CC BY
48
Федорович О.В., астрант 4© Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт
Iмет С.З. Гжицъкого
М0Н0ГЕН01Д03И КОРОПОВИХ РИБ
На основ! анал1зу фахових повгдомленъ у втчизнянт / заруб1жши лтератур1 представлено загалъну характеристику моногеногдозгв коропових риб. Узагалънено сучасш дат з морфологи та бюлогп збуднитв моногеногдозгв,, патогенезу, терапптапрофыактики.
Ключое1 слова: риба, дактилоггроз, ггродактилъоз, моногеногдози, ттенсивтсть /нвазИ.
Постановка проблеми у загальному виглядь Ставове рибництво - це високопродуктивна галузь сшьського господарства. Рибницью господарства розводять 1 вирощують рибу в спещальних або пристосованих ставах, кар'ерах, невеличких р1чках або 1х дшянках, вщгороджених аткою, тощо. У цих водоймах можна створювати ввдповщш умови для життя I росту риб, яю дозволяють одержувати досить високу рибопродуктившсть [2].
Виробнича I економ1чна ефектившсть ставового рибництва зумовлюеться й тим, що багато став1в та шших водойм можна використовувати не тшьки для рибництва, але й для зрошення пол1в, вигулу качок, гусей тощо.
Сучасне рибницво Украши представлене двома типами господарств: тепловодними I холодноводними. В основ1 цього под1лу лежать бюлопчш особливост1 ставових риб, передуам 1х вщношення до умов зовшшнього середовища (до температурного I пдрох1м1чного режим1в). В тепловодних господарствах вирощують переважно коропових риб (короп, бший амур, бший та строкатий товстолоб, лин та ш.), в холодноводних - лососевих (форель, сипв). Бшьшють став1в в Укра!ш придатш для тепловодного (коропового) рибництва [1,2].
Слщ вщзначити, що суттевих збитюв рибництву завдають р1зш швазшш захворювання риб, зокрема, моногенощози коропових риб.
Дослщження, спрямоваш на поглиблене вивчення етюлогп, патогенезу, д1агностики моногено!доз1в у коропових риб мають важливе наукове та практичне значения [3].
Зв'язок проблеми з важливими науковими чи практичними завданнями. В умовах сьогодення, за р1зних форм власност1, важливе значения мае науково-техшчне та нормативно-правове забезпечення ¿хтюпатолопчного контролю у рибогосподарських водоймах Украши та негайно! локал1заци й лжвщаци захворювань.
4 Науковий кер1вник - доктор ветеринарних наук, професор В.В. Стибель © Федорович О.В., 20012
298
За л1тературними даними вщомо, що належне ешзоотичне благополучия в рибницьких господарствах дае можливкть збшьшити !хню рибопродуктившсть на 8-10% [5].
На основ! анал1зу л1тературних даних, в яких започатковано розв'язання дано! проблеми, встановлено, що за останш роки вщм1чена тенденщя до широкого поширення швазшних захворювань у коропових риб, особливо це стосуеться хвороб, спричинених моногенетичними сисунами роду Dactylogyrus та Gyrodacthylus. [4,5]
Анал1з основних дослщжень 1 публжацш, в яких започатковано розв'язування проблеми. Риба та продукта И переробки займають чшьне мюце серед широкого асортименту продукт1в харчування тваринного походження. Для задоволення харчових потреб, люди споживають рибу в солоному, копченому, вареному та шшому виглядг Риба й рибш продукти необхщш для належного розвитку оргашзму людини, оскшьки вони е джерелом необхщних повноцшних бшк1в, макро- I м1кроелемент1в, в1тамш1в, екстрактивних речовин та шших компонент. За м1жнародними медичними нормами, для забезпечення оргашзму згаданими вище речовинами людина повинна споживати за р1к 20 кг риби та рибних продукт1в. У наш час споживання риби людиною за р1к становить 12 кг, причому на пркноводну рибу припадае лише близько 4 кг. [7]
Для забезпечення встановлено! норми споживання риби населениям Украши слщ звернути увагу не лише на морське та океашчне рибництво, але й на ставкове та озерне.
1з огляду на сказане вище, важливою умовою належного розвитку рибного господарства е профшактика захворювань риби. Вщомо, що хвороби риб можуть виникати як у природних водоймах, так I в ставкових рибницьких господарствах [6]. У хворо! риби знижуеться репродуктивна здатшсть, темп росту, товарний вигляд, вгодовашсть, попршуються показники якост1 та бюлопчно! цшностг Кр1м того, може виникати масова загибель хворо! риби.
