CC BY
66
УДК 811.111(07)+378.147
I. З. СЕМЕРЯК
ОСОБЛИВОСТ1 ПАМ'ЯТ1 ТА КОНЦЕНТРАЦИ УВАГИ У ПРОЦЕС1 ФОРМУВАННЯ 1НШОМОВНИХ ПРОФЕС1ЙНО ОР16НТОВАНИХ КОМУН1КАТИВНИХ СТРАТЕГ1Й МАЙБУТН1Х ПРОГРАМ1СТ1В
Проаналiзовано особливостi пам 'ятi i концентраци уваги в процесi формування тшомовних профестно орieнтованих комуткативних стратегт майбутнх nрограмiстiв. З'ясовано специфк функщонування i роль короткотривалог, сенсорног, оперативног, довготривалог, семантичног пам'ятi у зазначеному процеЫ. Виявлено умови устшного запам 'ятовування студентами навчального матерiалу. За результатами проведеного експериментального дослiдження доведено, що за умови застосування активних методiв навчання високий рiвень концентраци уваги дае можливiсть майбуттм програмiстам активiзувати довготривалу пам 'ять i вiдобразити у тй потрiбний навчальний матерiал. Обгрунтовано вплив концентраци уваги студентiв на ефективтсть формування в них тшомовних профестно орiентованих комуткативних стратегт. Здтснено аналiз механiзмiв концентраци уваги майбуттх програмiстiв на навчальному завдант.
Ключовi слова: профестно орiентованi комуткативт стратеги, майбутт програмкти, особливостi формування комуткативних стратегт.
И. З. СЕМЕРЯК
ОСОБЕННОСТИ ПАМЯТИ И КОНЦЕНТРАЦИИ ВНИМАНИЯ В ПРОЦЕССЕ ФОРМИРОВАНИИ ИНОЯЗЫЧНЫХ ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ОРИЕНТИРОВАННЫХ КОММУНИКАТИВНЫХ СТРАТЕГИЙ БУДУЩИХ
ПРОГРАММИСТОВ
Проанализированы особенности памяти и концентрации внимания в процессе формирования иноязычных профессионально-ориентированных коммуникативных стратегий будущих программистов. Определена специфика функционирования и роль кратковременной, сенсорной, оперативной, долговременной, семантической памяти в указанном процессе. Выявлены условия успешного запоминания студентами учебного материала. На основании результатов экспериментального исследования доказано, что при условии применения активных методов обучения высокий уровень концентрации внимания дает возможность будущим программистам активизировать долговременную память и отразить в ней нужный учебный материал. Обосновано влияние концентрации внимания студентов на эффективность процесса формирования у них иностранных профессионально-ориентированных коммуникативных стратегий. Произведен анализ механизмов концентрации внимания будущих программистов на учебном задании.
Ключевые слова: профессионально-ориентированные коммуникативные стратегии, будущие программисты, особенности формирования коммуникативных стратегий.
I. SEMERIAK
MEMORY OPERATION AND ATTENTION CONCENTRATION FEATURES OF BUILDING PROFESSIONALLY ORIENTED FOREIGN LANGUAGE COMMUNICATIVE STRATEGIES IN PERSPECTIVE PROGRAMMERS
Memory operation and attention concentration features of building professionally oriented foreign language communicative strategies in perspective programmers have been analyzed in the article. The features of functioning and role of short-term, sensory, operational, long-term, semantic memory in the process of building foreign language professionally oriented communicative strategies in students majoring in programming have been in the spotlight of the author's attention. Special conditions for successful memorizing of studying material by students have been identified. In the course of the pilot study it has been proven that active methods of teaching / learning enchance high concentration and makes it possible to activate long-term memory and, as a result, reflect necessary studying material in it. The impact of concentration on the efficiency of building professionally oriented foreign language communicative strategies in perspective programmers has been grounded. Mechanisms of concentration of students majoring in programming on studying activity have been analyzed.
Keywords: professionally oriented foreign language communicative strategies, perspective programmers, memory operation features, attention concentration features of building communicative strategies.
