CC BY
19
УДК: 616.594.171.2 - 002.3
До проблеми алергвдв при кандидознш
• 1 ••• • • • • шфекцп шкфп, шодермшх та ep^pa3Mi
Бочаров В.АД Гунькова В.ВД Блохша А.С.§, Пугач Г.В^
т Запор1зький державний медичний утверситет *Роменська центральнарайонна лжарня Сумськог областг § Донецький нацгональний медичний университет гм. М. Горького
к проблеме аллергидов при кднди-дозной инфекции кожи, пиодерми-ях и эритразме
Бочаров В.А., гунькова В.В., Блохи-на А.С., пугач г.В.
Стандартное лечение кандидозной инфекции кожи, пиодермии и эритразмы нередко способствует развитию аллергидов на коже.
CONCERNING A PROBLEM OF ALERGIDS UNDER CANDIDIAL SKIN INFECTION, PYODERMAS AND ERYTHRASMA Bocharov V.A., Hunkova V.V., Blokhina A.S., Pugach H.V.
The standard treatment of candidial skin infection, pyodermas and erythrasma often favours the development of skin allergids.
Постановка проблеми, "й" зв'язок з важ-ливими науковими та практичними за-вданнями. Алерпди (allergida = алерпя + вщ грецьк. - eides - подiбний) - загальна назва ви-сипок алерпчно! природи. Зазвичай, це вщда-лена вiд основно! дшянки ураження висипка на шкiрi у вигщщ еритематозних плям, мiхурцiв, запальних папул, якi супроводжуються свер-блячкою. Цi морфологiчнi елементи нерiдко утворюються у хворих на епiдермофiтiю, еритразму, кандидоз шкiри, хронiчну рецидиву-ючу пiодермiю. У випадках, коли висипки алерпчно! природи виникають у хворих на мшози, вони називаються мiкоалергiди (mycoallergida = мiко- + алерпди), у хворих на шодермп - шо-алергiди (pyoallergida = то- + алергiди; син. темщи); при кандидознiй шфекцп шкiри алерпди школи називають левуридами - вщ фран-цузького Levures - дрiжджi [1-4].
Проблема розвитку даного роду висипки при поверхневих мшозах та пiодермiях залишаеться до кшця не з'ясованою. G протилежнi дат про патогенетичш механiзми виникнення алергдав:
- за даними одних авторiв, вони виникають частiше пiсля початку етютропного лiкування; це може бути пов'язано з масовою загибеллю збудниюв захворювання в результатi проведен-ня л^вання, що не вiдповiдае стадп патолопч-ного процесу [5-7];
- за даними шших - алерпчна висипка може
виникати в результат сенсибшзаци органiзму до збудника.
Потребують подальшого удосконалення ме-тоди як лшування, так i профiлактики розвитку алергдав при цих захворюваннях, бо таке уск-ладнення е одшею з провiдних причин тривало! втрати працездатносп пацiентами.
Робота е фрагментом комплексно! НДР За-порiзького державного медичного унiверситету та Донецького нацюнального медичного уш-верситету «Удосконалення дiагностики, про-фiлактики та лiкування дерматовенеролопчних захворювань у осiб, що зазнали впливу шкщ-ливих факторiв виробничого та навколишнього середовища», № держреестраци 0208U004249.
Мета дослiдження - вивчити частоту виникнення алерпчно! висипки у хворих поверхневи-ми мшозами та пiодермiями, з'ясувати можливi мехашзми розвитку даного виду ускладнень пе-ребiгу цих захворювань.
Матерiали та методи. Пщ наглядом знахо-дилось 90 хворих (60 чоловшв та 30 жшок) з еритразмою, кандидозною iнфекцiею шкiри, змiшаною стрепто-стафiлодермiею (по 30 хворих з кожним iз вищеподаних дерматозiв); вiк хворих - вщ 20 до 60 роюв. Усi хворi репрезентативно розподшялись (при всiх названих дiагнозах) на двi порiвняльнi групи:
1-2 (12)' 2009
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
Бочаров В.А. та спвав. ДО ПРОБЛЕМИ АЛЕРГ1Д1В ПРИ КАНДИДОЗН1Й 1НФЕКЦ11 ШК1РИ, П1ОДЕРМ1ЯХ..
- хвор1 з ознаками алерпд1в на шкф1;
- хвор! без ознак алергщв на шюрь
Хворим проводилось л1кування за стандарт-
ними методиками, яю прийнят в Укра!ш (Наказ МОЗ в!д 07.06.2004 р. № 286).
