CC BY
79
HayKOBHH bîchhk .nHYBME iMeHi C.3. iW^Koro, 2018, T 20, № 87
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMeHi C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.15421/nvlvet8723 http://nvlvet.com.ua/
UDC 619:577.4:636.084.087
Value and feasibility of probiotic use
R.P. Paraniak, B.M. Kalyn, T.B. Nahimiak
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Article info
Received 28.02.2018 Received in revised form
29.03.2018 Accepted 02.04.2018
Stepan Gzhytskyi National
University of Veterinary Medicine
and Biotechnologies Lviv,
Pekarska str., 50, Lviv,
79010, Ukraine.
Tel. :+38-067-258-75-30
E-mail: [email protected]
Paraniak, R.P., Kalyn, B.M., & Nahirniak, T.B. (2018). Value and feasibility of probiotic use. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(87), 116-121. doi: 10.15421/nvlvet8723
The article substantiates the importance, the principle of the action of probiotics, the purpose of their application, the mechanisms of therapeutic and prophylactic action, the effectiveness of the use of probiotic drugs and the feasibility of their application. It is known that the ideal probiotic should be of the origin of the body for which it will be used, be resistant to acids and bile, capable of adhesion and colonization in the intestinal tract or other ecosystems, to produce antibiotic substances, to prevent the development of cario-genic and pathogenic microorganisms, to be safe for use in products and clinics and have a well-defined and validated clinical trial with a positive effect on human or animal health. Positive effects of probiotics are manifested in reducing the duration of toxic effects or increasing the resistance to action of pathogens. The components of probiotics are representatives of normal microflora, and therefore the main mechanisms that determine their degree and direction of healing effect on the host organism are colonization resistance and immunomodulatory ability, regulation of metabolic processes and detoxification action, anti-carcinogenic activity. These functions are implemented through enzymatic, vitamin-synthesizing, antagonistic and adhesive activity. Strains of bacteria of probiotics produce a wide range of digestive enzymes -amylase, lipase, protease, pectinase, endoglucanose and phytase. Important impetus for the use of probiotics was the recommendations and requirements for limiting the use of antibiotics in livestock used for therapeutic purposes. The adverse effect of fodder antibiotics is the appearance of diarrhea in animals, as well as the risk of the formation and rapid reproduction of antibiotic-resistant bacteria such as Salmonella spec. Probiotic drugs are most often used in the treatment of a number of pathological conditions occurring against the background of disturbed normal microflora of the human body. Probiotic drugs can also be used for the prevention and treatment of major dental diseases: caries, chronic generalized periodontitis of catarrhal gingivitis, aphthous stomatitis. In experimental studies, it has been shown that intestinal microbio-ta, interacting with the host organism, can increase the number of osteoclasts, for example, in the femoral bones, and, consequently, decrease their density, which confirms the growth of catabolic activity of bones under conditions of intestinal microbiota dysbiosis. Recently, for the normalization of metabolic processes in the organism of farm animals and poultry began to use probiotic drugs, which, in essence, are a living microbial supplement to the feed and have a positive effect on the body through improving its intestinal microbial balance. Probiotics, as environmentally safe drugs, help to reduce the man-caused and microbial stress on the animals organism in conditions of intensive production of livestock products, which prevents the development of many pathologies in animals, and, consequently, in humans. Probiotic products should be characterized by a pronounced antagonistic activity to a wide range of pathogenic and opportunistic microorganisms, to be strong immunomodulators and to produce bacteriocin and enzymes. The bacteria that are part of the probiotics should remain viable when passing through the gastrointestinal tract of animals and poultry, as well as in the production of feed (for example, in granulation). At present, the effectiveness of the use of probiotics for stimulation of growth intensity and prevention of diseases of young animals, increase of productivity and quality of received products, prevention of gynecological diseases in cows, prevention of viral diseases of bees and increase of their productivity, reduction of parasitic diseases in fish and increase of efficiency of fish farming is substantiated. A promising direction for improving pro-biotics is the development of complex drugs, which include different types of bacterial cultures that complement each other by specific activity and the effect on opportunistic microorganisms.
