CC BY
254. Пухлик С.М. Затрудненное носовое дыхание / С.М.Пухлик // Кшшчна имунолопя. Алерголопя. 1нфектолопя. Специальный выпуск. - 2010. - С.21-28.
5.Тарасова Г.Д. К проблеме ротового дыхания в детском воз-растье / Г.Д.Тарасова, Г. А. Рамазанова // Folia otorhinolaryngologiae et pathologiae respiratoriae. - 2016. - №3. - С.81-85.
6. Даурова З.А. Оценка нарушения носового дыхания и его влияние на формирование зубочелюстных аномалий:автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. мед. наук: спец. l4.01.14 «Стоматология»/ З. А. Даурова. - Москва. - 2017. - 25 с.
7. Царькова О.А Особенности проведения профилактики кариеса зубов у детей с нарушением носового дыхания / О.А. Царькова, Н.А. Мачулина, Д.В. Каменских // Стоматология детского возраста и профилактика. - 2018. -№1. - С. 34-36.
8. Влияние гипоксии на организм / С.А. Лобанов, И.В. Шишкин, Н.О. Кузнецова [и др.] // Вестник Башкирского государственного педагогического ун-та им. М.Амуллы. - 2017. - №2. - С. 12-27.
9. Surtel A. The influence of breathing mode on the oral cavity / A. Surtel, R. Klepacz, J.Wysokinska-Miszczuk // Pol. Merkur. Lekarski. - 2015. - Vol.39, №234. - Р. 405-407. Review.
10. Грудянов А.И. Заболевания пародонта / А.И.Грудянов. -М., Издательство "Медицинское информационное агентство. -2009. - 336 с.
REFERENCES
1. Piskunov G.Z. Physiology and pathophysiology of the nose and paranasal sinuses. Rossijskaja rinologija. 2017;3:51-57.
2. Shilenkova V. V., Fedoseeva O.V. New about nasal cycle. Rossijskaja rinologija. 2018;2:22-29.
3. Ohki M., Ogoshi T., Yuasa T. et al. Extended observation of the nasal cycle using a portable rhinoflowmeter. J. Otolaryngol. 2005;34, 1:346-349.
4. Puhlik S.M. Nasal breathing difficulties Klinichna
ymunologija. Alergologija. Infektologija. Special'nyj vypusk; 2010:2128.
5. Tarasova G.D., Ramazanova G. A. On the problem of mouth breathing in childhood. Folia otorhinolaryngologiae et pathologiae respiratoriae. 2016;3:81-85.
6. Daurova Z.A. Ocenka narushenija nosovogo dyhanija i ego vlijanie na formirovanie zubocheljustnyh anomalij [Assessment of nasal breathing disorders and its impact on the formation of dentoalveolar anomalies]: Abstract of a candidate's thesis of medical sciences. Moskva,'2017:25.
7. Car'kova O.A., Machulina N.A., Kamenskih D.V. Features of the prevention of dental caries in children with nasal breathing. Stomatologija detskogo vozrasta iprofilaktika. 2018;1:34-36.
8. Lobanov S.A., Shishkin I.V., vN.O. i dr. The effect of hy-poxia on the body. Vestnik Bashkirskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta im. M.Amully. 2017;2:12-27.
9. Surtel A., Klepacz R., Wysokinska-Miszczuk J. The influence of breathing mode on the oral cavity. Pol. Merkur. Lekarski. 2015; 39, 234: 405-407.
10. Grudjanov A.I. Zabolevanija parodonta [Periodontal disease] Moskva, Izdatel'stvo "Medicinskoe informacionnoe agentstvo; 2009:336.
Поступила 17.04.19
DOI 10.35220/2078-8916-2019-32-2-29-33 УДК 616. 31: 616.934] - 071 - 08
С.В. Кленовська,12 С.А. Шнайдер, д. мед. н., О. В. Маслов, к. мед. н.
