CC BY
9
УДК 811.111'24:004(045)
Б01 10:25128/2415-3605.18.3.17
1РИНА НАЗАРЕНКО
ОЯСГО 1Б 0000-0002-7919-7939 [email protected] астрантка
Нaцioнaльний тexнiчний ушверситет Украши «Кшвський пoлiтexнiчний iнститут iмeнi 1горя Ciкoрськoгo»
м. Ки!в, прoспeкт Пeрeмoги, 37
КОМПОНЕНТНИЙ СКЛАД ПРОФЕС1ЙНО 0Р1еНТ0ВАН01 АНГЛОМОВНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 В Г0В0Р1НН1 У МАЙБУТН1Х 1НЖЕНЕР1В ПР0ГРАМН0Г0 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Розглянуто сучасний стан навчання англшськоЧ мови майбутн1х фах1вщв техшчних спещальностей тагалом та тженер1в програмного забезпечення зокрема. Окреслено основы тшомовш потреби майбуттх фах1вц1в з програмування, у т. ч. здатшсть вести перемовини з замовниками програмного забезпечення, колегами-програмктами I ктцевими користувачами програмних продукт1в, виступати з допов1дями на конференщях. В1дзначено, що тенденщею сьогодення у навчанн1 англтськоЧ мови майбутн1х тженер1в програмного забезпечення е врахування компетентнктного тдходу, який означае практичну спрямовашсть навчання у вуз1. У зв 'язку з цим розглянуто погляди науковщв на визначення професшноЧ тшомовно'Ч комушкативноЧ компетентност1, здшснено анал1з ЧЧ складнитв. Зазначено, що бтьшкть науковщв визначають компетентност1 лтгвктичну (або мовну), сощолтгвктичну (або лтгвосоцюкультурну), професшну (або предметну), а також стратег1чну (навчально-стратег1чну). Представлено визначення поняття «професшно ор1ентована англомовна компетентшсть в говортт у майбуттх тженер1в програмного забезпечення». Виокремлено складники щеЧ компетентност1. Розглянуто I наведено приклади формування у майбутнх тженер1в програмного забезпечення лтгвктично'Ч, соцокультурноЧ, предметноЧ, психолог1чно'Ч I навчально-стратег1чно'Ч компетентностей.
Ключовг слова: професшна тшомовна комунжативна компетентшсть, професшно ор1ентована англомовна компетентнкть в говортш, майбутн1 тженери програмного забезпечення.
ИРИНА НАЗАРЕНКО
аспирантка
Нaциoнaльный тexничeский унивeрситeт Украины «Ктевский пoлитexничeский институт имeни Игоря Cикoрскoгo»
г. Ктев, прoспeкт Пoбeды, 37
КОМПОНЕНТНЫЙ СОСТАВ ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ОРИЕНТИРОВАННОЙ АНГЛОЯЗЫЧНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ В ГОВОРЕНИИ У БУДУЩИХ ИНЖЕНЕРОВ ПРОГРАММНОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ
Рассматривается современное состояние обучения английскому языку специалистов технических специальностей в общем и будущих инженеров программного обеспечения в частности. Описаны основные потребности будущих инженеров программного обеспечения в иностранном языке, в том числе способность вести переговоры с заказчиками программного обеспечения, коллегами-программистами и конечными пользователями программных продуктов, выступать с докладами на конференциях. Отмечено, что современной тенденцией в обучении английскому языку будущих инженеров программного обеспечения есть учет компетентностного подхода, который обозначает практическую направленность обучения в вузе. В связи с этим рассмотрены точки зрения ученых на определение профессиональной иноязычной коммуникативной компетентности, проанализированы ее компоненты. Указано, что большинство ученых выделяют компетентности лингвистическую (или языковую), социолингвистическую (или лингвосоциокультурную), профессиональную (или предметную), а также стратегическую (учебно-стратегическую). Представлено определение понятия «профессионально-ориентированная англоязычная компетентность в говорении у будущих инженеров программного обеспечения». Выделены компоненты этой компетентности. Рассмотрены примеры
_Л1НГВ0ДИДАКТИКА_
формирования у будущих инженеров программного обеспечения лингвистической, социокультурной, предметной, психологической и учебно-стратегической компетентностей.
Ключевые слова: профессиональная иноязычная коммуникативная компетентность, профессионально ориентированная англоязычная компетентность в говорении, будущие инженеры программного обеспечения.