Серед багатьох хвороб риб, яю перешкоджають розвитку рибництва I пщвищенню рибопродуктивност1 галуз1, швазшш хвороби займають одне з провщних мкць [2].
3 цього приводу вважаемо важливим, з огляду на досвщ дослщниюв, узагальнити та охарактеризувати хвороби риб, збудниками яких е моногенетичш сисуни з класу Monogenoidea. Це досить численна група паразитичних черв1в, яких понад 900 вид1в. Розм1ри !х у межах 0,3- 30 мм. Форма тша видовжена, з1 звуженим закругленим передшм кшцем I бшьш-менш вщмежованим фжсацшним диском на задньому кшщ. Паразити е червоного, рожевого, коричневого ¿з чорним вщтшком кольор1в. На передньому кшщ тша розмщеш прикршш органи (для фжсаци при харчуванш). Останш можуть бути у форм1 присосок, гак1в, диска, фестошв та ш. Тшо, в основному, покрито гладкою кутикулою, пщ якою знаходиться шюрно-м'язовий мшок, де розташоваш внутршш органи. Весь прост1р м1ж ними заповнено паренх1мою. Травна система паразиив представлена ротовим отвором, глоткою, стравоходом I кишечником. Видшьна система складаеться ¿з протонефрид1в з !х
299
катлярами, протоками й кшцевими частинами, що з'еднуються ¿з зовшшшм середовищем. Нервова система представлена головним гангл1ем \ декшькома парами нервових стовбур1в, що вщ нього вщходять (дорсальних, латеральних \ вентральних), а органи чуття - чутливими нервовими заюнченнями, розкиданими в товщ1 покриву по всьому тш1 [8].
Моногенетичш сисуни - гермафродита. Чолов1ча статева система складаеться з 1-2, рщше бшьшо! кшькост1 ам'янимв. Вщ них вщходять ам'япроводи, що з'еднуються в загальний ам'япровщ, який дещо розширюеться та утворюе ам'яний м1хурець. Кшцевий вщдш ам'япроводу - Ым'явипускний канал, що переходить у копулятивний орган - цирус. Цирус вщкриваеться в статеву клоаку, яка мае вихщ назовш на черевнш сторош тша хробака. Жшоча статева система складаеться з непарного яечника, який коротким яйцепроводом з'еднуеться з оотипом. Останнш оточений шкарлуповою залозою (тшьце Мелка) I переходить у короткий канал - матку, що вщкриваеться в статеву клоаку. 3 бок1в тша розташоваш жовточники, вони з'еднуються в один канал: через який !х вмют потрапляе в яйцепровщ чи оотип. де формуються яйця [5,9].
Розвиваються моногенетичш сисуни без участ1 пром1жних хазя!шв. Це переважно ектопаразити. Бшьшкть ¿з них вщкладають яйця, з яких вилуплюються личинки. £ й живородш види сисушв. Паразитують вони на зябрах, поверхш тша, плавцях, рщше в порожниш тша, у ротовш I носовш порожнинах риб. Для цих вид1в паразитичних черв1в характерна виражена пристосовашсть до певного виду хазяша чи до вузького кола близькородинних вид1в хазя!в [10].
Деяю з моногенетичних сисушв е збудниками небезпечних захворювань риб, особливо тих, яких розводять у ставкових господарствах. До !х числа вщносять представниюв род1в Dactylogurus I Gyrodactylus [11].
ДактилоНроз корошв викликаеться моногенетичними сисунами Dactylogurus vastator. Тшо збудника плоске 1 витягнуте, темно-шрого кольору; довжина до 1 мм, ширина до 0,4 мм.
Розвиток збудника. Дактилопруси, що локал1зуються на зябрах риб, вщкладають яйця, яю залишаються тут або потрапляють у воду. 3 яець через 3-6 дшв, залежно вщ температурних умов, виходять личинки. Паразит досить плщний, за добу вш може вщкласти вщ 50 до 100 яець. При 20-22°С личинка в яйщ розвиваеться за 3-4 дш, а при 17-19°С - за 5-6 дшв. При 5-6°С видшення яець не вщбуваеться, а для розвитку личинки при такш температур! потр1бно бшьше 30 дшв [9].