Key words: probiotics, mechanism of action, environmentally safe drugs, efficiency of use
Значення та доцшьшсть застосування пробттиюв
Р.П. Параняк, Б.М. Калин, Т.Б. Наприяк
Львiвський нацюналъний унiверситет ветеринарноЧ медицини та бютехнологт iменi С.З. Гжицького, м. Львiв, УкраЧна
У статт1 обтрунтовано значення, принцип дп пробютишв, мету Чх застосування, механЧзми лЧкувалъно-профЧлактичноЧ дп, ефективтстъ використання пробютичних препаратЧв I доцтътстъ Чх застосування. ВЧдомо, що Чдеалъний пробютик мае бути за походженням Чз оргатзму, для якого вЧн буде застосовуватися, бути стЧйким до кислот та жовчЧ, здатним до адгезЧЧ та колонЧ-зацЧЧ в кишковому трактЧ або в Чнших еконЧшах, продукувати антибЧотичнЧ субстанцЧЧ, запобЧгати розвитку карЧогенних та пато-генних м1кроорган1зм1в, бути безпечним за використання в продуктах та клЧнЧцЧ I мати чЧтко визначену I пЧдтверджену клшчними дослЧдженнями позитивну дЮ на здоров 'я людини або тварин. Позитивний вплив пробЧотикЧв проявляетъся в скороченнЧ тривало-стЧ токсичного впливу або тдвищення стЧйкостЧ до дп патогенних агентЧв. ПробЧотики як екологЧчно безпечнЧ препарати сприя-ютъ зниженню техногенного та м1кроб1олог1чного навантаження на организм тварини в умовах Чнтенсивного виробництва тва-ринницъкоЧ продукцп, що попереджае розвиток багатъох патологЧй у тварин, а, отже, I у людей. Перспективний напрям удоско-налення пробЧотикЧв -розробка комплексних препаратЧв, до складу яких входятъ рЧзнЧ види бактерЧалъних кулътур, як взаемодопо-внюютъ один одного за специфЧчною активнЧстю та впливом на умовно-патогеннЧ мЧкроорганЧзми.
Ключовi слова: пробютики, мехатзм дп, еколого безпечж препарати, ефективтстъ використання.
В останш роки пробютичш препарати все частше стали застосовуватися при комплекснш терапи ряду патологопчних сташв, що ввдбуваються на тл1 порушено! нормально! мжрофлори оргашзму людини.
Термш «пробютики» вперше запропонували вико-ристовувати в медичнш лггератур1 Lilly i Stillwell в 1965 рощ (Lilley and Stillwell, 1965). Як вщомо, вш був введений як антошм антибютишв. Термшом «пробютик» називали речовини, синтезоваш мжроор-гашзмами, як позитивно впливають на рют шших мiкроорганiзмiв. На даний час шд термшом «пробютики» (ВООЗ, 2002) розумшть препарати, що мютять ж^ мжрооргашзми, яш вщносяться до нормально!, фiзiологiчно i еволюцшно обгрунтовано! мшрофлори кишечника i позитивно впливають на оргашзм господаря (тварини чи людини). Отже, пробютики - це непатогенш ж^ мшрооргашзми, яш надають позитивний вплив на здоров'я оргашзму господаря при вживанш в адекватних шлькостях (Guarner and Schaafsma, 1998; Report of a Joint FAO/WHO).
Сьогодш загально визнано, що вдеальний пробютик мае бути за походженням iз оргашзму, для якого вш буде застосовуватися, бути стшким до кислот та жовч^ здатним до адгези та колошзацп в кишковому тракп або в шших екошшах, продукувати антибюти-чнi субстанцп, запобiгати розвитку карiогенних та патогенних мiкроорганiзмiв, бути безпечним за використання в продуктах та клшнц i мати чiтко визначену i пiдтверджену клiнiчними дослiдженнями позити-вну дiю на здоров'я людини або тварин (Kigel', 2000; Kozlovska et al., 2011).
З щею метою найчаспше використовуеться пробь отичний ефект бактерш родiв Lactobacillus, Bifidobacterium, Ecsherichia, Enterococcus i Bacillus, а також др1ждж1в (Saccharomyces).
Пробiотики представлен п'ятьма поколiннями:
I поколiння - монокомпонентш препарати. Мю-тять один штам бактерiй (бiфiдобактерiй, лактобакте-рш та iн..);
II поколiння - антагошсти, що самостiйно елiмi-нуються з органiзму. Складаються зi спорових бацил та дрiжджеподiбних грибiв;
III поколiння - комбiнованi препарати, що мютять калька штамiв бактерiй. Бактери, що входять до !х складу можуть вiдноситись до одного або рiзних ви-дiв та посилюють дiю один одного;
IV поколшня - синбiотики - комбiнацiя пробюти-чного i пребiотичного компоненту;
V поколшня - рекомбшантш або генно-шженерш пробiотики створенi на основi генно-шженерних штамiв мiкроорганiзмiв, !х структурних компоненпв та метаболiтiв, мають заданi характеристики.
Позитивний вплив пробютишв проявляеться в скороченш тривалосп токсичного впливу або пвдви-щення стiйкостi до дп патогенних агентiв. Механiзми, завдяки яким пробiотичнi препарати сприяють досяг-ненню ряду метаболiчних ефектiв в органiзмi господаря, дуже рiзноманiтнi.
