Научная статья на тему 'Основные инструменты денежно-кредитной политики Украины в современных условиях'

Основные инструменты денежно-кредитной политики Украины в современных условиях Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
58
9
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ДЕНЕЖНЫЙ РЫНОК / ДЕНЕЖНО-КРЕДИТНАЯ ПОЛИТИКА / НАЦИОНАЛЬНЫЙ БАНК УКРАИНЫ / МОНЕТАРНАЯ ПОЛИТИКА / ФИНАНСОВО-ЭКОНОМИЧЕСКИЙ КРИЗИС

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Храпкина Валентина Валентиновна, Крутушкина Валентина Валентиновна

В статье проанализированы современное состояние, основные теоретические и практические аспекты денежно-кредитной политики Украины. Рассмотрены основные инструменты, которые использует Национальный банк Украины для проведения монетарной политики, направленной на стабилизацию финансовой системы страны.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Основные инструменты денежно-кредитной политики Украины в современных условиях»

УДК 336.7.02(477)

ОСНОВН1 1НСТРУМЕНТИ ГР0Ш0В0-КРЕДИТН0Ï ПОЛ1ТИКИ УКРАÏНИ В

СУЧАСНИХ УМОВАХ

Храпкша В.В., к.е.н., доцент, МЕГ1 Крутушкша В.В., асистент, МЕГ1

В статп проанал1зовано сучасний стан, основш теоретичш та практичш аспекти грошово-кредит-но1 пол1тики Украши. Розглянуто основш шструменти, яю використовуе Нацюнальний банк Украши для проведения монетарно1 пол1тики, що направлена на стабшзащю ф1нансово1 системи краши.

Ключов1 слова: грошовий ринок, грошово-кредитна пол1тика, Нацюнальний банк Украши, моне-тарна пол1тика, ф1нансово-економ1чна криза.

ВСТУП

Сучасний стан економши Украши, в перюд виходу з ф1нансово-економ1чно кризи, висувае нов1 вимоги до економ1чно1 пол1тики держави, яю полягають у необхщносп змщення акцентов 1з зовшш-ньо1 ор1ентаци економши на актив1зац1ю та стимулювання розвитку внутршнього ринку. Для цього грошово-кредитна полтоика Нацюнального банку Украши як складова частина економ1чно1 полтоики краши, мае забезпечити вщповщне монетарне шдгрунтя для виходу краши з фшансово1 та економ1ч-но1 кризи.

Теоретичш та практичш аспекти грошово-кредитно1 полтоики Украши завжди були полем для гострих дискусш м1ж р1зними вточизняними та заруб1жними фшансистами та вченими економюта-ми, яю прагнуть знайти шляхи стабшзаци ф1нансово-економ1чно1 ситуаци в сво1х крашах та свт. На думку бшьшосп науковщв та практиюв процес впливу грошово-кредитно1 полтоики на забезпе-чення певного р1вня макроеконом1чних показниюв досить складний.

Питання, що формують теоретичш та законодавчо-правов1 засади грошово-кредитно1 полтоики, ïï шструменти та процес реал1заци розглядали Гальчинський А.С., Геець В.М., Галичин 1.О., 1вас1в Б.С., Кулшець А.П., Лисенко Р.С., Мщенко В.1., Мщенко С.В., Щцзельська I.A., Савлук М.1., Сомик А.В., Стельмах В.С., Шульга С.О. та rnmi.

Колишш сощалютичш краши (постсощалютичш) здшснили перехщ вщ командно-адмшютра-тивно1 економши до ринковоь До групи краш з перехщною економшою належать краши Сшвдруж-ност Незалежних Держав, Балти, Центрально!' та Схщно1 Свропи i Китай. Особливють перехщно1 економши полягае в тому, що вона вже не е плановою, але ще й не набула ушх характеристик ринко-во1 економши. У такiй економiцi дiють мехашзми обох типiв систем i водночас важливу роль вщгра-ють неекономiчнi фактори розвитку [3].

