CC BY
11Результати дослвджения популяцшного р1вня i встановлення мiкроекологiчних показникiв мшроеко-системи «макрооргашзм-мшробюн» порожнини рота у хворих на ЦД наведеш в табл. 2. За популяцшним р1внем дефщит бактерш роду Lactobacillus у порож-нинi рота хворих на ЦД досягае 28,89 %, S. salivarius -25,69 %, S. mutans - 10,54 %, пвдвищуеться на 10,44 % популяцшний р1вень у S. mitis. У всiх шших випадках дoстoвipних змш кiлькiснoгo складу таксошв бактерш не встановлено. Виявлена тенденщя до зниження популяцшного р1вня автохтоних випадкових мшроорга-тзм1в (N. lactamica - на 1,86 %) i зростання популяцшного р1вня бактерш роду Prevotella, S. sanguinis, S. epidermidis - на 1,90 %, S. haemoliticus, P. mirabilis, C. kruseri.
Юльшсне домшуваиия бактерш роду Lactobacillus знижувалося у 5,02 раза, S. salivarius - у 2,44 рази, S. mutans - у 2,07 рази, S. mitis - на 12,95 %, S. sanguinis - у 3,12 рази, S. epidermidis - на 4,50 %, N. lactamica - у 2,67 рази, C. hofmanii - на 99,16 %, C. kruseri - на 98,78 %, P. mirabilis - у 3,35 рази. У результат вказаних змш домшуюче положения займали бактери, що контамшують i кoлoнiзують порожнину рота хворих на ЦД: S. anginosus, S. aureus, бактеровди, S. pyogenes тощо.
Порушення мiкpoбioцeнoзу також зумовлюе ре-гулюючу роль кожного таксону у саморегуляци асо-цiативнoгo мшробюценозу порожнини рота у хворих на ЦД. При тому регулююча роль лактобактерш зни-жена у 3,6 рази, S. salivarius - у 2,15 рази, S. mutans -у 3 рази, S. mitis - на 50 %, N. lactamica - у 2,25 рази, C. hofmanii - на 33,33 %.
Провщну роль у саморегуляци таксoнoмiчнoгo складу, популяцшного piвня i мшроеколопчних пока-знишв мшробюти порожнини рота у хворих на ЦД вь дцрають S. salivarius, S. anginosus, S. aureus, S. epidermidis - умовно патогенна для бютопу мкробю-на, яка за послаблення фактopiв i мeханiзмiв неспе-цифiчнoгo пpoтиiнфeкцiйнoгo та спeцифiчнoгo iмун-ного захисту здатна сформувати iнфeкцiйнo-запальний процес.
Висновки. 1. Наявшсть ЦД сприяе порушенню мiкpoeкoлoгiчних пoказникiв мiкpoбioти порожнини рота, що необхщно враховувати у комплексному ль куваннi ЦД для стабшзацп мiкpoфлopи. 2. Дисбакте-pioз у порожииш рота за ЦД засвщчуе змiни складу головное додатково1 i випадково1 мiкpoбioти, елшь нацш i зниження мшроеколопчних пoказникiв в автохтоних облиатних i факультативних для бютопу бактерш i дpiжджoпoдiбних гpибiв роду Candida.
Список лтератури
1. Генератзований пародонтит, асoцiйoваний з цукровим дiа-бетом при нeдoстатнiй забезпечеиост вiтамiнoм Д3: oцiнка iмунo-лопчних пoказникiв / М.Ю. Антоненко, Ю.1. Кoмiсаpeнкo, Д.Ю.Малий [та ш.] // Вкник ВДНЗУ «Укра1иська медична стома-тoлoгiчна акадeмiя». - 2017, Т.17, Вип.4(60), Ч. 261. - С.130-134.
2. Медична мiкpoбioлoгiя, вipусoлoгiя, iмуиoлoгiя: пiдpучиик для студентов вищих медичиих иавчальиих закладiв / За редакщею В.П. Широбокова. - Вiиииця: Нова киига. - 2010. - 952с.
3. Медведева М.Б. Пopiвияльиий аиашз гpибiв роду Candida у складi бioтoпiв порожииии рота у хворих иа цукровий дiабeт I типу / М.Б. Медведева // Современная стоматология. - 2014. - №3 (72). - С 42-44.
4. Медведева М.Б. Кандидоз порожнини рота, сучасш аспекта етюлоги та патогенезу / М.Б. Медведева // Современная стоматология. - 2014. - № 5. - С 34-36.
5. Скиба А. В. Биофизические показатели ротовой жидкости, слизистой полости рта и твердых тканей зубов при профилактике и лечении стоматологических заболеваний при сахарном диабете 2 типа / А В. Скиба // Modern Science — Moderni veda. - 2015. - №5. -Р. 90-96.