За посередництвом мовленнево! даяльносп, що е об'ектом навчання майбутшх програмюпв шоземно! мови професшного спрямування у вищш школ^ досягаеться одна з дом1нуючих цшей такого навчання - формування шшомовних професшно ор1ентованих комушкативних стратегш Психолопчш конструкти, зад1ян1 у цьому процесс забезпечують виникнення ситуативно! комушкативно! мотивацп, тобто активну участь майбутнього програмюта в навчанш, навчальнш чи реальнш комушкативнш поди [1]. Актуально усввдомлюеться змют навчально! даяльносп, який е предметом цшеспрямовано! активност студента, тим самим займаючи структурне мюце мети внутршньо! чи зовшшньо! ди в систем! вказано! д1яльност1 [5, с. 361].
Проблема функцюнування р1зних вид1в пам'яп, концентрацп уваги студенпв на об'екл навчання була i залишаеться вагомою у процеа навчання шоземно! мови професшного спшкування у ВНЗ. 1нтегращя актуальних нинi комушкативного та соцiокогнiтивного пiдходiв до навчання шоземних мов у вищiй школi дае можливiсть частково вирiшити згадану проблему шляхом занурення студентiв у комушкативне середовище, а вiдтак - активiзацi! !х навчально-пiзнавально! дiяльностi, мисленневих процесiв, довготривало! пам'ятi, тдвищення мотиваци.
Hayкoвi poзвiдки кoгнiтивнoï cфepи ocoбиcтocтi, зaдiянoï y фopмyвaннi iншoмoвниx кoмyнiкaтивниx cтpaтeгiй cтyдeнтiв y ^o^ci навчання iнoзeмнoï мoви, здiйcнили I. Бiм, Р. Вуд, Дж. Дш, М. Жiнкiн, I. Зiмняя, П. Клш, О. ^вальчук, H. ^ван, А. Лeoнтьeв, С. Мaкcимeнкo, Дж. Мптелл, Ф. Пapмeнтьep, С. Ранганат, Р. фумюна, А. Хoм'як та iншi вчeнi.
Мета статп - виявити ocoбливocтi пaм'ятi та кoнцeнтpaцiï уваги у пpoцeci фopмyвaння iншoмoвниx пpoфeciйнo opieнтoвaниx кoмyнiкaтивниx cтpaтeгiй мaйбyтнix пpoгpaмicтiв.
Ha ocнoвi пocтaвлeнoï мeти cфopмyльoвaнo завдання: з'яcyвaти ocoбливocтi функцюнування i poль кopoткoтpивaлoï, ceнcopнoï, oпepaтивнoï, дoвгoтpивaлoï, ceмaнтичнoï пaм'ятi у ^o^ci фopмyвaння iншoмoвниx пpoфeciйнo opieнтoвaниx кoмyнiкaтивниx cтpaтeгiй мaйбyтнix пpoгpaмicтiв; виявити yмoви ycпiшнoгo зaпaм'ятoвyвaння cтyдeнтaми нaвчaльнoгo мaтepiaлy; oбгpyнтyвaти вплив кoнцeнтpaцiï уваги cтyдeнтiв на eфeктивнicть фopмyвaння в нж iншoмoвниx пpoфeciйнo opieнтoвaниx кoмyнiкaтивниx cтpaтeгiй; пpoaнaлiзyвaти мexaнiзми кoнцeнтpaцiï уваги мaйбyтнix пpoгpaмicтiв на нaвчaльнoмy зaвдaннi.
Шушв^ poзpiзняють piзнi види пам'ят1: за змютом - ceнcopнy, cлoвecнo-лoгiчнy та eмoцiйнy; за тpивaлicтю - кopoткoчacнy, дoвгoчacнy та oпepaтивнy; за cпocoбoм зaпaм'ятoвyвaння - мимoвiльнy та дoвiльнy.
