CC BY
16
4. Daly C. H. Age-related changes in the mechanical properties of human skin / C. H. Daly, G. F. Odland // J. Investigative Dermatology. - 1979. - Vol. 73, № 1. - P. 84-87.
5. Lapiere C. M. The ageing dermis: the main cause for the appearance ofold' skin / C. M. Lapiere // British J. of Dermatology. -1990. - V. 122, № 35. - P. 5-11.
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ РЕГИОНАРНОГО СОСУДИСТОГО РУСЛА КОЖИ ПРИ ПРОВЕДЕНИИ ЭСТЕТИЧЕСКИХ ОПЕРАЦИЙ В БОКОВОЙ ОБЛАСТИ ЛИЦА Куцевляк В.И., Билаш С.Н.
Лицо каждого человека, является главной характеристикой внешности, отличается свош индивидуальностью, потому понятно желание сохранить эти особенности в течении жизни. При глибоких возрастных изменениях наиболее эффективным остается хирургический метод лечения. Морфометрическая оценка и рентгенологические исследования особенностей кровоснабжения поверхностных тканей боковой области лица, проводились на 30 препаратах кожно-жировых лоскутов. Анализ результатов морфометрического исследования указывает на то, что в дерме и гиподерме околоушно-жевательной области менее выражены артериальные и венозне сосуды по сравнению с щечной областью. С помощью рентгенологических и морфометрических исследований определены особенности ангиоархитектоники кожи и гиподермы боковой зоны лица, выражающиеся в наличи идвухосновных источников кровоснабжения (ветвилицевой и поперечнойартериилица).
Ключевые слова: сосуд, кожа, тдтяжка мягких тканей
лица.
Стаття надшшла 8.03.2016 р.
MORPHOLOGICAL FEATURES OF THE REGIONARNY VASCULAR COURSE OF SKIN
WHEN CARRYING OUT AESTHETIC OPERATIONS IN SIDE AREA OF THE PERSON Kutsevlyak V. I., Bilash S. N.
The face of each person, isthemain characteristic of appearance, differsin the identity there foreitis clear to keep desire the sefeatures during life. Atpro found age changes by the most effective there is a surgical method of treatment. Themorphometri casses smentand radiological researches of features of blood supply of surface fabrics sides it es ofthe person, were carried out on 30 preparations of skin andfattyrags. The analysis of results of morphometric researchindic at esthatin a termand a gipoderma of parotidand chewing are arteria land venous vessels incomparis on with shchechny area are lessex pressed. Features the angioarkhitektonik of skin and a gipoderma of a side face zone who are expres sedavailable two main sourcesof blood supply (a branchof a facial and crossartery of the person) are defined by radiological and morphometric researches.
Key words: vessel, skin, lifting of soft facial tissues.
Рецензент Аветиков Д. С.
УДК 576.852.24:612.014.3]:615.246.1
БЮСУМ1СН1СТЬ 1НДИГЕННИХ ТА ПРОБ1ОТИЧНИХ ШТАМ1В ЛАКТОБАКТЕРШ В
ЕКСПЕРИМЕНТ1
В експеримент на бших мишах моделювали антибютико-асоцшований дисбактерюз кишечника впродовж трьох дшв. Зафксовано повну елiмiнацiю Escherichia coli та Bifidobacterium spp., значне зменшення юлькост Lactobacillus spp. та пролiферацiю грибiв роду Candida spp. Пюля iмплантацiI лактобактерш встановлено низьку ефективнють корекцп мжрофлори при використанш аутоштамiв у порiвняннi з пробютичними. У перюд самовщновлення, через 26 дшв тсля початку експерименту, вщбулось поступове встановлення вихщних юльюсних показниюв Lactobacillus spp. у конрольнш грут та грут з використанням аутоштамiв, яке значно перевищувало рiвень лактобактерш у групах iз застосуванням пробютичних штамiв лактобактерш.
Ключовi слова: лактобактерп, умовно-патогенш мкрооргашзми, дисбактерюз, пробютик «Лактобактерин», бюкорекщя.
