CC BY
13
УДК 616.314.28 : 616. 248 - 08 : 615.357 - 036
В.М. Бабенко
вивчення особливостеи переб1гу та впливу л1кування
глюкокортикостеро1дами на переб1г генерал1зованого пародонтиту у хворих на бронх1альну астму
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра терапевтично'1 стоматологи (зав. - д. мед.н., проф. 1.С. Мащенко)
Ключовi слова: генералiзований пародонтит, бронхiальна астма, глюкокортикостеро'1'дна терапiя, iнгаляцiйнi глюкокортикостеро'1'ди Key words: generalized periodontitis bronchial asthma, glucocorticos-teroid therapy, inhaled glucocorticosteroids
Резюме. Приведены данные клинического и иммунологического обследования 72 больных генерализованным пародонтитом в возрасте 30-55 лет, ассоциированным с бронхиальной астмой. Изучено влияние терапии бронхиальной астмы ингаляционными и пероральными глюко-кортикостероидами на течение генерализованного пародонтита. Выявлено, что при бронхиальной астме течение генерализованного паро-донтита более тяжелое, имеются значительные нарушения иммунного ответа. Установлено, что глюкокортикостероидная терапия бронхиальной астмы способствует угнетению воспалительной реакции и активизации процесса остеопороза при генерализованном пародонтите в большей мере у больных, комплексная терапия которых включает использование системных гормональных средств.
Summary. Investigation of 72 patients aged 30 to 55 years with generalized periodontitis associated with bronchial asthma was carried out. The patients with bronchial asthma were divided into 3 groups: the 1st group received inhaled glucocorticosteroids, the 2nd group received oral glucocorticosteroids and the 3rd group did not receive any hormone therapy. It was found out that glucocorticosteroid therapy of bronchial asthma is conducive to depression of inflammatory reaction and activation of osteoporosis in the patients with generalized periodontitis. Both phenomena are more pronounced in the patients who received systemic glucocorticosteroids but less evident in those treated with inhaled glucocorticosteroids.
Вщомо, що на перебп генер^зованого паро-донтиту впливае як наявшсть супутньо! патологи внутршшх оргашв, так i лшарсью засоби, як використовують для терапи загальносоматично! патологи [9, 10, 11]. У лшуванш бронхiально! астми патогенетичною тератею е глюкокор-тикостеро!дна, яка впливае на штенсившсть запального процесу, але може спричиняти побiчнi впливи [6]. Найбiльшi побiчнi системш прояви мае пероральна глюкокортикостеро!дна тератя [3]. Основною базисною тератею бронхiально! астми е шгаляцшний метод призначення гор-мошв, що дозволяе виключити або ютотно зни-зити небезпеку ускладнень вщ гормонально! терапи [4, 8]. Однак шгаляцшш глюкокортико-стеро!ди спричиняють мiсцевi змiни у ротовiй порожниш, можуть сприяти кандидозному ура-женню слизово! оболонки [7, 8] та, iмовiрно, впливати мiсцево на тканини пародонта.
Зпдно з цим, розвиток концепци взаемо-зв'язку бронхiально! астми та генералiзованого пародонтиту в залежносп вiд засобу лiкування бронхiально! астми набувае особливо! актуаль-
носи. Методологiчною основою вивчення цiе! проблеми е комплексний пiдхiд, який вждатлюе прiоритетнi причини, що погiршують перебп ге-нералiзованого пародонтиту.
На цей час не юнуе загальноприйнятого пог-ляду щодо впливу базисно! терапи бронхiально! астми на стан тканин пародонта.
Метою роботи е наукове обгрунтування системного пiдходу до вивчення впливу рiзних ви-дiв гормонально! терапi! на клiнiчний перебп ге-нералiзованого пародонтиту.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Пiд спостереженням було 89 хворих на гене-ралiзований пародонтит, з яких 72 страждали на бронхiальну астму й у 17 хворих був генера-лiзований пародонтит без супутньо! патологи. Тривалють захворювання на бронхiальну астму складала вщ 5 до 13 рокiв, в середньому 8,46+1,17 року. Середнiй вiк хворих - 41,9±4,28 року. В залежносп вiд терапi! бронхiально! астми пащенти були розподiленi на три групи: 1 гр. - 31 хворий, як отримували шгаляцшш глюко-кортикостеро!ди; 2 гр. - 17 хворих, як отриму-
вали системн глюкокортикостеро!ди; 3 гр. - 24 хворих, яю не отримували гормони, у лшуванш використовували тшьки iнгаляцiйнi та перо-ральнi бронходилататори у великих дозах. У 4 групу (група порiвняння) увiйшли 17 хворих на генератзований пародонтит без супутньо! патологи внутрiшнiх оргашв. Середнiй вiк хворих був 42,0±3,98 року. yci групи були щентичними за статево-вiковими характеристиками.
