CC BY
12
УДК 616.311.2-002-036.1:616.314.17:615.242:615.281.9-085
В.А. ЛозовЫова ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 ЗАСТОСУВАННЯ
ЦИКЛОФЕРОНУ, ПОЛ1ОКСИДОН1Ю В КОМБШАЦП З Р1ЗНОЮ АНТИБАКТЕР1АЛЬНОЮ ТЕРАШСЮ У КОМПЛЕКСНОМУ Л1КУВАНН1 ХРОН1ЧНОГО КАТАРАЛЬНОГО Г1НГ1В1ТУ I ГЕНЕРАЛ1ЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра терапевтично'1 стоматологи (зав. - д. мед. н., проф. В.А. Самойленко)
Ключовi слова: генералiзований гiнгiвiт, генералгзований пародонтит, антибактерiальна терашя, iмуномодулююча терапiя, критерп ефективностi л^вання Key words: generalized gingivitis, generalized periodontitis, antibacterial therapy, immunomodulating therapy, criteria of efficiency of treatment
Резюме. У 48 больных с хроническим генерализованным гингивитом и 52 больных с генерализованным пародонтитом с различными клиническими проявлениями заболевания проведено изучение эффективности предложенных схем дифференцированного применения антибактериальных и иммуномодулирующих средств в комплексном лечении. Установлено, что сокращению сроков лечения и повышению общих результатов способствовало назначение на базе традиционной антимикробной терапии больным с хроническим катаральным гингивитом 5% линимента циклоферона и парентеральное использование циклоферона у больных с лёгким (латентным) течением генерализованного пародон-тита. Обосновано у больных с тяжёлым (прогрессирующим) течением пародонтита применение лечебного комплекса, включающего имму-номодулятор полиоксидоний и антибиотик амоксиклав. Разработаны количественные критерии sICAM-1 для мониторинга воспалительного процесса в пародонте, выбора и прогнозирования эффективности им-муномодулирующей и антимикробной терапии.
Summary. In 48 patients with chronic generalized gingivitis and in 52 patients with generalized peridontitis with different clinical manifestations of the disease, study of efficiency of the proposed schemes of differential use of antibacterial and immunumudulating means in a complex treatment is conducted. It was established that on the basis of traditional antimicrobal therapy administration of 5% cyclopheronum linimentum to the patients with chronic catarrhal gingivitis and parenteral use of cyclopheronum by patients with a mild (latent) generalized periodontitis favored the reduction of treatment terms and improvement of general results. It was justified the use of treatment complex which includes immunomodulator polyoxidonium and antibiotic amoxyklavum by patients with severe progressive periodontitis. There were worked out quantitative criteria of sICAM-1 for monitoring of inflammatory process in parodontium, those of choice and prognosis of efficacy of immunomodulating and antimicrobal therapy.
У св^овш стоматолопчнш практищ запальш захворювання пародонта е одними з розпов-сюджених i такими, що спричинюють велику втрату зубiв. Це зумовило шдвищену увагу до патогенезу i терапп запальних i запально-дес-труктивних процешв у тканинах пародонталь-ного комплексу [2, 3, 6].
Завдяки виконаним в останш роки дослщ-женням доведено, що iмунологiчнi процеси визначають розвиток i своерщшсть клшчного переб^у генералiзованого гшпвггу i пародонтиту [4, 7]. З урахуванням установлених iмуно-лопчних порушень у патогенезi цих захворювань
перспективним уявлясться застосування у комплексному лшуванш пнпвтв i пародонтиту препарапв, спрямованих на iмунокорекцiю [1, 5].
Однак, незважаючи на широкий арсенал лшарських засобiв, як володдать iмуномоду-люючою дieю, проблема лшвщацп запального процесу в пародонт у частини пролшованих хворих, рецидивiв захворювання i короткого пе-рюду ремюи залишаеться вiдкритою. Тому пошук нових комбiнацiй лiкарських препаратiв, що впливають на окремi ланки патогенезу запальних захворювань пародонта, як i рашше, е актуальним.
08/ Том XIII/ 4
65
Мета дослщження - вивчити ефективнють застосування циклоферону, полiоксидонiю в комбшаци з антибактерiальною терапieю в комплексному лшуванш хронiчного катарального пнлвиу i рiзних варiантiв клшчного перебiгу генералiзованого пародонтиту, а також з'ясувати прогностичне значення визначення у сироватщ кровi мiжклiтинноï молекули адгезн sICAM-1.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Пiд спостереженням перебувало 48 хворих у вiцi вiд 28 до 51 року з хрошчним генера-лiзованим катаральним гiнгiвiтом i 52 хворих iз генералiзованим пародонтитом I-II-III ступеня тяжкостi, серед яких було 67(67,7%) жшок i 32(32,3%) чоловши.
