CC BY
29
тдвищення концентрацп загального бшка на 5,5%, тсд як iншi дослщжуваш показники були дещо нижчими вiд величин контрольно! групи, проте залишалися у межах фiзюлоriчноi норми.
Висновки. Ветеринарний лшарський засiб Бiовiр володie слабо вираженою кумулятивною активнютю, коефiцieнт кумуляцп становить 8,31 одинищ. Застосування препарату призводило до збшьшення кiлькостi еритроцитiв, концентрацп гемоглобiну та загального бшка, вщповщно, на 4,1, 5,5 та 5,5%, що вказувало на стимулящю гемопоезу та посилення бшоксинтезувально! функци печiнки.
Перспективи подальших дослiджень. Подальшi дослiдження будуть спрямованi на визначення впливу препарату на оргашзм тварин в субхронiчному дослщь
Лiтература
1. Доклшчш досл1джень ветеринарних лшарських засоб1в / I. Я. Коцюмбас, О. Г. Малик, I. П. Патерега та in.; За ред. I. Я. Коцюмбаса. - Льв1в: Тр1ада плюс, 2006. -360 с.
2. Токсиколопчний контроль нових засобiв захисту тварин: Методичш рекомендацп / М. В. Косенко, О. Г. Малик, I. Я. Коцюмбас та ш. - К., 1997 - 34с.
3. Хавкин А. И. Микробиоценоз кишечника и иммунитет // РМЖ. - 2003. - т. 11, №3. - С.122-126.
4. Hye Jim Kim. Lipoteichoic acid and muramyl dipeptide synergistically induce maturation of human dendritic cells and concurrent expression of proinflammatory cytokines / Hye Jim Kim, Jae Seung Yang, Sang Su Woo et al. // J. Leukoc. Biol. - 2007. - Vol. 81. -P. 983-989.
5. Adam A., Lederer E. Muramyl peptides: Immunomodulators, sleep factors, and vitamins. // Stevens D.G., ed. Medical research reviews. - Vol. 4. - N.Y.: Wiley and Sons. -1984. - P. 111-152.
6. Сидоров К. К. О некоторых методах количественнной оценки кумулятивного еффекта / К. К. Сидоров // Токсикология нових промышленных химических веществ. -1967. - Вып. 9. - Л.: Медицина. - С. 19-27.
7. Lim K. S. A method for the evaluation of cumulation and tolerance by the determination of acute and subchronic median effective doses / K. S. Lim, K. G. Rink, H. G. Glass // Arch. Intern. Pharmacodyn. Ther. - 1961. - Vol. 130. - P. 336-353.
Стаття надшшла до редакцИ 8.10.2015
УДК 619:615.5:636.5
Кушшр I. М., д. вет. н. (igorku70@gmail.com) ©
Державный науково-досл1дний контрольный тститут ветеринарних npenapamie
та кормових добавок, м. Львiв
ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ СПОРОУТВОРЮЮЧИХ М1КРОРГАН1ЗМ1В НА НОРМОФЛОРУ КИШЕЧНИКА КУРЕЙ— ВАЖЛИВИЙ ЕТАП КОНСТРУЮВАННЯ ПРОБЮТИЧНОГО ПРЕПАРАТУ
У стaттi наведено результати до^джень впливу спороутворюючих штaмiв мiкрооргaнiзмiв, яю були видтеш з кишок здорових курей, на мжрофлору травного тракту птищ. Встановлено, що на 10 добу тсля застосування до^дних штaмiв змтювався як якюний, так i ктьюсний склад мжрофлори. Зокрема, до початку до^дження культури Bifidobacterium, Lactobacillus, як вiдiгрaють надзвичайно важливу роль у процес травлення, були наявш в мШмальнш кiлькостi, а тсля застосування до^джуваних штaмiв мiкрооргaнiзмiв, гх юльюсть значно збыьшилась.
© Кушшр I. М., 2015
107
Кргм того, необхгдно зазначити, що тсля застосування пробготичних штамгв значно зменшилась кглькгсть умовно-патогенног та патогенног мгкрофлори. Наприклад, на 15 добу кглькгсть грибгв роду Candida зменшилась, у залежност1 вгд пробготичного штаму, з 7,94±0,11 105 до 1,35±0,05 104КУО/г (штам B. subtilis 3), та до 1,2104±0,061 КУО/г (штам B. subtilis 13).
Ключов1 слова: мгкрофлора, дисбактергоз, спороутворюючг бактергг, нормофлора, пробютик.
УДК 619:615.5:636.5
Кушнир И. М., д. вет. н.
