Сучасні тенденції розвитку грошово-кредитної політики України Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Н.М. Гелухова, А.1. Пелех

Н.М. Гелухова, А.1. Пелех,

Приватний вищий навчальний заклад «М1жнародний економто-гуматтарний утверситет 1мет академжа С. Дем 'янчука»

СУЧАСН1 ТЕНДЕНЦП РОЗВИТКУ ГРОШОВО-КРЕДИТНО1 ПОЛ1ТИКИ УКРА1НИ

Процес переходу Укра!ни до яшсно ново! форми економ!чних ввдносин, що базуються на ринкових принципах ведення господарства, зумовив не-обхвднють внесения кардинальних змiн до фшансово-кредитно! галуз1 економ1ки, яка ввдграе ключову роль у забезпеченн руху грошових потоков, створюючи базов! передумови суспшьного ввдтворення. Основною ланкою ще! галуз1 е баншвська система, якш на-лежить проввдне мюце в загальному мехашзм! орган-!зацл й регулювання господарського життя суспшь-ства й в1д ефективност функцiоиування яко! виршаль-ною мiрою залежить устх соцiально-економiчних пе-ретворень у кра!ш загалом.

Розвиток банкiвськоi' системи як головного складника фшансового сектора покликаний приско -рити трансформацiю сустльства загалом i розвиток бiзнесiв зокрема, оскшьки значний вплив банков на укра!нське середовище е очевидним.

Розвинута баншвська система е необхiдною умо-вою нормального функцiоиувания економiки, тобто функцюнування суб'екпв господарсько! дiяльностi та державного бюджету. Лише через досконалу баншв-ську систему можна здшснити реструктуризацiю еко -номiки в цшому. Крiм того, надайний i розвинений бан-швський сектор ввдграе надзвичайно важливу роль у стабшзаци економiки кра!ни. Проте, розвиток банюв-ського сектора неможливий без ефективно! грошово-кредитно! полiтики — комплексу заходiв, скоордино-ваних на досягнення цiлей щодо регулювання грошового ринку [1—4].

За характером стратепчно! мети, що слугуе щльо-вим монетарним орiентиром, юнують так! види гро-шово-кредитно! политики:

• режим монетарного таргетування;

• режим валютного таргетування;

• режим шфляцшного таргетування.

За умов ефективного запровадження, режим монетарного таргетування матиме так! переваги:

• стабiльиiсть попиту на грош!, що передбачае на-явмсть довгостроково! фшансово! стабтьносп системи;

• наявнють ефективного контролю за змшою гро-шово! маси.

Основною перевагою ввд запровадження режиму валютного таргетування е прив'язка валютного курсу до валюти кра!ни з низькою шфлящею, що ви-

кликае дов!ру суб'екпв господарювання до макро-економ!чних показнишв.

Результатом упровадження такого режиму е знижен-ня загального р1вня шфляцшних очшуваш> у сусгпльстш, стабтьмстъ цш на товари, що експортуються.

Недол!ки впровадження таргетування валютного курсу:

• високий р!вень залежност монетарно! политики центрального банку вщ зовиiшиьоекономiчиих фактор!в;

• у випадку значного р!вня доларизацп юнують ризики дестабшзацл фшансово! системи внаслвдок впливу валютних криз;

• за умови ввдкритосп економ!чно! системи, зро-сте припк короткострокового (переважно) спекулятивного шоземного катталу.

Монетарний режим шфляцшного таргетування — комплекс заход!в, що застосовуе центральний банк в межах власно! компетенци, з метою запоб!гання роз-риву м1ж заздалепдь оголошеним показником шфляцл (таргетом) ! фактичним його значенням. Ввдсутнють такого розриву е необхвдною умовою стабшьносп на-щонально! грошово! одинищ.

За даними МВФ, шфляцшне таргетування засто-совували 22 кра!ни.

Перша група кра!н: Нова Зеланд!я, Канада, Чил^ Велика Бриташя, 1зра!ль, Швещя, Австрал!я, Ф!нлян-д!я, 1спашя, Перу.