Стоматологiчне стан обстеження проводився за традицiйною схемою [2] по розробленш картi обстеження. Вивчались: iндекс гiгieни OHI-S (Green-Vermillion, 1964), шдекси кровоточивостi SBI та РВ1 (Muhlemann H.R., Son, 1971)., стш-кiсть капiлярiв за Кулаженком, проба Шиллера-Писарева, РМА (C.Parma,1960) та П1 (Russel, 1956)[2]. Для шдтвердження дiагнозу ГП прово-дилася ортопантомографiя. Стан юстково! скла-дово! пародонта оцiнювали за iндексом актив-ностi остеопорозу (Мащенко 1.С.,2003). Функщя зовнiшнього дихання вивчалася за результатами сшрометричного обстеження з вивченням rarai "потш - об'ем" на сшрометричнш комп'ютернiй системi Master Screen Body/Diff (E.JAEGER, Hi-меччина). Про стушнь змiн газового складу кровi судили за показниками сатураци кисню (SaO2) за допомогою апарата "Nonin" Hand Held Pulse Oximeters (Великобриташя). У хворих на БА були виявлеш помiрнi порушення функци зовшшньо-го дихання (ФЗД). У 43,1% (31 хворий) не були виявлеш порушення ФЗД, у 51,4% (37 хворих) був I стушнь недостатносп ФЗД за обструк-тивним типом, у 5,6% (4 хворих) був II стушнь недостатносп ФЗД за обструктивним типом. SaO2 у вах хворих була вщ 94% та вище, що свщчило про вщсутшсть порушень насиченостi кровi киснем. Статистично достовiрних змiн мiж групами хворих не було виявлено.
Фагоцитарна актившсть нейтрофiлiв вив-чалась iз визначенням показникiв ФА та Ф1, НСТ- тесту спонтанно та шсля стимуляци тимо-геном [1]. Одержанi цифровi данi обробленi статистично за допомогою стандартних методiв ва-рiацiйно! статистики. Результати були вiрогiдни-ми при p<0,05 [5].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
У хворих 1 та 2 груп, яю отримували рiзнi види глюкокортикостеро!дно! терапи, був непо-мiтний початок захворювання пародонта. При детальному опитуванш пацiентiв 1 групи вста-новленi скарги на кровоточивють ясен при при-йомi твердо! mi, iнодi свербiння ясен, непри-емний запах iз ротово! порожнини, змiну зовшш-нього вигляду ясен, оголшня коренiв зубiв. З анамнезу з'ясовано, що вперше скарги з'явилися
3-4 роки тому.
При об'ективному обстеженш виявили ознаки слабо виражено! запально! реакци: цiанотичнi ясна, незначна кровоточивють при шструмен-тальному дослщженш, наявнiсть неглибоких па-родонтальних кишень (2-3 мм) та iнодi кишень >3 мм, зубнi вiдкладення були значними в бшь-шостi випадюв, рухомiсть зубiв була переважно першого ступеня, генералiзоване оголiння шийок зубiв дiагностовано в 29% випадкiв, оголшня ко-ренiв зубiв до одше! третини було у 37% хворих, атрофiя ясен бiльш одно! третини кореня - у 34% хворих. Через рецесда ясен контури маргшаль-ного краю були нерiвними, ясна нещшьно приля-гали до шийок зубiв.
Характерними для пацiентiв 2 групи були значно виражеш деструктивш змiни у виглядi рецесil ясен, поряд iз незначними запальними проявами у перебiгу генералiзованого пародон-титу.
Пащенти 3 групи, якi хворши на генера-лiзований пародонтит та бронхiальну астму, але не отримували гормонально! терапи, скаржилися на перюдичну кровоточивiсть не тiльки пiд час чищення зубiв, але i самочинно. Також хворi скаржилися на наявшсть промiжок мiж зубами та змщення зубiв. Ознаки симптоматичного гiнгiвi-ту були у 72% хворих. За клшкою генераль зований пародонтит у хворих ще! групи мав бшьш тяжкий перебiг, нiж у групи порiвняння.