Складовi пробiотикiв е представниками нормально! мшрофлори, а тому основними мехашзмами, що визначають !х ступiнь та напрям оздоровчого впливу на оргашзм хазя!на, е колошзацшна резистентнiсть та iмуномодулююча здатнiсть, регуляцiя метаболiчних процеав та детоксикацiйна дiя, антиканцерогенна актившсть. Цi функцi!' реалiзуються через фермента-тивну, вiтамiнсинтезуючу, антагонiстичну та адгезив-ну активностi. Штами бактерiй пробютишв продуку-ють широкий спектр травних ферментiв - амiлазу, лiпазу, протеазу, пектиназу, ендоглюконазу i фiтазу (Markin and Nesterov, 2018).
Антагонiстична актившсть е надзвичайно важли-вою для пробютичних шташв. Здатнiсть молочнокис-лих та бiфiдобактерiй пригнiчувати розвиток мжроор-ганiзмiв iнших таксономiчних груп е одшею з найва-жливiших бюлопчних властивостей цих мжрооргаш-змiв (Lytvyn et al., 2000; Duggan et al.., 2002).
Мехашзм конкурентно! боротьби з патогенами включае як продукування бацилами бактерiоцинiв i молочно! кислоти, так i створення збiдненого субстратного середовища. Все це сприяе пригнiченню росту патогенно! мiкрофлори. Крiм того, бацили сти-мулюють iмунну систему господаря, збiльшуючи вироблення iмуноглобулiнiв (Markin and Nesterov, 2018).
Вщомо, що пробютичним препаратам властив1 1мунолог1чн1 1 не1мунолог1чн1 аспекти ди. Пробютичш препарати впливають на кишкову мжрофлору шляхом стимуляцп 1мунних мехашзм1в слизово! оболонки тонко! кишки 1 актив1зацИ 1мунних механ1зм1в внасль док аитагошзму / конкуренци з потенцшними пато-генними мшрооргашзмами. 1мунш мехашзми позитивного впливу пробютишв на оргашзм господаря таш: актив1зують локальш мжрофаги для подальшо! презе-нтаци антигену В-лшфоципв, зб1льшують синтез секреторного 1муноглобулшу А, модулюють вмют цитошшв, а також шдукують розвиток гшореактивно-сти до харчових алергешв. Серед не1мунних ефекпв найбшьше значения мають наступи ди: зм1нюють мюцеве рН, створюючи несприятлив1 умови для роз-витку патогенних м1кроорган1зм1в, продукують бак-
тер1оцини, як1 1нг1бують зростання патогенно! м1кро-флори, видаляють в1льн1 радикали, стимулюють про-дукц1ю муцину слизово! оболонки кишечника, пок-ращують функцiонувания 1нтестинального бар'ера, конкурують за адгезш зi слизом та епiтелieм з патогенами i модифiкують патогенш бактерiальнi ендото-ксини (Majdannik, 2002).
Принцип дп пробiотикiв i !х вплив на окремi фiзi-олопчш й зоотехнiчнi показники показано на рис. 1.
Сьогодш пробiотичнi культури важливий компонент для приготування комбiкормiв, адже !х позитив-ний вплив був неодноразово доведений. Пробютики позитивно впливають на кишкову флору тварин, зме-ншують небезпеку виникнення у них шлунково-кишкових захворювань i таким чином тдвищують !х продуктивнiсть.
Рис. 1. Принцип ди пробiотикiв
Важливим поштовхом для застосування пробiоти-к1в стали рекомендацп та вимоги щодо обмеження використання аитибiотикiв у тваринництвi, яш вико-ристовують з терапевтичною метою. Негативний вплив кормових антибiотикiв полягае у виникненнi дiарей у тварин, а також у ризиковi утворення та швидкого розмноження резистентних до антибютишв бактерiй, таких як Salmonella spec.
Основна мета застосування пробютишв - утворення метаболiчно-активно! популяцп пробiотичних бактерiй у травному тракл, що сприяе яшсшй змiнi складу кишково! флори та витiсненню патогенних мiкроорганiзмiв, змiнi складу проте!ну корму на ко-ристь тварини-господаря, а також зб№шенню бакте-рiального синтезу ферменпв та пропускно! здатностi слизово! кишечнику.