Контрольну групу склали 26 практично здо-рових донорiв, аналогiчного вшу з пащентами, що спостерiгалися, з штактним пародонтом, якi не мали гострих захворювань протягом останнiх 6 мюящв, а також хронiчних шфекцшно-запаль-них вогнищ в органiзмi.
Стан пародонтального комплексу оцiнювали на пiдставi скарг, анамнезу, клiнiчного огляду i визначення об'ективних пародонтальних iндексiв : гшени (П), Грина-Вермiльйона (OHU-S), кро-воточивостi (J.Müllemann, 1971), РМА, пародонтального (Ш) (Рассел, 1956), наявносп i глибини пародонтальних кишень, ступеня рух-ливостi зубiв, а також даних ортопантограм.
Дослiдження концентрацiï sICAM-1 у сиро-ватцi кровi проводили iмуноферментним методом за допомогою комерцiйного набору («Bed-neer Med. System», Авс^я).
Визначення вiдносного вмюту Т-лiмфоцитiв i ïx основних популяцш у периферiйнiй кровi здiйснювали за допомогою набору монокло-нальних антитш: СД3,СД4+ СД8+ СД16+ СД27+ (МедБиоСпектр, Москва).
При надxодженнi у ктшку всiм пацiентам проводились традицiйнi (базисш) мiсцевi втру-чання в комбшаци з використанням антисептикiв широкого спектру ди (0,02% розчин хлоргек-сидин, «Парагель»). Загальну антибактерiальну терапiю здшснювали виключно у пацiентiв iз прогресуючим перебiгом генералiзованого пародонтиту. При цьому амоксиклав призначався по 375мг, тричi на добу, курсом вщ 12 до 14 дшв.
Як iмуномодулююча терапiя у хворих iз генералiзованим катаральним гiнгiвiтом був за-стосований iндуктор ендогенного iнтерферону -5%-ний циклоферон у формi лшменту (I група спостереження). Парентерально даний препарат використовувався у II груш хворих, що страж-дають на генералiзований пародонтит (по 2,0мг щоденно, всього 10 iн'екцiй на курс лшування).
Для корекцн iмунологiчних розладiв у хворих на генералiзований пародонтит, у яких терапiя циклофероном виявилась недостатньо ефектив-ною (III група хворих), продовжували курс лшу-вання з використанням полiоксидонiю - нового синтетичного iмуномодулятора широкого спектру ди, внутрiшньом'язовi ш'екцп препарату в дозi 0,006г призначались через 2 дш на третiй, всього 5 введень.
Ктшко-лабораторна ефективнiсть комплексно! терапи генералiзованого катарального гш-гiвiту i генералiзованого пародонтиту ощню-валась на пiдставi клiнiчних й iмунологiчних даних у виглядi сукупно! оцiнки ефекту.
Результати дослiджень шддавались статис-тичнiй обробцi на Р-IV «MS Excel» для опе-рацшно! системи «Windows 98» з використанням критерда t за Стьюдентом.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Аналiз ефективносп запропонованих схем диференцiйованого використання антибактерь альних й iмуномоделюючих засобiв для комплексного лшування генералiзованого катарального пнпвггу й генералiзованого пародонтиту виявив неоднорщнють результатiв.
Установлено, що використання традицшно! антибактерiально! терапи в комбшаци з 5% циклофероном у виглядi лшменту у хворих на хрошчний катаральний гiнгiвiт спричинюе зник-нення ознак запалення вже на 5,1± 0,23 доби у 87,5% пащеипв, через 8,3± 0,7 доби - у всiх iнших (табл.1).
Особливо важливим е той факт, що пози-тивний результат збертаеться у хворих анал> зовано! групи й у вщдалеш строки спостереження: через 6 мюящв - у 95,7% i через 12 мюящв - у 94,7% пащенпв.
Проведення традицшно! антибактерiально! терапи на фонi використання циклоферону парентерально сприяло виникненню основних ознак запалення в пародонтальному комплексi в бшьш раннi строки й у бшьшо! кiлькостi хворих iз латентним переб^ом генералiзованого пародонтиту, шж у пацiентiв iз прогресуючими проявами захворювання (вiдповiдно: у перших -на 7,2± 0,2 доби i у 28 з 31 (90,3%) пащеипв; у других - на 9,7± 0,4 доби i у 7 з 20 (35%) пацiентiв).
