CC BY
33УДК 364.3
ОСОБЛИВОСТ1 Д1ЯЛЬНОСТ1 З НЕДЕРЖАВНОГО ПЕНС1ЙНОГО СТРАХУВАННЯ В УКРА1Н1
Туманова О.А., к.е.н., доцент, НАПКБ
В статп розглянуто особливостi дiяльностi з недержавного пенсшного страхування в Укра!ш. Проаналiзовано проблеми та перспективи впровадження даного виду пенсiйного страхування.
Ключов1 слова: недержавш пенсiйнi фонди, пенсшне забезпечення, страховi компани, банкiвськi установи.
ВСТУП
Для економiки кра!ни дуже важливою та корисною е накопичувальна система пенсшного страхування, тому що саме вона дозволяе акумулювати значш кошти, якi можна iнвестувати у будь-яку галузь нацюнального господарства. А накопичувальна пенсшна система, яка е об'ектом розгляду у данш статп, ще й забезпечуе значно вищий коефiцiент замiщення зароб^но! плати громадян пiсля виходу на пенсiю, порiвняно з солiдарною системою державного пенсшного забезпечення.
Метою дано! статп е визначення теоретичних аспектiв впровадження дiяльностi з недержавного пенсiйного страхування в Украш.
Питанням дiяльностi системи недержавного пенсшного страхування та li окремих елементiв зай-мались та продовжують займатися багато вiтчизняних науковцiв та практиюв, зокрема, питання орган-iзацi! недержавного пенсiйного страхування в Украш розкриваються в роботах В. Абрамова, Н. Ко-вальово!, О. Максимчука, А.Нечай, Н. Теременко, О. Фролово!, Б. Юровського тощо. Слiд вщм^ити внесок в теорiю та практику розвитку системи недержавного пенсшного страхування роботи ро-сшських авторiв: В. Антропова, Н. Борисенко, Г. Дегтярьова, К. Добромислова, А. Майорово!, В. Ро!к, Ж. Соколово! та шших.
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Однак не вс проблеми розвитку та впровадження дано! системи ще розкрити та розглянуто. Слщ також вщм^ити, що бшьшють авторiв розглядають систему недержавного пенсшного страхування з точки зору додаткового пенсшного забезпечення громадян, але мало уваги придшяють саме швести-цшно! складово! ще! системи. Також було б дуже щкаво розглянути впровадження дано! системи в рiзних галузях економши — промисловому секторi, аграрному сектор^ банкiвському секторi та ш., цьому теж в лiтературi придшяеться недостатньо уваги. Цi питання будуть розглянути нами в шших роботах, в данш статп увагу придшимо основним питанням впровадження дiяльностi з недержавного пенсшного страхування в Укра!ш.
РЕЗУЛЬТАТИ
Указом Президента Укра!ни «Про основш напрямки реформування пенсшного забезпечення в Украш» вiд 13.04.1998 р. №291/98 [2] встановлено, що в процес реформування пенсiйного забезпечення повинен бути здшснений перехщ системи пенсiйного забезпечення на страхову основу з встанов-ленням наступних видiв пенсiй:
• трудово!, джерелом виплати яко! е пенсiйнi збори;
• сощально! — за рахунок бюджетних коштiв;
• додатково! — за рахунок кошлв, сформованих системою недержавного пенсшного страхування.
У виконання цього Указу в 2003 рощ було прийнято Закон Укра!ни «Про недержавне пенсшне
забезпечення», що визначае правов^ економiчнi та оргашзацшш засади недержавного пенсшного забезпечення в Укра!ш та регулюе правовiдносини, пов'язанi з цим видом дiяльностi. Таким чином, було запроваджено третiй рiвень пенсшно! системи Укра!ни — недержавне пенсшне забезпечення, що базуеться на принципах страхування та накопичення кош^в. Але сьогодш iснуе низка проблем, пов'язаних не лише з органiзацiею дiяльностi окремих суб'ектiв третього рiвня пенсшно! системи, а, навпъ, iз теоретичним обгрунтуванням та правовим пiдrрунтям певних аспектiв цiеl дiяльностi.