Вплив пробютишв рiзний:
- синтезують органiчнi кислоти, перекис водню й антибiотичнi субстанцi!';
- синтезують ферменти й iншi бiологiчно активш субстанцi!, як1 iнактивують токсичнi речовини;
- розмножуються у ШКТ та випсняють патогеннi мiкроорганiзми;
- запобк'ають прикрiпленню патогенних мiкроор-ганiзмiв до стшки кишечника та !х розмноженню;
- сприяють розмноженню домiнаитно! флори методом «конкурентного випснення»;
- стабшзують склад мiкрофлори;
- знижують бактерiальне перетворення завдяки встановленню оптимально! рiвноваги м1ж домiнаит-ною та субдомшантною флорою;
- сприяють мотильносп кишечника, утворенню кишкових клiтин;
- стимулюють iмунну реакцiю;
- сприяють засвоенню поживних речовин, адже вони сприяють подовженню ворсинок та поглиблен-ню крипт кишечнику, а також зменшенню товщини слизово! оболонки.
Однак не кожен штам здатний виконувати ва цi функцi!'. Крiм того, для позитивного ефекту необх1д-но, щоб достатня кiлькiсть пробiотичних бактерiй досягла певного вщщлу травного тракту.
Протеолтгичш, пектинолiтичнi, лiполiтичнi i це-люлозолггичш властивостi бактерiй роду Bacillus, впливаючи на процеси травлення, можуть призводити до нормалiзацi! внутрiшнiх процесiв i функцш макро-оргаиiзму - руйнувати тромби i гепарин, токсичнi продукти i алергени, зменшувати утворення холесте-ринових мщел.
За рiзних гострих i хронiчних захворюваниях шлунково-кишкового тракту людини i тварин пробiо-тичнi ефекти спороутворюючих бактерш в одних випадках можуть досягатися переважио за рахунок !х аитагонiстичних властивостей - ди дипiколiново!' кислоти спор, продукцi! вегетативними клгганами аитибiотикiв, ферментiв, в шших - за раху-
нок стимуляци 1ммуннокомпетентних клгган, актива-цй' вироблення штерферошв, по-трете, - в одночасно-му поеднанш вищеназваних та шших фактор1в (у тому числ1 транслокацй), збшьшуючи захисш реакци оргашзму загалом (табл. 1).
Водночас деяк питання потребують бшьшого ро-зумшня. Залишаються неввдомими, зокрема, вщдалеш наслщки вщповщ 1мунно! системи на випадков1 мш-рооргашзми, якими для людини е спороутворююч1 бактери, особливо при Мкуванш хворих з ослабленим 1мунггетом.
Пробютичш препарати найчаслше застосовують при комплекснш терапи ряду патолопчних сташв, що протшають на тл1 порушено! нормально! мшрофлори
Таблиця 1
Мехашзми л1кувально-проф1лактично! дй' пробютишв
оргашзму людини (Kigel', 2000; Kozlovska et al., 2011). Вже доведено можливосп та ефектившсть використання пробютишв в запобпанш та лшуванш шлунко-во-кишкових захворювань: гострий шфекцшний гаст-роентерит, антибютик-асоцшована д1арея, д1арея мандр1внишв, запальш захворювання кишечника, синдром подразненого кишечника, некротичний енте-роколи', запори; в алергологп - алерпя i атошчний дерматит.
Пробiотичнi препарати можна використовувати i для профiлактики та лщування основних стоматолоп-чних захворювань: карiесу, хронiчного генералiзова-ного пародонтиту катарального гшпвиу, афтозного стоматиту (Hodovanets et al., 2017).
Стади транслокацй бацил
Дй бацил та !х метаболтв
адаптивнi
антагошстичш
Наслiдки для макрооргашзму
Проходження шлунку i кишечника iз частковою фжса-цiею на !х слизовiй
Перманентна транслокацiя у кров, лiмфу та внутрiшнi органи
Виведення з органiзму
Активацш та пророс-тання частини спор iз виживанням вегетатив-них форм у кишечнику. Участь у травленш за рахунок продукування ферментш, а також синтезу вггамшв та амiнокислот
Уповшьнення розвитку хвороботворних мiкробiв за рахунок дипгколиново! кислоти спор, продуку-вання вегетативними клiтинами лiзоциму, антибiотикiв, бактерю-цин1в та 1нших метаболi-■пв
Полгпшення травлення, попере-дження накопичення продукт1в ме-таболiзму патогенних мiкробiв Захист та змiцнення мiкробiоцинозу, шдукщя синтезу гнтерферону, iму-ноглобулiнiв, стимуляцш iммуноко-мпетентних клiтин Розщеплення алергешв, очищення вогнищ запалення, видалення ток-синiв, важких метал1в
Пробiотики ефективш i в умовах порушено! iмун-но! функцй'. Так, наприклад, на експериментальних моделях гострого в1дторгнення транспланталв перо-ральне введення Lactobacillus rhamnosus GG (з йогуртом) до i тсля трансплантацй знизило реакцш в1дто-ргнення i полiпшило виживашсть лабораторних тварин. Хоча для встановлення безпеки пробiотикiв при пвдвищенш реактивностi iмунно! системи вкрай необ-хiднi подальшi дослiдження (McCabe et al., 2015).
