CC BY
42
4. Влiзло В. В. Ураження печшки у KopiB, хворих на кетоз // Вюник Бь лоцершвського держ. аграр. ушвер.: Зб. наук. праць. - Бiла Церква, 1997. - Вип. 2. -Ч. 1. - С. 19 - 22.
5. Влизло В. В. Гормональный статус у здоровых и больных кетозом коров / В. В. Влизло, М. Р. Симонов, В. П. Подоляк // Lucrari Stiintifice: Medicina veterinara. -Moldova, Chisinau, 2013. - Vol. 35. - P. 117 - 120.
6. Кондрахин И. П. Алиментарные и эндокринные болезни животных. - М.: Агропромиздат, 1989. - 256 с.
7. Костюк М. М, Влiзло В. В., Щуревич Г. О. Поширення остеодистрофп серед високопродуктивних корiв // Вюник Бшоцершвського ДАУ: Зб. наук. праць. - Бша Церква, 1998. - Вип. 7. - Ч. 1. - С. 30-33.
8. Vlizlo V., Baumgartner W. Liver disfunctions among cows suffering from ketosis// Ukr. - Aust. Sympos. - Lviv, 1996. - P. 87.
9. ТУ У 21.2-30995014-001:2014. «Ремiвiтал» Розчин для ш'екщй. Техшчш умови. - затв. та введ. 2014-17-04. - Львiв: ДНДК1 ветврепарат^в та кормових добавок, 2014. - 36 с.
10. Лабораторш методи дослiджень у бюлоги тваринництвi та ветеринарнiй медицин [Текст] : довiдник / В. В. Влiзло, Р. С. Федорук, I. Б. Ратич та ш.; За ред. В. В. Влiзла. - Львiв: СПОЛОМ, 2012. - 764 с.
11. Влiзло В. В., Суходольська М. I. Стан кислотно-основного балансу в корiв, хворих на кетоз// Вюник Бшоцершвського державного аграрного ушверситету. - Бша Церква, 2003. - Вип. 25. - Ч. 2. - С. 24 - 28.
Стаття надшшла до редакцИ 9.09.2015
УДК 502.175:578:597.2/.5(477.81)"2008/2014"
Полтавченко Т. В1., к.вет.н., ст. викл., Парфенюк I. О1., здобувач кафедри екологи, ст. лаборант, Полтавченко В. О2., студент © (E-mail: [email protected])
1Нац1ональний университет водного господарства та природокористування, м.
Р1вне, Украгна.
2Льв1вський нац^ональний университет ветеринарног медицини та б1отехнологИ' гменг С. З. Гжицького, м. Львгв, Украгна МОН1ТОРИНГ ПРОТОЗОЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ СТАВОВО1 РИБИ В РИБНИЦЬКИХ ГОСПОДАРСТВАХ Р1ВНЕНСЬКО1 ОБЛАСТ1
У статтг подано короткий огляд протозойних захворювань, збудники яких виявляються у водоймах Ргвненськог области, результати дослгдження епгзоотичного стану рибницьких господарств Ргвненськог области щодо протозойних захворювань риби у 2008 - 2014 рр. Для дослгджень використовували документи ветеринарног звгтностг Ргвненськог реггональног державног лабораторгг ветеринарног медицини, результати епгзоотологгчних та клШчних обстежень рибницьких господарств. За вищевказаний пергод в Ргвненськгй областг дослгджувались 17 господарств, якг займаються вирощуванням та розведенням риби. Вгдгбранг екземпляри риби дослгджувались на такг протозойнг хвороби: апгзомоз, гхтгофтгргоз, хглодонельоз, триходгнгоз. Проведет мгкроскоскопгчнг дослгдження пгдтвердили неблагополуччя рибницьких господарств областг щодо захворювання на апгзомоз, гхтгофтгргоз, хглодонельоз, триходгнгоз. В той же час в усгх господарствах щоргчно проводився комплекс ветеринарно-сантарних та рибницько-господарських заходгв, направлених на запобггання виникнення гнвазгйних захворювань серед ставовог риби, який включав: профтактичну дезгнфекцгю водойм, лгкарський контроль за рибою, карантинування завезених пл1дник1в, а також лтування ставкгв.
© Полтавченко Т. В., Парфенюк I. О., Полтавченко В. О., 2015
188
Регулярне проведения лабораторных дослгджень в комплекс з ветеринарно-сангтарними, рибогосподарськими заходами та епгзоотологгчним обстеженням господарств забезпечуе контроль i зниження кглькостг хворо! риби.
