CC BY
28
Свирид-Дзядикевич О. С., Миронюк Т. М. ТЕРАП1ЯХВОРИХ НА АТОП1ЧНИЙ ДЕРМАТИТ
УДК 616.54-002-08:616.516.5-085
Терашя хворих на атошчний дерматит
Свирид-Дзядикевич О. С., Миронюк Т. М.
Нацгональний медичний университет гм. О.О. Богомольця
ТЕРАПИЯ БОЛЬНЫХ АТОПИЧЕСКИМ ДЕРМАТИТОМ
Свирид-Дзядикевич О. С., Миронюк Т. М.
Приведенный анализ существующих исследований свидетельствует о разветвленности терапевтических подходов и средств по лечению атопического дерматита. Отмечены четкие рекомендации о механизмах развития патологического процесса, которые должны обязательно учитываться при выборе лечебной стратегии. Неопределенным остается унифицированный подход к терапевтической тактики ведения таких пациентов. Это, безусловно, препятствует разработке лечебных комплексов, обладающих адекватным соотношением эффективности и безопасности.
THERAPY OF PATIENTS WITH ATOPIC DRMATITIS
Svyryd-Dziadykevych O. S., Myronyuk T. M.
An analysis of existing investigations having been carried out shows the branching of therapeutic approaches and tools for the treatment of atopic dermatitis. The clear guidance on the disease development mechanisms having been noted must necessarily be taken into account when choosing a therapeutic strategy. The unified approach to the therapeutic tactics of the management of such patients remains uncertain. This, of course, prevents development of the therapeutic systems possessing an adequate ratio of efficiency and safety.
Незважаючи на безлiч запропонованих мето-дiв i засобiв, терашя хворих на атошчний дерматит (АД) залишасться невиршеною проблемою. Зпдно шструктивно-методичним стандартам [1], метою застосовуваних лшувальних заходiв визначасться контроль за переб^ом дерматозу, котрий включае:
- усунення або зменшення запальних змш у шкiрi та свербежу;
- вщновлення структури та функци шюри;
- попередження розвитку тяжких форм пато-лопчного процесу, як призводять до попршен-ня якост життя пащенпв та швалщизаци;
- санащю супутшх морбщних сташв.
Вщомо [2, 3], що одним з головних медiато-
рiв сенсибшзаци виступае пстамш, типовим клшчним проявом ди якого з боку шюри е вщ-чуття свербежу. Пруригогенний вплив також мають:
- серотонш;
- протеази;
- брадикшш;
- простагландини;
- лейкотрiени;
- ейкозанощи.
Пошкодження шкiри внаслiдок розчухуван-ня призводять до посилено! продукци та ви-киду епiдермоцитами прозапальних цитокiнiв, що теж посилюе свербiж. Екскорiацil сприяють розвитку шгментаци шкiри, И потовщенню, подовженню тривалостi процесу регенераци.
1нтенсивний свербiж викликае не лише дис-комфортний стан, а й безсоння, драпвливють, що, у свою чергу, значно попршуе якiсть життя пащенпв. Тому, загально визнаним принципом терапп хворих на АД виступае призначення антипстамшних препаратiв [4-6]. Однак, слщ зауважити, що цей термiн видаеться дещо за-старiлим, оскiльки не вщображае особливос-тей фармакодинамiки бшьшосп нових засобiв, котрi е антагошстами не лише гiстамiну, а й шших медiаторiв алерги. Тим не менше, осно-вним механiзмом ппосенсибшзуючого ефекту препаратiв цього класу залишаеться здатнiсть конкурентно блокувати Н^рецептори гiстамiну посткапiлярних венул, суттево не впливаючи на Н2- i Н3-структури [7].
Серед низки вимог, котрi висуваються до цих засобiв, домiнуючими вважаються:
- здатнiсть селективно! блокади Н1-рецеп-торiв;
- додатковий антиалергiчний потенщал:
1) стабiлiзацiя мембран опасистих клггин;
2) пригнiчення вивiльнення бiоактивних
речовин;
3) м^раци та адгези еозинофiлiв;
- вщсутшсть взаемоди з iншими лшарськими препаратами та продуктами харчування;
- швидкий розвиток клiнiчного ефекту та тривала дiя (протягом 24 годин), -
котрi надають можливють !х призначення 1 раз на добу, а також:
- низька вiроriдшсть появи тахiфiлакци;
- високий стутнь безпеки (стосовно взаемо-дп з цитохромом .Р450 печiнки);
- вiдсутнiсть седативного впливу та тотчних реакцiй;
- можливють !х застосування при супутнш патологи.
У той же час, вщповщшсть навiть таким при-скшливим критерiям не забезпечуе досягнення витковносп чи стшко! ремюи у пащенпв з АД пiсля проведення антипстамшно! терапи [8-13].
Обов'язковим компонентом л^вального арсеналу, враховуючи здатнiсть ендогенних ток-синiв сприяти генералiзацil патолопчного про-цесу, вважаються дезинтоксикацiйнi заходи [14]:
- шфузи плазмозамiщуючих i сольових роз-чинiв,
- проведення гемо- та ентеросорбцп.
