CC BY
15
УДК 616.594.171.2-06:616.511-036
Особливост кандидозу шюри з наявшстю левуридiв
Блохiна А. С.
Донецький нацгональний медичний университет гм. М. Горького
ОСОБЕННОСТИ КАНДИДОЗОВ КОЖИ С НАЛИЧИЕМ ЛЕВУРИДОВ Блохина А.С.
Одной из важных особенностей кандидоза кожи на современном этапе является развитие левуридов.
THE PECULIARITIES OF SKIN MONILIASIS WITH LEVURIDES Blokhina A.S.
At present time, one of the important peculiarities of skin moniliasis is development of levurides.
Постановка проблеми, и зв'язок з важливи-ми науковими та практичними завданнями.
В останш роки увагу багатьох дослщниюв звер-тае на себе проблема мшогенно! сенсибшзаци оргашзму, що формуеться як при стертих формах поверхневих мiкозiв, так i при виражених !х проявах. Одшею з ознак сенсибшзаци е свер-блячка шкiри, яка, в залежност вiд розповсюд-ження, розподiляеться на:
- локалiзовану (пiдошви, мiжпальцьовi складки);
- перифокальну (ступнi, гомiлки);
- розповсюджену, але з визначеною локалiза-цiею (кистi, тулуб, обличчя).
Окрiм сверблячки, також можуть мати мюце висипка на шкiрi та ускладнення, i навiть такi, як мшотична екзема, алергiчнi васкулiти, тром-бофлебгги [1-3].
Пiсля впливу рiзних екзо- та ендогенних факторiв вiдбуваеться не тшьки формування алергiдiв, при наявност основного осередку грибкового ураження, але й загострення вторин-но! алерпчно! висипки. При цьому гiперергiчна реакщя формування iмунiтету не завершуеться, та, по мiрi зростання сенсибшзаци до збудника захворювання, виникае специфiчна пперерпя, що супроводжуеться вторинною висипкою; при цьому процес набувае хронiчного рецидивую-чого характеру [4-6].
Робота е фрагментом комплексних НДР До-нецького нащонального медичного ушверсите-ту iм. М. Горького та Запорiзького державного медичного ушверситету:
- «Удосконалення дiагностики, лiкування та профiлактики дерматовенерологiчних захворю-вань у oci6, що зазнали впливу шкщливих фак-TopiB виробничого та навколишнього середови-ща» (№ держ. реестраци 0208U004249);
- «Удосконалення методiв лiкування та про-фшактики рецидивiв хронiчних дерматозiв i хвороб, що передаються статевим шляхом, i3 урахуванням клiнiко-епiдемiологiчних ас-пектiв, метаболiчних та iмунологiчних пору-шень гомеостазу хворих» (№ держ. реестраци 0107U005122).
Аналiз останнiх дослiджень та публшацш, в яких започатковано розв'язання проблеми, свщ-чить про те, що характер алерпчних зрушень в органiзмi при поверхневих мiкозах може зале-жати вiд видового складу збудниюв. У той же час при кандидознш шфекци умови шфшуван-ня та еволюци мають особливостi [7]:
- попадання Candida на шюру та слизовi обо-лонки вщбуваеться в ранньому дитинствi;
- незважаючи на тривалий контакт органiзму з Candida, часто клшчних змiн не вщбуваетъся, що призводить до тривалого мiконосiйства;
- «пусковий» фактор (специфiчний або не-специфiчний) призводить не тшьки до розвит-ку специфiчного патологiчного процесу, але й алерпчних його проявiв.
Алергiчнi прояви кандидозу нерщко назива-ють левурдами; 1х форми дуже рiзноманiтнi, а рiзною також може бути й тяжюсть ушкоджен-ня. Висловлюеться думка, що для появи леву-ридiв необхщним е iснування в органiзмi хво-
ОРИГИНАЛЬНЫЕ СТАТЬИ
рого сенсибшзуючого осередку у внутршшх органах, на слизових оболонках або шюр1 До факторiв ризику виникнення алергiчних станiв при кандидозах вiдносять також:
- генетично детермшовану схильнiсть;
- ендокринопати;
- хрошчш соматичнi захворювання;
- нерацiональну антибактерiальну терапiю;
- дистрофiчнi процеси;
- порушення iмунологiчного статусу.
