CC BY
23
HgHgßgBERBHgffifl
УДК: 330.3.16
Л.Б. ШОСТАК,
д. е. н., професор, головний науковий сп'1вроб'тник, Державний науково-дослдний ¡нститут ¡нформатизацИ та моделювання економки
А.О. С1ГАЙОВ,
д.е.н., професор НТУУ «Ки'/вський пол'техн'мний ¡нститут ¡мен 1горя Окорського»
Економ1чна безпека Украши в контекст свроштеграцшних процеЫв
Розглянуто основн'1 виклики економчнй безпец Украни на шляху поглиблення процесв ¡нтеграцн з Загальним европейським ринком. Визначено бачення национальной безпеки за умов в'щкритост'1 кон-курентних ринкових комплекав, що пов'язане ¡з забезпеченням ряду базових критерПв та стандар-тв розвитку - випереджального розвитку наукомстких галузей, всебчноi модерн'зацИ громадського суспльства зпдно з сучасною парадигмою економчних щнностей та ¡нформащйними можливостями. Висвтлено ¡ндикатори та показники економчноi безпеки в межах продуктивних сил, технко-еконо-мчних в'1дносин, суспльного способу виробництва, органзацйно-економЧного механзму та у сфер¡ в'щносин господарсько'1 власност'1. Визначено основн'1 показники зовн'1шньо'1 економчноi безпеки кра-iни та загрози фнансовй безпец. Серед основних загроз визначена т'мзаця та корумповансть сус-пльно-економчних в'щносин, а також структура диспропорцП национального господарства. Запропо-новано комплекс заходов для пол 'пшення низки базових макроекономчних показникв.
Ключовi слова: економ'1чна безпека, загрози, показники, ¡ндикатори, компоненти.
Л.Б. ШОСТАК,
д. э. н., профессор, главный научный сотрудник, Государственный научно-исследовательский институт информатизации и моделирования экономики
А.А. СИГАЁВ,
д.э.н., профессор НТУУ «Киевский политехнический институт имени Игоря Сикорского»
Экономическая безопасность Украины в контексте евроинтеграционных процессов
Рассмотрены основные вызовы экономической безопасности Украины на пути углубления процессов интеграции с Общим европейским рынком. Определено виденье национальной безопасности в условиях открытости конкурентных рыночных комплексов, что связано с обеспечением ряда базовых критериев и стандартов развития - опережающего развития наукоемких отраслей, всесторонней модернизации гражданского общества согласно современной парадигме
© Л.Б. ШОСТАК, А.О. С1ГАЙОВ, 2017
Формування ринкових вщносин в УкраУнл №4 (191)/2017
3
экономических ценностей и информационными возможностями. Освещены индикаторы и показатели экономической безопасности в пределах производительных сил, технико-экономических отношений, общественного способа производства, организационно-экономического механизма и в сфере отношений хозяйственной собственности. Определены основные показатели внешней экономической безопасности страны и угрозы финансовой безопасности. Среди основных угроз определена тенизация и коррумпированность общественно-экономических отношений, а также структурные диспропорции национального хозяйства. Предложен комплекс мер по улучшению ряда базовых макроэкономических показателей.
Ключевые слова: экономическая безопасность, угрозы, показатели, индикаторы, компоненты.
L. SHOSTAK,
Dr. of economical science, Professor, Principal Researcher, State Research Institute of Informatization and Economic Modeling
A. SIGAYOV,
Professor, D.Sc. Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute
Economic security in the Ukraine european integration process
The main challenges to economic security of Ukraine towards deepening the integration process with the European common market have collaborated. Defined vision of national security in the competitive market openness complexes associated with the provision of a number of basic criteria and standards development - advancing the development of high technology industries comprehensive modernization of the civil society in accordance with the modern paradigm of economic values and information capabilities. Deals indicators and indicators of economic security within the productive forces, technical and economic relations, social mode of production, organizational and economic mechanism and economic relations in the property have analyzed. The main indicators of foreign economic security and financial security threat have definite. The main threats identified corruption, shadowing and socio-economic relations, and structural imbalances of the national economy. There are proposed a complex series of measures to improve the basic macroeconomic indicators.
Keywords: economic security, threats, indicators, lights, components.
Постановка проблеми. У CBirni набуття Укра-!ною асофйованого членства з 6С, поглиблення зони втьно! торгiвлi та лiбералiзацií вiзового режиму особливо! уваги набувае нацюнальна еко-номiчна безпека. B загальному розумЫы без-пека - це низький рiвень загроз, як можуть перешкоджати с^йкому функцюнуванню пев-ного суб'екта. У нацюнальый безпец видтяють три рiвнi: безпека особи, сусптьства i держави, мюце i роль яких досить динамiчнi i визначають-ся характером сусптьних вщносин, полiтичним устроем, ступенем внутршых та зовышых загроз. У критичн для наци перюди може домЫува-ти безпека сусптьства або держави. Як правило, авторитарн та тотал^ары режими, пос^йно створюючи таю критичн умови, висувають на перший план безпеку держави за рахунок без-пеки особи. А для демократично! кра!ни безпека держави i сусптьства е не самоцтлю, а функ^ею забезпечення свободи та безпеки людини. Так, ст. 17 Конституцм Укра!ни зазначае, що «захист сувереытету i територiально'í цiлiсностi Укра!-
ни, забезпечення !! економiчноí' та Ыформафйно! безпеки е найважливiшими функцiями держави, справою всього Укра!нського народу», а ст. 3 пщкреслюе, що «,юдина, !! життя i здоров'я, честь i гiднiсть, недоторканiсть i безпека визначають-ся в Укра!ы найвищою соцiальною цiннiстю» [6]. Якщо розглядати нацюнальну економiку як ди-намiчну систему, що розвиваеться за рахунок власних вбудованих механiзмiв, поняття безпеки буде адекватним поняттю усталеностi процесу суспiльно-економiчного вiдтворення.
Нацюнальна економiчна безпека передбачае створення не замкненого, автарючного нацiо-нального господарства, а дотримання погодже-них норм функцюнування свiтовоí' економiки з врахуванням нацюнальних економiчних iнтересiв [1-5, 8-11, 13, 16-19]. У цьому план проблема нацюнально! економiчноí' безпеки мае вкрай важливе значення для кра!н пострадянського простору й тих, що розвиваються. Нацюнальна економiчна безпека мае внутр0ый та зовнiшнiй вияви. У кра!нах з високим рiвнем економiчного
poзвиткy зa вiднocнo низь^С caмoзaбeзпeчeнocтi ocнoвними pecypcaми i бaгaтьмa видaми пpoдyк-ци вoнa гapaнтy8тьcя piзнoмaнiттям зoвнiшньo-eкoнoмiчниx зв'язкiв. У мeнш poзвинyтиx ^a^ax нa пepший плaн виcyвaютьcя птвння дocтaтньoï caмoзaбeзпeчeнocтi ocнoвними видaми pecyp^ i пpoдyкцiï. □чeвиднo, щo нaцioнaльнa бeзпeкa - цe бaгaтoплaнoвe пoняття, дo якoгo вxoдять oбopoн-нa, eкoлoгiчнa, eнepгeтичнa, пpoдoвoльчa тa ^rni види бeзпeки. Aлe нe мoжнa дocягти бyдь-якoгo piвня вiйcькoвoï бeзпeки aбo coцiaльнoï злaгoди бeз мiцнoï тa eфeктивнoï eкoнoмiки.
□coбливoï aктyaльнocтi питaння eкoнoмiчнoï бeзпeки нaбyвaють в пepшy чepгy для тиx ^a-(н, eкoнoмiкa якиx пepeживa8 тpaнcфopмaцiй-ну кpизy aбo в CTa^ пepeфopмaтyвaння зoвнiш-ньoeкoнoмiчниx вiднocин тa змiни cтpaтeгiчниx пapтнepiв. Tpaнcфopмaцiя будь-я^С coцiaльнoï cиcтeми здeбiльшoгo вiдбyвa8тьcя в кpизoвиx yмoвax (як, нaпpиклaд, eкoнoмiкa Укpaïни), якi зa пeвниx oбcтaвин (зoкpeмa вiйcькoвиx кoнфлiктiв) мoжyть пepeтвopитиcя в бeзпocepeднi зaгpoзи icнyвaння caмoï cиcтeми.
Анал'13 останшх досл'!джень i публ'жацш. Hayкoвa poзpoбкa пpoблeм нaцioнaльнoï бeз-пeки в poзвинyтиx ^a^ax aктивнo пpoвoдить-ся, пoчинaючи з 80-x poкiв XX ст. Baгoмий внe-coк y poзpoбкy пpoблeм нaцioнaльнoï бeзпeки зpoбили тaкi aмepикaнcькi вчeнi, як X. Mopгeн-тay, Дж. Keннaн тa P.E. □cгooт [1, 3, 4], вiдoмi як «peaлicти». Гoлoвнoю мeтoю eкoнoмiчнoï бeзпe-ки дepжaви зaxiднi aвтopи визнaчaють збepe-жeння тa змiцнeння пoзицiй дepжaви y cвiтoвiй гocпoдapcькiй cиcтeмi. Taк, aнaлiзyючи кoнцeп-цiю eкoнoмiчнoï бeзпeки C0A, cлiд нaгoлocи-ти нa тaкиx ïï ocнoвниx нaпpямкax, як пiдвищeння кoнкypeнтocпpoмoжнocтi aмepикaнcькиx тoвapiв нa внyтpiшньoмy тa зoвнiшньoмy pинкax, змeн-шeння зaлeжнocтi ^a^ вщ iнoзeмниx кpeдитiв, змiцнeння ïï мoжливocтeй щoдo викoнaння м^ нapoдниx зoбoв'язaнь y тopгoвeльнo-eкoнoмiч-нiй тa ^mrnx cфepax. Baжливoгo знaчeння в ц^ кoнцeпцiï ocтaннiми poкaми нaдa8тьcя зaбeзпe-чeнню нaцioнaльниx eкoнoмiчниx iнтepeciв C0A y кoнкypeнтнiй бopoтьбi iз cyпepникaми нa свто-виx pинкax, a тaкoж зaxиcтy iнтepeciв дepжaви y виcoкoтexнiчниx cфepax.
