CC BY
20References:
1. Kravchenko EN, Vorontsova MS, Krivchik GV, Tsygankova OYu, Kyklina LV, Tyshkevich OS et al. Reasons of the short cervix and its role in the initiation of preterm labor. Tavricheskiy Mediko_Biologicheskiy Vestnik. 2016; 19(2): 85-88. Russian
2. Shamina IV, Tirskaya YI, Lazareva OV, Ledovsky IO, Dudkov GV, Frikel EA, Dvoretskaya VV, Shishkina MI, Atamanenko OY, Talybova EN. Prevention of preterm birth in high-risk pregnant women through the use of Dr. Arabin's obstetric pessary. Siberian Medical Review. 2018;1:59-65. Russian.
3. Arabin B, Halbesma JR, Vork F, Hubener M, van Eyck J. Is treatment with vaginal pessaries an option in patients with a sonographically detected short cervix? Journal of Perinatal Medicine. 2003;(31):122-33.
4. Goya M, Pratcorona L, Merced C, Rodo C, Valle L, Romero A, Juan M, Rodriguez A, Munoz B, Santacruz B, et al. Cervical pessary in pregnant women with a short cervix (PECEP): an open-label randomised controlled trial. Lancet. 2012;379(9828):1800-1806. doi: 10.1016/S0140-6736(12)60030-0.
5. Hui SY, Chor CM, Lau TK, Lao TT, Leung TY. Cerclage pessary for preventing preterm birth in women with a singleton pregnancy and a short cervix at 20 to 24 weeks: a randomized controlled trial. Am J Perinatol. 2013;30(4):283-288.
6. Liem SMS, van Pampus MG, Mol BWJ, Bekedam DJ. Cervical Pessaries for the Prevention of Preterm Birth: A Systematic Review. Obstetrics and Gynecology International. 2013;(2013):1-10. DOI: http://dx.doi.org/10.1155/2013/576723.
7. Nicolaides KH, Syngelaki A, Poon LC, Picciarelli G, Tul N, Zamprakou A, Skyfta E, Parra-Cordero M, Palma-Dias R, Rodriguez Calvo J. A Randomized Trial of a Cervical Pessary to Prevent Preterm Singleton Birth. N Engl J Med.2016;374(11):1044-1052. doi: 10.1056/NEJMoa1511014.
8. Zimerman AL, Neeman O, Wiener Y, Maymon R, Arie H. First year experience using arabin cervical pessary with intravaginal micronized progesterone for the prevention of preterm birth in patients with mid-trimester short cervix. Harefuah. 2014;153(2):79-82.
Робота надшшла в редакщю 28.05.2019 року.
Рекомендована до друку на заадант редакцшно! колегй тсля рецензування
УДК 616. 31: 616.934] - 071 - 08
DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.3267371
*С. В. Кленовська, С. А. Шнайдер
ЕФЕКТИВН1СТЬ КОМПЛЕКСНОГО Л1КУВАННЯ КАНДИДОЗУ ŒMOBOÏ ОБОЛОНКИ ПОРОЖНИНИ РОТА У ПАЩСНТ1В НА ФОН1 ПОРУШЕНЬ ВУГЛЕВОДНОГО ОБМ1НУ
*Одеський нацюнальний медичний утверситет Державна установа «1нститут стоматологи та щелепно-лицево1 xipypriï Нацiональноï академп медичних наук Украши»
Summary. * Klenovska S. V., Schnaider S. A. EFFICACY OF THE MULTIMODAL TREATMENT OF THE ORAL CAVITY CANDIDIASIS IN PATIENTS WITH CARBOHYDRATE METABOLISM VIOLATIONS. - *Odessa National Medical University; State Establishment «The Institute of Stomatology and Maxillo-Facial Surgery National Academy of Medical Science of Ukraine». The article presents the results of treatment of oral mucosal
© Кленовська С. В., Шнайдер С. А.
