CC BY
12
Бочарова В.В. КОМПЛЕКСНА 1МУНОМОДУЛЮЮЧА ТЕРАП1Я АТОП1ЧНОГО ДЕРМАТИТУ
УДК: 616.516.5-085.37
Комплексна iмуномодулююча терашя атошчного дерматиту
Бочарова В.В.
Запор1зький державний медичний ушверситет
комплексная иммуномодулирую-щая терапия атопического дерматита
Бочарова В.В.
Использование Инмунофлана в сочетании со стандартной терапией атопического дерматита позволяет сократить сроки лечения и уменьшить частоту рецидивов заболевания.
the complex immunomodulatory therapy of atopic dermatitis
Bocharova V.V.
The use of Inmunoflan in combination with the standard therapy of atopic dermatitis allows reducing the period of treatment and frequency of relapses.
Постановка проблеми, н зв'язок з важ-ливими науковими та практичними завданнями. Атошчний дерматит (АД) вщно-ситься до генетично детермшованих хрошч-них рецидивуючих дерматозiв з тенденщею до збшьшення частоти випадюв у всьому свт [1-4]. Переби захворювання характеризуемся еволюцieю клiнiчних проявiв запалення шкiри, якi розвиваються у трьох вшових перiодах:
- у ранньому дитячому вщ - дитяча екзема;
- у шдл^ковому вiцi- строфулюс;
- у подальшому - дисемшований або дифуз-ний нейродермiт.
Незважаючи на численнi дослiдження, ще не розроблеш чiткi критерп ранньо! дiагности-ки проявiв запалення шкiри при АД на iмуно-логiчному рiвнi. З урахуванням того, що в пато-генезi реакцiй гiперчутливостi, яка розвиваеться у пащенпв, приймае участь велика кшьюсть як iмунокомпетентних, так i неiмунокомпетентних клiтин, виникае необхщшсть вивчення бюспо-лук, якi б могли стати «об'еднуючим» критерiем, що характеризуе ступiнь запалення, викликано-го рiзними медiаторами [5-7]. У цьому зв'язку актуальною задачею практично! дерматологи е впровадження нових методiв iмунотерапil АД [8, 9], у тому чи^ - за допомогою препарапв переважно рослинного походження.
Робота е фрагментом комплексно! НДР За-порiзького державного медичного унiверситету
та Донецького нащонального медичного уш-верситету «Удосконалення дiагностики, про-фiлакгики та л^вання дерматовенерологiчних захворювань у осiб, що зазнали впливу шюдли-вих факторiв виробничого та навколишнього се-редовища» - № держреeстрацii 0208U004249.
Мета дослщження - розробка та обгрунту-вання комплексного методу лiкyвання хворих на атошчний дерматит з використанням iмyномо-дyлюючоi терапii (фiтопрепарат 1нмунофлам).
Матерiали та методи дослiдження. Щд спостереженням знаходилось 70 хворих на АД (30 чоловшв та 40 жшок у вiцi вiд 17 до 45 роюв). У вшх хворих вiдмiчався свербiж шкiри, рiзноманiтнi порушення психофiзiологiчного стану, розлади сну; зокрема спостерпалася:
- еритематозно-сквамозна форма АД (на шкiрi обличчя, шш, лiктьових та колiнних згинiв, тулуба вiдмiчались запальнi шфшьтра-ти, лущення, численнi кiрки, iнколи - мокну-тия) - у 17 (24,3 %) хворих);
- еритематозно-сквамозна форма АД з л> хешфшащею (у тих же мюцях локалiзацii, але й на згинальних поверхнях кшщвок, а також iнодi i на волосистш частинi голови вiдмiчалось злиття мiж собою дiлянок гiперемованоi шюри з наявнiстю лущення, численнi екскорiацii, се-розно-геморагiчнi кiрки, дрiбна папульозна ви-сипка) - у 23 (32,8 %) хворих;
1-2 (12)' 2009
- лiхеноiдна форма АД (переважно на тиль-Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
ОРИГИНАЛЬНЫЕ СТАТЬИ
н1и поверхш кистеи та в шдколшних ямках, на заднш поверхш ши! шюра була сухою, гшере-мованою, л1хешф1кованою з наявшстю л1хе-но!дних папул) - у 24 (34,3 %) хворих;
- пруригшозна форма АД (процес локатзу-вався у бшьшш м1р1 на розгинальних поверх-нях кшщвок з наявшстю пруригшозних папул, велико! кшькост юрок на мюцях екскорацш) - лише у 6 (8,6 %) хворих.