6. Microbiological composition associated with vitamin D receptor gene polymorphism in chronic periodontitis. / M.A. Borges, L.C. de Figueiredo, R.B. de Brito [et al.] // Braz. Oral Res. - 2009. - Vol. 23, № 2. - P. 203-208.
7. Pittas A.G. The role of vitamin D and calcium Pittas A.G. in type 2 diabetes. A systematic review and meta-analysis / A.G. Pittas, J. Lau, F.B. Hu, B. Dawson-Hughes // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2007. - № 92. - P. 2017-2029.
REFERENCES
1. Antonenko M.Ju., Komisarenko Ju.I., Malyj D.Ju. ta in.
Generalized periodontitis associated with diabetes mellitus with insufficient vitamin D3: evaluation of immunological parameters Visnyk VDNZU «Ukrai'nska medychna stomatologichna akademija». 2017; 17,.4(60), 261:130-134.
2. Shyrobokov V.P. Medychna mikrobiologija, virusologija, imunologija: pidruchnyk dlja studentiv vyshhyh medychnyh navchal'nyh zakladiv [Medical Microbiology, Virology, immunology: textbook for students of higher medical schools]. Vinnycja: Nova knyga; 2010:952.
3. Medvjedjeva M.B. Comparative analysis of fungi of the genus Candida in the composition of the biotopes of oral cavity in patients with diabetes And the type. Sovremennaja stomatologija. 2014;3(72):42-44.
4. Medvjedjeva M.B. Oral candidiasis, modern aspects of etiology and pathogenesis. Sovremennaja stomatologija. 2014;5:34-36.
5. Skiba A. V. Biophysical parameters of oral fluid, oral mucosa and hard tissues of teeth in the prevention and treatment of dental diseases in type 2 diabetes. Modern Science — Moderni veda. 2015;5:90-96.
6. Borges M.A., de Figueiredo L.C., de Brito R.B. et al. Microbiological composition associated with vitamin D receptor gene polymorphism in chronic periodontitis. Braz. Oral Res. 2009;23,2:203-208.
7. Pittas A.G., Lau J., Hu F.B., Dawson-Hughes B. The role of vitamin D and calcium Pittas A.G. in type 2 diabetes. A systematic review and meta-analysis. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2007;92:2017-2029.
Надшшла26.04.19
DOI 10.35220/2078-8916-2019-32-2-33-37 УДК 616.311.2-002+616-006.66
С.А. Шнайдер, д. мед. н., 1.В. Гшжул
Державна установа «1нститут стоматологи та щелепно-лицево! хiрургil Нацюнально! академи медичних наук Украши»
СТАН 1МУНОЛОПЧНО1 РЕАКТИВНОСТ1
ОРГАН1ЗМУ У ПАЩеНТОК З ГЕНЕРАЛ1ЗОВАНИМ ПАРОДОНТИТОМ I ГЕНЕРАЛ1ЗОВАНИМ ПАРОДОНТИТОМ НА ТЛ1 РАКУ МОЛОЧНО1 ЗАЛОЗИ
У статi наведено результати порiвняльного вивчення стану iмунологiчноl реактивностi оргатзму у пащенток з ге-нералiзованим пародонтитом i пащенток з генералiзованим пародонтитом та раком молочног залози. Показано, що стан iмунологiчноl реактивностi оргатзму у пащенток з хротчними захворюваннями пародонту, яю переб^ають на тлi раку молочног залози, характеризуется серйозними
© Шнайдер С. А., Гтжул I. В., 2019.
дефектами функцюнування клтинног у гуморальног ланок жунно! системи.
KnmKoei слова: aempmi3oeamü пародонтит, рак молочног залози, iмунологiчнa реактивтсть.
С.А. Шнайдер, И.В. Гинжул
Государственное учреждение «Институт стоматологии и челюстно-лицевой хирургии Национальной академии медицинских наук Украины»
СОСТОЯНИЕ ИММУНОЛОГИЧЕСКОЙ РЕАКТИВНОСТИ ОРГАНИЗМА У ПАЦИЕНТОК С ГЕНЕРАЛИЗОВАННЫМ ПАРОДОНТИТОМ И ГЕНЕРАЛИЗОВАННЫМ ПАРОДОНТИТОМ НА ФОНЕ РАКА МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ
В статье приведены результаты сравнительного изучения состояния иммунологической реактивности организма у пациенток с генерализованным пародонтитом и пациентов с генерализованным пародонтитом и раком молочной железы. Показано, что состояние иммунологической реактивности организма у пациенток с хроническими заболеваниями пародонта, которые протекают на фоне рака молочной железы, характеризуется серьезными дефектами функционирования клеточного в гуморального звеньев иммунной системы.