На сьогодш проблема збереження кишкового еубюзу з метою створення сприятливих умов для жигтед1яльност людського оргашзму належить до важливих проблем у сучаснш ктшчнш i профшактичнш медициш. «М1кробна екосистема людини, з одного боку, вщр1зняеться вщ шших систем феноменально багатофункцюнальною, жнттезабезпечуючою актившстю, але з 1ншого -надзвичайно високою вразливютю, е специф1чннм б1олог1чннм ¡ндикатором будь-яких зм1н в орган1зм1» [16]. Ниш юнуе безл1ч препарат1в, яю негативно впливають на к1льк1сн1 та яюсш характеристики приеп1тел1альних б1опл1вок, зокрема через шпбування найц1нн1шого анаеробного компонента i зб1льшення умовнопатогенно1 флори [2, 3]. Найпотужшший негативний вплив на мшробну екосистему серед медикаментозних засоб1в мають антиб1отики та 1хне часто неадекватне застосування, особливо з профшактичною метою [16, 19, 20, 22].
З формуванням дисбюзу насамперед зменшуеться популяц1йний р1вень у б1отоп1 облпатних представник1в анаеробно1 цукрол1тично1 флори (б1фщобактерш, лактобацил та 1н.) i на цьому тш спостер1гаеться зростання р1вня популяц1й умовно-патогенних м1кроорган1зм1в, як ентеробактерш, так i ентерокок1в, клострид1й, стафшокоюв, др1жджопод1бних гриб1в i 1н. та зростання 1хнього агресивного потенц1алу [16].
Сучаст методи корекцн порушень у мшробнш eKOCTCTeMi людини базуються на використаннi широкого спектру бюлопчних препараив i спещальних харчових продуктiв найчастiше створених на основi лактобактерiй [16, 18].
Потрiбно врахувати той факт, що пробютик не повинен конкурувати з шдигенною нормофлорою, яка завжди е бшьш фiзiологiчною для кожного конкретного iндивiдуума, нiж екзогеннi бактерiйнi симбiонти, навт i3 найвищим потенцiалом корисних властивостей [16].
Одшею з причин вщсутност ефекту або низько! ефективностi пробютиюв е !хня чужерiднiсть по вщношенню до внутрiшнього середовища людського оргатзму [1, 10]. Вiдсутнiсть виживання пробютичних мiкроорганiзмiв у кишечнику бiлих мишей [6] е непрямим доказом юнування мiкробiоти кишечника людини як самостшного органу: ця структура подiбна на тканину вищих органiзмiв, отримала в науковш лiтературi назву «парацитолопчно! системи» [9, 10]. В рамках дослщжень з реалiзацil концепцн пробютикотерапн проводяться роботи на новому рiвнi, в основi яких лежить використання в якост пробiотикiв аутоштамiв мiкроорганiзмiв (аутопробютиюв) кишково! мiкробiоти [4, 12, 15, 23]. Але останш проведенi дослщження свiдчать про можливе набуття чужерщност (гетерологiчностi) iндигенними штамами лактобактерiй тсля культивування на штучному поживному середовищ^ пiсля чого !х можна вважати бютехнолопчними [14].
Штучне заселения бютошв органiзму iнокульованими штамами лактобактерiй пробютиюв найчастiше носить транзиторний характер [6]. Важливим чинником у вщновленш мшрофлори кишечника е бiосумiснiсть мiж iндигенними та iнокульованими штамами лактобактерiй. Моделювання експериментального дисбактерiозу у лабораторних тварин необхщне для вивчення характеру змш складу i властивостей кишково! мшрофлори, а також для обгрунтування пiдходiв з метою корекцн мiкроекологiчних порушень. Вщтак, отриманi в експериментi на лабораторних тваринах результати можна в подальшому екстраполювати на органiзм людину як в планi профiлактики, так i лiкування дисбактерiозiв [11].