За роки реформування пенсшно! системи Укра!ни дещо змiнилося ставлення до рiзних рiвнiв пен-сiйно! системи. Якщо Указом Президента Укра!ни ^<Про основнi напрямки реформування пенсшного забезпечення в Укра!ш» 1998 року основою пенсшно! системи було визначено трудову пенсда, тобто перший рiвень пенсшно! системи — солщарне пенсшне забезпечення, то вже з прийняттям закошв «Про загальнообов'язкове державне пенсшне страхування» та «Про недержавне пенсшне забезпечення» на перший план виходять другий i третш — накопичувальш — рiвнi пенсiйно! системи.
Як вiдмiчае С.1. Юрiй [7, с. 388], недержавне пенсшне страхування в Украш повинно здшснюва-тись за наступними принципами: а)законодавчого визначення умов пенсiйного забезпечення; б) защ-кавленостi фiзичних ошб у страхуваннi; в) добровiльностi створення рiзних пенсiйних фондiв; г) доб-ровiльностi участi громадян в системi недержавного пенсiйного страхування та вибору виду пенсшних виплат; д) рiвноправностi учасникiв пенсiйного фонду; е) цшьового використання коштiв та iн.
Законом Укра!ни «Про недержавне пенсiйне забезпечення» встановлено дещо ширший перелiк принцишв недержавного пенсiйного забезпечення [1, стаття 4], серед яких найбiльш суттевими е:
а) державний нагляд за здшсненням недержавного пенсшного забезпечення; б) державне регулю-вання розмiру тарифiв на послуги з недержавного пенсшного страхування (це здебшьшого стосуеть-ся недержавних пенсшних фондiв, адже дiяльнiсть банкiвських установ та страхових компанiй, що здшснюють страхування життя, регулюеться iншими законодавчими актами); в) економiчна защкав-лешсть роботодавцiв у здiйсненнi пенсiйних внесюв на користь сво!х працiвникiв до системи недержавного пенсшного забезпечення.
Можна видшити наступних суб'ектiв, що надають послуги з недержавного пенсшного страхування:
• недержавш пенсiйнi фонди — шляхом укладання пенсiйних контракпв мiж адмiнiстраторами пенсiйних фондiв i вкладниками таких фондiв;
• страховi компани, що надають послуги зi страхування життя, шляхом укладення договорiв страхування довiчноl пенси, страхування ризику настання швалщносп або смерт громадянина;
• банкiвськi установи, що зпдно Закону Украши «Про недержавне пенсшне забезпечення» i зако-нодавству про банювську дiяльнiсть надають послуги з вщкриття пенсiйних депозитних рахунюв для накопичення пенсiйних заощаджень в межах суми, визначено! для вщшкодування внескiв Фондом гарантування внесюв фiзичних осiб [6, с. 55].
Окрiм основних суб'ектiв, в робот добровшьно1 накопичувально! пенсшно1 системи приймають участь також iншi суб'екти, що здшснюють управлшня та обслуговування основних суб'екпв, вико-нують контрольнi та регулюкта функци, а також е користувачами !х послуг.
Органiзацiйно-правовi основи дiяльностi недержавних пенсiйних фондiв закршлеш законодав-ством Укра1ни. Згiдно Закону Украши «Про недержавне пенсiйне забезпечення», недержавний пен-сiйний фонд — це юридична особа, створена у вщповщносп до цього закону, що мае статус непри-бутково1 оргашзаци та здiйснюе свою дiяльнiсть виключно з метою накопичення пенсшних внесюв в штересах учасникiв пенсiйного фонду з наступним управлiнням пенсiйними активами та здшсненням пенсшних виплат учасникам фонду.