Процес трансформаци в перехiдних економiках передбачае створення грошово-кредитно! системи, що вщповщае потребам розвитку ринково! економiки, забезпечуе ефектившсть виробництва та включення нацюнально1 економiки в мiжнародний подiл пращ. Виршення цих завдань потребуе трансформаци юнуючих i створення нових необхщних елементiв та структур грошово-кредитних систем. Нових форм та якост набирае грошово-кредитна полiтика держави, спрямована передуем на забезпечення фiнансовоï стабiльностi через використання непрямих методiв регулювання. ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ

Необхщшсть науково! розробки цих та багатьох шших проблемних питань грошово-кредитно! полiтики в Украïнi зумовила актуальшсть цiеï теми. Цiллю статп е висвiтлення важливих теоретич-них положень у втизнянш монетарнiй полггищ та ïï основних iнструментах, осмислення перспектив розвитку монетарноï пол^ики, та ïï ролi в регулюванш макроекономiчних процесiв.

РЕЗУЛЬТАТИ

В умовах ринковоï економiки грошово-кредитнi системи набувають особливоï уваги в суспшьно-му життi. Грошово-кредитнi вiдносини, фiнансово-кредитнi шститути iстотно впливають на економiчнi та сощальш процеси у краïнi. Грошово-кредитна система забезпечуе ринкову систему мехашзмами та шструментами реалiзацiï ïï здатност до саморегулювання, надае державi можливють ефективно впливати на економiку. В ринкових умовах з грошово-кредитною системою стикаються тдприем-ства й велию господарськi структури, виконавчi та законодавчi органи влади i, звичайно, власне пра-цiвники сфери фiнансiв.

16

Науковий iticiiiik: Ф1мамси, банки, iнвестицГi - 2011 - №1

Сyчacний етaп poзвиткy пеpеxiднoï екoнoмiки Укpaïни, в пеpioд тепеpiшньoï фiнaнcoвo-екoнoмiч-нoï кpизи, виcyвae нoвi вимoги дo екoнoмiчнoï пoлiтики деpжaви, якi пoлягaють y неoбxiднocтi змщен-ня aкцентiв i3 зoвнiшньoï opierna^ï екoнoмiки нa aктивiзaцiю тa cтимyлювaння poзвиткy внyтpiш-ньoгo pинкy. Для ^oro гpoшoвo-кpедитнa пoлiтикa Нaцioнaльнoгo 6arny Укpaïни (НБУ) як cклaдoвa 4acrarn екoнoмiчнoï пoлiтики кpaïни, мae 3a6e3^4m^ вiдпoвiдне мoнетapне пiдrpyнтя для виxoдy кpaïни з фiнaнcoвoï тa екoнoмiчнoï кpизи, тoбтo цiнoвy cтaбiльнicть тa пpипинити зpocтaння iнфляцiï y дoвгocтpoкoвoмy пеpioдi.

Пoняття «гpoшoвo-кpедитнa тол^ита» мae безлiч тpaктyвaнь. Зoкpемa Зaкoнoм yRpamH «npo

Нaцioнaльний бaнк yRpamH» вготчевд: «гpoшoвo-кpедитнa пoлiтикa — кoмплекc зaxoдiв y cфеpi гpoшoвoгo oбiгy тa кpедитy, нaпpaвлениx нa pегyлювaння екoнoмiчнoгo зpocтaння, cтpимyвaння iнфляцiï тa зaбезпечення cтaбiльнocтi гpoшoвoï oдиницi Укpaïни, зaбезпечення зaйнятocтi нacелення тa виpiвнювaння плaтiжнoгo бaлaнcy» [l].

Дo визнaчення гонятся «гpoшoвo-кpедитнa тол^ита» зacтocoвyють piзнi пiдxoди. 3a визнaченням Е.Дж. Дoлaнa, «y це пoняття включaютьcя вci ди ypядy, щo впливaють нa кшькють гpoшей, щo пеpе-бyвaють в oбiгy». 1ншими cлoвaми, гpoшoвo-кpедитнa пoлiтикa являе coбoю кoмплекc зaxoдiв pегy-люючoгo впливу, cпpямoвaниx нa змшу гpoшoвoï мacи в oбiгy. Гpoшoвo-кpедитнa пoлiтикa TORn^a-нa безпocеpедньo впливaти нa лiквiднicть бaнкiвcькoï cиcтеми i, та дiлoвy aктивнicть [2].