Япoнcький пiдxiд [14] зaбeзпeчeння eкoнoмiчнoï бeзпeки пoлягae y фopмyвaннi cпpиятливиx yмoв для CT^ora iмпopтy cиpoвини зa якoмoгa нижчи-
ми цiнaми, змiцнeннi eкoнoмiчниx пoзицiй ^a^ y cвiтoвoмy гocпoдapcтвi, yкpiплeння нaцioнaль-нoï вaлюти, cтpaтeгiчнo opieнтoвaнiй iнвecтицiй-нiй пoлiтицi тoщo. ^и цьoмy зoвнiшнiй acпeкт пpoблeми бeзпeки Япoнiï пepeдбaчa8 poзшиpeнe тpaктyвaння, включaючи в ceбe нe тiльки кoнкpeт-нi мoмeнти, a й ф^^ф^ю знaчимi пoняття. Як зaзнaчaв в^мий япoнcький eкoнoмicт, кoлиш-нiй мiнicтp зoвнiшньoï тopгiвлi тa пpoмиcлoвocтi C. ^^a, шляx дo бeзпeки япoнcькoгo cycпiльcтвa пoлягa8 в тoмy, щoб «нe cтвopювaти coбi вopoгiв y свт», щoб poзвивaти i пoглиблювaти вiднocини дpyжби, cпiвпpaцi й пapтнepcтвa з yciмa кpaïнaми.
Baжливий дopoбoк y cфepi виoкpeмлeння тa визнaчeння пoняття «eкoнoмiкa бeзпeки» зpoби-ли нayкoвцi C0A тa Beликoбpитaнiï. Bиникнeн-ню влacнe тepмiнa «eкoнoмiкa бeзпeки» ми зa-вдячyeмo гpyпi aмepикaнcькиx вчeниx: caмe Д. □лвeй, ДжР. Гoлдeн i P. Keллi впepшe дaли тлу-мaчeння цьoгo пoняття y cвoïй книзi «Eкoнoмi-га дepжaвнoï бeзпeки», якa бyлa oпyблiкoвaнa y 19B4 poцi [14].
У визнaчeннi eкoнoмiки бeзпeки тa ^нтиф^-цГ[ ï[ мeтoдoлoгiчниx пoкaзникiв вaжливий вклaд внic тaкoж aмepикaнeць A.I. Poœ - aвтop, видa-нoï y 1991 p. пpaцi «Пoлiтичнa eкoнoмiя oбopoни». Biн видiлив бeзпeкy пoлiтичнo-eкoнoмiчнoï дiяль-нocтi в oкpeмy cфepy дocлiджeння. Пoдiбнi мipкy-вaння мoжнa знaйти y пpaцi фpaнцyзькoгo вчeнoгo Ж. Aбeнa «Пoлiтичнa eкoнoмiя oбopoни», який, oд-нaк, нe викopиcтoвyвaв пoняття «eкoнoмiкa бeзпe-ки», a лишe «пoлiтичнa eкoнoмiя oбopoни» [11].
Cвiй внecoк y визнaчeння oб'8ктa eкoнoмiки бeзпeки тaкoж зpoбили K. Xapтлeй i T. Caнлep y пpaцi пiд нaзвoю «пАучник eкoнoмiки oбpoни», видaнoï y 1995 p., в яюй зaзнaчили, щo пpoтягoм ocтaннix poкiв eкoнoмiкa oбopoни poзшиpилa кo-лo cвoïx ^epe^ нa нeвiйcькoвi зaгpoзи нaцio-нaльнiй бeзпeцi [17].
Cepeд пoльcькиx eкoнoмicтiв, щo зaймaють-ся пpoблeмaтикoю eкoнoмiчнoï бeзпeки, cлiд ви-дiлити тaкиx вчeниx, як A. Poтфeльд, Й. Ky^ra, B. Cтaнкeвич, 3. Cтaxoвяк, M. Cyвeк, Я. Пвaчeк, B. Фexлep тa iн. Питaння нaцioнaльнoï, в тoмy чиcлi eкoнoмiчнoï, бeзпeки poзглядaютьcя в нay-кoвиx пpaцяx вiтчизняниx вчeниx B.Г. Aндpiйчyкa, Г,Ф. Бiнькa, □.Г. Бiлopyca, □.Ф. Бeлoвa, 3.C. Bap-нaлiя, □.C. Bлacикa, □.Й. Гoнчapeнкa, Б.B. гу6-сь^^, M.M. 6pмaшeнкa, Я.A. Жaлiлa, БМ Ли-cицинa, A.I. Mioкiя, B.I. Myнтiянa, CI. Пиpoжкoвa,
М.Л. Рубанця, А.С. Фопенка, Г.Г. Шестопалова, В.Т. Шлемка, 0.П. Ян0евського та ¡н. [17].
Основними ¡нституц¡ями, що займаються проблематикою економнноТ безпеки УкраТни, е Рада нацюнальноТ безпеки та оборони УкраТни, Нацю-нальний ¡нститут стратегнних досл¡джень Адмг нютрацм Президента УкраТни, Нацюнальний ¡н-ститут проблем м^народноТ безпеки, УкраТнська академ¡я зовышньоТ торг¡вл¡, 1нститут мжнарод-них вщносин КиТвського нац¡онального уыверси-тету ¡мен Тараса Шевченка та низка ¡нших дер-жавних та наукових установ.
Мета crarri. Визначити основы загрози нацг ональый економ¡чн¡й безпец¡ УкраТни у зв'язку з поглибленням евроЫтегра^йних процесс.
Постановка завдання. Проблема економнноТ безпеки зач¡па8 ¡нтереси багатьох краТн. Як св¡дчить св¡товий досвщ, збиток економ¡чним ¡нтересам завдаеться р^номаытними засоба-ми: порушенням нормального стану мжнародноТ торг¡вл¡ (застосування ембарго, введення над-м¡рних к¡льк¡сних ¡ тарифних обмежень, штучне п¡двищення або зниження цЫ на т¡ чи ¡нш¡ това-ри), створенням перепон на шляху мжнародного руху технолог¡й, порушенням практики комерфй-ноТ д¡яльност¡ та ¡н. Навмисний збиток може за-вдаватися нац¡ональн¡й валютн¡й систем¡ краТни шляхом заниження курсу нацюнальноТ валюти, заморожування вклада в ¡ноземних банках, введення кредитних обмежень. 1нколи цтеспрямо-вано порушуеться порядок руху катталу через в¡дмивання брудних коштю, незаконну рекв^и-ц¡ю або нацюнал^ацш без компенсацм власност¡ ¡ноземних ¡нвесторю. До порушень мжнародноТ економнноТ безпеки належать оргаызацт цте-спрямованого вщпливу наукових кадр¡в ¡ квалг фкованих роб¡тник¡в, невиконання вимог чинноТ системи мжнародного транспортного сполучен-ня всупереч вщповщним угодам. Дедал¡ частг ше порушуються умови екологнноТ безпеки, що призводить до серйозних економнних втрат. Тому основними завданнями е виявлення небезпек та розробка ¡нструментю Тх попередження.
Виклад основного мате^алу. Сучасна свг това практика знае так¡ основн¡ шляхи пщтри-мання економнноТ безпеки: стримування неба-жаних д^ за допомогою р¡зноман¡тних засобю тиску, застосування проти порушника практич-них засоб¡в впливу на р^ы окремих держав. Сю-ди входить ¡ пол¡тичний процес, який завершуе
або доповнюе силов¡ дм, юридичне оформлюе Тх. Ус¡ ц¡ заходи потребують певного р^ня економнноТ сили держав, що Тх застосовують.
1нший напрям п¡дтримання мжнародноТ економнноТ безпеки традиц¡йно передбачае створення р^новаги сил шляхом оргаызацм р^номаытних об'еднань ¡ блок¡в на регюнальному ¡ мжнарод-ному р¡внях. Проте сила стае дедал¡ менш д^о-вим засобом примусу, оск¡льки ТТ використання е надто дорогим. Економ¡чна вза8мозалежн¡сть звичайно виг¡дна для обох сторЫ, а розрив вщ-носин завдае обоп¡льного збитку. Спрямован¡сть зовышньо'Т ¡ внутршньопол^ичноТ днльнос-т¡ кожноТ держави пов'язана з об'ективними на-ц¡ональними ¡нтересами, наявн¡стю загрози цим ¡нтересам ¡ необх¡дн¡стю протидм таюй загроз¡. Взаемозв'язок ¡ вза8мозумовлен¡сть ц^Т тр¡ади (¡нтереси, загроза, протид¡я) е фундаментом нацюнальноТ безпеки [13]. Нацюнальна економ¡чна безпека - це захищенють економ¡ки в¡д внутр0-ых ¡ зовн¡шн¡х несприятливих чинник¡в, що пору-шують нормальне функц¡онування процесу вну-тр¡шнього в¡дтворення, п¡дривають досягнутий р^ень життя населення ¡ тим самим викликають п¡двищену соц¡альну напруженють у сусп¡льств¡, а також загрозу сам^ держав¡.
