CC BY
16
УДК 639.211./3.09
Гриневич H.G., к.вет н., доцент © Бглоцеркгвсъкий нацюналъний аграрнийутеерситет Yaroslav Losinski, director fish compani «PLUS», Gdansk, Poland
ЙСРСЕНЮЗ ЛОСОСЕВИХ РИБ
3 розвитком форел1вництва в Украж розширюютъся зв 'язки гз заруб1жними кратами по iмпорту жри i Monodi форел1 та деяких iнших eudie лососевых рыб. У зв'язку з цим виникае потенцтна загроза завезення в нашу крату з iкрою та рыбою збудниюв таких тфекцтних захворюванъ, як: фурункулъоз, eipycna гемораг1чна септицем1я, тфекцтний некроз тдшлунково! залози та йерсетоз.
Ключое1 слоеза: райдужна форель, йерсетоз, хвороба «червоного рота», екзофталъм, септицем1я, крововиливи.
Вступ. Розвиток рибного господарства на внутршшх водоймах та впровадження шдустр1ального рибництва з високим ступенем штенсифкацп не можуть усшшно проводитися без пщвищення загально! рибницько! i ветеринарно-саштарно! культури ще! галуз1 агропромислового комплексу Украши. На сучасному eTani, за р1зних форм власност1, важливе значения мае науково-техшчне та нормативно-правове забезпечення ¿хтюпатолопчного контролю у рибницьких водоймах та оперативно! лжвщаци хвороб риб (2, 3).
Особливу небезпеку несуть збудники шфекцшних та швазшних хвороб, що мало вивчеш, або Ti, що рашше не рееструвалнся у певного виду риб чи на певнш територп.
Иерсенюз, хвороба «червоний рот», «кишечно-червонорота хвороба» -викликаеться бактер1ею Yersinia ruckeri (родина Enterobacteriaceae). Вперше виявлена в США в 1950-х. На сьогодшшнш день поширена в швденних штатах Канади, а в Сврот у прибалтшських регюнах: твшчних районах Шмеччини та Польщ1, у Норвегп. Рееструеться не лише в лососевих, але i у сипв, золотого карася, великоротого американського окуня, осетрових риб (1,4).
Збудник - грамнегативна рухлива, пряма або злегка з1гнута паличка, розм1ром 2-7x2 мкм. На щшьних поживних середовищах виростають Kpyrai глади випукл1, маслянист! безбарвш колони. Вщомо 5 серотитв бактерп, та ешзоотп йерсенюзу викликають два I-II (3).
Найбшьш сприйнятлива до йерсенюзу е райдужна форель, потенцшно сприйнятлив1 i Bei лососевг Иерсенюз nepeöirae у вид1 септицемп, а також у гострш, пщгострш та хрошчнш формг Риба стае в'ялою, втрачае апетит, поверхня тша чорше. Вщм1чаються крововиливи навколо рота, в ротовш иорожниш, на пщнебшш, язищ, зябрових кришках, бия основи илавниюв, та в дшянщ ануса. Захворювання часто супроводжуеться кровотечею i3 зябер. У
© Гриневич H.G., Yaroslav Losinski, 2012
56
деяких риб збшьшене черевце. У зв'язку з набряком тканин голови е виразки в дiлянцi рота, виникае одностороннш, шзшше двостороннш екзофтальм, руйнуються оч1 (Рис 1).
При розтиш спостер1гаеться крововиливи в печшщ, шдшлунковш залоз1, плавальному м1хур1, жировш тканиш, черевщ, пiлopичниx придатках, гонадах та м'язах. Нирки, печшка та селезшка збшьшеш ¿з ч1тко вираженими некротичними вогнищами. € характерне гостре запалення слизово'1 оболонки шлункового тракту. У деяких випадках - кров стае водянистою через значне зниження кшькост1 червоних кров'яних тiл. Представлен! змши в основному в дшянщ голови характеризуются як хвороба «червоного рота» (Рис 2). Загибель риби наступае на 5-12 день [ може продовжуватися 30-60 дшв. За температури води 15-18 С йерсенюз перебкж: у бшьш важкш формь
Матер1ал 1 методи. Матер1алом дослщжень були ешзоотичш характеристики йерсешзу, методи д1агностики хвороби.
Результати власних дослщжень
Як показали наш1 дослщження, найчаспше хвор1е молодь форел1 розм1рно1 групи 6-6 см, при довжиш риби вщ 12,5 см захворювання мае переб1г хрошчний. Летальнють становить 100%. Виснажена та вгодована риба хвор1е частше.
Серед фактор1в, що сприяють виникненню та поширенню захворювання, можна видшити наявнють стрес1в (маншулящ!* з рибою, проведен! вручну), надлишок амошю та продуклв метабол1зму риб, а також дефщит кисню у вод1, висою показники щшьносл посадки.
Д1агноз на йерсенюз ставили на основ1 видшення збудника з урахуванням ешзоотичних даних, кшшчних ознак та патологоанатом1чних даних.
Рис.1. Виразки в дшянщ рота та екзофтальм.
Для д1агностики досл1джень i3 KpOBi, паренх1матозних оргашв i заднього вiддiлy кишечнику робили nociB на чашки з МПА. Пос1ви шкубувалися протягом 48 годин при температур! 22-25 °С. При температур! 37°С picT вщм1чався пригшчений. На агарових середовищах Yersinia ruckeri росла у вигляд1 круглих, бших, злитих м1ж собою колонш. При щентифжащ1 збудника
57
враховувалося, що грам негативна палочка, розм1ром 1-3 мкм, оксидазанегативна, каталазанегативна, зброджуе глюкозу до кислоти без газу. Не ферментуе лактозу, сахарозу, рафшозу, розрщжуе желатин, редукуе штрити та штрати, виявляе сильну лтсштичну актившсть.
Рис.2. Крововиливи навколо рота та в ротовш порожнинь
Хвора риба пщдавалася комбшованш терапи сульфамеразину та антибютиюв.
Слщ вщм1тити, що на сьогодшшнш день йерсенюз форел1 в Укра!ш не зареестровано, але без проведения комплексу ветеринарно-саштарних i профшактичних заход1в неможливо досягнути повноцшного вирощування риби до потр1бно! товарно! кондиц11 i забезпечити ефективний розвиток форел1вництва.
Висновки. 1. 3 метою профшактики йерсен1озу рекомендуеться використовувати вакцину.
2. Дотримуватися комплексу ветеринарно-саштарних i проф1лактичних заход1в при перевезенш ¿кри та рибопосадкового матер1алу.
Л1тература
1. Багер О.Н., Мусселиус В. А., Стрелков Ю.А. Болезни прудовых рыб. -М.: Лег.и.пищ.пром, 1981.- 319 с
2. Вовк H.I. 1хтюпатолопчний контроль рибгосподарських водойм Укра!ни // Тваринництво Укра!ни. - 2002. - N 5. - C. 25-26.
3. Давыдов О.Н., Исаева Н.М., Круковская Л.Я. Ихтиопатологическая энциклопедия. - К.: Укр. фитосоциал. центр, 2000. - 164 с.
4. Z.Jara, A. Chodyniecki Ichtiopatologia. - Wroclaw, 1999.- 478s.
Summary N. Je. Grynevych Bila Tserkva State Agrarian University Yaroslav Losinski, director fish compani «PLUS», Gdansk, Poland It follows notices, that specific treatment is not at a ERM trout. For this reason this question needs the use of new, modern and ecologically safe preparations. Thus, problem of ERM in the trout economies of western region of Ukraine, is and needs the detailed study.
Рецензент - к.б.н., доцент Божик В.Й.
58