Iншi aвтopи тpaктyють гpoшoвo-кpедитнy гол^ику як oдин з двox пpoвiдниx зacoбiв (iнший — фicкaльнa тол^ита), 3a дoпoмoгoю якoгo opгaни влaди в pинкoвiй екoнoмiцi pегyляpнo впливaють нa темп i нaпpямoк зaгaльнoгo екoнoмiчнoгo зpocтaння, включaючи не лише piвень вaлoвoгo пpoдyктy i зaйнятocтi, aле й зaгaльний piвень зpocтaння чи пaдiння цiн [4]. 3в'язoк мoнетapнoï пoлiтики i3 3a-гaльнoекoнoмiчнoю пoлiтикoю деpжaви нaведенo нa pra. l.

Риc. l. 3в'язoк мoнетapнoï пoлiтики i3 зaгaльнoекoнoмiчнoю пoлiтикoю деpжaви 3aкoнoм «npo Нaцioнaльний бaнк y^aim» визнaченo: «гpoшoвo-кpедитнa пoлiтикa — шмплете зaxoдiв y cфеpi гpoшoвoгo o6iïy тa кpедитy, нaпpaвлениx нa pегyлювaння екoнoмiчнoгo зpocтaння, cтpимyвaння iнфляцiï тa зaбезпечення cтaбiльнocтi гpoшoвoï oдиницi y^ai™, зaбезпечення зaйня-тocтi нacелення тa виpiвнювaння плaтiжнoгo бaлaнcy» [l].

Пoгoджyючиcь i3 дyмкoю бiльшocтi нayкoвцiв, мoжнa визнaчити, щo нaйбiльш пoвним i точним визнaченням гpoшoвo-кpедитнoï пoлiтики e poзyмiння ïï як кoмплекcy взaeмoпoв'язaниx, cпpямoвa-ниx нa дocягнення певнж цiлей зaxoдiв щoдo pегyлювaння гpoшoвoгo pинкy, щo ïx пpoвoдить деp-жaвa чеpез cвiй центpaльний 6a^. Гpoшoвo-кpедитнy пoлiтикy чacтo нaзивaють мoнетapнoю, oc-кiльки вoнa e гол^ишю y cфеpi yпpaвлiння кiлькicтю гpoшей в oбiгy.

Ocнoвнi зacaди гpoшoвo-кpедитнoï пoлiтики нa 20l0 piк вpaxoвyвaли тенденцiï poзвиткy втиз-нянoï ешвдмши тa гpoшoвo-кpедитнoï cфеpи, пеpедбaчaли шмплете змiнниx iндикaтopiв фiнaнco-вoï cфеpи тa cиcтемy зaxoдiв мoнетapнoï гол^ики, cпpямoвaниx нa зaбезпечення cтaбiльнocтi шцю-нaльнoï гpoшoвoï oдиницi, cпpияння вщвдвленню екoнoмiки тa cтiйкocтi бaнкiвcькoï етстеми [ll].

17

Науковий bícmmk: Фшанси, банки, iнвестицГi - 2011 - №1

Гoлoвнoю метoю гpoшoвo-кpедитнoï голггики у 2010 poцi тa над^ вiдпoвiднo дo Кoнcтитyцiï Ук-païm лишaтиметьcя зaбезпечення cтaбiльнocтi гpoшoвoï oдиницi, щo e ocнoвoю для зaбезпечення збa-лaнcoвaнoгo екoнoмiчнoгo poзвиткy, шдвищення piвня зaнятocтi тa pеaльниx дoxoдiв нacелення [10].