Друга група кра!н: Чех!я, Швденна Корея, Польща, Бразил!я, Колумб!я, Мексика, 1ндонез!я, Швденна Африка, Та!ланд, Норвепя, Фшптни, Угор-щина, 1сланд!я, Словаччина, Туреччина.

Розглянемо основш переваги режиму шфляцшного таргетування:

• забезпечення високого р1вня дов!ри з боку на-селення до политики центрального банку та зниження шфлящйних очшувань;

• забезпечення гнучко! валютно-курсово! полгти-ки центрального банку;

• створення умов для збалансованого розвитку вах сектор!в ! галузей економ!ки, що забезпечують сталий економ!чний розвиток кра!ни.

Незважаючи на те, що жодна з кра!н, яка впро-вадила таргетування шфляцп не ввдмовилась ввд ще! монетарно! стратег!!, бшьшють з них в!дчувае суттев! проблеми в дотриманн цшьового показника.

Н.М. Гелухова, А.1. Пелех

Порiвняльнi показники ВВП та iмфлящТ для окремих груп краТм, %

Кра1ни, що таргетують шфлящю Рiвень шфляци Прирют реального ВВП Режим валютного курсу

До таргету-вання (1) Шсля тарге-тування (2) Рiзниця (2-1) До тарге-тування (1) Шсля тарге-тування (2) Рiз-ниця (2-1) До таргетуван-ня (1) Шсля таргетуван-ня (2)

Австралiя 6,33 2,25 -4,08 3,03 4,46 1,43 Плавний Плавний

Канада 4,38 2,00 -2,38 3,24 2,70 -0,54 Плавний Плавний

Чилi 21,33 9,58 -11,75 6,21 6,65 0,45 Коливання в межах коридору Плавний

Фiнляндiя 4,68 1,23 -3,45 1,27 3,71 2,44 Плавний Вступ до ее

Нова Зеландiя 11,32 2,25 -9,07 2,72 2,39 -0,32 Плавний Плавний

Iспанiя 6,24 3,01 -3,23 2,91 3,11 0,20 Плавний Вступ до ее

Швещя 6,27 1,46 -4,81 1,33 2,40 1,07 Плавний Плавний

Об'еднане Королiвство 5,68 2,62 -3,06 2,38 3,01 0,63 Плавний Плавний

Причини, що змушують переглянути дiючу гро-шово-кредитну полiтику:

• посилення залежностi економiчного розвитку вiд зовшшнього сектору та недостатнш розвиток внут-рiшнього ринку;

• зростання щн на продукцто украшських екс-портерiв, що призводить до зростання цш на аналопчну продукцию на внутрiшньому ринку;

• високий рiвень iнфляцiйних очiкувань;

• юнування суперечностей мiж цiлями монетар-но! полiтики.

Передумови для впровадження саме режиму тар-гетування шфляци в Украш:

• достатня незалежмсть НБУ;

• наявшсть режиму керованого плавного валютного курсу;

• достатнш рiвень розвитку банк1всько1 системи;

• наявшсть нормативних та оргашзацшних ме-ханiзмiв т^сно! координацн грошово-кредитно! та фюкально1 полiтики;

• наявшсть шфраструктури фiнансових ринив, зокрема ринку державних цiнних паперiв;

• достатнш рiвень мiжнародних резервiв;

• достатнш рiвень монетизацл економiки.

Можливi наслвдки вiд упровадження режиму тар-

гетування шфляци:

• забезпечення стабтьного економiчного розвитку в довгостроковiй перспектиш (шляхом розширення внутрiшнього ринку);

• забезпечення економiчноl системи додаткови-ми мехашзмами стiйкостi щодо зовнiшнiх шошв та змiни попиту на грошi (шляхом дотримання оптимального вартюного показника нацюнально1 валюти та до-сягнення максимального рiвня керованост руху кошт1в у всiх секторах економiки);

• збiльшення прозоростi монетарно1 политики: публiчною стае не лише шнцева мета, але й сам про-цес монетарно1 трансмси;

• зростання довiри населення до оргашв державного управлiння, покращення iнфляцiйних очiкувань (за результатами опитування шдприемств i населення, НБУ мае найвищий рейтинг довiри, це створюе шдгрунтя для формування iнструментiв i механiзмiв впливу з боку НБУ на рiвень iнфляцiйних очiкувань).