Защкавлешсть шдириемств у розвитку недержавних пенсшних фоцщв, як вiдмiчае С.С. Осадець [5, с. 212] пояснюеться тим, що продумана пенсшна програма може сприяти зменшенню плинностi найбiльш квалiфiкованих кадрiв. Крiм того, пiдприемство, яке робить внески на страхування пенси сво1х пращвниюв, мае пiльги щодо сплати податюв. Тож з точки зору тдприемства, що утворюе пенсiйний фонд, такий фонд виконуе ще й економiчну функцiю будучи генератором потужних шве-стицiйних ресурсiв.
За своею оргашзацшною формою недержавнi пенсiйнi фонди можуть бути корпоративними, про-фесiйними та вщкритими.
З точки зору тдприемства-засновника пенсiйного фонду найбiльш сприятливим для його дiяль-ностi е утворення пенсшних фондiв корпоративного виду, адже участь у такому фонд закршлюе працiвникiв на пiдприемствi. При виходi з пiдприемства, що утворило корпоративний пенсшний фонд, працiвник виходить i з самого пенсiйного фонду. При участ ж фiзичноl особи в пенсшному фондi професiйного типу змша мiсця роботи не впливае на право бути учасником НПФ. Але пращв-ник мае займатися тшьки тим видом дiяльностi, що встановлений статутом фонду [4].
Таким чином, створення професшних пенсiйних фоцщв стимулюе закрiплення працiвникiв саме в певнш галузi народного господарства.
Окрiм подiлу недержавних пенсiйних фондiв за !х засновниками та учасниками велике теоретич-не й практичне значення мае розмежування пенсiйних фондiв зi встановленими розмiрами внескiв та фоцщв зi встановленими розмiрами виплат [5, с. 212]. Принципова рiзниця мiж наведеними фондами полягае у тому, що при встановленш певного розмiру внеску учасник фонду регулярно (щомюяч-но або щорiчно) сплачуе до цього фонду однаковi суми внесюв, заздалегiдь не знаючи розмiр свое1 майбутньо1 пенсil. Остаточна сума пенси розраховуеться при виходi громадянина на пенсда виходя-чи з суми кош^в накопичених на його iндивiдуальному пенсiйному рахунку.
1нша система полягае у встановленш суми майбутньо1 пенси для фiзичноl особи i на основi вста-новлено1 суми здшснюеться розрахунок необхiдних страхових внесюв. Використання останньо1 схе-ми не випдно пенсiйним фондам, оскiльки вони при цьому беруть на себе зобов'язання виплатити учаснику встановлену суму пенси не залежно вщ наявносп на його шдивщуальному рахунку пенсшних кош^в [8] .
Оскшьки недержавний пенсшний фонд це неприбуткова оргашзащя, то основною його функщею е сощальна функцiя, тобто збшьшення за рахунок iнвестицiй внескiв учасниюв фонду та виплата учасникам пенси в установлений перюд. Приватнi пенсшш фонди мають значнi кошти, яю вони iнвестують в акцИ, обл^аци, нерухомiсть i за рахунок цих вкладiв поповнюють внески сво1х вклад-никiв. Саме внески вкладникiв, а не власний прибуток, як, наприклад, страховi компанil, що ставлять перед собою мету — отримання як можна бшьшого прибутку шляхом надання соцiальних послуг з пенсiйного страхування.
Тож недержавний пенсшний фонд представляе штереси, в першу чергу, сво1х учасниюв. Але в ринковiй економщ найбiльшим стимулом е отримання власного прибутку. Тому бшьш ефективними в плаш iнвестування акумульованих коштiв будуть саме страховi компанil, якi керуються, в першу чергу, власними мотивами. Крiм того кутвля страхового полюу страхово1 компанil мае певнi перева-
ги, оскшьки страхова компашя виконуе вс функци, притаманнi пенсiйним фондам, ^ одночасно, забезпечуе страховий захист страхувальника вiд нещасних випадкiв в перюд ди договору.