Ключевые слова: генерализованный пародонтит, рак молочной железы, иммунологическая реактивность.
S.A. Shnaider, I. V. Ginzhul
State Establishment «The Institute of Stomatology and Maxillo-Facial Surgery National Academy of Medical Science of Ukraine»
STATUS OF IMMUNOLOGICAL REACTIVITY OF ORGANISM IN PATIENTS WITH GENERALIZED PERIODONTITIS AND GENERALIZED PERIODONTITIS AND BREAST CANCER
ABSTRACT
The article presents the results of studying the state of the immunological reactivity of the organism in patients with generalized periodontitis and patients with generalized periodontitis and breast cancer. It is shown that the state of immunological reactivity of the organism in patients with chronic periodontal diseases accompanied by breast cancer, characterized by serious defects of the functioning of humoral and cellular link of the immune system.
Key words: generalized periodontitis, breast cancer, immunological reactivity.
Актуальтсть теми. Стоматолопчне здоров'я е важливою частиною соматичного здоров'я людини. У наш час кнуе безлiч чинникш, у тому чи^ iмуноде-фщит, що чинять агресивну дш на гомеостаз ротово! порожнини. Виникнення запальних й запально-дистрофiчних захворювань пародонту пов'язане з дисбюзом порожнини рота, ктотний внесок у розви-ток якого вносить наявшсть шунодефщитних станш, внаслвдок супутшх захворювань тощо [1].
Проведет останн1ми роками дослвдження в галу-3i шунологи та шунотерапи онколопчних захворювань, у тому чи^ раку молочно! залози (РМЗ), довели, що формування i розвиток РМЗ супроводжуеться виникненням виражених порушень в системi iмунiте-ту i посилюеться дшчими лшувальними д1ями (опера^, опромшення, гормональна i лiкарська терап1я) [2]. Проте, незважаючи на iстотнi досягнення в терапп РМЗ в цшому, кнуе цша група хворих, результатив-тсть лшування яких навiть при використанш високо-ефективних алгоритм1в терапи залишаеться невисо-кою. Вивчення активностi рiзних субпопуляцш Т-л1мфоципв, спецiалiзованих маркер1в апоптозу, що забезпечують ефективнiсть клггинного протипухлин-ного iмунiтету, може виявитися необхвдним для про-гнозування ктатчного перебиу генералiзованого па-родонтиту (ГП) [3-5]. У зв'язку з цим представляе ш-терес вивчення функцюнального стану тих молекуля-рних маркер1в 1мунокомпетентних клiтин, як1 можуть вщбивати активнiсть патологiчного процесу.
Мета роботи. Враховуючи викладене, метою нашо! роботи було проведення пор1вняльного вивчення стану шунолопчно! реактивностi органiзму, зок-рема кiлькiсного вмiсту л1мфо!дних клгган, експре-суючих маркери активаци 1Л-2 (CD25), адгезп (CD54), апоптозу (CD95) у здорових осiб, у пащенток з ГП i пацiенток з ГП на rai РМЗ.
Mamepimu та методи до^дження. Клшжо-iмунологiчнi дослвдження були здiйсненi у 51 хворо! з генералiзованим пародонтитом I-II ступеня (основна група) i у 20 соматично здорових жшок (контрольна група). Вгк пацiенток склав 35-49 роюв. В основнш групi у 18 пащенток був тшьки ГП, а у 33 жшок ГП перебтав на тлi РМЗ.
Вивчення особливостей шунолопчного статусу жшок проводилось шуноцитопстох1шчним методом з використанням моноклональних антипл (ПАП-метод з використанням шунного комплексу перокси-даза - антипероксидаза) [6].
У периферичнш кровi обстежуваного контингенту визначали таы iмунологiчнi показники: абсолютна кiлькiсть лейкоципв; вщносна кшьккть л1мфоципв; абсолютна кшьккть л1мфоципв; ввдносний i абсолю-тний вмкт Т-л1мфоцит1в по CD3, Т-хелпер1в по CD4, Т-цитотоксичних-супресор1в по CD8; сп1ввщношення (CD3CD4 /CD3CD8) - шунорегуляторний шдекс (1Р1); вщносний i абсолютний вмiст В-л1мфоципв по CD19, вщносний i абсолютний вмiст природних кшер1в по CD16; вщносна кiлькiсть фагоцитуючих гранулоци-тш. Додатково проводили визначення експреси най-бшьш показових маркер1в л1мфоципв, а саме CD25, CD54, CD95. 1муноферментний метод визначення iмуноглобулiнiв основних клас1в у сироватцi кровi проведено з використанням тест-систем для шунофе-рментного визначення iмуноглобулiнiв А, М, G (ГРАНУМ, Украша). Визначення проводили на нат-вавтоматичному шуноферментному аналiзаторi STATFAX [6].
