CC BY
45
Перспективи подальших дослщжень. Вивчення пртективних властивостей пробютичних штамiв MiKpoopraHi3MiB.
Лiтература
1. О создании коллекции промышленных штаммов молочнокислых микроорганизмов с целью использования в инновационных разработках // Федеральное государственное бюджетное учреждение «Всероссийский государственный Центр качества и стандартизации лекарственных средств для животных и кормов» (ФГБУ «ВГНКИ»). - Режим доступа: http://www.vgnki.ru/news/2013/160/. - Заглавие с экрана.
2. Тараканов Б. М. Механизмы действия пробиотиков на микрофлору пищеварительного тракта и организма животных /Б. М. Тараканов // Ветеринария . — 2000. — № 1. — С. 47-54.
3. Калоев Б. Оптимизация микрофлоры кишечника у цыплят и кур / Б. Калоев // Птицеводство. — 2003. — № 3. — С. 11.
4. Башкиров О. Кормовой пробиотик Биоплюс 2Б в современном свиноводстве / О. Башкиров, Ф. Марченков // Птах1вництво. — 2002. — № 3 (2). — С. 50—51.
5. Тараканов Б. М. Микрофлора рубца и продуктивность бычков при пременении Целобактерина / Б. М. Тараканов, Т. А. Николичева, А. И. Манухина // Ветеринария. — 2002. — № 2. — С. 42—47.
6. Апаялахти И. Характеристика микробных сообществ желудочно-кишечного тракта применительно к курам / И. Апаялахти, А. Кеттунен, Х. Грехэм // World's Poultry Science Journal, Vol. 60, June 2004. — P. 224—230.
7. Холдоенко А. Пробиотический препарат «Эсид-ПАК» / А. Холдоенко, Д. Давтян // Птицеводство. — 2003. — № 1. — С. 20—21.
8. Смирнов В. В. Влияние комплексного пробиотика Споролакта на микробиоцеоноз кишечника теплокровных / В. В. Смирнов, С. Р. Резник, В. А. Вьюницкая / Мшробюлопчний журнал. — 1995. — Вип. 57, № 4. — С. 42—48.
9. Хоулта Дж. Краткий определитель Берги. — Москва. — 1980. — 495 с.
Стаття надшшла до редакцИ 8.10.2015
УДК 619 : 616. 99 : 639.3
Лавршенко I. В., к.вет.н., Передера О. О., Жерноак I. А. © Полтавська державна аграрна академ1я ОСОБЛИВОСТ1 КЛ1Н1ЧНОГО ПЕРЕБ1ГУ КОЛУМНАР1ОЗУ У
СКАЛЯР1Й
У статтг наведено дат щодо клМчних ознак колумнарюзу скалярш. Встановлено, що хвороба характеризуется ураженням зябер, шюри, з подальшим оголенням м 'язовог тканини, у окремих особин - некрозом плавниюв та зябрових кришок. Вгд хворих риб були iзольован збудники Flavobacterium columnare, яю при культивуванн на МПА утворювали маленью круглi nрозорi колонп, що згодом муттшали i набували кремово - бтого кольору, на кров 'яному агарi - зони гемолiзу. Мжроскотчними до^дженнями культури встановлено наявтсть паличкоподiбних бактерш, сформованих у конгломерати: довгi окремi ланцюжки або скупчення куполоподiбног форми.
Ключов'1 слова: скалярП, колумнарюз, Flavobacterium columnare.
УДК 619: 616. 99: 639.3
Лавриненко И. В., к.вет.н., Передера А., Жерносик И. А. © Полтавская государственная аграрная академия ОСОБЕННОСТИ КЛИНИЧЕСКОГО ТЕЧЕНИЯ КОЛУМНАРИОЗА В
СКАЛЯРИЙ
В статье приведены данные относительно клинических признаков колумнариозу скалярий. Установлено, что болезнь характеризуется поражением жабр, кожи, с последующим обнажением мышечной ткани, в отдельных особей - некрозом плавников
© Лавршенко I. В., Передера О. О., Жерноак I. А., 2015
112
и жаберных крышек. От больных рыб были изолированы возбудители Flavobacterium columnare, которые при культивировании на МПА образовывали маленькие круглые прозрачные колонии, впоследствии мутнишалы и приобретали кремового - белого цвета, на кровяном агаре - зоны гемолиза. Микроскопическими исследованиями культуры установлено наличие палочковидных бактерий, сформированных в конгломераты: длинные отдельные цепочки или скопления куполообразной формы.
