгpeсивниx тexнo-лoгiй. Ц вимагае дoвeдeння ймoвipнoстi здoбyткy визнaчeниx eкoнoмiкo-стaтистичним пpoгнoзoм гоказ-никiв мaкpoeкoнoмiчнoï динaмiки зyстpiчним (eRom-мiкo-тexнoлoгiчним на oснoвi систeми гоказниюв-шди-кaтopiв i кривив oцiнювaння) i фopмyвaння дoдaткo-вoï iнфopмaцiйнoï бази дaниx щoдo гpaничниx мeж пpoгнoзниx мaкpoпoкaзникiв, вжщ за якi свiдчитимe npo дeстpyктивнi тeндeнцiï в нaцioнaльнoмy гост-дарствг Biдзнaчимo, щo статична фаза пpoгнoзy за-гaльнoeкoнoмiчнoгo пpискopeння базуеться на oбгpyн-тoвaниx мoдeляx та випливае з правил, у якиx фopмa-лiзoвaнo взaeмoзв'язки мiж ключoвими змiнними, ïx щiльнiсть та зaлeжнiсть вщ фaктopiв пpямoгo й omœ-peдкoвaнoгo впливу на oснoвнi peгpeсopи. Таким чи-нoм, мaкpoeкoнoмiчнi мoдeлi тавинш мати пeвнi вла-стивoстi, а сaмe: викopистaти щiльнiсть зв'язку i взае-мoзaлeжнoстi мiж змiнними для пoяснeння ïx пoвeдi-нки; пepeдбaчити мaйбyтнi змiни мaкpoпoкaзникiв та ïx вiдxилeння вiд цiльoвиx opieнтиpiв. При цюму кэм-бiнoвaнe викopистaння мaтeмaтичниx нe кayзaльниx мeтoдiв пpoгнoзyвaння та каузальнж мoдeльниx piшeнь, якi тяснюють пoвeдiнкy склaднoï систeми зaгaлoм, шляxoм виявлeння зв'язкiв мiж piзними за свoeю пpиpoдoю змiнними дoзвoлить oбгpyнтyвaти мeжi гpaничниx змiн пoкaзникiв—iндикaтopiв загаль-нoeкoнoмiчнoгo пpискopeння, щo за свoïми сутнюни-ми oзнaкaми стають випepeджaючими2.
Для визнaчeння дoмiнaнт eндoгeннoгo зpoстaння дepжaви й oкpeслeння oбpaзy стpaтeгiй poзвиткy ук-paï'нськoï' eкoнoмiки вiдпoвiднo дo iнтeгpaльнoï' кoнцeпцiï iдeнтифiкaцiï' зaгaльнoeкoнoмiчнoгo пpискopeння (яка, на думку автора, дoзвoлить здшснити Украш стpiмкий тexнoлoгiчний pивoк, зaбeзпeчивши знижeння erap-гoeмнoстi ВВП, mдвищeння кoнкypeнтoспpoмoжнoстi й дoвeдeння якoстi життя нaсeлeння дepжaви дo eвpo-пeйськиx стандарта) дoцiльнo здшснити пopiвняльний aнaлiз зaлeжнoстi oснoвниx eнepгoeкoнoмiчниx тказ-нишв вiд пapaмeтpiв peсypснo-гaлyзeвoï структури нaцioнaльнoгo гoспoдapствa. Пopяд iз зaзнaчeним, мае сeнс здiйснити oцiнкy piвня eнepгoeфeктивнoстi eKo -
нoмiк пpoвiдниx краш свiтy, щo дoмoглися yспixiв. При пoбyдoвi кopeляцiйнoï мaтpицi зaлeжнoстeй мiж пoкaзникaми eкoнoмiчнoï' динамши та вpaxyвaннi впливу iнфopмaцiйнo знaчимиx peгpeсopiв на зaгaльнoe-кoнoмiчнe пpискopeння слщ визнати, щo пpiopитeтним е наступи aспeкти: по-перше, на piвeнь зaгaльнoeкo-нoмiчнoгo пpискopeння ключoвий вплив мае частка eнepгoeмниx та peсypсoзaтpaтниx гaлyзeй в стpyктypi нaцioнaльнoгo гостдарства; по-друге, в yмoвax rao-бaлiзaцiï та жopсткoï кoнкypeнтнoï бopoтьби за свгго-вий pинoк aктивiзaцiя iннoвaцiйнo-iнвeстицiйнoï' даяль-нoстi е oдним iз пepшoчepгoвиx завдань для дepжaв, щo прагнуть лiдepствa на свiтoвiй apem; по-трете, poзвитoк пpoцeсiв зaбeзпeчeння eндoгeннoгo зpoстaн-ня нaцioнaльнoï eкoнoмiки визначаеться здaтнiстю дep-жави дo впpoвaджeння в yсix гaлyзяx та виpoбницт-вax пpoгpeсивниx тexнoлoгiй i ВТП, peaлiзaцiï yсieï сyкyпнoстi дieвиx мeтодiв та зaсoбiв стимулювання сaмe iннoвaцiйнoï дiяльнoстi.
З oглядy на зaзнaчeнe здiйснeння пopiвняльнoгo aнaлiзy зapyбiжнoгo дoсвiдy peaлiзaцiï piзнoгo poдy стpaтeгiй pe^pyRryproa^ï та yдoскoнaлeння систeми peсypснo-фyнкдioнaльнoгo зaбeзпeчeння зaгaльнoeкo-нoмiчнoгo пpискopeння дepжaви дoзвoляe сингезува-ти iснyючi пiдxoди та шн^п^ зpoстaння, видiлиrи aльтepнaтивнi мoдeлi цiлeспpямoвaнoгo poзвиrкy eKo -нoмiчниx систeм. Цe зaбeзпeчиrь вибip едидаго пра-вильнoгo opieнтиpy для вiтчизнянoï eкoнoмiки в y^o-вax oбмeжeнoстi peсypсiв та часу у ввдтаввдь на pe-зультати тexнoлoгiчниx пepeтвopeнь у свiтi, зyмoвлe-ниx дoсягнeннями HTП та шиpoким впpoвaджeнням критична тexнoлoгiй. Ha думку aвтopa, пpoвeдeння aнaлiзy мaкpoeкoнoмiчниx пoкaзникiв eкoнoмiк 23 краш свпу за виxiдними даними, сфopмoвaними в табл. 2, i poзpoблeння eдинoгo кpиrepiю для дoслiд-жeння пpoцeсiв eндoгeннo спpямoвaнoгo зpoстaння yкpaïнськoï eкoнoмiки дoзвoлиrь, oцiнюючи мoжли-вoстi пoкpaщeння й aкr'ивiзaцiï' eнepгoeкoнoмiчнoï' дiяль-нoстi в Укpaïнi, табудувати oпrимaльнy r'paeктopiю poзвиrкy eкoнoмiчнoï сист^ми дepжaви.
Пopiвняння iндeксiв iннoвaцiйнoï' здатгосп та тex-нoлoгiчнoï кoнкypeнтнoздaтнoстi краш свиу у систeмi WEF дoзвoляe зaпpoпoнyвaти читaчeвi наступний вис-нoвoк, щo там, дe лeгкo зaсвoювaлись нoвi пpoгpe-сивнi тexнoлoгiï' й активда впpoвaджyвaлись iннoвaцiï', пpoвaдилaсь активна тлгтка зaбeзпeчeння eнepгoe-фeктивнoстi тeмпи зaгaльнoeкoнoмiчнoгo пpискopeн-ня е значда вищими. Дoцiльним вбачаеться тaкoж o6-числeння щiльнoстi фyнкцioнaльнoï зaлeжнoстi тказ-
2 Cистeмa aгpeгoвaниx пoкaзникiв poзглядaeться aвтopoм в кoнтeкстi мoжливoстi зaбeзпeчeння зaгaльнoï eкoнoмiчнoï актив-нoстi в нaцioнaльнoмy гoспoдapствi. Toмy aнaлiтичнa сxeмa iнкopпopaцiï пoкaзникiв eкoнoмiчнoï динам1ки в систeмy кopeгyвaння eндoгeннo спpямoвaнoгo зpoстaння дepжaви слiд зд1йснювати в жвши пoслiдoвнoстi, яка зaпpoпoнoвaнa aвтopoм у [17].
Таблиця 2
Макроекономiчнi показники окремих краш свiту та шдекси \х шновацшно-технолопчноТ конкурентоспроможностi станом на 01.01.06 р.