Зокрема, тдкреслюеться [15], що призна-
чення препарату «Ендофальк» забезпечуе зна-чне тдвищення ефективностi комплексно! терапи хворих на АД у виглядi бшьш динамiчного регресу клiнiчних проявiв i зменшення частоти рецидивiв.
Вельми перспективним визнаеться застосування у таких пащенпв кремнiевих ентеро-сорбентiв. Вказуеться [16], що засiб ще! групи «Атоксил» пiдвищуе ефективнiсть терапи хворих на АД за рахунок виразних сорбцшних, дезинтоксикацiйних i протимшробних власти-востей. Препарат адсорбуе з травного тракту та виводить з оргашзму токсини рiзноманiтно-го походження, зокрема харчовi та бактерiаль-ш алергени, ендотоксини iнфекцiйних агентiв. Доцшьшсть призначення iншого представника групи кремшевих ентеросорбентiв - силарду П обгрунтовуеться його позитивним впливом на динам^ значень iмунологiчних, бiохiмiчних i цитохiмiчних показникiв [17, 18].
У такому ракурс вельми привабливим ви-глядае призначення хворим на АД Силшсу. Цей препарат являе собою високодисперсний шро-генний кремнш-кисневий полiмер. Вш мае ви-гляд бiлого пухнастого порошку з гiдрофiльною поверхнею. Частинки сорбенту мають аморфну структуру та не мютять пор. При змшуванш Силiксу з водою утворюеться суспензiя. Пито-ма поверхня сорбенту визначаеться зовшшшми розмiрами. II площа не зменшена за рахунок пор, як в активованому вугшт. Взаемодiя об-межена лише поверхнею, що значно зменшуе вплив дифузних чинниюв. Зовнiшньо розта-шованi гiдроксильнi групи вiдiграють головну роль у процесах адсорбци та хемосорбцп. Крiм того, на поверхш Силiксу знаходяться сорбо-ванi молекули води, котрi також виконують функщю активних центрiв. Пiдкреслюеться, що Силшс не дае токсичних, канцерогенних, мута-
генних, резорбтивних та кумулятивних ефекпв [19]. Бiоактивнiсть препарату, у значнш мiрi, визначаеться його здатнiстю швидко та мiцно : зв'язувати:
- воду (1 г сорбенту може акумулювати до г 15-20 мл води);
- мшрооргашзми, ферменти, токсини бшко-во! природи (1 г сорбенту адсорбуе до 3 млн. м>
[ кробних кттин i вiд 200 до 800 мг проте!шв - у ( залежностi вiд способу приготування суспензи). . Спроможнiсть Силiксу взаемодiяти з бшка-
ми (протеонектична властивють) мае суттеве значення в реалiзацп його терапевтичного ефек-ту. Привертае також увагу антисклеротичний i : гiполiпiдемiчний вплив препарату, котрий сут-тево переважае аналогiчний вугiльних сорбен-тiв. У порiвняннi з останшми, Силiкс не спри-чиняе втамшну недостатнiсть, навiть при дов-готривалому прийомь Експериментальнi досл> дження показали вщсутшсть впливу препарату на функцюнальний стан нервово!, серцево-> судинно!, сечовидшьно! та ендокринно! систем. г Силiкс не викликае порушень обмшу речовин, iмунного статусу, не змшюе морфометричнi параметри слизово! оболонки травного тракту та актившсть ферментiв кишечника. В остан-[ ньому сорбент не всмоктуеться та, вiдповiдно, не накопичуеться у внутрiшнiх органах, навт , при довготривалому призначеннi високих доз.
Крiм того, мае слабю мiсцево-подразнюючу та ' алергiзуючу ди. Привабливим видаеться й дуже вузький спектр протипоказань для застосування Силшсу [20, 21]: . - виразкова хвороба шлунку та дванадцяти-
I пало! кишки; [ - виразковий колiт;
I - запальш процеси травного тракту в стадп
I загострення .
Чшьне мiсце у веденнi хворих на АД посщае призначення фтотерапевтичних засобiв [22-[ 24]. Зокрема, вказуеться [25] на устшне застосування у таких пащенпв Сорбiзолу. Вiн являе собою дрiбнодисперсну рослинну кттковину, ) домiнуючою складовою яко! е харчовi волокна, ' котрi сприятливо впливають не лише на проце-I си травления, але й у цiлому на макрооргашзм.
Потрапляючи до шлунково-кишкового тракту, г Сорбiзол активуе функцiонування кл^ин слизо-; во! оболонки та посилюе видшення необхiдних ферментiв, стимулюе моторику травного кана: лу. Всмоктуючи в себе велику кшьюсть води та розчинних у шй речовин, харчовi волокна клгг-' ковини виводять рiзноманiтнi органiчнi шлаки, [ ендотоксини, радiонуклiди, солi важких мета-лiв, бактери, вiруси. Тому позитивний вплив Сорбiзолу на регрес елеменпв висипки та пере> бiг АД пояснюють його адсорбуючою, антитоксичною, антиалергiчною властивостями.