candidiasis (OMC) associated with disorders of carbohydrate metabolism (DCM). It was established that the main microbiota in the oral cavity of persons with OMC on the background of DCM is represented by yeast of the genus Candida albicans, S. aureus and S. anginosus. Additional microbiota of the oral cavity forms bacteria S. epidermitidis, S. faecalis, E. coli. It was shown that the redistribution of taxae of the main, additional and random microbiota in patients with OMC on the background of DCM is due to the elimination from the biotope of the bacteria genus Bifidobacterium, Lactobacillus (60.0%), S. salivarius (72.0%), S. eguisimilis, S. hofmannti and colonization of OMC are pathogenic and conditionally pathogenic to the habitué by bacteria, Enterobacteria and yeasts C. albicans. It has been shown that the increase in the level and pathogenetic activity of C. albicans, C. tropicalis, C. kruseri, P. mirabilis forms a candidous lesions of OMC against the background of DCM.
Key words: candidiasis, oral mucosa, carbohydrate metabolism disorder, diagnosis, treatment.
Реферат. Кленовская С. В., Шнайдер С. А. ЭФФЕКТИВНОСТЬ КОМПЛЕКСНОГО ЛЕЧЕНИЯ КАНДИДОЗА СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ ПОЛОСТИ РТА У ПАЦИЕНТОВ НА ФОНЕ НАРУШЕНИЙ УГЛЕВОДНОГО ОБМЕНА. В статье наведены результаты лечения кандидозного поражения слизистой оболочки ротовой полости (СОПР), ассоциированного с нарушениями углеводного обмена (НУО). Установлено, что главная микробиота в полости рта у пациентов с КС на фоне НУО представлена дрожжеподобными грибами рода Candida albicans, S. aureus i S. anginosus. Дополнительную микробиоту полости рота формируют бактерп S. epidermitidis, S. faecalis, E. Coli. Показано, что перераспределение таксонов главной, дополнительной и случайной микробиоты у пациентов с КС на фоне НУО обусловлен элиминацией из биотопа бактерий рода Bifidobacterium, Lactobacillus (60,0%), S. Salivarius (72,0%), S. eguisimilis, S. Hofmannti и колонизацией СОПР патогенными и условно патогенными для биотопа бактериями, энтеробактериями и дрожжеподобными грибами C. albicans. Доведено, что рост уровня и патогенетической активности C. albicans, C. tropicalis, C. kruseri, P. Mirabili формируют канидозное поражение СОПР на фоне НУО.
Ключевые слова: кандидоз, слизистая оболочка полости рта, нарушение углеводного обмена, диагностика, лечение.
Реферат. Кленовська С. В., Шнайдер С. А. ЕФЕКТИВН1СТЬ КОМПЛЕКСНОГО Л1КУВАННЯ КАНДИДОЗУ СЛИЗОВОÏ ОБОЛОНКИ ПОРОЖНИНИ РОТА У ПАЩСНТ1В НА ФОН1 ПОРУШЕНЬ ВУГЛЕВОДНОГО ОБМ1НУ. У сгатп наведет результата л^вання кандидозного ураження слизово1 оболонки ротово1 порожнини (СОПР), асоцшованого з порушеннями вуглеводного обмшу (ПВО). Встановлено, що головна мщробюта у порожниш рота у оаб з КС на фош ППВО представлена дрiжджiподiбними грибами роду Candida albicans, S. aureus i S. anginosus. Додаткову мжробюту порожнини рота формують бактерп S. epidermitidis, S. faecalis, E. Coli. Показано, що перерозподш таксошв головной додатково1 та випадково1 мжробюти у пащенпв з КС на фот ППВО зумовлений елiмiнацieю iз бютопу бактерш роду Bifidobacterium, Lactobacillus (60,0 %), S. Salivarius (72,0 %), S. eguisimilis, S. Hofmannti i колошзащею СОПР патогенними i умовно патогенними для бютопу бактер1ями, ентеробактерiями i дрiжжiподiбними грибами C. albicans. Доведено, що зростання рiвня i патогенетично1 активносп C. albicans, C. tropicalis, C. kruseri, P. Mirabili формують канидозне ураження СОПР на фот ППВО.