Зпдно останнiх даних лiтератури, короткочасне застосування антибiотикiв може сприяти тривалим наслщкам на екосистему кишечника. Так, Jerberg i спiвавт. показали, що 7-денне застосування клiндамiцину викликае короткотривалi порушення в мiкробiоценозi. Значнi змiни стосуються бактероадв, якi не вiдновлювались до належного рiвня упродовж двох роюв пiсля вiдмiни антибiотикiв [20]. Подiбне дослiджения було виконано Dethlefsen i спiвавт., але отриманi результати вказують на зменшення стабiльностi i рiзноманiтностi однiе! третини мiкробних спiльнот кишечника тсля 5-денного курсу ципрофлоксацина. Бшьшють мiкробних спiльнот вiдновлювались до первинного стану через 4 тижш тсля припинення лiкувания, але разом з тим ряд мiкроорганiзмiв не вщновлювались навiть через 6 мiсяцiв тсля вщмши антибiотика [19]. Lindgren i спiвавт. встановили, що застосування клiндамiцину суттево змiнюе варiабельнiсть Enterococus spp. [21]. Крiм цього, дослiдження на мишах, iз застосуванням qPCR техшки свiдчать, що загальна кiлькiсть мшробно! популяцн вiдновлюеться упродовж одного тижня пiсля вiдмiни антибiотика, коли змши в складi i популяцiйнiй рiзноманiтностi серед бактероlдiв i фiламентних бактерш зберiгались до 3 тижнiв [17].
Метою роботи було вивчення симбютичних взаемовщносин штамiв iндигенних та пробютичних лактобактерш in vivо.
Матерiал та методи дослщження. Дослiджения проводили на моделi бiлих безпородних мишей-самцiв масою 18-22 г, яких утримували в стандартних умовах [5] у вщповщносп з правилами Свропейсько! конвенцil по захисту хребетних тварин. Для створення експериментального дисбактерюзу було вибрано антибютики широкого спектру дн лiнкомiцин та ципрофлоксацин. Лiнкомiцин мае протимiкробну дда на грампозитивну аеробну i анаеробну мшрофлору i в тому чи^ на представникiв нормофлори (Lactobacillus spp. та Bifidobacterium spp.) [6]. Ципрофлоксацин е ефектившшим щодо грамнегативних мiкроорганiзмiв. Усiм мишам вводили доочеревинно антибютики з розрахунку на 1 кг ваги: лшкомщин та ципрофлоксацин по 0,4 мг протягом трьох дтв. Пюля введення антибютиюв мишей (n=27) подiлили на чотири групи, яким до основного харчового рацюну додавали: першш групi мишей (контроль) стерильний фiзiологiчний розчин, n=6; другiй груш ^ндигент штами лактобактерiй, n=7; третш -iнокульованi штами лактобактерiй пробютиюв, n=7; четвертiй - сумiш штамiв iндигенних та iнокульованих лактобактерiй, n=7.
Для видiлення i кiлькiсноl оцшки мiкрофлори кишечника мишей вiдбирали 1 г випорожнень, розводили методом десятикратних розведень у стерильному фiзiологiчному розчиш i розсiвали на щiльнi диференцшно^агностичш i селективнi середовища для видшення
ентеробактерш, стафшокоюв, ентерокоюв та грибiв роду Candida spp. Для видiлення лактобактерiй використовували стандартне середовище MRS-агар (de Man, Rogosa, Sharpe, Iндiя), а бiфiдобактерiй середовище Блаурока. Iдентифiкацiю лактобактерiй проводили за морфотинкторiальними, культуральними та бiохiмiчними властивостями з використанням тестiв АР1-20 (Hi Меdia, Iндiя). Забiр фекалш для оцiнки мiкрофлори проводили до- i пiсля введення антибiотикiв, тсля 10-денно! бюкорекцп та через 13 дшв (перiод вiдновления).
Корекцiю дисбактерюзу проводили пробiотичним препаратом «Лактобактерин» (Бюфарма, Кив). Живу культуру L. plantarum 8P-A3 з пробiотичного препарату отримували культивуванням в мiкроаерофiльних умовах спочатку у тюгаколевому середовищi, а по^м на MRS-агарi. Для вiдновлення мшрофлори мишам згодовували разом з кормом щоденного рацюну суспензiю лактобактерiй у кшькосп 1мл густиною 107 мкр.^л/мл десять днiв поспiль.
