CC BY
9"BicnuK стоматол огИ", № 3, 2016
L
ТЕРАПЕВТИЧНИИ РОЗД1Л
УДК 616.31.17 - 0.08.1 - 0.8:615.27:615.356
I. П. Мазур, д. мед. н., В. С. Новошицький
Нацюнальна медична академш шслядипломно! освгги теш П. Л. Шупика
взлемозв'язок М1Ж р1внем
25-ГIДРОКСИВIТАМIНУ-D ТА ГЕНЕРАЛ1ЗОВАНИМ ПАРОДОНТИТОМ У Ж1НОК МОЛОДОГО В1КУ
Багатьма авторами повiдомляeться про взаемозв 'язку мiж рiвнем втамту D та захворюваннями тканин пародонта. Метою до^дження було вивчити вплив втамту D на юс-ткову тканину верхньоI та нижньоI щелепи у жток молодого вк iз генералiзованим пародонтитом. Обстежили 35 жшок молодого вк iз генералiзованим пародонтитом, яких було подтено на 3 групи в залежностi вiд рiвня втамту D. У пацieнтiв визначали втрату висоти альвеолярного вiдростка на обох щелепах, висоту тта нижньоI щелепи та рiвень паратгормону. Результати до^дження проде-монстрували збыьшення втрати висоти альвеолярного вiд-ростка на фот зменшення рiвня втамту D у даноI групи пацieнтiв. Рiвень паратгормону був достовiрно нижчий у жток iз достаттстю втамту D, в порiвняннi iз жтками iз дефщитом та недостаттстю втамту D. Отже, тд-вищення рiвня втамту D знижуе руйнування тстково1 тканини та виведення кальщю iз юсток. Ключовi слова: генералiзований пародонтит, втамт D, паратгормон, альвеолярний вiдросток, тто нижньоI щелепи.
И. П. Мазур, В. Е. Новошицкий
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика
ВЗАИМОСВЯЗЬ МЕЖДУ УРОВНЕМ 25-ГИДРОКСИВИТАМИНА^ И ГЕНЕРАЛИЗОВАННЫМ ПАРОДОНТИТОМ У ЖЕНЩИН МОЛОДОГО ВОЗРАСТА
Многими авторами сообщается о взаимосвязи между уровнем витамина D и заболеваниями тканей пародонта. Целью исследования было изучить влияние витамина D на костную ткань верхней и нижней челюсти у женщин молодого возраста с генерализованным пародонтитом. Обследовали 35 женщин молодого возраста с генерализованным пародонтитом, которые были разделены на 3 группы в зависимости от уровня витамина D. У пациентов определяли потерю высоты альвеолярного отростка на обеих челюстях, высоту тела нижней челюсти и уровень паратгор-мона. Результаты исследования продемонстрировали увеличение потери высоты альвеолярного отростка на фоне уменьшения уровня витамина D в данной группе пациентов. Уровень паратгормона был достоверно ниже у женщин с достаточностью витамина D, по сравнению с женщинами с дефицитом и недостаточностью витамина D. Таким образом, повышение уровня витамина D снижает разрушение костной ткани и выведение кальция из костей.
Ключевые слова: генерализованный пародонтит, витамин D, паратгормон, альвеолярный отросток, тело нижней челюсти
I. P. Mazur, V. E. Novoshytskyy
Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education
THE RELATIONSHIP BETWEEN 25-HYDROXYVITAMIN-D LEVEL AND CHRONIC PERIODONTITIS IN YOUNG WOMEN
Introduction. Many authors reported on the relationship between vitamin D level and periodontal diseases. Aim. To examine the effect of vitamin D on alveolar bone of maxilla and mandible in young women with chronic periodonti-tis.
Materials and methods. 35 young women with chronic perio-dontitis were examined and were divided into 3 groups depending on the level of vitamin D. Alveolar bone losst on maxilla and mandible, vitamin D level and parathyroid hormone level were determined.