У такому аспект! доцшьним видаеться засто-сування у таких пащентш шшого фгтопрепарату -Спiрулiни. Цей зашб, виготовлений з морсько! мшроводоросп, багато! на легкозасвоюваний бiлок (у 100 г мютиться 60-70 г бшка). Вiн мю-тить 18 незамшних амiнокислот, багато мшро-та макроелеменпв:
- залiзо;
- кальцш;
- мiдь;
- марганець;
- цинк;
- фосфор та ш.
Спiрулiна модулюе мiкрофлору кишечника, мае жовчогшну, iмуноакцентовану та антиокси-дантну дiю, полiпшуе окисно-вiдновнi процеси, еластичнiсть шкiри [26].
Невiд'емною складовою частиною комплексно! терапi! хворих на АД визнаеться мiсцеве л^вання [27-32]. Базовими препаратами тошч-ного втручання вважаються глюкокортикосте-ро!ди [33-38]. Молекулярно-фармакогенетичш дослiдження дозволили сформувати уяву про двi моделi !х дн. Згiдно першо!, глюкокортикос-теро!ди, проникаючи в цитоплазму клiтини та взаемоддачи з цитозольними ¿-рецепторами, перемiщуються в ядро у вигщщ димеру гормон-рецептору i проявляють таким чином свш геномний ефект (трансактивацiя). Оскшь-ки процеси ацетилування пстошв i стимуляцн транскрипцi! генiв протизапальних бiлкiв вщ-буваються не вибiрково, одночасно може запус-катися синтез iнших проте!шв, маючих неспри-ятливi мiсцевi та системш якостi. Це пояснюе негативний вплив бшьшосп глюкокортикосте-ро!дiв на обмш лiпiдiв, вуглеводiв, мiнералiв i продукцiю колагену фiбробластами [39-42]. Та, вщповщно, обумовлюе широкий спектр !х по-бiчних ефектiв - розвиток [43-48]:
- атрофш;
- телеангюектазш;
- геморагiчних плям;
- гшертрихозу;
- фотосенсибiлiзацi!;
- пiодермiй та кандидозу, герпесу за рахунок активацп сапрофгтно! та умовно-патогенно! мi-крофлори;
- гiпоталамо-гiпофiзарно-наднирково! су-пресi!;
- гшерглшемп;
- гiпертензi! тощо .
Актившсть топiчних кортикостеро!дiв опо-середкована виразшстю вазоконстрикторно! ре-акцi! (так зв. вщбшююча здатнiсть) у здорових ошб. На цей час видiляють шм класiв цих пре-паратiв [49]:
- 1 клас - надсильш;
- 2 - дуже сильш;
- 3-6 - середньо! сили;
- 7 клас - низько! сили.
Але слщ враховувати, що актившсть !х дi! пов'язана з хiмiчною структурою активного компонента, а ефектившсть - ще й зi складом лшарсько! основи.
Адже, лiпiдонасиченiсть останньо! обумовлюе до 50 % ефективносп засобу, що призна-чаеться [50, 51].
Розроблено алгоритм зовшшнього лiкування хворих на АД iз застосуванням лiкарських форм вщповщно гостротi та виразностi запального процесу. При наявносп гострозапальних екс-удативних явищ рекомендуеться призначення Тримютину, що мiстить трiамцинолон ацетошд i катiонний антисептик - Мiрамiстин. Гелева основа цього препарату потенщюе дiю гормонально! складово! за рахунок того, що вбудо-вуеться в молекулу бета-циклодекстришв; це забезпечуе високий стушнь пенетрацi! засобу у тканини, а пропшенглшоль слугуе додатковим розчинником i забезпечуе виразний осмолярний ефект. Пюля купування гострозапального процесу, вказуеться на доцшьшсть застосування крему бетаметазону на пдрофшьнш основi, ко-трий мае помiрну антиексудативну властивiсть. Пащентам, у яких зберiгаються запальнi явища та виразна сух1сть шкiри, рекомендуеться при-значати Флуцар та Фокорт. Основа цих препа-ратiв забезпечуе суттевий гiдратуючий вплив i мшмальне трансдермальне всмоктування сте-ро!дiв у системний кровообт Оскiльки змiни в структурi шкiри у хворих на АД, призводячи до потовщення рогового шару ешдермюу, обмеж-ують вплив тотчних засобiв на нижче розташо-ванi шари, визнаеться доцiльним застосування засобiв, що мiстять кератолiтичнi складовi - се-човину та салщилову кислоту, котрi виступа-ють у якосп хiмiчних прискорювачiв прони-кливосп. Вони пенетрують у свамознi вогнища ураження, розм'якшують кератин, сприяючи вщшаруванню епiтелiю; це приводить до безпо-середнього контакту дiючо! сполуки та сфери !! впливу. Кератолiтики вщом^ як найбiльш ефек-тивнi засоби посилення пенетрацп лiкарських препаратiв, i крiм того вони мають синерпзм з кортикостеро!дами. Тому, на цш стадi! ато-пiчного процесу рекомендуеться призначення Предшкарбу та Бетасалiку [52]. Однак, навряд чи можна вважати 3-вщсоткову концентращю салiцилово! кислоти в якосп кератолiтично!.