Отриманi дат обробляли методами варiацiйноl статистики iз застосуванням програмному засобу MS Excel 2010.
Результати досл1дження та ïx обговорення. Процентш i абсолютш показники вмкту iMyHOKOMne-тентних клiтин, iмyноглобyлiнiв основних клаав i фагоцитарно! активносп грану лоципв у хворих з ГП i ГП на rai РМЗ, подаш в таблиц 1.
Кшьккть лейкоципв у хворих з неускладненим ГП склала 4,96±0,9х109/л, а у пащенток з ГП на rai
РМЗ було 3,69±0,26х109/л, що достовiрно нижче за нормативне значення цього показника 5,59±0,57х109/л. Абсолютний bmîct лiмфоцитiв в кро-Bi хворих ГП дорiвнював 1,41±0,08х109/л, а у пащенток з ГП на rai РМЗ був значно нижче цього показника - 0,71±0,13х109/л, i нормативного значення 1,77+0,23 (р<0,05).
Таблиця 1
Показники iмунологiчного статусу у пащенток з генералiзованим пародонтитом i раком молочно'1 залози
Показники iмунологiчного статусу Нормативнi значення (n = 20) Показники у хворих
Генералiзований пародонтит (n = 18) Генералiзований пародонит, рак молочноï залози (n=33)
Абсолютна к-ть лейкоципв (х 109/л) 5,59±0,57 4,96±0,9 3,69±0,26*
Вщносна к-ть лшфоципв (%) 32,8±2,84 28,5±2,55 19,23±3,75**
Абсолютна к-ть лшфоцит (х 109/л) 1,77±0,23 1,41±0,08 0,71±0,13*
Вщносна к-ть Т -лимфоципв СБ 3 (%) 61,25±5,08 58,94±1,98 49,49±4,14**
Абсолютна к-ть Т -лимфоцит СБ 3 (х109/л) 1,08±0,07 0,83±0,05 * 0,35±0,07**
Вщносна к-ть Т -хелперов СБ 4 (%) 44,85±2,01 44,11±2,96 38,53±5,52
Абсолютна к-ть Т- хелпер1в СБ4 (х 109/л) 0,79±0,06 0,62±0,04* 0,29±0,06**
Вщносна к-ть Т -цитотоксичних супресор1в СБ8 (%) 15,1±1,81 14,61±1,42 11,91±1,63
Абсолютна к-ть Т -цитотоксичних супресор1в СБ8 (х109/л ) 0,26±0,03 0,21±0,03 0,08±0,02*
1мунорегуляторний шдекс СБ4 /СБ8 2,99±0,39 3,04±0,27 3,23±0,57
Вщносна к-ть В-л1мфоципв СБ19 (%) 14,2±1,47 13,83±1,2 10,05±1,8
Абсолютна к-ть В-л1мфоцит1в СБ19 (х 109/л) 0,25±0,04 0,20±0,03 0,07±0,02*
Вщносна к-ть КК -клiтин СБ16 (%) 16,45±2,15 8,67±1,03* 7,65±1,59**
Абсолютна к-ть КК -клггин СБ16 (х 109/л) 0,29±0,06 0,12±0,03* 0,06±0,01**
Вщносна к-ть СБ25(%) 21,9±2,81 16,33±1,85* 10,26±2,84*
Абсолютна к-ть СБ25 (х 109/л) 0,39±0,06 0,23±0,03* 0,08±0,02*
Вщносна к-ть СБ54 (%) 11,35±1,66 14,17±1,47 29,81±4,89
Абсолютна к-ть СБ54 (х 109/л) 0,21±0,03 0,18±0,02 0,21±0,06
Вщносна к-ть СБ95 (%) 13,2±1,54 22,89±2,64* 33,88±4,18**
Абсолютна к-ть СБ95 (х 109/л) 0,24±0,04 0,32±0,52 0,24±0,04
Фагоцитарна активнкть гранулоцит (%) 60,35+5,09 47,89±3,92* 37,45±2,95*
Iмуноглобулiн А (г/л) 1,85±0,26 0,94±0,28** 0,88±0,14**
1муноглобулш М (г/л) 0,93±0,13 0,86±0,11 0,83±0,13
!муноглобулш в (г/л) 10,75±3,11 8,93±1,37 7,74±0,93*
npuMimKa . * - достжрш вiдмiнностi вщ нормативних значень, p<0,05
** - дост^рт вiдмiнностi мiж групами з генер^зованим пародонтитом i генералiзованим пародонтитом,переб1г якого ускладнений раком молочно! залози, p<0,05.