IRYNA NAZARENKO
post-graduate
National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute» 37 av. Peremohy, Kyiv
COMPONENTS OF PROFESSIONAL ENGLISH SPEAKING LANGUAGE COMPETENCE FOR FUTURE SOFTWARE ENGINEERS
The article deals with the present state of the English language teaching of technical students. The author states some of the principal differences between the language learning processes at technical universities to compare them with the ones in other types of universities. In particular, the lack of learning hours is mentioned. The author draws special attention to teaching speaking in English of future software engineers. The article describes future software engineers' needs for the English language including their ability to carry on negotiations with software clients, to lead discussions with colleagues and software users, to give presentations at the conferences. It is noticed that the present tendency in teaching English of future software engineers is represented in competence approach which, in its turn, means practically-centered learning. The main purpose of this approach is to make students gain a set of competences, which will allow them to fulfill professional tasks using foreign language. In this connection, the article draws attention to several points of view of different scientists on the definition of professional English language competence; its components are being discussed. It is stated that the majority of scientists agree on pointing out linguistic (language) competence, sociolinguistic (linguosociocultural) competence, professional (or subject matter) competence and strategic (educational strategic) competence. The author provides her own definition of «professional English language speaking competence of future software engineers». The author highlights the following components of professional English language speaking competence of future software engineers: linguistic competence, sociolinguistic competence, subject matter competence, psychological competence and strategic competence. Some examples of linguistic, sociolinguistic, subject matter, psychological and strategic (educational strategic) competences are described by the author. It is specified that linguistic competence is formed as the integrity of phonetic, lexical and grammatical aspects. It is noted that students of technical universities don't have the course of phonetics. Lexical aspect is rather significant for future software engineers namely because of the knowledge of terms. The use of grammar can be described as the use of generally Simple tenses in Active or Passive Voice, while Participial and Gerundial Constructions are also numerous.
Keywords: professional English language competence, professional English language speaking competence, future software engineers.
Ниш icHye потреба у квал1фжованих фах1вцях 3Í створення програмного забезпечення майже для ycix сфер сусшльно! дiяльноcтi. фахiвцi з програмування усшшно
ствпрацюють з низкою зарyбiжниx компанш, сшльно розробляють проекти, обмшюються професшно важливою шформащею, зокрема i англшською мовою. Тож володшня англшською мовою для ще! категори фаxiвцiв е запорукою !х професшного зростання.
Професшно спрямоване навчання шоземно! мови мае свою специфшу. Цей предмет, як правило, не е профшюючим для студенпв немовних спещальностей, тож кшьюсть аудиторних годин для його вивчення обмежена. Ниш пошуки cпоcобiв збтьшити ефектившсть оволодшня студентами техшчних спещальностей шшомовним мовленням тривають, адже професшно спрямоване навчання шоземно! мови спрямоване на те, щоб допомогти студентам навчитися адекватно дiяти в ситуащях природного професшного сшлкування. 3 огляду на це, вважаемо, що зазначена тема е актуальною.
Працюючи над пошуком ефективних шляxiв професшно орieнтованого навчання шоземно! мови, дискуси вчених точилися навколо основного питання: володии професшно спрямованим обсягом мовних знань чи володгги мовою заради сшлкування. Бшьшють науковщв схиляеться до другого, зазначаючи, що вивчення мови не повинно замикатися лише
_ЛIHГBOДИДAKTИKA_
та кoнтекcтi cпецiaльнocтi i не мoже кoмпенcyвaти вiдcyтнicть знaнь тa yмiнь coцiaльнo-гyмaнiтapнoгo xapaктеpy.
Hедoлiки icнyючиx дo ^oro пoглядiв нa пpoфеciйнo opieнтoвaне нaвчaння iнoземнoï мoви виcyнyли нa пеpеднiй плaн кoмпетентнicтний пiдxiд. Пеpеxiд дo ньoгo y нaвчaннi oзнaчae пеpеopieнтaцiю iз пpoцеcy нa pезyльтaт ocвiти, тoж тaкий пiдxiд oзнaчae пocилення пpaктичнoï cпpямoвaнocтi ocвiти, зa yмoви збеpеження ïï фyндaментaльнocтi. Taким чигом, нaвчaння iнoземнoï мoви для пpoфеciйнoгo cпiлкyвaння здiйcнюeтьcя для oвoлoдiння cтyдентaми пpoфеciйнoю iншoмoвнoю кoмyнiкaтивнoю кoмпетентнicтю.