Личинка, що вилупилася з яйця, мае видовжено-овальну форму. Тшо И вкрите симетрично розташованими вшочками вшок на передньому й задньому кшцях та бокових краях тша. За допомогою вшок личинка плавае у водг Активною личинка бувае лише впродовж декшькох годин, за цей час вона потрапляе до риби, де й досягае статево! зршостг У личинки е чотири очка й прикршний диск ¿з гаками. Потрапивши на зябра, вона прикршлюеться до них, скидае вшки I за сприятливих умов (температура 20-23°С) через 7-8 дшв стае
300
статевозршою й починае вщкладати яйця. Так повторюеться цикл розвитку дактилопруав [6,10].
Ешзоотолопчш даш. Паразит переважно коропових риб. Молодь вщ 2 до 5 м1сящв бшьш сприйнятлива до цього захворювання, шж доросл1 риби, \ часто гине. У весняно-л1тнш час при вщповщнш температур! у водоймах накопичуеться велика кшькють яець \ личинок дактилопруав, та створюються сприятлив1 умови для заражения риб.
Етзоотп дактилопрозу частше спостер1гають у ставкових \ нерестово-вирощувальних господарствах твденних райошв краши. 1нтенсивному розвитку швази сприяють вщповщш еколопчш умови \ висока температура води. У твшчнш зош це захворювання, звичайно, з'являеться в липш-серпш, але екстенсившсть та штенсившсть швази е значно нижчою, \ риби гинуть рщше. Джерелом швази можуть служити також караЫ, оскшьки в них також паразитуе Б. Уа81а1ог [7].
Патогенез та кшшчш ознаки. Паразит вражае тшьки зябров1 пелюстки риб. На уражених дшянках зябер оселяються паразитичш гриби \ бактери. Оскшьки зяброва тканина руйнуеться, порушуеться газообмш { наступав задуха. Спершу заражена риба стае неспокшною, скупчуеться на приплив1 води або тримаеться на И поверхш, заковтуючи пов1тря. Пот1м риба плавае дуже мляво, не реагуе на зовшшш подразники. Кра! зябер мають пошматований вигляд. Нерщко на ушкоджених дшянках зябер розвиваеться грибок сапролегшя у вигляд1 мутного нальоту, що значно ускладнюе переб1г хвороби.
Патогенна д1я дактилопруав вщображаеться, в основному, на функци зябрового апарата. У мюцях прикр1плення гельмшт1в ештелш зябрових пелюстюв руйнуеться. Пщ впливом мехашчно! та токсично! дп вщзначають рясне слизовидшення й некроз окремих дшянок тканин. Вщбуваеться розростання сполучно! тканини й зрощення пелюстюв у пластинки. Капшяри вщмежовуються вщ зовшшнього середовища шарами ештел1альних кл1тин. Усе це приводить до порушення кровооб1гу й газообмшу [8].
Д1агностика. Д1агноз ставлять на пщстав1 клмчних ознак \ даних мжроскопи зябрових пелюстюв чи слизу з них, а також зккоб1в слизу з поверхш шюри. При виявленш сисушв визначають вид паразита й стутнь зараженост1 риб.
Профшактичш заходи. У першу чергу, створюють для мальюв належш умови, яю виключають можливють заражения. При цьому ретельно готують вирощувальш ставки, яю добре просушують \ дезшфжують. У ставках не повинно бути шшо1 риби, кр1м мальюв коропа. Водою вирощувальш ставки заповнюють не рашше шж за 10-12 дшв до посадки в них личинок. У ставках пщвищують природну кормову базу, передбачають шдгод1влю риб, створюють оптимальний гщрох1м1чнийрежим [12].
Плщниюв коропа перед нерестом профшактично обробляють у ваннах з 0,1%-ним ам1ачним розчином. Вщразу ж теля нересту плщниюв з1 ставюв видаляють. Так як джерелом (резервуаром) швази е коропи старших вжових груп 1 караЫ, !х спшьна посадка з мальками не допускаеться.
301
У джерелах водопостачання (головш ставки) не можна утримувати рибу, уражену дактилопрусами, шакше з током води у вирощувальш ставки можна занести личинки паразита. На водопостачаючих каналах установлюють рибовловлювач!, що перешкоджають проникненню в ставки караав й шших риб.
Продактильоз корошв - швазшна хвороба риб, збудником яких е моногенетичш сисуни, що належать до роду Gyrodactylus. Паразитують вони на шюр! й плавцях, рщше на зябрах. Це др1бш веретенопод1бно! форми моногенетичш сисуни, розм1р тша 0,2-1,0 мм.