Results of the study showed that only 25,7 % of young women with chronic periodontitis had vitamin D sufficiency. The lowest alveolar bone loss maxilla and mandible was observed in young women with chronic periodontitis with vitamin D sufficiency. There was a clear tendency of alveolar bone loss increasing in mandible with decreasing concentrations of 25(OH)D in young patients with chronic periodontitis (1,22(1,01-2,89) mm in young patients with vitamin D sufficiency and 2,25(1,06-3,66) mm with vitamin D deficiency). In young women the mandible body height on the background of the vitamin D deficiency (16.78 (14,08-18,00) mm) was significantly higher (p = 0,051) than in women with vitamin D sufficiency (14,87(13,95-15,74) mm). The level of parathyroid hormone in patients with vitamin D sufficiency (24,91 (22,09-42,37) pg/ml) was significantly lower than in patients with vitamin D insufficiency (42.06(32,71-53,05) pg/ml) and vitamin D deficiency (48.76(39,86-66,49) pg/ml) (p = 0.017 andp = 0.006 respectively). Conclusions. 74,3 % of young women with chronic periodontitis had vitamin D deficiency and insufficiency. Increasing of vitamin D reduces bone destruction and excretion of calcium from the bones.
Key words: chronic periodontitis, vitamin D, parathyroid hormone, alveolar bone, body of mandible
Вступ. Генералзований пародонтит e одним i3 найпоширенших захворювань в свт, який виникае у жшок та чоловшв рiзного вжу. Характеризуеться прогресивною деструкщею тканин пародонта, руйну-ванням шстково! тканини альвеолярного вщростка та втратою його висоти, щдвищенням рухомост зубiв, що може призвести до !х втрати. В багатьох досль дженнях був показаний взаемозв'язок м1ж генералiзо-ваним пародонтитом, станом кютково! тканини, рiв-нем вгтамшу D, загальносоматичними захворюваннями та споживанням кальцш у постменопаузальних жшок [1-7]. Невелика кшьшсть дослвджень була спрямована на виявлення взаемозв'язку даних факто-рш у жшок молодого вшу. Зокрема, Tanaka iз
© Мазур I. П., Новошицький В. С., 2016.
"BicHUK стоматологи", № 3, 2016
сп1вавторами дослвджували взаемозв'язок м1ж р1внем вживання кальцш та поширешстю захворювань тканин пародонта у японських жшок молодого вшу. В сво!х дослвдженнях показали, що вживання кальцш пов'язане 1з захворюваннями тканин пародонта та може виявляти позитивний вплив на них. Також за-значили про необхвдшсть проведення подальших дос-лвджень для виявлення глибинних мехашзм1в даного взаемозв'язку [8].
Обмш кальцш в оргашзм1 контролюеться трьома гормонами, до яких належать паратгормон, кальцит-рюл та кальцитонш. Паратгормон продукуеться кль тинами паращитопод1бних залоз та вщповщае за пщт-римання р1вня кальцш в кров! Вш сприяе вившьнен-ню кальцш з исток, що може в подальшому призвес-ти до виникнення остеопени та остеопорозу. Кальци-трюл е гормонально активною формою втамшу Б. Вш утворюеться шляхом двох метабол1чних перетво-рень (гщроксилювань) втамшу Б, перше з яких вщ-буваеться в печшщ за допомогою втамш Б-25-пдроксилази, внаслвдок чого утворюеться пром1жна форма 25-гщроксивиамш-Б (25(ОН)Б). Друге пдрок-силювання переважно вщбуваеться в нирках за допомогою 1а-пдроксилази. Кальцитрюл ввдцрае важливу роль в регулюванш кальцш в оргашзм1 людини. Вш пд1вищуе його всмоктування у травному тракл, збь льшуе реабсорбцш в нирках та зменшуе прямим та опосередкованим впливом секрецш паратгормону, що може сприяти м1нерал1зацИ шстково! тканини.
Мета досл^ження. Вивчити вплив вгтамшу Б на шсткову тканину верхньо!' та нижньо!' щелепи у ж1нок молодого вшу 1з генерал1зованим пародонтитом.
Матерiали та методи до^дження. Для виявлення взаемозв'язку м1ж р1внем вгтамшу Б та захворюваннями тканин пародонта було обстежено 35 жь нок молодого вшу 1з генерал1зованим пародонтитом. Середнш вш склав 33,94±6,01 (М±8Б) рок1в. Верифь кац1я молодого вшу була проведена згщно класифша-ци Всесвиньо! оргашзацп охорони здоров'я. Ввдповь дно до не! особи молодого вшу вщ 25 до 44 рокв. В залежносп вщ р1вня 25(ОН)Б в плазм1 кров1 досль джуваних жшок було розподшено на три групи. В першу групу ввшшли 9 пащенток, яи мали достатнш р1вень 25(ОН)Б в сироватщ кров! До друго! групи ввшшли 13 пащенти 1з недостатшстю втамшу Б. До третьо! групи 1з дефщитом втамшу Б ввшшли 13 па-щенив.