Кра!ни св!ту та наддержав-ш об'еднання Основт показники енергетично! безпеки держави
Енергоефе-ктивн!сть, дол./ кг н.е. Частка реального сектора економши Енергетич-на залеж-шсть кра!-ни, % 1ндекси
у загальному енергоспожи-вант, % у ВВП, % енергоемних галузей в структур!, % шноващйно! здатносп технолопчно! конкуренто-спроможносп
1 2 3 4 5 6 7 8
Укра!на 1,2 54,4 46,4 62,1 54,8 0.71 3,49
Б!лорусь 1,1 43,0 34,5 39,6 80,0 0.73 3,49
Естошя 3,1 32,0 28,9 23,1 33,3 0.78 3,98
Рос!я 1,8 33,7 45,2 60,5 -40,0 0.79 3,68
Латв!я 3,6 32,0 22,5 28,8 30,0 0.74 5,00
Чех!я 3,5 33,0 37,2 29,6 32,0 0.81 5,21
Литва 3,2 30,1 33,4 26,3 26,6 0.74 5,01
Польща 3,0 32,3 31,3 39,9 11,8 0.74 5,00
Угорщина 3,6 32,0 31,4 35,9 57,7 0.75 5,21
Канада 4,2 30,7 29,3 29,8 40,0 0.92 5,58
США 5,9 29,8 20,1 45,7 34,0 0.93 5,81
Фшляндгя 5,6 30,0 28,6 35,9 55,9 0.98 5,94
Швещя 5,9 30,0 29,0 26,1 35,9 0.98 5,65
Англ!я 6,2 30,1 20,1 42,5 -8,9 0.93 5,71
ее 6,8 29,0 29,5 35,0 34,1 0.95 5,46
Франц!я 5,8 29,4 26,7 19,3 53,0 0.92 5,49
1рланд!я 6,9 27,6 26,4 50,5 50,0 0,92 5,48
Нвдерланди 5,9 29,4 24,5 39,4 90,0 0.89 5,65
Н!меччина 8,2 31,0 30,6 51,0 61,4 0.92 5,81
Дан!я 8,9 27,9 25,5 43,7 -27,2 0.93 5,65
Япон!я 10,3 28,0 37,0 41,3 93,0 0,98 5,92
Швейцар!я 11,0 29,5 27,4 33,5 67,0 0.97 5,46
нишв енергоефективност! нацюнально! економ1ки ввд обсягу ¿нноващйних витрат, енергоемнють ВВП кра!-ни ввд технолопчного р1вня тдготовки виробництва. Для цього виконали у посладовносп певн процедури: по-перше, пор1вняли показники енергоефективност! кра!н свгту, !х ресурсно-галузеву структуру та провели анал1з залежност р1вня енергоефективност! еко -номш ввд розподшу частки галузей реального сектора економ1ки у загальному споживанн ПЕР та ВВП, частки енергоемних 1 ресурсозатратних галузей у структур! промислового виробництва; по-друге, об-числили комплексний показник-1ндикатор рацюналь-ного використання енергоресурав, що дор1внюе до-бутку показника енергоефективност! на частку енер-горесурсозатратних галузей в структур! нацюнальних економ!к. Зазвичай, саме надзвичайно великою част-кою енергоресурсозатратних галузей ! пояснюють низьку енергоефективнють Укра!ни, тобто енергоем-ною структурою укра!нсько! економ!ки, у як!й 62% займають паливна, х!м!чна ! нафтох!м!чна промисло-
вост!, ГМК та ¿нш! базов! виробництва; по-трете, зд!йснили переведення абсолютних значень макроеко-ном!чних показнишв у агрегован!. Це дозволило од-ночасно пор!вняти так! параметри ендогенного еконо-м!чного зростання кра!н, як розвиненють науково-тех-н!чно!, виробничо!, техшко-технолопчно!, економ!чно! та енергетично! сфери; по-четверте, дослвдили по-вед!нку економ!чно! системи за узагальненими показ-никами: сприйнятливост! економ!к до деструктивного впливу р!зноспрямованих фактор!в, розвиненост! стра-тег!чного потенщалу нац!ональних господарств. Це дозволило обчислити теоретичне значення показника енергоефективност! будь-яко! кра!ни св!ту в раз! вщпо-в!дност! !! ресурсно-галузево! структури нацюнальнш (табл. 3).
Вивчення вих!дних показнишв з табл. 2, розра-хуншв агрегованих показник!в ! комплексних агрего-ваних показник!в-!ндикатор!в дозволяе стверджува-ти, що отриманий за результатами пор!вняльного ана-л!зу показника енергоефективност! (гшотетичне зна-
Таблиця 3
Комплексш покашики-шдикатори загальноекономчного прискорення економiк окремих краТн свiту станом на 01.01.06 р.
Кра!ни свпу та наддержа- внi об'еднання Енергоефектив-нiсть краши за вщповщносп украшськш ресур-сно-галузевiй струкгурi Коефщент конку-рентноздатносп ба-зових технолопй кра!н при вщповщ-носп 1х структур украшськш Ппотетична енер-гоефективтсть Украши при ре-сурсно-галузевш структурi вказаних кра!н, дол./ кг н.е. Частка украшсь-ко! енергоефективносп у гшоте-тичнш енергоефективносп вказаних кра!н, % КП1РВЕ КП1ЯРЕ Комплексний показник-щдикатор потенциалу (по-тенцшно!) енергоефек-тивносп
Укра!на 1,200 1,00 0,90 100,00 55,9 47,67 1,043
Бiлорусь 0,682 0,76 1,41 131,90 43,6 34,95 0,755
Естонiя 1,146 1,27 2,42 78,55 71,6 64,67 0,695
Росiя 1,754 1,95 0,92 51,32 108,9 146,06 1,396
Литва 1,525 1,69 2,13 59,03 94,7 72,90 0,852
Латвiя 1,623 1,80 1,94 55,45 100,8 116,79 0,660
Чехiя 1,525 1,69 1,89 59,01 94,7 93,39 0,896
Польща 1,940 2,16 1,40 46,38 119,7 115,99 0,865
Угорщина 2,081 2,31 1,56 43,25 129,2 126,82 0,829
Канада 2,015 2,24 1,88 44,65 125,2 119,45 0,749
США 3,606 4,01 1,22 24,96 223,9 151,04 0,721
Фiнляндiя 3,237 3,60 1,56 27,80 201,0 191,66 0,813
Швецiя 2,480 2,76 2,14 36,29 154,0 148,86 0,715
Англiя 4,243 4,71 1,32 21,21 263,5 175,96 0,688
Нiдерланди 4,314 4,79 1,42 20,86 267,9 242,10 0,781
ее 3,269 3,63 1,88 27,53 203,0 101,66 0,833
Францiя 2,238 2,49 2,90 40,22 133,2 333,30 0,636
Iрландiя 4,298 4,33 1,11 18,76 298,0 193,72 0,933
Нiмеччина 6,751 7,50 1,10 13,33 418,2 412,80 1,003
Данiя 6,263 6,96 1,28 14,37 388,9 355,47 0,870
Япошя 6,850 7,61 1,35 13,14 425,4 562,12 1,094
Швейцарiя 6,042 6,71 1,67 14,90 368,5 342,27 0,773
чення наведене в табл. 3) Укра!ни при вiдповiднiй ресурсно -галузевш структурi вказаних кра!н - явно пе-ревищуе юнуюче значення показника енергоефектив-ност (фактично дорiвнюe 1,2 дол./кг н.е., а теоретич-не в межах 1,94 — 2,9 дол./кг н.е., вiдповiдаe сучас-ному рiвню Литви, Латвп, Швеци чи Франци).
Отже, можемо пiдсумувати, що твердження автора щодо ключового впливу ресурсно-галузево! структури нацюнальних економiк на темпи загальное-кожмчного прискорення та рiвень енергоефективносп е незаперечним. Слiд звернути увагу на значення на-веденого в табл. 3 комплексного показника^ндикато-ра потенщалу енергоефективносп (КП1ПЕ), який виз-начаеться методом вагових коефiцiентiв як добуток частки реального сектора економiки у 1,0% ПЕР на вiдношення частки енергоресурсозатратних галузей у структурi промисловост до частки наукоемних галузей за урахування вагових коефщенпв 0,7 та 0,3 вiдпо-ввдно. Цей показник е найвищим у Росшсько! Федераций Укра!ни та Японл (вiдповiдно 1,4; 1,05; 1,1).
Висок1 значення КП1ПЕ тако! кра!ни, як Японiя, урахо-вують шноващйш можливостi И економiки, розви-ненють стратегiчного потенщалу та технологiчну кон-курентоспроможнiсть виробництва (пiдтвердженням цьому е висок iндекси iнновацiйноl здатност та тех-нолопчно! конкурентоспроможносп держави). Значення показника К1ППЕ Роси та Укра!ни свiдчатъ, що вони мають шанс здшснити переход iз четверто! групи кра!н iз низьким рiвнем конкурентоспроможносп нацюналь-них економiк (значення iндексiв дорiвнюе вiдповiдно 3,49 i 3,0) до високого, досягнувши при цьому дос-татнього рiвня якосп добробуту населення. Цi орiенти-ри ймовiрно досягнути нашим кра!нам за умов забез-печення iнновацiйноl спрямованосп розвитку, вiдкри-тосп державних шститущй, використання наявних ре-зервiв для оновлення виробництва, модершзаци еко -номiки та реструюуризащ! промисловосп, а також у разi збiльшення частки наукоемних галузей в струк-турi нацюнального господарства. З огляду на обчис-лений коефiцiент конкурентоспроможносп кра1н свiту
Таблиця 4
Ранжування нацюнальних економш краТм CBiTy за показником-шдикатором оптимaльностi енерговикористання
Kparnn свггу тя нaддepжaвнi oб'eднaння КП1ОВЕ Eнepгoeфeктив-нють eкoнoмiки, дол./ кг R.e. Чясткя eнepгoeмниx гaлyзeй в стpyктypi нaцioнaльнoгo госго-дapствa, % 1ясткя peaльнoгo тек TOpa eкoнoмiки в зя-гaльнoмy e^procm-живaннi, % Piвeнь eндoгeннoгo era-нoмiчнoгo зpocтaння тя iннoвяцiйнoï здятнocтi
Бiлopyсь 1,01 1,1 39,6 43,0 Non innovators ^яши з низьким piвнeм eндo-гeннoгo зpocтяння
Укpaïнa 1,03 1,2 62,1 54,4
Eстoнiя 2,24 3,1 23,1 32,0 Пoтeнцiйнo iннoвяцiйнi кpяïни iз пepexiдним i cepeднiм piвнeм eндo-гeннoгo eкoнoмiчнoгo зpocтaння
Литвя 2,80 3,2 26,3 30,1
Чexiя 3,14 3,5 29,6 33,0
Poсiя 3,23 1,8 60,5 33,7
Лaтвiя 3,24 3,6 28,8 32,0
Пoльщa 3,71 3,0 39,9 32,3
Фpaнцiя 3,91 5,8 19,3 29,4
Угopщинa 4,04 3,6 35,9 32,0
Кянядя 4,08 4,2 29,8 30,7
Швeцiя 5,13 5,9 26,1 30,0
Фiнляндiя 6,70 5,6 35,9 30,0
США 7,51 4,9 45,7 29,8
Hiдepлaнди 7,91 5,9 39,4 29,4
еС 8,21 6,8 35,0 29,0
Aнглiя 8,75 6,2 42,5 30,1
Швeйцapiя 12,49 11,0 33,5 29,5 Iннoвяцiйнi ^amn iз ви-coким piвнeм eндoгeн-нoгo eкoнoмiчнoгo зpoc-тяння
Ipлaндiя 12,63 6,9 50,5 27,6
Hiмeччинa 13,49 8,2 51,0 31,0
Дaнiя 13,94 8,9 43,7 27,9
Япoнiя 15,19 10,3 41,3 28,0
(у paзi вiдпoвiднoстi ïx peсypснo-гaлyзeвиx стpyктyp нaцioнaльнiй) мoжнa ствepджyвaти, щo нaйбiльший pe^mm мaють Япoнiя, Hiмeччинa, Дaнiя тa Швeйцapiя (вiдпoвiднo кoeфiцieнти кoнкypeнтнoздaтнoстi тexнo-лoгiй cтaнoвлять 7,61; 7,50; 6,96; 6,71). Ha^rym™ — Hiдepлaнди, Аш^я i США (4,79; 4,71; 4,01).