Серед хворих з вульгарним ¿мпетиго (змша-на стрепто-стафшодерм!я), що були тд нагля-дом, ктшчна картина сшвпадала з проявами, яю характерш ¿мпетиго стрептококовому, остю-фол!куттам 1 фол!куттам. У 25 з 30 (83,3 %) хворих на запаленш, гшеремованш шюр! об-личчя, вщкритих дшянках кшщвок вщм!чались флштени, остюфолшутти та фол!кутти, ото-чеш общком гшеремп. Пщ час розвитку пато-лопчного процесу на шюр! утворювались ерози кругло! та неправильно! форми з рожево-чер-воним, дещо кровоточивим дном, товст!, груб!, солом'яно-жовт!, «медовЬ> юрки. У 5 (16,7%) хворих дшянки вульгарного ¿мпетиго мали здат-нють до периферичного росту, часто зливались м1ж собою, залучаючи значш дшянки шюри; у цих хворих вщм!чалось болюче збшьшення близько розташованих до дшянки ушкодження л1мфатичних вузл1в, шдвищення ШОЕ, пом1р-ний лейкоцитоз.
У 15 з 30 (50 %) хворих з вульгарним ¿мпети-го вщм!чалась наявшсть шоалергщв, яю харак-теризувались раптовою появою еритематозних плям з незначним лущенням, папуло-везикул, пустул, розташованих симетрично на шюр! ту-луба та кшщвок. У 7 з 15 (46,7 %) хворих на шюр! долонь та ступшв з'являлися щшьш на дотик пухирщ Ц шоалерпди зазвичай супро-воджувались пом1рною сверблячкою шюри, а у 6 (40 %) хворих з шоалрпдами - загальни-ми проявами у вигляд! попршення загального стану (головний бшь, розбитють, слабюсть) та шдвищенням температури (до 37,5°С). У трьох (20 %) хворих шдвищення температури тша передувало появ1 шоалергдав. Вюм з 15 (53,3 %) хворих з вульгарним ¿мпетиго, у яких вщм!чались шоалерпди, !х появу зв'язували з проведенням лшування (зазвичай, на 3-5-й день тсля його початку).
У 18 з 30 (60 %) хворих на кандидоз шюри спостерпалась штертригшозна форма захворю-вання - часпше ушкоджувались:
- велик! складки шюри в област! стегон, па-хових, пахвинних, с!дничних областях, тд мо-лочними залозами (у жшок);
- складки живота та ши! - у людей з надм!р-ною масою т!ла;
- складки шюри за вушними раковинами.
Частше - у 12 з 18 (66,7 %) хворих ушкоджувались кандидозною шфекщею дек!лька складок одночасно, рщше - у 6 (33,3 %) хворих - одна група складок.
Диспдротична форма поверхневого канди-дозу спостер!галася у 8 з 30 (26,7 %) хворих; при цьому вщм!чалась поява велико! кшькосп везикул у м!жпальцьових складках кистей та ступшв, а на долонях та тдошвах - глибоко розташоваш везикули, що просв!чувались з-п!д рогового шару еп!дерм!су. У чотирьох (13,3 %) хворих спостерпались кандидозш ураження шк!ри в област! заднього проходу; при цьому вщм!чалась поява еритематозно-сквамозних осередк!в з полщиктчними контурами, з наяв-н!стю на перифери еритематозно! та набрякло! зон.
Клшчш прояви левурид!в на шк!р!, як! спостер!гались у 15 (50 %) хворих, були р!зно-ман!тними ! локал!зувалися на р!зних частинах тша (на тулуб!, к!нц!вках, внутр!шн!й поверхш стегон). Част!ше спостер!гались плямист!, ери-тематозно-сквамозн!, папульозн! елементи -у 10 з 15 (66,7 %) хворих; рщше спостерпались бульозш елементи - у трьох (20 %) хворих або так!, що нагадували себорейний процес - у двох (13,3 %) хворих.
Сверблячка шюри супроводжувала появу левурищв у вс!х випадках ! локал!зувала-ся як безпосередньо в осередку кандидозного ушкодження, так ! в област! алерпчно! висипки. Вона у 9 з 15 (60 %) хворих була штенсивною, ! спостер!гались зм!ни психоф!зюлопчного стану хворих (нервозн!сть, безсоння, незадов!льне загальне самопочуття). У двох (13,3 %) хворих розчухування шюри призводило до утворення прояв!в екзематизаци.
У 30 хворих з еритразмою ктшчш прояви були у вигляд! багряно-червоних плям з гладкою або лущеною поверхнею, що зливаються; лусочки - мшю, тонк!, вис!вкопод!бн!, досить мщно прикр!плен! на д!лянках ушкодження. Процес локал!зувався на шк!р! внутршньо! поверхн! стегон у м!сцях прилягання калитки (у чолов!к!в); при цьому шюра калитки до процесу не залучалась. У 14 (46,7 %) хворих розви-валась попршють (переважно у ж!нок з локал> зац!ею висипки п!д молочними залозами).