Статистичну обробку експериментальних даних здiйснювали за допомогою програми Excel для персонального комп'ютера. Значущють рiзницi мiж двома показниками оцшювали за критерiем Стьюдента. Рiзницю вважали достовiрною за Р<0,05 [5].
Результати дослщження та ix обговорення. У ходi експериментально створеного антибютико-асоцшованого дисбактерiозу середовище кишечника бiлих мишей зазнало значних мшроеколопчних змiн. У дослщжуваних тварин пiд впливом антибютиюв виявлено вираженi пептичнi розлади, як супроводжувались здуттям живота та порушенням перистальтики кишечника. Маса мишей вщ початку експерименту зменшилась у 1,19±0,38 рази, летальних випадкiв серед тварин не зафшсовано.
Пiсля 3-денного доочеревинного введення лiнкомiцину та ципрофлоксацину в мишей вщбирали фекалп для бактерюлопчного дослiджения. Для оцiнки мiкробiоценозу обрано кшьюсш показники основних представникiв фекально! мiкрофлори бiлих мишей. У вшх мишей спостерiгалась повна елiмiнацiя Escherichia coli та Bifidobacterium spp. у порiвняннi з показниками до початку експерименту (5,37 ±0,07 та 6,32±0,09 lg КОЕ/г вiдповiдно). Встановлено значне зменшення кiлькостi Lactobacillus spp. - 1,67±0,38 проти 7,29±0,09 lg КОЕ/г. Дещо знижена концентрацiя стафiлококiв на 1,1 lg КОЕ/г, проте ентерокоюв стало бiльше на 0,59 lg КОЕ/г та встановлено пролiферацiю грибiв роду Candida spp. до 2,01± 0,4 lg КОЕ/г за вщсутност грибiв до експерименту (табл.1).
Таблиця 1
Стан мiкробiоти кишечника мишей за умов антибштикоасоцшованого дисбiозу
Мкрооргашзми Популяцшний piBeHb MiKpoopraHi3MiB (lg КУО/г)
До введення антибютиюв Пiсля введення антибiотикiв
Escherichia coli 5,37±0,07 0 р<0,05
Staphylococcus spp. 4,59±0,09 3,49±0,34 р<0,05
Enterococcus spp. 5,17±0,03 5,76±0,17 р<0,05
Candida spp. 0 2,01±0,4 р<0,05
Lactobacillus spp. 7,29±0,09 1,67±0,38 р<0,05
Bifidobacterium spp. 6,32±0,09 0 р<0,05
На 4-й день тсля введення антибютиюв тваринам дослщних груп проводили корекщю iндигенними та пробiотичними лактобактерiями впродовж 10-ти днiв. Встановлено, що iмплантацiя автоштамiв лактобактерiй мало сприяе вщновленню мiкрофлори (рис. 1, 2), оскшьки за результатами дослiджень у 1- та 2-ш групах тварин кiлькiснi показники ушх дослiджуваних мiкроорганiзмiв практично не вiдрiзняються (p>0,05).
Характерним для обох груп е незначне зростання кшькост молочнокислих бактерiй Lactobacillus spp. 1,98±0,47 i 2,37±0,2 та Bifidobacterium spp. 1,27±0,5 i 1,74±0,51 lg КОЕ/г, встановлення кiлькiсного рiвия стафiлококiв i ентерококiв, яка була до початку експерименту та пролiферацiю грибiв роду Candida spp (р<0,05). Кiлькiсть E.coli у порiвняннi iз даними до введення антибютиюв зменшилась до 4,25±0,13 lg КОЕ/г (р<0,05).
Як видно iз представлених результатiв у 3-ш та 4-iй групi концентрацiя молочно-кислих бактерш у фекалiях пiсля iмплантацil пробiотичних штамiв суттево зросла: Lactobacillus spp. до 5,84±0,25 та 5,54±0,16 (р<0,05) та Bifidobacterium spp. до 3,91 ± 0,27 та 3,87±0,25 lg КОЕ/г (р<0,05) вiдповiдно. Але разом з тим зросла пролiферацiя Staphylococcus spp., Enterococcus spp. та E.coli (р<0,05) i дещо знизилась кшьюсть грибiв роду Candida spp. (рис. 1).