Ключевые слова: скалярии, колумнариоз, Flavobacterium columnare.
UDC 619: 616. 99: 639.3
Lawrynenko I. V., Perederiy O. O., Zhernosik I. A.
Poltava State Agrarian Academy
CLINICAL COURSE KOLUMNARIS DISEASE IN SCALAR
The article presents data on clinical signs kolumnaris scalar. It is established that the disease is characterized by lesions of gills, skin, followed by exposure of muscle tissue, in some individuals — necrosis fins and gill covers. From sick fish pathogens were isolated Flavobacterium columnare, which when cultured formed small round transparent colonies that later acquired and cream - white on blood agar - a zone of hemolysis. Microscopic examination of culture, the presence of rod-shaped bacteria, formed in conglomerates, some long chains or clusters dome shape.
Key words: kolumnarioz, Flavobacterium columnare.
AKBapiyMicrnKa - дуже давне, поширене i pi3Ho6i4He xo6i. Вона мае безлiч напрямюв: одш aKBapiyMicrn бшьше захоплеш рибами, iншi - розводять рептилш, безхребетних або займаються акварiyмним садiвництвом. Кожен любитель хоча б раз стикався з хворобами риб i рослин, складною адаптащею органiзмiв до акварiyмних умов. Найбшьш улюбленими рибками багатьох людей е скалярп.
Скалярiя звичайна досягае в довжину 12-15 см, у висоту - до 25 см, проте розмiри тша значно залежать вщ об'ему акварiyма. Тшо ромбовидно! форми, з боюв майже плоске. Спинний та анальний плавщ витягнуп, трикутно! форми. Самщ бшьш^ лоб у них крупший i ширший, спинний плавець довший; у самок в райош гениального отвору горбок i черевце бшьше опукле. Найбшьш поширеш п'ять основних рiзновидiв забарвлення скалярп звичайно!, виведених селекщонерами: мармурова - по тшу розкидаш чорш плями i штрихи; зебра - у не! бшьше, шж зазвичай, вертикальних темних смуг з боюв; золота - загальний фон забарвлення золотий з рожевим вщтшком; шлейфова - у не! особливо довп плавщ, що нагадують шлейф; чорна - загальний фон тша оксамитово-чорний. Скалярп спокшш, гращйш рибки, добре вживаються з сомами, представниками лабiринтових риб i цихлщ, райдужницями та шшими рибами [1].
Середовищем юнування для риб е вода разом з грунтом, мшрооргашзмами, водоростями i безхребетними тваринами. Вiд нього залежать вс життевi процеси, що вщбуваються в !х органiзмi: дихання, харчування, кровообiг, нервова дiяльнiсть, розмноження, рют та розвиток. Тому для нормально! життедiяльностi риб i пiдтримки на високому рiвнi !х стiйкостi до захворювань необхiдно створити в акварiyмi найбiльш оптимальнi екологiчнi умови. У акварiyмi всi живi органiзми тюно пов'язанi мiж собою, якщо !х кiлькiсне спiввiдношення, а також сольовий, газовий i температурний режим будуть оптимальними, настае бюлопчна рiвновага. Проте в умовах евтрофшацп екологiчно!' нiшi перевагу отримують бактерi!', пристосованi до yтилiзацi! високомолекулярно! органiки, такими е представники
113
умовно-патогенно! мшрофлори, яка завжди наявна у вод^ на поверхш тша та у кишкiвнику риб (Гаврилш К. В., 2008) [2].