Ключовi слова: кандидоз, слизова оболонка порожнини рота, порушення вуглеводного обмшу, дiагностика, лшування.
Вступ. 1з 500 видiв мiкроорганiзмiв, яш персистують у ротовш порожниш, iндигенна мжробюта ротоглотки представлена численними видами анаеробних, факультативно -анаеробних та аеробних мiкроорганiзмiв, серед яких за фiзiологiчних умов виявляються стрептококи, лактобактерiï, пропiоновокислi бактерiï, бiфiдобактерiï, актиномщети, дрiжджовi i дрiжджiподiбнi гриби роду Candida [2, 4, 6, 7]. Видове рiзноманiття мжробюти
порожнини рота нормофлори бютопу до 60-80% представляють рiзновиди стрептокок1в, яким притаманна висока бiохiмiчна активнiсть.
Динамiчна рiвновага мiкробiоти СОПР характеризуеться стабiльним складом м^обюценозу i повноцiнним об'емом !'хшх фiзiологiчних функцiй [2, 3, 5]. Наявшсть значно! кiлькостi антигенiв, до яких ввдносять генетичнi особливостi, вж людини, клiмато -географiчнi умови проживания, особливосп харчування, формування первинного бюценозу, iнфекцiйнi i неiнфекцiйнi процеси, коморбiднi стани, змiни iмунного статусу, застосування фармаколопчних засобiв i порушення обмiну речовин та iн., здатш змiнити таксономiчний склад, популяцiйний рiвень i фiзiологiчнi властивостi мiкробiоценозу СОПР [1, 2, 5, 6, 8].
Мета дослвдження. Визначити ефективнють комплексного лшування кандидозу слизово! оболонки порожнини рота у оаб з порушенням вуглеводного обмiну.
Матерiали i методи. Обстежено 50 оаб iз кандидозом СОПР, асоцiйованого з ППВО. Контрольну групу склали 30 практично здорових оаб. Рiвень глюкози кровi визначали експрес-методом з використанням медичного тестеру «Глюкофорт II» ПВП «Норма» (Укра!на) з iндикаторними смужками «Гемоплан». Стан ротово! порожнини оцiнювали за допомогою стандартних методiв клiнiчного дослiдження. Мжробюценоз СОПР дiагностували мiкробiологiчним методом за шдексами видового багатства Маргалефа i рiзноманiття Уiнтнера. Рiвень домiнування таксону бютопа визначали за iндексом Омпсона i Бергера-Паркера.
У комплексному лшуванш кандидозного ураження СОПР, яке включало протигрибкову, протизапальну, десенсибiлiзуючу терапiю i локальну санацiю ротово! порожнини, для корекци ППВО застосовували препарат «1нутан» по 2 капсули (600 мг) двiчi на добу впродовж чотирьох тижнiв. Препарат знижуе пiдвищений рiвень цукру в кровi, не впливаючи на нормальну глiкемiю, розвантажуе шсулярний апарат, регулюе рiвень гормонiв i бiологiчно активних речовин, володiе вибiрково детоксикуючою дiею i сприяе активацп життедiяльностi бiфiдо- i лактобактерiй, елiмiнацiя яких спостерiгалася у дано! категори осiб.
Результати дослiдження та ix обговорення. Ефективнiсть профiлактики i комплексного лжування кандидозу СОПР у пащеилв з ППВО проведена за оцшкою позитивно! динамiки лiкування, зниження вмюту грибiв роду Candida i ступеня дисбiозу порожнини рота до абсолютно! нормалiзацi! мiкробiоценозу порожнини рота (табл.).
Комплексне л^вання iз застосуванням «1нутану» сприяло пвдвищенню рiвня випадково! мжробюти порожнини рота осiб, хворих КС, переважно представленою автохтонними облiгатними таксонами: бактеро!дами роду Lactobacillus, стрептококами (S. мutans, S. mitisma), S. salivarius, N. lactamica, P. vulgaris, C. kruseri.
