CC BY
32
УДК 378
М. М. МИТНИК
ОСОБЛИВОСТ1 МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В СФЕРИ ТУРИЗМУ ПРОФЕС1ЙНО1 ПРЕЗЕНТАЦИ ФРАНЦУЗЬКОЮ МОВОЮ
np0aHani30eaH0 сучаст тенденцйу навчант тшомовного презентацшного мовлення для виявлення ix недолiкiв. Запропоновано авторську методику навчання майбуттх фaхiвцiв сфери туризму презентацшного мовлення французькою мовою. Уточнено поняття презентацшного мовлення для майбуттх фaxiвцiв сфери туризму. Роблено основу для подальшого розвитку теорп та практики тшомовного профестного мовлення студентiв немовних спещальностей.
Ключовi слова: методика навчання, профестна презентащя французькою мовою, тшомовне презентацтне мовлення, фaxiвець сфери туризму.
М. М. МИТНИК
ОСОБЕННОСТИ МЕТОДИКИ ОБУЧЕНИЯ БУДУЩИХ СПЕЦИАЛИСТОВ ПО ТУРИЗМУ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПРЕЗЕНТАЦИИ НА ФРАНЦУЗСКОМ ЯЗЫКЕ
Проанализированы современные тенденции в обучении иноязычной презентационной речи. Предложена авторская методика обучения будущих специалистов по туризму иноязычной презентационной речи. Уточнено понятие презентационной речи для будущих специалистов сферы туризма. Работана основа для дальнейшего развития теории и практики иноязычной профессиональной речи студентов неязыковых специальностей.
Ключевые слова: методика обучения, профессиональная презентация на французском языке, иноязычная презентационная речь, специалист по туризму.
M. MITNIK
FEATURES OF METHODS OF TEACHING FRENCH PROFESSIONAL PRESENTATION OF FUTURE SPECIALISTS IN TOURISM
Modern trends in the teaching of foreign language presentation speech are analyzed. There is suggested the author's training methodology of the future tourist's experts of foreign language presentation speech. The notion of presentation speech for future professionals of tourism is clarified, the structure of the process of its learning is improved and the basis for further development of the theory of practice of foreign language students of professional speech language specialties is developed.
Keywords: methodology of teaching, professional presentation in French, foreign language presentation speech, specialists in the sphere of "Tourism ".
Ниш туристичний 6i3Hec посвдае чшьне мюце серед проввдних галузей нацюнально! eKOHOMiKH. Це законом1рно, адже за наявносп солвдно! науково обгрунтовано! бази i природно-рекреацшних можливостей Украша спроможна забезпечувати туристичне обслуговування дуже велико! юлькосп подорожуючих. З огляду на це тдготовка фахiвцiв для сфери туризму становить один iз найважливших напрямiв в освт сучасно! молодо Активна участь Украши в мiжнародному туризмi зумовлюе потребу в удосконаленш шшомовно! професшно! компетенцп пращвнишв ще! сфери.
Основою вищо! осв^и майбуттх фамвщв з мiжнародного туризму е переважно набуття ними у ВНЗ професшно-мовленневих навичок, як забезпечують здатшсть стлкування з потенцшними споживачами туристичних послуг для подальшого !х ознайомлення з iсторiею,
культурою i традицiями нашо! кра!ни. Оскiльки пропозици таких послуг для зарубiжних гостей Укра!ни постiйно зростають, виникае необхiднiсть оргашзацп i проведення !х iноземними мовами (для туриспв iз Францу!, Бельгп, Канади i багатьох кра!н Африки - французькою).
Щоб загiтувати туристiв вибрати той чи шший тур, пояснити !м правила поведiнки пiд час подороже, а також ознайомити з менталиетом жителiв нашо! держави, фахiвець сфери туризму повинен послуговуватися не книжно-письмовою формою, а таким особливим видом комушкацп, як публiчне або ораторське мовлення, що в сучаснiй методищ навчання iноземних мов називаеться «презентащйним».