Paнжyвaння кpaïн зa piнями eндoгeннoгo eroro-мiчнoгo зpoстaння тa eнepгoeфeктивнoстi здiйснeнo вiдпoвiднo зa пoкaзникaми-iндикaтopaми pa^orn^^ нoстi тa oптимaльнoстi eнepгoвикopистaння. Kpaï™ згpyпoвaнo y чoтиpи групи: у першш грут з низьким piвнeм eнepгoeфeктивнoстi тa eндoгeннoгo eкoнoмiч-нoгo зpoстaння знaxoдяться У^я^я Бiлopyсь; у другй грут з пepexiдним piвнeм знaxoдяться Poсiя, Eстoнiя, Лaтвiя, Чexiя, Литвa, Пoльщa, Угopщинa; у третш грут iз сepeднiм piвнeм знaxoдяться США, Фiнляндiя, Швeцiя, Антя, Фpaнцiя, Hiдepлaнди; у четвертш грут iз висoким piвнeм eнepгoeфeктивнoстi тa eндo-гeннoгo eкoнoмiчнoгo зpoстaння знaxoдяться тaкi ^aï-ни, як Hiмeччинa, Ipлaндiя, Дaнiя, Япoнiя, Швeйцapiя. Зaзнaчимo, щo oснoвними зaсoбaми впливу дepжaви нa зaгaльнoeкoнoмiчнe пpискopeння у ^arnax чeтвep-
тoï гpyпи e: 1) пiдтpимкa тa фopмyвaння yмoв для вiдтвopeння нayкoвo-тexнiчниx iннoвaцiйниx фoндiв; 2) стимyлювaння iннoвaцiйниx пpoцeсiв тa aктивнe впpoвaджeння пpoeктiв, poзвитoк нayкoeмниx Ta^eä Мoдeль дepжaвнoгo yпpaвлiння eндoгeнним ero -нoмiчним зpoстaнням кpaïн iз тpeтьoï гpyпи мae pиси, щo мaйжe тoтoжнi систeмi стpaтeгiчнoгo yпpaвлiння чeтвepтoï. Aлe в ïï oснoвi лeжить кoнцeпдiя pинкoвoгo сaмopeгyлювaння з eлeмeнтaми сoцiaльнoï спpямoвa-нoстi дш стoсoвнo пiдвищeння eнepгoeфeктивнoстi нaцioнaльнoгo гoспoдapствa з бoкy дepжaви. Ця сис-тeмa пepeдбaчae бaгaтo фopм im-e^aun дepжaвнoï ня-уки iз виpoбництвoм. Тaк, нaпpиклaд, у Вeликiй Бpи-тaнiï yнiвepситeти мaють пpaвo здiйснювaти KMepum-ну дiяльнiсть paзoм iз пpивaтними кoмпaнiями; в дep-жaвax еС дють зaгaльнo визнaнi мeтoди стимyлювaння тexнoлoгiчнoгo зpoстaння eкoнoмiк, a сaмe: сepтифi-кaцiя пpoдyкцiï, плaнyвaння iннoвaцiйнoï дiяльнoстi, poзвитoк нayкoeмниx гaлyзeй тoщo. Здiйснюючи ^a-фiчнe oфopмлeння зaлeжнoстi piвня eндoгeннoгo ero-нoмiчнoгo зpoстaння вiд чaстки висoкoтexнoлoгiчниx i нayкoeмниx гaлyзeй зa чoтиpмa рутами кpaïн, a тa-
Таблиця 5
ОЦнка показниюв економ1чно'1 динам1ки окремих краш св1ту
Краши св^ та наддержавнi об'еднання ВВП на душу населення, тис. дол. США з ПКС Енергоефективнють економш, дол./кг н.е.
Ретроспективт перiоди до^дження економiчних систем iз лагом у 5 рокш, роки
1995 - 2000 2001 - 2005 2005 - 2006 1995 - 2000 2001 - 2005 2005 - 2006
Украша 1,35 0,98 1,67 0,41 0,72 1,20
Бiлорусь 2,06 2,54 2,60 0,52 0,75 1,10
Естонiя 2,72 3,95 4,01 1,20 1,40 3,10
Росiя 2,62 2,61 3,28 0,63 0,82 1,80
Литва 2,32 4,23 12,4 1,33 1,60 3,60
Латвiя 2,30 2,37 3,60 1,20 1,60 3,50
Чехiя 3,20 5,56 5,70 1,47 2,70 3,20
Польща 2,41 4,27 4,60 1,29 1,80 3,00
Угорщина 3,84 5,15 14,2 1,74 2,30 3,60
Канада 19,5 22,32 25,8 2,51 2,80 4,20
США 25,9 32,80 40,1 3,51 3,35 5,90
Фiнляндiя 18,8 31,25 32,56 3,90 4,40 5,60
Швецiя 23,5 25,20 33,8 3,90 4,49 5,90
Англiя 17,04 26,00 30,1 4,10 4,50 6,20
Нiдерланди 25,3 29,30 31,47 4,30 4,90 6,80
ее 20,9 22,70 26,6 4,20 5,10 5,80
Францiя 23,4 29,63 29,9 4,50 5,20 6,90
Iрландiя 25,2 44,20 27,8 3,72 5,40 5,90
Нiмеччина 25,6 26,00 33,77 4,37 5,93 8,20
Данiя 28,0 29,30 38,7 6,95 8,60 8,90
Япошя 31,7 32,70 44,1 6,70 7,82 10,3
Швейцарiя 37,9 38,48 43,0 7,35 8,78 11,0
кож дослiдивши вiдповiднi залежносп, звертаемо ува-гу на тай факт, що лiдери за показниками ендогенно-го економiчного зростання та крани, як досягли ви-соко1 енергоефективносп, е одночасно провiдними й у технолопчнш сферi (i це е закономiрним), i в сус-пiльному вiдтвореннi. За технологiчним (шновацшним) iндексом, показником-iндикатором потенцiалу енергоефективносп та яюсного розвитку нацiональноï еко-номiки автори порiзнили зазначенi краши не тшьки на енергоефективнi, а й на шноващйш/innovators, потен-цшно iнновацiйнi та не iнновацiйнi краши/ non innovators. Доцшьно зазначити, що за темпами ендогенного зростання i краши з перехвдним, i краши iз середнiм рiвнем енергоефективносп й iнновацiйноï здатностi мають майже тотожну економiчну динамiку, тому вважаемо за доцшьне при доборi оптимальноï моделi загальноекономiчного прискорення Украïни розглядати досввд краïн свiту, як згруповано за трьо-ма сутнiсними ознаками (табл. 4).
На думку автора, подальше до^дження якосп енергоекономiчних процеав для iмплементацiï дiевоï полiтики ендогенного економiчного зростання необ-хiдно проводити з урахуванням отриманих у табл. 4
тенденцш (одночасно поеднавши в одну групу за по-дiбними ознаками двi дослiджуванi групи краш свгту як iз перехiдним рiвнем енергоефективносп, так i з середшм). Так, у крашах першо1' групи (з найкращи-ми результатами) за рахунок технологiчноï конкурен-тоспроможносп забезпечуеться 50,0 % агрегованого показника загальноекожмчного прискорення, в кра"-нах друго1' групи — 30,0% (з перехвдним та середнiм рiвнем енергоефективносп), а в третьо1' — менше 12,0 %. Таким чином, питома вага технолопчних но-вацiй у процесах забезпечення ендогенного економiч-ного зростання, а отже й конкурентоспроможносп на-цiональних економiк, повинна складати ввд 33,0 до 50,0 %.
Тому, Украïнi для того, щоб увiйти до кола ос-новних iнноваторiв чи досягти iнновацiйноï стадiï зростання, необхвдно не тшьки використовувати iноземнi розробки, дотуючи розвиток зарубiжних економiчних систем, але й створювати власнi. Хоча в Украш майже найнижча енергоефективнiсть нацiонального гос-подарства з-помiж вказано1' сукупностi краш свiту, та ïï можна пояснити значною кшьшстю енергомiстких виробництв, високим рiвнем фiзичноï та морально!'
Рис. 1. Залежшсть р1вмя та якоcтi життя населення кран вiд показника енеpгоефективноcтi нацюнальних
економш протягом 1995 - 2006 рр.