При тому знизився рiвень бактерiй роду Bacteroides, Prevotella, S. sanguvis. У результатi комплексного л^вання КС на фонi ППВО ввдбувся перерозподiл таксонiв головно!, додатково! та випадково! мжробюти порожнини рота, який зумовлений колошзащею порожнини рота переважно автохтонними обллатними i факультативними м^ооргашзмами та елiмiнацiею патогенних та умовно патогенних мiкрооргаиiзмiв. Колонiзацiя порожнини рота важливими за представництвом i значенням бактерiями роду Bifidobacterium, Lactobacillus, S. Salivarius, S. eguisimilis, S. Hofmannti призводила до пiдвищення бар'ерно! функци СОПР та елiмiнацi!' патогенних для бютопу (S. anginosus, S. aureus, S. pneumoniae, S. proteus, S. faecalis, E. Coli) та умовно патогенних (S. haemolitions, P. aeruginosa), ентнробактерш роду Proteus i дрiжджiоподiбних грибiв роду Candida (C. albicans), на фош яких виник КС.
У результата лiкуваиия дисбактерiозу ротово! порожнини пвдвищився аитагонiзм нормофлори СОПР проти дрiжджiподiбних грибiв роду Candida, створилися умови для зниження !х росту, розмноження i персиситенцп з рiзким знижениям популяцiйного рiвия, частково!, а в подальшому - повно! елiмiнацi!.
За результатами лiкувания встановлена контамiнацiя найважливiших представник1в мiкробiозу порожнини рота пащеипв з ППВО: на 45,5% знизився дефщит бактерiй роду Lactobacillus, визначена контамшащя S. salivarius i S. еguisimilis на 66,5%. Популяцшний рiвень S. epidermidis тдвищився на 64,9%, а N. Lactamica - на 35,9%.
Таблиця 1
Влив комплексного лшування на мжроеколопчш показники слизово'1 оболонки порожнини рота у оаб, хворих на кандидозш ураження на фонi початкових порушень
вуглеводного обмiну
TaKCOHH Мкрофлора хворих на кандидоз з ППВО до лiкування, (n=50) Мшрофлора тсля л^вання, (n=30)
Видiлено штамiв ) 0х 'н О о и « 'н о о а а е Л 1ндекс видового 1ндекс видового домывания Видшено штамiв ) 0х 'н с О и « 'н с о а а е Л 1ндекс видового 1ндекс видового домшування
багатства Маргалефа розмаптя Упеккера а н о о а S О Бергера-Паркера багатства Маргалефа я а тр •Ь У 'Й g ^ (D 00 H а а н о о а S О Бергера-Паркера
Lsctobacillus spp. 4 8,00 0,01 0,88 - 0,015 13 43,33 0,214 3,75 0,019 0,019
Bifidobacterium spp 0 - - - - - 1 3,33 - 0,25 - 0,011
Bacteroides spp. 7 14,00 0,02 1,54 0,001 0,026 8 26,66 0,06 2,0 0,008 0,086
Prevotella spp. 9 18,00 0,03 1,97 0,001 0,034 3 10,00 0,02 0,75 0, 001 0,033
Streptococcus salivarius 9 18,00 0,03 1,97 0,001 0,034 21 70,00 0,23 6,25 0,064 0,263
S. mutans 4 8,00 0,01 0,88 - 0,015 4 13,33 0,03 1,0 0,004 0,043
S. mitis 2 4,00 - 0,44 - 0,007 1 3,33 - 0,250 - 0,011
S. pneumoniae 2 4,00 - 0,44 - 0,007 0 - - - - -
S. pyogenes 11 22,00 0,04 2,41 0,002 0,041 0 - - - - -
S. equisimilis 0 - - - - - 1 3,33 - 0,25 - 0,011
S. anginosus spp. 31 62,00 0,11 6,80 0,014 0,116 0 - - - - -