Для встановлення д1агнозу генерал1зованого па-родонтиту була використана класиф1кац1я М. Ф. Да-нилевського (1998 р.) [9]. Визначення наявносл кро-воточивосп ясен, втрати кташчного прикршлення ясен та пародонтальних карман1в було проведено шд час кташчного обстеження пащент. Вам пащентам було проведено рентгеностеометрш за допомогою рентгенолопчних метод1в дослвдження (ортопантомо-грами).
Втрату висоти альвеолярного вщростка (ВВАВ) окремо на верхнш та на нижньш щелепах визначали на ортопантомограм^ як вщстань вщ емалево-цементного з'еднання до верх1вки альвеолярного ввд-ростка б1ля вах зуб1в окремо верхньо! та нижньо! щелепи, окрш трепх моляр1в. Використовували наступ-
ну формулу: ВВАВ = h-2, де h - ввдстань вщ емалево-цементного з'еднання до верх1вки альвеолярного ввд-ростка, 2 - бюлопчна ширина зуба.
Для визначення висоти тша нижньо! щелепи проводили вим1рювання в дшянщ шол з обох бок1в щелепи. Висоту т1ла нижньо! щелепи визначали, як серед-не ввдстаней перпендикуляр1в вщ верх1вок корен1в шол до нижнього краю нижньо! щелепи.
Для визначення 25(ОН)Б у жшок молодого вшу 1з генерал1зованим пародонтитом проводився заб1р кров1 1з вени в лаборатори та визначали р1вень за допомогою електрохемшюмшюцентного методу на ана-л1затор1 Elecsys 2010 (Roche Diagnostics, Ншеччина).
Для верифшацп дiагнозу дефiциту та недостатно-CTi вiтамiну Б використовували класифiкацiю (2011р.) прийняту мiжнародним iнститутом медицини та комь тетом ендокринологiв зi створення настанов iз кташч-но! практики. За даною класифiкацiею при дефщил вiтамiну Б його рiвень в плазмi кровi складае менше 20 нг/мл, недостатшсть 20 - 30 нг/мл, а нормальний рiвень 30 - 50 нг/мл[10].
Для визначення рiвня паратгормону у пацiентiв проводився забiр кровi з вени i визначався рiвень за допомогою аналiзатора Elecsys 2010 року (Roche Diagnostics, Ншеччина).
Результати представлен у виглядi Me(IQR). Ста-тистичний аналiз проводили з використанням програ-ми «IBM SPSS Statistics 20».
Результати дослгдження. Результати проведе-ного дослвдження продемонстрували, що лише 25,7 % жшок молодого вшу iз генералiзованим пародонтитом мають достатнiй рiвень вiтамiну Б. 74,3 % жшок молодого вшу iз генералiзованим пародонтитом мають рiвень вiтамiну Б нижчий норми, з яких 37,1% паще-нт мають дефiцит та 37,1 % пащент недостатнiсть вiтамiну Б (рис. 1). Розподл пацiентiв молодого вшу хворих на генералзований пародонтит в залежносп вiд рiвня вiтамiну Б представлено в табл. 1 та рис. 2.
Результати вивчення ВВАВ на нижнш щелеш продемонстрували, що у жшок молодого вшу iз гене-ралiзованим пародонтитом, на rai достатностi вiтамi-ну Б (1 група дослiдження), було зареестровано най-нижчий показник ВВАВ, що становив 1,22(1,01-2,89) мм. У другш та третш групах ВВАВ була нижчою i становила 2,18(0,89-4,24) мм та 2,25(1,06-3,66) мм вь дповiдно. Спостершалась чiтка тенденцiя збiльшення ВВАВ нижньо! щелепи при зменшенш концентрацй' 25(ОН)Б в сироватцi кровi у жшок молодого вшу iз генералiзованим пародонтитом. ВВАВ верхньо! щелепи у жшок молодого вшу iз достаттстю вггамшу Б була також найнижчою та становила 1,93(1,78-3,97) мм. ВВАВ верхньо! щелепи була вищою у жшок iз генералiзованим пародонтитом на rai недостатностi та дефiциту втамшу Б i становила 2,88(1,38-4,24) мм та 2,70 (1,56-3,95) мм ввдповщно.