Метою cTaTTi e poзглянyти icнyючi гогляди нayкoвцiв нa визнaчення кoмпoнентiв пpoфеciйнoï iншoмoвнoï кoмyнiкaтивнoï кoмпетентнocтi i визтачити кoмпoненти змicтy пpoфеciйнo opieнтoвaнoï aнглoмoвнoï кoмпетентнocтi в гoвopiннi y мaйбyтнix iнженеpiв пpoгpaмнoгo зaбезпечення.
Ocнoвoю poзpoбки кoмпoнентiв змicтy пpoфеciйнoï iншoмoвнoï кoмyнiкaтивнoï кoмпетентнocтi cтaли Зaгaльнoeвpoпейcькi Pекoмендaцiï з мoвнoï ocвiти, де визнaченo ocнoвнi cклaдники iншoмoвнoï кoмyнiкaтивнoï кoмпетентнocтi, cеpед якиx тaкi кoмпетентнocтi: лiнгвicтичнa (летеичта, гpaмaтичнa тa opфoгpaфiчнa), coцioлiнгвicтичнa (пpaвилa cпiлкyвaння в певниx coцiaльниx rpyrnx) i пpaгмaтичнa (диcкypcивнa тa фyнкцioнaльнa кoмпетенцiï) [1].
Питaнням визнaчення кoмпoнентнoгo cклaдy iншoмoвнoï кoмyнiкaтивнoï кoмпетентнocтi ^^вячет poбoти бaгaтьox нayкoвцiв. Aнaлiз методичто!' лiтеpaтypи щoдo пpoблеми визнaчення кoмпoнентнoгo cклaдy пpoфеciйнoï iншoмoвнoï кoмyнiкaтивнoï кoмпетентнocтi (H. Ф. Бopиcкo, Л. A. £pмaкoвa, O. Б. Tapнaпoльcький, C. П. ^жушто тa iн.) cвiдчить, щo ця темa e ^едметом диcкyciй.
Haведемo в тaблицi тa пpoaнaлiзyeмo icнyючi пoгляди нa фopмyвaння пpoфеciйнoï iншoмoвнoï кoмyнiкaтивнoï кoмпетентнocтi. Зaзнaчимo, щo в тaблицi нaвoдитьcя теpмiн «кoмпетентнicть», xoчa в деякиx iз циx клacифiкaцiй paнiше викopиcтoвyвaвcя теpмiн «кoмпетенцiя».
Таблиця 1
Класифжацп компонентного складу nрофеciйноï iншомовноï комунiкаmивноï
комnеmенmноcmi
Aвтop Haзвa клacифiкaцiï Cклaдники клacифiкaцiï
Бopиcкo H. Ф. Koмпoненти iншoмoвнoï кoмyнiкaтивнoï кoмпетентнocтi - мoвленнeвa кoмпетентнicть - лiнгвocoцioкyльтypнa кoмпетентнicть - мoвнa кoмпетентнicть - нaвчaльнo-cтpaтегiчнa кoмпетентнicть
£pмaкoвa Л. A. Koмпoненти пpoфеciйнo opieнтoвaнoï iншoмoвнoï кoмyнiкaтивнoï кoмпетентнocтi (для теxнiчниx cпецiaльнocтей) - лiнгвicтичний - ^едметний - фopмaльнo лoгiчний - лiнгвocoцioкyльтypний - пapaлiнгвicтичний
Tapнaпoльcький O. Б. Koмпoненти пpoфеciйнoï aнглoмoвнoï кoмyнiкaтивнoï кoмпетентнocтi - лiнгвicтичнa кoмпетентнicть - пpедметнa кoмпетентнicть - coцioлiнгвicтичнa (aбo лiнгвocoцioкyльтypнa) кoмпетентнicть - пcиxoлoгiчнa кoмпетентнicть
Як видго з тaблицi, бшьшють вчениx вбaчae неoбxiднicть y фopмyвaннi y cтyдентiв мoвнoï кoмпетентнocтi, щo включaють фoнетичнi, лекcичнi тa гpaмaтичнi знaння i вмiння ïx зacтocoвyвaти y cпiлкyвaннi (y клacифiкaцiï H. Ф. Бopиcкo [2, c. 91] це мoвнa i мoвленнeвa кoмпетентнocтi); coцioкyльтypнoï aбo лiнгвocoцioкyльтypнoï кoмпетентнocтi (умшня вpaxoвyвaти coцiaльнi i кyльтypнi нopми cпiлкyвaння) i пpедметнoï кoмпетентнocтi (вiдпoвiдae зa пpедмет мoвлення). Hayкoвцi тaкoж видiляють cтpaтегiчнy (нaвчaльнo-cтpaтегiчнy) кoмпетентнicть, я^ пеpедбaчae aнaлiз пpoцеcy oвoлoдiння мoвoю, викopиcтaння cтpaтегiй пiд чac cпiлкyвaння. Щoдo фopмaльнo-лoгiчнoгo (вiдпoвiдae зa лoгiчний зв'язoк пiд чac