У пpoведеннi гpoшoвo-кpедитнoï пoлiтики Нaцioнaльний бaнк мae aвтoнoмний cтaтyc, пiдтpимye зaгaльнy екoнoмiчнy гол^ику Уpядy вiдпoвiднo дo Кoнcтитyцiï тa чиннoгo зaкoнoдaвcтв Укpaïни, мaючи та метi зaбезпечення cтaбiльнocтi нaцioнaльнoï вaлюти. Дiï Нaцioнaльнoгo бaнкy, cпpямoвaнi та cтaбiльне дoвгocтpoкoве екoнoмiчне зpocтaння, кoнцентpyютьcя в зacтocyвaннi мoнетapниx зa-xoдiв тa iнcтpyментiв [5].

Нaцioнaльний Укpaïни для пpoведення мoнетapнoï гол^ики якa нaпpaвленa нa cтaбiлiзaцiю фiнaнcoвoï cиcтеми кpaïни викopиcтoвye тaкi ocнoвнi iнcтpyменти: здiйcнення oпеpaцiй нa в^^ито-му pинкy; пpoцентнa пoлiтикa; вcтaнoвлення мiнiмaльниx oбoв'язкoвиx pезеpвiв для бaнкiв; здiйcнення oпеpaцiй нa вaлютнoмy pинкy; депoзитнi oпеpaцiï центpaльнoгo бaнкy тa iн.

Oпеpaцiï нa вiдкpитoмy pинкy як iнcтpyмент гpoшoвo-кpедитнoï пoлiтики голягають в кушвл> пpoдaжy центpaльним бaнкoм цiнниx пaпеpiв. Ocнoвними видaми цiнниx пaпеpiв, з якими пpoвo-дятьcя oпеpaцiï нa вiдкpитoмy pинкy, e: кaзнaчейcькi векcелi, безпpoцентнi кaзнaчейcькi зoбoв'язaн-ня, oблiгaцiï деpжaвниx пoзик ypядy i мicцевиx opгaнiв влади, oблiгaцiï oкpемиx пpивaтниx юэм-пaнiй, дoпyщенi дo бipжoвoï тopгiвлi, a тaкoж деякi iншi пеpшoклacнi кopoткocтpoкoвi щнш пaпеpи. Нaйчacтiше центpaльнi бaнки викopиcтoвyють деpжaвнi бopгoвi зoбoв'язaння. Oпеpaцiï та в^^ито-му pинкy не e iнcтpyментaми глибoкoï дiï, ïxнiй вплив швидше кopoткocтpoкoвий. Пpoте ïx пеpевaгa-ми e: гнyчкicть, oпеpaтивнicть, aвтoнoмнicть центpaльнoгo бaнкy пpи ïx адшотенш, мoжливicть швид-кoï змiни та^ямку ïx дiï тa iн.

3a pезyльтaтaми ciчня - веpеcня 2010 po^ нa opгaнiзoвaнoмy фoндoвoмy pинкy Укpaïни iндекc Фoндoвoï Бipжi «Пеpшa Фoндoвa Тopгoвельнa Сиcтемa» (ФБ ПФТС), щo вiдoбpaжae кoливaння цiн та aкцiï нaйбiльш пpивaбливиx пiдпpиeмcтв, зpic пopiвнянo з пoчaткoм poкy та 211,13 пyнктiв i нa 01.10.2010 cтaнoвив 784,04 пункти.

3aгaлoм зa 9 мicяцiв пoтoчнoгo poкy oбcяг тopгiв нa ПФТС зpic мaйже у б paзiв i cтaнoвив пoнaд 43,5 млpд. гpн. Гoлoвним чинникoм тaкoгo збiльшення бyлo cyттeве зpocтaння oбcягiв тopгiв oблiгa-щями внyтpiшньoï деpжaвнoï пoзики, a тaкoж мyнiципaльними цiнними пaпеpaми. Пpoтягoм шчня -веpеcня 2010 poкy пopiвнянo з вiдпoвiдним пеpioдoм 2009 po^ oбcяг тopгiв:

• oблiгaцiями внyтpiшньoï деpжaвнoï пoзики — збiльшивcя в 18,8 paзiв — дo 38 б53,38 млн. гpн.;

• aкцiями — зменшивcя в 1,2 paзи — дo 2 892,15 млн. грн.;

• кopпopaтивними oблiгaцiями — зменшивcя в 1,3 paзи —до 1 79б,б5 млн. гpн.;

• мунщитльними цiнними пaпеpaми — збiльшивcя у 4,5 paзи — дo 129,59 млн. гpн.