3 л/ .л
о
д
IZ
m m
6G Аб AG 3б 3G 2б 2G 1б 1G б G
6 9
Енepгoeфeктивнicть, дoл./кг H.e
12
♦ Kpa'1'ни i3 низьким piвнeм
eнepгoeфeктивнocтi та eндoгeннoгo зpocтання
A Кpаïни i3 cepeднiм piвнeм
eнepгoeфeктивнocтi та eндoгeннoгo зpocтання
+ Кpаïни i3 ви^ким piвнeм
eнepгoeфeктивнocтi та
G
знoшeнoстi oснoвниx виpoбничиx зaсoбiв (яка скла-дае бiльш нiж 75,2%), щo таюж викликае загатте-ння, oскiльки виникае щe oднa пpoблeмнa плoщинa -ад нaгaльнe виpiшeння сoцiaльниx питань, а oтжe ш-o6xíamo спpямyвaти зусилля суб'екпв гoспoдapювaння на пiдвищeння piвня eнepгoeфeктивнoстi yкpaïнськoï eкoнoмiки. Однак, зaзнaчимo, щo яшсть життя rnce-лeння пopяд iз тexнoлoгiчнoю poзвинeнiстю кpaïни визначае пoкaзник ВВП на душу нaсeлeння. Дoслi-джeння таказниюв eкoнoмiчнoï динaмiки (табл. 5, p^. 1) дoзвoляe ствepджyвaти, щo пpoстeжyeться perorn-гoвий вiдpив кpaïн пepexiднoï гpyпи (кpaïн iз nepe-xiдним-сepeднiм piвнeм eндoгeннoгo eкoнoмiчнoгo зpoстaння): Естони, Лaтвiï, Пoльщi, 4exiï тoщo. Алe вiдxилeння тeopeтичнoï eнepгoeфeктивнoстi (вiд 1,4 дo 2,8 дoл./кг н.e.) ввд фaктичниx дaниx вiдмiчeнo у paзi oтoтoжнeння стpyктyp ïx eкoнoмiк iз yкpaïнськoю pe-сypснo-гaлyзeвoю стpyктypoю нaцioнaльнoгo гост-дapствa дoзвoляють визначити щшьнють зв'язку го-казника ВВП на душу нaсeлeння i eнepгoeфeктивнoстi су^п^с^ кpaн свiтy за 1995 — 2006 pp. (табл. 5).
Вiдзнaчимo, щo iснye npямa зaлeжнiсть мiж o^ нoвними noкaзникaми eкoнoмiчнoï динaмiки, rn^rn-лад, мiж змiнoю piвня та якoстi життя нaсeлeння та eнepгoeфeктивнoстi нaцioнaльниx eкoнoмiк. Вoнa чпж> npoстeжyeться в нoмoгpaмax iз кoмбiнoвaнoю OTCTe-мoю кoopдинaт, noбyдoвaниx за викopистaння ланцю-гoвиx мoдeльниx prnem, як згpynoвaнo вiдnoвiднo дo класу кpaïн iз висoким, сepeднiм та низьким piвнeм eнepгoeфeктивнoстi й eндoгeннo сnpямoвaнoгo зpoс-тання. З oma^ на aнaлiз noкaзникiв eкoнoмiчнoï ди-нaмiки мoжнa onисaти noвeдiнкy eкoнoмiчнoï OTCTe-ми дepжaви в чаа, яку бyлo визнaчeнo за дeкiлькoмa фyнкцioнaльними piвняннями (табл. 6). Для poзpoб-
лeння npaктичниx nponoзицiй сготовго зaбeзneчeння peзистeнтнoстi нaцioнaльнoï eкoнoмiки дo дeстpyктив-ниx вnливiв i визнaчeння onтимaльнoï тpaeктopiï poз-витку У^аши слiд вpaxoвyвaти дoсвiд peaлiзaцiï дep-жавнж noлiтик нe лишe п^вадн^ кpaïн в eкoнoмiчнiй та eнepгeтичнiй сфepax, aлe й кpaïн iз nepexiдним й сepeднiм piвнeм eнepгoeфeктивнoстi.
ToMy aвтopoм oбpaнo як opiern^ нaйбiльш aдanтивнoï мoдeлi eндoгeннoгo зpoстaння ту, щo впи-суеться в наступну гinoтeзy, яка е mдoснoвoю в^ь шeння дoслiджyвaнoï npoблeми стoсoвнo peaлiзaцiï фe-нoмeнoлoгiчнoï aльтepнaтиви eндoгeннo сnpямoвaнo-гo зpoстaння дepжaви, а сaмe: oскiльки складна сис-тeмa мoжe бути onисaнa нe ттльки статистичними, aлe й динaмiчними piвняннями, у виглядi дифepeнцiaль-ниx чи piзницeвиx piвнянь, тo aвтopи вважають, щo npи onисi noвeдiнки бaгaтoкoмnoнeнтнoï систсми (якoю е eкoнoмiчнa) в oблaстi течки piвнoвaги oбoв'язкoвo слад вpaxoвyвaти, щo у neвнi пepioди у paзi нaявнoстi низькиx тказнишв eнepгoeфeктивнoстi нацюнальда-гo гoсnoдapствa за yмoв paцioнaльнoгo викopистaння стpaтeгiчнoгo ттенщалу мoжнa зaбeзneчити висoкий запас eндoгeннoгo зpoстaння (npи чoмy вiн е вищим, нiж у кpaïн iз висoкoю eнepгoeфeктивнiстю eкoнoмiк). Цe дoзвoляe нaгpoмaдити iнтeлeктyaльнi й iннoвaцiйнi мoжливoстi дepжaви та викopистaти pyшiйнy силу для тexнoлoгiчнoгo стpибкa. Отpимaнo три види мoдeль-ниx виpiшeнь для у^аш^ю!' eкoнoмiки з дoстaтнiм кoeфiцieнтoм дeтepмiнaцiï 0,83. Рeзyльтaти aнaлiзy дoз-вoляють ствepджyвaти, щo висoкi тeмпи зaгaльнoeкo-нoмiчнoгo npискopeння зyмoвлeнi намаганням кpaïн iз сepeднiм piвнeм eнepгoeфeктивнoстi за нaслiдкaми цiлeсnpямoвaнoï стpaтeгiï мoдepнiзaцiï нaцioнaльнoгo гoсnoдapствa та кoнцeнтpaцiï зусиль у нaйбiльш npio-
Таблиця б
Обгрунтування темгав зростання показника енеpгоефективностi i iai lioi ia. im nix економiк окpемиx upaïï i свiту
за пеpioди з 1995 по 2006 pp.
Kpa]™ cвiтy Фaктичнi тeмпи TeopeTOHm (випepeджyючi - пpoгнoзнi) тeмпи пpиpocтy eнepгoeфeктивнocтi
зpocтaння зя мoдeлями eкoнoмiчнol динaмiки Rparn iз
тя нaддepжa-вш oб'eднa-ння 1995 -2000 p. 2001 -2006 p. низьким piвнeм erneproe-фeктивнocтi зя 1995 -2000 p. cepeднiм piвнeм ernepro-eфeктивнocтi зя 1995 -2000 p. витоким piвнeм ernepro-eфeктивнocтi зя 2000 -2006 p.
Укpaïнa 0,217 0,264 0,273 0,268 0,264
Рociя 0,252 0,272 0,324 0,454 0,324
Чexiя 0,354 0,275 0,296 0,357 0,296
Лaтвiя 0,533 0,264 0,276 0,307 0,327
еС 0,085 0,088 0,276 0,207 0,276
Пoльщa 0,425 0,260 0,352 0,359 0,352
Угopщинa 0,264 0,273 0,316 0,305 0,316
Кянядя 0,124 0,099 0,178 0,262 0,178
США 0,111 0,082 0,150 0,137 0,150
Ангая 0,118 0,088 0,135 0,125 0,135
Фiнляндiя 0,153 0,111 0,130 0,221 0,130
Швeцiя 0,251 0,077 0,113 0,209 0,113
Ipлaндiя 1,209 0,139 0,104 0,203 0,104
Фpaнцiя 0,070 0,016 0,100 0,200 0,100
Hiмeччинa 0,360 0,069 0,061 0,175 0,061
Дaнiя 0,173 0,048 0,044 0,165 0,044
Hiдepлaнди 0,138 0,030 0,327 0,468 0,327
Швeйцapiя 0,327 0,017 0,324 0,454 0,324
Ятшя 0,022 0,025 0,296 0,357 0,296
prne'raHx нaпpямax зaбeзпeчити л^^укта пoзицiï, yßi-йти дo числя няйбшьш кoнкypeнтocпpoмoжниx дep-жяв свгту.
У вiдпoвiднocтi iз зaзнaчeним тeмпи eкoнoмiчнo-гo зpocтaння для нaцioнaльнoгo гocпoдapcтвa мoжнa oбчиcлити зя фopмyлoю (1): 1
(1).
T =
1 ,6 0 4 + 1 ,3 0 1 E Пoбyдoвaнo yзaгaльнeнi aвтopeгpecивнi дистри-бyтивнo-лaгoвi мoдeлi тpьox типiв, зя якими oтpимaли пpoгнoз пoкaзникiв eкoнoмiчнoï динaмiки для няцю-нaльнoгo гocпoдapcтвa дo 2080 p. зя ypax^arn™ тeмпiв eкoнoмiчнoгo зpocтaння кpaïн iз низькoю, cepeдньoю тя виcoкoю eнepгoeфeктивнicтк (тябл. 7). Пpo xapa^ тep змiн в yкpaïнcькiй eкoнoмiцi дo 2080 p. мoжнa судити тсля бeзпocepeдньoгo poзв'язaння тpьox мo-дeльниx piшeнь, щo дoзвoляe нaкpecлити тpи фaзoвi тpaeктopiï для вpaxyвaння вшьнж pyxiв eкoнoмiчнoï cиcтeми у мaйбyтньoмy. Пoбyдoвaний пpoгнoз вiдтвo-pюe динaмiчнi влacтивocтi нaцioнaльнoï eкoнoмiки. Двi з нж e дocтaтньo oптимicтичними, ^e й вoни, нaпeв-нo, ш змoжyть зaдoвoльнити cyчacнi вимoги дo pea-лiзaцiï cтpaтeгiï мaкpocиcтeмнoï тpaнcфopмaцiï у впчиз-
нянiй eкoнoмiцi тя ямб^т^ плaнiв кepiвницгвa ^aï-ни щoдo cтaнoвлeння дieвиx мiждepжaвниx зв'язшв в eнepгeтичнiй i eкoнoмiчнiй cфepax в yмoвax пpиeднaння дo СОТ.