продукування мовлення) та паралшгвютиного (ввдповвдае за знания особливостей жестикуляци англомовного сощуму, збереження певно!' дистанци м1ж комушкантами тд час стлкування) компоненпв вважаемо дощльним !'х формування в межах лшгастично!' та сощолшгвютично! компетентностей ввдповвдно, оскшьки формально-лопчш зв'язки виражеш мовними засобами, а паралшгвютичш знання варто надавати в процес формування у майбутшх програмюпв сощокультурно!' компетентности Дискурсивна компетентшсть ввдповвдае за здатшсть розумгги i досягати зв'язносп у сприйнятп та породжеш висловлювань, передбачае можливють залучення комушканта до спiлкування. Вiдносимо ii до аспекпв в психологiчному i навчально-стратегiчному компонентах.
До професiйноi шшомовно!' комунiкативноi компетентностi, на вiдмiну ввд iншомовноi комунiкативноi компетентностi, входять компоненти, що вiдтворюють специфiку навчально!' дисциплши «1ноземна мова професiйного спрямування». Шд професiйною орiентованою англомовною компетентнiстю в говоршт майбутнiх iнженерiв програмного забезпечення розумiемо здатнiсть таких фахiвцiв здшснювати ефективну комунiкацiю англiйською мовою в ситуащях професiйного спiлкування з шоземними колегами-програмiстами, замовниками i користувачами програмного забезпечення з метою обмшу професшно значущою iнформацiею в уснiй формь
Враховуючи погляди науковцiв, а також зважаючи на специфшу обрано!' спещальносп, вважаемо, що пiд час формування професшно орiентованоi англомовно!' компетентностi в говоршт у майбутшх iнженерiв програмного забезпечення дощльно виокремити наступнi компоненти: лшгвютичний, соцiолiнгвiстичний, предметний, психологiчний i навчально-стратегiчний. Розглянемо !'х детальшше.
Лiнгвiстичний компонент - важлива передумова устшного формування професiйно орiентованоi англомовноi компетентностi у говорiннi в майбутшх iнженерiв програмного забезпечення, адже вш вiдповiдае за наявнiсть мовних знань i мовленневих навичок у студенпв, достатнiх для здiйснення iншомовноi комунiкативноi дiяльностi. Mовнi знання передбачають знання студентами фонетичного, лексичного, граматичного матерiалу на достатньому рiвнi. Навички мовлення включають фонетичш, лексичнi, граматичнi навички, яю е необхiднi студентам для здшснення усно! комунiкацii.
Фонетичний аспект ввдповвдае за правильну вимову шоземною мовою, правильно сформованi iнтонацiйнi навички, що важливо у здiйсненнi усного стлкування, представленш матерiалу й адекватному розумшш його слухачами. У процеа навчання майбутнiх програмiстiв необхiдним е рiвень апроксимовано!' вимови, достатньо!' для висловлення думки. Вироблення правильно!' вимови та штонацшного оформлення виноситься на самостшне опрацювання i значно залежить вiд вимови викладача.
Лексичний аспект ввдповвдае за знання лексики у сферi програмування i iнформацiйних технологш. Переважну частину лексичного фонду в цш сферi становлять термiни, абревiатури, назви мов програмування тощо. (Наприклад: protocol, data analysis, artificial intelligence, bug, data base, etc.j. Отже, шд час формування професiйно орiентованоi англомовно! компетентностi в говорiннi у майбутшх iнженерiв програмного забезпечення важливим завданням е застосування ефективних прийомiв засвоення студентами лексично! складово! як передумови здiйснення професiйноi англомовно!' комушкаци.