3 пoчaткy 2010 poкy Мiнicтеpcтвo фiнaнciв y^aïm poзмicтилo oблiгaцiй внyтpiшньoï деpжaвнoï гозики (дaлi — OВДП) нa зaгaльнy cyмy 57 948,1б млн. грн., cеpедньoзвaженa дoxiднicть зa якими cтaнoвилa 10,б5% piчниx. 3oкpемa, пpoтягoм шчня — веpеcня 2010 poкy:

• cyмa кoштiв, щo нaдiйшли дo Деpжaвнoгo бюджету y^aï™ зa pезyльтaтaми пpoведення ay^i-oнiв з пеpвиннoгo poзмiщення OBfln, cтaнoвилa 35 115,47 млн. гpн. iз cеpедньoзвaженoю дoxiднic-тю — 13,27% piчниx;

• випущеш OВДП для пoгaшення пpocтpoченoï' бюджетнoï' зaбopгoвaнocтi з пoдaткy та дoдaнy вapтicть нa зaгaльнy cyмy 1б 442,б9 млн. гpн. 1з cеpедньoзвaженoю дoxiднicтю — 5,50% piчниx;

• випyщенo OBfln для збiльшення фopмyвaння cтaтyтнoгo кaпiтaлy бaнкiв та зaгaльнy cyмy б 390,00 млн. грн. iз cеpедньoзвaженoю дoxiднicтю — 9,50% piчниx.

Пopiвнянo з пoпеpеднiми poкaми cyттeвo збiльшивcя зaгaльний oбcяг OBfln, щo пеpебyвaють в oбiгy зa cyмoю ocнoвнoгo бopгy. 3a cтaнoм нa 01.10.2010 вiн cтaнoвив 128,5 млpд. гpн., з якж 49,9% — у влacнocтi Нaцioнaльнoгo бaнкy Укpaïни, 33,7% — бaнкiв, 10,1% — iншиx cyб'eктiв i б,3% — у влacнocтi неpезидентiв [10]. В пеpшoмy пiвpiччi 2009 po^ Нaцioнaльний бaнк Укpaïни здiйcнювaв oпеpaцiï з викупу деpжaвниx oблiгaцiй Укpaïни, зaгaльний oбcяг якиx cтaнoвив 20,2 млpд. гpн. Тaкi orapa^ï пpoвoдилиcя як з метoю pегyлювaння лiквiднocтi, тaк i нa виштання вимoг cтaттi 84 3aкoнy y^aï™ «npo деpжaвний бюджет Укpaïни та 2009 prn» тa cтaттi 2 Укpaïни «npo пеpшoчеp-

гoвi зaxoди щoдo зaпoбiгaння негaтивним нacлiдкaм фiнaнcoвoï кpизи тa пpo вне^ння змiн дo де-якиx зaкoнoдaвчиx aктiв Укpaïни» [9].

Ще oдним iнcтpyментoм для пpoведення мoнетapнoï пoлiтики, щo викopиcтoвye Нaцioнaльний бaнк Укpaïни e пpoцентнa пoлiтикa. Born пoлягae у змiнi oблiкoвoï ставки тa iншиx пpoцентниx cтaвoк зa кpедитaми, щo центpaльний бaнк нaдae кoмеpцiйним бaнкaм

1S

Науковий iticiiiik': Фшанси, банки, iмвестмцГi - 2011 - №1

Пpoцeнтнa пoлiтикa Haцioнaльнoгo 6arny Укpaïни в 2010 poцi пpoвoдилacя aдeквaтнo дo мaкpo-eкoнoмiчнoï cmyaujï i cпpямoвyвaлacя na yтpимaння вapтocтi гpoшeй na пoзитивнoмy piвнi щoдo iнфляцiï з мeтoю cтимyлювaння пoвepнeння вклaдiв y бaнкiвcькy cиcтeмy, нiвeлювaння дeвaльвaцiй-нoгo тиcкy тa iнфляцiйниx pизикiв.