Перспективне бачення нацюнальноТ безпеки за умов в¡дкритост¡ конкурентних ринкових комплекса пов'язане ¡з забезпеченням ряду базових критерий та стандарт¡в розвитку - випереджального розвитку наукомютких галузей, всебнноТ модернг зацГТ громадського сусп¡льства зг¡дно з сучасною парадигмою економнних ц¡нностей та ¡нформац^-ними можливостями. Загалом ступЫь економнноТ безпеки залежить вщ економ¡чного потенц¡алу краТни, його стввщношення з р¡зноман¡тними гос-подарствами [12, 13]. Економнний потенц¡ал, який утворюють сукупн¡сть продуктивних сил суспть-ства ¡ нац¡ональне багатство, визначае спромож-н¡сть держави д¡яти у свпюв^ економ¡чн¡й систем¡, справляти на неТ певний вплив. Тактика забезпе-чення економнноТ безпеки краТни - це конкрет-н¡ способи досягнення такоТ безпеки, короткотер-мЫовоТ дм ¡нститу^йних та орган¡зац¡йних структур держави залежно вщ зм¡ни внутр¡шн¡х ¡ зовышых умов. У зв'язку з цим попередньо з'ясуемо основн¡ показники економнноТ безпеки.
Найважлив¡ш¡ ¡ндикатори економнноТ внутр0-ньоТ безпеки сл¡д групувати в межах основних пщ-систем нацюнально'Т економнноТ системи. Та-
кими iндикaтopaми в мeжax пpoдyктивниx сил е зaгaльнoocвiтнiй, пpoфeciйний, кyльтypний piвнi людини-пpaцiвникa, yмoви ïï пpaцi, piвeнь eнepгo-oзбpo8нocтi пpaцi, eкoнoмiчнoгo миcлeння, зaдo-вoлeння фiзичниx пoтpeб, пpoфeciйнa мoбiльнicть тoщo cтocoвнo ocнoвнoï пpoдyктивнoï сили; сту-пiнь фiзичнoгo тa мopaльнoгo знoшyвaння тexнi-ки, piвeнь впpoвaджeння нoвиx pecypco-, eнep-гoзбepiгaючиx тa бioтexнoлoгiй, зaбeзпeчeнicть нaceлeння нoвiтньoю мeдичнoю тexнiкoю, лiкap-ськими пpeпapaтaми, впpoвaджeння пpeдмeтiв пpaцi з нaпepeд зaдaними влacтивocтями, пито-мa вaгa вepcтaтiв з чиcлoвим пpoгpaмним yпpaв-лЫням, «iнтeлeктyaльниx poбoтiв», кoмп'ютepiв п'ятoгo i mocTO^ пoкoлiнь тa iн., щoдo зacoбiв ви-poбництвa; питoмa вaгa витpaт нa poзвитoк нayки у BB^ кiлькicть paцioнaлiзaтopcькиx пpoпoзицiй, oтpимaниx пaтeнтiв в мeжax ^aí^ i oкpeмиx пщ-пpи8мcтв тa ступЫь íx впpoвaджeння, oбcяг витpaт нa poзвитoк нayки у poзpaxyнкy нa oднoгo пpaцiв-никa, нaявнicть нayкoвиx лaбopaтopiй нa вeликиx пiдпpи8мcтвax, ктькють вeнчypниx пiдпpиeмcтв, cтpyктypa витpaт нa фyндaмeнтaльнi i пpиклaднi нayки, пpiopитeтнicть ^aí^ в дeкiлькox нaпpямax poзвиткy cвiтoвoï нayки, cтyпiнь зaxиcтy iнтeлeктy-aльнoï влacнocтi тoщo [7, B, 12]. Cтocoвнo тaкoгo вiдocoблeнoгo eлeмeнтa пpoдyктивниx сил, як нa-уга - цe piвeнь впpoвaджeння нoвиx фopм opra^-зaцiï виpoбництвa i пpaцi, cиcтeм зapoбiтнoï плaти, poзвиткy opгaнiзaтopcькиx нaвичoк у пpaцiвникiв тoщo, в мeжax тaкoгo вiдoкpeмлeнoгo eлeмeнтa пpoдyктивниx сил, як фopми i мeтoди opгaнiзaцiï виpoбництвa. Beльми вaжливим е piвeнь poзви-тку iнфopмaцiйниx тexнoлoгiй, зoкpeмa пpинципo-вo нoвиx зacoбiв пepeдaчi iнфopмaцiï, зaбeзпeчe-нocтi дocтoвipнoю iнфopмaцi8ю (piзними íí видaми) cyб'8ктiв eкoнoмiчнoï дiяльнocтi нa мiкpo- тa мa-кpopiвнi, piвeнь зaxиcтy дepжaвниx iнфopмaцiйниx pecypciв, cтвopeння нaцioнaльниx тa peгioнaль-ниx iнфopмaцiйниx мepeж, вxoджeння в мж^-poднy iнфopмaцiйнy cиcтeмy Iнтepнeт, в т.ч. пepe-дyciм вeликиx пiдпpиeмcтв, poзpoбкa cиcтeмнoгo пpoгpaмнoгo зaбeзпeчeння тoщo в мeжax тaкoгo нaйнoвiшoгo eлeмeнтa пpoдyктивниx сил, як Ы-фopмaцiя. Пoкaзникoм нaцioнaльнoï eкoнoмiч-нoï бeзпeки е ступЫь викopиcтaння нeтpaдицiй-ниx джepeл eнepгiï, piвeнь нayкoвиx дocлiджeнь нa шляxy дo ocвo8ння тepмoядepнoï eнepгiï тa iн.
□cнoвними iндикaтopaми eкoнoмiчнoï бeзпe-ки в мeжax тexнiкo-eкoнoмiчниx вiднocин е сту-
пiнь yчacтi у мiжнapoднoмy пoдiлi пpaцi, зoкpe-мa у мiжнapoднiй cпeцiaлiзaцiï тa кooпepyвaннi виpoбництвa, чиceльнicть вiтчизняниx тpaнcнa-цioнaльниx кopпopaцiй з цeнтpoм бaзyвaння в Укpaïнi, piвeнь нaцioнaльнoï кoнцeнтpaцiï виpoб-ництвa, щo дoзвoля8 кoнкypyвaти в^чизняним пiдпpи8мcтвaм з iнoзeмними тpaнcнaцioнaльни-ми кopпopaцiями тoщo.
B мeжax тexнoлoгiчнoгo cпocoбy виpoбництвa (eднicть пpoдyктивниx сил i тexнiкo-eкoнoмiчниx вiднocин) нaйвaжливiшими пoкaзникaми eкoнo-мiчнoï бeзпeки е ступЫь тexнoлoгiчнoгo вiдчyжeн-ня пpaцiвникiв вщ зacoбiв виpoбництвa, piвeнь вiдкpитocтi aбo зaкpитocтi нaцioнaльнoï eкoнoмiки (щo зaлeжить вiд чacтки нaцioнaльнoгo виpoбни-Ф^ у cвiтoвoмy в cпiвcтaвлeннi з чacткoю кpaï-ни у свтов^ тopгiвлi, в т.ч. тopгiвлi нayкoмicткoю пpoдyкцi8ю, пocлyгaми тoщo), cпiввiднoшeння мiж тpьoмa тexнoлoгiчними cпocoбaми виpoбництвa ^o бaзyютьcя нa pyчнiй, мaшиннiй тa aвтoмaти-зoвaнiй пpaцi), пoкaзники eнepгoeмнocтi, фoндo-мicткocтi, мaтepiaлoмicткocтi виpoбництвa, piвeнь eкoлoгiчнoгo зaбpyднeння, пpoдoвoльчoï, cиpo-виннoï, eнepгeтичнoï бeзпeки дepжaви тoщo.
B мeжax opгaнiзaцiйнo-eкoнoмiчниx вiднocин iндикaтopaми eкoнoмiчнoï бeзпeки е piвeнь poз-po6^ тa впpoвaджeння cyчacниx мapкeтингoвиx дocлiджeнь, ocoбливo мiжнapoднoгo мapкeтин-гу, нaявнicть вiдпoвiдниx кaдpiв, викopиcтaння у мeнeджмeнтi пepeдoвиx opгaнiзaцiйниx фopм yпpaвлiння пiдпpиeмcтвaми, piвeнь пiдгoтoвки мeнeджepiв тa зaпpoвaджeння ними cyчacниx пpинципiв тa вимoг yпpaвлiння нaймaними пpa-цiвникaми, paцioнaльнe викopиcтaння пepeдoвo-гo зapyбiжнoгo дocвiдy у цiй cфepi тa Ы.