В медициш шдтверджена роль пробiотикiв i для регуляци щiльностi та мiцностi кусток.
В експериментальних дослвдженнях показано, що кишкова мiкробiота, взаемодiючи з органiзмом господаря, може збшьшувати кiлькiсть остеокласпв, наприклад, в стегнових шстках, i, отже, зменшувати !х щшьшсть, що п1дтверджуе наростання катаболiчно! активносп кiсток в умовах дисбiозу кишково! мiкро-бiоти (Sjögren et al., 2012). Пробютики позитивно дшть на стан шсток i при спонтаннш гiпертензi!', яка призводить до втрати к1стково! маси. На експеримен-тальнш моделi було встановлено, що харчова добавка у виглядi ферментованого Lactobacilus helveticus соевого молока викликае значне збшьшення мiнерально! щiльностi шсток i вмiсту в них мiнералiв. Bifidobacterium longo також модулюе структуру юс-ток, але без суттевого пвдвищення !х мiцностi (Bykov and Maljarenko, 2018).
Разом з тим, в останш роки при застосуванш про-бiотикiв досить часто спостерпаються негативнi реа-кцй, що виражаються в зниженнi терапевтично! акти-вносп при лiкуваннi хворих, нестабiльностi результа-тiв лiкування, зростаннi числа побiчних ефектiв, осо-
бливо в сенсибшзованому органiзмi, оск1льки гетеро-генна мжробна маса може надавати значне антигенне навантаження на оргашзм так само, як речовини, що входять до препарапв (Walker and Buckley, 2006). Тому доцшьшсть застосування пробютишв в медичнш практищ все часпше ставлять шд сумнiв багато вчених та лiкарiв. Не дивлячись на масштабш дослi-дження у цш сферi спiрним залишаеться питання насшльки обгрунтованим е широке !х використання у рiзних сферах медицини.
Порiвняно недавно для нормалiзацi!' метаболiчних процеав в оргaнiзмi сiльськогосподарських тварин i птицi стали використовувати пробiотичнi препарати, яш, по сутi, е живою мшробною добавкою до корму i здiйснюють свiй позитивний вплив на оргашзм за рахунок полшшення його кишкового мiкробного балансу. П1двищення продуктивних якостей сiльсько-господарських тварин i птицi можливе тiльки при детальному вивченш фiзiолого-бiохiмiчних процесiв в !х оргaнiзмi. Дaнi препарати здaтнi активно впливати на метaболiзм живого оргашзму, забезпечуючи висо-ку продуктивнiсть тварин за умов збереження якiсно! продукци (Biernasiak and Slizewska, 2009; Bankovska et al., 2011; Moshkutelo et al., 2012).
Еколопчна безпека i яшсть продукцi!' тваринницт-ва нерозривно пов'язаш Зниження якостi харчування в останш роки зумовлено як недостатшм споживан-ням поживних речовин, в першу чергу повноцiнних бiлкiв тваринного походження i вiтaмiнiв, так i конта-мiнaцiею тваринницько! продукцi!' ксенобютиками техногенного та бiологiчного походження.
npoöioTHKH aK eKonoriHHo 6e3nenrn npenapam cnpuaMTb 3HH®eHHM TexHoreHHoro Ta MiKpo6ionorin-Horo HaBaHTa^eHHa Ha opraHi3M TBapHHH b yMOBax iHTeHCHBHoro внрo6ннцтвa TBapHHHHUbKoi npogyKqii, ^o nonepeg®ae po3bhtok 6araTbox naTonoriH y TBapHH, a, oT®e, i y nrageH.
npo6ioTHHHi npogyKTH noBHHHi xaparcreproyBaTHca niTKo BHpa^eHora aHTaromcrHHHoro aKTHBHic™ go mupoKoro cneKTpy naToreHHHx i yMoBHo naToreHHHx MiKpoopraHi3MiB, 6yTH cunbHHMH iMyHoMogynaTopaMH i
npogyKyBaTH 6aктepioцннн Ta ^epMeHTH. BaKrepii, mo BxogaTb go cKnagy npo6ioTHKiB, noBHHHi 36epiraTH ®HTTe3gaTHicTb npu npoxog®eHHi nepe3 mnyHKoBo-KHmKoBHH TpaKT TBapHH i nraui, a TaKo® npu bhpo6hh-UTBi KoM6iKopMiB (HanpHKnag, npu rpaHyjraBaHHi) (Markin and Nesterov, 2018).