Ключов1 слова: твазшнг захворювання, протозойнг захворювання, апгзомоз, гхтюфтгрюз, хглодонельоз, триходШоз, ставова риба, дослгдження мгкроскопгчнг, клгтчт, лабораторп, контроль, господарства.
УДК 502.175:578:597.2/.5(477.81)"2008/2014"
Полтавченко Т. В1., к.вет.н., ст. препод., Парфенюк И. О1., соискатель кафедры экологии, ст. лаборант, Полтавченко В. О2., студент (Y [email protected])
Национальный университет водного хозяйства и природопользования,
г. Ровно, Украина.
2Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий
имени С. С. Ржицького, г. Львов, Украина МОНИТОРИНГ ПРОТОЗОЙНЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ ПРУДОВОЙ РЫБЫ В РЫБОВОДНЫХ ХОЗЯЙСТВАХ РОВЕНСКОЙ ОБЛАСТИ
В статье представлен краткий обзор протозойных заболеваний, возбудителей которых обнаруживают в водоемах Ровенской области, результаты исследования эпизоотического состояния рыбоводческих хозяйств Ровенской области относительно протозойных заболеваний рыбы в 2008 - 2014 гг. Для исследований использовали документы ветеринарной отчетности Ровенской региональной государственной лаборатории ветеринарной медицины, результаты эпизоотологических и клинических обследований рыбоводческих хозяйств. За вышеуказанный период в Ровенской области исследовались 17 хозяйств, которые занимаются выращиванием и разведением рыбы. Отобранные экземпляры рыбы исследовались на такие протозойные болезни: апизомоз, ихтиофтириоз, хилодонельоз, триходиниоз. Проведенные микроскопические исследования подтвердили неблагополучие рыбоводческих хозяйств области по заболеванию рыб на апизомоз, ихтиофтириоз, хилодонельоз, триходиниоз. В то же время во всех хозяйствах ежегодно проводился комплекс ветеринарно-санитарных и рибоводно-хозяйственных мероприятий направленных на предотвращение возникновения инвазионных заболеваний среди прудовой рыбы, который включал в себя: профилактическую дезинфекцию водоемов, врачебный контроль за рыбой, карантинирование завезенных производителей, а также летование прудов.
Регулярное проведение лабораторных исследований в комплексе с ветеринарно-санитарными, рыбохозяйственными мероприятиями и епизоотологическим обследованием хозяйств обеспечивает контроль и снижение количества больной рыбы.
Ключевые слова: инвазионные заболевания, протозойные заболевания, апизомоз, ихтиофтириоз, хилодонельоз, триходиниоз, прудовая рыба, исследования микроскопические, клинические, лаборатории, контроль, хозяйства.
UDC 502.175:578:597.2/.5(477.81)"2008/2014"
Poltavchenko T.V1., PhD, Parphenyuk I.O1., competitor, Poltavchenko V.A.2, student
1National University of Water Management and Nature Resources Use, Rivne, Ukraine 2Lviv national university of veterinary medicine and biotechnology of the name of S. Z. Gzhytskyj, Lviv, Ukraine. POND FISH PROTOZOAL DISEASES MONITORING IN FISH FARMS RIVNE
REGION
The article provides an overview of protozoal diseases, pathogens that are found in waters of the Rivne region, the results of the epizootic status offish farms of the Rovno region of relatively protozoan diseases offish in 2008 - 2014 years. For research use of veterinary documents reporting the Rivne Regional State Laboratory of Veterinary Medicine, the results of epizootiological and clinical examinations of fish farms. During the above mentioned
189
period in Rivne region investigated 17 farms that are engaged in the cultivation and breeding offish. Selected specimens offish were examined for these protozoal diseases: apiosomosis, ichthyophthirius disease, hilodonelosis, trihodiniosis. Microscopic examination confirmed the disadvantage of fish farms on the field of fish diseases in the apiosomosis, ichthyophthirius disease, chilodonelosis, trichodiniosis. At the same time in all farms annually conducted a complex animal health and fish-economic measures aimed at preventing the occurrence of invasive disease among fish pond, which included: preventive disinfection of water reservoirs, medical monitoring offish quarantine of imported manufacturers and estivation ponds .
Regular carrying out laboratory tests in conjunction with animal health, fishery activities and epizootologikal survey of households provides the control and reduction of the number of sick fish.