Сукупнiсть страхових послуг, що !х надають страховi компани багатогранна i класифiкуються вони за багатьма ознаками залежно вщ цшей класифшаци. Найважливiшим i загальноприйнятим в свтовш практицi е подiл страхування на страхування життя та ризиковi види страхування в залеж-ност вiд спецiалiзацil страховикiв. Така класифшащя мае величезне значення для оргашзацп фiнансiв страхово1 компани, особливо з точки зору формування i розмщення страхових резервiв i оподатку-вання доходiв вiд страхово1 дiяльностi.
Св^ова страхова практика подiляе страхування життя на страхування капiталiв та страхування ренти [5, с. 200]. В теори дуже часто страхування пенсш розглядаеться в контекстi так званого страхування рент. Страхування рент передбачае що певна частка сформовано1 страховое' суми випла-чуеться страхувальниковi (застрахованому) у виглядi регулярних перюдичних виплат, а загальна сума останшх залежить вiд тривалостi життя страхувальника. Страхування рент здшснюеться з метою отримання додаткового доходу в обумовлеш термши або довiчно шляхом виплати вщсотюв на нако-пичену суму. Пенсшне ж страхування як рiзновид страхування рент проводиться з метою забезпе-чення людей похилого вшу додатковим доходом при виходi на пенсш.
Слщ зазначити, що перелш об'ектiв, куди можуть вкладатися кошти недержавних пенсiйних фондiв, та кшьюсш обмеження щодо належно1 диверсифшаци швестицшного портфеля цих фондiв чiтко встановлено законодавством [3]. Перелш же видiв iнвестування резервiв зi страхування життя, що створюються страховими компашями е бшьш широким i встановлюеться Законом Украши «Про страхування» (до напрямюв використання коштiв належать, навт, швестици в економiку кра1ни, креди-ти страхувальникам пiд залог накопичено1 суми).
Перелiк об'ектiв iнвестування та розмщення резервiв страхових компанiй значно ширший, нiж це дозволено недержавним пенсшним фондам. Це зумовлено низкою причин. По-перше, страховi компани, як вiдмiчалося вище, самi зацiкавленi в отриманш як можна бшьшо1 суми прибутку, пенсiйнi ж фонди тако1 мотиваци не мають. По-друге, на даному етат розвитку страхового ринку страховi компани мають бiльше адмшютративного досвiду для iнвестування, пенсiйнi ж фонди лише почали утворюватися в Укра1ш i не мають досвщу в роботi на фондовому ринку.
Слщ зазначити, що суттевою перевагою страхових компанш перед недержавними пенсшними фондами е виплата за страховими полюами довiчноl пенси. Пенсiйнi ж фонди мають право здшсню-вати лише виплату пенси на визначений термш та одноразовi пенсiйнi виплати. Для отримання ж громадянином довiчноl пенси за рахунок суми накопичено1 на пенсiйному рахунку в НПФ учасник фонду повинен перерахувати цю суму до страхово1 компани, що здшснюе страхування життя (за вибором). Тож, навт при формуванш в Укра1ш пенсшно1 системи, в якш головне мiсце займати-муть недержавш пенсiйнi фонди, страховi компан^ все ж будуть вщгравати важливу роль в такш системi.
Основним же недолгом страхування додатково1 пенс^ в страховш органiзацil е те, що цей вид страхування е одним з найдорожчих вцщв особистого страхування, а тому бшьша частина населення Украши не мае можливосп користуватись ним.