Розвиток збудника. Продактилюси - живородш паразита. У зародковому мшку кожно! особи, що народжуеться, розвиваеться доч1рня особина (ще до народження), у яко! формуеться зародок.
Таким чином, продактилюси народжують цшком сформоване у своему розвитку потомство, яке за розм1рами майже не вщр!зняеться вщ материнсько! особи. У материнсько! особи теля народження доч!рньо! в матку незабаром надходить нове яйце, що починае дробитися. Процес його розвитку до народження ново! доч!рньо! особи тривае 4-5 доби. Терм!н життя окремо! особи г!родактилюса становить близько 12-15 д!б. Розмножуються сисуни, очевидно, у будь-яку пору року. Оск!льки !х завжди виявляють у з!скобах слизу з! шк!ри, т!льки навесн! !х набагато б!льше, н!ж восени та зимою [7].
Етзоотолопчш дан!. Захворювання рееструють майже в ус!х зонах розведення коропа. Риби заражаються при безпосередньому контакт! хворих з! здоровими, а також через воду, у якш можуть знаходитися гельм!нти у вшьному стан!. Масовому розмноженню збудника сприяють п!двищення температури води, ущшьнеш посадки риби у ставках, поган! саштарш умови. Хвор!ють в основному цьогол!тки коропа, сазана та !х г!брид!в, карас!, а також молодь бших амур!в. Заражена риба е джерелом поширення ¿нваз!!.
Захворювання частше рееструють у березн!-кв!тн! в зимувальних ставках, ! нер!дко воно протжае у форм! еп!зоот!!. Найб!льшого ступеня розвитку ¿нваз!я досягае навесн!. Заражешсть риби може сягати 85-100% при штенсивност! ¿нваз!! 75-100 гельм!нт!в ! б!льше на особину. У зимувальних ставках нерщко гине значна частина цьогол!ток [10].
Патогенез та клмчш ознаки. Г!родактилюси, потрапивши на шюру та плавц!, живляться слизом ! кл!тинами тканин. Вони травмують окрем! д!лянки шк!рного покриву або велику його частину, руйнують плавц!, при цьому залишаються т!льки !х промен!, як! вшьно стирчать.
Порушуеться процес слизоутворения як захисного середовища вщ шк!дливих зовн!шн!х вплив!в. Травмован! дшянки шк!ри й плавц!в стають сприятливим середовищем для розвитку р!зних вид!в гриб!в ! патогенних м!кроорган!зм!в. Хвора риба значно в!дстае в рост!, зябра в не! стають анем!чними. У кров! зб!льшуеться к!льк!сть моноциив ! пол!морфноядерних агранулоцит!в, знижуеться вмкт гемоглоб!ну на 16-18%, аШОЕ прискорюеться в 1,5-2 рази (! бшьше).
302
При масовому зараженш на тш коропа з'являеться блакитно-матовий нал1т, руйнуеться м1жпроменева тканина плавщв, а в деяких випадках утворюються виразки. Хвор1 особини стають млявими, скупчуються на притощ або в ополонках. Хвороба часто ускладнюеться вторинною мкрофлорою [8,12].
Д1агностика. Д1агноз ставлять на пщстав1 клш1чних ознак \ мжроскошчного дослщження слизу з поверхш тша \ плавщв. 31браний скальпелем слиз наносять на предметне скло, покривають покривним \ мжроскопують. Зябра теж дослщжують пщ мжроскопом. Виявлених гельмшпв визначають виключно до виду [9,14].
Профшактичш заходи. Для запоб1гання спалах1в продактильозу в господарствах варто проводити такий комплекс заход1в:
а) у неблагополучних господарствах р1чник1в коропа навесш перед посадкою в нагульш стави, продуктивну й ремонтну рибу перед нерестом потр1бно профшактично обробляти в сольових ваннах з 5%-ним розчином кухонно! солг Те ж саме роблять восени, при посадщ цьогол1ток { плщниюв у зимувальш стави. Гарш результати дае обробка риби формалшом { оргашчними барвниками;
б) швазовану рибу перевозити в шш1 водойми можна тшьки теля обробки И у сольових ваннах з 5%-ним розчином кухонно! солц
в) вирощувальш ставки, у яких виявлено швазовану продактилюсами рибу, теля облову просушують I дезшфжують негашеним вапном ¿з розрахунку 25 ц/га: у зимовий час ставки утримують без води;
г) для цьогол1ток у вирощувальних ставках передбачають повноцшну год1влю, що пщвищуе резистентшсть оргашзму риб до захворювання.