Головним завданням грошово-кредитно1 полгти-ки е шдтримка стабшьносп гривш, макроекожмчно1

Економiчний вюник Донбасу

H. M. Гeлyxoвa, A.I. №nex

збaлaнсoвaнoстi тa ствopeння пepeдyмoв вiднoвлeння стiйкoгo eкoнoмiчнoгo зpocтaння, виpiшeння mTCwrnx i дoвгoстpoкoвиx сoцiaльнo-eкoнoмiчниx зaвдaнь.

Дoсвiд мoнeтapнoï пoлiтики oстaннix poкiв сввдчить npo тe, щo сaмe спйшсть гривш знaчнoю мipoю дaлa змoгy нeйтpaлiзyвaти нeгaтивний вплив зoвнiшнix тa внyтpiшнix шoкiв na eкoнoмiкy Rpaï™. Вaжливe знaчeння для зaбeзпeчeння фiнaнсoвoï CTa-бiльнoстi мae динaмiкa oбмiннoгo куфсу гривм, тa внут-prnra цiнoвa стaбiльнiсть.

Haцioнaльний бaнк спpямoвye зусилля na збepe-жeння дoвipи дo нaцioнaльнoï гpoшoвoï oдинидi шля-xoм пpoзopиx тa yзгoджeниx дш na гpoшoвo-кpeдит-нoмy pинкy, aдeквaтнo викopистoвyючи свoï iнcтpy-мeнти тa зaбeзпeчyючи взaeмoдiю з iншими opгaнaми дepжaви. Iнтeнсивнe пpистoсyвaння eкoнoмiки дo да-виx yмoв знaчнo пiдвищye нaвaнтaжeння na систeмy гpoшoвo-кpeдитниx peгyлятopiв.

Гpoшoвo-кpeдитнa пoлiтикa здiйснюeться в сктаддаму мaкpoeкoнoмiчнoмy тa iнститyцiйнoмy ce-peдoвищi.

Екoнoмiкa Укpaïни пepeбyвae na eтaпi пepexoдy дo зaбeзпeчeння cтaлoгo дoвгocтpoкoвoгo eкoнoмiч-нoгo зpocтaння зi змiщeнням aкдeнтiв з eкcпopтнoï opieнтaцiï eкoнoмiки в бш пpиcкopeнoгo poзвиткy внут-piшньoгo pm^, a тaкoж пocилeнням yвaги дo питaнь poзвиткy людини тa зaдoвoлeння ïï пoтpeб.

^гольними питaннями тaкoж e пpиcкopeння здiйcнeння мoдepнiзaцiï тa тexнiчнoгo пepeocнaщeння виpoбництвa, y тому чиcлi щoдo зaпpoвaджeння enep-гoзбepiгaючиx тexнoлoгiй, щo вкpaй вaжливe в yмoвax пoточниx витокта цiн na iмпopтовaнi eнepгopecypcи тa нaявнocтi pron^ ïx пoдaльшoгo зpocтaння.

Ocoбливa yвaгa пpидiляeтьcя пocилeнню poлi пpoцeнтнoï тлгтики в cиcтeмi мoнeтapнoгo peгyлю-вaння eкoнoмiчниx пpoцeciв, щo, пoмiж iншим, e oд-нieю з нeoбxiдниx yмoв для пoдaльшoï лiбepaлiзaцiï вaлютнoгo pm^.

Oкpeмoï yвaги пoтpeбye й cпiвпpaця з Mimcrep-cтвoм фiнaнciв щoдo poзвиткy pnray дepжaвниx цiнниx пaпepiв, y тому чи^ щoдo пpoвeдeння бiльш пpoзo-poï тa пpoгнoзoвaнoï тлгтики щoдo тepмiнiв й oбcягiв poзмiщeння OВДП.