nepmi cnpo6u BHKopucTOByBaTH npo6ioTHKH 6ynu noB'a3aHi 3 nomyKoM mnaxiB npo^inaKTHKH canbMoHe-nbo3y Ta Koni6aKTepio3y b npoMHcnoBoMy nTaxiBHHUTBi 6e3 3acTocyBaHHa aHTH6ioTHKiB. Цe 3aBgaHHa 3anuma-eTbca aKTya^bHHM i b gaHHH nac, ocKinbKH b Mi®Hapog-HoMy HayKoBoMy cniBToBapucTBi icHye niTKe po3yMiHHa Toro $aKiy, mo M'aco nтнцi e He TinbKH gieTHHHHM npogyKToM, ane i HaH6inbm gemeBHM, gocTynHHM g®e-penoM 6inKa TBapHHHoro noxog®eHHa (Panin and Malik, 2006).
Ha gaHHH nac o6rpyHToBaHo e^eKTHBHicTb 3acrocy-BaHHH npo6ioTHKiB gna cTHMynauii iHTeHCHBHocTi pocTy i npo^inaKTHKH 3axBoproBaHb MonogHaKa, 36inbmeHHa npogyKTHBHocTi i aKocri oTpHMyBaHoi npogyKqii, npo-^inaKTHKH riHeKonoriHHHx 3axBopMBaHb y KopiB, npo-^inaKTHKH BipycHHx 3axBopMBaHb 6g®in i 36inbmeHHa ix npogyKTHBHocTi, 3HH®eHHa napa3HTapHHx 3axBopra-BaHb y pH6 i 36inbmeHHa e^eKTHBHocTi pн6ннцтвa (Ivanova et al., 2012).
BaKqHHaqia TBapHH Ta nтнцi, caHaqia npoTH pi3HHx iH^eKqiö, 3acTocyBaHHa aHTHrenbMiHTHKiB, KoKqugioc-TaTHKiB ^opa3y nopymye HopMo6io3 b mnyHKoBo- KHm-KoBoMy TpaKTi. ToMy Ko®Ha niKyBanbHa o6po6Ka no-BHHHa cynpoBog®yBa- THca 3axogaMH, mo BigHoBnraraTb HopManbHHH мiкpo6ioцeнoз KHmenHHKa (Lemishevskyi, 2011).
TaK, gocnig®eHHaMH goBegeHo e^eKTHBHicTb 3acro-cyBaHHa npo6ioTHKa «BauHHin», mo MicTHTb aHTHMiKpo-6Hi MeTa6oniTH 6aKTepiH Bacillus subtilis, Ha $orn iMy-Hi3aqii xygo6H npoTH TpHxo^iTii. 3acTocyBaHHa npo6io-THKa CninbHo 3 cyxoro ®HBoM BaKUHHoM npoTH TpHxo-$rrii BenHKoi poraToi xygo6H b yMoBax TBapuHHHUbKHx rocnogapcTB go3Bonae 3HH3HTH 3axBopMBaHHa TenaT TpHxo^rriera Ha 8,3% b nopiBHaHHi 3 TBapHHaMH, iMyHi-3oBaHHx nume ogmei BaKqHHora. KpiM Toro, 3acrocy-BaHHa gaHoro npo6ioTHHHoro npenapary ogHonacHo npH 1-H i 2-H BaKUHHaqii TenaT npoTH TpHxo^rrii i HacTynHi gBa gHi nicna hhx b o6ca3i 10,0 mj 3 po3paxyHKy Ha TBapHHy nigBH^ye piBeHb iMyHiTeTy: 36inbmye 6aKTe-pHUHgHy i ni3ouHMHy aKTHBHicTb CHpoBaTKH KpoBi TenaT
Ha 23-24,5% i 3,2-3,9%, ^arournapHy aKTHBHicTb neH-KouHTiB KpoBi Ha 6,8-8,6% BignoBigHo, cnpuae 36inb-meHHM BMicTy reMorno6iHy Ha 20,4 r/n, epHTpouHTiB -Ha 5,9 x 1012/j i neHKouHTiB b KpoBi - Ha 3,9 x 109/n, nigBH^ye THTp cneuH^inHHx aHTHTin y 2 pa3H, b nopiBHaHHi 3 TaKHMH ® noKa3HHKaMH y TBapHH, iMyHi3oBaHHx
без застосування даного препарату (Aleshkevich et al., 2017).