Порiвняльний аналiз висоти тiла нижньо! щелепи у жшок молодого вшу iз генералiзованим пародонтитом продемонстрував, що на фонi дефiциту (16,78(14,08-18,00) мм) втамшу Б висота тша нижньо! щелепи була достовiрно вищою (p=0,051) тж при достатньому рiвнi (14,87(13,95-15,74) мм) вiтамi-ну Б. Висота тша нижньо! щелепи у жшок iз недоста-
"Ысник стоматологИ", № 3, 2016
тшстю вггамшу Б була також вищою шж у пацieнток iз достатнiстю вiтамiну Б та становила 16,10(13,99-18,75) мм (табл. 2).
Паратгормон збшьшуе виведення кальцш iз шс-ток та щдвищуе кшьшсть та активнiсть остеокластш, що може призвести до шдвищення процесш резорбци шстково! тканини. Результати дослвдження продемон-
стрували, що ршень паратгормону у пащентш 1-о1 групи (iз достаттстю вiтамiну Б) достовiрно нижчий н1ж у пацieнтiв недостатнiстю та дефщитом та стано-вив 24,91(22,09-42,37) пг/мл. Ршень паратгормону у пацieнтiв 2-о! та 3-о! групи становив 42,06(32,71-53,05) пг/мл (р=0,017) та 48,76(39,86-66,49) пг/мл (р=0,006) вщповщно.
Вiтамiн й
Дефiцит Недостатнiсть Достатнiсть
Рис. 1. Ршень поширеносл у вiдсотках дефщиту, недо-статностi та достатнього рь вня вiтамiну Б у жшок молодого в1ку iз генер^зова-ним пародонтитом.
Таблиця 1
Групи дослщжеммя (Р1вень в1там1ну D, кшьккть ос1б та в1к пац1ент1в по групах)
№ групи Кiлькiсть пащенпв, п Юльюсть оаб, % Вж Ме ДОК) Ршень вггамшу Б Ме ДОК)
1 група (достатнiсть вь тамшу D) 9 37,1 31,00 (29,00-38,00) 35,90 (33,70-40,11)
2 група (недостатнiсть вiтамiну D) 13 25,7 33,00 (29,00-39,50) 21,56 (20,63-23,63)
3 група (дефщит вггамшу D) 13 25,7 33,00 (28,50-41,00) 15,09 (11,39-17,20)
Таблиця 2
ВВАВ в залежмост в1д р1вмя в1там1ну D у жшок молодого вшу 1з генерал1зованим пародонтитом
Показник Ршень вiтамiну Б Поршняння групп
Норма (група 1) Недостаттсть (група 2) Дефщит (група 3) Група р
Ме ДОК) Ме ДОК) Ме ДОК)
ВВАВ В/Щ заг 1,93 (1,78-3,97) 2,88 (1,38-4,24) 2,70 (1,56-3,95) 1-2 >0,05
1-3 >0,05
2-3 >0,05
ВВАВ Н/Щ заг 1,22 (1,01-2,89) 2,18 (0,89-4,24) 2,25 (1,06-3,66) 1-2 >0,05
1-3 >0,05
2-3 >0,05
Тло Н/Щ 14,87 (13,95-15,74) 16,10 (13,99-18,75) 16,78 (14,08-18,00) 1-2 >0,05
1-3 =0,05*
2-3 >0,05
Примгтка : *достжрна рiзниця мiж групами.
"BicHUK стоматологи", № 3, 2016
Рис. 2. Ршень вггамшу D по групах.
Таким чином результати дослвдження продемонстрували, що р1вень 25(OH)D впливае на переби- ге-нералГзованого пародонтиту у жшок молодого вшу. Найменша ВВАВ, як на нижнш, так i на верхшй ще-леш спостерiгалась у пащентш i3 достатнiстю втамь ну D. Зареестровано прискоренi темпи ВВАВ у жшок молодого вшу i3 генералiзованим пародонтитом на тлi зменшення ршня 25(OH)D у плазмi кровi. Збшьшення висоти тша нижньо! щелепи при зменшенш рiвня 25(OH)D у жшок молодого вшу iз генералiзованим пародонтитом може свщчити про розвиток компенса-торних механiзмiв збшьшення об'ему нижньо! щелепи для компенсаций оклюзшних навантажень, а не !! якостг Р1вень паратгормону у жшок молодого вшу iз достатнiстю вiтамiну D достовiрно нижчий пор1вняно iз пащентами з дефщитом та недостатнiстю. Отже при достатньому рiвнi вiтамiну D достовiрно знижуеться виведення кальцш iз кiсток, що зумовлюе зменшення процес1в резорбцй' кiстковоï тканини.