S. sanguis 8 16,00 0,02 1,75 0,001 0,030 3 10,00 0,02 0,75 0,001 0,033
Staphylococcus aureus 36 72,00 0,13 7,89 0,018 0,135 0 - - - - -
S. epidermidis 24 48,00 0,09 5,26 0,008 0,090 14 46,66 0,14 3,25 0,020 0,134
S. haemolyticus 11 22,00 0,04 2,41 0,002 0,041 4 13,33 0,03 1,00 0,004 0,043
Streptococcus faecalis 14 28,00 0,05 3,07 0,003 0,052 0 - - - - -
Neisseria lactamica 2 4,00 - 0,44 - 0,007 6 20,00 0,05 1,5 0,004 0,065
Pseudomonas aeruginosa 9 18,00 0,03 1,97 0,001 0,034 0 - - - - -
Corynebacterium hofmannii 0 - - - - - 4 13,33 0,03 1,00 0,004 0,043
E. coli 23 46,00 0,08 5,04 0,007 0,086 0 - - - - -
Proteus vulgaris 2 4,00 - 0,44 - 0,007 0 - - - - -
P. mirabilis 5 10,00 0,01 1,10 - 0,019 3 10.00 0,02 0,75 0, 001 0,033
Candida albicans 47 94,00 0,17 10,31 0,030 0,022 0 - - - - -
C. tropicalis 6 12,00 0,02 1,32 - 0,022 3 10.00 0,02 0,75 0,001 0,033
C. kruseri 3 6,00 0,01 0,66 - 0,011 2 6,67 0,01 0,5 - 0,027
Одночасно знизився популяцшний рiвень патогенних та умовно патогенних мiкроорганiзмiв: C. albicans досяг низького рiвня (2,05+0,19 lg КУО/мл), рiвень C. tropicalis знизився на 23,5%, C. kruseri i P. mirabilis - елiмiнyвали. Бактери, як! колонiзyвали порожнину рота до л!кування (S. рyogenes, S. аnginosus), мали низький популяцшний р!вень, шш! ( S. faecalis, S. аш-eus, P. аerusinose) тдлягали елiмiнацiï в процес л!кування. Зазначеш змши призвели до змши домшуючого положения таксону у мжробюценозг У порожниш рота пащенпв основно! групи домiнyюче положення посши S. Salivarius i бактери роду Lactobacillus з коефщентом шлькюного домiнyвания - ввдповщно 165,5 i 101,4. 1нш! мiкрооргаиiзми мали значно менший коефiцieнт, що засвiдчило проввдне значення стрептококiв i лактобактерiй у нормобiоценозi порожнини рота.
Домiнyюча роль S. salivarius у мiкробiоценозi шдвищлася у 9,7 раза, лактобактерiй -у 12,8 раза, N. lactamica - у 7,2 раза, S. epidermidis - на 42,3%, S. mitisma - на 25,6%. Спостериали ввдсутшсть патогенних мiкроорганiзмiв мiрабiозного протея i C. tropicalis. Змши популяцшного р!вня i домiнyвания таксонiв, яш формували мiкробiоценоз порожнини рота оаб з ППВО на фон! комплексного л^вання призводили до стабiлiзацiï рол! кожного таксону у саморегуляци мжробних асощативних угрупувань мжробюценозу за умов, наближених до практично здорових пащентпв. Стабшзащя таксоном!чного складу, популяцшного р!вня мжробюти порожнини рота регулювалася S. salivarius, бактер!ями роду Lactobacillus i в меншш коагулазонегативними S. epidermidis, N. Lactamica, S. hofmannti, S. mitisma, мutans i бактеровдами. Регулююча актившсть лактобактерш у формуванш мжробюценозу порожнини рота у пащенпв з ППВО тдвщилася у 35 раз!в, бактероïдiв - у 2,5 рази, S. salivarius - майже у 20 раз!в, S. мutans - у 1,8 раза, S. mitis - у 3 раза, S. epidermidis - у 2,4 раза, N. Lactamica - у 9 раз!в.