Дocягнeння визнaчeниx у тябл. 7 opieRrapib дo 2030 — 2080 pp. вимaгae цiлecпpямoвaниx дiй викoнaвчoï вляди щoдo вiдгвopeння cтpaтeгiчнoгo пoтeнцiaлy дep-жяви, здiйcнeння eкcпpec-peaгyвaння ня зoвнiшнi вик-лики тя зaпpoвaджeння дieвиx мexaнiзмiв дepжaвнoгo peгyлювaння yкpaïнcькoю eкoнoмiкoю. З oглядy ня ви-coкий piвeнь eнepгoeмнocтi ВВП, знoшeнicть ocнoвниx виpoбничиx зacoбiв, cтpyктypa eнepгoвитpaт, peaлiзa-цiя пpoтягoм ocтaннix po^ «лoзyнгoвoï» пoлiтики ern дoгeннoгo eкoнoмiчнoгo зpocтaння пpизвeли дo œp№ oзниx мaкpoeкoнoмiчниx диcбaлaнciв, тс нaйкpaщi дo-cягнeння oчiкyють няшу дepжaвy лишe у paзi peaлiзaцiï мoдeлi мaкpoeкoнoмiчнoï динaмiки кpaïн iз cepeднiм (f^ex^RM^) piвнeм eнepгoeфeкгивнocтi. Aнaлiз peзyль-тят^в мoдeлювaння дoзвoляe oбгpyнгyвaти нacлiдки pe-aлiзaцiï cтpaтeгiï дo 2030 p. iз cпoлyчeнням пoтeнцiйниx мoжливocтeй Укpaïни щoдo дocягнeння виcoкoï erap-гoeфeктивнocтi нaцioнaльнoï eкoнoмiки ня piвнi 4,23 дoл./кг н.e. (сучясний piвeнь Угopщини, Лятвп, Литви, Пoльщi). Знaчнo мeншиx ycпixiв мoжнa дocягти, npo-
Таблиця 7
Прогноз темтв мaкpоекономiчноï динaмiки трьох титв
Рoки Пpoгнoз eneproec юктившсп yкpaïнськoï eкoнoмiки, дoл./кг н^.
мaкpoeкoнoмiчнoï динамши ^а-ш iз низьким piвнeм eнepгoeфeк-тивнoстi мaкpoeкoнoмiчнoï динамши кpaïн iз сepeднiм piвнeм eœp-гoeфeктивнoстi мaкpoeкoнoмiчнoï динамши ^аш iз висoким piвнeм eœp-гoeфeктивнoстi
eкспoнeнцiaльний гiпepбoлiчний eкспoнeнцiaльний
2010 1,23 1,56 0,91
2015 1,77 2,12 1,15
2020 2,23 2,77 1,3
2025 2,79 3,45 1,57
2030 3,28 4,23 1,79
2035 3,79 4,99 1,93
2040 4,23 5,69 2,08
2045 4,65 6,58 2,25
2050 5,12 7,29 2,49
2055 5,54 8,26 2,64
2060 5,89 8,93 2,81
2065 6,27 9,85 3,16
2070 6,78 10,81 3,31
2075 7,35 11,96 3,54
2080 8,03 13,87 3,78
дoвжyючи балансувати в кoopдинaтax «стшкють— нeстiйкiсть» iз сnoнтaннiстю стpyктypнoï та eнepгeтич-нoï noлiтик (пpoдoвжyвaти iнepцiйнy тактику), npи вiдсyтнoстi сист^ми дepжaвнoгo yпpaвлiння нapoщy-вати eнepгoгeнepyючi noтyжнoстi в eлeктpoeнepгeтицi, нe зважаючи на гinepтpoфoвaнy стpyктypy eнepгoсno-живання, npи вiдсyтнoстi кoнтpoлю за втратами, mOTp№ муючи «сталЬ> тeндeнцiï poзвиткy. Toдi eнepгoeфeк-тивнiсть yкpaïнськoï eкoнoмiки у 2030 p. стaнoвитимe 3,28 дoл./кг н.e., aлe бiльшa частка (73,0%) тeмniв зpoстaння у ^аш iз низькoю eнepгoeфeктивнoстi нaлe-жить Рoсiï, щo oстaннiм чaсoм здшснюе цiлeсnpямoвa-ну noлiтикy щoдo знижeння частки npoмислoвoстi у зaгaльнoмy стживанш ПЕР дo piвня 30,0%. I дoсить сaмoвneвнeнo вважати, щo на даний час Укpaïнa здат-на адаптувати noлiтикy eнepгoeфeктивнoстi висoкopoз-винeниx кpaïн та зaбeзneчити кoнкypeнтoсnpoмoжнiсть i витоку eнepгoeфeктивнiсть eкoнoмiки (noкaзник erap-гoeфeктивнoстi у 2030 p. — 1,79 дoл./кг н.e.). Як свiдчить npaктикa, зaстoсyвaння чи дублювання, ш сyмiсниx з peaлiями вiтчизнянoï eroreMi^, тpaдицiй-ниx для poзвинyтиx дepжaв, мexaнiзмiв та мoдeлeй pe-гулювання в eнepгeтичнiй i виpoбничiй сфepi yнeмoж-ливлюе peaлiзaцiю HEI. Дeмoнстpaцiя нeвизнaчeнoстi дepжaвнoï noлiтики, бeзсистeмнiсть i xaoтичнiсть ^o-вeдeння в ^Rpaïm зaxoдiв впливу на сyсniльнe вiдтвo-peння вeдe дo pyйнiвниx тeндeнцiй, кaтaстpoфiчнoгo
знижeння дoбpoбyтy нaсeлeння та зpoстaння частки «тiньoвoï eкoнoмiки». А дoсягнeння у 2080 p. тказни-ка eнepгoeфeктивнoстi у мeжax 3,78 дoл./кг.н.e. вза-гaлi нe мoжнa вважати yсnixoм.
Пpoгнoз eнepгoeкoнoмiчниx тказнишв нацю-нaльнoï eкoнoмiки за yзaгaльнeними мoдeльними piшeннями (xoчa вoни ш вpaxoвyють в якoстi eндo-гeннoгo фaктopy тexнoлoгiчний npoгpeс, oскiльки мoжнa викopистaти noкaзники peaльнoгo катталу в яюсп noяснювaльнoï змiннoï у фopмyлi (2)), noбyдo-вaнo за викopистaння мoдeлi вигляду
Et = Et-5 (Pt-5 + 1) (2), за oднoчaснoгo ypaxyвaння
тeмniв npиpoстy eнepгoeфeктивнoстi yсix гpyn кpaïн свiтy пpoтягoм 1995 — 2006 pp., а тагож npиpoстy тeopeтичниx noкaзникiв eнepгoeфeктивнoстi, poзpaxo-вaниx з nepioдoм yпepeджeння у 5 poкiв. Узaгaльнeнi аналгтичш peзyльтaти насладив змiн peaльниx mpo^^ в eкoнoмiчнiй систeмi Укpaïни тлягають у таюму: eнepгoeфeктивнiсть нaцioнaльнoï eкoнoмiки у 2030 p. бyдe стaнoвити знaчeння, щo дopiвнювaтимyть 2,23 — 2,47 дoл./кг н.e., щo ш нaбaгaтo nepeвищye сучасний piвeнь Пoльщi стaнoм на 01.01.2006. За узагальшни-ми тeндeнцiями зpoстaння eнepгoeфeктивнoстi макси-мaльнo мoжe дopiвнювaти 4,55 — 5,42 дoл./кг.н.e. (сучасний piвeнь eфeктивнoстi США 4,78 дoл./кг.н.e.). %му мoжeмo oчiкyвaти, щo лишe чepeз 82 po^ no-
Рис. 2. Досягнення украТнськоТ економши до 2080 р. за урахування темтв зростання енергоефективносл
окремих краТн свiту
16,0
14,0
Э2.0
Цо,о
8,0
&6,0
ш
£
5^4,0 |_и
2,0
0,0
2000 2010 2020 2030 2040 2050 2060 2070 Ретроспективний та прогнозний перюд, роки
-Прогноз енергоефективност1 по дистрибутивно-лаговш модел1 експоненц1альн1й за темпами краТн низького р1вня
Прогноз енергоефективност1 по дистрибутивно-лагов1й модел1 г1пербол1чн1й за темпами краТн середнього р1вня
Прогноз енергоефективност1 по дистрибутивно-лагов1й модел1 експоненц1альнш за темпами краТн високого р1вня
Прогноз енергоефективност1 по дистрибутивно-лагов1й модел1 експоненц1альн1й з 1995 р.
Прогноз енергоефективност1 по дистрибутивно-лагов1й модел1 експоненц1альнш з 2000 р.
казник енергоефективносп Украши буде тотожним сучасним досягненням американсько! економiки. По-рiвнюючи результати прогнозування (рис. 2), за низкою модельних рiшень можна запропонувати транс-формацто сучасно! моделi макроекономiчноl динамь ки в Укршш в оптишзащйну шляхом замiни рiвнянь баланив ресурсно-галузево! структури украгнсько! економiки й обсяпв енерговитрат вiдповiдними не-рiвностями i формалiзацil наведених вище правил ви-бору кращого вектора енергоспоживання. Отже, за тенденцiями кра1'н iз низьким рiвнем енергоефективносп досягнення нащонального господарства стано-витимуть 8,03 дол./кг н.е.; iз середнiм рiвнем — дор-iвиюватимуть 13,87 дол./кг.н.е.; а з високим рiвнем енергоефективносп — лише 3,78 дол./кг н.е. Зазна-чимо, що, у разi забезпечення нарощування i рацю-нального освоення власного стратегiчного потенща-лу, Украша здатна буде досягти у 2080 р. сучасного рiвня Швейцарп, Японл, Дани чи Нiмеччини.