Пiд чac фopмyвaння iншoмoвниx пpoфeciйнo opieнтoвaниx кoмyнiкaтивниx cтpaтeгiй мaйбyтнix пpoгpaмicтiв зaдiянi тpи типи ceнcopнoï пам'яп вiдпoвiднo дo вiдчyттiв за дoпoмoгoю opгaнiв чуття: вiзyaльнa (iкoнiчнa), cлyxoвa, тактильна. У вiзyaльнiй пам'ял iнфopмaцiя збepiгaeтьcя, як пpaвилo, впpoдoвж ^po^ore пepioдy чacy. Слyxoвi вiдчyття тагаж так кopoткo збepiгaютьcя в cлyxoвiй пaм'ятi. Тактильна пам'ять збepiгae фiзичнi вiдчyття дoтикy i внyтpiшньoï нaпpyжeнocтi м'язiв.
Обcяг i тpивaлicть ceroopTOï пaм'ятi нe зaлeжить вiд вoлi cтyдeнтa, oтжe, вiн нe в змoзi здiйcнювaти cвiдoмий вибip, яку iнфopмaцiю збepiгaти в ceнcopнiй пам'яп a6o cкiльки чacy ïï збepiгaти. Хoчa, за дocлiджeннями нayкoвцiв, cerooprn пам'ять нe 6epe yчacтi в cклaдниx кoгнiтивниx пpoцecax - такт, як вiдтвopeння, aнaлiз чи пopiвняння iнфopмaцiï [12], вpaxyвaння ocoбливocтeй ïï функцюнування мае вaгoмe знaчeння у вивчeннi iнoзeмниx мoв, aджe вoнa зaбeзпeчye дeтaльнe yявлeння пpo чуттевий дocвiд ocoби. Iнфopмaцiя, oтpимaнa за дoпoмoгoю ceнcopнoï' пaм'ятi, oпpaцьoвyeтьcя oпepaтивнoю пам'яттю i, зазвичай, пepexoдить у кaтeгopiю кopoткoтpивaлoï, piдшe - дoвгoтpивaлoï, кoли cпoгaди мoжyть тpивaти yce життя [11].
Кopoткoтpивaлa пам'ять мае oбмeжeнi мoжливocтi, важлива iнфopмaцiя збepiгaeтьcя у дoвгoтpивaлiй пaм'ятi. Рoзpiзняють кopoткoтpивaлy й oпepaтивнy пам'ять. З точки зopy бioлoгiï, кopoткoтpивaлa пам'ять е тимчагавим cтимyлювaнням нepвoвиx зaкiнчeнь. Born cлyжить для кopoткoчacнoгo збepiгaння iнфopмaцiï i нe пepeдбaчae мaнiпyляцiй з щею iнфopмaцieю a6o пeвнoï opгaнiзaцiï мaтepiaлiв, як1 збepiгaютьcя в пам'яп. Згaдaнi функцп xapaктepизyють oпepaтивнy пам'ять, щo cлyжить для тимчacoвoгo збepiгaння та yпpaвлiння iнфopмaцieю [15, c. 412].
З тoчки зopy oбcягy iнфopмaцiï, щo зaпaм'ятoвyeтьcя, а ташж тpивaлocтi в чacoвoмy acпeктi кopoткoтpивaлa пам'ять oбмeжeнa [13]. Однак вoнa cтимyлюe кoнцeнтpaцiю уваги i за yмoви зacтocyвaння aктивниx мeтoдiв навчання дае змoгy aктивiзyвaти дoвгoтpивaлy пам'ять для вiдoбpaжeння у нiй пeвнoгo нaвчaльнoгo мaтepiaлy. Biзyaлiзaцiя е oдним iз нaйбiльш eфeктивниx мeтoдiв пepeвeдeння iнфopмaцiï з кopoткoтpивaлoï у дoвгoтpивaлy пам'ять, ocoбливo в oci6 з дoбpe poзвинeнoю вiзyaльнoю пам'яттю [4; 8]. Як дoвoдять peзyльтaти тecтyвaння у xoдi eкcпepимeнтaльнoгo дocлiджeння, пpoвeдeнoгo нами cepeд cтyдeнтiв I-II ^p^ cпeцiaльнocтeй «гфикладна мaтeмaтикa» та «Iнфopмaтикa» Львiвcькoгo нaцioнaльнoгo yнiвepcитeтy iмeнi !вана Фpaнкa (147 cтyдeнтiв), у 89 % мaйбyтнix пpoгpaмicтiв вiзyaльнa пам'ять poзвинeнa на виcoкoмy piвнi.