1 Державна установа «1нститут стоматологи та щелепно-лицево1 xipypriï Нацюнально1 академи медичних наук Украши» 2Одеський нацюнальний медичний yнiверситет
ОСОБЛИВОСТ1 ЗМ1Н М1КРОБ1ОТИ ПОРОЖНИНИ РОТА У ПАЩеНТШ, ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ
У cmammi наведет результати èiaanocmuKU м^офлори порожними рота у хворих на цукровий dia6em (ЦД). Вста-новлено, що у порожнит рота у даного контингенту хворих не виявляються бактерп, яш дiагностуються у практично здорових оаб, значно зменшуеться рiвень iзолятiв автохтоних облiгатних i факультативних таксотв мжро-бiоти, що призводить до масивноï контамтацп та колош-зацп порожнини рота патогенними та умовно патогенни-ми мжрооргатзмами. Вказаш змти сприяють порушенням таксономiчного складу i мiкроекологiчних показниюв i ви-никненню нового таксономiчного складу мiкробiоти порожнини рота у хворих на ЦД.
Ключовi слова: гриби роду Candida, кандидоз, мiкробiота ротово1 порожнини, цукровий дiабет.
С.В. Кленовская, г'2С.А. Шнайдер, 2А. В. Маслов
Государственное учреждение «Институт стоматологии и челюстно-лицевой хирургии Национальной академии наук Украины» 2Одесский национальный медицинский университет
ОСОБЕННОСТИ ИЗМЕНЕНИЙ МИКРОБИОТЫ ПОЛОСТИ РОТА У ПАЦИЭНТОВ, БОЛЬНЫХ САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ
В статье наведены результаты диагностики микрофлоры полости рота у больных сахарным диабетом (СД). Установлено, что в полости рта у данного контингента больных не диагностируются бактерии, которые выявляются у практически здоровых пациентов, существенно уменьшается уровень изолятов автохтонных облигатных и факультативных таксонов микробиоты, что приводит к массивной контаминации и колонизации полости рта патогенными и условно патогенными микроорганизмами. Данные изменения приводят к нарушениям таксономического состава и микроекологических показателей, возникновению нового таксономического состава микробиоты полости рта у больных СА.
Ключевые слова: грибы рода Candida, кандидоз, микробио-та ротовой полости, сахарный диабет.
S. V. Klenovska, 12S.A. Schnaider, O. V. Maslov
1State Establishment «The Institute of Stomatology and Maxillo-Facial Surgery of the National Academy of Medical Science of Ukraine» 2Odessa national medical University
PECULIARITIES OF ORAL CAVITY MICROBIOTA CHANGES IN DIABETES MELLITUS PATIENTS
ABSTRACT
The results of the diagnosis of microflora of the oral cavity in patients with diabetes mellitus (DM) are presented in the article. It was established that in the oral cavity in this contingent of patients bacteria that are diagnosed in practically healthy individuals are not detected, significantly reduced is the level of autochthonous obligatory and optional taxon microbiota isolates, which leads to massive contamination and colonization of the
© Кленовська С. В., Шнайдер С. А., Маслов О. В., 2019.
oral cavity by pathogenic and opportunistic microorganisms. The indicated changes contribute to the violation of taxonomic composition and microecological parameters and the emergence of a new taxonomic composition of microbiota in the oral cavity in patients with DM. Reducing the level of physiologically useful microorganisms leads to massive contamination and colonization of the oral cavity by pathogenic and opportunistic microorganisms: streptococci (S. anginosus, S. pyogenes, S. pneumonia), coagulase-positive staphylococci (S. aureus), pseudomonas (P. aeruginosa), conditionally pathogenic Enterobacteriaceae (E. coli, P. mirrabilis) and yeast-like fungi of the genus Candida (C. albicans). The main microbiota of patients with diabetes mellitus is represented by S. salivarius, additional by streptococcus (S. anginosus) and staphylococcus (S. aureus, S. epidermidis), and random - by other taxons: opportunistic streptococci (S. pyogenes, S. pneumonie ), pseudo-monads (P. acruginasa), enterobacteria (E. coli, P. mirrabilis), as well as yeast-like fungi of the genus Candida (C. albicans, C. kruseri).