Висновки. 1. 74,3 % жшок молодого вшу iз гене-ралiзованим пародонтитом мають дефщит та недоста-тнiсть вггамшу D.
2. Втрата висоти альвеолярного вщростка на вер-хнш та нижнш щелепах у жГнок молодого вшу Гз гене-ралiзованим пародонтитом при достатносп виамшу D нижча пор1вняно з пащентами при недостатносп та дефщитг Спостер1галась чгтка тенденц1я збшьшення втрати висоти альвеолярного вщростка нижньоï щелепи при зменшенш концентраци 25(OH)D в сироватщ кровГ у пащент молодого вшу Гз генералГзованим пародонтитом (при достатносп виамшу D 1,22(1,01-2,89) мм та при його дефщип 2,25(1,06-3,66) мм).
3. Збшьшення висоти тша нижньоï щелепи у жь нок молодого вшу Гз генералГзованим пародонтитом при наявносл дефГциту вГтам1ну D може виникати, як компенсац1йний механГзм оргашзму людини.
4. ДостовГрно нижчий р1вень паратгормону ви-явлено у пащент молодого в1ку Гз генералГзованим пародонтитом Гз достатн1м р1внем вГтам1ну D, що га-льмуе виведення кальцш Гз к1сток.
Список л1тератури
1. Dietrich T. Association between serum concentrations of 25-hydroxyvitamin Б3 and periodontal disease in the US population / T. Бietrich, KJ. Joshipura, B. Бawson-Hughes, HA. Bischoff-Ferrari // Am J Clin Nutr. - 2004. - №80(1). - Р. 108-113.
2. Amano Y. Vitamin Б and periodontal disease / Y. Amano, K. Komiyama, M. Makishima // J Oral Sci. - 2009 - №51(1). P. 11-20.
3. Jabbar S. Plasma vitamin Б and cytokines in periodontal disease and postmenopausal osteoporosis / S Jabbar, J. Билу, J. Ford-ham, HK. Бatta, RM. Francis, SP. Tuck J Periodontal Res. - 2011. -№46(1). - P. 97-104.
4. Garcia M. N. One-year effects of vitamin Б and calcium supplementation on chronic periodontitis / MN. Garcia, CF. Hildebolt, ББ. Miley [et al.] // J Periodontol. - 2011. - №82(1). - P. 25-32.
5. Park K. S. The short vitamin Б receptor is associated with increased risk for generalized aggressive periodontitis / KS. Park, JH. Nam, J. Choi // J Clin Periodontol. - 2006. - №33(8). - P. 524-528
6. Inagaki K. Vitamin Б receptor alleles, periodontal disease progression, and tooth loss in the VA dental longitudinal study / K. Inagaki, EA. Krall, JC. Fleet, RI. Garcia // J Periodontol. 2003. -№74(2). - P. 161-167.
7. Ponsonby A. UVR, vitamin Б and three autoimmune diseases—multiple sclerosis, type 1 diabetes, rheumatoid arthritis / A. Ponsonby, R. Lucas, I. vander Mei // Photochem. Photobiol. - 2005. -№81. - P. 1267-1275.
8. Tanaka K., Calcium intake is associated with decreased prevalence of periodontal disease in young Japanese women / K. Tanaka, Y. Miyake, H. Okubo, T. Hanioka, S. Sasaki, N. Miyatake, M. Arakawa // Nutr J. - 2014. - №24. - P. 6.
9. Данилевський Н. Ф. Заболевания пародонта / Н. Ф. Да-нилевський, А. В. Борисенко. - К.: Здоров'я, 2000. - 467 с.
10. Evaluation, Treatment, and Prevention of Vitamin Б Бefi-ciency: an Endocrine Society Clinical Practice Guideline / M. F. Holick, N.C. Binkley, H.A. Bischoff-Ferrari [et al.] // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2011. - Vol. 96 (7). - P. 1911-1930.