Вщсотковий i абсолютний вмкт Т-л1мфоцит1в по експресй' CD3 у хворих з ГП складав 58,94±1,98 % i 0,83±0,05х109/л. Цi показники практично вщповща-ють контрольним - 61,25±5,08 % i 1,08±0,07х109/л. В груш пащенток з ГП, що страждають на РМЗ, щ даш були достовiрно нижче i склали 49,49±4,14 % i 0,35±0,07х109/л (р< 0,05).
Вмiст 1мунорегуляторних Т-хелпер1в (CD4) за процентними i абсолютними показниками у хворих з ГП дор1внюе 44,11±2,96 % i 0,62±0,04х109/л), що практично не вг^зняеться вщ !х нормативних значень - 44,85±2,01 % i 0,79±0,06х109/л. У пацiенток, що страждають на рак молочно! залози, щ показники достовiрно зниженi i складають вщповщно 38,53±5,52 % i 0,29±0,06х109/л, p<0,01.
Показники вщсоткового вмiстy Т-цитотоксичних - супресор1в (CD8), у хворих ГП з РМЗ (11,91±1,63 %)
i без цiеï патологiï (14,61±1,42 %), практично не розрь знялися м1ж собою, проявляючи тенденщю до зни-ження, в порiвняннi з групою соматично здорових ж1-нок (15,1±1,81 %). Для абсолютних значень цього показника ця тенденц1я придбала достовiрнi докази. Так, виявлеш достовiрнi вiдмiнностi в абсолютних значен-нях CD 8 у пащенток з генералiзованим пародонтитом (0,21±0,03 ), i ГП на rai РМЗ (0,08±0,02, р<0,05).
Враховуючи вищевикладене, не було виявлено достовiрних вщмшностей в показниках 1мунорегуля-торного шдексу в дослщжуваних групах жшок.
Аналiз вщсоткового i абсолютного вмiсту В-лiмфоцитiв (CD 19), дозволив вщмггати достовiрну вщмшнкть м1ж групами пащенток з ГП i ГП, який перебрав на тлi РМЗ. Так, у хворих з ГП показник CD 19 був нижчий за нормативш значення i складав 13,83±1,2 %, а у пащенток ГП з РМЗ був знижений ще
бшьше - 10,05±1,8 %, в поршнянш з групою соматич-но здорових оСб (норма - 14,2±1,47 %). Виявленi вгд-мiнностi вiрнi i для абсолютних значень СD 19. У групi жшок з ГП показано зниження змiсту В-клггин 0,20±0,03х109/л, у порiвняннi з контролем, а в груш пащенток ГП з РМЗ спостерпаеться достовiрне зниження показникв 0,07±0,02х109/л (р<0,05).
Що стосуеться тако! важливо! ланки гуморального шунггету як Гмуноглобулши, то спостерпалася на-ступна картина: у хворих з ГП спостерпалося досто-вiрне зниження вмiсту iмуноглобулiнiв класу А (Ig А) в сироватщ кровi до 0,94±0,28 г/л, в пор1внянт з нор-мативним показником 1,85±0,26 г/л, (р<0,05). У пащенток ГП з РМЗ кшьшсть iмуноглобулiнiв класу А також була достовiрно знижена i склала 0,88±0,14 г/л, (р<0,05). Така ж тенденц1я вiдмiчена i для Гмуногло-булшв класу М (Ig М) i iмуноглобулiнiв класу в. Так, кшьшсть ^ М в сироватцi кровi обстежених пацiенток ГП, було трохи нижче (0,86±0,11 г/л), нiж у соматич-но здорових жГнок (0,93±0,13 г/л). У групi хворих з ГП та РМЗ, це значення склало 0,83±0,13 г/л. Вмiст ^ в в сироватцi кровi у пащенток з ГП склав 8,93±1,37 г/л, а у хворих з ГП на тлi РМЗ - 7,74±0,93 г/л (досто-вiрно нижче, в порiвняннi з контролем 10,75±3,11). Таки чином, при наявностi генералiзованого пародон-титу спостерпаеться поеднане зниження уах ланок системи гуморального шунггету. Ускладнений пере-бп захворювання при раку молочно! залози демон-струе картину виснаження продукци гуморально! ланки шунолопчного захисту, недостатньо! кГлькостГ захисних чинникв слизових оболонок, що е несприя-тливою прогностичною ознакою.