Незначна рiзниця у показниках ушх дослiджуваних мiкроорганiзмiв мiж 1-ою контрольною та 2-ою групою, яка для корекцп отримувала тшьки власнi штами лактобактерiй,
вказуе на низьку ефектившсть вщновлення нормофлори та формування у виглядi бiоплiвки мшробно-тканинного комплексу кишечника шддослщних тварин.
s
А
чд
•......
ууу х лх
Рис.1. Стан м1кробюти кишечника мишей шсля 10-денно1 корекцн пробютиками.
Рис.2. Юльгасний р1вень Lactobacillus spp.
Для бшьш об'ективно! оцiнки вiдновлення мiкробiоти кишечника мишей в динамщ, фекали було вщбрано через 13днiв пiсля корекцп або через 26 днiв тсля введення антибiотикiв. Слiд зазначити, що у 1- та 2-iй групах тварин вщбулося поступове самовiдновлення кишково! мшрофлори, але тривале у часi: початкових значень вони досягають впродовж останшх днiв у порiвняннi iз 3-ою i 4-ою групою, якi отримували корекцiю пробiотичними штамами i вже вщновили початковi показники на 10-й день (рис. 3). У вшх чотирьох групах зафiксовано зростання кшькосп стафшоксшв та ентерокоюв (р<0,05).
С щкавим той факт, що тсля елiмiнацil пробiотичних лактобацил кiлькiсний рiвень Lactobacillus spp. та Bifidobacterium spp. у 3-й груш становить лише 4,45±0,16 та 5,17 ± 0,11, а в 4-й груш - 4,24 ±0,1 та 5,22±0,13 вщповщно проти 7,72±0,06 та 6,36± 0,15 lg КОЕ/г (р<0,05) в 2-ш групi. Упродовж експерименту з кишечника мишей видшено всього 37 штамiв лактобактерiй. L. acidophilus - 45,95% (17/37) штамiв, L. brevis -
Рис. 3. Динамка вщновлення мнсробюти кишечника 13,51/о (5/37), L. fermentum — 16,22/о (6/37), L. мишей (13 дшв пiсля корекцн) casei - 10,81% (4/37).
У 24,32% (9/37) з них видшено по 2 штами лактобактерш. Було вiдмiчено, що при видшенш L. acidophilus, остання мала виражений антагонiстичний ефект вщносно грибiв роду Candida spp [13].
j w—
/ N
Г t
/
//
1. Складова молочно-кислих бактерш в мiкробiоценозi мишей характеризуеться наступним видовим спектром: L. acidophilus видшено у 45,96%, по два вида лактобактерш у - 27,03%. L. plantarum, яка входить до складу бюпрепарату «Лактобактерин», вщ мишей не було iзольовано.
2. За умов антибютико-асоцшованого дисбактерiозу вiдновлення нормобiоценозу при використанш аутоштамiв лактобактерiй не вiдрiзнялося вiд спонтанного встановлення еубiозу.
3. Швидюсть пролiферацii умовно-патогенних мiкроорганiзмiв переважала вщповщш показники швидкостi нормосимбiонтiв (Lactobacillus spp., Bifidobacterium spp.).
4. Використання для корекцй постмедикаментозного дисбiозу пробютика «Лактобактерин» сприяло швидкому вiдновленню ушх показникiв дослiджених бактерiйних симбiонтiв.
5. Проте вихщних значень лактобактерiй та бiфiдобактерiй було досягнуто лише у вщновний перiод серед мишей 1- та 2-о! груп (спонтанне вщновлення та використання аутоштамiв лактобактерiй).
6. Таким чином, досягнення лшувального ефекту при вживанш комерцiйних бюпрепарапв, потребуе бiльш тривалого застосування i е виправданим, що показано при порiвняннi ефективностi з результатами застосування автоштамiв лактобактерiй.