На ортопантомограмах патологiчнi змши у хворих 1 групи виявлялися у виглядi розширення перiодонтально! щшини, деструкцi! кортикально! пластинки, атрофi! мiжальвеолярно! перетинки. У пацiентiв 2 групи рееструвалося вогнищеве розширення комiркових просторiв, витончення кортикального шару. У пащенпв, якi приймали глюкокортикостеро!ди (1 та 2 групи), як правило, були вогнища активного остеопорозу, але у хво-рих 1 групи в значно меншому ступеш. У хворих 3 та 4 групи вогнища активного остеопорозу рееструвалися рщше, взагалi в дшянщ фрон-тальних зубiв нижньо! щелепи. 1ндексна оцiнка тканин пародонта у групах обстеження наведена в таблищ 1.
Звертае на себе увагу те, що пародонтолопчш iндекси та проби мали максимальне значення у хворих на генералiзований пародонтит без супутньо! патологи та у хворих 3 групи. У той же час у пащеш!в 1 та 2 групи рееструвалася слабо вира-жена запальна реакщя в тканинах пародонта, незалежно вщ ступеня тяжкосп генератзованого пародонтиту.
1з наведених даних видно, що остеопоро-тичний процес найбiльш активний у пацiентiв, яю застосовували системнi глюкокортикосте-ро!ди (2 група). У хворих, яю приймали шга-
05/ Том X /1
93
ляцшш глюкокортикостеро!ди (1 група), актив-нiсть остеопорозу була вище, нiж у групi по-рiвняння (4 група), але нижче, шж у хворих друго! групи.
Про стушнь порушення мiсцевого захисту судили за фагоцитарною актившстю нейтроф> лiв. Отриманi данi представленi у таблиц 2.
Таблиця 1
Показники пародонтолопчних шдекав та проб (М±т)
Показники Групи обстежених
основн1групи група поршняння
1 2 3
2,16±0,77 1,22±0,23*
37,75±1,98*
1,07±0,49* 33,29±4,67* 2,7±0,19*
12,8±0,60*
2,20±0,37 2,47±0,23
28,82±2,05*
2,04±0,23* 60,98±5,37 4,8±0,12
9,7±0,90
2,29±0,16 2,26±0,20
22,75±1,03
2,39±0,09 62,38±4,29 4,11±0,31
8,4±0,90
ОШ-8
Шиллсра-Писарсва Проба Кулаженка фронтальн1, сек. 8В1, сек. РМА, % ПИ, бали 1ндекс активност1 остеопорозу, бали П р и м I т к а :*р<0.05 достов1ршсть змш щодо групи пор1вняння
При аналiзi iмунологiчних показникiв звертае на себе увагу iснування бшьшого пригнiчення показникiв фагоцитарно! активностi нейтрофшв у осiб, що приймали глюкокортикостеро!ди. Ви-користання iнгаляцiйних глюкокортикостеро!дiв (1 група) в меншому ступенi сприяло зниженню рiвня цих показникiв. У решт груп вiрогiдно! рiзницi не отримано.
НСТ-тест спонтанний у хворих на бронх> альну астму був значно нижчим, шж у груш по-рiвняння. Стимуляцiя не призводила до адекватного посилення завершеносп фагоцитозу, особливо у групах хворих, яю не отримували глюкокортикостеро!ди, що вказувало не тшьки на пригшчення фагоцитарно! спроможностi, але й на яюсш змiни iмунно! вiдповiдi.
2,13±0,37 1,59±0,10*
35,32±1,44*
I,07±0,11* 32,93±5,64*
2,8±0,29*
II,7±0,78*
Таблиця 2
Показники фагоцитарно!' активност1 нейтроф1л1в (М±т)
Показники Групи обстежених
основн1групи група поршняння
1 2 3
ФА спонтан., % 48,63±3,73*
ФА п1сля стимул., % 57,60±4,91*
Ф1 спонтан., ум. од. 3,62±0,36
Ф1 п1сля стимуляцн,ум. од. 4,22±0,42*
НСТ-тест спонтан., % 10,52±1,12*
НСТ-тест п1сля стимул., % 42,1±2,72*
35,30±2,37 47,01±5,01 2,82±0,35* 3,46±0,48* 9,01±1,34* 34,6±1,87*
46,14±4,15* 45,40±4,95 4,11±0,36 4,21±0,42 12,8±1,98* 39,1±2,01*
55,42±2,52 62,01±4,22 4,02±0,35 4,98±0,60 18,25±2,41 58,06±4,15
П р и м [ т к а : *р<0.05 достов1ршсть змш щодо групи пор1вняння
ВИСНОВКИ
1.У хворих на бронхiальну астму генерал> зований пародонтит мае бшьш тяжкий перебiг.