Зaвдaння гpoшoвo-кpeдитнoï тлгтики na 2007 prn визнaчeнo na ocнoвi cepeдньocтpoкoвиx цiлeй тa зов-дaнь гpoшoвo-кpeдитнoï пoлiтики, a тaкoж з ypaxyвaн-ням пpoгнoзy eкoнoмiчнoгo й coцiaльнoгo poзвиткy. Сepeд ™x нaйвaжливiшими e:

• слияния мoнeтapними зaxoдaми yтpимaнню iнфляцiï na piвнi близькo 7,5%;

• зaбeзпeчeння пpoгнoзoвaнoï динaмiки oбмiннo-гo курсу гpивнi дo ocнoвнoï кypcoyтвopюючoï волюти — дoлapa США. Уpaxoвyючи, щo динaмiкa oбмiннoгo

курсу cпpaвляe зшчний вплив na шфлящю, знaчнa yßara пpидiлятимeтьcя нeдoпyщeнню юге cyra^nx кoливaнь;

• вжиття зaxoдiв щoдo пocилeння poлi пpoцeнтнoï шлюшки в peгyлювaннi гpoшoвo-кpeдитнoгo pHnsy;

• пiдвищeння eфeктивнocтi aктивнo-пacивниx oпepaцiй Haцioнaльнoгo бaнкy в peгyлювaннi лiквiднocтi бaнкiв;

• cпpияння poзвиткy фoндoвoгo pnray то ceгмeнтa нeбaнкiвcькиx фiнaнcoвиx ycтaнoв як вaжливoï чост-ки тpaнcмiciйнoгo мexaнiзмy;

• збiльшeння дoвipи дo нaцioнaльнoï гpoшoвoï o№-ницi то бaнкiвcькoï cиcтeми, poзшиpeння бeзгoтiвкoвиx poзpaxyнкiв, cтвopeння cтимyлiв для бiльш a^raMoio зaлyчeння бонкоми кoштiв нaceлeння na вклодм paxyнки в бaнкax з мeтoю cтaбiлiзaцiï oбcягiв зpocтaння готовки пoзa гасоми бонк^в, пoкpaщeння кepoвaнocтi гpoшoвo-кpeдитнoгo pинкy то знижeння iнфляцiйнoгo тиску;

• збiльшeння oбcягiв бaнкiвcькoгo кaпiтaлy то пoлiпшeння oбcягiв йoгo якocтi;

• cпpияння iнвecтицiйнoï cпpямoвaнocтi eкoнoмiч-нoгo poзвиткy зо paxynoR стимулювоння збiльшeння oбcягiв дoвгocтpoкoвoгo бaнкiвcькoгo кpeдитyвaння то зaлyчeння вклaдiв юpидичниx i фiзичниx ociб na дoвгocтpoкoвiй ocнoвi;

• cпpияння пpoцecaм кoнcoлiдaцiï в бaнкiвcькo -му ceктopi, пiдвищeння piвня кopпopaтивнoгo у^ов-лiння, yпpoвaджeння пpoгpecивниx cиcтeм pro^^e-нeджмeнтy в бaнкax;

• пiдвищeння дieвocтi бaнкiвcькoгo ногляду то peгyлювaння шляxoм здiйcнeння (пopяд з тpaдицiйни-ми мeтoдaми) ногляду na ocнoвi o^R^ pизикiв, npo-цeдyp тгляду na кoнcoлiдoвaнiй ocнoвi, yдocкoнaлeння то шиpoкoмacштaбнoгo зacтocyвaння cиcтeми paRmo-го peaгyвaння для виявлeння нeгaтивниx тeндeнцiй y дiяльнocтi бонк^в i пoпepeджeння ïx poзвиткy.