Одним з перспективних напрямк1в зовнiшньо-го лiкування хворих на АД визначаеться застосування нестеро!дних клгтинно-селективних iнгiбi-торiв, зокрема, кальциневрину (пiмекролiмусу та такролiмусу) [53-56]. Елщел (пiмекролiмус) бло-куе транскрипцго цитокiнiв, котрi продукуються активованими Т^мфоцитами, що вiдiграють
домшуючу роль у naToreHe3i дерматозу. Про-никаючи всередину цих кл^ин, вш зв'язуеться з цитоплазматичним рецептором - макрофши-ном-12 та шпбуе синтез кальцш-залежно! фос-фатази (кальциневрину), котра, при дефосфори-люванш, активуе нуклеарний фактор активова-них Т^мфоципв, сприяючи його транслокаци в ядро. Це, у свою чергу, попереджуе синтез i вивiльнення #,-2,-3,-4,-8,-10; INFy; TNFa i це-люлярну пролiферацiю у вiдповiдь на стимуля-цiю мембранних рецепторiв. Також шмекрол> мус блокуе вивiльнення медiаторiв запалення (гiстамiну, триптази, TNFa) з опасистих кл^ин [57-59]. Аналогiчнi механiзми ди притаманнi й Протопiку (такролiмусу) [60-62]. Однак, у той же час, зазначаеться, що показанням для його призначення е АД з середньо-тяжким та тяжким перебном, а пiмекролiмусу - з легким i середньо-тяжким [63]. Встановлено [64-67], що застосування iнгiбiторiв кальциневрину сприяе значному зменшенню кiлькостi та виразностi загострень АД. Але, й вони не попереджають розвиток рецидивiв захворювання.
Згiдно вiтчизняним i мiжнародним рекоменда-цiям, до стандартно! терапп пацiентiв з АД входить застосування зволожуючих та пом'якшуючих засобiв [68,69]. Вони дають глюкокортикостеро!д-зберiгаючий ефект i використовуються для досяг-нення та пiдтримання контролю переб^ патоло-
Л1ТЕРАТУРА
1. Протокол надання медично! допомоги хво-рим на атотчний дерматит / Наказ МОЗ Укра!ни № 312 вiд 08.05.2009.- К.: Про за-твердження клiнiчних протоколiв надання медично! допомоги хворим на дерматолопч-нi захворювання, 2009.
2. Cuvillo A. Del. Comparative pharmacology of the H1 - antigistamines / A. Del Cuvillo, J. Mullol, J. Bartra et al // J. Invest. Allergol. Clin. Immunol. - 2006. -Vol. 16, No 1. - P. 3-12.
3. Коган Б. Т. Сравнительная оценка эффективности АГП I и III поколений в комплексной терапии атопического дерматита / Б. Т. Коган, Е. А. Верба // Здоров'я Укра!ни. - 2009.
- № 3. - С. 2-3.
4. Lee D. C. H1 - antigistamines / D. C. Lee, Y. P. Currie, B. A. Lipworth et al // N. Engl. J. Med.
- 2005. - Vol. 352, No 11. - P. 1155-1157.
5. Frossard N. Inhibition of allergen - induced wheal and flare reactions by levocetirizin and desloratadine / N. Frossard, M. Strolin-Bene-detti, A. Purohit et al // Brit. J. Clin. Pharmacol.
- 2007. - Vol. 10, No 3. - P. 212-223.
6. Прник Г. Е. Досвщ застосування антипста-мшних та седативних препарапв у хворих на атотчний дерматит / Г. Е. Прник, М. С. Во-лошинович, I. Г. Щцило // Мат. наук.-практ.
пчного процесу [70-73]. Цим засобам:
- «Локобейз Рипеа»;
- «Локобейз Лшокрем»;
- «Термальна вода»;
- «Пдролшдик»;
- Емольянт;
- Cu-Zn крем i гель тощо, -
притаманна етапнють дп:
- дуже швидке зменшення трансешдермаль-но! втрати води, завдяки оклюзивним власти-востям компоненпв;
- проникнення в роговий шар i замщення де-фщиту лшадв, формуючи шюрний бар'ер;
- глибша штраешдермальна пенетращя та штегращя жирiв, щентичних складовим шюри.
Однак, щ ефекти носять тимчасовий характер [74-76].
Висновок. Наведений аналiз наявних до-слщжень свiдчить про розгалуженiсть терапев-тичних пiдходiв i засобiв щодо АД. Вщчутш чiткi рекомендацi! про мехашзми розвитку па-тологiчного процесу, котрi повиннi обов'язково враховуватись при виборi лiкувально! стратегi!. Невизначеним залишаеться ушфшований пiд-хiд до терапевтично! тактики ведення таких па-цiентiв. Це, безумовно, перешкоджае розробщ лiкувальних комплекшв, що мають адекватне спiввiдношення ефективносп та безпечностi.