Хворим iз неефективним лшуванням був проведений повторний курс медикаментозно! терапi! з включенням у схему антибютикотерапи амоксиклаву з одночасним призначенням iмуно-модулятору полiоксидонiю. Пiсля проведеного курсу терапi! у бiльшостi хворих (в 11 з 13 -84,6%) зареестрована лшвщащя запального
процесу в пародонп, у 2 (15,4%) хворих спо- для усунення ознак запалення в середньому по стерталось значне полшшення. Необхщш строки груш склали 9,3 ± 0,2 дня.
Таблиця 1
Динамика показникчв iндексiв гiгieни i клiнiчного стану пародонта у хворих, як отримували рiзну комплексну терапiю (М±т)
Групп обстежуваних
Iгрупа II група III група
(п=48) (п=31) (п=21)
1,63±0,2 1,83±0,2 2,19±0,2
0,24±0,02* 0,43±0,04*** 0,62±0,02***
38,9±1,3 34,9±1,4 81,4±1,2
0,29±0,01* 0,34±0,01*** 0,24±1,004***
1,26±0,2 1,53±0,3 2,5±0,2
0,18±0,01* 0,31±0,01*** 0,26±0,01***
1,24±0,3 1,46±0,3 2,51±0,4
0,18±0,01* 0,21±0,01*** 0,25±0,2***
1,72±0,6 1,96±0,6 3,99±0,8
0,48±0,02* 0,58±0,04*** 1,64±0,04***
Показники ¡1 мекав гЫенн 1 стану пародонта
Строки обстеження
Г1пен1чнии 1ндекс
РМА
1К
Проба Шиллера-Писарева
ПародонтальниИ шдекс
до л1кування п1сля л1кування
до лжування п1сля л1кування
до лжування п1сля л1кування
до лжування тсля л1кування
до лжування п1сля лжування
Прим1тка: * р < 0,05 по вщношенню до стану до лжування
Нами встановлено, що отримана неодно-рiднiсть у результатi лшування хворих на генера-лiзований гшпвгг i хворих на генералiзований пародонтит пов'язана з вщмшностями в iмуно-логiчнiй реактивностi обстежуваних. Як показали нашi дослiдження, висока ктшчна ефек-тивнiсть дослiджуваних схем антибактерiальних
i iмуномодулюючих засобiв мала мюце лише при адекватнiй корекцп iмунологiчних розладiв i, навпаки, при незадовшьних результатах лiку-вання в жодному випадку не виявлено позитивно! динамiки з боку показниюв змiненого клiтинного i гуморального iмунiтету (табл.2).
Таблиця 2
Показники гуморального i клiтинного iмунiтету до i пiсля л1кування рпними схемами комплексного лiкування генералiзованого пародонтиту (М±т)
Л1кувальн1 комплекси
Показники 1муштету Строки обстеження Iгрупа II група III група Здоров1
(п=48) (п=31) (п=21) (п=26)
8 IgA (г/л) до лжування 0,81±0,02* 0,62±0,02* 0,39±0,02 1,24±0,06
п1сля л1кування 1,36±0,03** 1,26±0,01* 1,04±0,01*
^А (г/л) до лжування 2,62±0,2* 2,06±0,3 1,89±0,2 2,86±0,2
п1сля л1кування 2,83±0,3* 2,77±0,2** 2,77±0,3**
IgM (г/л) до лжування 0,52±0,06* 1,71±0,04 1,03±0,03 0,42±0,08
тсля лжування 0,47±0,06* 0,44±0,03 0,56±0,04
IgG (г/л) до лжування 10,4±0,2 11,8±0,3* 13,9±0,2* 10,9±0,3
п1сля лжування 10,9±0,2 10,2±0,06* 10,7±0,7**
процент фагоцитозу до лжування 65,1±1,6* 46,8±1,8* 24,5±1,4 72,6±1,2
п1сля л1кування 79,2±2,4** 69,5±1,1 69,4±0,9
фагоцитарне число до лжування 5,7±0,2* 4,9±0,2* 2,8±0,2* 6,89±0,2
п1сля л1кування 7,2±0,1** 6,4±0,2* 7,1±0,2**
Прим1тки: *р < 0,05-0,001 в1рогщшсть розб1жностей при пор1внянш з1 здоровими; **р < 0,05-0,001 в1ропдшсть розб1жностей шсля лжування
08/ Том XIII/ 4
67
У хворих на хрошчний генер^зований ка-таральний гiнгiвiт вмют sICAM-1 у сироватцi кровi як до лшування, так i по його завершенню був дещо завищеним, але цi змiни не вщ-рiзнялись вiд таких у груш контролю.