B мeжax opгaнiзaцiйнo-тexнoлoгiчнoгo cпoco-бу виpoбництвa (який е 8днicтю тexнoлoгiчнoгo cпocoбy виpoбництвa i opгaнiзaцiйнo-eкoнoмiч-ниx вiднocин) пoкaзникaми eкoнoмiчнoï бeзпeки е piвeнь плaнoмipнo пpoдyмaнoï cтpyктypи пpo-дyктивниx сил, в т.ч. нayкoвиx ycтaнoв, якi вeдyть нayкoвi дocлiджeння i poзpoбки в piзниx ce^opax eкoнoмiки, opгaнiзaцiя цeнтpaльниx тa peгioнaль-ниx мiнicтepcтв i вiдoмcтв у ц^ cфepi, гaлyзeвиx нayкoвo-дocлiдниx Ыститулв, opгaнiзaцiя нayкo-виx зaклaдiв, мeдичниx ycтaнoв, iнфopмaцiйниx цeнтpiв тoщo; piвeнь paцioнaльнoï cтpyктypи тexнi-кo-eкoнoмiчниx вiднocин в т.ч. ycтaнoв i в^мств, мiжнapoдниx opгaнiзaцiй, якi зaбeзпeчyють пo-шук iнoзeмниx пapтнepiв тa eфeктивнe фyнкцio-
нування мжнародного подту прац в одиничый та особлив^ формах; оргаызацш р^них вид1в маркетингу (наприклад, маркетингу за географнним принципом, матрична оргаызацт тощо).
В сфер1 вщносин господарсько!' власност ¡н-дикаторами економ¡чноï безпеки е оптимальне сп¡вв¡дношення м¡ж типами ¡ формами власност¡, ступ¡нь '!х економнно'!' реал^ацм, що виражаеться передус¡м у привласненн маси прибутку по вщ-ношенню до чисельност¡ зайнятих, ступЫь реа-л^цй власност¡ людини-прац¡вника ¡ людини-власника на робочу силу загалом та оптимальне стввщношення в таюй реал^ацп м¡ж р¡зними категортми прац¡вник¡в, наявн¡сть потужних та стабтьних стимул¡в до прац¡, рац¡ональний по-д¡л на необх¡дний та додатковий продукт (сту-п¡нь експлуатацй наймано!' прац¡, пом¡рна ¡нтен-сивн¡сть працП, справедлива податкова система, оптимальний р^ень монетизацй економ¡ки, рг вень безроб^я, рац¡ональне управл¡ння влас-н¡стю на мкро- та макрор¡вн¡ та ¡нше.
В сфер¡ сусп¡льного способу виробництва (який е результатом дюлектично( взаемодм' продуктив-них сил та вщносин економнно'!' власност¡, з одного боку, технко-економнних та оргаызац^но-економнних в¡дносин, з ¡ншого боку) показниками економнно'!' безпеки е р¡вень розвитку економн-но!' та соцюльно( ¡нфраструктури, доходи населен-ня, ступ¡нь вщповщност м¡ж продуктивними силами ¡ в¡дносинами економнно( власност¡.
В межах господарського мехаызму основними ¡ндикаторами економнно( безпеки е оптимальне стввщношення м¡ж ринковими та дер-жавними важелями регулювання економ¡ки, мж адм¡н¡стративними, правовими ¡ економ¡чними важелями державного регулювання, ступЫь до-сконалост механ¡зму використання економ¡чних закон¡в, мехаызму вир¡шення економ¡чних су-перечностей, всебнного розвитку людини, за-безпечення ефективно( взаемодй вс¡х п¡дсистем та елементю економ¡чноï системи.
В сфер¡ економнного способу виробництва, який е органнною 8дн¡стю продуктивних сил, економ¡чних вщносин ¡ господарського мехаыз-му (а отже синон¡мом економ¡чноï системи), ¡ндикаторами безпеки е р¡вень та якють життя, темпи економ¡чного зростання, темпи ¡нфляцм, ступ¡нь розвитку т¡ньовоï' економ¡ки, державний борг, деф¡цит бюджету, р^ень конкурентоспромож-ност¡ краши, сальдо платяного балансу, зовн0-
н¡й борг, оптимальне стввщношення м¡ж р^ни-ми економнними укладами.
Основними показниками зовн¡шньоï' еконо-мнно( безпеки кра(ни е активна участь у мжна-родному подо пращ позитивне сальдо зовн0-ньо( торг¡вл¡ науком¡сткими товарами, патентами, ноу-хау, виважена зовн¡шньо економ¡чна полп"и-ка (поеднання протекц¡он¡зму ¡ л^ерал^му), вщсут-н¡сть залежност¡ в¡д единого джерела постачан-ня сировини, енергетичних ресурса, використання власно( модел¡ соцюльно-економнного розвитку (не нав'язано( м¡жнародними оргаызацтми), вхо-дження у справедлив¡ економны союзи та ¡нше.
Отже, основними складовими економнно( безпеки можна вважати:
1. Здатн¡сть забезпечувати сталий розвиток нац¡ональноï' економ¡ки за допомогою комплексу ¡нструмен^в та практичних можливостей гаран-тувати процес економнного в¡дтворення в сус-п¡льств¡ у контекст м¡жнародноï конкурент та постйно триваючих зм¡н в умовах виробництва.
2. Наявнють ефективних можливостей пщтри-мувати стаб¡льний стан соцюльно-економнно( системи шляхом захисту власност в уск ïï формах, п¡дтримання достатн¡х умов та гарант^ для пщ-приемницько( активност¡, запоб¡гання тенденц¡ям, як¡ потенц^но здатн¡ порушувати макроекономн-ну, фЫансово-монетарну р¡вновагу, пог¡ршувати добробут населення, здатнють п¡дтримувати на-уково-техн¡чн¡ розробки, впроваджувати нов¡тн¡ технологи, ¡нновацп; забезпечувати надходження до кра(ни технолог¡й, ноу-хау, передових методик управлЫня, створення нових заклада, якщо цього вимагають умови НТП, пщвищення профес¡йного, осв¡тнього та загальнокультурного р^ня працщ-ник¡в ¡ населення в цтому.
Основними показниками економнного розвитку, а в¡дпов¡дно - статтями в перел¡ку пункт¡в економ¡чноï' безпеки е абсолютний р¡вень ¡ дина-м¡ка ВВП кра(ни. Ось чому довготривалим цтям нацюнально( економ¡чноï' безпеки в¡дпов¡даe за-безпечення стабтьного щор¡чного приросту ВВП. Проте до останнього часу в Укран не створено ц¡л¡сноï' системи оргаызацй економ¡чноï' безпеки держави. Вкрай недосконала ïï нормативно-пра-вова база. На законодавчому р^ы перел¡к загроз економ¡чн¡й безпещ сформульований у Закон¡ «Про основи нац¡ональноï' безпеки Укра(ни», був прийнятий ВР Укра(ни лише у червы 2003 року. Проте до цього часу не затверджено проект Стра-
тeгiï зaбeзпeчeння eкoнoмiчнoï бeзпeки Укpaïни, який poзpoблeнo Kaбiнeтoм Miнicтpiв, нe poзпo-чaтo poбoтy нaд Haцioнaльнoю пpoгpaмoю era-нoмiчнoï бeзпeки. Bce цe пpизвoдить дo тoгo, щo впpoдoвж тpивaлoгo чacy eкoнoмiчнa пoлiтикa в дepжaвi здiйcнювaлacя бeз вpaxyвaння icнyючиx зaгpoз eкoнoмiчнiй бeзпeцi, нeoбxiдниx eкcпepт-ниx oцiнoк тa вiдпoвiднoгo мoнiтopингy.
Cyтнicть eкoнoмiчнoï бeзпeки peaлiзy8тьcя в cиcтeмi пeвниx кpитepiïв i пoкaзникiв. Kpитepiй eкoнoмiчнoï бeзпeки мoжнa визнaчити як oцiн-ку cтaнy eкoнoмiки з точки зopy нaйвaжливiшиx пpoцeciв, як вiдoбpaжaють змicт eкoнoмiчнoï бeзпeки. Ця oцiнкa бaзy8тьcя нa aнaлiзi: pecypc-нoгo пoтeнцiaлy i мoжливocтeй йoгo poзвиткy; piвня eфeктивнocтi викopиcтaння pecyp^, пiтaлy i пpaцi, зa яким нeбeзпeки внyтpiшньoгo i зoвнiшньoгo xapaктepy звoдятьcя дo мiнiмyмy.
Для eкoнoмiчнoï бeзпeки ocoбливoгo знaчeн-ня мaють пopoгoвi знaчeння пoкaзникiв, тобто тaкi, нeдoтpимaння якиx зaвaжae нopмaльнoмy poзвиткy piзниx eлeмeнтiв вiдтвopeння, пpизвo-дить дo фopмyвaння pyйнiвниx тeндeнцiй в cфepi eкoнoмiчнoï бeзпeки. 3oкpeмa пo вiднoшeнню дo внyтpiшнix зaгpoз - цe piвeнь бeзpoбiття, poзpив у дoxoдax мiж нaйбiльш i нaймeнш зaбeзпeчeни-ми гpyпaми нaceлeння, тeмпи Ыфляцм. З тoчки зopy зoвнiшнix зaгpoз як iндикaтopи мoжyть ви-cтyпaти гpaничнo дoпycтимий piвeнь дepжaвнo-гo бopгy, збepeжeння aбo втpaтa пoзицiй нa свг тoвoмy pинкy, зaлeжнicть нaцioнaльнoï eкoнoмiки то í"í нaйвaжливiшиx ceктopiв (включaючи o6o-poннy пpoмиcлoвicть) вiд iмпopтy tox^^, гамп-лeктyючиx виpoбiв aбo cиpoвини.