Государственный научно-исследовательский контрольный институт ветеринарных препаратов и кормовых добавок, Львов, Украина
ИЗУЧЕНИЯ ВЛИЯНИЯ СПОРООБРАЗУЮЩИХ МИКРООРГАНИЗМОВ НА НОРМОФЛОРУ КИШЕЧНИКА КУР - ВАЖНЫЙ ЭТАП КОНСТРУИРОВАНИЯ ПРОБИОТИЧЕСКОГО ПРЕПАРАТА
В статье приведены результаты исследований влияния спорообразующих штаммов микроорганизмов, выделенных из кишечника здоровых кур, на микрофлору пищеварительного тракта птицы. Установлено, что на 10 сутки после применения исследованных штаммов изменялся как качественный, так и количественный состав микрофлоры. В частности, к началу исследования культуры Bifidobacterium, Lactobacillus, которым принадлежит чрезвычайно важная роль в процессе пищеварения, были в минимальном количестве, а после применения исследуемых штаммов микроорганизмов, их количество значительно увеличилось. Кроме того, необходимо отметить, что после применения пробиотических штаммов значительно уменьшилось количество условно-патогенной и патогенной микрофлоры. Например, на 15 сутки количество грибов рода Candida уменьшилась, в зависимости от пробиотического штамма, с 7,94 ± 0,11 • 105 до 1,35 ± 0,05 • 104 КОЕ/г (штамм B. subtilis 3), и к 1,2 • 104 ± 0,061 КОЕ/г (штамм B. subtilis 13).
Ключевые слова: микрофлора, дисбактериоз, спорообразующие бактерии, нормофлора, пробиотик.
UDC 619:615.5:636.5
Kushnir I. M.
State Scientific-Research Control Institute of Veterenary Preparations and Feed Additives, Lviv, Ukraine
STUDY OF THE INFLUENCE OF THE SPORE-FORMING MICROORGANISM ON THE FLORA OF THE INTESTINE OF CHICKEN -
IMPORTANT STAGE OF THE DEVELOPMENT OF PROBIOTIC
PREPARATION
In the article presented results of studies of the influence of spore-forming microorganism strains, that have been isolated from the intestines of healthy chickens, on the microflora of the digestive tract of birds. We found out that qualitative and quantitative composition of microflora have changed on the 10-th day after application of experimental strains. In particular, before the study of the culture Bifidobacterium, Lactobacillus, which play very important role in the process of digestion, they were in the small number, and after applying the experimental strains, their number has significantly increased. In addition, it should be noted that after using of probiotic strains significantly decreased number of conditionally- pathogenic and pathogenic microflora. For example, on 15th day the number offungi of the genus Candida decreased, depending on the probiotic strain , from 7,94 ± 0,11
108
• 105 to 1,35 ± 0,05 • 104 CFU/g (strain B. subtilis 3) and to 1,2 ± 0,061 • 104 CFU/g (B. subtilis strain 13).
Key words: microflora, dysbacteriosis, spore-forming bacteria, flora, probiotics.
Вступ. Впровадлження пробютичних препарата у практику ветеринарно1 медицини мае певш труднощi пов'язаш з недостатшм рiвнем розвитку бютехнологи, вiдсутнiстю бази для наукових дослщжень та використанням штамiв з промислових колекцiй мiкроорганiзмiв, що не завжди е прийнятним [1]. Однак, пробiотики все часпше використовуються для стимулювання неспецифiчного iмунiтету, профiлактики i лiкування шлунково- кишкових iнфекцiй рiзноl етюлоги, при розладах травлення алiментарноl етюлоги, що виникають внаслiдок рiзкоl змiни складу ращону, порушення режимiв годiвлi, технологiчних стрешв, а також при порушеннi мшрофлори кишок пiсля лiкування антибiотиками та шшими антибактерiальними хiмiотерапевтичними препаратами. В основi цих процесiв закладенi мехашзми ди пробiотикiв на мiкрофлору кишок i в цiлому на оргашзм [2].
Стан здоров'я птицi залежить, в певнш мiрi, вiд сшввщношення рiзних таксономiчних груп мiкроорганiзмiв у кишках. 1нтенсивне !х розмноження починаеться з перших дшв життя курчат. Проте, вони можуть бути як корисними для оргашзму, так i умовно-патогенними та навггь патогенними. Порушення певного сшввщношення мiж цими групами призводить до дисбактерiозiв i розладiв травного тракту, що часто зус^чаються у молодняку. Тому за рахунок пробютиюв необхiдно поповнювати кiлькiсть корисних мiкроорганiзмiв, якi мають виражену антагонютичну активнiсть до патогенно1 мiкрофлори. Це, без сумшву, мае позитивний вплив на збереженють i продуктивнiсть птищ [3].
