Протозойні хвороби в акваріумістиці Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 576.895.132

Горчанок Н.В., к.вет.н., доцент1 © Бойко О.О., к.б.н.1 Шкель М. М.2

1Днтропетровськии державный аграрнииутверситет 2Днтропетровськии нацюнальнииушверситет т. Олеся Гончара

ПРОТОЗОЙН1ХВОРОБИ В АКВАР1УМ1СТИЦ1

У cmammi наведено результаты зажиттевих д1агностичних дослгдженъ аквар1умног риби щодо гг ураження паразитичними об'ектами. Разом гз цим, визначено видовий склад збудниюв протозойних хвороб: Trichodina sp., Ichthyophtirius sp. Встановлено, pieenb ураження рыб. Наивищ1 показники eKcmencueHOcmi визначено за триходтозу, inmeneueHoemi - за iхт1офт1рюзу. За лшування триходтозу та iхтюфт1рюзу рекомендовано застосовувати препарат Costapur.

Ключов1 слова: родина Cichlidae, Trichodina sp., Ichthyophtirius sp.

Вступ. Найбшьш р1зномаштшшим i численшшим надкласом хребетних е риби. 1х систематика постшно змшювалася i продовжуе змшюватися. Нав1ть загальна кшькють вид1в риб точно не вщома. За приблизною оцшкою чисельшсть вид iß становить вщ 21 до 30 тис. Гщробюнти населяють, зарщюсним винятком, yci водойми земно! кулг Вони пристосувалися до найр1зномаштшших умов водного середовища. На долю аквар1умних риб припадае близько 4 тис. вид1в [1, 2]. Ниш питания аквар1умютики е достатньо актуальним i популярним. Аквар1ум е дшчою моделлю природного водоймища та широко застосовуеться в наукових дослщженнях. 3 рибами працюють генетики, ембрюлоги, пстологи, ф1зюлоги, етологи та rnmi фах1вщ. 3 !хньою допомогою вивчають вплив р1зно! за х1м1чним складом води на живий оргашзм. На сьогодшшнш день важливим питаниям, що сто!ть перед дослщниками е забезпечення благополучия щодо шфекцшних, швазшних та незаразних хвороб аквар1умно1 риби. За дотримання оптимальних умов утримання риби, можна уникнути або своечасно виявити захворювання та призначити л1кування. Найбщьш поширеними шваз1ями серед аквар1умних риб е сапролегнюз, триходшоз, хшодонельоз та ¿хтюфт1рюз [3].

Для л1кування риб вщ збудниюв протозооз1в застосовують ванни як у загальному aKBapiyMi, так i в окремому посудг KpiM того, використовують сольов1 ванни, як1 влаштовують у садках. Готують 0,6-0,7 %-й розчин кухонно! та ripKOi англшсько! сол1, взятих стввщношенш 3,5 : 1,5. Залежно вщ температури води рибу витримують у ваннах вщ 3 до 11 д1б. Використовують також брильянтовий зелений i метиленовий синш, як1 розчиняють безпосередньо у вод1 ставку (0,1-0,2 мг/л - для нерестових, 0,5-

© Горчанок Н.В., Бойко О.О., Шкель М. М., 2012

15

0,7 мг/л - для вирощувальних, 0,5-0,9 мг/л - для зимувальних). При цьому експозицш i кратн1сть обробок визначають залежно вщ сезону року, вжу та виду риби, а також вщ штенсивносп заражения.

У крашах Захщно! Свропи устшно застосовують ванни з розчином толтразурилу з розрахунку 1 мл препарату на 1 л води. Рибу помщають у розчин на 2 год. в перший день та на 1 год. на другий i третш дш [2, 3, 6].

На сьогодшшнш день виникла необхщшсть у визначенш ефективних зажиттевих метод1в д1агностики захворювань, спричинених шфузор1ями та розробщ метод1в лшування i профшактики.

Мета роботи - визначити видовий склад паразита Protozoa аквар1умних риб, використовуючи зажиттеву д1агностику i надати рекомендацп щодо лшування захворювань, що ними спричинеш.

Матер1ал i методи. Дослщження проводили на 6a3i кафедри паразитологи та ветеринарно-саштарно! експертизи Дншропетровського державного аграрного ушверситету.

Матер1ал для дослщжень - 18 екземпляр1в аквар1умно! риби р1зного вжу родини Cichlidae.

Рибу дослщжували двома методами: загальноприйнятим (але без розтину) i зажиттевим [6, 7]. Методика проведения зажиттевого д1агностичного дослщження вщр1знялася вщ загальноприйнято! тим, що основне дослщження на наявшсть ектопаразит1в проводили при зовшшньому огляд1 поверхн1 тша i плавниюв риб за допомогою лупи. Для виявлення паразита виготовляли мазки та дослщжували ix за малого та великого збшьшення мкроскопу Olympus CX 21 (х 100, х 400, x 950). Фотоматер1ал зроблено CCD-камерою (HOCE-20 C 2МП). Для визначення ступеня ураження ектопаразитами зябер та поверхш тша зскр1бки брали обережно скальпелем щоб не травмувати шжних поверхневих тканин риби.

Результата дослщження. у ветеринарно-1хтюпатолопчнш практищ для встановлення д1агнозу захворювання використовуеться метод повного розтину та обстеження риби [4, 7]. Але пщ час цього дослщження риби гинуть. Такий факт, особливо за дослщження аквар1умно! риби, е небажаним. Однак метод1в зажиттево! д1агностики хвороб риб описано недостатньо. Тому нами проведено дослщження з розробки зажиттевого методу д1агностики протозойних хвороб риб.