Порiвняльне дослiдження маркеру запалення i стану iмунiтету sICAM-1 у хворих на гене-ралiзований пародонтит до лшування виявило, що його вмют у сироватщ кровi був статистично вiрогiдно пiдвищеним. Причому у хворих iз прогресуючими проявами захворювання вихщ-ний рiвень концентраци sICAM-1 перевищував такий у хворих iз латентним перебiгом захворювання в 1,73 раза. Лшування циклофероном (при парентеральному введенш) хворих iз латентним переби-ом генералiзованого пародон-титу приводило, як правило, до зниження концентраци сироватково! sICAM-1 аж до цифр, що статистично значуще не в^^зняються вiд кон-трольних (здоровi особи). Отже, при реестраци у хворих на генералiзований пародонтит вмюту sICAM-1 - 401,4 ± 17,5 нг/мл можна прогно-зувати легкий переби захворювання, що шд-даеться ефективнiй корекци циклофероном. Нав-паки, якщо значення sICAM-1 були вищими за контрольну цифру, то можна чекати позитивного ефекту терапн iмуномодулятором полюксидо-нiем.
Пiсля закiнчення курсу лшування через 6 мiсяцiв у хворих на генералiзований пародонтит групи порiвняння вiдмiчалась тенденцiя до зрос-тання рiвшв вмiсту sICAM-1 у сироватщ кров^ котрi на 12-18-й мюяць досягали вихiдного значення. Причому, одночасно з попршенням даного показника в назваш строки у пащенпв рееструвались рецидиви запального процесу в пародонтальному комплексi.
У пацiентiв у I i II основних групах спо-
стерiгалась стабшзащя рiвнiв sICAM-1 у сироватщ кровi у вiддаленi строки (р<0,01) у порiвняннi з даними при первинному обсте-женнi, що е досить сприятливим моментом, ос-кшьки в обстежуваних пацiентiв у жодному ви-падку не вiдмiчено рецидивiв запального про-цесу у тканинах пародонта.
Отже, лабораторний тест визначення вмюту sICAM-1 у сироватщ кровi може бути вико-ристаний для ощнки тяжкостi захворювання i для прогнозування ефективностi iмуномодулю-ючо! терапи у комплексному лiкуваннi гене-ралiзованого пародонтиту.
ВИСНОВКИ
1. Мюцеве застосування лiнiменту 5% цикло-ферону у комплекс з традицiйною антибак-терiальною терапiею у хворих на хрошчний катаральний гшпв^ скорочуе строки лшування i сприяе стiйкому одужанню у 94,7% випадкiв.
2. Парентеральне використання циклоферону на фош базисного медикаментозного лiкування показане при латентному перебиу генерал> зованого пародонтиту. Виражений клшко-лабо-раторний ефект зареестрований у 90,3% хворих.
3. У хворих iз тяжким (прогресуючим) перебиом генералiзованого пародонтиту показано як iмуномодулююча i етiотропна терапiя використання полюксидошю й антибiотику амо-ксиклаву: лшвщащя запалення пiд И дiею до-сягаеться у 84,6% пащенпв.
4. Лабораторний тест визначення розчинно! форми мiжклiтинноl молекули адгези sICAM-1 у сироватцi кровi можна рекомендувати як висо-кочутливий i високошформативний метод для визначення тяжкостi генералiзованого пародонтиту i прогнозування ефективносп iмуномо-дулюючо! терапи.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Белоклицкая Г.Ф. Роль иммунотерапии в комплексном лечении больных пародонтозом с обострившимся течением: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.00.21; 14.00.36 / Моск. мед. стомат. ин-т им. Н.А. Семашко. - М., 1982. - 19с.
2. Борисенко А.В. Заболевания пародонта. -Киев: Здоров'я, 2000. - 464с.
3. Мащенко И.С. Болезни пародонта. - Днепропетровск: КОЛО, 2003. - 271с.
4. Мащенко И.С. Интерлейкины при генерализованном пародонтите // Вюник стоматологи. - 2002. - №1. - С. 11-14.
5. Мащенко И.С., Самойленко А.В. Новые аспекты патогенеза и лечения генерализованного паро-донтита // Вюник стоматологи. - 2002. - №1. - С.12-15.
6. Цепов Л.М., Николаев А.И. Нерешенные вопросы этиологии и патогенеза воспалительных заболеваний пародонта // Пародонтология. - 2001. -№1 (2). - С. 28-31.
7. Чумакова Ю.Г. Характер изменений в системе местного гуморального иммунитета полости рта у больных генерализованным пародонтитом различной степени тяжести // Вютник стоматологи. - 2002. -№4. - С.31-35.
♦