Метою статтi е розкриття основних положень методики навчання французькою мовою професшних презентацш студентiв спецiальностi «Туризм».
Враховуючи на важливють навчання студенлв iншомовного презентацiйного мовлення, сучаснi дослвдники все бiльше уваги придiляють цш проблемi. Аналiз праць багатьох учених дав змогу визначити !х ютотш позитивнi риси. Це, насамперед, виклад юторп виникнення презентацiйних дiй [8; 10; 18]; чике структурування презентацшного мовлення i його лшгво-психолопчна характеристика [3; 10; 15; 17], до^дження фiлологiчного аспекту iншомовного презентацшного мовлення [2; 11] i формування риторично! компетентност у майбутнiх ораторiв [4; 9; 12; 16]; визначення жанрових рiзновидiв презентацп та розробка методик !х навчання [1; 5]; встановлення оптимальних вид1в наочностi для розкриття змюту презентацiйного мовлення i привернення уваги аудиторп [7; 13]; виявлення риторичних прийомiв !х викладу [6; 14].
Разом з тим у названих до^дженнях ми спостер^али: недооцiнку ролi у вирiшеннi тих протирiч, як1 зумовили презентацiю; неможливють утримання в оперативнiй пам'ял представлено! шформаци i через це втрату зацiкавленостi до деяких И частин; недостатне звернення (апелювання) до попередшх знань пiд час викладу нових; недостатнш взаемозв'язок професiйних i лшгвютичних знань при пiдготовцi презентацiйного мовлення; ввдсутшсть методики, яка б забезпечувала презентацiю туристичного продукту. Все це, на нашу думку, послаблюе позищю презентатора у переконаннi слухачiв презентацшних виступiв, а отже, не завжди спонукае !х до активних вчинив.
Наявтсть перел1чених недол1к1в вказуе на юнуюче протирiччя мгж потребою нашо! економши в розвитку туристичного бiзнесу на мгжнародному рiвнi i неможливютю майбутнiх фах1вщв цiе! сфери брати в ньому участь через вщсуттсть у них iншомовних презентацiйних умшь.
Ми пропонуемо один iз можливих варiантiв вирiшення цього протирiччя шляхом виконання наступних завдань, як1 дозволять теоретично обгрунтувати, розробити й апробувати методику навчання професiйно! презентацi! французькою мовою, а саме:
• визначити дiалектичну сутшсть презентацi!;
• структурувати змiст навчання франкомовного презентацiйного мовлення;
• установити психолого-лшгвютичш особливостi породження i вiдтворення iншомовного презентацiйного мовлення;
• розробити систему вправ для навчання франкомовного презентацшного мовлення;
• перевiрити ефектившсть розроблено! методики за спещально визначеними критерiями.
У ходi науково! роботи нами використано рiзнi методи дослiдження як: у визначенш методологiчних основ презентацi! - метод аналiзу фiлософських i педагогiчних дослвджень; для структурування змiсту навчання шшомовного презентацiйного мовлення - метод педагопчного моделювання; для виявлення психолого-лiнгвiстичних особливостей породження i вiдтворення iншомовного презентацшного мовлення - метод аналогичного сшвввднесення iснуючих психологiчних основ мовоутворення з тими, яш притаманнi мовоутворенню фахiвцiв сфери туризму; для розробки системи вправ для навчання професшно! франкомовно! презентацi! майбутнiх фахiвцiв сфери туризму - метод трансформацп (пристосування) дидактичних основ оргашзацп процесу навчання до специфiчних умов органiзацi! процесу навчання франкомовного презентацшного мовлення, а також метод узагальнення передового досв^ викладачiв французько! мови та методистiв. Визначення ефективносп дано! експериментально! методики здшснена методом формуючого експерименту й експериментального навчання. Для перевiрки достовiрностi результапв експериментального навчання, !х к1льк1сно! та яшсно! характеристики використано методи математично! статистики.