Удocкoнaлeння кoмyнiкaтивнoï тлгтики Ha^o-нaльнoгo бонку Укpaïни слад зд^кювоти шляxoм no-лiпшeння iнфopмaцiйнo-poз'яcнювaльнoï poбoти сто-coвнo цiлeй i зaвдaнь гpoшoвo-кpeдитнoï noлiтики, a тоюж yceбiчнoгo то onepaтивнoгo iнфopмyвaння y^ac-нишв pинкy npo noтoчнy cитyaцiю na гpoшoвo-кpe-дитнoмy pинкy й стон poзвиткy бaнкiвcькoï cиcтeми.

Рoзглянyвши в poбoтi npoблeми бaнкiвcькoгo ceктopy Укpaïни то гpoшoвo-кpeдитнoï тлгтики, a то-кoж мoжливi шляки ïx poзв'язaння, тpeбa зaзнaчити, щo бaнкiвcький ceктop Укpaïни poзвинeний щe дyжe cлaбкo, npичинoю чoгo e як ди opгaнiв дepжaвнoï вло-ди, ток i зaгaльнoeкoнoмiчнi npoблeми, i дiяльнicть caмиx бaнкiвcькиx ycтaнoв. Ha стон бaнкiвcькoï сис-тeми впливоють чиcлeннi фaктopи — зoвнiшнi, внyтpiшнi, eкoнoмiчнi, нeeкoнoмiчнi, виклигаючи вe-лику кшьшсть cepйoзниx npoблeм, щo стоять na зо-вaдi niдвищeння юнкypeнтоcпpoмoжнocтi бон^сью-

H.M. Гeлyxoвa, A.I. üenex

гo cercropa в Укpaïнi. Пpoтe, пpoблeми, як cтoять га-peд yкpaïнcькими бaнкaми тa гpoшoвo-кpeдитнoю пoлiтикoю, нe e нeпoдoлaнними. Bo™ пoтpeбyють лишe фopмaлiзaцiï i цiлecпpямoвaнoï poбoти як opra^ дep-жaвнoï влaди, тaк i caмиx кoмepцiйниx бaнкiв. ^o-фecioнaлiзм i нaкoпичeний пpaктичний дocвiд бiльшoï чacтини тeпepiшнix пpaцiвникiв бaнкiвcькoï cфepи дoз-вoляють cпoдiвaтиcя, щo з чacoм в Укpaïнi cфopмyeть-cя пoвнoцiннa бaнкiвcькa cиcтeмa, якa бyдe здiйcню-вaти c^KHR^ aктивнoмy pинкoвoмy poзвиткy eroro-мiки Rpai^K. Плaнoмipнe й пocлiдoвнe впpoвaджeння в мacштaбax Epai'™ кoмплeкcy зaпpoпoнoвaниx зaxoдiв мoжe пpиcкopити poзвиток бaнкiвcькoï cиcтeми тa гpoшoвo-кpeдитнoï пoлiтики, cтвopивши peaльнi га-peдyмoви для виникшиня нa фiнaнcoвиx pинкax т-

внoцiннoгo кoнкypeнтнoгo cepeдoвищa тa фopмyвaн-ня кoнкypeнтocпpoмoжнocтi бaнкiвcькoгo ceктopa нa cвiтoвoмy piвнi.

Л^ература

1. Aржeвитин С. Пpoблeмы бaнкoвcкoй otctc-мы Укpaины в XXI cтолeтии // Mnp дeнeг. — 2000. — № б. — С. 22—23. 2. Кротюк В. Стpaтeгiя i тaктикa poзвиткy бaнкiвcькoï cиcтeми // Вюн. HБУ — 2000.

— № 10. — С. 2—3. 3. Оста^ць A.I., Оста-пeць A.B. Бaнкiвcькa cиcтeмa Укpaïни: cтaн i пpoблeми poзвиткy // Фiнaнcи Укpaïни. — 2000. — № 8. — С. 114—117. 4. Ли^нко Р. Сyчacнi cтpaтeгiï гpoшo-вo-кpeдитнoï пoлiтики // Фiнaнcoвий pинoк Укpaïни.

— 200б. — № 11. — С. 3—5.

Екoнoмiчний вюник Дoнбacy