1. Ардатская М.Д. Дисбактериоз кишечника: понятие, диагностика, принципы лечебной коррекции / М.Д. Ардатская // Consilium medicum. - 2008. - № 10 (8). - С. 86-92.
2. Бережний В.В. Мкроеколопчш порушення у д^ей i сучасш можливост тдвищення ефективностi 1'хньо'1 корекцй! / В.В.Бережний, С.О. Крамарьов, С.С. Шунько [та iн.] // - Ки'в, -2003. - 32 с.
3. Бережной В.В. Микрофлора человека и роль современных пробиотиков в ее регуляции / В.В. Бережной, С.А. Крамарев, Е.Е. Шунько [и др.] // Здоровье женщины. - 2004. - № 1(17). - С. 134-139.
4. Глушанова Н.А. Взаимоотношения пробиотических и индигенных лактобацилл хозяина в условиях совместного культивирования in vitro / Н.А. Глушанова, Б.А. Шендеров // Журн. микробиол. - 2003. - № 2. - С. 56-61.
5. Деркач М. П. Курс варiацiйиоI статистики / М. П. Деркач, Р.Я. Гумецький, М. £. Чабан // - К., -1977. - 208 с.
6. Дармов И.В. Выживаемость микроорганизмов пробиотиков в желудочно-кишечном тракте экспериментальных животных / И.В. Дармов [и др.] // Журн. инфектол. - 2012. - Т. 4, № 1. - С. 68-74.
7. Западнюк И.П. Лабораторные животные / И.П. Западнюк [и др.] // - Киев: Вища школа, -1983. - 383 с.
8. Лаврик Г.С. Характеристика чутливост до антибактершних препара™ лактобактерш, iзольованих з рiзних еколопчних шш / Г.С. Лаврик, О.П. Коршйчук, Л.М. Бурова // Експериментальна та кйшчна фiзiологiя та бiохiмiя. -2009. - №4. - С. 68-73.
9. Николаев Ю.А. Биопленка - «город микробов» или аналог многоклеточного организма / Ю.А. Николаев, В.К. Плакунов // Микробиология. - 2007. - № 76 (2). - С. 149-163.
10. Осипов Г.А. Невидимый орган - микрофлора человека / Г.А. Осипов // - http://www.rusmedserv.com.
11. Патент РФ 2477894, МКИ6 С 01 D 23/28. Способ моделирования дисбактериоза кишечника у лабораторных животных / И.Ю. Чичерин, А.С. Ердякова, И.В. Дармов, И.П. Погорельский, И.А. Лундовских. - заявл. 05.12.2011; опубл. 20.03.2013, Бюл. №1. - 2 с.
12. Патент РФ 2428468 С12 N 1/20, А 61 35/74. Способ индивидуального подбора пробиотических препаратов, содержащих лактобактерии и/или бифидобактерии для элиминации условно-патогенных микроорганизмов, выделенных от пациента при исследовании на дисбактериоз кишечника. Е.А. Оришак, А.Г. Бойцов, Л.Ю. Нилова; заявитель и патентообладатель ГОУ ВПО «Санкт-Петербургская государственная медицинская академия им. И.И. Мечникова ФАЗСР»; опубл. 03.06.2010. http://www1.fips.ru fips_serv1/fips_serv1et.].
13. Тимчук I. В. Колошзащя шлунково-кишкового тракту здорових щурiв грибами роду Candida в експеримент / I. В. Тимчук // Експерим. та клтач. фiзiологiя i бiохiмiя. - 2014. - № 1. - С. 38-43.
14. Чичерин И.Ю. Аутибиотикотерапия / И.Ю.Чичерин, И.П. Погорельский, И.А. Лундовских, [и др.] // Журнал инфектологии. - 2013. Т. 5, № 4. С. 43-54.
15. Шендеров Б.А. Нормальная микрофлора и ее роль в поддержании здоровья человека / Б.А. Шендеров // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., колопрокт. - 1998. - № 8 (1). - С. 61-65.
16. Широбоков В.П. Мкробна еколопя людини з кольоровим атласом / В.П. Широбоков, Д.С. Янковський, Г.С. Демент // - Кшв.- 2009. - 206 с.
