CC BY
17
УДК 639.3:619:616.99
Шдсадоча 1.В., астрант* Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та б1отехнологт iмет С.З. Гжицького
ВПЛИВ Г1ДРАТУ ОКИСУ КАЛЬЦ1Ю НА ЕКТОПАРАЗИТ1В TRICHODINA DOMERQUEI FORMA ACUTA, CHILODONELLA CYPRINI, ICHTHYOPHTHIRIUS MULTIFILIS
Хеороби риб еиникають nid еплиеом багатьох абютичних та бютичних факторiе зоеншнього середоеища. Причини захеорюеання можуть бути незаразного характеру (найчастше це несnриятлиеi умоеи середоеища) i заразного вруси, бактерп, гриби, паразити).
При вирощуванш коропа найчастше зустрiчаються таю швазшш хвороби як: аргульоз, лернеоз, iхтiофтирiоз, триходиноз, дактилопроз, костюз, апюзомоз, фшометрощоз, ботрiоцефальоз, кавюз та iншi.
Хвороби риб призводять до сповiльнення росту, розвитку та плодючост i наносять значнi економiчнi збитки, особливо в племiнних господарствах.
Розповсюдженню iнфекцiйних та iнвазiйних хвороб риб в рибницьких господарствах Укра'ни, а також занесення ix з кра'н ближнього i далекого зарубiжжя можна запобiгти тiльки при жорсткому мошторингу етзоотично' ситуаци i проведенш вiдповiдниx профiлактичниx заxодiв [4].
При несприятливш епiзоотичнiй ситуаци потрiбно суворо дотримуватись заxодiв профiлактики хвороб, при пiдозрi на iнфекцiйнi захворювання - проводити ветеринарш та ixтiопатологiчнi дослщження в спецiалiзованиx лабораторiяx, а при виникненш i загрозi поширення -знищувати хвору рибу в неблагополучних господарствах [3].
Одним з найбшьш рацiональниx заxодiв боротьби з хворобами риб е дезiнфекцiя ложа ставiв. При цьому гинуть молюски та iншi тварини - промiжнi хазя'ни паразитiв. Внесене в стави вапно служить профшактичним заходом та одночасно як добриво. Дезшфекцш треба проводити в зимувальних, нерестових, малькових, виросних i нагульних ставах. Вапно використовують лише негашене, у виглядi борошна, яке тонким шаром розсипають по дну. Норма внесення вапна для профшактично' обробки дна становить 5 ц /га, а для дезшфекци - 25-30 ц /га. На заболочених дшянках цю норму ще збiльшують. Можна застосовувати хлорне вапно - 3-5 ц /га.
Дно нагульних ставiв найкраще дезiнфiкувати восени пiсля спуску, виросних - навеснi, а зимувальних - вл^ку, при температурi повiтря не нижче 12°С.
* Науковий кер1вник -Щдсадоча 1.В., 2011
к.б.н., доц.. В.Й. Божик 231
Вапнування корисно проводити i „по водГ', особливо навесш, Tpmi через кожш 10 дшв. Це дуже необхiдний захiд у тих ставах, де рееструються вогнища краснухи. Вапнування значно пiдвищуе лужшсть водойм до рН 8,5. При такш високiй кислотностi збудник краснухи гине. Вл^ку, зокрема в спекотну погоду, в стави з каламутною водою вносять 2-4 ц /га вапна i цим запобiгають захворюванню на зяброву гниль та „цвтнню" води.
Для боротьби з молюсками застосовують комбiнований метод дезшфекцп по дну: негашене вапно по 25 ц /га i хлорне вапно - по 3-5 ц/га.
В результат штенсивного ведення рибного господарства складаеться сприятливi умови для поширення збудникiв iнвазiйних захворювань. Чим вищий рiвень штенсифжаци тим, бiльш ймовiрна можливiсть виникнення захворювань [1].