Яюсш змiни в складi мшробюценозу, що характеризуються зниженням частки грампозитивних мiкроорганiзмiв i багаторазовим зростанням загально! бактерiально! забрудненостi, провокують розвиток захворювань риб. При цьому значно зростае частка грамнегативно! мiкрофлори, зокрема аеромонад та представниюв родин Enterobacteriaceae i роду Flavobacterium.
У внутрiшнe середовище органiзму риб потрапляють штами умовно-патогенно! мшрофлори з високим рiвнем продукування факторiв агреси. Встановлено, що першими проникають у внутрiшнe середовище i дають початок iнфекцiйному процесу Bacillus spp., Sarcina spp., Flavobacterium spp., Aeromonas sobria, A. schubertii, A. eucrenophila [3].
Метою нашо! роботи було вивчення особливостей клшчного переб^у колумнарюзу скалярш.
Матерiал i методи. Клшко-експериментальш дослiдження проводили упродовж 2014 р. на базi кафедри патолопчно! анатомп та iнфекцiйно! патологи Полтавсько! державно! аграрно! академп. Дiагностику захворювань риб здiйснювали комплексно: з урахуванням клiнiчних ознак та результата мшробюлопчних i мiкроскопiчних дослiджень.
Результати дослщження. Найбiльш раннiми ознаками колумнарюзу у скалярш були втрата апетиту та притискання грудних плавниюв до черева. Хвора риба ставала малорухливою, переважно знаходилася бшя поверхш води, постшно заковтуючи повiтря; дихальнi рухи при цьому були прискореними. Бшя ротово! порожнини, на плавниках та поверхш тша з'являлися дшянки ураження - бiлi плями, нерiдко вони були вкрит пухнастим нальотом (рис. 1, 2). Дiаметр уражень спочатку становив 3-5 мм, а через кшька дшв швидко збiльшувався, досягаючи po3MÍpÍB 1-2 см.
Рис. 1,2. Загальний вигляд хворих скаляр1й
У чорних скалярш штенсивнють ураження була неоднаковою. У особин, що захворiли, виразки були глибокими, що призводило до втрати значно! частини ешдермюу та оголення м'язово! тканини (рис. 3-6). Даш ураження мали двi зони: свггло-рожеву у центрi та свпло-шру по перифери. Такий вигляд ран свщчить про хронiчний перебiг шфекцшного процесу та нашарування грибково! мшрофлори. У бiльшостi чорних скалярiй, у яких захворювання зареестрували пiзнiше, рани були неглибокими, свггло-рожевого кольору. Ускладнення грибковою мiкрофлорою не виявляли.
114
Рис. 3-6.Ураження шкчрн та оголення м'язово'' тканини на бокових поверхнях скалярш
У окремих скалярш реестрували ураженнi в дiлянцi спинного плавника: вщбувався повiльний некроз тканини (рис 7).
Рис. 7. Некроз плавни^в скаляры
У бiльшостi особин спочатку реестрували почервонiння шкiри бия ротово! порожнини, а також на зяберних кришках (рис 8, 9).
Шзшше на цих мiсцях утворювалися виразки рiзноl величини та форми. Ротова порожнина риб при цьому ставала деформованою, що утруднювало прийом корму (рис 10, 11).
115
Рис. 8, 9. Почервоншням шкчри бшя ротово'' порожнини
Рис.10, 11. Деформащя ротово'' порожнини скалярш
Виразки ставали дедал глибшими 1 поступово перетворювалися на перфоративш отвори тд ротовою порожниною та в зяберних кришках (рис. 12,13).
Рис.12, 13. Утворення перфоративних отвор1в пщ ротовою порожниною та в зябрових кришках
При розтиш загибло! риби ввдзначали потемншня зябрових пелюсток, вони втрачали еластичшсть та легко розривалися (рис 14, 15). Вщ загибло! риби було вщбрано матер1ал для бактерюлопчних досл1джень - шматочки зябер, уражеш
116
д^нки шюри, внутршш органи. З вщбраних тканин проводили поави на МПА, шкубували при 26°С впродовж 24 год.