17. Croswell A. Prolonged impact of antibiotics on intestinal microbial ecology and susceptibility to enteric Salmonella infection / A. Croswell, E. Amir, P. Teggatz [et al.] // Infect. Immun.- 2009.-Vol. 77, № 7.- P. 2741-2753.
18. Dunne C. In vitro selection criteria for probiotic bacteria of human origin: correlation with in vivo findings / C. Dunne, L. O'Mahony, L. Murphy [et al.] // The American journal of clinical nutrition. - 2001. - Vol.73, № 2. - Р. 386-392.
19. Dethlefsen L. The pervasive effects of an antibiotic on the human gut microbiota, as revealed by deep 16S rRNA sequencing / L. Dethlefsen, S. Huse, M.L. Sogin [et al.] // PLoS Biol.- 2008.- № 6 (11).- 280 р.
20. Jernberg C. Longterm ecological impacts of antibiotic administration on the human intestinal microbiota / C. Jernberg, S. Lofmark, C. Edlund [et al.] // ISME J.- 2007.- N 1.- P. 56-66.
21. Lindgren M. Prolonged impact of a one-week course of clindamycin on Enterococcus spp. In human normal microbiota / M. Lindgren, S. Lofmark, C. Edlund [et al.] // Scand. J. Infect. Dis.- 2009.- Vol. 41, № 3.- P. 215-219.
22. Sullivan A. Effect of antimicrobial agents on the ecological balance of human microflora / A. Sullivan, C. Edlund, & Nord C. E. // The Lancet infectious diseases. - 2001. - Vol.1, № 2. - Р. 101-114.
23.Suvorov A. Gut microbiota, probiotics and human health / A. Suvorov // Bioscience of microbiota, food and health. - 2013. -№ 32 (3). - С. 81-93.
БИОСОВМЕСТИМОСТЬ ШНДИГЕННЫХ И ПРОБИОТИЧЕСКИХ ШТАММОВ ЛАКТОБАКТЕРИЙ В ЭКСПЕРИМЕНТЕ Лаврик Г. С.
В эксперименте на белых мышах моделировали антибиотико -ассоциированный дисбактериоз кишечника в течение трёх дней. Зафиксировано полную элиминацию Escherichia coli и Bifidobacterium spp., значительное уменьшение количества Lactobacillus spp. и пролиферацию грибов рода Candida spp. После имплантации лактобактерий установлено низкую эффективность коррекции микрофлоры при использовании аутоштаммов по сравнению с пробиотическими. В период самовосстановления, через 26 дней после начала эксперимента, наблюдалось постепенное восстановление исходных количественных показателей Lactobacillus spp. в контрольной группе и группе с использованием аутоштаммов, в которых уровень лактобактерий значительно превышал, таковой в группах животных, которым вскармывали пробиотические штаммы лактобактерий.
Ключевые слова: лактобактерии, условно-патогенные микроорганизмы, дисбактериоз, пробиотик «Лактобактерин», биокоррекция.
Стаття надшшла 1.03. 2016 р.
BIOCOMPATIBILITY OF ENDOGENOUS AND LACTOBACILLUS PROBIOTIC STRAINS IN AN EXPERIMENT Lavryk G.S.
Antibiotic-associated intestinal dysbacteriosis was modeled during a three-day experiment on white mice. The complete elimination of Escherichia coli and Bifidobacterium spp, significant reduction in the number of Lactobacillus spp. and the prolieration of fungi of the genus Candida spp. were recorded. After the implantation of lactobacilli, a low efficiency in microflora correction was found using auto strains in comparison to the probiotics. During 26-day self- ealing period after the beginning of the experiment, the gradual mplementation of the initial quantitative indicators of Lactobacillus spp. was made in the ontrol group and in the group with the use of autostrains, which significantly exceled the level of lactobacilli in the groups that used probiotic strains of lactic acid bacteria.
Key words: lactobacilli, conditionally pathogenic microorganisms, dysbacteriosis, Lactobacterin (probiotic), biocorrection.
Рецензент Кущ О.Г.