Key words: infective diseases, protozoal diseases, apisomosis, ichthyophthirius disease, chilodonelosis, trichodiniosis, pond fish, microscopic studies, clinical, laboratory, control, management.
Протозойш захворювання - це захворювання, що викликаються найпроспшими оргашзмами (джгутиковими, мiкроспоридiями,iнфузорiями тощо). Вони е досить небезпечними для bcíx вшових груп риб i можуть завдати значних економiчних збитюв внаслщок загибелi риб.
Для виникнення протозойних захворювань (i не тшьки) необхщно три компоненти: c^^rarni для розмноження збудника умови, знижений iмунiтет риб, наявнють у водоймi збудника захворювання. Саме тому необхщно ретельно слщкувати за гiдрохiмiчними показниками, якютю кормiв, ретельним дотриманням рибогосподарських нормативiв (щшьнють посадки, полшультура i ш.). Це дасть змогу пщтримувати iмунiтет риб. У свою чергу, тдтримання сталого стану водного середовища не дозволить розвиватись збудникам протозойних хвороб.
Аналiз останшх дослщжень. Проаналiзувавши звгги лабораторних дослщжень державних установ ветеринарно! медицини за 2008-2014 рр., бачимо, що в Рiвненcькiй обласп рееструються таю захворювання: атзоомоз, iхтiофтiрiоз, триходшюз, хiлодонельоз [5].
Постановка завдання. Провести мониторинг етзотичного стану рибницьких господарств Рiвненcько! обласп щодо протозойних захворювань риби у 2008 -2014 рр.
Матерiали i методи дослщжень. Для дослщжень використовували даш етзоотичного стану господарств Рiвненcько! облаcтi в 2008 - 2014 рр., документи ветеринарно! звгтносп, зокрема Рiвненcько! регюнально! державно! лаборатори ветеринарно! медицини, районних (мiжрайонних) державних лабораторш ветеринарно! медицини, результати етзоотолопчних та клiнiчних обстежень рибницьких господарств, яю здiйcнювали фахiвцi районних та обласних установ ветеринарно! медицини, власних дослщжень. Використовували методи клшчного i етзоотолопчного обстеження, лабораторш методи i статистичну обробку даних.
Результати дослщжень та Тх обговорення. Фахiвцi лабораторш ветеринарно! медицини у Рiвненcькiй обласп дослщжували рибу з господарств Рiвненcько! облаcтi (ВАТ <^внерибгосп», СВК «Вiкторiя», приватне пiдприемcтво «Полюся», рибоводно-мелiоративнi станцп «Рiвненcька» та «Олекcандрiйcька», 12 пщприемств рiзних форм влаcноcтi).
Згiдно з матерiалами звiтноcтi лабораторiй облаcтi екземпляри риби пщлягають доcлiдженням апiзоомоз, iхтiофтiрiоз, триходiнiоз, хiлодонельоз. Тому ми провели аналiз динамiки доcлiджень на щ захворювання i !х результатiв.
190
Атзомоз - протозойне захворювання риб, що спричинясться iнфузорiями з родини Apisomatidae, якi локалiзуються на поверхш тiла, зябрах, плавцях, в ротовш i носовiй порожнининах риб. Рееструють хворобу у господарствах при ущшьнених посадках, забрудненнi водойми оргашчними речовинами та зниженнi резистентностi оргашзму риб. [1,2]
Найчастiше хворiють личинки, мальки та цьоголггки коропових риб. Динамша дослiджень, проведених лабораторiями Рiвненськоl областi на виявлення збудника атзомозу в 2008-2014 рр., представлена в таблиц 1.
З даних таблищ 1 видно, що у господарствах Рiвненськоl обласп щороку рееструеться захворювання риб на атзоомоз.
Таблиця 1
Дослщження риби на апiзомоз за 2008-2014 рр._
Р1к Загальна шльшсть екземпляр1в риби Патолого-анатом1чш дослщження Мшроскотчт дослщження Число позитивних результата
2008 8764 - 8764 25
2009 5105 - 5105 24
2010 3109 - 3109 14
2011 3101 - 3101 12
2012 660 - 660 10
2013 654 - 654 20
2014 631 - 631 17
1хтюфтирюз - швазшне протозойне захворювання риб рiзних видiв i вiкових груп, рееструеться у природних та штучних водоймах. Вщноситься до широко розповсюджених швазш i може викликати масову загибель вирощуваних об'ектiв рибництва [2].