В рибницьких господарствах з кожним роком все бшьше застосовують негашене вапно (пушонку) для покращення стану ставiв i для боротьби з паразитами риб. Бшьшють водних органiзмiв, в тому чи^ i паразитiв можуть iснувати у визначених умовах середовища (рН 7,6 - 7,8). Змша активностi води ставу в лужну сторону за рахунок внесення вапна створюе несприятливi умови i порушуе життедiяльнiсть цих органiзмiв, особливо ектопаразиив, якi на деяких стадiях свого розвитку е вiльноживучими.
В зв'язку з цим метою дослiджень було вивчити згубну концентрацiю негашеного вапна (пушонки) на ектопаразиив з прямим циклом розвитку.
Матер1ал та методи. Робота виконувалась протягом вегетацiйного перюду вирощування 2010 р. Експериментальнi дослщження проведено на кафедрi водних бюресурав Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш iменi С.З. Гжицького та у дослiдних ставах № 4 та 5 рибгосподарства „Ходорiв" вiдкритого акцiонерного товариства „Львiвоблрибкомбiнат".
Для дослiджень вiдбирали здорових та уражених ектопаразитами цьогол^ок та однорiчок коропа. Iхтiопатологiчний аналiз проводили методом неповного гельмштолопчного розтину за I.G. Биховською-Павловською [2]. Видову належшсть паразитiв визначали за „Определителем паразитов пресноводных рыб фауны СССР" [6]. Екстенсившсть швази (Е1) встановлювали за формулою:
Е1=х/у 100
де: х- кiлькiсть риб, у яких виявили паразитiв, у- загальна кiлькiсть дослiджуваних риб.
1нтенсившсть швазп (II) визначали шляхом пщрахунку кiлькостi паразитiв на тiлi дослщжувано! риби. Для контролю були ввдбраш клiнiчно здоровi риби (з врахуванням походження, живо! маси, вiку), як утримувалися у вирощувальних ставах. У дослщах враховувались щiльнiсть посадки, приршт, виживанiсть риб протягом дослiдiв та рибопродуктившсть.
Дослiджуванi риби були заражеш двома видами паразитiв: Trichodina domerquei forma acuta (екстенсивнiсть 92 % при середнш iнтенсивностi 16 -19), Chilodonella cyprini (екстенсивнiсть 95 % при середнш штенсивност 22 -32).
Для лжування двол^ок коропа, заражених паразитами, обробляли триразово негашеним вапном з штервалом 7-8 дшв при температурi води 6 - 10 0С.
При триразовому внесеннi негашеного вапна в концентраци 50 мг/л через 48 годин тсля останнього внесення обстеженi риби повтстю звiльнились вiд T. domerquei forma acuta та Chilodonella cyprini .
У другiй декадi липня при температурi 21-25 0С у 2 вирощувальних ставах № 4 та 5 був зареестрований iхтiофтирiоз цьоголiток коропа. При мжроскопи скребюв слизу з поверхнi тiла екстенсившсть зараження складала 100 % при середнш iнтенсивностi 3 - 8. Ichthyophthirius multifilis був виявлений також на зяберних пелюстках. Екстенсивнiсть зараження складала 30,0 - 46,6 %, при середнш штенсивност 3-4.
Результати паразитолопчних дослщжень наведенi в таблицях 1 та 2.
Таблиця 1
Результати паразитолопчних дослщжень скребкчв слизу цьоголiток
коропа
№ став1в Юльшсть риб, екз. Екстенсившсть швазп, % Середня штенсившсть швазп
дослщних заражених
4 До внесення вапна
15 15 100 6
5 Шсля внесення вапна
15 3 20 2
В контрольному ставу екстенсившсть ураження iхтiофтирiусами поверхнi шюряного покриву становила 100% при середнш штенсивност швазп 6 паразиив. Екстенсивнiсть ураження зябер коропа вщповщно становила 40 % при середнш штенсивност 2 паразита.