конф. «Резистентнi до терапи хронiчнi дер» матози, пов'язаш з вiком». - К.: НМАПО iм.
П. Л. Шупика, 2010. - С. 36-37. [ 7. Болотная Л. А. Место антигистаминных препаратов в терапии зудящих дерматозов аллергического генеза / Л.А. Болотная // Укр. журнал дерматол., венерол., косметол. -, 2010. № 2 (37). - С. 29-34. . 8. Jarg Y. Comparative efficacy of cetirizin and . levocetirizine in chronic idiopathic urticaria /
Y. Jarg, Y. P. Tami //J. Dermatol. Treat. - 2007. -i Vol. 18, No 1. - P. 23-24.
9. Simons F. E. Advances in H1 - antihistamines / . F. E. Simons // N. Eng. J. Med. - 2004. - Vol.
351, No 17. - P. 2203-2217. . 10.Викторов А. П. Побочные действия совре-. менных противогистаминных лекарствен-
ных средств / А. П. Викторов // Doctor. -I 2006.- № 2. - С. 22-24.
I W.Metz M. Chronic pruritus - pathogenesis, clinical aspects and treatment / M. Metz, S. Stander . // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. - 2010. -Vol. 24, No 11. - P. 1249-1259.
12.Salomon J. The role of selected neuropeptides in 1 pathogenesis of atopic dermatitis / J. Salomon,
E. Baran // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. -. 2008. - Vol. 22, No 2. - P. 223-228.
13.Калюжна Л. Д. Погляд на лшування алерго-дерматозiв / Л. Д. Калюжна, О. О. Ошивало-ва, А. М. Бойчук та ш. // Укр. журнал дерма-тол., венерол., косметол. - 2011. - № 4 (43).
- С. 56-60.
14.Безвершенко Е. И. Современные подходы в лечении больных атопическим дерматитом / Е. И. Безвершенко // Мат. наук.-практ. конф. «Розробка молодих вчених дерматовенеро-лопв тслядипломно! освгти». - К.: НМАПО iм. П. Л. Шупика, 2007. - С. 96.
15.Литинська Т. О. Роль та мюце дезинтокси-кацiйних методiв у комплексному л^ванш пацiентiв зi шюрними хворобами / Т. О. Литинська // Укр. журнал дерматол., венерол., косметол. - 2008. - № 4 (31). - С. 18-20.
16.Кравец Е. В. Опыт дезинтоксикационной терапии в лечении хронических дерматозов / Е. В. Кравец, И. Е. Милус // Мат. наук.-практ. конф. «Дерматовенеролопя в проблемi с> мейного лшаря». - К.: НМАПО iм. П. Л. Шу-пика, 2006. - С. 41.
17.Трунта Т. I. Роль ендогенно! штоксикацп в па-тогенезi псорiазу та комплексна дезинтоксика-цiйна терапiя хворих: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: спец. 14.01.20 «Шюрш та венеричш хвороби» / Т. I. Трунiна. - К., 1999. - 17 с.
18.Ляшенко I. Н. Функцюнальний стан iмунно! системи у хворих на герпетиформний дерматит Дюринга та !х лшування ентеросорбен-том силлардом П i аглютеновою дiетою / I. Н. Ляшенко, С. А. Бондар, М. Б. Луцюк // Дер-матовенерол. Косметол. Сексопатол. - 2003.
- № 1-4 (6). - С. 111-113.
19.Ляшенко I. Н. Лшування хворих на екзему та псорiаз з приеднанням в комплекс терапев-тичних засобiв ентересорбенту силарду П / I. Н. Ляшенко, С. А. Бондар, Т. I. Трунша та ш. // Вюник Вшницького держ. мед. ун-ту iм. М. I. Пирогова. - 1999. - № 3. - С. 377-379.
20.Чуйко А. А. Медицинская химия и клиническое применение диоксида кремния /
A. А.Чуйко. - К.: Наук. думка, 2003. - 416 с.
21. Ляшенко! Н. Комплекснадезинтоксикацшно-антиоксиданта тератя хворих на еритродер-мп / I. Н. Ляшенко, С. К. Псюк, С. А. Бондар та ш. // Мат. наук.-практ. конф. «Дерматовенеролопя в проблемi шмейного лшаря». - К.: НМАПО iм. П. Л. Шупика, 2006. - С. 46-47.
22.Корсун В. Ф. Лечение кожных болезней препаратами растительного происхождения /
B. Ф. Корсун, А. Е. Ситкевич, В. В. Ефимов.
- Минск: Медицина, 2005. - 199 с.
23. Улугходжаев Т. У. Эффективность немедикаментозной реабилитации детей и подростков, больных атопическим дерматитом, с применением курортных факторов и методов народной медицины /Т. У. Улугходжаев
// Дерматовенерол. Косметол. Сексопатол. -2001. - № 1 (4). - С. 109-111.