Методика зажиттевого д1агностичного дослщження включала в себе: 36ip анамнестичних даних, спостереження, а також клмчш та лабораторш дослщження риби.

Пщ час спостереження зарибами звертали увагу на характер i координацш pyxiß, частоту дихання, бажане мкцезнаходження (у дна, у поверхш, у заростях рослин i т.д.), апетит, вщносини м1ж ствмешканцями аквар1уму, вщповщну реакцш на зовшшш подразники (помах руки, наближення до аквар1ума тощо).

Шсля попереднього обстеження аквар1уму i спостереження за його ствмешканцями, 18 екземпляр1в риб вщловлювали та помщали в невеликш

16

емкосл з водою, яю в подальшому були направлен! в лаборатор1ю для проведения клш1чного \ мжроскошчного дослщження. Рибу по одному екземпляру зачерпували чашкою Петр1, накривали кришкою, зливали надлишок води. Пот1м - ретельно оглядали зовшшш покриви, оч1 \ плавщ за доиомогою лупи. Пщ час дослщження звертали увагу на кол1р \ структурш змши иокривних тканин. В окремих вииадках на поверхш тша, особливо на перетинках плавник1в, виявляли утворення бшувато-матового нальоту. У деяких екземплярах реестрували злущеиня зябрового епггел1ю та с1рувато-бт вузлики. В окремих екземплярах шюра з боюв тша була частково вщрваною 1 тягнулася по вод1 у вигляд1 др1бних смужок.

По закшченню зовшшнього обстежения з поверхш тша 1 зябер брали мазки слизу для мжроскошчного дослщження. Слиз з поверхш тша та зябер зшмали злегка зволожеиим пензликом. На пензлик 1з з1браним матер1алом додавали 2-3 крапл1 дистильованоТ води 1 наносили на предметне скло. За мжроскопп щентифжували одноклггинш оргашзми двох вид1в: перш1 -округло! форми, безбарвш, з вшчиком, що несе хггинов1 гачки, мають два коло вшок - триходши (рис. 1); друп - паличкопод1бно1 форми, свгглого кольору -1хтюфт1р1уси.

Рис. 1. Збудник триходшозу

Екстенсившсть ураження триходшозом становила 38,9 %, 1хтюфт1рюзом - 55,6 %. 1нтенсивнють триходшозноТ швазп склала в середньому 1-3 екземпляри/рибу. Разом 1з цим, показники штенсивност1 ураження 1хтюфт1р1усами були вищими 1 становили понад 10 екземпляр1в у пол1 зору мкроскопу.

Пюля проведения зажиттевоТ д1агностики у вс1х випадках екземпляри риб залишалися неушкодженими. Лише в окремих випадках за використання скальпеля спостеркали невелик! кровотеч1 з зябер.

17

При л1куванш риб пщвищували температуру води в aKBapiyMi до 32 °С, збшьшували аерацш, а також використовували сучасний лжарський препарат Costapur на основ! малах1тового зеленого. Шсля обробки риби за мжроскотчного обстеження зскр1бк1в однокл1тинних паразита не виявлено.

Висновки:

1. Методом зажиттевого ¿хтюпатолопчного дослщження в аквар1умно! риби виявлено однокл1тинних паразита - збудниюв змшано! швази (триходшозу та ¿хтюфт1рюзу).

2. Р1вень ураження протозоозами досягав 55,6 %; екстенсившсть триход1нозно! та ¿хтюфирюзно! ¿нваз1й знаходились у сшввщношенш 1 : 1,4 в1дпов1дно.

3. За лжування триход1нозу та ¿хтюфирюзу аквар1умно! риби ефективн1сть препарату Costapur становила 100 %.

Л1тература

1. http://zooworld.net.ua/fish/aqua fish

2. Паразитолопя та патолопя риб: Енциклопедичний словник-довщник / [авт.-уклад. А. В. Гаевская]. - К.: Науковадумка, 2004. - 360 с.

3. http://Fish-aquarium.com.ua.category/xvorobi akvariumnix

4. Гаевская А. В. Паразиты и болезни морских и океанических рыб в природных и искусственных условиях. - Севастополь: ЭКОСИ-Гидрофизика. -2004. - 237 с.

5. Давыдов О.М., Темниханов Ю.Д. Болезни пресноводных рыб / Давыдов О.М., Темниханов Ю.Д. - К.: „Ветинформ" - 2004. - 544 с.

6. Фотша T.I., Березовський А.В., Петров Р.В., Касяненко O.I., Горчанок Н.В., Передера Н.С. Методичн1 рекомендаци для виробництва „Попередження та лквщащя заразних хвороб риб". - Суми, СНАУ. - 2009. -49 с.

7. Секретарюк К.В., Стрижан О.Г Паразитолог1чне ¿нспектування промислових риб. - М., 1997. - С.85.

Summary Gorchanok N., Boiko A., Pikel M.

PROTOSOOSES ARE IN AKVARIUMISTICI In the article the results of lifetime of diagnostic researches of aquarium fish are resulted in relation to its defeat by parasitic objects. Together with it, certainly specific composition of exciters of protosooses: Trichodina sp., Ichthyophtirius sp. It is set, level of defeat of finfishess. The greatest indexes of extensiveness are certain after trichodinoses, intensities - after ichthyophtirioses. At treatment of trichodinoses and ichthyophtirioses it is made to order to apply preparation of Costapur.

Рецензент - к.б.н., доцент Божик В.Й.

18