Пробiотики розробляються як альтернатива кормовим антибютикам. Пробiотичнi препарати, до складу яких входять спороутворюючi бактери, здатнi ефективно утворювати ферменти (протеазу, лшазу i амiналазу), що сприяе засвоюванню корму, покращенню його конверси, що веде, вiдповiдно, до тдвищення продуктивностi та маси тiла птищ. Спороутворюючi штами, завдяки високому антагошзму i конкуренцil, здатнi змiнювати рН середовища та пригнiчувати розмноження ентеропатогенних мiкроорганiзмiв, сприяють потенцiюванню або тдтримуванню оптимального видового складу кишково1 мкрофлори [4].
У ветеринарнiй практицi застосовуються пробiотики на основi спороутворюючих бактерш, якi продукують бiологiчно-активнi речовини, що необхщш для росту iнших бактерш, утилiзують шкiдливi продукти обмiну i таким чином, пiдтримують мiкробну рiвновагу в травному трактi [5].
Одним з перспективних шляхiв удосконалення пробютиюв, призначених для бактерiальноl терапil е новий шдхщ до пiдбору ефективних штамiв, що включае детальний аналiз !х впливу на нормофлору, умовно-патогенну та патогенну мшрофлору кишок у курей [6].
При конструюванш пробiотикiв важливе значення мае !х вплив на рiзнi групи мiкроорганiзмiв травного тракту [7,8]. Тому метою роботи було вивчити корегуючу дда пробiотичних шамiв на нормофлору кишечника сшьськогосподарсько1 птицi
Завдання дослiдження: визначити вплив пробютика та спороутворюючих штамiв мiкроорганiзмiв B. subtilis 3, B. subtilis 13 на мшрофлору травного тракту птищ.
109
MaTepian i методи. Для визначення впливу пробютика Lactiferm-50, що мютить стабiлiзовану культуру молочнокислих бактерш Enterococcus faecium. та спороутворюючих штамiв мiкроорганiзмiв B. subtilis 3, B. subtilis 13, що були видшеш з кишок здорових курей, на мшрофлору травного тракту птицi, проводили мшробюлопчне дослiдження проб фекалiй до введення культур i на 10 та 15 добу тсля початку застосування видшених штамiв та пробютика. Дослщи проводили на курях породи 1за-Браун, вiком 12 тижнiв. Для вшх груп курей були створеш однаковi технологiчнi параметри вирощування (щшьшсть посадки, температурний режим, освiтлення, повпрообмш). Пробiотик Lactiferm-50 та дослiджуванi культури штаму B. subtilis застосовували курям з розрахунку 2 млрд. м. т на 1 голову.
Мшрофлору шлунково-кишкового тракту курей визначали шляхом, посiвiв проб фекалiй на вщповщш елективнi та селективнi середовища: Enterobacteriacea — Плосюрева, Левiна, вiсмут-сульфiт агар, Ендо; Lactobacillus - МРС агар; Bifidobacterium - тюглшолеве; Candida - середовище Сабуро, Чапека; Staphylococcus — середовище Чистовича (жовтково-сольовий агар); мшрооргашзми роду Bacillus — середовище Громико. 1дентифшащю бактерш проводили згщно з визначника бактерш Берджi [9]. В процес щентифшаци видiлених мiкроорганiзмiв, поряд з загальноприйнятими методами, використовували комерцшш тест-системи для визначення рiзних видiв мiкрорганiзмiв.
Результати дослiджeнь. Перед початком застосування пробютика та дослщних штамiв мiкроорганiзмiв B. subtilis 3, B. subtilis 13, встановили кшьюсний та яюсний склад мiкрофлори кишок здорових курей. Через 10 та 15 дiб провели повторне дослщження проб фекалш для встановлення кшьюсного та якiсного складу мiкрофлори кишок тсля застосування дослщних штамiв та пробютика Lactiferm-50. Результати дослщжень подаш в табл. 1.