Правильне упорядкування i, вiдповiдно, доречне вживання лексики шд час мовлення регулюеться граматичним аспектом лiнгвiстичного компонента змюту професiйно орiентованоi англомовно! компетентносп в говорiннi. Вiн вiдповiдае за знання студентами граматично!' системи англшсько!' мови i володiння типовими граматичними конструкщями. Зазначимо, що у текстах фахiвцiв з розробки програмного забезпечення прослвдковуеться тенденцiя до вираження фактично!' iнформацii, надання характеристики якостi, характеристики програмного забезпечення, системи i процесу його розробки тощо. Характерними особливостями граматичного аспекту мовлення програмiстiв е вживання простих часових форм тепершнього, минулого та майбутнього часу в активному i пасивному станах, при чому частка пасивних конструкцш значна. Наведемо приклад використання активного i пасивного стану дiеслiв в Past Simple: The layered process that sent the message on its way was reversed at the receiving node. Поширеним е вживання герундiальних конструкцш i безособових форм дiеслова.
_ЛIHГBOДИДAKTИKA_
Лiнгвicтичний кoмпoнент змету пеpедбaчae вoлoдiння мaйбyтнiми iнженеpaми пpoгpaмнoгo зaбезпечення yмiннями викopиcтoвyвaти вci щ знaння y мoвленнi, зoкpемa в шго ycнiй фopмi (мoнoлoгiчнiй чи дiaлoгiчнiй). Пiд чac вiдбopy видiв дiaлoгy i мoнoлoгy пoтpiбнo вpaxoвyвaти нaйпoшиpенiшi cитyaцiï cпiлкyвaння мaйбyтнix пpoгpaмicтiв, ïx кoмyнiкaтивнi poлi i нaмipи. Пpoгpaмicти мoжyть oбгoвopювaти детaлi пpoектy з кoлегaми-пpoгpaмicтaми, зaмoвникaми пpoгpaмнoгo зaбезпечення, виcтyпaти з дoпoвiдями нa кoнфеpенцiяx.
Дpyгим, нa нaшy думку, e шцюлшгвютичний кoмпoнент (в деякиx клacифiкaцiяx йoгo нaзивaють лiнгвocoцioкyльтypним), щo вiдпoвiдae зa здaтнicть cтyдентa викopиcтoвyвaти i пеpетвopювaти мoвнi oдиницi вiдпoвiднo дo cитyaцiй cпiлкyвaння. У нaвчaннi мaйбyтнix пpoгpaмicтiв вiн пеpедбaчae oтpимaння студентами знaнь пpo piзнi лiнгвoкyльтypи, кopпopaтивнi кyльтypи в ïx пpoфеciйнoмy ram^cri. Пiд чac ycнoгo cпiлкyвaння aнглiйcькoю мoвoю мaйбyтнi пpoгpaмicти пoвиннi вмпти зacтocoвyвaти мiжкyльтypне poзyмiння, нaлежним чигом пoвoдитиcь, знaти пpaвилa взaeмoдiï мiж людьми у cитyaцiяx пpoфеciйнoгo cпiлкyвaння (poзпiзнaвaти жеcти cпiвбеciдникa, cпiлкyвaтиcя oчимa, ycвiдoмлювaти знaчення фiзичнoï диcтaнцiï, poзyмiти жеcтикyляцiю у кoжнiй cитyaцiï).
^ступним ми виoкpемлюeмo пpедметний кoмпoнент, який зaбезпечye змicтoвнy cтopoнy кoмyнiкaцiï, щo пoтpебye пpoфеciйниx знaнь. Biн вiдпoвiдae зa нaявнicть у мaйбyтнix пpoгpaмicтiв cпецiaльниx знaнь, неoбxiдниx для ефективгого cпiлкyвaння в межax пpoфеciï. Cтocoвнo мaйбyтнix пpoгpaмicтiв, тo цей кoмпoнент вiдпoвiдae зa нaявнicть у студенпв знaнь пpo cтвopення пpoгpaмниx пpoдyктiв, ocoбливocтi пpoгpaмyвaння, piзнi мoви пpoгpaмyвaння.