Реaлiзoвyючи пеpше зaвдaния, нaми виявлено дiaлектичнi ocнoви пpезентaцiï, що cклaдaeтьcя iз Abox взaeмoпoв'язaниx, aле не тотожнж кoмпoнентiв - iнфopмaцiï Ta пеpекoнaння. Ixнe пoeднaния веде до yтвopення ново1' лiнгвo-мoвленнeвoï цiлicнocтi, яга здaтнa впливaти нa cвiдoмicть i поведанку pеципieнтiв. Iнфopмaцiя в людскому cycпiльcтвi являe coбoю cмиcлoве поввдомления, здaтне до cпpийияття людcьким мозком, який дoнинi e нaйcклaднiшoю фiзioлoгiчнoï cтpyктypoю, що вoлoдie cвiдoмicтю. Гoвopячи пpo iнфopмaцiю, ми мaeмo та yвaзi, що вoнa, нacaмпеpед, не^ в co6i змicт. В шшому випaдкy, iнфopмaцiï для людини не ic^e. Уявiмo co6i, що ми чyeмo a6o бaчимo в дpyкoвaнoмy текcтi якycь iнфopмaцiю, aле ш незнaйoмiй для нac мoвi. Вош не cпpиймaeтьcя нaшoю cвiдoмicтю, a зтачить i не e для rnc як тaкoю. Пpийиятий cигнaл може бути лише визнaчений як звуковий i зopoвий пoдpaзник.
Тaким чином, iнфopмaцiя - це не зaвжди cмиcл. Але cмиcл теж не зaвжди пpиxoдить з iнфopмaцieю. Iнфopмaцiя icнye тiльки нa мaтеpiaльнoмy нociï. Свiдoмicть же людини ввaжaeтьcя немaтеpiaльнoю. Смиcл icиye у cвiдoмocтi людини у виглядi cлiв, oбpaзiв i вiдчyттiв. Людинa може вимовляти cлoвa не тшьки вгoлoc, aле й «^о ^бе». Вoнa тaкoж «^о гебе» може cтвopювaти (a6o згaдyвaти) oбpaзи i вiдчyття, a тайголовшше, вoнa може cтвopювaти новий cмиcл, тобто генеpyвaти нoвi вде1' нa ocнoвi cмиcлoвoï пеpеpoбки paнiше нaбyтoï iнфopмaцiï - пеpвиннoï iнфopмaцiï - cемaнтики. Звiдcи cмиcлoвy iнфopмaцiю ми нaдaлi будемо нaзивaти «cемaнтичнoю». Haйгoлoвнiшoю умовою пеpедaчi i ^ийому cемaнтичнoï iнфopмaцiï e ïï лшгвютичш дocтyпнicть. Рaзoм з тим, стутнь цieï дocтyпнocтi в piзниx виpoбничиx i пoбyтoвиx cитyaцiяx cпiлкyвaния може бути piзнoю. 3a умови лшгвютично1' дocтyпнocтi iнфopмaцiï, вoнa тaкoж повинш вoлoдiти тaкими ocнoвними влacтивocтями: цдашстю, дocтoвipнicтю тa aктyaльнicтю.
Якщо iнфopмaцiя, що пoвiдoмляeтьcя, буде вoлoдiти вciмa нaзвaними якocтями, вoнa, безумовно, не тшьки зможе бути cпpийиятoю pеципieнтoм, a й ocмиcленoю, пpoaнaлiзoвaнoю, зicтaвленoю з уже нaявними знaниями aнaлoгiчнoгo нaпpямкy i, пpи дocить твopчoмy пoтенцiaлi людини, якa cпpийиялa ïï, зможе пеpетвopитьcя нa новий cинтезoвaний блок знaнь, тобто в caмocтiйнo пpoдyкoвaнy iнфopмaцiю.