Cepeд пoкaзникiв eкoнoмiчнoï бeзпeки дoцiль-нo видiлити нacтyпнi, якi xapaктepизyють:
- пpиpoднo-pecypcний, виpoбничий тa нayкo-вo-тexнiчний пoтeнцiaл ^a^rn
- aдaптивнicть гocпoдapcькoгo мexaнiзмy тa йo-ro зaлeжнicть вiд тaкиx фaктopiв, як piвeнь Ыфляцп, дeфiцит кoнcoлiдoвaнoгo бюджeтy, дiя зoвнiшньo-eкoнoмiчниx фaктopiв, cтaбiльнicть нaцioнaльнoï вaлюти, внyтpiшню i зoвнiшню зaбopгoвaнicть;
- динaмiкa eкoнoмiчнoгo poCTy (cтpyктypa ви-poбництвa тa дoxoдy, пoкaзники oб'8мiв i тeмпiв пpoмиcлoвoгo виpoбництвa, гaлyзeвa cтpyктypa гocпoдapcтвa i динaмiкa oкpeмиx гaлyзeй, ^пЬ тaлoвклaдeння тoщo);
- якicть життя, щo мoжe oцiнювaтиcь зa пoкaз-нигами BBП нa душу нaceлeння, piвнeм дифe-
peнцiaцiï дoxoдiв, зaбeзпeчeнicтю ocнoвниx гpyп нaceлeння мaтepiaльними блaгaми i пocлyгaми, пpaцeздaтнicтю нaceлeння тa cтaнoм нaвкoлиш-ньoгo cepeдoвищa.
Hинi низьга eфeктивнicть тa нecпpиятливa cтpyктypa зoвнiшньoï тopгiвлi тoвapaми, вщсут-нicть пoмiтниx ycпixiв у зaлyчeннi вiтчизнянoгo нayкoвo-тexнiчнoгo тa iнтeлeктyaльнoгo пoтeн-цiaлy дo cфepи мiжнapoдниx eкoнoмiчниx вiднo-син е чиннигами, щo пoгipшyють eкoнoмiчнe CTa-нoвищe дepжaви. Пoки щo збepiгaeтьcя poзpив мiж низькoю eкcпopтнoю cпpoмoжнicтю тa вe-ликoю iмпopтнoю зaлeжнicтю eкoнoмiки teo^e-мa у cфepi eнepгoзaбeзпeчeння), щo oбyмoвлюe зpocтaння дeфiцитy плaтiжнoгo бaлaнcy, oбмeж-уе зoвнiшньoeкoнoмiчнy cпeцiaлiзaцiю тa вce бiльшe зaгpoжy8 eкoнoмiчнiй бeзпeцi дepжaви.
Poзглянeмo види зaгpoз eкoнoмiчнiй бeзпeцi Укpaïни, у т.ч. в íí iнтeгpaцiйниx пpoцecax. □cнoвними зaгpoзaми eкoнoмiчнiй бeзпeцi Укpaïни е нacтyпнi.
B Ыституц^ый cфepi - цe нeдocтaтня eфeктив-нicть гiлoк влaди: cyпepeчливicть чиннoгo зaкoнo-дaвcтвa тa пpaвoвa нeвpeгyльoвaнicть шиpoкoгo кoлa питaнь eкoнoмiчнoгo poзвиткy, зoкpeмa pин-кoвoï iнфpacтpyктypи, yтвepджeння eфeктивнo-ro кoнкypeнтнoгo cepeдoвищa, нeзбaлaнcoвaнicть кaдpoвoгo пoтeнцiaлy, нepoздiльнicть вiднocин бiз-нecy тa влaди зa дoмiнyвaння ocтaнньoï. 3poщy-вaння влaди (в ycix íí фopмax) тa бiзнecy е ocнoвним пiдrpyнтям кopyмпoвaнocтi eкoнoмiки, cиcтeм-нoï бюpoкpaтизaцiï. У дecтpyктивниx фopмax здiй-снюеться poздepжaвлeння тa пpивaтизaцiя, в тoмy чиcлi й зeмлi. □днi8ю з нaйгocтpiшиx пpoблeм, щo cтpимy6 eкoнoмiчнe зpocтaння, е кpизa кopпopa-тивнoгo yпpaвлiння, яга yнeмoжливлю8 eфeктивнy pecтpyктypизaцiю пiдпpи8мcтв, poзвитoк фoндo-вoгo pинкy, зpocтaння iнвecтицiйнoï пpивaбливocтi yкpaïнcькoï eкoнoмiки, у т.ч. i для iнoзeмниx iнвecтo-piв. Taкoж дecтpyктивнoю для eкoнoмiчнoï бeзпeки е cлaбкicть cyдoвoï влaди, ocoбливo мexaнiзмy ви-кoнaння íí piшeнь, щo cтвopюe cпpиятливe cepeдo-вищe для зpocтaння кopyпцiï, диcкpeдитye дepжaв-ну peгyлятopнy пoлiтикy.
У coцiaльнiй cфepi - в дeкiлькa paзiв зaнижe-нa вapтicть poбoчoï сили - oднoгo iз ocнoвниx виpoбничиx pecypciв. Hacлiдкoм цьoгo е низьга плaтocпpoмoжнicть нaceлeння, вiдcyтнicть сти-мyлiв зpocтaння йoгo квaлiфiкaцiйнoгo пoтeнцi-aлy, нaгpoмaджeння кaпiтaлy, тexнiчнoгo пpoгpe-су, глибoкa дифepeнцiaцiя дoxoдiв нaceлeння. Зa
poки peфopм в Укpaïнi життевий piвeнь знизився в 2б-3б paзiв. Зa дaними □□H, Укpaïнa зa piв-нeм життя oпинилaся нa 1б7 мюц iз 160 пpo-aнaлiзoвaниx ^afc свiтy. Cпiввiднoшeння бa-гaтств 10% сaмoï бaгaтoï чaстини нaсeлeння дo бaгaтствa тaкoï ж чисeльнoстi 6^oto нaсeлeн-ня в 6вpoсoюзi стaнoвить 6:1, a в Укpaïнi - 40:1. Зapплaтa y^a^^ra^ вчитeля стaнoвить 30-б0 дoлapiв нa мюяць, тoдi як зapплaтня вчитeля в ^a^ax 6C 1000-2000 дoлapiв.
3 1994 p. в Укpaïнi сфopмyвaлaся yстaлeнa тeн-дeнцiя дo змeншeння чисeльнoстi нaсeлeння ^a-Тни (y сepeдньoмy нa 400 тис. щopiчнo): пoкaзни-ки смepтнoстi пepeвищyють вiдпoвiднi пoкaзники нapoджyвaнoстi, a oчiкyвaнa тpивaлiсть життя знизилaся з 6б,6 po^ для чoлoвiкiв тa 74,9 для ж^к y 1990 p. дo 61,б тa 73,2 вiдпoвiднo y 2017 p., щo е oдним з нaйнижчиx пoкaзникiв y 6вpoпi (нaпpиклaд, y Hiмeччинi oчiкyвaнa тpивaлiсть життя стaнoвить вiдпoвiднo 74,б тa 80,б poкiв).
Пoгipшyються пoкaзники здopoв'я нaсeлeння. 3 199б p. в Укpaïнi тpивa8 eпiдeмiя тyбepкyльoзy, нeвпиннo пoшиpю8ться зaxвopювaнiсть нa BIË/ CHIÄ, збiльшy8ться кiлькiсть oсiб, щo вживaють нapкoтичнi тa псиxoтpoпнi peчoвини. Ц тa iншi чинники сyттeвo пoгipшyють вiдтвopeння poбoчoï сили, ïï якiснi пapaмeтpи тa тpyдoвий пoтeнцiaл.
Зaгpoзи фiнaнсoвiй бeзпeцi. Иизький piвeнь га-пiтaлiзaцiï yкpaïнськиx бaнкiв нe вiдпoвiдa8 вимo-гaм пoлiтики зpoстaння тa стpyктypнo-iннoвaцiй-нiй пepeбyдoвi нaцioнaльнoï eкoнoмiки. Иизький piвeнь poзвиткy фoндoвoгo pинкy нe дoзвoляe зpoбити йoгo eфeктивним iнстpyмeнтoм мoбi-лiзaцiï iнвeстицiйниx peсypсiв, a вiдтaк i пoлiтики eкoнoмiчнoгo зpoстaння. Збepiгa8ться CTpy^yp-нa poзбaлaнсoвaнiсть дepжaвниx фiнaнсiв, ïx суто фiскaльнa спpямoвaнiсть; нe змeншyeться взa-8мнa зaбopгoвaнiсть пiдпpиeмств тa opгaнiзa-цiй. Укpaïнa пoки щo нe пoсiлa нaлeжнoгo мiсця в мiжнapoднoмy pyсi кaпiтaлiв, який стa8 xapa^ep-нoю oзнaкoю сyчaсниx мiжнapoдниx iнтeгpaцiйниx пpoцeсiв i мaтepiaльнoю oснoвoю eкoнoмiчнoгo зpoстaння тa стpyктypнoï пepeбyдoви.
Tiнiзaцiя тa кopyмпoвaнiсть eкoнoмiки, якi ствo-pюють peaльнy зaгpoзy нaцioнaльнiй бeзпeцi тa дeмoкpaтичнoмy poзвиткy дepжaви. ^и ЮНУЮ-чoмy piвнi тiнiзaцiï eкoнoмiки вжe мoжнa гoвopити пpo iснyвaння систeми poзшиpeнoгo вiдтвopeн-ня тiньoвиx eкoнoмiчниx вiднoсин в Укpaïнi. □дним з нaйнeбeзпeчнiшиx нaслiдкiв poзвиткy тiньoвoï
eкoнoмiки е кpимiнaлiзaцiя сyспiльствa. Boднoчaс тiнiзaцiя eкoнoмiки фopмye нeгaтивний iмiдж дep-жaви, стpимye тopгoвeльнo-eкoнoмiчнi вiднoси-ни y^a^^^x пiдпpи8мств iз зapyбiжними пapт-нepaми тa гaльмye eвpoiнтeгpaцiйний pyx Укpaïни.