Key words: Candida yeasts, candidiasis, oral cavity microbiota, diabetes mellitus.
Вступ. Серед провокуючих чинникв, як сприя-ють появ1 грибкових стоматипв у пащентш, особливе мкце займае цукровий д1абет (ЦД). Метабол1чш та 1мунолопчш порушення при ЦД призводять до галь-мування фагоцитозу грибш, а гтергл1кем1я у тканинах i секретах створюе сприятливий фон для ïx активного росту [1, 3, 6]. За даними низки авторш [3, 4, 7], у хворих на ЦД вщм1чаетъся пщвищення процесу пе-рекисного окиснення лшвдв (ПОЛ), який е одним з основних метаболчних процес1в в оргашзм1 людини i викликае деструкцию та порушення структури клгтин-них мембран, збшьшуе загальну протеолгтичну акти-внсть та знижуе резистенттсть СОПР до р1зних етю-лопчних, в т. ч. i мшробних фактор1в.
Дослвдження показали, що кгатчт особливосл кандидоз1в i характер перебшу стоматолопчно1' патологи у хворих з порушенням функци пвдшлунково1' залози прямо залежать ввд компенсаций ЦД. Визначе-но чинники, яш супроводжують сучасне життя бшь-шосп пащент i створюють сприятливий фон для ро-звитку ЦД: нерацюнальне харчування, ожиршня, ни-зька ф1зична активн^ть, стреси, палшня, пщвищення артер1ального тиску тощо [2, 4-6].
Мета. Визначити особливосл змш мшробюти порожнини рота у пащент, хворих на цукровий д1а-бет з метою профшактики кандидозу слизово1' оболо-нки.
Матер1али i методи. Для пор1вняння окремих показникв мшрофлори СОПР у пащенпв 1з порушен-нями вуглеводного обмшу i достов1рност1 результата нами обстежено 25 оаб 1з 50 хворих на цукровий д1а-бет (ЦД), як брали участь у даному дослвдженш. Ви-б1рку здшснено за ктшчним переб1гом ЦД 1 типу, вь дповщними скаргами пащентгв, медикаментозною корекщею глюкозури до ф1з1олог1чних величин, вшом 35-40 рокв. Контрольну групу склали 30 практично здорових оаб вшом вщ 23 до 40 рокв. Р1вень глюко-зи кров1 визначали за стандартною методикою, дина-м1чний контроль останньо1 здшснювали експрес-методом з використанням медичного тестеру «Глю-кофорт II» ПВП «Норма» (Украша) з шдикаторними
смужками «Гемоплан». Загальнокгатчне лабораторне обстеження включало визначення глшозильованого гемоглобшу та фруктозамшу для характеристики стану вуглеводного обмшу. Стан ротово1' порожнини визначали за допомогою стандартних метод1в клтчного дослвдження. Мкробюценоз СОПР визначали за шдексами видового багатства Маргалефа i р1зноман1ття Унтера. Р1вень домшування таксону бютопа визначали за Омпсоном i Бергером- Паркером. Р1вень кшьшсного домшування встановлювали за коефщентом кльксного домшування. Статистичний анал1з проводили методом вар1ац1йно1' статистики.
Результати до^дження та ïx обговорення. Результата дослвдження таксоном1чного складу i мж-роеколопчних показник1в екосистеми порожнини рота у хворих на ЦД наведет в табл. 1.
За даними бактерюлопчного дослвдження у хворих на ЦД у порожниш рота не виявляються бактери роду Bifidobacterium, S. episimilis, C. tropicalis, яш ви-явлет у практично здорових людей. Значно зменшу-еться р1вень 1золят1в автохтоних облшатних i факуль-тативних таксон1в мтробюти. S. salivarius виявився на 38,0 % рщше, частота зустр1чання знизилася на 61,1 %. Частота зустр1чання бактерш роду Lactobacillus зменшилася у 3 раза, Bacteroides - на 75 %, N. Lactamica - у 2 рази, S. hofmanii на 33,33 %.