Кр1м цих «основних» прояв1в АД, спостер> гались { так зваш «додатковЬ»:
- «атошчне обличчя» (нижш повши дещо шфшьтроваш з наявшстю гшершгментаци та додатково! складки; ¡з зовшшнього краю вщм1-чаеться обламування бр1в; е ознаки перюраль-но! л1хешфшаци або хейлггу; шюра обличчя мае с1руватий вщтшок) - у 23 (32,8 %) хворих;
- фол1кулярний кератоз - у 40 (57,1 %);
- ¡хтюз або ксероз - у 15 (21,4 %);
- сухють шюри - у 70 (100 %) хворих.
У 28 (40 %) хворих процес ускладнювався розвитком стафшо- чи стрептодермш:
- фол1кул1ти;
- фл1ктенопод1бна висипка;
- «медовЬ> юрки.
У трьох (4,3 %) хворих виявлявся перюраль-ний кандидоз.
Результати та !х обговорення. У залежност вщ методу лшування, хвор1 були розподшеш на 2 репрезентативш групи по 35 ос1б у кожнш:
- 1 група (пор1вняльна) - лшована стандарт-ним методом;
- 2 група (основна) - лшована комплексно з використанням 1нмунофламу.
Хворим 1 групи призначалась терашя у вщ-повщносп до розроблених в Украш стандар-т1в:
- гшоалергенна д1ета (обмеження продукпв, що мютять цукор, екстрактивш речовини, копчености цитрусов1 та ш.);
- дотримання режиму (ппешчний одяг, спри-ятлив1 побутов1 умови, ращональна змша вид1в пращ та вщпочинку);
- усунення бактер1ально! та паразитарно! сенсибшзацп;
- гшосенсибшзуюч1 препарати (кальщю глюконат - по 1 табл. 3 рази на добу);
- антипстамшш препарати (Лоратадин - по 1 табл. на добу);
- седативш препарати (Ново-пасит - по
1 чайнш ложщ 3 рази на добу);
- ¡муномодулюкта препарати (натр1ю нук-ле!нат - по 1 порошку 3 рази на добу);
- вггамши (ундев1т - по 1 драже 3 рази на добу).
- тошчна терашя, яка проводилась у залеж-ност вщ стадп захворювання { характеру ви-сипки:
1) примочки;
2) волого-висихаюч1 пов'язки;
3) креми та гел1 з вггамшами А, Е;
4) кортикостеро!дш тошчш засоби з1
слабкою або пом1рною актившстю.
Хвор1 2 групи отримували таке ж л1кування, але замють натр1ю нукле!нату !м призначався 1нмунофлам.
Цей препарат випускаеться в капсулах; одна капсула лшарського засобу мютить д1ючу ре-човину - 90 мг люфшзованого сухого екстра-кту ункари томентози та допом1жш речовини - мальтодекстрин, тальк, кремшю дюксид водний, магшю стеарат.
Ункар1я томентоза - деревопод1бна л1ана, яка росте в люах на територи Перу. У европейсьюй медицин! застосовують люфшзований екстракт з кори л1ани, який мютить ус бюлопчно актив-ш речовини рослини:
- тетра- та пентациктчш оксиндольш алка-ло!ди;
- феноли та пол1феноли;
- глшозиди хшно! кислоти;
- тритерпени;
- стеро!ди.