У 15 (50 %) хворих з еритразмою алерпди (мшди) проявлялись у вигляд! еритематозно-сквамозних плям, розташованих на тулуб! та верхшх кшщвках; вони супроводжувались до-вол! штенсивною сверблячкою шюри, розчуху-
1-2 (12)' 2009
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
ванням з утворенням eKCKopia^^ Не вдалося встановити конкретш чинники, яю призвели до розвитку мшщв у хворих з кандидозною шфек-цieю шкiри та еритразмою.
Результати та ïx обговорення. Отриманi дат свщчать про те, що як при поверхневих Mi-козах, так i при пiодермiях можуть розвиватись алерпди на шкiрi у рiзноманiтнiй формi.
Сучаснi дослiдники стверджують, що наяв-нiсть бiльш частого i бшьш виразного алерпч-ного компоненту у наш час е особливютю кан-дидозно! iнфекцiï.
Алергiчнi форми кандидозiв е рiзноманiт-ними та, у залежносп вiд клiнiчних симптомiв, бувають обмеженими або дисемiнованими й вiдрiзняються за ступенем тяжкостi перебпу; при цьому змiни виявляють не тшьки на шкiрi, але й в шших органах та системах оргашзму (дихання, травлення i т. п.).
На вiдмiну вiд справжшх кандидозiв, у ле-вуридах не знаходять гриби. У виникненш вто-ринноï алергiчноï висипки на шкiрi при канди-дозi вiдiграють роль рiзноманiтнi фактори (ви-користання зовшшшх лiкарських препаратiв, гiгiенiчнi засоби та ш.).
До частих проявiв кандидозноï алергiï вщ-носять сверблячку шюри, яка може бути як ло-калiзованою, так i поширеною; при ïï наявностi джерело сенсибiлiзацiï (кандидоз) може бути на шюр^ слизових оболонках та внутршшх орга-
Л1ТЕРАТУРА
1. Мавров И.И. Основы диагностики и лечения в дерматологии и венерологии / И.И. Мавров, Л.А. Болотная, И.М. Сербина. - Харьков: «Факт», 2007. - 792 с.
2. Sobel J.D. Vulvovaginatis due to Candida gla-brata, an emerging problem /J.D. Sobel // Mycoses. - 1998. - Vol. 41. - Suppl. 2. - P. 18-22.
3. Кубась В.Г. Некоторые аспекты патогенеза кандидоза / В.Г. Кубась, В.П. Федотов // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2002. - № 1-2 (5). - С. 23-28.
4. Грибковые болезни и их осложнения. Клиника, диагностика, лечение: Руковод для врачей / В В. Кулага, И.М. Романенко, С.Л. Афонин, С.М. Кулага. - Луганск: Элтон-2, 2006. -520 с.
нах (у тому чи^ - в кишечнику).
У деяких випадках единою ознакою канди-дозно! шфекцн та обумовлено! нею алергн можуть стати локальш прояви (сверблячка шюри повш, заднього проходу, вульви, вагши, калитки). Сверблячка калитки нерщко е симптомом кандидозно-алерпчного процесу в сечових та статевих органах або в кишках. Наявшсть сверблячки та печи в област зовшшшх статевих оргашв, особливо у сполученш з сирнисти-ми видшеннями, може бути проявом не тшьки кандидозного вульвовапшту, але й кандидозу кишок, заднього проходу та ш. Нестерпна три-вала сверблячка в област заднього проходу в найбшьшш мiрi характерна для кандидозу кишок.
У меншш мiрi особливосп розвитку алер-гщв вивченi при еритразмi.
Висновки. Найбшьш частою причиною розвитку алергщв при поверхневих мiкозах шю-ри та хронiчних пiодермiях е проведення неадекватного лiкування, яке не вщповщае стадп захворювання. У той же час шдвищена сен-сибiлiзацiя органiзму може залежати вщ функ-цiональних порушень з боку оргашв травлення, нейроендокринно! системи.
Перспективою подальших дослiджень може стати з'ясування конкретних молекулярних ме-ханiзмiв розвитку алергдав при поверхневих мiкозах шюри та пiодермiях.
5. СергеевА.Ю. Грибковые инфекции: Руковод. для врачей / А.Ю. Сергеев, Ю.В. Сергеев.
- М.: Бином-пресс, 2003. - 440 с.
6. Оценка стафилококковой и нелипофильной дрожжевой микрофлоры кожи у больных с кожной патологией при контактном способе посева / В.Г. Арзуманян, Е.В. Зайцева, Т.Н. Кабаева, Р.В. Темпер // Вестник дерматологии и венерологии. - 2004. - № 6. - С. 3.
7. Кутасевич Я.Ф. Новые возможности лечения бактериальных инфекций кожи / Я.Ф. Кутасевич, А.Н. Огурцова // V научн.-практич. конф. «Актуальные вопросы патологии кожи и урогенитальных инфекций».
- Одесса, 2007. - С. 64-65.
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
1-2 (12)' 2009