Мжробюценоз кожного perioHy специфiчний. Ви-робники часто пвдкреслюють, що використовуваний ними пробiотик видiлений в еколопчно чистих зонах конкретного регiону. Ефектившсть бiологiчних пре-паратiв в одному регюш, в порiвняннi з шшими -iнша, в зв'язку зi сформованим мутуалiзмом (Kolesova et al., 2017).
Сьогодш розроблено чимало пробютишв для застосування у ветеринарнш практищ та тваринництвi: «SL-бактерин», «1мунобактерин», «Бiоспорин», «Лак-тин-К», «Лактобiфiд», «Лактоферон», «Пробiон», «Емпробiо», «Моноспорин-ПК», «Зооспорин», добактерин ветеринарний», «Бактонорм», «Бацелл», «Актисаф» (Stehnii and Huzhvynska, 2005; Huzhvynska, 2014; Smolynets et al., 2016; Gajduk et al., 2016). Перс-пективним напрямком удосконалення пробютишв е розробка комплексних препаратiв, до складу яких входять рiзнi види бактерiальних культур, як1 взаемо-доповнюють один одного за специфiчною актившстю та впливом на умовно-патогеннi мжрооргашзми.
Висновки
Сучасна мiкробiологiя запропонувала в лшуваль-ний арсенал медицини у виглядi пробiотикiв унiкальнi за сво!ми властивостями препарати, позбавленi бага-тьох недолЫв антибiотикiв, що волод1ють протибак-терiальною, противiрусною, iмуномодулюючою дiею, чинять корегуючий вплив на стан мжрофлори, i мо-жуть бути використаш в лiкуваннi та профiлактицi цшо! низки захворювань.
Розробка пробiотичних препаралв робить необ-х1дним ретельне вивчення безпечностi застосовуваних культур. Крiм того, також потребують удосконалення методи i критери оцiнки бiологiчних властивостей штамiв, як1 забезпечують лiкувально-профiлактичну ефективнiсть препарапв.
За дотримання вимог до розробки препаратiв про-бiотикiв, доведення безпечносп штамiв та ефективно-стi 1х застосування, пробiотики стають надiйним ш-струментом для вирiшення проблем, пов'язаних з регулящею мiкробiологiчних процесiв у кишечнику, стимуляцп продуктивности полiпшення здоров'я та якосп продукцiï тваринництва.
References
Lilley, D.M., & Stillwell, R.H. (1965). Probiotics: growth promoting factors produced by microorganisms. Science. 147(3659), 747-748. doi: 10.1126/science.147.3659.747. Guarner, F., & Schaafsma, G.J. (1998). Probiotics. International Journal of Food Microbiology. 39(3), 237-238. doi: 10.1016/S0168-1605(97)00136-0. Report of a Joint FAO/WHO Expert Consultation on Evaluation of Health and Nutritional Properties of Probiotics in Food Including Powder Milk with Live Lactic Acid Bacteria. Amerian Cordoba Park Hotel, Cordoba, Argentina, 1-4 October 2001. Access mode: http://www.fao.org/3Za-a0512e.pdf.
Kigel', N.F. (2000). Novyj bakterial'nyj preparat «AF» na osnove molochnokislyh bakterij i ego biolo-gicheskie svojstva. Mikrobiologichnyi zhurnal. 3, 49-55 (in Russian).
Kozlovska, H.V., Danylenko, S.H., & Skybitskyi, V.H. (2011). Antahonistychni ta adhezyvni vlastyvosti bifidobakterii, vydilenykh vid teliat. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny im. S.Z. Hzhytskoho. 13(4), 177-181 (in Ukrainian).
Markin, Ju., & Nesterov, N. (2018). Razumnaja al'ternativa antibiotikam. Zhivotnovodstvo Rossii. 2, 8-11. Rezhim dostupa: http://www.zzr.ru/node/5671 (in Russian).
Lytvyn, V.P., Polishchuk, V.V., Liapunov, M.V., & Amrosh, S.S. (2000). Efektyvni biolohichni preparaty pry dysbakteriozi ta esherykhiozi u tvaryn i ptytsi. Naukovyi visnyk Natsionalnoho ahrarnoho universytetu. 28, 129-133 (in Ukrainian).
Duggan, C., Gannon, J., & Walker, W.A. (2002). Protective nutrients and functional foods for the gastrointestinal tract. The American Journal of Clinical Nutrition. 75(5), 789-808. doi: 10.1093/ajcn/75.5.789.
Majdannik, V.G. (2002). Pediatrija. Har'kov: Folio (in Russian).
Hodovanets, O.I., Moroz, A.V., Popesku, D.H. (2017). Zastosuvannia probiotykiv u stomatolohii. Klinichna ta eksperymentalna patolohiia. XVI, 1(59), 164-167 (in Ukrainian).