Актуальшсть ще! проблеми визначаеться дослщженням етзоотично! ситуаци у Захщному регюш Украши та застосуванш нових лжувально-профшактичнихпрепараив [14].
Формування мети статть Моногенощози коропових риб ведуть до значних економ1чних збитюв через загибель уражено! риби, зниження репродуктивно! здатност1, темпу росту, попршення показниюв якост1 та бюлопчно! цшност1 риби, тому метою наших подальших дослщжень буде вивчення ешзоотичного стану щодо поширення дано! швазшно! хвороби. Виршення цих питань сприятиме усшху розведення р1зних представниюв аквакультури. Дослщження будуть проводитись саме в такому напрямку.
Отже, з даних л1тератури видно, що дослщження етзоотично! ситуаци щодо поширення моногено!доз1в коропових риб у Захщному регюш Укра!ни не вивчались, що I становить актуальшсть дослщжень. Окрем1 фрагмента експеримент1в будуть опублжоваш в наступних статтях [5,13].
Лтгература
1 . Б ел1ба В.Г. Паразитофауна риб природних та штучних водойм Харювсько! обл.// Ветеринарнамедицина. - 2006. - № 86. - С. 30 - 39.
2. Быховская - Павловская Е.И. Паразиты рыб. Руководство по изучению. - Л.: Наука, 1985. - 121 с.
303
3. Васильков Г.В. Гельминтозы рыб. - М.: Колос, 1983. - 208 с.
4. Галат В.Ф., Березовський А.В., Сорока Н.М. / Методичш вказ1вки з д1агностики гельмштоз1в тварин. - К-: Ветшформ. - 2004. - 54 с.
5. Галат В.Ф., Березовський А.В., та íh. Паразитолопя та швазшш хвороби тварин: Пщручник. - К.; Вища осв1та, 2003. - С 228 -241
6. Давыдов О.Н., Исаева Н.М., Куровская Л.Я. Ихтиопатологическая энциклопедия.- К.: Укр. фитосоциал. центр. - 2000. - 164 с.
7. Джмшь B.I. Моногенощози коропових риб / B.I. Джмшь, Н.М. Сорока // Науковий bíchhk Нацюнального ушверситету 6iopecypcÍB i природокористування Украши. Сер1я: Ветеринарна медицина, яюсть i безпека продукцп тваринництва. - 2012.- Вип. 151, ч.2. - C. 58-61.
8. Жемердей О.В. 1нвазп пр1сноводних риб водойм п1вдня Украши / О.В. Жемердей //Науковий bíchhk Нацюнального ушверситету 6iopecypcÍB i природокористування Украши. Сер1я: Ветеринарна медицина, яюсть i безпека продукц11 тваринництва. - 2012.- Вип. 151, ч.2. - С. 80-83.
9. Секретарюк К.В. Ветеринарна ¿хт1опаразитолог1я. Льв1в, 2004. - 306 с.
10. Секретарюк К.В. та íh. Ochobhí хвороби ставових риб. Льв1в, 2001 -
112 с.
11. Темшханов Ю.Д., Неборачек M.I. Вплив ектопаразит1в на морфо-ф1з1олог1чн1 властивост1 кл1тин карася ср1блястого // Ветеринарна медицина. М1жв1домчий тематичний науковий зб1рник. - Харк1в, 2008. - С. 434 - 438.
12. Schmahl, G., Mehlhorn, H. and Haberkorn, A., 1988. Sym triazinone (toltrazuril) effective against fishparasitizing monogenea. Parasitol. Res., 75, p. 67 -68.
13. Schmahl, G. and Taraschewski, H., 1987. Treatment of fish parasites, effects of praziquantel, niclosamide, levamisole-HCl, and metrifonate on monogenea (Gyrodactylus aculeate, Diplozoon paradoxum). Parasitol. Res., 73(4), p. 341 - 351.
14. Tojo J., Santamarina M.T., Ubeira F.M., Estévez J. and Sanmartín M.L., 1992. Anthelminthic activity f benzimidasoles against Gyrodactylus sp. infecting rainbow trout Oncorhynchus mykiss. Dis. Aquat. rg., 12, p. 185 - 189.
Рецензент - к.б.н., доцент Божик В.Й.
304