Слiд також враховувати, що гриби роду Сап&ёа спроможш викликати й «суто» канди-дозний процес та у той же час можуть виконува-ти й роль допомiжних алергенiв (з шшою шфек-цieю, лiками, параспецифiчними факторами). Тобто, кандидозна iнфекцiя може або поперед-ньо створювати сенсибшзащю органiзму, або доповнювати та посилювати алергiчнi стани.
Деякi автори взагалi пропонують назвати цей стан «алерпчним синдромом», причому ступiнь його тяжкосп у хворих на кандидоз може перевищувати основне захворювання (розвиток алерпчного васкулiту, тромбофлеб> ту, мшотично! екземи та ш.). Не виключно, що в рядi випадкiв мае мюце i так зв. вторинна сен-сибiлiзацiя, тобто СапЛёа сприяе сенсибшзую-чому впливу на органiзм рiзних мiкроорганiзмiв (стрептококи, мшобактери туберкульозу), лшв та iнших факторiв. Виникнення алерпчного синдрому може суттево вплинути як на ктшчш симптоми кандидозу та первинно! патологи, на фонi яких вш розвинувся, так i ускладнений пе-ребiг основного та супутшх захворювань.
Мета дослiдження - порiвняти ктшко-анамнестичнi данi у хворих на кандидози шюри з наявшстю та без наявностi сверблячки та леву-ридiв; оцiнити психофiзiологiчний стан (ПФС) пащенпв у залежностi вщ виду левуридiв.
Матерiали та методи. Щд спостереженням знаходилось 160 хворих на поверхневi кандидози шюри (ПКШ) (чоловiкiв - 70, жшок - 90, вiком вiд 20 до 60 роюв). Усi хворi були розпод> ленi на 3 репрезентативш (за статтю, вiком, дав-нiстю захворювання) групи:
- 1 група - 60 хворих на кандидоз, у яких не було жодних проявiв алерпчних реакцш як на шюр^ так i з боку шших органiв та систем;
- 2 група - 40 хворих на кандидоз, у яких единим проявом алерпчно! реакцп була сверб-лячка шюри;
- 3 група - 60 хворих на кандидоз, у яких проявами алерпчно! реакцп одночасно з сверб-
лячкою були левурди (мономорфна чи полiмор-фна висипка).
Результати дослщження та Тх обговорення.
У хворих 2 групи, де сверблячка шкiри була единим проявом сенсибшзацп (тобто левурищв на шкiрi не виявлялось), вона у 37 з 40 (92,5 %) па-цiентiв спостерпалась у вогнищi ушкодження:
- перифокальна - у 25 (62,5 %) пащенпв;
- на вщдалених вщ основного осередку ушкодження мюцях - у 18 (36 %) пащенпв.
У разi використання мюцевих антикандидоз-них препаратiв, ступiнь сверблячки шюри:
- зменшувався у значнш мiрi - у 25 (62,5 %) пащенпв;
- не зменшувався - у 7 (17,5 %);
- дещо посилювався - у 8 (20 %) пащенпв.
У 3 груш, де окрiм сверблячки шюри вияв-
лялися левурди, вплив мюцевого лшування на змши ступеню видiв сверблячки (мiсцева, перифокальна, вщдалена) був майже таким, як i у 2 групi (вщповщно - у 37, 11 та 12 пащенпв).
На рис. 1 наведет дат про види левурищв у хворих 3 групи. Як свщчать щ дат, у хворих достовiрно (р < 0,01-0,001) часпше спостерiга-лися ерiтематозно-сквамознi левуриди.
З метою ощнки впливу левуридiв на розвиток порушень психофiзiологiчного стану (ПФС) використовували опитувальник В. Н. Краснова (1999), зпдно якого:
- помiрний ступiнь порушень ПФС ощнюва-ли вiд 1 до 2 умовних балiв (у. б.);
- середнш - вiд 2 до 3 у. б.;
- високий - вщ 3 у.б. та вище;
1х середш величини наведено на рис. 2. Як свщчать щ данi, у хворих 3 групи достовiрно (р < 0,05-0,01) у бшьшш мiрi вiдмiчались порушення ПФС. Статистичнi показники у дослщ-жуваних групах (в у. б.) вщповщно були:
- у 1 груш - 1,08 ± 0,53;
- у 2 груш - 2,22 ± 0,86;
- у 3 груш - 2,82 ± 0,39.