REFERENCES
1. Dietrich T., Joshipura K.J., Dawson-Hughes B. Association between serum concentrations of 25-hydroxyvitamin Б3 and periodontal disease in the US population. Bischoff-Ferrar.i Am J Clin Nutr. 2004;80(1):108-113.
2. Amano Y., Komiyama K., Makishima M. Vitamin Б and periodontal disease / Y. Amano, J Oral Sci. 2009 №51(1). P. 11-20.
3. Jabbar S., Drury J., Fordham J., Datta H.K., Francis R.M., Tuck S.P. Plasma vitamin Б and cytokines in periodontal disease and postmenopausal osteoporosis. J Periodontal Res. 2011;46(1):97-104.
4. Garcia M.N., Hildebolt C.F, Miley D.D., Dixon D.A., Couture R.A., Spearie C.L., Langenwalter E.M., Shannon W.D., Deych E., Mueller C., Civitelli R. One-year effects of vitamin Б and calcium supplementation on chronic periodontitis. J Periodontol.
"BicHUK стоматол oziï", № 3, 2016
2011;82(1): 25-32.
5. Park K. S., Nam J.H., Choi J. The short vitamin D receptor is associated with increased risk for generalized aggressive periodontitis. J Clin Periodontol. 2006;33(8):524-528.
6. Inagaki K., Krall E.A., Fleet J.C., Garcia R.I. Vitamin D receptor alleles, periodontal disease progression, and tooth loss in the VA dental longitudinal study. J Periodontol. 2003;74(2):161-167.
7. Ponsonby A., Lucas R., vander Mei I. UVR, vitamin D and three autoimmune diseases-multiple sclerosis, type 1 diabetes, rheumatoid arthritis. Photochem. Photobiol. 2005;81:1267-1275.
8. Tanaka K., Miyake Y., Okubo H., Hanioka T., Sasaki S., Miyatake N., Arakawa M. Calcium intake is associated with decreased prevalence of periodontal disease in young Japanese women. Nutr J. 2014;24:6.
9. Danylevskyi N. F., Borysenko A. V. Zabolevania parodonta [Periodontal disease]. K.: Zdorovia; 2000:467.
10. Holick M.F., Binkley N.C., Bischoff-Ferrari H.A., Gordon CM., Hanley D.A., Heaney R.P., Murad M.H., Weaver C.M. Evaluation, Treatment, and Prevention of Vitamin D Deficiency: an Endocrine Society Clinical Practice Guideline. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2011;96 (7): 1911-1930.
Hagmm^a 08.08.16
УДК [616.314.17-008.1-002.2:616.99]-078:57.083.3 Н. Н. Савельева
Харьковский национальный медицинский университет
СОСТОЯНИЕ ЦИТОКИНОВОЙ СЕТИ У БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКИМ ГЕНЕРАЛИЗОВАННЫМ ПАРОДОНТИТОМ 1-11 СТЕПЕНИ ТЯЖЕСТИ С ПАРАЗИТОЗАМИ
В статье представлены результаты клинического исследования, целью которого явилось изучение цитокинового фона, на котором протекает хронический генерализованный пародонтит (ХГП) 1-11 степени тяжести у лиц с паразито-зами.