Cтpyктypнi диспpoпopцiï. Йдeться пpo нaдзви-чaйнo eнepгo8мний пpoмислoвий кoмплeкс, вe-лику зaлeжнiсть нaцioнaльнoï eкoнoмiки вiд iмпop-ту, нepaцioнaльнy стpyктypy eкспopтy з пepeвaжнo сиpoвинним xapaктepoм тa низькoю питoмoю вa-гoю пpoдyкцiï з висoкoю чaсткoю дoдaнoï вapтoс-тi, кpитичний стaн oснoвниx виpoбничиx фoндiв y пpoвiдниx гaлyзяx пpoмислoвoстi, AПK, систeмax життeзaбeзпeчeння, a тaкoж нeeфeктивнiсть ви-кopистaння пaливнo-eнepгeтичниx peсypсiв, нe-дoстaтнi тeмпи дивepсифiкaцiï джepeл 'íxньoгo пoстaчaння тa вiдсyтнiсть aктивнoï дepжaвнoï пo-лiтики eнepгoзбepeжeння, зaгoстpeння пpoблeми пiдтpимaння в нaлeжнoмy тexнiчнoмy стaнi ядep-ниx oб'8ктiв нa тepитopiï Укpaïни. ß^o y 1991 p. чaсткa мeтaлypгiï y BBП Укpaïни склaдaлa 2б,6%, тo y пepший дeкaдi 2000-x pp. — вжб мeншe 3б%. Eнepгo8мнiсть виpoбництвa знaчнo зpoслa: y 1991 p. склaдaлa 0,8 кг yмoвнoгo пaливa нa 1 дoлap BBП, y 2010-x pp. - вжe пepeбiльшyвaлa 2 кг, тoдi як y 6C eнepгoeмнiсть виpoбництвa склa-дa8 0,2 кг, тобто y 10 paзiв мeншe.
Biдсyтнiсть стpaтeгiï iннoвaцiйнoгo poзвиткy. Зa po^ peфopм нe вдaлoся ствopити дieздaтниx мe-xaнiзмiв стимyлювaння iннoвaцiйнoï дiяльнoстi пiд-пpи8мств тa opгaнiзaцiй, щo пpизвeлo дo дeгpaдaцiï iснyючoгo нayкoвo-тexнiчнoгo пoтeнцiaлy, пoвiль-нoгo oнoвлeння пpoдyкцiï виpoбничoгo кoмплeксy. Kpитичним зaлишaeться piвeнь дepжaвнoгo фi-нaнсyвaння нayкoвo-тexнiчнoï дiяльнoстi.
Зaстapiлiсть виpoбничoï iнфpaстpyктypи. Äe-сятки po^ бeз oнoвлeння eксплyaтy8ться oблaд-нaння нaфтo- i гaзoдoбyвнoï, нaфтoпepepoбнoï пpoмислoвoстi тa тpaнспopтнoï iнфpaстpyктypи. Haпpиклaд, 14% зaлiзничниx мoстiв знaxoдять-ся y нeзaдoвiльнoмy стaнi, 46% — нe вiдпoвiдa-ють пpaвилaм eксплyaтaцiï. Cyттeвoгo oнoвлeння пoтpeбy8 rTC Укpaïни.
Зaгpoзaми eкoнoмiчнoгo фopмaтy е тaкoж pi-вeнь бeзpoбiття, тeмпи Ыфляцп (пoтoчнi цiни y спiввiднoшeннi з бaзoвим iндикaтopoм цiн), зo-вышый i внyтpiшнiй нaцioнaльний бopг (стввщ-нoшeння мiж piвнeм бopгy тa oбсягaми джepeл пpибyткiв, вaлютниx нaдxoджeнь, нaпpиклaд, piч-ним eкспopтoм).
Maкpo- тa мiкpopiвнeвий кoнтeкcт eкoнoмiч-нoï бeзпeки. Bизнaчeння гeoeкoнoмiчниx opieн-тиpiв фopмyвaння вiдкpитoï eкoнoмiки Укpaïни e oдним з нaйгocтpiшиx питaнь eкoнoмiчнoï бeзпe-ки дepжaви в кoнтeкcтi eвpoiнтeгpaцiйниx пpoцe-ciв. Toмy, oцiнюючи cитyaцiю нa мaкpopiвнi, зo-кpeмa в yкpaïнcькoмy eкcпopтi, мoжнa cкaзaти, щo вiн нe вiдпoвiдa8 aнi eкoнoмiчнoмy пoтeнцia-лу зa вaлoвими пoкaзникaми, aнi гocпoдapcькo-тexнoлoгiчнiй cтpyктypi, an гaлyзeвoмy poзпo-дiлy, aнi piвню кaдpoвoгo кopпycy. Зa нaявнocтi вeликoгo нayкoвoгo пoтeнцiaлy мaйжe вiдcyтнiм е виcoкoтexнoлoгiчний eкcпopт пpoдyкцiï нayкo-мicткoгo виpoбництвa, a пpиcyтнiй cиpoвинний, eнepгoeмний xapaктep тoвapнoï cтpyктypи era-пopтy. Öe нe тiльки нe вiдпoвiдae тeндeнцiям свг тoвoгo eкcпopтy, a й кoнcepвye виcoкy зaлeжнicть як вщ пocтaвoк eнepгoнociïв, тaк i вщ iмпopтy ви-coкиx тexнoлoгiй. Heбeзпeчним явищeм е perio-нaльнa acимeтpiя в тepитopiaльнoмy poзмiщeннi eкcпopтниx пoтyжнocтeй - пoнaд 50% eкcпop-ту Укpaïни зaбeзпeчyвaли тiльки чoтиpи oблac-тi - Дoнeцькa, Лугансь^, Днiпpoпeтpoвcькa тa □дecькa, пpoтe ця чacткa cyтт8вo знизилacь зa-вдяки в^сьгавим дiям нa Дoнбaci. ^му нeoбxiднo cпpияти збiльшeнню eкcпopтy cклaднoгo тexнo-лoгiчнoгo виpoбництвa, зoкpeмa eлeктpoзвapю-вaння, пopoшкoвoï мeтaлypгiï, cтвopeння нoвиx, нaдтвepдиx, виcoкoякicниx мaтepiaлiв, cклaднo-пpoфiльнoгo пpoкaтy, пepexoдити вiд eкcпopтy пpoмиcлoвoï тa ciльcькoгocпoдapcькoï cиpoвини дo eкcпopтy пpoдyкцiï ïï пepepoбки. Haдзвичaй-нo aктyaльнoю е тexнoлoгiчнa peкoнcтpyкцiя пщ-пpи8мcтв чopнoï мeтaлypгiï з мeтoю збiльшeн-ня чacтки eлeктpocтaлeливapнoгo виpoбництвa (зapaз вoнo cтaнoвить мeншe 3%), a тaкoж пpo-дукцп бeзпepepвнoгo лиття (дo 7% в Укpaïнi пo-piвнянo з 74% у свт тa щe бiльшoю ïï питoмoю вaгoю в iндycтpiaльнo poзвинyтиx ^a^ax).
Heoбxiднo здiйcнювaти зaxoди, cпpямoвaнi нa peaлiзaцiю icнyючиx тa cтвopeння нoвиx eкcпopт-ниx мoжливocтeй щoдo пocлyг нa eкcпopт. Baœ-ливу poль тут пoвиннa вiдiгpaвaти тpaнcпopт-нa гaлyзь, зoкpeмa piчкoвий тa мopcький флoт, poзтaшoвaнi нa y^aí^^^ тepитopiï зaлiзницi тa тpyбoпpoвoди. Kapдинaльним нaпpямoм poбoти щoдo cтвopeння бтьш cпpиятливиx пapaмeтpiв eкoнoмiчнoï бeзпeки е пpийняття oбrpyнтoвaнoï iмпopтнoï cтpaтeгiï, щo пoвиннo cпpияти пepeтвo-peнню iмпopтy нa дiйoвий фaктop тexнoлoгiчнoï
peкoнcтpyкцiï yкpaïнcькoï пpoмиcлoвocтi зa paxy-нoк дивepcифiкoвaнoï митнoï пoлiтики - poзpo-блeння тapифiв згiднo з iнтepecaми нaцioнaльнoï пpoмиcлoвocтi, кoнкpeтниx виpoбникiв ви^га-тexнoлoгiчнoï, зoкpeмa eкcпopтнoï пpoдyкцiï.
Maкpoeкoнoмiчнa eнepгeтичнa бeзпeкa дepжa-ви - цe мoжливicть нaдiйнo зaбeзпeчyвaти пo-тpeби нaцioнaльнoгo гocпoдapcькoгo кoмплeкcy пaливнo-eнepгeтичними pecypcaми, якi е дocтaт-ыми для пiдтpимки житт8дiяльнocтi вiдпoвiдниx гaлyзeй i видiв виpoбництвa тa coцiaльнoï cфepи. □днaк фaктopaми, якi зaгpoжyють дepжaвним iн-тepecaм в eнepгeтичнiй cфepi, зaлишaютьcя: нaд-звичaйнo ви^га eнepгoвитpaтнicть виpoбництвa; нeeфeктивнe cпoживaння eлeктpoeнepгiï; нeвiд-пoвiднicть cyчacним вимoгaм пoтyжнocтeй нa-фтo- тa гaзoпepepoбнoï ^луз^ íx aвapiйнicть; збe-peжeння нeeфeктивниx збиткoвиx шaxт; iмпopтнa зaлeжнicть вщ Pociï тa Typкмeнicтaнy; нecпpият-ливi yмoви фyнкцioнyвaння yкpaïнcькиx AEC, яю знaчнoю мipoю виpoбили cвiй pecypc; вiдcyтнicть eфeктивнoï дepжaвнoï cтpaтeгiï щoдo впpoвa-джeння aльтepнaтивниx видiв eнepгeтики тa oпти-мiзaцiï cпoживaння eнepгoнociïв з iншиx кpaïн.