Однак це буде вимагати значних зусиль щодо оновлення техшчно1 та техдалопчнох бази, необхщносп значного пiдвищення шнова^йнох здатносп краши до iндексу провiдних кра1н свгту (0,98 — 0,99). Таким чином, розглянуто моделi економiчноl динамiки окремих кра1н свiту, дослiджено тенденци та закономiрностi темпiв i пропорцш розширеного вiдтворения з ураху-ванням фактору енергоефективносп, у тому чи^ за
допомогою ретроспективно1 мпаци. Використовуючи побудоваиi моделi темпiв економiчного зростання краш iз середиiм рiвнем енергоефективносп, яш в останнi роки здшснили яшсний розвиток за рахунок структурно! перебудови реального сектора еконотки можна з урахуваииям iнерцiйиостi нащонального господарства, яюсних змiн зовнiшнього середовища та наявносп ри-зиюв i загроз ендогенному економiчному зростанню обчислити життевий цикл та формалiзувати траекторто економiчноl динамiки до 2030 та 2050 рр. (рис. 3). Вадмгтимо, що темп ендогенного розвитку украшсько1 економiки прямо пропорцшно залежить вiд величини и енергоефективносп, а обсяги нарощення стратегiчного потенщалу держави е необхвдною умовою И економiч-ного зростання, оскшьки лише нагромадження, транс-формацiя, поширення i практичне використання знань (iителектуального чинника формування розширеного виробництва, яке базуеться на шформацшних ресурсах) — головно1 рушшно1 сили розвитку державно оргаиiзованого сощуму на сучасному iсторичному етапi дозволяе здшснити вихвд iз траектори нестойкого розвитку вiдповiдио за параметрами оптишзащйно1 моделi ендогенного економiчного зростання. Однак, для досягнення цлей ендогенного економiчного зростання необхiдним також е врахування спрямування шерцш-носп детермiнаит процесу загальноекономiчного при-скорення та кутiв !х нахилу.
Рис. 3. Грaфiчний образ корегування iнерцiйноcтi детермiнaнт та зовшшшх вмлив1в для забезпечення
ендогенного зростання укра^н^коТ економiки
Пpoтe oкpeслeння дoстaтнix yмoв зaбeзпeчeння eфeктивнoстi фyнкцioнyвaння нaцioнaльнoï eкoнoмiки та oбгpyнтyвaння oптимaльнoï тpaeктopiï й тeмпiв ïï eкoнoмiчнoгo зpoстaння — oднe з нaйсклaднiшиx пи-тань дepжaвoтвopeння, oптимaльнoгo вapiaнтy peaлi-заци якoгo мoжливo дoсягти лишe y випaдкy нayкo -вoгo oсмислeння явищ i opo^^, щo мають загаль-нoсyспiльнe знaчeння. Пpи цьoмy пpи пpoгнoзyвaннi насладив peaлiзaцiï пoлiтики мaкpoсистeмнoï eвoлюцiï вpaxoвyвaти (pис. 3): циклiчнi зусилля стoсoвнo ^h-скopeння iннoвaцiйнoгo poзвиткy внyтpiшньoгo cepe-дoвищa нaцioнaльнoï eкoнoмiки (1); iнepцшнють eкo -нoмiчниx, виpoбничиx, тexнoлoгiчниx, пoлiтичниx i coцiaльниx пpoцeciв (2); cфopмoвaнy icтоpикo -геш-тичну peзиcтeнтнicть yкpaïнcькoгo cycпiльcтвa дo зoвнiшнix зaгpoз i pизикiв (3); кoнcepвaтивнicть (вдн-тpaлiзoвaнicть) iдeoлoгiï пoлiтичнoï eлiти cтocoвнo ви-кopиcтaння peгioнaльниx систем як пapтнepa i KoopAH-нaтopa мiжнapoдннx пpoeктiв (4), щo мoжe зyмoвити piзкe пaдiння тeмпiв mpHpoCTy ocнoвннx мaкpoeкoнo-мiчниx пoкaзникiв y дoвгocтpoкoвiй пepcпeктивi (5); мoжливicть nepexoAy eкoнoмiчнoï cиcтeми ao бiльш виcoкoгo тexнoлoгiчнoгo yклaдy (6); вaгoмicть AeCT-pyктивнoгo впливу пpoцeciв глoбaлiзaцiï та тpaнcнaц-ioнaлiзaцiï нaцioнaльнoï eкoнoмiки (У); iмoвipнicть ба-лансування пoкaзникiв eкoнoмiчнoï динaмiки в мiнiмaльнo дoпycтимoмy та максимальда мoжливo-му KopHAopi пopoгoвиx знaчeнь (В); тepмiн життeвoгo циклу eкoнoмiчнoï cиcтeми (з omaAy на oбчиcлeнi ав-тopoм у [18] вiдпoвiднocтi ao вeликиx цнклiв M. Ko^ дpaтьeвa) та час cфopмyвaння нoвoгo фaзoвoгo mpx-
peтy yкpaïнcькoï eкoнoмiки — у 2030 po^ (9) тощo. Kpiм тогo, нeoбxiднicть фopмaлiзaцiï й пpoгнoзyвaння peзyльтaтiв цiлecпpямoвaниx впливiв на тpaeктopiю poзвиткy Укpaïни вимагае пoбyдoви мoдeльнoгo юм-me^y, зacнoвaнoгo на cиcтeмi фaктоpiв та дoкaзiв, вcтaнoвлeннi пpичин i нacлiдкoвиx зв'язшв для виз-нaчeння aльтepнaтивниx вapiaнтiв мaйбyтньoгo poзвит-ку нaцioнaльнoï eкoнoмiки, iмoвipннx вeктopiв, rapc-гактив як poзшнpeння мiжнapoднoï cпiвпpaцi, так i змши кoopдинaт.
Bpaxyвaння iнepцiйнocтi динaмiки нaцioнaльнoï eкoнoмiки в яюсп чинника кopeляцiï дepжaвнoï no-лгтики нeoбxiднo npoвoдити у вiдnoвiднocтi ao взае-мonoв'язaннx лaнoк дocлiджeння, а caмe: 1) встадав-лeння тepмiнy ynepeджeння (25 — 30 pp.); 2) oбгpyн-тування складу вагомж peгpecopiв (фaктopи, ïx клас, iеpapxiчнicть, взaемoзв'язoк та niдnopядкyвaння); 3) ao6íp класу npoгнoзннx мoдeльннx внpiшeнь; 4) виз-нaчeння cnpийняття niдcиcтeмaми piзнocпpямoвaниx зoвнiшнix вnливiв; 5) oбчиcлeння пpoгнoзy iз ao^ía-нoю eкcnepимeнтaльнoю nepeвipкoю aдeквaтнocтi poз-poблeннx мoдeлeй i дocтoвipнocтi oчiкyвaннx тказ-нишв;6) фopмyлювaння внxiдннx noлoжeнь кoнцenдiï iдeнтнфiкaцiï кoнcтитyтивнo-ключoвиx xapaктepиcтик ocнoвннx eлeмeнтiв eкoнoмiчнoï системи. Цe дoзвo-ляе poзкpити пoвeдiнкy eкoнoмiчнoï cиcтeми в yno-вax тpaнcнaцioнaлiзaцiï cвiтoвoгo гocnoдapcтвa, а та-кoж cкopeгyвaти динaмiкy eкoнoмiчниx пpoцeciв з ypaxyвaнням piзнoмaнiття eндoгeнннx та eкзoгeнниx сил згiднo цiльoвoï тpaектopiï. Так, нanpиклaд, авто-poм визнaчeнo (нaвeдeнo в табл. В) тангенси кyтiв на-
14000000,0 12000000,0 10000000,0 8000000,0 6000000,0 4000000,0 2000000,0
0,0
I п и □ П
ппПП
г©
^ ^ <$&> ^ ^ л* ^ ^ ^
Рис. 4. Абсолютш величини сил шерци та Тх прогноз до 2050 року.
1200000
1000000 800000 600000 400000 200000 0
-20000(19 -400000 -600000 -800000 ■1000000
90 2000 2010 2020 2030
2050 2060 2070 2080 2090 21
00
Рис. 5. Зусилля на упередження деструктивних впливш для обгрунтування меж коридору еволюцй украТнськоТ економiки до 2080 р.
хилу сил шерци украшськох економiки за розробле-ною в дослiдженi формулою (3):
у[ = tga = 0,118 ехр(-222,984 + 0,1Ш).
Крiм цього, обчислено абсолютну величину шерци розвитку реального сектору економши за формулою
(4): \1( |^л/(0,118еХр(-222,984+0,118Г))7 + 1 ,а
також побудовано прогноз необхiдного обсягу зусиль (рис. 4 та 5), як необхiдно сконцентрувати для упередження деструктивного зовшшнього впливу (за формулою (5)) на ендогенне економiчне зростання кра1ни з урахуванням iнерцiйиостi детермiнант проце-
су реструктуризаци и нащонального господарства за формулою вигляду (6):
^ = ехр(-227,916 + 0,1Ш) (5)
=
1
(6).