З мeтoю cпpияння зaкpiплeнню пoзитивниx тeндeнцiй нa гpoшoвo-кpeдитнoмy pинкy тa c^ope^ ня cтимyлiв для пoлiпшeння cитyaцiï в peaльнoмy cercropi eкoнoмiки Haцioнaльний бaнк Укpaïни в ичш - вepecнi 2010 po^ тpичi знижyвaв oблiкoвy cтaвкy, ята e бaзoвoю щoдo iншиx пpoцeнтниx cтaвoк Haцioнaльнoгo бaнкy Укpaïни. З 10 cepn^ 2010 poкy ïï бyлo вcтaнoвлeнo нa piвнi 7,75%.

Biдпoвiдним чинoм кopигyвaлиcя i ставки зa aктивними тa пacивними oпepaцiями Haцioнaльнoгo бaнкy Укpaïни. Cepeдньoзвaжeнa npo^rnra cтaвкa зa oпepaцiями з peфiнaнcyвaння y ciчнi — вe-pecm 2010 poкy cтaнoвилa 11,8% i бyлa нижчoю, нiж cepeдньoзвaжeнa cтaвкa peфiнaнcyвaння як в цiлoмy зa 2009 piк (16,7%), тaк i в будь-яшму мicяцi минyлoгo po^. Cepeдньoзвaжeнa cтaвкa зa мo-бiлiзaцiйними oпepaцiями зa цeй пepioд (3,2%) тaкoж бyлa мeншoю, нiж cepeдньoзвaжeнa cтaвкa зa 2009 piк (6,6%). Heзвaжaючи нa aктивнe пpoвeдeння мoбiлiзaцiйниx oпepaцiй y III квapтaлi, cepeд-ньoзвaжeнa cтaвкa зa ними пepeбyвaлa нa piвнi нижчoмy, нiж y пoпepeднi пepioди. Тaк, y III квapтaлi cepeдньoзвaжeнa cтaвкa зa мoбiлiзaцiйними oпepaцiями cтaнoвилa 0,9%, тoдi як y I тa II квapтaлax — 5,72% тa 4,85% вiдпoвiднo [9].

Зa дaними Дeпapтaмeнтy мoнeтapнoï пoлiтики Haцioнaльнoгo бaнкy Укpaïни в Мoнeтapнoмy o^ лядi зa III квapтaл 2010 p. вiдмiчeнo, щo для дocягнeння цiлeй щoдo шфляци Haцioнaльний бaнк Укpaïни пiд чac здiйcнeння мoнeтapнoï пoлiтики (y мipy poзвиткy мoнeтapнoгo тpaнcмiciйнoгo мexa-шзму) пocтyпoвo пepexoдитимe дo пepeвaжнoгo викopиcтaння пpoцeнтнoï cтaвки як ocнoвнoгo rncrpy-мeнтy мoнeтapнoï пoлiтики тa зaбeзпeчeння гнyчкocтi oбмiннoгo кypcy. Пpoгнoзнi мoнeтapнi napa-мeтpи, щo були зaклaдeнi в пpoгpaмy "Cтeнд-бaй», пepeдбaчaли зpocтaння мoнeтapнoï бaзи в 2010 po^ нa piвнi 15,4%. Пopяд з цим Haцioнaльний бaнк Укpaïни кopигyвaтимe cвoю мoнeтapнy гол^и-ку в paзi пoяви тиcкy нa шфлящю чи oбмiнний кypc.

Hacтyпним iнcтpyмeнтoм гpoшoвo-кpeдитнoï пoлiтики e вcтaнoвлeння мiнiмaльниx oбoв'язкoвиx peзepвiв для бaнкiв. Peгyлювaння нopми oбoв'язкoвиx peзepвiв пoлягae y вcтaнoвлeннi oбoв'язкoвoï нopми pecypciв, яку кoмepцiйнi бaнки пoвиннi збepiгaти в цeнтpaльнoмy бaнкy y вiдcoткax дo зaлyчe-ниx кoштiв.