Оксиндольш алкалощи з ункарп томенто-
за:
- мирафшн;
- птероподин;
- ринхофшн;
- ункарин;
- спещофшш тощо, -
мають виразну 1муностимулюючу (стиму-лятори фагоцитозу), протизапальну, ант1арит-м1чну, анпагрегантну, гшохолестеринем1чну, против1русну, ант1асматичну, противиразкову та антиканцерогенну ди, здатш шпбувати мо-ноамшоксидазу, мають вазодилятуючу та мю-релаксуючу дп.
Фенольна фракц1я представлена катехша-ми (щентифшоваш як (-) ешкатехши) та проан-тощашдинами. Ешкатехши мають антимутаген-
Бочарова В.В. КОМПЛЕКСНА 1МУНОМОДУЛЮЮЧА ТЕРАП1Я АТОП1ЧНОГО ДЕРМАТИТУ
ну, .Р-вгамшну та антиоксидантну ди. Лейкоан-тоцiанiди пiдвищують чутливють пухлинних клiтин до ди юшзуючого випромiнювання, що сприяе пiдвищенню ефективносп радютерапи при лiкуваннi пацiентiв з онколопчними захво-рюваннями. Крiм того, проантощашдинамши пригнiчують активнiсть окисно-вiдновних фер-ментативних процесiв у пухлинних клггинах (протипухлинна дiя). Епiкатехiни також чинять противiрусну (у тому числi - проти вiрусiв, що спричиняють гепатит та герпес), антипстамш-ну та антикоагуляцшну ди.
Гшкозиди хшноТ кислоти мають про-тивiрусну дiю.
Тритерпенов1 сапонши мають антибак-терiальну, антисклеротичну та протипухлинну
дп.
СтероТди (стигмастерол i кампестрол) мають антибактерiальну та знеболювальну дп, а також стимулюють рiст волосся.
Показаннями для застосування 1нмунофла-му, згiдно шструкцп, е:
- радикулгг, ревматизм, ревмато!дний артрит та iншi системнi захворювання сполучно! тка-нини;
- виразкова хвороба шлунка та дванадцяти-пало! кишки;
- порушення обмiну речовин;
- холецистит;
- колщ
- порушення менструального циклу;
- системний кандидоз;
- фiбромiома;
- iмпотенцiя;
- вiруснi респiраторнi захворювання;
- порушення iмунного статусу органiзму;
- алергiя;
- захворювання шюри, герпес;
- ендокринш, онкологiчнi, серцево-судиннi захворювання.
1нмунофлам також використовуеться з метою профшактики вiрусних респiраторних за-хворювань, порушень iмунного статусу оргашз-му, алерги.
Перед тим, як розпочати л^вання, врахову-вались протипоказання до використання 1нму-нофламу:
- пiдвищена чутливiсть до складових препарату;
- стани шсля трансплантаци органiв;
- ваптнють;
1-2 (12)' 2009
- д^и вiком до 6 рокiв.
1нмунофлам призначали зранку за 30 хв. до !ж внутрiшньо по 1 капсулi 1 раз на день, за-пиваючи 0,5-1 склянкою води; курс лшування складав 30 дшв. Через тиждень хворим призначали другий курс прийому 1нмунофламу (без одночасного прийому шших лiкарських засобiв для внутрiшнього застосування). У разi потреби, також через тижневу перерву рекомендував-ся третiй курс прийому 1нмунофламу.
Заздалегiдь, за 2-3 мюящ до перiодiв най-бiльш частих можливих рецидивiв захворювання (шдивщуально кожному пацiенту), з про-фшактичною метою, препарат застосовували по 1 капсут через день протягом 2-3 мюящв (з тижневою перервою шсля кожного з куршв профiлактики).
Уп пацiенти курси лiкування та профшактики 1нмунофламом переносили добре; побiчних дiй препарату не вiдмiчалось.
У порiвняннi з хворими 1 групи, у пацiентiв 2 групи у достовiрно меншi термiни зникала сверблячка шюри, що сприяло бiльш ранньому регресу висипних елементiв.