Зниження р1вня фiзiологiчно корисних мшроор-ганiзмiв призводило до масивно1' контамiнацiï та ко-лонiзацiï порожнини рота патогенними та умовно па-тогенними мiкроорганiзмами: стрептококами (S. anginosus, S. pyogenes, S. pneumonia), коагулазопози-тивними стафiлококами (S. aureus), псевдомонадами (P.aeruginosa), умовно патогенними для бютопу енте-робактерiями (E. coli, P. mirabilis) i дрiжджоподiбни-ми грибами роду Candida (C. albicans). Вказан змши призвели до порушень таксономiчного складу i мшро-екологiчниx показникв i виникнення нового таксоно-мiчного складу мiкробiоти порожнини рота у хворих на ЦД, де створюються новi просторово-живильш умови для росту i пролiферацiï мiкроорганiзмiв.
У порожнинi рота пацiентiв, хворих на ЦД, голо-вна мшробюта у мiнiмалъному значеннi представлена S. salivarius, додаткова - представлена також стрептококами (S. anginosus) i стафшококами (S. aureus, S. epidermidis). До випадковоï мкробюти вiднесенi iншi таксони (табл. 1), в т. ч. умовно патогенш стрептоко-ки (S. pyogenes, S. pneumonie), псевдомонади (P. acruginasa), ентеробактерiï' (E. coli, P. mirabilis), а також дрiжджоподiбнi гриби роду Candida (C. albicans, C. kruseri).
Дисбактерюз у порожниш рота за умов ЦД фор-муеться через змши складу головной додатково1' i ви-падковоï мiкробiоти.
За ЦД настае елiмiнацiя i зниження мшроеколоп-чних показникв автохтоних облшатних i факультати-вних для бютопу бактерш i дрiжджоподiбниx грибiв роду Candida, що е оптимальною умовою для колош-заци порожнини рота патогенними та умовно патогенними мшрооргатзмами, яш здатнi формувати ш-фекцiйно-запалънi процеси, в першу чергу - стомати-ти рiзноï етюлоги.
Таблиця 1
Таксономiчний склад та мжроеколопчш показники мшробшти рота хворих на цукровий дiабет
Таксони XBopi на кандидозш ураження (n=25) Практично здоровГ особи (n=30)
Видшено штамiв (%) ТХЭОНИТХЭОЦ эяэйц Частота зустрiчання 1ндекс видового Индекс видового домгнування Видшено штамГв 'н S Щ ,Й s» г! - о п Частота зустрГчання Индекс видового 1ндекс видового домгнування
багатства Маргалефа розмаптя Угтеккера СГмпсона Бергера-Паркера багатства Маргалефа розмаггтя Угтеккера СГмпсона Бергера-Паркера
1. Облтатш анаеробш бактерй'
Lactobacillus spp. 9 18,00 0,07 0.06 2,00 0,004 0,662 19 63,33 0,21 0,20 4,75 0,041 0,207
Bifidobacterium spp 0 - - - - - - 2 6,67 0,02 0,01 0,50 - 0,027
Bacteroides spp. 5 10,00 0,04 0,03 1,11 0,001 0,037 6 20,00 0,07 0,05 1,80 0,004 0,015
Prevotella spp. 3 6,00 0,02 0,01 0,67 - 0,022 1 3,33 0,01 - 0,25 - 0,011
2. Факультативш анаеробш та аеробш бактерй'
Streptococcus salivarius 26 52,00 0,19 0,18 5,79 0,035 0,191 27 90,00 0,29 0,28 6,75 0,084 0,293
S. mutans 2 4,00 0,01 - 0,45 - 0,015 2 6.67 0,02 0,01 0,50 - 0,027
S. mitis 3 6,00 0,02 0,01 0,67 - 0,022 2 6,67 0,02 0,01 0,50 - 0,027
S. pneumoniae 3 6,00 0,02 0,01 0,67 - 0,022 0 - - - - - -
S. pyogenes 6 12,00 0,04 0,04 1,34 0,002 0,044 0 - - - - - -
S. equisimilis 0 - - - - - - 1 3,33 0,01 - 0,25 - 0,011
S. anginosus spp. 14 28,00 0,10 0,10 3,12 0,010 0,103 0 - - - - - -