Oбoв'язкoвi peзepви e iнcтpyмeнтoм глибoкoï дiï i вишнують двi фyнкцiï: пo-пepшe, вoни як лiквiднi peзepви cлyгyють зaбeзпeчeнням зoбoв'язaнь кoмepцiйниx бaнкiв no дeпoзитax ïxнix клieнтiв. nepi-oдичнoю змiнoю нopми oбoв'язкoвиx peзepвiв цeнтpaльний 6a^ пiдтpимye cтyпiнь лiквiднocтi юэ-мepцiйниx бaнкiв нa мiнiмaльнo пpипycтимoмy piвнi в зaлeжнocтi вiд eкoнoмiчнoï crnya^ï; ro^py-гe, мiнiмaльнi peзepви e iнcтpyмeнтoм, який викopиcтoвyeтьcя цeнтpaльним бaнкoм для peгyлювaння oбcягy гpoшoвoï мacи в кpaïнi.

Зa дoпoмoгoю змши нopми oбoв'язкoвиx peзepвiв цeнтpaльний peгyлюe мacштaби aктивниx oпepaцiй кoмepцiйниx бaнкiв.

Cпиpaючиcь нa дocлiджeння вiтчизняниx нayкoвцiв з цьoгo питaння, мoжнa зpoбити виcнoвoк, щo НБУ m пpoтязi 2007-2010 pp. пpoвoдячи гол^ику oбoв'язкoвoгo peзepвyвaння, нaмaгaвcя дocяг-ти нacтyпниx цiлeй: cтимyлювaти пpoвeдeння дeпoзитнo-кpeдитниx yгoд в нaцioнaльнiй вaлютi; змeн-шити oпepaцiï бaнкiв в iнoзeмнiй вaлютi, poблячи ïx бiльш витpaтними для бaнкiв; змeншити вaлют-ний prom; oбмeжити зoвнiшнe кpeдитyвaння, яте вiдбyвaлocь в iнoзeмнiй вaлютi. Oтжe, НБУ pea-лiзoвyвaв, cтocoвнo гpивнeвиx кoштiв, нacичeння pинкy, тoбтo пpoвoдив eкcпaнciйнy пoлiтикy тa, cтocoвнo iнoзeмниx кoштiв, зв'язyвaння нa pинкy, тобто pecтpикцiйнy пoлiтикy [7].

Biтчизнянa ^arcraHa викopиcтaння мexaнiзмy мiнiмaльниx peзepвниx вимoг cвiдчить npo змiнy жopcткoï пoлiтики Haцioнaльнoгo бaнкy в зacтocyвaннi ^oro iнcтpyмeнтa нa бiльш пoмipкoвaнy тa звaжeнy. Boнa виявляerьcя y змeншeннi нopм oбoв'язкoвoгo peзepвyвaння в peгyлювaннi лiквiднocтi тa пocилeння poлi бшьш гнyчкиx iнcтpyмeнтiв, зoкpeмa, peфiнaнcyвaння тa пpoцeнтнoï пoлiтики; пocтiйнoмy yдocкoнaлeннi внyтpiшнix вaжeлiв peгyлювaння мexaнiзмy oбoв'язкoвoгo peзepвyвaння. З мeтoю вилyчeння зaйвoï лiквiднocтi бaнкiвcькoï cиcтeми цeнтpaльний бaнк adrara викopиcтoвye тaкий iнcтpyмeнт, як дeпoзитнi oпepaцiï. Цi oпepaцiï дoзвoляють oпepaтивнo зaлyчaти в дeпoзити тимчacoвo вшьш гpoшoвi кoшти бaнкiв i тим caмим пpaктичнo миrтeвo нeйтpaлiзyвaти ï'xKrn мoжли-вий тиcк нa вaлютний pинoк. Boни мoжyть бути cтpoкoм нa oдин дeнь, нa ra^em, нa двa тижнi.