1хтюфтирюзом хворiють майже всi прiсноводнi риби рiзновiкових груп, включаючи i плщниюв.
Динамiка дослiджень проведених лабораторiями Рiвненськоl областi на iхтiофтiрiоз в 2008-2014 рр. представлена в таблищ 2.
Таблиця 2
Дослщження риби на iхтiофтiрiоз за 2008-201 М рр.
Р1к Загальна шльшсть екземпляр1в риби Патолого-анатом1чш дослщження Мшроскотчт дослщження Число позитивних результата
2008 8764 - 8764 11
2009 5105 - 5105 11
2010 3109 - 3109 13
2011 3101 - 3101 15
2012 360 - 360 4
2013 654 - 654 6
2014 476 - 476 6
З поданих даних у таблищ 2 бачимо, що протягом 2008-2011 рр. було виявлено збудника захворювань, i кшьюсть позитивних результата була досить висока. Починаючи з 2012 року, позитивних результата було в 2 рази менше, вщбулось суттеве зниження позитивних проб, внаслщок проведення у господарствах Рiвненськоl обласп профшактичних заходiв.
Хiлодонельоз - швазшна хвороба риб рiзних видiв та вiкових груп, збудниками яко! е шфузори роду Chilodonella, що локалiзуються на зябрах i поверхш тша риб. Захворювання рееструеться при сажовому вирощуванш риби,
191
шдрощуванш личинок у малькових ставах, а також тд час зимiвлi в ставах i басейнах зимувальних комплекшв. [3]
Найбшьш сприятливi до хвороби личинки, мальки, цьогорiчки, однорiчки. Дорослi риби е паразитоноаями.
Найбiльш часто захворювання виникае при низькш вгодованостi риб, великих щщьностях посадки та при пщвищеному вмюту органiчних сполук у водi. [3, 4].
Динамша дослiджень, проведених лабораторiями Рiвненськоl областi на хiлодонельоз в 2008-2014 рр., представлена в таблиц 3. З таблицi 3 видно, що внаслiдок проведення санiтарно-профiлактичних заходiв вiдбувалось зниження виявлення збудника хвороби, i вже в 2014 рощ позитивних результата не виявлено.
Таблиця 3
Дослщження риби на хшодонельоз за 2008-2014 рр.
Р1к Загальна шльшсть екземпляр1в риби Патолого-анатом1чш дослщження Мжроскошчш дослщження Число позитивних результата
2008 8764 - 8764 14
2009 5105 - 5105 17
2010 3109 - 3109 14
2011 3101 - 3101 6
2012 360 - 360 2
2013 668 - 668 2
2014 667 - 667 -
Триходшюз - широко розповсюджене швазшне захворювання багатьох видiв риб на першому роцi життя, що викликаеться коловiйчастими iнфузорiями роду Trichodinidae при 1хньому вирощуваннi в господарствах iндустрiального типу, а також личинок i малькiв при 1х шдрощуванш в малькових ставах та цьогорiчок i однорiчок коропа пщ час зимiвлi в ставах та i басейнах зимувальних комплексiв. [2, 4]
На виникнення i поширення хвороби впливае щшьнють посадки та фiзiологiчний стан риби.
Динамiка дослiджень проведених лабораторiями Рiвненськоl областi на на триходшюз в 2008-2014 рр. представлена в таблищ 4.
Таблиця 4
Дослщження риби на триходшюз за 2008-2014 рр._
Р1к Загальна шльшсть екземпляр1в риби Патолого-анатом1чш дослщження Мжроскошчш дослщження Число позитивних результата
2008 8764 - 8764 49
2009 5105 - 5105 51
2010 3109 - 3109 101
2011 3101 - 3101 104
2012 1379 - 1379 146
2013 1397 - 1397 80
2014 1052 - 1052 22
З даних з таблищ 4 можна зробити висновок, що в перюд 2008-2014 рр. було виявлено збудниюв захворювання триходшюзу, проте з 2013 року вщбулось зниження випадюв виявлення збудника, а вже у 2014 рощ число позитивних результата знизилось в 4 рази.
Висновки.
1. Рибницью господарства Рiвненськоl обласп в 2008-2014 рр. були неблагополучш щодо протозойних захворювань.
2. Регулярне проведення лабораторних мшроскошчних дослщжень на
192
протозойш хвороби риб в комплекс з ешзоотолопчним обстеженням господарств забезпечуе мониторинг i контроль протозойних хвороб риби.