Таким чином, отримаш нами даш свщчать про те, що прояви сенсибшзаци на шкiрi впли-вають на ПФС хворих на кандидози шюри.
Показники ступеню порушень ПФС були достовiрно (р < 0,05) бiльшими в 3 груш, i це може бути обумовлено одночасним негативним впливом як сверблячки, так i «косметичного дефекту» (тобто - наявносп висипки на шкiрi).
Висновки. У хворих з поверхневими кан-дидозами шюри клiнiчнi прояви сенсибiлiзацil оргашзму можуть iснувати у виглядi або ильки
1-2 2010
60 50 40 30 20 10 0
везикули
папули
epiT.-скв.
3 2,5 2 1,5 1
0,5 0
Гр. 1
Гр. 2
Гр. 3
плями
Рисунок 1. Види левуридiв при кандидозах штри (у %)
сверблячки, або сверблячки одночасно з левур-дами; при цьому сверблячка шюри зустр1чаеть-ся трьох вид1в: безпосередньо у вогнищ1 ушкод-ження, перифокально 1 на вщдалених д1лянках.
Серед левурид1в переважала висипка ерггема-тозно-сквамозного характеру та у вигщщ плям, але зустр1чались також везикули та папули.
У пащенпв з наявшстю одночасно 1 сверблячки { левурищв у вигляд1 висипки в найбшь-
Л1ТЕРАТУРА
1. Кубась В.Г. Некоторые аспекты патогенеза кандидоза / В.Г. Кубась, В.П. Федотов // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2002 . - № 1-2 (5). - С. 23-28.
2. Грибковые болезни и их осложнения. Клиника, диагностика, лечение: Руковод. для врачей / В.В. Кулага, И.М. Романенко, С.Л. Афонин, С.М. Кулага. - Луганск : Элтон-2, 2006. - 520 с.
3. Светлова Е.Б. Грибковые заболевания и патология желудочно-кишечного тракта / Е.Б. Светлова // Журнал дерматовенерологи та косметологи ¡м. М.О. Торсуева. - 2006.
- № 1-2 (12). - С. 98-105.
4. Сергеев А.Ю. Кандидоз. Природа инфекции, механизмы агрессии и защиты / А.Ю. Сергеев, Ю.В. Сергеев // Лабораторная диагностика, клиника и лечение. - М. : Триада, 2000.
- 471 с.
Рисунок 2. Ступеш порушень ПФС у хворих на кан-дидози шшри (в у. б.)
шш Mipi спостер^ались порушення психоф1з1о-лопчного стану (емоцшна лабшьшсть, тривож-нють або депреси piзного ступеню).
Перспективою подальших дослщжень може стати з'ясування кореляцшних зв'язкiв мiж впливом л^вання та появою левуpидiв, а також мiж змiнами психофiзiологiчного стану та видами левуpидiв i ступенем виpазностi сверблячки шкipи.
5. Королева Ж.В. Лечение кандидоза кожи и разноцветного лишая / Ж.В. Королева, И.Н. Бондаренко // Мат. наук.-практ. конф. «Розробка молодих вчених дерматовенеро-лопв шслядипломно! освгги». - Ки1в, 2007.
- С. 37-38.
6. Солошенко Е.М. Диференцшна дiагностика iстинних та псевдоалеpгiчних pеакцiй на л> каpськi засоби у хворих на поширеш та тяж-га дерматози / Е.М. Солошенко // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология.
- 2004. - № 1-2 (7). - С. 209-210.
7. Мавров Г.И. Первичный и вторичный гени-тальный кандидоз - нетрадиционные подходы к лечению / Г.И. Мавров, А.А. Ярошенко // Журнал дерматовенерологи та косметологи iм. М.О. Торсуева. - 2007. - № 1-2 (14).
- С. 173-174.