Дoвгoтpивaлa пам'ять cтpyктypнo i фyнкцioнaльнo вiдpiзняeтьcя ввд пам'ял кopoткoтpивaлoï чи oпepaтивнoï. Обcяг i чac збepiгaння iнфopмaцiï у нш зaлeжить вiд ocoбливocтeй o6po6m iнфopмaцiï - peгyляpнe пoвтopeння навчальшго мaтepiaлy, вiзyaлiзaцiя та зacтocyвaння активна мeтoдiв навчання cтимyлюють дoвгoтpивaлy пам'ять. Учeнi вважають, щo мoжливo змщнити дoвгoтpивaлy пам'ять за дoпoмoгoю швнж мeтoдiв, пpийoмiв i тexнiк. Мeтoдaми мoжyть бути дидaктичнi iгpи, яю cтимyлюють мoзoк [12].
Важливою складовою розвитку в майбутшх програмюпв довготривало! пам'яп у процеа формування в них комушкативних стратегш е розвиток семантично! пам'ят!, що передбачае запам'ятовування значень лексичних одиниць [17]. Вона не залежить ввд особистiсного контексту пам'ятi [16]. Проте цю залежнiсть можна встановити, якщо активiзувати семантичну пам'ять на основi асоцiацiй, зокрема, особислсних абсурдних асощативних ланцюгiв. Так, студентам можна запропонувати технiку запам'ятовування нових галузевих i вузькоспецiалiзованих лексичних одиниць, рекомендована кшьшсть яких не повинна перевищувати 10 за одне навчальне заняття. Ця технiка передбачае побудову абсурдних асощацш для кожно! лексично! одинищ та асоцiативних зв'язкш мiж цими лексичними одиницями так, щоб в 1хнш свiдомостi виникла цiлiсна абсурдна асощативна iсторiя.
Метод вирiшення проблем у конкретних комунiкативних сигуацiях дае можливють «занурити» студента у навчальну дiяльнiсть й, отже, сприяе активiзацiï процесу зберiгання навчального матерiалу в довготривалш пам'ят! У методицi навчання германських мов такий метод реалiзуеться шляхом активного застосування рольових, дшових iгор, симуляцiй, проекпв.
Умовами усшшного запам'ятовування е: багаторазове, розумно оргашзоване, систематичне, усвiдомлене повторения навчального матерiалу, а не механiчне, що визначаеться лише шлькютю повторень; розподiл навчального матерiалу на частини, виокремлення смислових одиниць; розумшня навчального матерiалу [6; 7].
У процес оволодiння шоземною мовою професiйного спрямування iснуе прямий нерозривний зв'язок мiж мовленневою пам'яттю, мовленневою дiяльнiстю, реалiзацiею мовленневих умшь i навичок. Так, продуктивнiсть у виршент складних комунiкативних завдань програмюпв: презентацiя нового продукту, полагодження проблем з замовником тощо може порушуватися, коли до процесу залучаеться осмислення. Осмислення як встановлення або ввдтворення змiстових зв'язк1в у висловлюваннi здшснюеться за рахунок розчленування матерiалу на частини шляхом «змютового групування», виокремлення «змютових опорних пункпв» i встановлення екшвалентних замiн [10]. Вiдтак, комушкант - не носiй мови не завжди успiшно реалiзуе комунiкативну штенщю, коли концентруеться на граматичних формах, конструкщях i мовленневих моделях.