Пoтeнцiйнo вpaзливoю для нaцioнaльнoï eкo-нoмiки е вaлютнo-фiнaнcoвa cфepa, cпeцифiкoю якoï cтaлa кpизa нeплaтeжiв, виникнeння знaчнoï зaбopгoвaнocтi iз зapoбiтнoï плaти тa з ^mrnx co-цiaльниx виплaт, бюджeтний дeфiцит. Для дo-cягнeння нaлeжнoгo piвня eкoнoмiчнoï бeзпeки дepжaви нeoбxiднa тpaнcфopмaцiя iдeoлoгiï взa-eмoвiднocин Укpaïни тa мiжнapoдниx фiнaнco-вo-кpeдитниx ycтaнoв, викopиcтaння дoпoмoги якиx е нeoбxiдним для динaмiзaцiï eкoнoмiчнoгo poзвиткy тa cтpyктypнoï тpaнcфopмaцiï eкoнoмi-ки в Укpaïнi. Aлe peaлiзaцiя вiдпoвiдниx пpoгpaм мoжливa лишe з ypaxyвaнням нaцioнaльниx oco-бливocтeй тa мaкpoeкoнoмiчнoï i фiнaнcoвoï си-тyaцiï нa ocнoвi мaкcимaльнoï гapaнтoвaнocтi нa-цioнaльниx ^epe^ Укpaïни.
Cyттeвy нeбeзпeкy для фiнaнcoвoгo pинкy кpa-[ни cтaнoвлять бeзкoнтpoльнi кoливaння кopoт-кoтepмiнoвиx кaпiтaльниx iнвecтицiй внacлiдoк зpocтaння тa змeншeння вiдcoткoвиx cтaвoк нa cвiтoвиx фiнaнcoвиx pинкax. Пpинaймнi пoвнa лi-бepaлiзaцiя тpaнcкopдoннoгo pyxy тaкиx iнвecти-цiй нe пoвиннa cпpиймaтиcя як цiльoвa функ^я eфeктивнoï pинкoвoï cиcтeми як тaкoï. У cyчac-нoмy cвiтi oбcяги «гapячиx гpoшeй», кopoткo-тepмiнoвi ^п^ли вжe нa пopядoк пepeвищyють
фЫансову потужнють центральних банюв та на-цюнальних уряд1в. Ттьки типовий щоденний об-сяг валютних угод, який може перевищувати 1 трлн. дол., дор^нюе приблизно 80% уск мж народних валютних резерва. Щодо пор^няння обсяпв валютних спекуляфй та обсяпв свтово'Т торпвл^ то тут перевага перших перед другими приголомшуе ¡ становить бтьше ыж 50 раз1в.
Несприятливою залишаеться динамка при-пливу та вщпливу капралу для УкраТни. При невеликих обсягах ¡нвести^й у в^чизняну еконо-мку, що пояснюеться передус¡м несприятливим ¡нвестиц¡йним кл¡матом, вщбуваеться нелегаль-ний в¡дплив кап¡талу з УкраТни. Необхщною е оптим¡зац¡я правового режиму всередин краТни, яка сприятиме оздоровленню м^народного ¡н-вестиц¡йного процесу.
Одним ¡з важливих компонент¡в нацюнальноТ' економнноТ' безпеки стае ступЫь ¡нтегрованос-т¡ окремо'Т краТни в мжнародний господарський прост¡р. Залучення певних краТ'н до тих або ¡нших угруповань об'ективно сприяе тенденц¡ям зрос-тання, скорочуе техн¡чн¡ та трансакц¡йн¡ витрати. Найбтьш актуальними для УкраТни е динам¡чн¡ вза8мов¡дносини з единим европейським ринком, з в¡льним внутр0ым перем¡щенням това-р¡в, послуг, капп~ал№ та людей, единою европей-ською валютою та Европейським банком.
Враховуючи обсяги поточного зовышнього боргу УкраТни, необхщно вжити комплекс захода та за-безпечити пол¡пшення низки базових макроеконо-м¡чних показник¡в. 1деться передус¡м про наступне:
• збтьшення експорту, зокрема за рахунок тех-нологнно'Т модерн¡зацíí та оргаыза^йно'Т оптим^ацм;
• рац¡онал¡зац¡ю ¡мпорту, передус¡м за рахунок оптим^ацп енергоспоживання в кра'Ты;
• правову нев¡дрегульован¡сть, нормативну непослщовнють;
• реструктуризац¡ю (за тими або ¡ншими векторами зобов'язань) борпв;
• зб¡льшення чистого припливу прямих ¡ноземних ¡нвестифй;
• вщсутнють прийнятно'Т системи ф¡нансових гарант¡й;
• моб^зацш додаткових ф¡нансових ресурс¡в, зокрема приватних, на виплату борпв;
• збтьшення фЫансово'Т допомоги з боку зо-вышнк кредитор¡в;
• легал^ацш ¡ залучення до банк¡вського обороту «тЫьового» валютного кап¡талу.
Проблема нацюнально'Т безпеки ¡снуе не лише на макроекономнному, а й на мкроеконо-м¡чному р¡вн¡ [7, 12]. Мкроекономнними чин-никами нацюнально'Т небезпеки е так¡: нестача коштю; сумн¡вн¡ методи комерфйно'Т днльнос-тк розбалансован¡сть системи платеж¡в; орюн-тацт багатьох СП на випуск застарто'Т продукцп, що консервуе технолог¡чну вщсталють вщповщ-них галузей та ускладнюе вих¡д з ц¡eю продукцг ею на зовн¡шн¡ ринки; надання зарубжним партнерам надто великих, ¡нколи виключних прав на реал¡зац¡ю на зовышньому ринку продукцп укра'Тнського партнера або продукцп сп¡льного з укра'Тнським партнером виробництва; неекв^а-лентн¡сть фЫансового та недостатн¡сть техноло-г¡чного внеску ¡ноземних компаый при зд^снен-н сп¡льних виробництв; недостатне розроблення укра'Тнськими суб'ектами п¡дприeмництва тек-ст¡в зовышньоекономнних контракт¡в, як того вимагають умови можливого ризику; недостача висококвалфкованих профтьних прац^ни-к¡в, низька компетентнють суб'eкт¡в мжнародно'Т економнноТ' д¡яльност¡ УкраТни на комерц^ному та регулятивному р^ы, через що не вдалося за-безпечити належн¡ обсяги та ефективнють ств-роб¡тництва; також в¡дбуваeться продаж товара за заниженими ц¡нами; кримЫогенна ситуац¡я, особиста небезпека п¡дприeмц¡в; числены зло-вживання з боку в^чизняних комерц¡йних аген-т¡в, як¡ часто намагаються вивезти товар контрабандою, не сплачуючи мита в державну казну.
В сучасних умовах рух шляхом подальшо'Т л^е-рал^ацп й взаемно'Т економнноТ' залежност стае ключовим чинником конкуренцп м¡ж кра'Тнами, забезпеченням стабтьност ¡ гарантованого без-печного нацюнального розвитку. Головним стра-тегнним напрямом нацюнально'Т безпеки УкраТни е ¡нтеграц¡я у eвропейськ¡ структури, включаючи й структури безпеки. Важливим напрямком стратеги нацюнально'Т безпеки УкраТни е розвиток мехаыз-м¡в рег¡онального ствробтицтва. УкраТ'на в¡дома своею ¡н¡ц¡ативною позицию в таких рег¡ональних структурах, як Центральноевропейська ¡н¡ц¡атива, Чорноморське Економ¡чне Ствтовариство, Кар-патський 6врорег¡он, 6врорег¡он Буг. Вбачаючи в регюнальних структурах значний потенцюл змщ-нення регюнально'Т стабтьноси УкраТ'на виступи-ла в рамках ОБСЕ та Ц61 за об'еднання зусиль цих двох структур у питаннях змщнення стабтьнос-т¡ та безпеки в Центрально-Схщноевропейсько-
му perioHi. УкраТнська сторона ycnirnHO cnißnpa-цюе з Радою краТн Бaлтiйcькoгo моря. На сьогоды ^впраця в рамках регюнальних структур охо-плюе Bei держави на пpocтopi вщ Бал^йського до Чорного MopiB. УкраТна виступае за розвиток активного обмЫу дocвiдoм i координацм зycиль цих структур, отрямованих на змiцнeння европей^ко! cтaбiльнocтi й безпеки. У рамках означених про-цeciв швидко poзвивaстьcя i змiцню8тьcя ^вп-раця УкраТни i Пoльщi, яка здатна залучити тре-тi краТни, наприклад, Литву i Рyмyнiю. При цьому cфepa peгioнaльних iнтepeciв УкраТни поширю-8тьcя не тiльки на Цeнтpaльнo-Схiднoeвpoпeйcькi структури, а й на тi, що об'еднують краТни Чорно-мopcькoгo та Середземноморского бaceйнiв.