Рис.14, 15. Потемншня зябрових пелюсток
Найбiльш штенсивний рiст реестрували з тканин зябер та внутршшх органiв. На МПА через 24 години культивування виростали велик прозорi свiтло-рожевi колони, що мали блискучу поверхню та були дещо опуклими. Згодом мутнiшали i набували кремово - бiлого кольору (рис. 16). На кров'яному агарi навколо колонш виявляли чтсу зону гсмолпу (рис. 17).
Рис. 16. Колони мiкроорганiзмiв на МПА.
Рис. 17. Колони мiкроорганiзмiв на кров'яному агарi
Пiд час мiкроскопiчного до^дження культури виявляли довгi, тонкi палички. Скупчення бактерiй утворювали стовпчики, нерщко куполоподiбноl форми.
При пересiвi культури на кров'яний агар реестрували рют колонш бшого кольору, навколо яких була вираженою зона гемолiзу (рис. 17). Мшроскошчними дослiдженнями культури встановлено також наявнють паличкоподiбних бактерiй, сформованих у конгломерати: довп окремi ланцюжки або скупчення у виглядi «сша» (рис. 18, 19).
Отриманi морфолопчш властивост збудника при культивуваннi на поживних середовищах та мiкроскопiчних дослщженнях дають змогу iдентифiкувати його як Flavobacteгium со1итпаге.
Висновки: До колумнарюзу сприйнятливi усi види скалярiй. Першi випадки колумнарiозу характеризувалися ураженням зябер, шюри, з подальшим оголенням м'язово! тканини, у окремих особин - некрозом плавниюв та зябрових кришок. У скалярiй, що захворiли шзшше, захворювання перебiгало у легкiй форм^ що може свщчити про певний iмунний захист, що виник в процес етзооти. За хронiчного перебпу вiдбуваеться ускладнення грибковою мiкрофлорою.
117
Рис. 18, 19. Збудник Р1ауоЬас1епит со1итпаге при зафарбуванш метиленовим сишм (зб. х 1000)
В1д хворих риб були 1зольоваш збудники Flavobacterium со1ишпаге - на МПА через 24 години культивування утворювалися маленьк кругл1 прозор1 колони, що згодом мутнши 1 набували кремово - бшого кольору, на кров'яному агар1 - зони гемол1зу. Мжроскотчними досл1дженнями культури встановлено наявшсть паличкопод1бних бакгерш, сформованих у конгломерати: довп окрем1 ланцюжки або скупчення куполопод1бно! форми.
Л1тература
1. Клаус Файт Домашний акварум. Советы и рекомендации М.: Книжный клуб семейного досуга, 2012. - 128 с.
2. Гаврилин К. В., Ершова Т. А., Мамыкина Г. А. Распространенность заразных заболеваний среди тропических рыб // Российский ветеринарный журнал. Мелкие домашние и дикие животные. - 2008. - № 3. - С. 18 - 20.
3. Гаврилин К. В. Вторичные бактериальные осложнения при протозоозах рыб // Материалы научной конференции Теория и практика борьбы с паразитарными болезнями. М.: Россельхозакадемия, 2008. - С. 118 - 120.
Стаття надшшла до редакцп 16.09.2015
УДК 619:616.2/.98-091:636.4
Лкова В. В., к. вет. н., доцент ©
Нацюнальний унгверситет б!оресурс1в г природокористування Украгни,
м. Кигв, Украгна Гавриленко О. С., к. вет. н.
Украгнський державний науково-досл!дний шститут нанобютехнологш та ресурсозбереження, м. Кигв, Украгна
ПАТОМОРФОЛОГ1ЧНА Д1АГНОСТИКА ЕНЗООТИЧНО1 ПНЕВМОНИ В
СВИНЕЙ
Показано, що основними критергями патоморфологгчно'г дгагностики ензоотичног пневмони у свиней е зм!ни, характеры для десквамативног пневмони з гемораггчним акцентом або Штерстиц1ально'г пневмони I деструкцгя еттелгю 6ронх1в. Завершенням хвороби е пневмофЮроз як результат продуктивного запалення.
© Люова В. В., Гавриленко О. С., 2015
118