Якщо у осГ6 без стоматологiчно! патологи (контрольна група), процентна кшьшсть природних кглер-них клГтин (CD16) складала 16,45+2,15 % г 0,29±0,06*109/л, то у хворих на генералГзований паро-донтит, вона була достовГрно знижена Г досягала 8,67±1,03 % Г 0,12±0,03х109/л (р<0,01). У пащенток з ГП, що перебпав на тлГ РМЗ, цей показник демон-стрував подальшу тенденцш до зниження Г складав 7,65±1,59 % Г 0,06±0,01х109/л. ОскГльки, за даними багатьох автор1в, головну роль в протипухлинному Гмунгтеп грае клГтинна Гмунна вгдповгдь, ключовими учасниками яко! е CD8 - цитотоксичнГ Т-л1мфоцити Г природш кГлернГ клГтини (С16), що виявляють пряму (в результатГ апоптозу або шляхом видшення гранзи-ма В Г перфорша) або непряму (за допомогою цитош-н1в) цитотоксичну дгю на клипни-мшен [7], виявле-не нами зниження СD 16 може вважатися несприят-ливою прогностичною ознакою.
Останн1ми роками вивчення нових пептид1в Гму-нно! системи (штерлейкш1в) придбало широке поши-рення, оскшьки важко переоцшити !х роль у регуляцп ГмунГтету. Пониження р1вня експреси маркера СD 25 свгдчить про пригноблення у спостережуваних хворих синтезу Т-л1мфоцитами штерлейкшу-2. Як вгдомо, ш-терлейкш-2 е регуляторним агентом, який здатний ау-токрино впливати на клГтини, в яких вш був синтезо-ваний, при його недостатнш илькосл, в цих клгганах пригнГчуеться процес дшення, за рахунок чого приг-ноблюються функци усГе! популяци Т-л1мфоцит1в. Це продемонстровано на прикладГ дослгджувано! групи
хворих. Так, у груш пащенток з ГП, вгдсотковий Г аб-солютний вмкт л1мфо!дних клГтин, експресуючих СD 25 було достовГрно знижено 16,33±1,85 % Г 0,23+0,03х109/л, в пор1вняннГ з групою здорових жг-нок 21,9±2,81 % Г 0,23±0,03х109/л, р<0,05. У пащенток з ГП, що страждають на РМЗ, щ показники були ще нижчГ 10,26±2,84 % Г 0,08±00,2х109/л. Таким чином, в обстежуваних групах хворих доведена недостатнГсть регуляторно! ланки Гмунно! системи.
ФункцГею СD54 (1САМ - 1) е участь у контакт-них взаемод1ях клГтин в Гмунних реакцГях, взагалГ ци-тотоксичного Т-л1мфоцита з пухлинною клпиною-мшенню. Безумовно важливим для шщГацп Гмунно! вгдповщ на пухлинний антиген, е експрес1я на Т-л1мфоцитах антиген-презентуючого рецептора (лпанд В7ВВ1). Значно посилюють цГ сигнали рецепторно-лпандн пари (ЬБА - 1 - 1САМ - 1 (CD 54)). Достовь рна активащя субпопуляцш л1мфоцит1в, експресуючих антигени СD 54, спостерггаеться в групГ пащен-ток з генералГзованим пародонтитом, що страждають на РМЗ - 29,81±4,89 %, в пор1внянш з 14,17±1,47 %, в групГ ГП (у соматично здорових жГнок - 11,35+1,66 %, (р<0, 05)).
Клпинний гомеостаз в оргашзмГ здорово! люди-ни пгдтримуеться балансом м1ж пролГферацГею, ди-ференцшванням Г елГмГнацГею клГтин. ОскГльки в процеа клГтинного диференцшвання навпъ в здоровому органГзмГ виникае безлГч дефектних Гмуноком-петентних клГтин, кнуе механГзм видалення старгю-чих, аномальних клГтин. Дослгдження молекулярних мехашзмГв запрограмовано! загибелГ клГтин стало в останш роки однГе! з найважчих Г актуальнших проблем медико-бюлопчних наук. ВажливГсть цГе! про-блеми очевидна - незважаючи на велику кшьшсть ек-спериментальних даних, досГ не дослгджено багато механГзмГв, не до кшця з'ясованГ шляхи регуляцп апоптозу окремих клГтин в цшсному багатокттинному органГзмГ [8]. У сучаснш науцГ однш з актуальних проблем експериментально! Г клшГчно! медицини е вивчення патогенетично! ролГ порушень молекулярного механзму апоптозу в розвитку цГлого ряду за-хворювань. У роботах сучасних дослгдник1в показано юнування взаемозв'язку м1ж порушеннями регуляцп процесу апоптозу Г розвитком онколопчних, Г шших захворювань, яке супроводжуеться зниженням ефек-тивностГ Гмунолопчного нагляду [9]. АктуальнГ досль дження виявили новГ механГзми пригнГчення Гмуноло-пчного контролю при онкологГчному процесГ, пов'я-занГ з апоптозом Г РаБ-рецептором [10]. Як показали проведенГ дослгдження, процентнГ значення р1вня експреси маркера апоптозу СD95 на л1мфоцитах пе-риферично! кровГ пацГенток з генералГзованным пародонтозом збшьшенГ майже у 2 рази (22,89±2,64), а у хворих ГП з РМЗ достовГрно збшьшеш в 3 рази (33,88±4,18 %) в пор1внянт з групою соматично здорових жшок (13,2±1,54 %), р<0,05.