Таблица 1
Вплив дослщних пробютичних штaмiв на мжрофлору кишечнику курей
(M±m, n=5)
Мжрооргашзми Кшьшсть м1крооргашзм1в (КУО/г)
До застосування Штам B. subtilis 3 штам B. subtilis 13
Через 10д1б Через 15д1б Через 10д1б Через 15д1б
Bifidobacterium spp. 102 107 108 108 108
Lactobacillus spp. 1,3±0,03 • 102 2,66±0,03 • 106*** 4,14±0,08 • 106*** 2,2±0,1 • 106*** 3,2±0,1 • 106***
E.coli 3,72±0,08 • 107 2,14±0,11 •106 1,45±0,1 •106 1,74±0,05 •106 0,92±0,008 •106
Proteus spp. 104 103 102 103 103
Staphylococcus spp. 3,72±0,08 •106 2,38±0,083 •104 1,29±0,089 • 102 2,12±0,08 • 105 1,21±0,074 10 3
Bacillus spp. 6,8±0,11 103 2,3±0,083^105 4,5±0,1 • 107 5,3±0,89 •106 4,8±0,074 • 107
Гриби роду Candida 7,94±0,11 • 105 5,1±0,1 •104 1,35±0,05 •104 4,19±0,07 •104 1,2±0,061 •104
Примггка в цiй i наступнш таблищ:*** - Р< 0,001
110
Як видно з даних, наведених у табл. 1, як тсля застосування дослщних штамiв вже на 10 добу значно змшився як яюсний, так i кшьюсний склад мшрофлори. Зокрема, культури Bifidobacterium, Lactobacillus, як вiдiграють надзвичайно важливу роль у процес травлення, були наявш в мiнiмальнiй кiлькостi до початку дослщження, а пiсля застосування дослщних штамiв мiкроорганiзмiв, !х кшьюсть значно збiльшилась. Вже на 10 добу застосування пробютичних культур кшьюсть бактерiй роду Bifidobacterium збiльшилась з 102 до 107 КУО/г (штам B. subtilis 3), а при застосуванш штаму B. subtilis 13 до 108 КУО/г, вщповщно збшьшилась кiлькiсть мiкроорганiзмiв роду Lactobacillus з 1,3±0,03 102 до 2,66±0,03 106 КУО/г (штам B. subtilis 3), та кшьюсть мiкроорганiзмiв роду Lactobacillus - до 2,2 ±0,1 • 106 КУО/г (штам B. subtilis 13).
Слщ вщмггити, що пiсля застосування пробiотичних штамiв значно зменшилась кiлькiсть умовно-патогенно1 та патогенно1 мiкрофлори. Зокрема, на 15 добу кшьюсть грибiв роду Candida зменшилась з 7,94±0,11105 до 1,35±0,05 104 КУО/г (штам B. subtilis 3), а при застосуванш штаму B. subtilis 13 - до 1,2-104±0,061 КУО/г, кшьюсть бактерш Proteus зменшилась з 104 до 102 (штам B. Subtilis 3, а при використанш штаму B. subtilis 13 до 103 КУО/г. Кшьюсть мiкроорганiзмiв роду Staphylom^us зменшилась з 3,72±0,08 106 до 1,29±0,08102 КУО/г (штам B. subtilis 3), а при застосуванш штаму B. subtilis 13 - до 1,21±0,074-103 КУО/г.
Для того, щоб встановити ефективнють застосування дослщних штамiв спороутворюючих мiкроорганiзмiв на корекцiю мiкрофлори кишок курей, для порiвняння в контролi застосовували пробютик Lactiferm-50. Через 10 i 15 дiб визначали якiсний i кшьюсний склад мiкрофлори травного тракту (табл. 2).
Таблиця 2
Вплив пробiотика Lactiferm-50 на мiкрофлору кишечнику курей (М±т, n=5)
Мжрооргашзми Кшьшсть м1крооргашзм1в (КУО/г)
До застосування Lactiferm-50
10 д1б 15 д1б
Bifidobacterium spp. 102 108 108
Lactobacillus spp. 1,2102 2,68±0,83 106*** 5,18±0,04 106***
E. coli 3,3±0,12106 2,53±0,083-106 1,78±0,08106
Proteus spp. 104 103 102
Staphylom^us spp. 3,68±0,13 106 2,74±0,089 104 1,58±0,08104
Bacillus spp. 6,75±0,12103 2,445±0,54 10 3,6±0,054 107
Гриби роду Candida 2,8±0,083 105 4,3±0,12104 2,3±0,07-104
Як видно з даних наведених в табл. 2, що пробютик Lactiferm-50 проявляе також позитивний вплив на мшрофлору кишок курей.
Пробютичш спороутворюючi штами B. subtilis, у порiвняннi з пробютиком мають майже однаковий ефект, однак виявились ефективнiшi щодо зниження кшькосп мiкроорганiзмiв Staphylocосcus. Зокрема, штам B. subtilis 3, на 15
добу застосування, знижував його кшьюсть на чотири ступеш, а пробютик Lactiferm-50 на двi ступенi.