S. sanguis 2 4.00 0,01 0,01 0,45 - 0,015 1 3,33 0,01 - 0,25 - 0,011
Staphylococcus aureus 19 38,00 0,14 0,13 4,23 0,019 0,140 0 - - - - - -
S. epidermidis 21 42,00 0,15 0,15 4,68 0,023 0,154 12 40,00 0,13 0,012 3,00 0,016 0,130
S. haemolyticus 3 6,00 0,02 0,01 0,67 - 0,022 1 3,33 0,01 - 0,25 - 0,011
Neisseria lactamica 5 10,00 0,04 0,03 1,11 0,001 0,037 7 23,33 0,08 0,07 1,75 0,005 0,076
Pseudomonas aeruginosa 2 4,00 0,01 0,01 0,45 - 0,015 0 - - - - - -
Corynebacterium hofmannii 4 8,00 0,03 0,02 0,89 0,001 0,029 4 13,33 0,04 0,03 1,00 0,001 0,043
E. coli 3 6,00 0,02 0,01 0,67 - 0,022 0 - - - - - -
P. mirabilis 1 2,00 0,01 - 0,22 - 0,007 2 6,67 0,02 0,01 0,50 - 0,027
Candida albicans 3 6,00 0,02 0,01 0,67 - 0,022 0 - - - - - -
C. tropicalis 0 - - - - - - 2 6,67 0,02 0,01 0,50 - 0,027
C. krusei 2 4,00 0,01 0,01 0,45 - 0,015 3 10,00 0,03 0,02 0,75 0,001 0,033
Таблиця 2
Популяцшний piiiciii, та мшроеколопчш показники мiкробiоти порожнини рота хворих на цукровий дiабет
Таксони мжробюти XBopi на кандидозний стоматит (n=25) Практично здоровi особи (n=30)
Популяцшний рiвень (lg КУО/мл, M±m) Коефщент Популяцшний ршень (lg КУО/мл, M±m) Коефiцieнт
Кiлькiсного домшування Значущосп Юльюсного домшування Знaчущостi
1. Облгатш анаеробш бактери
Lactobacillus spp. 5,33±0,18 21,37 0,10 6,78±0,37 107,34 0,36
Bifidobacterium spp 0 - - 5,00±0,05 8,34 0,03
Bacteroides spp. 5,21±0,31 46,77 0,05 5,33±0,27 26,65 0,09
Prevotella spp. 3,00±0,15 4,01 0,01 1,30 6,50 -
2. Аеробш бактери
Streptococcus salivarius 6,19±0,41 71,69 0,26 7,78±0,32 175,05 0,56
S. mutans 5,88±0,27 5,24 0,01 6,50 10,84 0,03
S. mitis 4,97±0,17 6,64 0,02 4,50±0,07 7,50 0,03
S. pneumoniae 4.27±0,18 5,71 0,02 0 - -
S. pyogenes 5,59±0,31 14,94 0,05 0 - -
S. anginosus spp. 5,77±0,37 35,98 0,13 0 - -
S. sanguis 3,78±0,19 3,37 0,01 1,30 1,08 -
Staphylococcus aureus 4,07±0,24 34,45 0,13 0 - -
S. epidermidis 5,89±034 55,10 0,20 5,78±0,31 57±80 0,19
S. haemolyticus 3,84±0,18 5,13 0,02 1,60 1,33 -
Neisseria lactamica 4,29±0,19 9,55 0,04 4,37±0,17 25,49 0,09
Pseudomonas aeruginosa 3,67±0,17 3,27 0,01 0 - -
Corynebacterium hofmannii 4,03±0,17 7,18 0,03 4,29±0,09 14,30 0,04
P. mirabilis 3,00 1,34 0,01 2,69±0,07 4,49 0,01
Candida albicans 3,66±0,07 4,89 0,02 0 - -
C. tropicalis 0 - - 2,86±0,11 4,79 0,01
C. krusei 3,67±0,10 3,27 0,01 2,60±0,10 6,50 0,01
Результата дослвдження популяцшного ршня i встановлення мiкроекологiчниx показникiв мшроеко-системи «макрооргатзм-мшробюн» порожнини рота у хворих на ЦД наведен в табл. 2. За популяцшним рiвнем дефiцит бактерш роду Lactobacillus у порожним рота хворих на ЦД досягае 28,89 %, S. salivarius -25,69 %, S. mutans - 10,54 %, пвдвищуеться на 10,44 % популяцшний рiвенъ у S. mitis. У всix iншиx випадках достовiрниx змш кiлъкiсного складу таксонв бактерш не встановлено. Виявлена тенденщя до зниження популяцшного рiвня автохтоних випадкових мшроорга-нiзмiв (N. lactamica - на 1,86 %) i зростання популя-цiйного рiвня бактерiй роду Prevotella, S. sanguinis, S. epidermidis - на 1,90 %, S. haemoliticus, P. mirabilis, C. kruseri.