Значущим для ефективносл формування iншомовних професшно орiентованих стратегiй майбутнiх програмiстiв е залучення механiзму випереджувального вiдображения. Це - так званий двоплановий мехашзм, що по^зному виявляеться у рецепцп та продукцiï [3]. У рецепци випереджувальне вiдображения проявляеться у вiрогiдному прогнозуваннi, в продукцiï - у випереджувальному синтезi [2]. Вiрогiдие прогнозування мае велике значення для формування умшь i навичок рецептивних видiв мовленневоï дiяльностi, оскiльки визначае швидшсть цього процесу, глибину проникиения у змют текслв, якi сприймаються. Воно полягае у формулюванш студентом найбшьш вiрогiдиих гiпотез i наступного хх пiдтверджения або вiдхиления в процеа сприйняття.
Характер вiрогiдного прогнозування зумовлюеться лшгвютичним i комунiкативним досвiдом шдивада. Лiнгвiстичний досвiд визначае лiнгвiстичну вiрогiднiсть появи того чи iншого слова в текст в рецепцiï, рвдше - в продукцiï. Засвоюючи лексичш одиницi в певних мовленневих конструкщях, студент сприймае ix у ввдповвдних зв'язках, прогнозуючи ту конструкцiю, що переважно зус^чалася в комунiкативному досввд. Це дозволяе передбачати з певним ступенем вiрогiдностi завершення фрази, кшець висловлювання загалом. У дiалогiчному мовлент, в якому найчастше реалiзуються комушкативш стратеги, це дасть змогу спрогнозувати комунiкативну поведiнку спiврозмовника.
Р. Фрумкша висунула гiпотезу про частотно-вiрогiдиу оргашзащю словника в пам'ял носiя мови. Науковець встановила залежносп вiрогiдного прогнозування появи певного слова ввд частоти його вживання, значущостi визначеного ним об'екта i суб'ектно-емоцшно].' оцiнки учасником акту комунiкацiï вказаного цим словом поняття як прийнятного або неприйнятного для нього [9].
Як уже зазначалося, проблема концентрацп уваги безпосередньо пов'язана з особливостями функцiонувания короткотривало].' пам'ятi того, хто навчаеться. Концентращя уваги е однiею з найбшьш вагомих когштивних навичок, що суттево пiдвищують ефективнiсть формування iншомовниx комушкативних стратегш студенпв пiд час навчання iноземноï мови
професшного спшкування. Основними причинами низького р1вня концентраци уваги майбуттх програмюлв, як засв1дчують даш згаданого вище експериментального досл1дження, е низький р1вень мотивацп студенпв, стартовий низький р1вень школьно! тдготовки з шоземно! мови, завищений р1вень складносп навчальних завдань, !х типовють [ регулярна повторювашсть, монотонний стиль проведения навчальних занять.
Концентращю уваги визначають як здатшсть спрямовувати зусилля та увагу на певний об'ект, водночас не замислюючись про шш1 реч1 [14]. Отже, в студента необх1дно формувати навички концентруватися на навчальному завданш, не в1дволшаючись на шш1 об'ективш та суб'ективш фактори, що безпосередньо впливають на процес навчання. Згадаш чинники особливо штенсивно в1дволшають студента тд час самостшно! позааудиторно! роботи.
Осшльки навчальна д1яльшсть майбутшх програмюпв з опорою на штернет-технологп як засоби навчання передбачае опрацювання джерел шформацп, юнуе чимало в1дволшаючих чинниюв, як1 виникають у процес навчально! д1яльност1: сощальш мереж1, чати, блоги, рекламш оголошення й ш. Ввдповвдно вони, враховуючи особливосп пам'яп та концентраци уваги, а також сощальш характеристики користувача штернету, розроблеш з метою штенсивного впливу на його сввдомють [ шдсввдомють. Важливо ввдзначити, що увага студента зосереджена на об'екп навчання протягом обмеженого перюду часу; тож вш часто виконуе навчальш завдання без цшковито! концентраци уваги 1, вщгак, запам'ятовуе навчальний матер1ал неналежно.
Проблема концентраци уваги студента на навчальному завданш у процес формування його шшомовних комуткативних стратегш включае два найважливш1 аспекти: менеджмент навчального часу та усунення в1дволшаючих чинник1в.