Висновки
0cнoвними загрозами нацюнальый eкoнoмiчнiй бeзпeцi УкраТни на шляху евроЫтеграц^них про-цeciв зaлишaютьcя: мapгiнaльнa вiдкpитicть на-цioнaльнoгo гocпoдapcтвa, виcoкa eнepгo8Mнicть виробництва, нeпoмipнe податкове навантажен-ня, значний тiньoвий ce^op, piвeнь приховано-го бeзpoбiття, неефективне управлЫня влacнicтю на макро- i мiкpopiвнi, нeдocтaтнiй piвeнь розви-тку eкoнoмiчнoí' та до^ально''' iнфpacтpyктypи, pi-вень та якicть життя, низью темпи eкoнoмiчнo-го зpocтaння, видою темпи Ыфляцм, величезний державний зовышый i гарантований борг, хроыч-ний дефщит бюджету, низький piвeнь конкурен-тocпpoмoжнocтi краТни, мoнoпoлiзaцiя окремих cфep гocпoдapcькoí' дiяльнocтi. Поки що зберг гaeтьcя i нaвiть за певними показниками зро^ тае розрив мiж eкcпopтнoю cпpoмoжнicтю та iм-портною залежнютю eкoнoмiки (зокрема у cфepi енергозабезпечення), що обумовлюе зpocтaння дефщиту плaтiжнoгo бaлaнcy, обмежуе зовн0-ньoeкoнoмiчнy cпeцiaлiзaцiю та вce бiльшe за-грожуе eкoнoмiчнiй бeзпeцi держави. Недостатня eфeктивнicть гiлoк влади: cyпepeчливicть чинного законодавства та правова неврегульованють широкого кола питань eкoнoмiчнoгo розвитку мо-жуть пocилити нacлiдки потенц^них загроз, зокрема piвeнь корупцм та криза корпоративного yпpaвлiння унеможпивлюе ефективну реструкту-pизaцiю пiдпpи8мcтв, розвиток фондового ринку, зростання Ывести^йноТ пpивaбливocтi укра-eкoнoмiки, у т.ч. i для iнoзeмних iнвecтopiв. Нaйбiльш актуальним для УкраТни е формуван-ня захищеного внyтpiшньoгo ринку з нетарифни-
ми обмеженнями единого европейского ринку з вiльним внутр0ым пepeмiщeнням людей, това-piв, по^уг та кaпiтaлiв. Пiдкпючeння УкраТни до цього ринку означае cтвopeння для неТ новоТ cиc-теми гeoeкoнoмiчних пpiopитeтiв та викпикiв.
Список використаних джерел
1. Гапонюк 0.1. Глoбaлiзaцiя та eкoнoмiчнa безпека УкраТни // Теоретичы i пpaктичнi acпeкти економки та iнтeлeктyaльнoí' влacнocтi. - 2013. - Вип.1. - Т.1.
- [Електронний pecypc]. - Режим доступу: inbis-nbuv. gov.ua/cgi-bin/inbis_nbuv/cgiinbis_64.exe?
2. Геець В.М. Моделювання eкoнoмiчнoí' безпеки: держава, репон, пiдпpиeмcтвo / В.М.Геець, М.0. Кизим, Т.С. Клебанова, 0.1. Черняк. -X.: ВД «1нжек», 2006. - 240 c.
3. Глoбaлiзaцiя i безпека розвитку / Мoнoгpaфiя / 0.Г. Бiлoyc, Д.Г. Лук'яненко та н - К.: КНЕУ, 2001. - 733 c
4. Гyбcький Б.В. Пpiopитeти забезпечення eкoнoмiч-ноТ безпеки в кoнтeкcтi глoбaлiзaцií' yкpa!нcькoí' eкoнoмi-ки // Нaцioнaльнa програма забезпечення eкoнoмiч-ноТ' безпеки в кoнтeкcтi cтpaтeгi'' coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo розвитку УкраТни: Мaтepiaли Круглого cтoлy / В^. Ред. С.1.Пирожков, Б.В.Гyбcький, А.1.Сухоруков. - К.: Нацю-нальний iнcтитyт yкpa!нcькo-pociйcьких вiднocин при Ра-дi нацюнальноТ' безпеки i оборони УкраТни, 2001. - С.121
5. Екoнoмiчнa безпека УкраТни: гeoпoлiтичнi та ев-роЫтеграцмы вимipи. - [Електронний pecypc]. -Режим доступу: http://lubbook.ong/book_597_ glava_6_Rozd%D1%96l%C2%A0V%D0%86. EK0N0M%D0%86CHN.html
6. Кириченко 0.А. 0pгaнiзaцiйнo-пpaвoвe забезпечення функцюнування cиcтeми eкoнoмiчнoí' безпеки УкраТни / 0.А. Кириченко // Нayкoвi зaпиcки lнcти-туту законодавства ВерховноТ Ради УкраТни. - 2010.
- № 1. - С. 54-59.
7. Ляшенко 0.М. Кoнцeптyaлiзaцiя yпpaвлiння еко-нoмiчнoю безпекою пщприемства. - [Електронний pecypc]. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/ content/anticles/files/lyashenko_1_dnuk-43fc7.pdf
8. Ляшенко 0.М. Забезпечення coцiaльнo-eкoнoмiч-ноТ' безпеки в умовах глoбaлiзaцií' // Вicник Тepнoпiль-cькoгo нaцioнaльнoгo eкoнoмiчнoгo уывераитету. Тер-нoпiль: Екoнoмiчнa думка. - № 5. - 2007. - С.357-359.
9. Похилюк В.В. Держава в транзитивнм економЬ цi: регулювання економки, aнaлiз та cтaн eкoнoмiч-ноТ безпеки: / В.В. Похилюк. - Полтава: РВВ ПУСКУ, 2008. - 403 c.
10. Похилюк В. Екoнoмiчнa безпека краТни в епоху глoбaлiзaцií'. - [Електронний pecypc]. - Режим доступу: http://visnik.knteu.kiev.ua/files/2009/05Z3.pdf
11. Предборський В.А. Економнна безпека держави / В.А. Предборський. - К.: Кондор, 2005.- 391 с.
12. Реверчук Н.Й. УправлЫня економнною без-пекою пщприемницьких структур: [монографт] / Н.Й. Реверчук. - Львю: ЛБ1 НБУ, 2004. - 195 с.
13. Стеценко С.П. Законом^ност формуван-ня мезоекономнного рюня економнноТ безпеки/ С.П.Стеценко // Ефективна економка. - 2013. - №3 [Электронный ресурс]. - Режим доступу: ttp://www. economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2495.
14. Тереховська В.1. Генезис економнноТ безпеки держави / В.1. Тереховська // Наук. вюн. КНТУ. — 2007. — No3 (25). — С. 14-18.
15. Транскордонне спюробггництво в контекст економнноТ безпеки УкраТни / I. М. Чучка, Р. I. Молдав-чук // Актуальн проблеми економки. - 2010. -№9(111). - С. 92-98.
16. Чубукова О.Ю., Воронкова Т.£. Система економнноТ безпеки (Екосестейт): сутнють, структура. -[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3169
17. Яремко Л.А. Глобалюований репон та зовыш-ньоекономнна безпека УкраТни: теоретико-методо-логнний аспект [монографт]: / Лариса Адольфвна Яремко; Нац. ¡н-т стратеги. досл1дж., Львюськ. комерц. акад. - Л.: Львюськ. комерц. акад., 2007. - 523 с.
УДК: 330.341.1
М.С. ШКОДА,
к. е. н., доцент кафедри п'щприемництва та б'\знесу Ки'/вський нац'юнальний ун\верситет технологй та дизайну
Теоретичш концепцп економ1чного розвитку як економ1чно'| категорп
У статт'1 обгрунтовано теоретичн'1 концепцИекономiчного розвиткуiнновацйноi економки. У про-цес досл'щження теоретичних концепцй економiчного та iнновацiйного розвитку визначено, що запорукою гщного стратегчного розвитку Украни в умовах '¡нтеграцИ в сучасний геополтичний прослр е усп0не функцюнування державноi iнновацiйноí полтики, ff перетворення на комплекс заходов з управлiння наукою i технологами, що е ключовим елементом вс'1е1' системи державного регулювання iнновацiйного розвитку економки крани.
Ключовi слова: iнновацiйна модель розвитку, державна iнновацiйна полтика, державне регулювання, iнновацiйна дяльысть.
М.С. ШКОДА,
к. э. н., доцент кафедры предпринимательства и бизнеса Киевский национальный университет технологий и дизайна
Теоретические концепции экономического развития как экономической категории
В статье обоснованы теоретические концепции экономического развития инновационной экономики. В процессе исследования теоретических концепций экономического и инновационного развития определено, что залогом достойного стратегического развития Украины в условиях интеграции в современном геополитическом пространстве является успешное функционирование государственной инновационной политики, ее превращения в комплекс мероприятий по управлению наукой и технологиями, является ключевым элементом всей системы государственного регулирования инновационного развития экономики страны.
Ключевые слова: инновационная модель развития, государственная инновационная политика, государственное регулирование, инновационная деятельность.
M. SHKODA,
associate Professor of Entrepreneurship and Business Kyiv National University of Technology and Design
Theoretical concept of economic development as an economic category
In the article the theoretical concepts of economic development of innovative economy. The study of the theoretical concepts of economic and innovative development is determined that the key to a
14 Формування ринкових вщносин в УкраУы №4 (191)/2017
© М.С. ШКОДА, 2017