Таблиця 2
Результати паразитолопчних дослщжень зябер цьоголггок коропа
№ став1в Юльшсть риб, екз. Екстенсившсть швазп, % Середня штенсившсть швазп
дослвдних заражених
4 До внесення вапна
15 6 40 2
5 Шсля внесення вапна
15 - - -
На наступний день нами було проведено внесення у воду цих ставюв гiдрату окису кальцш. При iхтiофтирiозi з метою знищення „бродяжок", а повторне внесення вапна необхщно проводити, тодi, коли трофонт встиг дозр^и i вийти у воду. Згщно лiтературних даних при температурi води 23-27 0С розвиток трофонту складае 4-5 дiб. Повторне внесення вапна було проведено через 72 години.
Активна реакщя води (рН) до внесення була 6,6, тсля внесення 8,1. Вапно (пушонку АДР - 54,4 %) вносили iз розрахунку 500 кг/га за допомогою човна з тдвюним мотором. Вапно розчиняли у водi i у виглядi „молочка" рiвномiрно вносили по всш акватори става. Шсля другого внесення вапна екстенсивнiсть зараження цьогол^ок коропа знизилась до 20 %, а середня
штенсившсть швази до 2. В зябернш тканиш дослщних риб iхтiофтирiусiв не виявлено.
Висновки. Дослiджуванi риби були ураженi двома видами паразитiв: Trichodina domerquei forma acuta (екстенсившсть 92 % при середнш iнтенсивностi 16-19), Chilodonella cyprini (екстенсившсть 95 % при середнш штенсивност 22 - 32) паразити.
При триразовому внесенш гашеного вапна в концентраци 50 мг/л через 48 годин шсля останнього внесення дослщжуваш риби повнiстю звiльнились вщ T. domerquei forma acuta, Chilodonella cyprini .
У другiй декадi липня при температурi 21-25 0С у вирощувальних ставах був зареестрований iхтiофтiрiоз цьоголiток коропа. При мжроскопп скребюв слизу з поверхнi тiла екстенсившсть зараження складала 100 % при середнш штенсивност 3-8. Ichthyophthirius multifilis був виявлений також на зяберних пелюстках. Екстенсивнiсть зараження складала 30,0-46,6 %, при середнш штенсивност 3-4.
Вапно (пушонку АДР - 54,4%) вносили iз розрахунку 500 кг/га за допомогою човна з пщвюним мотором. Пiсля другого внесення вапна екстенсившсть зараження цьогол^ок коропа знизилась до 20 %, а середня штенсившсть швази до 1-2. В зябернш тканиш дослщних риб iхтiофтiрiусiв не виявлено.
Лггература
1. Белiба В.Г. Паразитофауна риб природних та штучних водойм Харювсько! обл.// Ветеринарна медицина.- 2006. - № 86.- С. 30 - 39.
2. Быховская - Павловская Е.И. Паразиты рыб. Руководство по изучению. - Л.: Наука, 1985.- 121 с.
3. Вовк Н.И., Бучацкий Л.П., Пирус Р.И. Ихтиопатологический мониторинг внутренних водоемов Украины // Проблеми iхтiопатологil. Матерiали I Всеукрашсько! конференци (23-27 жовтня 2001 р. м. Кшв). Ки1в,2001.- С. 31-36.
4. Мовчан Ю.В. До характеристики рiзноманiття iхтiофауни пршноводних водойм Украши ( таксономiчний склад, розподш по рiчковим басейнам, сучасний стан) // Зб. Праць зоол. музею. - 2005. - № 37. - С. 70 - 82.
5. Определитель паразитов пресноводных рыб фауны СССР: В 3т./ Под ред. О.Н. Бауера. - Л.: Наука, 1987. - Т.3: Паразитические многоклеточные, ч.2.-584с.
6. Секретарюк К.В. Ветеринарна iхтiопаразитологiя. - Львiв: Ушверсам паблишинг, 2004,- 306с.
Summary
After making the analysis ofparazitis disease of carp fish belonging to different age groups in Lviv region fish farms they use modern methods and research. They analyzed the reason of their origin and set the intensity and the extensity of their infection with parazitis.
Стаття надшшла до редакцИ 26.04.2011