АутодеградацГя основних компонента клГтини, що вгдбуваеться при апоптозГ, обумовлена змГнами в цитоплазматичнш мембраш, дГею внутр1шньоклГтин-них протеаз Г ендонуклеаз, якГ активують фагоцитую-чи клГтини. Фагоцитарний процес завершуе деграда-цгю апоптичних клГтин, дозволяе уникнути розвитку
запальних реакцш, яш зазвичай супроводжують нек-ротичну загибель клiтин [11]. Проте, у рядi випадкiв пщвищення фагоцитарно! активностi не вщбуваеться, завдяки виснаженню yсiеï системи iмyнологiчного за-хисту. Саме це вщбуваеться в спостережуваних гру-пах хворих, особливо у пащенток ГП, перебп- якого ускладнений РМЗ.
Так, показники фагоцитарно! активносп грану-лоципв у хворих генералiзованим пародонтитом були достовiрно зниженi 47,89±3,92 % в пор1внянш з контрольною групою соматично здорових жшок 60,35±5,09 %, р<0,05. У пацiенток з ГП та РМЗ спо-стергалося ще бшьше пригноблення системи фагоцитарного захисту органiзмy, порушення хемотаксису гранулоцит, !х здiбностi до фагоцитозу 37,45±2,95% (р<0,05). Недостатнiсть фагоцитуючих нейтрофш1в призводить до активiзацiï i хронизаци процесу паро-донтиту, оскшьки щ клiтини здшснюють в ротовш порожниш свою найважлившу i безпосередню функ-цш - фагоцитоз мiкроорганiзмiв.
Висновки. Показники шунолопчного статусу у хворих хрошчним пародонтитом характеризуються достовiрним зниженням наступних показникiв: при-родних кiлерiв (CD 16), фагоцитарно! активностi гра-нулоципв, iмyноглобyлiнiв клас1в М i G.
Стан шунолопчно! реактивностi оргашзму у па-цiенток з хрошчними захворюваннями пародонту, якi супроводжуються раком молочно! залози, характери-зуеться серйозними дефектами функцюнування шун-но! системи: лейкопетя, лтфопен1я, зниження вщсо-ткового i абсолютного вмiстy практично уах ланок iмyнологiчноï реактивностi органiзмy (Т-лшфоципв (CD 3), Т-хелпер1в (CD 4), Т-цитотоксичних-супресор1в (CD 8), природних шлер1в (CD 16), В-лшфоципв (CD 19) фагоцитарно! активностi грануло-ципв; зниження вмiстy шуноглобулин1в вах клас1в).
Пор1вняльне вивчення фyнкцiонального стану рецепторного апарату шунокомпетентних клiтин у пащенток з генералiзованим ураженням тканин пародонту дозволило встановити деяш вiдмiнностi по р1в-ню активаци молекулярних маркер1в субпопуляцш лiмфоцитiв. У хворих генералiзованим пародонтитом (без РМЗ) вiдмiчене достовiрне пiдвищення процентного i абсолютного р1вню лшфоципв, експресуючих маркери адгези (CD 54) i апоптозу (CD 95), також зниження молекулярного маркеру активаци штерлей-кшу-2 (CD 25). У пацiенток з раком молочно! залози цi показники були знижеш у дек1лька раз1в бшьше.
Виявленi iмyнологiчнi порушення у хворих з ГП та РМЗ е несприятливою прогностичною ознакою у прогресуванш захворювань пародонту, погiршеннi перебиу, що потребуе додатково! корекци виявлених порушень при лiкyваннi стоматолопчно! патологй.
Список лтератури
1. Буракшаев С.А. Хронический генерализованный пародонтит: метаболические и иммунологические характиристики : автореферат дисс. на соискание ученой степени канд. мед . наук. / С.А. Буракшаев. - Самара, 2010. - 24 с.
2. Барышников А.Ю. Взаимодействие опухоли и иммунной системы организма / А.Ю. Баршников // Практическая онкология. - 2003. - Т. 4, № 3. - С. 127-130.
3. Особенности Т-клеточного иммунитета при раке молочной
железы / Л.В. Скотаренко, И.К. Воротников, З.Г. Кадагидзе, Ф.А. Шамилов // Опухоли репродуктивной системы. - 2001. - № 4. - С. 24-27.