Для oдниx людей cпpийняття неoбxiднoï для ниx iнфopмaцiï в пoтpiбниx якocтi й oбcязi e дocтaтнiм для впливу ш ïx cвiдoмicть i pегyлювaния ïx^oï пoведiнки, пpoте ïx меншicть. Бшьштсть же людей cлiд пеpекoнyвaти, ocR^bRn iнфopмaцiя, якa ними cпpиймaeтьcя, неxaй нaвiть дocтyпнa, aктyaльнa i повш, не тpaнcфopмyeтьcя в ïx cвiдoмocтi до piвия cпpийияття бyдь-якиx новж piшень, тобто викoнaния твopчиx дш для caмopoзвиткy тa caмopеaлiзaцiï'.
Bapro вiдзнaчити, що пеpекoнaния - це не тшьки npo^c, це ще й пpедмет, тобто текcт (ycний чи пиcьмoвий), пoвiдoмления, iнфopмaцiя, aле нa вiдмiнy вiд тieï iнфopмaцiï, пpo яку йшлocя вище, пеpекoнaння - це apгyментoвaнa iнфopмaцiя, яга включae вiдпoвiднi дoкaзи, пpиклaди, позитивт aбo негaтивнi pезyльтaти дiй зa умови cпpийияття aбo неcпpийияття aгiтaцiйнoï фopми пoведiнки.
Тaким чином, «iнфopмaцiя», якa неxaй нaвiть i вiдпoвiдae вciм вищезгaдaним вимoгaм, це ще не «пеpекoнaння» для бiльшocтi людей; a «пеpекoнaння» - це, безумовно, «iнфopмaцiя», aле вcебiчнo apгyментoвaнa i пpoiлюcтpoвaнa яcкpaвими пpийoмaми, як1 однозшчно cпpиймaютьcя.
Рoзглядaючи «пеpекoнaния» як ^оце^ його cлiд умовно пpедcтaвляти у виглядi двox cклaдoвиx: веpбaльнoï комушгаци i пoв'язaнoï з нею шшою фopмoю миcления i пoведiнки. Для дocягнення тaкoгo piвия впливу ш миcления i пoведiнкy людини неoбxiднo здiйcнити cеpiю пocлiдoвниx дiй:
• пpocлyxaти aбo пpoчитaти пiдгoтoвлене пoвiдoмлення-iнфopмaцiю i вникнути в його змют;
• пpийияти i пoгoдитьcя з вжадними положениями cпpийиятoï iнфopмaцiï ш ocнoвi нaявниx у нiй дoкaзiв;
• збеpегти нову нaбyтy думку дocить нaдoвгo, щоб пpи нaгoдi дiяти вiдпoвiдним чином.
I нapештi, якщо пpoцеc пеpекoнaния був цшком ycпiшним, пoведiнкa людини мae пpийти у вiдпoвiднicть iз cфopмoвaними пoглядaми.
Рoзглядaючи «пеpекoнaния» як пpедмет зi cвoïм кoнкpетним змicтoм, cлiд вpaxoвyвaти, що воно мae бути нacтyпним:
• продуманим i таким, що вiдповiдаe законам формально! логiки;
• бшьш конкретним i менш абстрактним;
• динамiчним i таким, що вмщае яскравi i рiзноманiтнi факти для привертання увагу;
• близьким штересам i потребам об'екта його впливу;
• роздiленим на смисловi блоки, як1 пов'язанi однieю вдеею;
• таким, що вмiщаe елементи, яю викликають емоцп, створюють комфортну поведiнку, стимулюють радiсть сприйняття шформаци;
• таким, що аргументовано обгрунтовуе досягнення успiху та самореалiзацiю особистост!
Тому, на наш погляд, об'еднання «шформаци» та «переконання» в нову освлню одиницю
- це не просто з'еднання частин, а створення у виглядi «презентаци» такого мовного феномену, який зберiгши властивостi кожноï 3i складових, утворюе в собi ïx стислi характеристики i тим самим тддае компресiï, як величезний потш шформаци, так i способи ïï представления.