ВИСНОВКИ

Гpoшoвo-кpeдитнa пoлiтикa дepжaви e нe npocro cклaдoвoю зaгaльнoeкoнoмiчнoï пoлiтики, a ïï клю^вим eлeмeнтoм з oглядy m peзyльтaтивнicть i eфeктивний вплив та eкoнoмiкy. Тoмy, зacтocy-

19

Науковий liiciiiik': Ф1мамси, банки, iнвестицГi - 2G11 - №1

вання основних монетарних метод1в грошово-кредитно! пол1тики, на в1дм1ну вщ використання адм-шютративних, дае можливють зберегти ринков1 мехашзми, сприяе шдвищенню ефективност рин-кових механ1зм1в у частиш саморегулювання, нейтрал1зуючи певш недолши, притаманш ринковш економщь Процес виходу i3 фшансово! та економ1чно! криз, що склалися сьогодш в Укра!ш, необх-щно будувати на основi поеднання використання важелiв, заходiв та шструменпв, що впливають не лише на фшансовий (грошово-кредитний), а й реальний сектор економши.

Нацiональний банк Укра!ни для проведення монетарно! пол^ики, яка направлена на стабiлiзацiю фшансово! системи кра!ни, використовуе такi основш iнструменти: здiйснення операцiй на вщкри-тому ринку; процентна полiтика; встановлення мшмальних обов'язкових резервiв для банюв; здiйснення операцiй на валютному ринку; депозитш операщ! центрального банку та ш.

Л1ТЕРАТУРА

1. Закон Укра!ни «Про Нацiональний банк Укра!ни» вiд 20.05.1999 № 679-XIV, 3i змiнами i допов-неннями // Електронний ресурс. — Режим доступу: http: www.bank.gov.ua.

2. Долан Э.Дж. и др. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика / Пер. с англ.

B. Лукашевича и др.; Под общ. ред. В. Лукашевича. — Л., 1991. — 448 с.

3. 1ванов В. М. Грошово-кредитш системи зарубiжних кра!н: Курс лекцш/ В.М. 1ванов, 1.Я. Со-фщенко — К.: МАУП, 2001. — 232 с.: ш. — Бiблiогр.: с. 223-226.

4. Мишкш Фредерш С. Економiка грошей, банювсько! справи i фiнансових ринюв /Пер. з англ.

C. Панчишин, А. Стасишин, Г. Стеблiй. — К.: Основи, 1999. — 963 с.

5. Монетарна пол^ика Нащонального банку Укра!ни: сучасний стан та перспективи змш / За ред. В.С. Стельмаха. — К.: Центр наукових дослщжень Нащонального банку Укра!ни, УБС НБУ, 2009. — 404 с.

6. Дзюблюк О. Грошово-кредитна пол^ика в перiод кризових явищ на свтових фiнансових ринках / О. Дзюблюк // Вюник Нащонального банку Укра!ни. — 2009. — №5. — С. 20-30.

7. Ларюнова К.Л. Сучасний стан та перспективи змш грошово-кредитно! пол^ики Укра!ни / К.Л. Ларюнова, ГШ. Катнос. // Вюник Хмельницького нащонального ушверситету. — 2010. — №1. — T. 1. — Хмельницький, 2010.

8. Мщенко В.1. Основш принципи координаци монетарно! i фiскально!' полггики / В.1. Мiщенко // Вюник Укра!нсько! академi! банкiвсько! справи. — 2007. — №1 (22). — С. 11-14.

9. Монетарний огляд за III квартал 2009 р. / Департамент монетарно! пол^ики Нащонального банку Укра!ни // Електронний ресурс. — Режим доступу: http: www.bank.gov.ua.

10. Монетарний огляд за III квартал 2010 р. / Департамент монетарно! пол^ики Нащонального банку Укра!ни // Електронний ресурс. — Режим доступу: http: www.bank.gov.ua.

11. Основш засади грошово-кредитно! пол^ики на 2010 рш (Департамент монетарно! пол^ики Нащонального банку Укра!ни // Електронний ресурс. — Режим доступу: http: www.bank.gov.ua.

12. Основш тенденщ! грошово-кредитного ринку Укра!ни // Електронний ресурс. — Режим доступу: http://www.bank.gov.ua.

20

Науковий itici iiik: Фшанси, банки, швестицп - 2011 - №1

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.