Haявнicть пcиxoлoгiчнoгo кoмпoнентa у cклaдi пpoфеciйнo opieнтoвaнoï aнглoмoвнoï кoмпетентнocтi в гoвopiннi у мaйбyтнix iнженеpiв пpoгpaмнoгo зaбезпечення пoяcнюeтьcя неoбxiднicтю фopмyвaння нaвичoк i вмiнь aдеквaтнo oцiнювaти cпiвpoзмoвникiв, впевненo пoзицioнyвaти cебе cеpед ^муш^н^в, poзyмiти poль пcиxoлoгiчнoï гoтoвнocтi дo ycнoгo iншoмoвнoгo cпiлкyвaння, aдже ця фopмa мoвлення пcиxoлoгiчнo e нaдзвичaйнo cклaднoю. Kpiм тoгo, як го^зують pезyльтaти дocлiджень пcиxoлoгiï пpoгpaмyвaння, уоте cпiлкyвaння пpoгpaмicтiв cтaнoвить для ниx cклaднoщi, пoв'язaнi з ocoбливocтями фaxiвцiв цьoгo пpoфiлю. Poбoтa пpoгpaмicтa пoтpебye виcoкoгo piвня кoнцентpaцiï, «зaнypення» у cвiт кoдy, xapaктеpизyeтьcя низьким piвнем coцiaльнoï взaeмoдiï [3].
Eфективнicть нaвчaльнoï дiяльнocтi пoвнicтю зaлежить вiд здaтнocтi нaвчaтиcя, poзyмiння вaжливocтi i неoбxiднocтi нaвчaння, cфopмoвaнocтi yмiнь вчитиcя, зoкpемa, здaтнocтi вoльoвими зycиллями кoнцентpyвaти yвaгy нa пpедметi нaвчaння, вилyчaти вaжливе cеpед менш вaжливoгo, aнaлiзyвaти iнфopмaцiю, poбити виcнoвки, вoлoдiти cпocoбaми зaпaм'ятoвyвaння iнфopмaцiï тoщo. Cтocoвнo цьoгo H. Ф. Бopиcкo виoкpемлюe нaвчaльнo-cтpaтегiчнy кoмпетентнicть як ocнoвy для poзвиткy вcix iншиx кoмпетентнocтей [1, c. 91]. Зaгaльнoвiдoмo, щo ycвiдoмлене огавлення дo дiяльнocтi збiльшye ïï ефективтсть. Toж цей кoмпoнент вiдпoвiдae зa здaтнicть мaйбyтнix iнженеpiв пpoгpaмнoгo зaбезпечення дo ycвiдoмленoгo тa ефективнoгo caмoyпpaвлiння пiд чac oвoлoдiння aнглoмoвним cпiлкyвaнням, пoчинaючи з пocтaнoвки цiлей дo caмoкoнтpoлю тa oцiнки pезyльтaтiв нaвчaльнoï дiяльнocтi, a тaкoж вoлoдiння зaгaльними кoгнiтивними, coцiaльними i кoмпенcaтopними cтpaтегiями нaвчaння. Koжнoмy кoгнiтивнoмy cтилю студенпв влacтивi певнi cтpaтегiï, якi «зpyчнi» для ньoгo. Зaвдaння виклaдaчa пoлягae в тoмy, щoб дoпoмoгrи cтyдентoвi cтaти бiльш гнучким у вибopi cтpaтегiй i, як pезyльтaт, ефектившше викoнyвaти нaвчaльне зaвдaння.
Oтже, у визтаченш змicтy пpoфеciйнoï iншoмoвнoï кoмyнiкaтивнoï кoмпетентнocтi нaкoвцi пpaгнyли з'яcyвaти пpoблемy, a caме: мaйбyтнi фaxiвцi говинш вoлoдiти пpoфеciйнo cпpямoвaним oбcягoм мoвниx знaнь чи вoлoдiти мoвoю зapaди cпiлкyвaння. Бiльшicть вчениx ввaжaють дpyгий вapiaнт. Bиcyнення визнaчaльним кoмпетентнicтнoгo пiдxoдy зyмoвилo opieнтaцiю нa пpaктичне вoлoдiння мoвними нaвичкaми i вмiннями.