Iншi учасники недержавно1 пенсшно1 системи — банкiвськi установи, яю вiдкривають для грома-дян пенсшш накопичувальнi рахунки, принципово вiдрiзняються вщ попереднiх суб'ектiв недержавного пенсшного забезпечення за характером здiйснюваних операцш. Якщо фонди страхових ком-панш чи недержавних пенсiйних фондiв формуються на колективних принципах внесками страху-вальниюв чи учасникiв, що дае змогу вщнести цi фонди до страхових, то внески громадян до банюв-ських установ мають суто iндивiдуальний характер i, вiдповiдно, не е страховими. Також сьогодш банювсью установи мають нормативнi обмеження щодо заснування та ведення пенсшних рахунюв. Так Закон Укра1ни «Про недержавне пенсшне забезпечення» мютить норму, зпдно з якою банкiвськi установи можуть вщкривати банкiвськi пенсiйнi вклади лише в розмiрi фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб. [1, ст. 2]. В таких умовах банювсью пенсшш рахунки не мають змоги задовольнити потреби вкладниюв в диференцiйованому пенсшному забезпеченнi в залежностi вiд рiвня внескiв. Банкам, в свою чергу, невипдно розвивати напрям пенсiйного страхування.
ВИСНОВКИ
1. Накопичувальна пенсiйна система забезпечуе значно вищий коефщент замщення заробiтноl плати громадян пiсля виходу на пенсiю, порiвняно з системою державного пенсшного забезпечення, та е системою акумулювання значних коштв для швестування в деяю сектори економши.
2. В Украlнi суб'ектами недержавного пенсшного забезпечення е недержавш пенсшш фонди, страховi компани та комерцшш банки. Пенсшне страхування розглядаеться як рiзновид страхування ренти, яке полягае у внесенш певних сум до страхово1 компани та виплат страхово1 суми частками на протязi певного перюду. Крiм того, iснують риси пенсшного страхування, що дозволяють його вщнести i до страхування капiталiв: формування нового капiталу на пенсшних рахунках за допомо-гою швестування пенсшних активiв та низка страхових випадюв, настання яких приводить до одно-разово1 виплати страхово1 суми.
3. Кожен суб'ект недержавного пенсшного забезпечення мае як позитивнi сторони, так i деякi недолiки. Так, основними недолшами у страховiй компани е: пенсшне страхування — це дуже доро-гий вид страхових послуг; недержавш пенсiйнi фонди виплачують пенси лише на визначений термiн та здшснюють одноразовi пенсiйнi виплати; а банювсью установи мають нормативнi обмеження щодо заснування та ведення пенсшних рахункiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Верховна Рада Украши. / Закон Украши. Про недержавне пенсiйне забезпечення, N° 1057-1У вiд 09.07.2003 р. // [Електронний ресурс]. Режим доступу — http://zakon.nau.ua.
2. Президент Украши. / Указ. Про основш напрями реформування пенсшного забезпечення в Ук-ра!ш, № 291/98 вщ 13.04.1998 р. // [Електронний ресурс]. Режим доступу — http://zakon.nau.ua.
3. Максимчук, В. Новый закон — новые пенсии. Как будем пересчитывать? / В. Максимчук // Бухгалтерия. Право. Налоги. Консультации: газета украинской буржуазии. — 2003. — № 43(27). — С. 78-82.
4. Нечай А.А. Актуальш питання фшансового права: правовi основи публiчних накопичувальних фоцщв / А.А. Нечай. — Чершвщ: «Рута», 2004. — 376 с.
5. Страхування: Щцручник — 2-ге вид., перероб i доп. / За ред. С.С. Осадець. — К.: КНЕУ, 2002. — 599 с.
6. Теременко Н. Особенности и порядок функционирования новой системы негосударственного пенсионного обеспечения / Н. Теременко. // Бухгалтерский учет и аудит. — 2003. — № 11. — С. 55-58.
7. Юрш С.1. Сощальне страхування: Пщручник. / С.1. Юрш, М.П. Шаварина, Н.В. Шаманська. — К.: Кондор, 2004. — 464 с.
8. Юровский Б. Пенсионная реформа в Украине. Анализ нового пенсионного законодательства. / Б. Юровский — Х., 2003. — 298 с.