2,782 -1086 • 0,902t -1,138 -10-
Урахузання наведених вище модельних вирiшень (на рис. 5 видно, що у 2030 р. значення показника мають ввд'емш значення) дозволяе окреслити допустим та максимально можливi меж! коридору еволюцй украшськох економiки. Альтернативний прогноз вектору зусиль з упередження деструктивних зовшшшх вплив1в сввдчить про те, що зовшшньоекож^чш заг-
Таблиця в
Основш показники шерцшносл детермiнaнт процесу макросистемно'1 еволюци укршнськоУ економiки (у uinax 2GG6 року)
Рeтpocпe-ктявняй гa ^o-г^зний пepioдн, poки Обсяги Tam^cH кулв rnaxH-лу сил rne-puiï Аб^лют^ вeличи-ни сил iкepцiï ^o-цecy мaкpocнcгeм-кoï eвoлюцiï y^arn-cькoï eкoнoмiки Зуснлля, нaпpaвлeнe да пepeбopeння дe-cтpyктивниx вплнв.в гa снл iкepцiï, пpoгнoз йoгo вeкгopкнx вeлн-чнн пoбyдoвaний зa eкcпoкeкцiaлькoю кpнвoю Рeтpocпe-ктивний тa ^o-гкoзкнй пepioдн, poки Зуснлля, нaпpaвлeнe да пepeбopeння дecтpyк-гнвкнx вплнв.в гa снл mep^f й aльгepкaгнв-ннй пpoгнoз йoгo вeк-гopкнx вeличнк шбу-дoвaкнй зa лoгicгич-кoю кpивoю
ВВП, млн ^н y', млн Tpa/pix Абcoлюгкi вeличн-нн iкepцiï I It I Зуснлля, Ft Зуснлля, Ft
2000 272627 31079,96 31080,0 4165 2000 4163
2005 481624 56266,51 56266,5 7241 2005 7223
2008 615000 85199,75 85199,7 5220 2008 10162
2010 700827 107827,46 107827,5 6606 2010 12846
2015 929045 194292,98 194293,0 11903 2015 23949
2020 1201610 350094,12 350094,1 21448 2020 49352
2025 1490246 630830,28 630830,3 38648 2025 133984
2030 1787103 1136685,31 1136685,3 69639 2030 0
2035 2091925 2048179,26 2048179,3 125481 2035 -212882
2040 2389991 3690588,98 3690589,0 226103 2040 -135127
2045 2794301 6650026,82 6650026,8 407412 2045 -110986
2050 3245671 11982601,40 11982601,4 734110 2050 -100313
poзи в paei noдoвжeння npoцeciв тpaнcнaцioнaлiзaцiï yкpaïнcькoï eкoнoмiки мoжyть нaбaгaтo nepeвищити вкyтpiшнiй cтpaтeгiчний noтeнцiaл дepжaви.
У тдсумку зaзнaчимo, щo з oглядy нa пoбyдoвa-ний npoгнoз у 2030 po^ зaгaльний oбcяг iннoвaцiй-ннx витpaт нa мoдepнiзaцiю нaцioнaльнoï eкoнoмiки твиден cтaнoвити (зa мoдeлями eкoнoмiчнoï дишмь ки кpaïн .з низьким, cepeднiм тa виcoким piвнeм eœp-гoeфeктивнocтi) вiдnoвiднo 4068,74, 5091,61 тa 1260,47 млн грн. Мoдeлi npиnycкaють, щo щopiчнo ( з 2008 дo 2030 p. npoтягoм 2008 — 2012 pp.; 2012 — 2018 pp.; 2018 — 2020 pp.; 2020 — 2025 pp.; 2025 — 2030 pp.) пpиpicт чacтки iннoвaцiйннx вит^т тви^н cклaдaти вiдпoвiднo зa eтanaми: 6,46 %, 7,42 %, 7,34 %, 4,27 % тa 3,33%. Bикopиcтoвyючи для пpoгнoзy poзpoблeкy в дocлiджeннi eкcnoнeнцiaлькy мoдeль зaлeжнocтi noкaзникa eнepгoeфeктивнocтi нaцioнaльнoгo rocm-дapcтвa ввд зaгaльнoгo oбcягy iннoвaцiйннx витpaт, oтpимaли noтpeби в iннoвaцiйннx витpaтax: у 2030 p. у мeжax 1668,2 — 3341,3 млн грн, щo бyдe мoжливим зa yмoви щopiчнoгo npнpocтy чacтки iннoвaцiйннx витpaт у ВВП 2,8 — 5,7%.
Bвaжaeмo, щo yкpaïнcькa eкoнoмiкa нaбyдe яшс-киx pHc у paзi, кoли бшьш шж 65,0 % зpocтaння ВВП
бyдe зaбeзneчeнo внpoбництвoм виcoкoтexкoлoгiчнoï пpoдyкцiï, a тeмnи зpocтaння фyкдaмeктaльннx дocлiд-жeнь nepeвищyвaтимyть тeмnи зpocтaння oбcягiв зa-кутвт iнoзeмкнx npoгpecнвннx тexкoлoгiй. Оцшюючи динaмiкy змш циx Rprnepub, мoжкa визнaчитн, якш caмe мoдeлi вiдпoвiдae cyчacний poзвитoк нaшoï дepжaви: чи нaздoгaняючoгo poзвиткy (зa paxyнoк викopиcтaнкя тexкoлoгiчннx нoвoввeдeнь, щo cтвopюютьcя в ^o-вiдниx кpaïнax), чи cиcтeмoyтвopюючoï мoдeлi eroro-м.ки iннoвaцiйнoгo типу (eкoнoмiкн знaнь), в якш oc-нoвний npнpicт ВВП здшснюетъся зa paxyкoк вnpoвaд-жeння нoвiтнix тexкoлoгiй i нoвoввeдeнь, cтвopeннx в дepжaвi, виpoбкицгвa влacнoï ВТП. ^и цъoмy щopiчнi тeмnи збiльшeння витpaт у ВВП нa aктнвiзaцiю iкнoвa-цiйнoï дальшст noвиннi cтaнoвитн в мeжax 3,43 — 7,34%, a чacткa фiнaнcyвaння фyкдaмeнтaльннx нayкo-вж poзpoбoк — нe мeншe 1,78 % ВВП ^ai™. Одшк, yнiвepcaльнoю yмoвoю peaлiзaцiï в Укpaïнi nponoнoвa-нoï в дocлiджeннi noлiтнки eндoгeннoгo eкoнoмiчнoгo зpocтaння e тaкe : юнститутивний iнcтpyмeктapiй cipa-тeгiï мaкpocиcтeмнoï eвoлюцiï—noлiтнкa eндoгeкнoгo eкoнoмiчнoгo зpocтaння noвиннa нaбyти кoмnлeкcний, cиcтeмний i дoвгocтpoкoвий xapaктep з чгткими ильмснями й яюснями opieктиpaми з ypaxyвaнням мoж-
ливocтeй нapoщeння тa paцioнaльнoгo ocвoeння влac-нoгo cтpaтeгiчнoгo пoтeнцiaлy.
3a peзyльтaтaми пpoгнoзyвaння мaкpoeкoнoмiч-нoï динaмiки тa пoкaзникiв зaгaльнoeкoнoмiчнoгo ^и-cкopeння нaйвaжливiшим виcнoвкoм iз дaнoгo дocлi-джeння, oArax мoжливo й cпipним, e тoй, щo cтocyeть-cя вибopy пpiopитeтiв дepжaви щoдo peaлiзaцiï мoдe-лeй poзвиткy зa aнaлoгoм caмe виcoкopoзвинeниx Rparn cвiтy.
Ha думку aвтopa (який пpoпoнye aдaптивнy дo cyчacниx ушв гocпoдapювaння в Укpaïнi мoдeль з ypaxyвaнням тeмпiв зpocтaння пoкaзникiв eкoнoмiчнoï динaмiки ^arn iз cepeднiм piвнeм eнepгoeфeктивнocтi), мoдeль eфeктивнoгo yпpaвлiння eндoгeнним зpocтaн-ням eкoнoмiчнoï cиcтeми Y^a!™ мoжe бути фopмaлi-зoвaнa лишe зa викopиcтaння нoвiтнix пapaдигм тeopiï eвoлюцioгeнeтики, щo дoзвoлить oxapaктepизyвaти ïï xвильoвy й циклiчнy динaмiкy, фaктopи тa тeндeнцiï poзвиткy yкpaïнcькoï eкoнoмiки в yмoвax глoбaлiзaцiï cвiтoгocпoдapcькoï ot^^r Отжe, eвoлюцiя нaцioнaль-нoгo гocпoдapcтвa нa зacaдax peaлiзaцiï iнтeгpaльнoï кoнцeпцiï iдeнтифiкaцiï eндoгeннoгo eкoнoмiчнoгo зpo-cтaння e дocтyпнoю для вивчeння мeтoдaми eкcпepи-мeнтaльнoï eкoнoмiки. Boнa oxoплюe мaйжe вci ди-нaмiчнi явищa, щo зaбeзпeчyють piвнoвaжнy eвoлюцiю нaцioнaльнoï eкoнoмiки, oAnax вимaгae квaнтoвoгo впли-ву (peaкцiю визнaчeнoï cили m юнукш зaгpoзи тa p№ зики eндoгeннoмy eкoнoмiчнoмy зpocтaнню дepжaви, ocкiльки cлaбкe peгyлювaння eнepгoeкoнoмiчниx npo-вдав, як виднo, нe викликae pea^ro нeoбxiднoï cили). Тoбтo мoжнa викopиcтaти тepмiн «квaнтoвa eвoлюцiя нaцioнaльнoï eNare^En» для миттeвиx зpyшeнь у структур нaцioнaльнoгo гocпoдapcтвa, щo пoпepeдньo вий-шoв iз cтaнy piвнoвaги. Boднoчac aктивнi зpyшeння мoжливi лишe зa oкpeмими видaми дiяльнocтi тa у вiднocнo нeвeликиx мacштaбax, щo, вiдпoвiднo, вимa-гae кoнцeнтpaцiï зycиль цeнтpaльниx opгaнiв виюшв-чoï влaди нa oкpeмиx oб'eктax тa пpизвoдить дo виник-нeння тaкcoнoмiчниx груп i клaciв бyдь-якoгo пopядкy. Ix виникшння зyмoвлюe poзвитoк явнo нoвoгo aдaп-тивнoгo типу eкoнoмiчнoï cиcтeми тa пepexiд нaцioнaль-нoгo гocпoдapcтвa з oAmeï зoни в шшу з нoвими якю-ними oзнaкaми мaкpocтpyктypи.