24.Миронюк Т. М. Нов^ш аспекти атотчного дерматиту / Т. М. Миронюк // Мат. репон. наук.-практ. конф. «Природничi науки i осв> та у вимiрах ХХ1 столотя». - Умань: Уман-ський держ. педагог. ун-т iм. Павла Тичини, 2011. - С. 42-44.
25.Миронюк Т. М. Гастроентеролопчна патоло-пя у дтей, хворих на атошчний дерматит / Т. М. Миронюк, I. Н. Ляшенко, С. А. Бондар та ш.// Дерматолопя та венеролопя. - 2004. -№ 4 (26). - С. 62-64.
26.Патент № 16506, Укра!на МПК А 61Р 17/00. Спошб комплексно! коригуючо! терапп хворих на псорiаз / М. Р. Анфшова, С. А. Бондар, I. Н. Ляшенко та ш.; Заявник ВНМУ iм. М. I. Пирогова. - U0101007600; заявл. 24.11.2005; опубл. 12.07.2006, Бюл. № 13.
27.Белоусова Т. А. Современная стратегия наружной терапии воспалительных дерматозов / Т. А. Белоусова, М. В. Горячкина, В. А. Филиппова // Consilium Medicum. - 2009. -№ 3. - С. 41-46.
28.CorkM. J. New perspectives on epidermal barrier dysfunction in atopic dermatitis: gene - environment interactions / M. J. Cork, D. A. Robinson, Y. Vasilopoulos et al //J. Allergy Clin. Immunol. - 2006. - Vol. 118, No 1. - Р. 3-9.
29.Folster-Holst R. Low prevalence of the intrinsic form of atopic dermatitis among adult patients / R. Folster-Holst, M. Pape, Y. Buss et al // Allergy. - 2006.- Vol. 61, No 8. - Р. 629-632.
30.Мурзина Э. А. Опыт применения препарата «Стерокорт» в лечении хронических дерматозов / Э. А. Мурзина, Е. А. Бардова // Мат. репон. наук.-практ. школи «Проблеми дерматологи та 1ПСШ вщ дитячого до похилого в^». - К.: НМАПО iм. П. Л. Шупика, 2011. - С. 56-59.
31.Кутасевич Я. Ф. Эффективность базисной терапии при атопическом дерматите / Я. Ф. Кутасевич, И. А. Маштакова, И. А. Олейник // Мат. репон. наук.-практ. школи «Проблеми дерматологи та 1ПСШ вщ дитячого до похилого в^». - К.: НМАПО iм. П. Л. Шупика, 2011. - С.50-51.
32.Serge J. A. Epidermal barrier formation and recovery in skin disorders / J. A. Serge // J. Clin. Invest. - 2006. - Vol. 116, No 5. - P. 1150-1158.
33.Мурз1на Е. О. Застосування втизняних сучасних глюкокортико!дав в зовшшньому л^ванш хрошчних алергодерматозiв / Е. О. Мурзша, К. О. Бардова, О. О. Романюк // Мат. наук.-практ. конф. «Резистентш до терапп хрошчш дерматози, пов'язаш з в> ком». - К.: НМАПО iм. П. Л. Шупика, 2010. -С. 64-66.
34.Akdis C. Diagnosis and treatment of atopic dermatitis in children and adults / C. Akdis, M. Ak-dis, T. Bieber et al //J. Allergy. Clin. Jmmunol. - 2006. - Vol. 118, No 2. - Р. 152-169.
35.Eishenfield L. Evaluation of Adrenal suppression of a lipid enhanced, topical emollient cream formulation of hydrocortisone butyrate 0,1% in treating children with atopic dermatitis / L. Eichenfield, N. Charles, M. Ellis et al // Pediatric Dermatology. - 2007. - Vol. 24, No 2. - Р. 81-84.
36.Проценко Т. В. Особенности наружной терапии при осложненных формах аллергических заболеваний кожи / Т. В. Проценко, О. А. Проценко // Укр. журнал дерматол., ве-нерол., косметол. - 2009. - № 3 (34). - С. 32-36.
37.Krakowski A. C. Topical therapy in pediatric atopic dermatitis / A. C. Krakowski, M. A. Dohil // Semin. Cutan. Med. Surg. - 2008. -Vol. 27, No 3. - Р. 161-167.
38.Leung D. Y. Atopic dermatitis / D. Y. Leung, T. Bieber // Lancet. - 2003. - Vol. 361, No 2. -Р. 151-160.
39..Leung D. New insights into atopic dermatitis / D. Leung // J. Clin. Jnvest. - 2004. - Vol. 113, No 4. - Р. 651-657.
40.Kawashima M. Usefulness of Locobase REPAIR for the treatment of dry skin found in atopic and xeroderma / M. Kawashima, A. Mizuno // J. Skin. Res - 2009. - Vol. 8, No 4. - Р. 338-346.
41.Loden M. The clinical benefit of moisturizers / M. Loden // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. -2005.- Vol. 19, No 6. - Р. 672-688.