Пpoфеciйнo cпpямoвaне нaвчaння aнглiйcькoï мoви мaйбyтнix iнженеpiв пpoгpaмнoгo зaбезпечення пoкликaне пiдгoтyвaти фaxiвцiв дo виpiшення cклaдниx кoмyнiкaтивниx зaвдaнь в yмoвax пpoфеciйнoï взaeмoдiï. Boнo мae cвoю cпецифiкy. Дo пpoфеciйнo opieнтoвaнoï aнглoмoвнoï кoмпетентнocтi в гoвopiннi у вкaзaниx мaйбyтнix фaxiвцiв вiднocимo лiнгвicтичний, coцioлiнгвicтичний, пpедметний, пcиxoлoгiчний i нaвчaльнo-cтpaтегiчний кoмпoненти, в межax якиx пoтpiбнo здiйcнювaти цю тдготовку.
Л1ТЕРАТУРА
1. Загальноевропейськi Рекомендацп з мовно! освiти: вивчення, викладання, оцiнювання / пер. з англ. О. M. Шерстюк; наук. ред. укр. вид-ня С. Ю. Школаева. - К.: Ленвiт, 2003. - 273 с.
2. Методика навчання шоземних мов i культур: теорiя i практика: п!дручник для студ. класичних, пед. i лiнгвiст. ун-тав / О. Б. Бiгич, Н. Ф. Бориско, Г. Е. Борецька та iн.; за заг. ред. С. Ю. Школаево!. - К.: Ленвiт, 2013. - 590 с.
3. Когут О. Особливост! професшно! спрямованостi та свiтоглядних орiентацiй майбутшх програмiстiв / О. Когут. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.social-science.com.ua/article/507.
4. Тарнопольский О. Б. Методика обучения английскому языку для делового общения: учеб. пособие / О. Б. Тарнопольский, С. П. Кожушко. - К.: Ленвит, 2004. - 192 с.
REFERENCES
1. Zahalnoevropejski recomendatsii z movnoi osvity: vyvchennia, vykladannia, otsinuvannia / nauk. redactor ukr. vydannya S. Yu. Nikolaieva. - Kyiv: Lenvit, 2003. - 273 p.
2. Metodyka navchannia inozemnykh mov i kultur: teoriia i praktyka / za zahaln. red. S. Yu. Nikolaievoi.
[Methods of teaching foreign languages and cultures: theory and practice]. Kyiv: Lenvit, 2013. — 590 p.
3. Kogut О. Osoblyvosti profesijnoi spryamovanosti ta svitoglyadnyh orientatsij majbutnih programistiv. [Elektronnij resurs] - Available at: http://www.social-science.com.ua/article/507.
4. Tarnopolskij О. B. Metodyka obuchenia anglijskomu jazyku dlia delovogo obshchenija: uchebnoje posobije / O. B. Tarnopolskiy, S. P. Kozhushko. - Kyiv: Lenvit, 2004. - 192 p.
Стаття надшшла в редакцию 27.10.2018 p.
УДК 378.14.015.62
DOI 10:25128/2415-3605.18.3.18
LILIYA MORSKA ORCID ID: 0000-0002-4916-383 [email protected], Doctor of Pedagogical Sciences, Professor The University of Bielsko Biala (Poland) Ivan Franko Lviv National University 1 Universytetska Str., Lviv
NATALIA SABAT ORCID ID: 0000-0003-3613-330X [email protected] Teacher
Ivan Franko Lviv National University 1 Universytetska Str., Lviv
THE ROLE OF PSYCHOLINGUISTIC SEGMENT IN THE ORGANIZATION OF THE EDUCATIONAL PROCESS OF FUTURE TRANSLATORS
The article reveals the essence of the psycholinguistic segment which systematizes the psychological mechanisms of translation, including general psychological mechanisms (perception, memory, comprehension), specific-activity mechanisms (level regulation of activity, attention, a proactive reflection of reality (probable forecasting), and specific mechanisms of translation activity (mechanisms of transcoding of external language codes into internal speech codes, mechanism of switching from one language to another, mechanisms of compression and decompression). The process of formation of modern translation theory in socio-historical and psycholinguistic aspects has been observed. It has been concluded that there is a distinct interrelation between language, speech and thinking. The leading parameters that are used as differentiation factors of categories expressed in the language form, are interpreted as universals of human thinking, that is, psycholinguistic universals. The peculiarities of the educational process of future translators have been analyzed. The main aspects of successful preparation offuture translators have been substantiated. With respect to psycholinguistic segment in professional education of translators, there have been defined two types of components of preparation of a future translator: the psychological components include the components of the creative potential of the translator's personality, the psycholinguistic ones presuppose the characteristics of the target