Кiлъкiсне дом1нування бактерш роду Lactobacillus знижувалося у 5,02 раза, S. salivarius - у 2,44 рази, S. mutans - у 2,07 рази, S. mitis - на 12,95 %, S. sanguinis - у 3,12 рази, S. epidermidis - на 4,50 %, N. lactamica - у 2,67 рази, C. hofmanii - на 99,16 %, C. kruseri - на 98,78 %, P. mirabilis - у 3,35 рази. У результат вказаних змш домшуюче положения займали бактери, що контамшують i колотзують порожнину рота хворих на ЦД: S. anginosus, S. aureus, бактеровди, S. pyogenes тощо.
Порушення мiкробiоценозу також зумовлюе ре-гулюючу роль кожного таксону у саморегуляци асо-цiативного мшробюценозу порожнини рота у хворих на ЦД. При тому регулююча роль лактобактерш зни-жена у 3,6 рази, S. salivarius - у 2,15 рази, S. mutans -у 3 рази, S. mitis - на 50 %, N. lactamica - у 2,25 рази, C. hofmanii - на 33,33 %.
Провщну роль у саморегуляци таксономiчного складу, популяцшного рiвня i мшроеколопчних пока-зникв мшробюти порожнини рота у хворих на ЦД вь дцрають S. salivarius, S. anginosus, S. aureus, S. epidermidis - умовно патогенна для бютопу мкробю-на, яка за послаблення факторiв i меxанiзмiв неспе-цифiчного протиiнфекцiйного та специфiчного iмун-ного захисту здатна сформувати шфекцшно-запальний процес.
Висновки. 1. Наявнiстъ ЦД сприяе порушенню мiкроекологiчниx показникв мшробюти порожнини рота, що необxiдио враховувати у комплексному ль куваинi ЦД для стабшзаци мiкрофлори. 2. Дисбакте-рiоз у порожиинi рота за ЦД засвщчуе змiии складу головно1', додатково1' i випадково1' мiкробiоти, елiмi-нацiю i зниження мiкроекологiчниx показникв в автохтоних облiгатниx i факультативних для бiотопу бактерiй i дрiжджоподiбниx грибiв роду Candida.
Список лтератури
1. Геиералiзоваиий пародонтит, асодшований з цукровим дiа-бетом при недостатшй забезпечеиостi вiтамiиом Д3: оцшка iмуио-логiчииx показиикiв / М.Ю. Аитоиеико, Ю.1. Комiсареико, Д.Ю.Малий [та ш.] // Вiсиик ВДНЗУ «Укра!^^^ медична стома-тологiчиа академiя». - 2017, Т.17, Вип.4(60), Ч. 261. - С.130-134.
2. Медична мшробюлопя, вiрусологiя, iмуиологiя: пiдручиик для студен-пв вищих медичних навчальних закладiв / За редакцiею В.П. Широбокова. - Вшниця: Нова книга. - 2010. - 952с.
3. Медведева М.Б. Порiвияльиий анашз грибiв роду Сandida у складi бiотопiв порожнини рота у хворих на цукровий дiабет I типу / М.Б. Медведева // Современная стоматология. - 2014. - №3 (72). - С 42-44.