Менеджмент навчального часу в контекст дослщження означае встановлення окремих, проте взаемопов'язаних цшей для певних в1др1зюв навчального часу. Це дасть можливють викладачев1 ур1зномаштнити процес навчання, а студентов! - зосередити свою увагу на юлькосп шформацп, що опрацьовуеться.
Науковщ визначають два методи усунення в1двол1каючих чинниюв: створення ввдповщно! навчально! ситуаци I створення додаткових перешкод. Перший метод передбачае оргатзащю комфортного навчального середовища, в якому зведеш до мшмуму або зовам вщсутш в1двол1каюч1 в1д предмета навчання чинники. За даними вищезгаданого експериментального досл1дження, багато студенпв, котр1 вважають, що основною !х навчальною проблемою е ввдсутшсть концентраци уваги, насправд переживають труднощ1 з фокусуванням уваги на предмет! навчання, ¡з здаттстю контролювати [ скеровувати думки, з блокуванням в1двол1каючих чинник1в. Застосування цього методу тренуе в студенпв здатшсть «виводити з гри» внутршт в1двол1каюч чинники, зокрема думки, що не мають вщношення до навчального завдання, [ таким способом встановлювати контроль над процесом фокусування уваги.
Як свщчать результати нашого експериментального дослщження, метод створення в1дпов1дно1 навчально! ситуаци краще застосовувати на початкових етапах навчання шоземних мов профеайного спрямування у ВНЗ. У практищ викладання шоземних мов профеайного спрямування часто виникають труднощ1, що не дозволяють повнощнно його застосовувати. Так, не завжди можливо створити умови, за яких студент зможе блокувати ввдволшаюч1 чинники.
1ншим методом усунення в1дволшаючих чинниюв е створення додаткових перешкод, щоб навмисно в1дволшати студенпв ввд предмета навчання. У цьому метод1 використовуеться досввд реальних життевих ситуацш, де юнують р1зш чинники, що ввдволшають нашу увагу. Вш формуе у студенпв здатшсть зосереджувати увагу на виконанш навчального завдання. Оск1льки виконання навчальних завдань з використанням цього методу е бшьш складним для студенпв, то його краще застосовувати, коли у них уже сформоваш базов! навички концентраци уваги. Наявшсть таких навичок дае можливють студентов! впоратися з навчальними завданнями вищого р1вня складносп за коротший перюд часу. Це сприяе актив1заци самосввдомосп студента, шдвищенню його мотиваци до навчання, позитивно впливае на роботу пам'яп, а вщтак - тдвищуе результатившсть навчання.
На основ1 результапв проведеного дослщження можемо зробити певш висновки.
Короткотривала, сенсорна, оперативна, довготривала та семантична пам'ять, як характеристики тзнавально! функцп псих1ки, неввд'емш складов1 когштивно! I мовленнево!
дiяльностi студентiв, здатнiсть утримувати i використовувати отриману iнформацiю або знания, мовленневий механiзм, е важливими факторами, що впливають на ефектившсть формування у майбутнiх програмiстiв iншомовних професiйно орiентованих комунiкативних стратегiй.
Оргашзоване, систематичне, багаторазове, усвiдомлене повторения навчального матерiалу, а також його рацюнальний розподiл на частини, виокремлення смислових одиниць, належний рiвень розумiния студентами е iнварiантними умовами успiшного запам'ятовування майбутшми програмiстами навчального матерiалу з шоземно! мови у процес формування в них шшомовно! професiйно орiентовано! комушкативно! компетентностi.
Менеджмент навчального часу, усунення вiдволiкаючих чинник1в дають можливють вирiшити проблему концентрацп уваги студеипв на навчальному завданнi. У процес навчання концентрацiю уваги майбутнiх фахiвцiв стимулюе короткотривала пам'ять. За умови застосування активних методiв навчання (проекпв, кейсiв, дидактичних iгор) високий рiвень концентрацп уваги дае змогу активiзувати довготривалу пам'ять i вiдобразити у нш потрiбний навчальний матерiал. Одним з методiв переведения шформаци з короткотривало! пам'ятi у довготривалу е вiзуалiзацiя. Для ефективностi формування шшомовних професiйно орiентованих стратегiй майбутнiх програмюпв значущим вважаемо залучения механiзму випереджувального вiдображения.