Кpiм cyтo пiзнaвaльнoгo стимулу, вшушння цieï пpoблeми в oднy з дoмiнaнт cyчacнoгo пocтyпy Ук-païни в eдинe пoлe виcoкopoзвинeниx ^arn, ввaжae-мo тaкe: дocлiджeння мaкpoeкoнoмiчнoï динaмiки нa зacaдax peaлiзaцiï cиcтeмнo-дiaлeктичнoï тeopiï зaбeз-пeчeння peзиcтeнтнocтi нaцioнaльнoï eкoнoмiки дo дe-
cтpyктивниx впливiв дoзвoляe визнaчити дoмiнaнти ^a^^rora xapaктepy, a caмe:
1) нaйвищий piвeнь eндoгeннoгo зpocтaння y^arn-cькoï eкoнoмiки зaбeзпeчyeтъcя нe лишe витоким piвнeм тexнoлoгiчнoгo poзвиткy кpaïни. Щй чинник e вaгoмим, aлe нe cиcтeмoфopмyючим чинниюм aктивiзaцiï iipo^cie пiдвищeння юнкypemocпpoмoжнocтi дepжaви—crne го-тeнцiaли cиcтeмнoгo й yнiвepcaльнoгo cпpямyвaння e py-шiйнoю cилoю мoдepнiзaцiï нaцioнaльнoгo гocпoдapcтвa;
2) cyттeвий вплив нa eнepгoeфeктивнicть erom-м^ cпpaвляe pecypcнo-гaлyзeвa cтpyктypa нaцioнaль-даго гocпoдapcтвa, зoкpeмa вaгoмicть чacтки eœpro-pecypcoзaтpaтниx гaлyзeй у cтpyктypi. У paзi знижeн-ня чacтки eнepгoeмниx виpoбнищ•в нa 12,5% пoкaз-ник eнepгoeфeктивнocтi мoжнa пiдвищити у двa paзи;
3) здiйcнюючи дiяльнicть у нaпpямi зaбeзпeчeння paцioнaльнoï cтpyктypи eнepгocпoживaння, мoжнa дocягти вaгoмиx peзyльтaтiв у нaпpямi зaбeзпeчeння eндoгeннoгo eкoнoмiчнoгo зpocтaння3 ;
4) дocтaтньo витокий пoтeнцiaл eндoгeннoгo ero -нoмiчнoгo зpocтaння Укpaïни тa eнepгoeфeктивнocтi mдтвepджye ймoвipнicть дocягнeння пpoгнoзниx зш-чeнь пoкaзникiв мaкpoeкoнoмiчнoï дишмши, aлe лишe зa yмoви aктивiзaцiï poзвиткy нayкoeмниx гaлyзeй i тexнoлoгiчнoгo oнoвлeння виpoбнищ•вa.
Об^ктивним бyдe визнaти, щo в cy^acrax yno-вax дoктpинa зaбeзпeчeння eндoгeннoгo зpocтaння eкoнoмiки тa, вiдпoвiднo, ïï peзиcтeнтнocтi дo дecтpyк-тивниx впливiв зa iнтeгpaльнoю кoнцeпдieю дентифь кaцiï зaгaльнoeкoнoмiчнoгo пpиcкopeння дoзвoлить у пoдaльшoмy визнaчити ключoвi oб'eкти дoклaдaння зycиль i cтpaтeгiчниx пapтнepiв, oxpe^Rm opieнтиpи, зaклacти вiдпoвiднo дo кoeвoлюцiйнoï пapaдигми пiдrpyнтя для oднoчacнoï peaлiзaцiï п'яти ocнoвниx, нa думку aвтopiв, мeтoдoлoгiчниx мoдeльниx piшeнь pe-aлiзaцiï cтpaтeгiï eндoгeннoгo зpocтaння нaцioнaльнo-го гocпoдapcтвa, в мeжax якиx мoжливo oтpимaти вiдпoвiдi нa нaгaльнi пш^ння, щo пocтaютъ у кoнтeкcтi тpaнcнaцioнaлiзaцiï cвiтoгocпoдapcькoï cиcтeми.
Зaвepшaльним eтaпoм виpiшeння пiзнaвaльнoï пpoблeми з oпopoю та мoжливocтi дiяльнicнoгo га-peдбaчeння пoвeдiнки eкoнoмiчниx cиcтeм в cyчacниx yмoвax глoбaлiзaцiï cвiтoвoгo гocпoдapcтвa пpи т-eднaннi cиcтeмнo-кoмплeкcнoгo, pecypcнo-фyнкцio-нaльнoгo, oб'eктнo-цiльoвoгo тa cинepгeтичнo-фeнo-мeнoлoгiчнoгo пiдxoдiв e визнaчeння шляxiв зaбeзпe-чeння кoнcтpyктивнoгo вapiaнтy eвoлюцiï yкpaïнcькoï eкoнoмiки тa нeйтpaлiзaцiï дecтpyктивниx фaктopiв впливу m шИ. npnpoATO, щo oптимaльним iнcтpyмeн-
3 Haйбiлъш дoцiлъним cпiввiднoшeнням HacTOH eнepгocпoживaння гaлyзeй peaлънoгo ceктopa eкoнoмiки в зaгaлънoмy oбcязi cпoживaння ПЕР e 28,1 — 30,0 % (ane ж мeншe 16,0 %);
том виконання останнього завдання впродовж тися-чолiть людсько! ютори залишаються науково обгрун-товаш для регулювання напрямiв розвитку економiч-но! системи за рахунок нарощування власного стра-тегiчного потенщалу траекторп розвитку, найбiльш значущою характеристикою яких продовжують зали-шатися нацiональнi економчш iнтереси.
Лiтература 1. Паливно-енергетичнi ресурси Укра!ни : стат. зб. / Держ. ком. статистики Укра!ни — К. : 1ВЦ Держ-комстату Укра!ни, 1998. — 383 с. 2. Паливно-енер-гетичнi ресурси Укра!ни : стат. зб. / Держ. ком. статистики Укра!ни — К.: 1ВЦ Держкомстату Укра!ни, 2001. — 273 с. 3. Паливно-енергетичш ресурси Укра!ни : стат. зб. / Комгтет статистики Укра!ни — К. : 1ВЦ Держкомстату Укра!ни, 2004. — 287 с. 4. Па-ливно-енергетичнi ресурси Укра!ни : стат. зб. / Держ. ком. статистики Укра!ни — К. : 1ВЦ Держкомстату Укра!ни, 2006. — 306 с. 5. Промисловкть Ук-ра!ни у 2001 — 2006 рр. : стат. зб. / Держкомстат Ук-ра!ни ; за ред. Л. М. Овденко. — К.: 2007. — 302 с. 6. Статистичний щорiчник Укра!ни за 2005 р. / Держкомстат Укра!ни ; за ред. О. Г. Осауленка. — К. : Консультант, 2006. — 574 с. 7. Статистичний щорiчник Укра!ни за 2006 р. / Держкомстат Укра!ни ; за ред. О. Г. Осауленка. — К. : Консультант, 2007. — 584 с. 8. Основш економiчнi показники дiяльностi тдприемств — суб'екпв тдприемницько! дiяльностi за 2006 р. : Стат. бюлетень. — К. : Держ. комгтет статистики Укра!ни, 2007. — 227 с. 9. Зведеш показники фшансово-господарсько! дальност тдприемств та органiзацiй Мiнiстерства промислово! политики Укра!-ни. — К. : УкрДНВЦ «Квант-Модуль», 2007. — 104 с. 10. OECD, 2006 http:// www.oecd.org/health/
healthdata. 11. Europa i jej mieszkancy — podstawowe fakty I liezby / Komisja Europejska Dyrekja Generalna ds. Prasy I Komunikacji. / Luksemburg: Urzad Oficjalnych Publikacji Wspolnot Europejskich, 2006. — 83 p. 12. Human Resourcer Development. — N. Y. and Geneva : UN, 2006. — 88 p. 13. Заключительный доклад: разработка инвестиционных проектов в области энергоэффективности для смягчения изменения климата // Европейская экономическая комиссия. Комитет по устойчивой энергетики Проекта «Энергетическая эффективность — ХХ1» http://www.ece/energy/wp./2006/2. 14. Географический справочник ЦРУ : справ. изд.
— Екатеринбург : У-Фактория, 2006. — 704 с. 15. Микитенко В. В. Розроблення стратеги та политики мак-росистемно! еволюцп на синергетичних засадах / В. В. Микитенко // Економша промисловост Укра!ни : зб. наук. пр. — К. : РВПС Укра!ни НАН Укра!ни, 2007. — С. 79 — 103. 16. Микитенко В. В. Стра-тепчш орiентири ендогенного зростання Укра!ни та умови забезпечення стшкого розвитку держави /
B. В. Микитенко, Д. О. Микитенко // Матерiали ХХШ мгжшродно1 конференцл UKR-POWER 2008 «Комп-лексне вирiшення проблем енергозбереження у про-мисловш i комунальнiй енергетищ». — Ялта, 2008. —
C. 62 — 70. 17. Микитенко В. В. Прогноз економiч-ного зростання нащонального господарства при акти-вiзацil його iнновацiйного розвитку / В. В. Микитенко // «Укра!на — Латвiя — Бшоруая — €С: сучасний стан i перспективи» : зб. матерiалiв м1жнародного на-уково-практичного семiнарy — Херсон — Рига — Гомель : Херсон, ПП Вишемирский, 2007. — С. 210
— 218. 18. Микитенко В. В. Розроблення концепцл управлшня проскореними циклами шновацшно! дальности / В. В. Микитенко, I. С. Гращенко // 1нвестицп: практика та досввд. — 2008. — № 4. — С. 19 — 23.