McCabe, L., Britton, R., & Parameswaran, N. (2015). Prebiotic and probiotic regulation of bone health: role of intestine and its microbiome. Current Osteoporosis Reports. 13(6), 363-371. doi: 10.1007/s11914-015-0292-x.
Sjögren, K., Endhal C., Henning, P., Lerner, U.H., Tremaroli, V., Lagerquist, M.K., Bäckhed, F., Ohlsson, C. (2012). The gut microbiota regulates bone mass in mice. J. Bone Miner. Res. 27(6), 1357-1367. doi: 10.1002/jbmr.1588.
Bykov, A.T., & Maljarenko, T.N. (2018). Vlijanie kishechnoj mikrobioty, prebiotikov i probiotikov na funkcional'nuju aktivnost' kostnoj tkani. Medicinskij zhurnal. 1, 4-8. Rezhim dostupa: http://rep.bsmu.by/bitstream/handle/BSMU/18529/1 ..p df?sequence=1&isAllowed=y (in Russian).
Walker, R., & Buckley, M. (2006). Probiotic microbes: the scientific basis. A report from the American Academy of Microbiology, 2148-2156. Access mode: https://www.asm.org/index.php/colloquium-reports/item/4509-probiotic-microbes-the-scientific-basis.
Bankovska, I.B., Bindiuh, O.A., & Zinovliev, S.H. (2011). Yakist miasa svynei za umov vykorystannia fermento-vanykh kormovykh dobavok. Mizhvidom-
chyi tematychnyi naukovyi zbirnyk «Svynarstro». 56, 43-48 (in Ukrainian).
Moshkutelo, I.I., Aleksandrov, P.V., Severin, V.P., Ryn-dina, D.F., & Artem''eva, O.A. (2012). Proprebiotich-eskie preparaty PDK, «Biotek» v sisteme vyrash-hivanija i otkorma molodnjaka svinej. Svinovodstvo. 2, 64-67. Rezhim dostupa:
https://elibraiy.ru/item.asp?id=17349595 (in Russian).
Biernasiak, J., & Slizewska, K. (2009). The effect of a new probiotic preparation on the performance and faecal microflora of broiler chickens. Veterinarni Medicina. 54(11), 525-531. Access mode: https://www.agriculturejournals.cz/publicFiles/13627. pdf.
Panin, A.N., & Malik, N.I. (2006). Probiotiki -neotemlemyj komponent racional'nogo kormlenija zhivotnyh. Veterinarija. 7, 3-6 (in Russian).
Ivanova, A.B., Sariev, B.T., & Nozdrin, G.A. (2012). Perspektivy primenenija bakterial'nyh preparatov i probiotikov v rybovodstve. Vestnik NGAU. 2(23), 58-66 (in Russian).
Lemishevskyi, V.M. (2011). Probiotyky v suchasnii veterynarnii medytsyni. Naukovi pratsi Poltavskoi derzhavnoi ahrarnoi akademii. Seriia: Veterynarna medytsyna. 2, 65-72 (in Ukrainian).
Aleshkevich, V.N., Toni, M.B., & Krasochko, P.A. (2017). Probiotiki dlja povyshenija jeffektivnosti specificheskoj profilaktiki trihofitii krupnogo rogatogo skota. Veterinarnyj zhurnal Belarusi. 2(7), 23-26. Rezhim dostupa: http://repo.vsavm.by/handle/ 123456789/3487 (in Russian).
Kolesova, E.A., Teraevich, A.S., & Lajons, D.A. (2017). Probiotiki dlja krupnogo rogatogo skota. Materialy Mezhdunarodnoj (zaochnoj) nauchno-prakticheskoj konferencii, 106-111 (in Russian).
Stehnii, B.T., & Huzhvynska, S.O. (2005). Probiotyky u tvarynnytstvi. Visnyk ahrarnoi nauky. 2, 26-29 (in Ukrainian).
Huzhvynska, S.O. (2014). Vidbir molochnokyslykh bakterii dlia vyhotovlennia probiotychnykh preparativ. Veterynarna medytsyna. 99, 196-201.
Gajduk, M.B., Gutyj, B.V., & Gufrij, D.F. (2016). Therapeutic effectiveness of the drug RBS - DOG as immune modulating means in the treatment of dogs with wounds at hypo ergic type of inflammation. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj. 18, 2(66), 35-39. doi: 10.15421/nvlvet6608.
Smolynets, I., Gutyj, B., KharivL, Petryshak, O., & Lytvyn, R. (2016). Pharmaceutical marketing: objectives and types. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 18, 2(69), 151-154. doi: 10.15421/nvlvet6929.