3. Регулярне проведення ветеринарно-саштарних профшактичних заходiв забезпечуе зниження випадюв реестрування захворювань на протозойш хвороби.
Лггература
1. Давидов О. М. Основи ветеринарно-санггарного контролю в рибництвг Посiбник / О. М. Давидов, Ю. Д. Темнiханов. - Кив: Фiрма «1НКОС», 2004 - 144 с.
2. Давидов О. Н. Болезни пресноводных рыб / О. Н. Давидов, Ю. Д. Темниханов.
- К.: «Ветинформ», 2003. - 544.
3. Микитюк П. Ппешчш основи виробництва яшсно! рибопродукцп в сучасних екологiчних умовах / П. Микитюк, П. Нштн // Ветеринарна медицина Украши. - 1999.
- № 9. - С. 31-32.
4. Хвороби риб з основами рибництва/ М. Г. Наконечна, О. Ф. Петренко, В. П. Ностой; За ред. М. Г.Наконечно1.-К:.Наук.свгг, 2003. - 222с.:ш..
5. Мазур Т. В. Етзоотична ситуащя з шфекщйних хвороб риби в Укрш'ш/ Т. В. Мазур, Н. Г. Сорошна, О. К. Гальчинська, О. Ю. Новгородова, О. Б. Олшник -Науковi доповiдi НУБiП, випуск 5(25), 2011. - С. 45-53.
Стаття надшшла до редакцИ 28.09.2015
УДК 577.16:639.21:597.551.2
Попик I. М., к. вет. н., м. н. с.1 (E-mail: [email protected]) Понкало Л. I., к. вет. н., м. н. с.1, Ковальчук Н. I., к. вет. н., м. н. с.1, Лесьтв Х. Я., к. вет. н., асистент2, Олексик Н. П., к. б. н., н. с.1© Институт б1ологИ' тварин, м. Льв1в, Украгна 2Нащональний университет ветеринарног медицини та б1отехнологт iM. С. З. Гжицького, м. Львгв, Украгна ВПЛИВ В1ТАМ1НУ А У РАЦ1ОН1 САМОК КОРОП1В НА ШТЕНСИВШСТЬ ПЕРОКСИДНИХ ПРОЦЕС1В В IX ОРГАН1ЗМ1 У статтi наведет дат про вплив додаткового введення втамту А у формi масляного розчину ретитлацетату у дозах 25001О i 50001О/кг корму до рацюну самок коротв у переднерестовий перюд на процеси пероксидного окиснення лiпiдiв (ПОЛ). Встановлено зменшення кiлькостi гiдропероксидiв лiпiдiв та ТБК-активних продуктiв у кровi та скелетних м 'язах коротв. Виняток становить лише гх вмют у печтщ самок третьог групи, очевидно, бтьша доза втамту А призводить до посилення синтезу полi ненасичених жирних кислот (ПНЖК), як е основним субстратом процеив ПОЛ. Результати наших до^джень показали, що процеси ПОЛ значною мiрою залежать вiд кiлькостi втамту А у рацюн риб, що можна пояснити антиоксидантними властивостями цього втамту.
Ключов'1 слова: втамт А, ретитлацетат, самка, короп, переднерестовий перюд, пероксидне окиснення лiпiдiв. УДК 577.16:639.21:597.551.2
Попык И. Н., к. вет. н., м. н. с.1, Понкало Л. И., к. вет. н., м. н. с.1, Ковальчук Н. А., к. вет. н., м. н. с.1, Лескив К. Я., к. вет. н., ассистент2, Олексюк Н. П., к. б. н., н. с.1 1Институт биологии животных, г. Львов, Украина 2 Национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий им. С. З. Гжицкого, г. Львов, Украина ВЛИЯНИЕ ВИТАМИНА А В РАЦИОНЕ САМОК КАРПОВ НА ИНТЕНСИВНОСТЬ ПЕРОКСИДНЫХ ПРОЦЕССОВ В ИХ ОРГАНИЗМЕ В статье приведены данные о влиянии дополнительного введения витамина А в форме масляного раствора ретинилацетата в дозах 2500 ИЕ и 5000 ИЕ/кг корма в рацион самок карпов в преднерестовый период на процессы перекисного окисления
© Попик I. М., Понкало Л. I., Ковальчук Н. I., Лесьюв Х. Я., Олексик Н. П., 2015
193