Все пациенты в рамках проведенного исследования были разделены на группы. В основную группу вошли 349 больных ХГП I- II ст. тяжести на фоне паразитарных инвазий, из них: 62 больных с ХГП I ст. тяжести и 64 больных с ХГП II ст. тяжести на фоне энтеробиоза; 60 больных с ХГП I ст. тяжести и 60 больных со II ст. тяжести на фоне токсо-кароза и 48 больных ХГП I ст. тяжести и 55 больных ХГП II степени тяжести на фоне лямблиоза. В группу сравнения были включены 90 больных ХГП I- II ст. тяжести без паразитарной инвазии. Контрольную группу составили 30 человек без патологии пародонта и хронической патологии других органов и систем, которые в период обследования считались практически здоровыми. О состоянии цитокиновой сети у обследуемых лиц судили по уровню в сыворотке периферической крови ИЛ-Щ ИЛ-6, ФНОа, ИЛ-8, ИЛ-10, ИЛ-2. Содержание в периферической крови отдельных цитоки-нов определяли методом ИФА с использованием стандартных тест-систем. Статистическая обработка материалов производилась с использованием методов математической статистики для анализа полученных данных. Установлено, что у больных ХГП 1-11 степени тяжести с паразитозами и без паразитозов в сыворотке крови досто-
верно повышено содержание всех изученных провоспали-тельных цитокинов: ИЛ-1@, ИЛ-6, ФНОа, ИЛ-8. Отмечается, что у больных ХГП в наибольшей степени возрастает концентрация ИЛ-1@. Так, его уровень в сыворотке крови у лиц ХГП I степени с паразитозами повышен в 5,1-5,7 раза, у больных ХГП II степени с паразитозами в 6,7-6,9 раза, у больных ХГП I степени и II степени без пара-зитозов соответственно в 3,0 и 3,5 раза. ИЛ-6 у больных ХГП ЬП степени с паразитозами соответственно повышен в 2,1 - 2,2 раза и 2,6-2,8 раза, ФНОа - в 3,0-3,1 раза и 3,7-3,8 раза, ИЛ-8 - 3,6-3,7раза и 4,2-4,4 раза. При ХГП I степени тяжести у лиц с паразитозами и больных без паразитозов наблюдается в 1,2-1,3 раза повышение концентрации противовоспалительного цитокина ИЛ-10. При II степени тяжести ХГП у лиц с паразитозами отмечается напротив снижение его уровня по сравнению как с лицами контрольной группы, так и больными ХГП I и II степени тяжести без паразитозов.
У больных ХГП I и II степени тяжести с паразитозами достоверно ниже в сыворотке крови уровень ИЛ-2, чем у лиц контрольной группы и больных ХГП I и II степени без паразитозов.
Можно заключить, что у больных ХГП с паразитозами наблюдается расстройства в цитокиновой сети, дисбаланс между провоспалительными и противовоспалительными цитокинами, снижена продукция ИЛ-2, играющего ключевую роль в развитии полноценной Т-клеточной и гуморальной иммунной реакции.
Ключевые слова: хронический генерализованный пародон-тит, паразитозы, цитокины.
Н. М. Савельева
Харювський нащональний медичний утверситет
СТАН ЦИТОК1НОВО1 МЕРЕЖ1 У ХВОРИХ
НА ХРОН1ЧНИЙ ГЕНЕРАЛ1ЗОВАНИЙ ПАРОДОНТИТ 1-11 СТУПЕНЯ ВАЖКОСТ1 З ПАРАЗИТОЗАМИ
У статтi представлен результати клтчного до^джен-ня, метою якого було вивчення цитоктового фону, на якому протжае хротчний генералiзований пародонтит (ХГП) II ступеня тяжкостi у оаб з паразитозами. ВЫ пащенти в рамках проведеного до^дження були роздтеш на групи. До основной групи увтшли 349 хворих ХГП I- II ст. тяжкостi на тлi паразитарних твазт, з них: 62 хворих з ХГП I ст. тяжкостi i 64 хворих з ХГП II ст. тяжкостi на тлi енте-робiозу; 60 хворих з ХГП I ст. тяжкостi i 60 хворих з II ст. тяжкостi на тлi токсокароза i 48 хворих ХГП I ст. тяж-костi i 55 хворих ХГП II ступеня тяжкостi на тлi лямблiо-зу. До групи порiвняння були включен 90 хворих ХГП I- II ст. тяжкостi без паразитарних твазт. Контрольну групу склали 30 оЫб без патологп пародонту i хротчноЧ патологп тших оргатв i систем, яю в перюд обстеження вважалися практично здоровими. Про стан цитоюново! мережi у об-стежуваних оаб судили за рiвнем в сироватц периферич-но'1 кровi Л-1в, Ш-6, ФНО, Ш-8, Ш-10, Ы-2. Вм^т в пери-ферично! кровi окремих цитоютв визначали методом ФА з використанням стандартних тест-систем. Статистична обробка матерiалiв проводилася з використанням методiв математичноI статистики для аналiзу отриманих даних. Встановлено, що у хворих ХГП И ступеня тяжкостi з паразитозами i без паразитозiв в сироватц кровi достовiрно тдвищений вмiст вах вивчених прозапальних цитоютв: Ы-1в, Ш-6, ФНО, Ы-8. Вiдзначаеться, що у хворих ХГП найбi-льшою мiрою зростае концентращя Ы-1@. Так, його рiвень в сироватц кровi у оаб ХГП I ступеня з паразитозами
© Савельева Н. Н., 2016.