Дослiджения особливостей функцiонувания пам'яп й концентрацп уваги не вичерпуе всiх аспектiв проблеми формування шшомовних професшно орiентованих комунiкативних стратегш майбутнiх програмiстiв. Особливостi застосувания новггшх iнтернет-технологiй у цьому процесi стане предметом наших подальших наукових розввдок.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бим И. Л. Теория и практика обучения немецкому языку в средней школе: проблемы и перспективы / И. Л. Бим. - М.: Просвещение, 1988. - 256 с.
2. Жинкин Н. И. Речь как проводник информации / Н. И. Жинкин. - М.: Наука, 1982. - 150 с.
3. Зимняя И. А. К вопросу о психологических механизмах рецептивных видов речевой деятельности / И. А. Зимняя, Ю. Ф. Малинина, С. Д. Толкачева // Иностранные языки в высшей школе: сборник. -М.: Высшая школа, 1977. - Вып. 12. - С. 106-116.
4. Ковальчук О. Основи психологи та педагопки: навч. поЫбник / О. Ковальчук, С. Когут. - Львiв: Вид. центр ЛНУ iм. I. Франка, 2009. - 623 с.
5. Леонтьев А. Н. Избранные психологические произведения: в 2-х т. / А. Н. Леонтьев. - М.: Педагогика, 1983. - Т. 1. - 392 с.
6. Максименко С. Д. Загальна психолопя. - 2-е вид., доп. i перероб. / С. Д. Максименко. - Вшниия: Нова книга, 2004. - 704 с.
7. Савчин М. Загальна психолопя: навч. поибник / М. Савчин. - Дрогобич: Вид. фiрма «Вщродження», 1998. - Ч. 2. - 147 с.
8. Психолопя: навч. поЫбник / О. В. Винославська, О. А. Браусенко-Кузнецова, В. Л. Зливков та ш. -К.: Фiрма «1НКОС», 2005. - 352 с.
9. Фрумкина Р. М. Психолингвистика / Р. М. Фрумкина. - М.: Академия, 2001. - 316 с.
10. Хом'як А. П. Мовленнева дшльтсть як заЫб вербального спшкування / А. П. Хом'як, П. А. Ктш // Науковий вюник (1нститут iноземноl фшологи). Серш: Педагопчш науки. - 2010. - № 23. - С. 34-40.
11. Cowan N. From Sensory to Long-Term Memory Evidence from Auditory Memory Reactivation Studies / N. Cowan // Experimental Psychology. - 2005. - № 52 (1): 3. - P. 20-35.
12. Deak G. O. The development of cognitive flexibility and abilities / G. O. Deak. - San Diego: University of California. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www. cogsci.ucsd. edu/~deak/publications/Deak_Advances03. pdf
13. Mitchell G. The Architecture of memory / G. Mitchell. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.trans4mind.com/mind-development/architecture.html#short-term
14. Oxford Advanced Learner's Dictionary. - Oxford: Oxford Uiversity Press, 2010. - 1952 p.
15. Parmentier F. B. Transitional information in spatial serial memory: path characteristics affect recall performance. Eds. G. Elford, M. Maybery / F. B. Parmentier // Journal of Experimental Psychology: Learning, Memory, and Cognition. - 2005. - P. 412-427.
16. Ranganath C. C. Working Memory Maintenance Contributes to Long-term Memory Formation: Neural and Behavioral Evidence. Eds. B. X. Michael, J. B. Craig / C. C. Ranganath // Journal of Cognitive Neuroscience. - 2005. - № 17 (7). - P. 994-1010.
17. Wood R. A review of long term memory in natural and synthetic systems. Eds. P. Baxer, T. Belpaeme / R. Wood // Adaptive Behavior. - 2011. - № 20 (2). - P. 81-103.