2. Базисна терашя глюкокортикостеро!дами бронхiально! астми сприяе пригшченню запаль-но! реакцi! та активуе процес остеорозу. У бшь-шш мiрi цьому сприяють системнi глюкокорти-костеро!ди.
3. При генералiзованому пародонтитi у хворих на бронхiальну астму виявлено зниження фагоцитарно! активностi без адекватного посилення завершеносп фагоцитозу шсля стимуляцi!. Iнгаляцiйнi глюкокортикостеро!ди частково шве-люють негативнi прояви порушень iмунно! сис-теми.
список л1тератури
1. Докттчт дослвдження лшарських 3aco6iB: (метод. рекомендацiï)/ За ред. О.В.Стефанова.- К.: Авщена, 2001. - 302 с.
2. Мащенко 1.С. Запальнi та дистрофiчнi захво-рювання пародонта: Навч. посiбник з терапевтичноï стоматологiï. - Д.: АРТ-ПРЕС, 2003. - 244 с.
3. ПерцеваТ.О., Бондарева О.О. Вплив глюкокор-тикостерощв на стан вуглеводного обмiну у хворих на бронхiальну астму// Укр. пульмонол. журн. - 1999. - №2. - С. 26-28.
4. Русаков С.В., Герасимович О.И. Ингаляционная аэрозольная терапия: современное состояние проблемы// Укр. пульмонол. журн.- 1999. - №2. - С. 5964.
5. Сергиенко В.И., Бондарева И.Б. Математическая статистика в клинических исследованиях.-М.:ГЭОТАР-МЕД, 2001.-256 с.
6. Фещенко Ю. И. Проблемы хронических обс-
УДК 616.2-002:797.212:796.015-073
В.В. Клапчук, В.В. Фет^ова
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра спортивног медицини, лiкувальноi фгзкультури, фгзичного виховання та валеологп (зав. - д. мед. н., проф. В.В. Абрамов) Запоргзький обласний лжарсько^зкультурний диспансер (гол. лжар - В.1. Марусенко)
Ключовi слова: гострi респiраторнi захворювання, спортсмени-плавцi, вiдновлювальнi тренування
Key words: acute respiratory diseases, sportsmen-swimmers, renewal trainings
труктивных заболеваний легких //Укр. пульмонол. журн. - 2002. - №1. - С.5-10.
7. Global strategy for asthma management and prevention NHLBI.-WHO: Workshop, 2000.-210 p.
8. Lipworth B. Systemic adverse effects of inhaled corticosteroid therapy : A systemtic review and meta-analysis // Arch. Intern. Med. - 1999. - Vol. 159, N 9. - P. 941-955.
9. Roy C. Page Periodontitis and respiratory diseases: discussion, conclusion, and recommendations // Ann. Periodontal.- 2001.- N 6.- Р. 91 - 98.
10. Straka M. Parodonttitis и atherosclerosis - существует ли между ними связь? // Новое в стоматологии. - 2001. -№ 8.- С.26-33.
11. Ylostalo P.V., Ek E., Laitinen J.Optimism and Life Satisfaction as Determitants for Dental and General Health Behavior - Oral Health Habits Linked to Cardiovascular Risk Factors// J. Dent. Res.-2003.- Vol. 82, N 3.-P. 194 - 199.
обГрунтування методики
в1дновлювальних тренувань на велоергометр1
висококвал1ф1кованих плавц1в п1сля гострих респ1раторних захворювань
Резюме. В статье на основе собственных врачебно-педагогических наблюдений и анализа данных литературы обоснованы физические тренировки высококвалифицированных пловцов после острых респираторных заболеваний с учетом индивидуальной толерантности к физическим нагрузкам, их клинико-физиологических показателей и специфики плавания как водного вида спорта. Для дальнейшей апробации предложена методика тренировок на велоэргометре. Предусматриваются ежедневные тренировки на велоэргометре или через 1-2 дня, индивидуально, всего 10-12 раз на курс. Они проводятся как дополнительные к тренировочному процессу по плаванию. В первом режиме (3-4 тренировки) используются повторный и интервальный методы при мощности нагрузки 40-70% по сравнению с пороговой, во втором (7-8 тренировок) - равномерный и переменный методы с мощностью 5080% от пороговой в течение 20-25 минут. Темп педалирования - 40-60
05/ Том X /1
95