Висновок. Застосування пробiотика Lactiferm-50 та пробiотичних штамiв B. subtilis 3 та B. subtilis 13 призводило до корекци мшрофлори кишечнику птицi в сторону збшьшення лакто- та бiфiдобактерiй та зменшення умовно-патогенно1 мiкрофлори.
111
Перспективи подальших дослщжень. Вивчення пртективних властивостей пробютичних штамiв мiкроорганiзмiв.
Лiтepaтуpa
1. О создании коллекции промышленных штаммов молочнокислых микроорганизмов с целью использования в инновационных разработках // Федеральное государственное бюджетное учреждение «Всероссийский государственный Центр качества и стандартизации лекарственных средств для животных и кормов» (ФГБУ «ВГНКИ»). - Режим доступа: http://www.vgnki.ru/news/2013/160/. - Заглавие с экрана.
2. Тараканов Б. М. Механизмы действия пробиотиков на микрофлору пищеварительного тракта и организма животных /Б. М. Тараканов // Ветеринария . — 2000. — № 1. — С. 47-54.
3. Калоев Б. Оптимизация микрофлоры кишечника у цыплят и кур / Б. Калоев // Птицеводство. - 2003. - № 3. - С. 11.
4. Башкиров О. Кормовой пробиотик Биоплюс 2Б в современном свиноводстве / О. Башкиров, Ф. Марченков // Шж!вництво. - 2002. - № 3 (2). - С. 50-51.
5. Тараканов Б. М. Микрофлора рубца и продуктивность бычков при пременении Целобактерина / Б. М. Тараканов, Т. А. Николичева, А. И. Манухина // Ветеринария. -2002. - № 2. - С. 42-47.
6. Апаялахти И. Характеристика микробных сообществ желудочно-кишечного тракта применительно к курам / И. Апаялахти, А. Кеттунен, Х. Грехэм // World's Poultry Science Journal, Vol. 60, June 2004. - P. 224-230.
7. Холдоенко А. Пробиотический препарат «Эсид-ПАК» / А. Холдоенко, Д. Давтян // Птицеводство. - 2003. - № 1. - С. 20-21.
8. Смирнов В. В. Влияние комплексного пробиотика Споролакта на микробиоцеоноз кишечника теплокровных / В. В. Смирнов, С. Р. Резник, В. А. Вьюницкая / Мшробюлопчний журнал. - 1995. - Вип. 57, № 4. - С. 42-48.
9. Хоулта Дж. Краткий определитель Берги. - Москва. - 1980. - 495 c.
Стаття надшшла до редакцИ 8.10.2015
УДК 619 : 616. 99 : 639.3
Лавршенко I. В., к.вет.н., Передера О. О., Жерноак I. А. © Полтавська державна аграрна академ1я ОСОБЛИВОСТ1 КЛ1Н1ЧНОГО ПЕРЕБ1ГУ КОЛУМНАР1ОЗУ У
СКАЛЯР1Й
У статтг наведено дат щодо клМчних ознак колумнарюзу скалярш. Встановлено, що хвороба характеризуешься ураженням зябер, шюри, з подальшим оголенням м 'язовог тканини, у окремих особин - некрозом плавниюв та зябрових кришок. Вгд хворих риб були iзольован збудники Flavobacterium columnare, яю при культивуванн на МПА утворювали маленью круглi nрoзoрi колонп, що згодом муттшали i набували кремово - бтого кольору, на кров 'яному агарi - зони гемoлiзу. Мжроскотчними до^дженнями культури встановлено наявтсть паличкoпoдiбних бактерш, сформованих у конгломерати: дoвгi oкремi ланцюжки або скупчення купoлoпoдiбнoг форми.
Ключов'1 слова: скалярП, колумнарюз, Flavobacterium columnare.
УДК 619: 616. 99: 639.3
Лавриненко И. В., к.вет.н., Передера А., Жерносик И. А. © Полтавская государственная аграрная академия ОСОБЕННОСТИ КЛИНИЧЕСКОГО ТЕЧЕНИЯ КОЛУМНАРИОЗА В
СКАЛЯРИЙ
В статье приведены данные относительно клинических признаков колумнариозу скалярий. Установлено, что болезнь характеризуется поражением жабр, кожи, с последующим обнажением мышечной ткани, в отдельных особей - некрозом плавников
© Лавршенко I. В., Передера О. О., Жерноак I. А., 2015
112
