CC BY
12
УДК 639.3:619.99
Божик О.В., асистент; Пукало П.Я., к.вет.н., старший викладач © (obozhyk@hotmail. com)
Лъв\всъкый нацюналъныыутеерсытет еетерынарногмедыцыны та бютехнологт
¡мет С.З. Гжыцького
ПАРАЗИТОЛОГ1ЧНА СИТУАЦ1Я У ФОРЕЛЕВОМУ ГОСПОДАРСТВ1 „РИБНИЙ ПОТ1К" РАХ1ВСБКОГО РАЙОНУ ЗАКАРПАТСБК01
ОБЛАСТ1
Вивчено паразытолог1чну сытуацт у ставах господарства ,,Рыбный nomix" протягом nepiody вырощування форел1. Простежено основт захворювання, ят рееструютъся в даному гocnodapcmei.
Ключое1 слова: форель, екстенсывтстъ iнвазИ, ттенсывтстъ твази, Haünpocmirni, моногенетычт сысуны, трематоды.
Вступ. У ставових рибних господарствах часто спостер1гаються pi3Hi захворювання, яю шод1 прнзводять до масово! загнбел1 рнб. Причини захворювання можуть бути як незаразного (найчастше - несприятлив1 умови середовища), так i заразного (виникнення хвороби через наявшсть Bipyciß, бактерш, грибюв i р1зних паразитарних безхребетних) характеру [4, 6].
Вщомо, що швазшш хвороби ускладнюють вирощування повноцшного рибопосадкового матер1алу основних об'ект1в риборозведення: знижують його вгодовашсть та штенсившсть росту, риба втрачае в Maci до 15-20%, а втрати у результат! сповшьненого росту складають 26%. Ще бшьш вщчутними е економ1чш втрати у риборозплщниюв, як1 не можуть виростити повноцшний рибопосадковий матер1ал. Продуктившсть господарств через хвороби риб у хрошчнш форм1 знижуеться на 25-30%, а у випадку гострого nepeöiry ешзоотш - на 75-90%. [2].
Матер1ал i методи дослщження. Важливим паразитолопчним показником е визначення екстенсивност1 та штенсивност1 швазп. Як вщомо з л1тературних даних [3, 5], найчастше у форелевих господарствах риба уражаеться найпростшими, моногенетичними сисунами та трематодами.
Дослщження проводили у ставах форелевого господарства „Рибний потк" Рах1вського району Закарпатсько! област1 у перюд з 2010 по 2011 рр. Обстеженню пщдавалися мальки, цьогор1чки, р1чняки та двор1чки форель Для цього раз на мкяць вщбирали 3i ставив по 25 особин форел1 р1зних вжових груп i проводили повний паразитолопчний розтин за методом I.G. Биховсько!-Павловсько! [1].
Результата дослщження. У результат! проведених паразитолопчних дослщжень встановлено, що у хворо! риби було виявлено таких паразита: серед найпростших - Ichtyophtirius multifilis, Apiosoma piscicolum, Costia necatrix,
© Божик O.B., Пукало П.Я., 2012
13
Hexamita truttae, Trichodina nigra, моногенетичних сисушв - Diplostomum spathaceum, трематод - Gyrodactylus salaries. Вказаш збудники паразитарних захворювань були використаш для визначення екстенсивност1 та штенсивност1 заражения форели
Результаты дослщжень i3 вивчення паразитофауни райдужно! форел1 у господарств1 „Рибний пот1к" у pi3Hi сезони року показано у табл. 1.
Таблиця 1
ПаразитолоНчна ситуащя у форелевому господарств1 „Рибний потж"
PaxiBCBKoro району Закарпатсько'1 обласн
Вид збудника (паразита) Екстенсившсть швазп, % 1нтенсившсть швазп
Зима
Ichtyophtirius multifilis 23,1 1,2
Apiosoma piscicolum 0 0
Costia necatrix 10,7 0,3
Hexamita truttae 21,9 0,4
Trichodina nigra 81,8 1,2
Diplostomum spathaceum 43,8 1,3
Gyrodactylus salaries 26,1 0,8
Весна
Ichtyophtirius multifilis 56,4 3,3
Apiosoma piscicolum 21,2 1,2
Costia necatrix 27,1 0,3
Hexamita truttae 48,6 0,7
Trichodina nigra 56,0 0,7
Diplostomum spathaceum 28,2 1,2
Gyrodactylus salaries 62,5 1,5
Л1то
Ichtyophtirius multifilis 97,0 5,6
Apiosoma piscicolum 78,0 2,6
Costia necatrix 56,2 1,4
Hexamita truttae 71,4 2,0
Trichodina nigra 97,2 2,3
Diplostomum spathaceum 68,3 2,9
Gyrodactylus salaries 78,8 0,4
OciHb
Ichtyophtirius multifilis 67,2 3,5
Apiosoma piscicolum 65,6 1,8
Costia necatrix 27,5 0,7
Hexamita truttae 46,7 1,4
Trichodina nigra 69,2 2,1
Diplostomum spathaceum 39,7 1,6
Gyrodactylus salaries 34,0 0,8
Выявлено, що ураження паразитами райдужно! форел1 у pi3Hi пори року були вщмшними. Так, екстенсивн1сть ураження форел1 збудником Ichtyophtirius multifilis виявилася найвищою вл1тку. У цей пер1од екстенсившсть ¿нваз11 становила 97,0 %. Навесш i восени риба уражалася майже наполовину менше,
14
вщповщно - 56,4 % i 67,2 %, i найнижчою уражешсть риб ¿хт1офт1р1усом рееструвалася взимку - 23,1 %.