Пiд час ре^зацп другого завдання нами було структурувано змiст навчання франкомовного презентацiйного мовлення i встановлено, що вш включае професiйнi, риторичнi та iншомовнi знання i вмiння. Вiдповiдно до професшних знань i вмшь ми ввдносимо знання змiсту навчальних предметiв за спещальшстю: основи туризму, iсторiя туризму, географiя туризму, фiлософiя туризму, психолопя особистостi, свiтова культура i мистецтво, мовна комушкащя, дiлове спiлкування, професшна етика та етикет, iнфраструкрура туризму, iсторiя пiдприемництва, економiка, iнформацiйнi системи i технологи. Щ знання трансформуються в умiння обирати маршрут для туризму ввдповвдно до iнтересiв i вшу людей, запобiгати порушенням громадського порядку i дотримуватися правил мiжнародного етикету, усувати конфлiктнi ситуацiï, ям виникають в дорозi, органiзовувати виставки та ярмарки туристичних продукпв, представлених у виглядi сувенiрiв, буклет1в, каталопв.
До риторичних знань ми ввдносимо знання правил тактично!' мовно1' поведшки, як1 проявляються у пiдтримцi точки зору слуxачiв, ïx поxвалi за кожен доречний мовний вчинок. Щ знання трансформуються в умшня переривати свою промову, щоб дати можливють висловитися слухачам, а потiм тдтримати i похвалити ïx. Риторичнi знання також проявляються у знанш риторичних засобiв, лексикологiчниx явищ, як1 забезпечують емоцiйнiсть, привабливiсть i переконливiсть презентацшного мовлення. Щ знання трансформуються в умшня вживати в мовi так мовнi явища, як метафори, метошмп, гiперболи, iдiоматичнi вирази, порiвняння, тощо.
До iншомовниx знань ми ввдносимо знання тематичноï лексики, найбiльш вживаних граматичних форм, а також формул мовного етикету, що трансформуються в умшня презентувати необхвдну iнформацiю засобами французькоï мови у нормативнiй i прагматичнш формах.
Цiлiснiсть всix вищезазначених знань i вмiнь дае можливють виявити необxiднi iншомовнi презентацiйнi вмшня, як1 повнiстю вiдображають псиxологiчний процес породження i вiдтворення iншомовного презентацшного мовлення майбутшми фаxiвцями у сферi туризму.
Щодо реалiзацiï третього завдання, то нами встановлено псиxолого-лiнгвiстичнi особливосп породження i вiдтворення iншомовного презентацшного мовлення, якими е: смислове згортання, але максимально лiнгвiстичне розгортання на етат планування виступу iноземною мовою; смислове розгортання, але поступово зростаюче лiнгвiстичне згортання на етапi удосконалення виступу iноземною мовою; смислове i лшгвютичне згортання на етапi реалiзацiï виступу iноземною мовою з уйма його професшними, риторичними i лшгво-нормативними проявами.
Реалiзовуючи четверте завдання, ми розробили систему вправ для навчання франкомовного презентацшного мовлення майбутшх фаxiвцiв у сферi туризму, яка забезпечуе такий обсяг змiсту i таку послвдовшсть навчальних дiй, що не допускають прогалин у знаннях студенлв i гарантують вiдносно повне засвоення мовного матерiалу, який вивчаеться, а також становлення у бшьшосп з них розвинутих мовленневих умшь.
Щодо реалiзацiï п'ятого завдання, то нами перевiрено ефективнiсть розробленоï методики за спещально визначеними критерiями i встановлено позитивну динамiку розвитку франкомовних професшних презентацшних умiнь у студенлв дае можливiсть вважати розроблену нами методику ввдносно ефективною i технолопчною.