4. Медведева М.Б. Кандидоз порожнини рота, сучасш аспекта етюлоги та патогенезу / М.Б. Медведева // Современная стоматология. - 2014. - № 5. - С 34-36.
5. Скиба А. В. Биофизические показатели ротовой жидкости, слизистой полости рта и твердых тканей зубов при профилактике и лечении стоматологических заболеваний при сахарном диабете 2 типа / А В. Скиба // Modern Science — Moderni veda. - 2015. - №5. -Р. 90-96.
6. Microbiological composition associated with vitamin D receptor gene polymorphism in chronic periodontitis. / M.A. Borges, L.C. de Figueiredo, R.B. de Brito [et al.] // Braz. Oral Res. - 2009. - Vol. 23, № 2. - P. 203-208.
7. Pittas A.G. The role of vitamin D and calcium Pittas A.G. in type 2 diabetes. A systematic review and meta-analysis / A.G. Pittas, J. Lau, F.B. Hu, B. Dawson-Hughes // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2007. - № 92. - P. 2017-2029.
REFERENCES
1. Antonenko M.Ju., Komisarenko Ju.I., Malyj D.Ju. ta in.
Generalized periodontitis associated with diabetes mellitus with insufficient vitamin D3: evaluation of immunological parameters Visnyk VDNZU «Ukrai'nska medychna stomatologichna akademija». 2017; 17,.4(60), 261:130-134.
2. Shyrobokov V.P. Medychna mikrobiologija, virusologija, imunologija: pidruchnyk dlja studentiv vyshhyh medychnyh navchal'nyh zakladiv [Medical Microbiology, Virology, immunology: textbook for students of higher medical schools]. Vinnycja: Nova knyga; 2010:952.
3. Medvjedjeva M.B. Comparative analysis of fungi of the genus Candida in the composition of the biotopes of oral cavity in patients with diabetes And the type. Sovremennaja stomatologija. 2014;3(72):42-44.
4. Medvjedjeva M.B. Oral candidiasis, modern aspects of etiology and pathogenesis. Sovremennaja stomatologija. 2014;5:34-36.
5. Skiba A. V. Biophysical parameters of oral fluid, oral mucosa and hard tissues of teeth in the prevention and treatment of dental diseases in type 2 diabetes. Modern Science — Moderni veda. 2015;5:90-96.
6. Borges M.A., de Figueiredo L.C., de Brito R.B. et al. Microbiological composition associated with vitamin D receptor gene polymorphism in chronic periodontitis. Braz. Oral Res. 2009;23,2:203-208.
7. Pittas A.G., Lau J., Hu F.B., Dawson-Hughes B. The role of vitamin D and calcium Pittas A.G. in type 2 diabetes. A systematic review and meta-analysis. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2007;92:2017-2029.
Надшшла26.04.19
Б01 10.35220/2078-8916-2019-32-2-33-37 УДК 616.311.2-002+616-006.66
С.А. Шнайдер, д. мед. н., 1.В. Гтжул
Державна установа «1нститут стоматологи та щелепно-лицево! хiрургц Нацюнально! академи медичних наук Украши»
СТАН 1МУНОЛОПЧНО1 РЕАКТИВНОСТ1
ОРГАН1ЗМУ У ПАЩеНТОК З ГЕНЕРАЛ1ЗОВАНИМ ПАРОДОНТИТОМ I ГЕНЕРАЛ1ЗОВАНИМ ПАРОДОНТИТОМ НА ТЛ1 РАКУ МОЛОЧНО1 ЗАЛОЗИ
У статi наведено результати порiвняльного вивчення стану iмунологiчноl реактивностi оргатзму у пащенток з ге-нералiзованим пародонтитом i пащенток з генералiзованим пародонтитом та раком молочног залози. Показано, що стан iмунологiчноl реактивностi оргатзму у пащенток з хротчними захворюваннями пародонту, яю переб^ають на тлi раку молочног залози, характеризуется серйозними
© Шнайдер С. А., Гтжул I. В., 2019.