Ураження риби паразитом Apiosoma piscicolum вперше встановили навесш у 21,2 % риб; влп-ку уражешсть форел1 вже складала 78,0% та незначно зиижувалася восени - 65,6%. Даш щодо ураження паразитом Costia necatrix показують, що взимку збудник уражав 10,7% риби, навесш 27,1%, вл1тку -56,2% i восени - 27,5%. Уражешсть риби гексам1тозом (Hexamita truttae) вперше виявлено взимку у 21,9% молод1 форел1, 48,6 % - навесш, 71,4 % -вл1тку та 46,7 % риб восени. Паразит Trichodina nigra уражав молодь форел1 найбшьше у зимовий (81,8 %), л1тнш (97,2 %) та осшнш (69,2 %) перюди; навесш було виявлено 56,0% уражених риб. Збудник Diplostomum spathaceum найбшьше уражав форель у л1тш мкящ (68,3 %); ураження ним форел1 восени становило 39,7%, взимку - 43,8 % i навесш - 28,2 %. Паразитарного оргашзму Gyrodactylus salaries найбшьше виявляли вл1тку - 78,8% риб, навесш та восени кшьккть збудник1в знижувалася - 62,5 i 34,0% вщповщно; найменше ураження риб встановлено у зимовий перюд - 26, 1% риб. У цшому екстенсившсть заражения паразитами райдужно! форел1 у господарств1 „Рибний потк" була найвищою у л1тнш пер ¿од року.
Середня штенсившсть ураження форел1 Ichtyophtirius multifilis становила взимку 1,2, навесш - 3,3, вл1тку - 5,6 i восени - 3,5. Под1бне збшьшення ¿нтенсивност1 заражения за порами року встановлено i для Hexamita truttae (вщповщно 0,4, 0,7, 2,0 i 1,4), Costia necatrix (вщповщно 0,3; 0,3; 1,4 i 0,7), Diplostomum spathaceum, (1,3; 1,2; 2,9 i 1,6), Trichodina nigra (1,2; 0,7; 2,3; 2,1). Збудника Apiosoma piscicolum взимку ми не виявляли, однак паразит незначно уражав рибу навесш (1,2), р1зко зростало ураження вл1тку (2,6) та знижувалося восени - середня штенсившсть заражения молод1 райдужно! форел1 становила 1,8. Середня штенсившсть заражения форел1 Gyrodactylus salaries становила вщповщно 0,8; 1,5, 0,4 i 0,8 паразитанарибу.
Висновки: 1. Основними паразитами райдужно! форел1 у господарств1 „Рибний пот1к" е HaftnpocTimi - Ichtyophtirius multifilis, Apiosoma piscicolum, Costia necatrix, Hexamita truttae, Trichodina nigra, моногенетичш сисуни -Diplostomum spathaceum i трематоди - Gyrodactylus salaries.
2. Заражешсть риб цими збудниками суттево впливае на зниження ефективност1 рибницьких процес1в, спричиняе зниження приросту маси, плодючост1, а також загибел1 риб, що в свою чергу призводить до значних економ1чних збитюв.
Л1тература
1. Быховская-Павловская И.Е. Паразиты рыб. Руководство по изучению / И.Е. Быховская-Павловская - Л.: Наука, 1985. - 121 с.
2. Брудастова М.А. Справочник по рыбоводству / М.А. Брудастова, Р.Л. Вишнякова, А.П. Архангельский. - М.: Московский рабочий, 1984. - 224 с.
3. Вовк H.I. 1хт1опатолог1чний контроль рибгосподарських водойм Укра!ни H.I. Вовк // Тваринництво Украши. - 2002. - N 5. - C. 25-26.
15
4. Разведение рыбы и раков // Практическое пособие. - Ростов-на-Дону: изд-во „Проф-Пресс", 2001. - 192 с.
5. Gomulka P. Profilaktyka ogolna w chowie i hodowli ryb / P. Gomulka, A. Sivicki Coroby ryb hodowlanych // Wyd. Olsztyn: IRS. - 1994. - S. 331-342.
6. Jara Z. Ichtiopatologia / Z. Jara, A. Chodynieck. - Wydawnictwo Akademii Rolniczej we Wroclawiu. - Wroclaw, 1999. - S. 356-359.
Summary
Bozhyk O.V., Pukalo P.Y. (obozhyk@hotmail.com) Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named after S.Z. Gzhytskyj, Lviv PARASITOLOGICAL SITUATION IN TROUT FARM "RYBNYY POTIK" IN RAKHIV DISTRICT OF TRANSCARPATHIAN REGION It has been studied the parasitological situation in "Rybnyy potik" farm ponds during the season of trout breeding. The main diseases registered in this fish-breeding farm are retraced.
Key words: trout, extent of infestation, the intensity of infection, protozoa, monogenetic flukes, trematodes.
Рецензент - к.б.н., доцент Божик В.Й.
16