Наукова новизна отриманих результаттв полягае в тому, що вперше були виявлеш дiалектичнi основи презентацiï, доведено, що вона складаеться i3 двох взаемопов'язаних, але не тотожних компоненпв - iнформацiï та переконання. KpiM того, нами продемонстровано, що 1'хне поеднання веде до утворення новоï лiнгво-мовленневоï цiлiсностi, яка здатна впливати на свiдомiсть i поведiнку рецишенпв.
Завдяки теоретичному обгрунтуваннi вперше структуровано змiст навчання iншомовного презентацiйного мовлення й установлено, що вiн складаеться i3 професiйних, риторичних та шшомовних знань та вмiнь.
Для створення методики навчання франкомовно1' професiйноï презентаци туристичного змiсту встановлено психолого-лiнгвiстичнi особливосп породження i вiдтворення iншомовного презентацшного мовлення. До них ми ввдносимо такi: смислове згортання, але максимальне лшгвютичне розгортання на етапi планування виступу французькою мовою; смислове розгортання, але поступово зростаюче лiнгвiстичне згортання на етат удосконалення виступу французькою мовою; смислове i лшгвютичне згортання на етат реалiзацiï виступу французькою мовою з уйма його професшними, риторичними i лiнгво-нормативними проявами.
На пiдставi обгрунтованих теоретичних основ навчання шшомовно1' професiйноï презентацiï майбутнiх фахiвцiв сфери туризму нами розроблено систему вправ для навчання франкомовного презентацшного мовлення студенпв спещальносп «Туризм».
Для визначення ефективностi франкомовних презентацiйних умiнь студенпв визначено критерiï 1'х перевiрки.
Отримаш результати використанi для розробки методики навчання франкомовного презентацшного мовлення майбутшх фахiвцiв сфери туризму, яка була втшена в експериментальному посiбнику «Présentations dans le Tourisme » й у методичних рекомендащях щодо викладання навчального курсу професiйного презентацiйного мовлення французькою мовою майбутшх фамвщв сфери туризму.
Отже, шсля проведення науково-дослвдно1' роботи було уточнено поняття презентацшного мовлення для майбутшх фахiвцiв сфери туризму, удосконалено структуру процесу його навчання i розроблено основу для подальшого розвитку теорiï практики шшомовного професiйного мовлення студентiв немовних спещальностей.
ЛИТЕРАТУРА
1. Авсюкевич Ю. С. Методика навчання презентаци англшською мовою студенпв економiчних спецiальностей: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Ю. С. Авсюкевич. - Севастополь, 2009. - 24 с.
2. Введенская Л. А. Русский язык и культура речи: учеб. пособие для вузов / Л. А. Введенская, Л. Г. Павлова, Е. Ю. Кашаева. 12-е изд. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2005. - 544 с.
3. Голуб Н. Б. Мовш засоби риторично1 майстерност / Н. Б. Голуб // Науковий часопис НПУ ш. М. П. Драгоманова: Серiя № 8: Фшолопчш науки (мовознавство i лггературознавство). Вип. 3: / за ред. акад. Л. I. Мацько. - К.: Вид-во НПУ iiu. М. П. Драгоманова, 2009. - С. 175-180.
4. Горобец Л. Н. Формирование риторической компетенции студентов-нефилологов в системе профессиональной подготовки в педагогическом вузе: автореф. дис. ... д-ра филол. наук: 13.00.02 / Л. Н. Горобец. - СПб., 2008. - 38 с.
5. Драб Н. Л. Навчання майбутшх економютав шшомовного професшно спрямованого монолопчного мовлення (монологу-презентацп шмецькою мовою): дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Н. Л. Драб - К., 2005. - 245 с.
6. Дроздов Р. К. Формирование навыков публичной речи в процессе обучения русскому языку: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Р. К. Дроздов. - Рязань, 2005. - 18 с.
7. Кульминский А. А. Общаться - значит убеждать / А. А. Кульминский, Г. И. Прокопенко. - М.: Эксмо-Пресс, 2005. - 382 с.