42.Мурзина Э. А. Приоритеты в наружном лечении хронических аллергодерматозов: препараты с внегеномным действием /Э. А. Мурзина // Мат. регюн. наук.-практ. школи «Проблеми дерматологи та 1ПСШ вщ дитя-чого до похилого в^». - К.: НМАПО iм. П. Л. Шупика, 2011. - С.53-56.
43.Fowler J. F. Jr. Hydrocortisone butyrate 0.1% cream in the treatment of chronic dermatitis / J. F. Fowler Jr., A. F. Fransway, J. M. Jaekson et al // Cutis. - 2005. - Vol. 75, No 2. - P. 125-131.
44. Takagi H. Clinical Evaluation of Efficacy of Locobase REPAIR for Treatment of Atopic Dermatitis and Asteatotic Eczema in Children / H. Takagi, M. Manabu, Y. Kazufumi et al //J. Skin. Res. - 2004. - Vol. 3, No 3. - Р. 306-315.
45.Проценко Т. В. Дифференцированный поход к наружной терапии и уход за кожей больных атопическим дерматитом. / Т. В. Проценко // Укр. журнал дерматол., венерол., косметол. -2007. - № 2 (25). - С. 8-11.
46.Pierard Y. E. Hydrocortisone 17- butyrate (Lo-coid), a thirty year ongoing innovative drug / Y. E. Pierard // Rev. Med. Liege. - 2006. - Vol. 61, No 2. - Р. 128-130.
47.Короленко В. В. Комбшоване застосування тошчного стеро!ду та нанокосметичного . препарату в дерматолопчнш практищ / В. В.
Короленко // Укр. журнал дерматол., венерол., косметол. - 2010. - № 1 (36). - С. 22-27. t 48.Туркевич А. Ю. Флютиказона пропионат: эффективный и безопасный стероид для местного лечения дерматозов / А. Ю. Туркевич, l О. О. Сизон // Укр. журнал дерматол., вере-
, рол., косметол. - 2010. - № 1 (36). - С. 39-49.
49.Калюжная Л .Д. Следует ли считаться с системными побочными эффектами топических кортикостероидов? / Л. Д. Калюжная // , Укр. журнал дерматол., венерол., косметол.
- 2010. - № 1 (36). - С. 28-32. . 50. Чижова Е. Т. Медицинские и лечебно-косметические мази / Е. Т. Чижова, Г. В. Ми. хайлова. - М.: ВУНМЦ, 1999. - 402 с.
51..Проценко Т. В. Дифференцированный подход к выбору средств наружной кортикосте-, роидной терапии / Т. В. Проценко// Укр. жур-
нал дерматол., венерол., косметол. - 2009. -№ 2 (33). - С. 31-34. / 52.Маштакова И .А. Алгоритм наружной тера-, пии аллергодерматозов / И. А. Маштакова //
Мат. наук.-практ. конф. «Захворювання шю-ри обличчя, волосисто! частини голови та дерматози, асоцшоваш з ураженням слизово! / оболонки». - К.: НМАПО iм. П. Л. Шупика, . 2008. - С. 60-62.
/ 53.Перетчка М. П. Застосування крему елщел у комплексному лшуванш хворих на атотчний дерматит / М. П. Перетчка, А. В. При-ймак // Мат. наук.-практ. конф. «Сучасний : менеджмент в дерматовенерологи: дiагнос-
. тичш, л^вальш та органiзацiйно-правовi
г аспекти». - К.: НМАПО iм. П. Л. Шупика,
2007. - С. 89-90. . 54. O'Regan Y. M. The role of filaggrin loss-of-function mutations in atopic dermatitis / Y. M. ) O'Regan, A. D. Irvine// Curr. Opin. Allergy. Clin.
/ Immunol. - 2008. - Vol. 8, No 5. - Р. 406-410. t 55.Jensen J. M. Different effects of pimecrolimus . and betamethasone on the skin barrier in pa-
f tients with atopic dermatitis / J. M. Jensen, S. ; Pleiffer, M. Witt et al //J. Alleregy. Clin. Jmmu-
/ nol. - 2009. - Vol. 123, No 5. - Р. 1124-1133. . 56.Sheng-Li Chen. Two topical calcinevrin inhibitors for the treatment of atopic dermatitis in pe-[ diatric patients: A metaanalysis of randomized
: clinical trials / Chen Sheng-Li // J. Dermatol.
/ Treat. - 2010. - Vol. 21, No 2. - Р. 144-156.
57.ФедотовВ. П. Применение негормональных ингибиторов цитокинов (Элидел) при лечении атопического дерматита / В. П. Федотов, / А. М. Шпак, Е. С. Солонская-Титаренко //
. Дерматовенерол. Косметол. Сексопатол. -
2005. - № 1-2 (8). - С. 215-217.
58.StuetzA. Pimecrolimus (Elidel, SDZ, ASM 981)
- preclinical pharmacologic profile and skin selectivity / A. Stuetz, M. Yrassberg, J. Y. Mein-gassner // Semin. Cutan. Med. Surg. - 2001. -Vol. 20, No 4. - Р. 233-241.