У вщдаленому перiодi спостереження (на протязi року) спостерпалися:
а) вiдсутнiсть рецидивiв:
- у 1 груш - у 10 з 35 (28,5 %) хворих;
- у 2 груш - у 17 з 35 (48,5 %) хворих;
б) менша частота та менший стутнь проявiв рецидивiв:
- у 1 грут - у 7 (20 %) хворих;
- у 2 грут - у 10 (28,5 %) хворих.
Висновки. Використання в системi комплексно! терапи та вторинно! профшактики атошчного дерматиту 1нмунофламу забезпечуе скорочення термшв регресу сверблячки шюри, а в подальшому - i висипки на шкiрi; у вщдаленому перiодi спостереження в 77 % пащенпв рецидиви захворювання не наступали або змен-шувалась !х частота та стушнь проявiв.
Перспективою подальших досл1джень може стати з'ясування:
- механiзмiв антипруритогенно! та проти-запально! дi! цього препарату при л^ванш та профiлактицi атопiчного дерматиту;
- можливосп потенцiювання цих ефектiв при одночасному використанш 1нмунофламу з шшими лiкарськими засобами.
ОРИГИНАЛЬНЫЕ СТАТЬИ
Л1ТЕРАТУРА
1. Солошенко Э.Н. Распространенность ал-лергодерматозов в современных условиях / Э.Н. Солошенко // Дерматология и венерология. - 2000. - № 1. - С. 84-90.
2. Мавров И.И. Основы диагностики и лечения в дерматологии и венерологии / И.И. Мавров, Л.А. Болотная, И.М. Сербина / - Харьков: «Факт», 2007. - 792 с.
3. Иммуномодулирующая и противовирусная терапия атопического дерматита / П.А. Скрипкин, Е.В. Матушевская, В.С. Григорьев, Е.В. Свирщевская // Российский журнал кожных и венерических болезней. - 2008. - № 2. - С. 30-37.
4. Verhager ./Absence of T-regulatory cell expression and function in atopic dermatitis skin / J. Verhager, M. Akdis, C. Traidl-Hoffmann et al. // J. Allergy Clin. Immunol. - 2006. - Vol. 117, N 1. - P. 176-183.
5. Katagiri K. In vivo levels of IL-4, IL-10, TGF-beta 1 and IFN-gamma mRNA of the peripheralbloodmononuclearcellinpatientswith alopecia areata in comparison to those in patients with atopic dermatitis / K. Katagiri, S. Arakawa, Y. Hatano // Arch. Dermatol. - 2007. - Vol. 298, N 8. - P. 397-401.
6. Баггрян 1.О. Можливосп ¡мунокорекцп у д1тей дошкшьного та шкшьного вшу / 1.О. Бапрян, Т.О. Воронцова, Я.В. Олшник // Клшчна ¡мунолопя. Алерголопя. 1нфекто-лопя. - 2007. - № 2 (07). - С. 93-94.
7. Б1лозоров О.П. Циркулююта ¡мунш комплек-си { дослщження антигенного впливу при алергодерматозах, псор1аз1 I хламщюзах / О.П. Бшозоров / Автореф. дис. ... д-ра мед. наук: 07.00.03 - Медицина (14.01.20 - шюр-ш та венеричш хвороби). - Нацюнальний медичний ушверситет ¡м. О.О. Богомольця.
- Ки!в, 2003. - 40 с.
8. Болотна Л.А. Сучасний метод лшування атошчного дерматиту препаратами мета-бол1чно! ди / Л.А. Болотна, Ю.В. Качук, О.1. Сар1ан // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2008. - № 1-2 (11).
- С. 272.
9. Буянова О.В. Комплексне лшування атошчного дерматиту з використанням маз1 кремген / О.В. Буянова, Л.О. Х1мейчук // Укра!нський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. - 2002. - № 3 (6). - С. 39-40.