8. Марк Туллий Цицерон. Три трактата об ораторском искусстве; под ред. М. Л. Гаспарова / Марк Туллий Цицерон. - М.: 1972.
9. Мацько Л. I. Риторика: навч. поабник / Л. I. Мацько, О. М. Мацько. - К.: Вища школа, 2003. - 311 с.
10. Михальская А. К. Русский Сократ: лекции по сравнительно-исторической риторике: учеб. пособие для студентов гуманит. ф-тов / А. К. Михальская. - М.: Изд. центр «Academia», 1996. - 192 с.
11. Моркотун С. Б. Педагопчш умови формування презентацiйних умшь студенлв магiстратури у процесi професшно1 тдготовки: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / С. Б. Моркотун. -Житомир, 2011. - 20 с.
12. Попова О. Ю. Методика обучения иноязычным презентационным умениям студентов неязыковых вузов (на материале английского языка): автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / О. Ю. Попова.
- Пятигорск, 2005. - 19 с.
13. Ребрик С.Б. Презентация: подготовка и проведение: 10 уроков / С. Б. Ребрик. - М.: ЭКСМО, 2005.
- 200 с.
14. Сагач Г. М. Золото^в: навч. поибник для середшх i вищих навч. закладiв / Г. М. Сагач. - К.: Райдуга, 1993. - 378 с.
15. Сен-Жюст Л. А. Речи. Трактаты; под. ред. А. Гордон / Л. А. Сен-Жюст. - СПб.: Наука, 1995. - 472 с.
16. Симакова Е. . Риторическая компетентность специалиста в системе профессиональной подготовки / Е. С. Симакова.[Электронный ресурс]. Режим доступа: http: // www.vshu.ru / files / letters237 / simakova.doc.
17. Сопер П. Л. Основы искусства речи / П. Л. Сопер. - 2-е испр. изд. - М.: Прогресс-Академия, 1992.
- 416 с.
18. Удалих Г. Д. Риторика. Ч. 1. История риторики: учеб. пособие для студентов и магистрантов гуманит. специальностей ун-тов / Г. Д. Удалих. - Баку: Мутарджим, 2010. - 220 с.
УДК 81'233+378:811
О. I. ВОВК
СИСТЕМА ВПРАВ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ КОМУН1КАТИВНО-КОГН1ТИВНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х Ф1ЛОЛОГ1В
Запропонована система вправ для формування комуткативно-когттивноI компетентностi студентiв-фiлологiв, побудована з метою реалiзацii в ттегровант комуткативно-когттивнт дiяльностi зурахуванням фшософських, психологiчних i педагогiчних передумов, а також за критерiями, ят узгоджуються з принципами комуткативно-когттивного тдходу до навчання мови. Система вправ спрямована нарозвиток не лише мовленневих, а й когнтивних навичок, вмть i здатностей студентiв.
Ключовi слова: комуткативно-когттивна компетенттсть, когттивно-комуткативна дiяльнiсть, мовленнево-розумова активтсть, мовна особшсткть, знанневий простiр, картина свту, множинний ттелект.
Е. И. ВОВК
СИСТЕМА УПРАЖНЕНИЙ ДЛЯ ФОРМИРОВАНИЯ КОММУНИКАТИВНО-КОГНИТИВНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ БУДУЩИХ ФИЛОЛОГОВ
Предложена система упражнений для формирования коммуникатино-когнитивной компетенции студентов-филологов, построена с целью реализации в интегрированной коммуникативно-когнитивной деятельности с учетом философских, психологических и педагогических предпосылок, а также за критериями, которые согласуются с принципами коммуникативно-когнитивного подхода к изучению языка. Система упражнений направлена на развитие не только речевых, но и когнитивных навыков, умений и способностей студентов.
Ключевые слова: коммуникативно-когнитивная компетентность, когнитивно-коммуникативная деятельность, речемыслительная активность, языковая личность, знаниевое пространство, картина мира, множественный интеллект.