59.Kalthoff F. Pimecrolimus and taerolimus differ in their inhibition of lymphocyte activation during the sensitization phase of contact hy-persensitivity / F. Kaltholb, J. Y. Meingassher, J. Chung et al // J. Dermatol. Sci. - 2006. -Vol. 43, No 2.- Р. 117-120
60.Fleischer A.B. Jr. VS Canada tacrolimus ointment study group. Tacrolimus ointment is more effective than pimecrolimus cream in adult patients with moderate to very severe atopic dermatitis / A. B. Fleischer Jr., W. Abramovits, D. Breneman et al //J. Dermatol. Treat. - 2007.
- Vol. 18, No 3. - P. 151-157.
61.Reitamo S. Treatment with twice-weekly ta-crolimus ointment in patients with moderate to severe atopic dermatitis: results from two randomized, multicentre, comparative studies / S. Reitamo // J. Dermatol. Treat. - 2010. -Vol. 21, No 1. - Р. 34-44.
62.Очеленко С. А. Эффективность и безопасность применения ингибиторов кальцинев-рина (Такролимуса) при атопическом дерматите и других заболеваниях кожи / С. А. Очеленко, К. Н. Монахов // Росс. аллергол. журнал. - 2011. - № 2.- С. 89-95.
63.Reitamos. A multicentre, randomized, doubleblind controlled study of long-term treatment with 0,1% tacrolimus ointment in adults with moderate to severe atopic dermatitis / S. Reita-mo, J. P. Ortonne, S. Sand et al // Brit. J. Dermatol. - 2005. - Vol. 152, No 3. - Р. 1282-1289.
64.Емельянов А. В. Глюкокортикостероды и ингибиторы кальциневрина для местного применения в современной стратегии лечения атопического дерматита / А. В. Емельянов // Вопр. совр. педиатр.- 2006. - № 4. - С. 87-91.
65.Jung T. Atopic dermatitis: therapeutic concepts evolving from new pathophysiologic insights / T. Jung, Y. Stingl // J. Allergy. Clin. Immunol. -2008. - Vol. 122, No 6. - Р. 1074-1081.
66. Oyoshi M. K. Cellular and molecular mechanisms in atopic dermatitis / M. K. Oyoshi, R. He, L. Kumar et al // Allergy. - 2009. -Vol. 64, No 2. - Р. 265-275.
67.Андрашко Ю. В. Клшчний досвщ викорис-тання препарату «Прототк» у л^ванш хворих на атошчний дерматит / Ю. В. Андрашко, I. Г. Щцило, Т. I. Чечерська // Укр. журнал дерматол., венерол., косметол. - 2010. -№ 4 (39). - С. 21-26.
68.Simion F. A. Ability of moisturizers to reduce dry skin and irritation and to prevent their return / F. A. Simion, E. S. Abrutyn, Z. D. Draelos // J. Cosmet. Sci. - 2005. - Vol. 56, No 6. -P. 427 - 444.
69.Калюжная Л. Д. Современная концепция повседневной терапии атопического дерматита / Л. Д.Калюжная // Укр. журнал дерматолог., венерол., косметол. - 2006. - № 3. - С. 56-60.
70.Lucky A. W. Use of an emollient as a steroid-sparing agent in the treatment of mild to moderate a topic dermatitis in children / A. W. Lucky, A. D. Leach, P. Laskaczewski et al // Pediatr. Dermatol. - 2007. - Vol. 24. - No 4. - P. 321-324
71.Эрнандес Е. Н. Липидный барьер кожи и косметические средства / Е. Н. Эрнандес, А. М. Марголина, А. Н.Петрухина // Косметика и медицина. - 2005. - № 6. - С. 35-38.
72.Хлебникова А. Н. Увлажняющие средства в терапии хронических дерматозов / А. Н. Хлебникова // Клин. дерматол. и венерол. -2010. - № 4. - С. 32-38.
73.Монахов К. Н. Применение увлажняющих средств при нарушении кожного барьера / К. Н. Монахов, С. А. Очеленко // Клин. дер-матол. и венерол. - 2009. - № 1. - С. 74-79.
74.Колева Н. Н. Поэтапность наружного лечения атопического дерматита / Н. Н. Колева, А. Д. Дюдюн // Мат. наук.-практ. конф. «За-хворювання шюри обличчя, волосисто! час-тини голови та дерматози, асоцшоваш з ура-женням слизово! оболонки». - К.: НМАПО iм. П. Л. Шупика, 2008. - С. 41-42.
75.Короткий Н. Т. Крем Локобейз Ринеа в наружной терапии атопического дерматита у детей / Н. Т. Короткий, А. А. Тихомиров, Б. Н. Тамаюков // Вопр. практ. педиатр. -2009. - № 4. - С. 77-81.
76. Болотная Л. А. Базовая наружная терапия и уход за кожей больных атопическим дерматитом / Л. А. Болотная // Укр. журнал дерматол., венерол., косметол. - 2011. - № 2 (41). - С. 52-55.