4. Гударьян А.А. Комплексное лечение генерализованного катарального гингивита с предвестниками раннего формирования деструктивных явлений в костных структурах пародонта / А.А. Гударьян, В.И. Струк, Н.В. Ватаманюк // Медичш перспективи. -2017. - Том XXII, № 2. - С. 111-118.
5. Сашкина Т.И. Патогенетические основы неполной регенерации при хроническом генерализованном пародонтите : дис. на соискание уч. степени докт. биол. наук / Т.И. Сашкина. - Москва, 2017. - 206 с.
6. Дегтяренко Т.В. Методические рекомендации. Ускоренная первичная оценка иммунологического статуса / Дегтяренко Т.В., Бушуева Н.Н., Усов Н.И. - Одесса. 1999. - 24 с.
7. Natural killer T cell - mediated antitumor immune responses and their clinical applications / K. Seino, S. Motohashi, T. Fujisawa, M. Taniguchi // Cancer Sci. - 2006. - № 97 (9). - Р. 807-812.
8. Глухова Е.И. Экспрессия белков, контролирующих апоп-тоз, при раке молочной железы : автореферат дисс. на соискание ученой степени канд. биол. наук / Е.И. Глухова. - Москва, 2003. -22 с.
9. Koff L. Jean. A Time to Kill : Targeting Apoptosis in Cancer / Jean L. Koff, Sampath Ramachandiran, Leon Bernal - Mizrachi // International Journal of Molecular Sciences. - 2015. - Vol. 16. -P.2942-55.
10. Long J.S. New frontiers in promoting tumour cell death: Targeting apoptosis, necroptosis and autophagy / J.S. Long, K.M. Ryan // Oncogene. - 2012. - Vol. 31. - P. 5045-60.
11. Участие системы FAS/FAS-лиганд в регуляции гомеоста-за и функционировании клеток иммунной системы / А.А. Фильчен-ков, Ю.М. Степанов, В.М. Липкин, Н.Е. Кушлинский // Аллергология и иммунология. - 2002. - Том 3, № 1. - С. 24-35.
REFERENCES
1. 1. Burakshaev S.A. Hronicheskij generalizovannyj parodontit: metabolicheskie i immunologicheskie haraktiristiki [Chronic generalized periodontitis: metabolic and immunological characteristics] : Abstract of a candidate's thesis of medical sciences. Samara, 2010:24.
2. Барышников А.Ю. The interaction of the tumor and the body's immune system. Prakticheskaja onkologija. 2003; 4, 3:127-130.
3. Skotarenko L.V., Vorotnikov I.K., Kadagidze Z.G., Shamilov F.A. Features of T-cell immunity in breast cancer. Opuholi reproduktivnoj sistemy. 2001;4:24-27.
4. Gudar'jan A.A., Struk V.I., Vatamanjuk N.V. Complex therapy of generalized catarrhal gingivitis with the forerunners of the early formation of the destructive phenomena in the bony structures of the periodontium. Medichniperspektivi. 2017; XXII, 2:111-118.
5. Sashkina T.I. Patogeneticheskie osnovy nepolnoj regeneracii pri hronicheskom generalizovannom parodontite [Pathogenetic bases of incomplete regeneration in chronic generalized periodontitis] Dissertation of doctor of biological Sciences. Moskva, 2017:206.
6. Degtjarenko T.V., Bushueva N.N., Usov N.I. Uskorennaja pervichnaja ocenka immunologicheskogo statusa Metodicheskie rekomendacii. [Express initial assessment of the immunological status. Methodical recommendation]. Odessa; 1999:24.
7. Seino K., Motohashi S., Fujisawa T., Taniguchi M. Natural killer T cell - mediated antitumor immune responses and their clinical applications. Cancer Sci. 2006;97 (9):807-812.
8. Gluhova E.I. Jekspressija belkov, kontrolirujushhih apoptoz, pri rake molochnoj zhelezy [Expression of proteins controlling apoptosis in breast cancer] : Abstract of a candidate's thesis of biological sciences. Moskva, 2003:22.
9. Koff L. Jean, Sampath Ramachandiran, Leon Bernal A Time to Kill : Targeting Apoptosis in Cancer - Mizrachi. International Journal of Molecular Sciences. 2015;16:2942-55.
10. Long J. S., Ryan K.M. New frontiers in promoting tumour cell death: Targeting apoptosis, necroptosis and autophagy. Oncogene. 2012;. 31:5045-60.
11. Fil'chenkov A.A., Stepanov Ju.M., Lipkin V.M., Kushlinskij N.E Participation of FAS/FAS-ligand system in regulation of homeostasis and functioning of immune system cells. Allergologija i immunologija. 2002; 3, 1:24-35.
Надшшла 10.05.19