Таким чином, застосування «1нутану» у комплексному лжуванш кандидозу СОПР у пащентпв з ППВО сприяло елтнацц др!жджшод!бних гриб!в роду
Candida (C. albicans), коагулазопозитивних стрептокошв, умовно патогенних стрептокошв, для яких створилися умови, яш сприяли припиненню росту, розвитку i прол!фераци, шльшсного домшування i пров1дно1" рол! у саморегуляци мжробюценозу.
Висновки. 1. Комплексне л!кування кандидозу СОПР на фон! ППВО призводить до перерозподшу таксошв головно1', додатково1' та випадково1' мжробюти i зумовлено ел!мшащею бютопу бактерш роду Bifidobacterium, Lactobacillus (60,0%), S. Salivarius (72,0%), S. eguisimilis, S. Hofmannti i колошзащею СОПР патогенними для бютопу (S. anginosus, S. aureus, S. pneumoniae, S. proteus, S. faecalis, E. Coli) i умовно патогенними (S. haemolitions, P. aeruginosa) бактер!ями, ентнробактер!ями роду Proteus i др!жджшод!бними грибами C. albicans.
Перспективи подальших дослiджень передбачають дослщження впливу комплексного л!кування кандидозу на показники !мунного гомеостазу.
Лiтература:
1. Белоклицкая Г. Ф. Иммуномодулирующие свойства препарата "Гивалекс" при кандидозном стоматите / Г.Ф. Белоклицкая, Т.Д. Центило, Н. Г. Бычкова, О.В. Решетняк [и др.] // Современная стоматология. - 2007. - №2. - С. 56-58.
2. Белоклицкая Г.Ф. Особенности микроэкологии полости рта у женщин с различными клиническими формами кандидозного стоматита / Г.Ф. Белоклицкая, О.В. Решетняк, Т.А. Лисяная, И.Г. Пономарева // Современная стоматология. - 2008. - №1. - С. 77-80.
3. Бойко А.1. Пор!вняльний анал!з арсеналу лжарських засоб!в для лжування цукрового д!абету в Укрш'ш, Великобритании i США // Фармацевтичний журнал. -2003. -№2. - С. 25-30.
4. Вахитов Т.Я. Концепция пробиотического препарата, содержащего оригинальные микробные метаболиты / Т.Я. Вахитов, Л.Н. Петров, В.М. Бондаренко // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. - 2005. - №5. - С. 108-114.
5. Скиба В.Я. Комплексное лечение кандидозного стоматита с включением зубного эликсира «Биодент-3» / В.Я. Скиба, В.Н. Почтарь, Л. Н. Россаханова // Вюник стоматологи. - 2006. - №1. - С. 56-58.
6. Скиба О.В. Структурно-метабол!чш змши в тканинах порожнини рота при цукровому д!абеп та 1'х профшактика: дис. ... канд. мед. наук: 14.01.22 / Скиба Олександра
Василiвна. -Кшв, - 2006. - 171 с.
7. Скиба А.В. Биофизические показатели ротовой жидкости, слизистой полости рта и твердых тканей зубов при профилактике и лечении стоматологических заболеваний при сахарном диабете 2 типа / А. В. Скиба // Modern Science — Modemi veda. - 2015. - №5. - Р. 90-96.
8. Скиба А.В. Метаболические изменения в динамике развития экспериментального сахарного диабета 2 типа у крыс / А. В. Скиба // Вестник стоматологии. - 2012. - №4. - С. 22-25.
References:
1. Beloklitskaya G.F., Tsentilo T.D., Bychkova N. G., Reshetnyak O.V. Immunomodulatory properties of the drug for any disease when Candida stomatitis Sovremennaya stomatologiya. 2006; 2: 68-71.
2. Beloklitskaya G.F., Reshetnyak O.V., Lisyanaya T.A., Ponomareva I.G. The features of microecology of mouth cavity, watching women with a different clinical forms of KS Sovremennaya stomatologiya. 2008; 1: 77-80.
3. Boyko A.I. Comparative analysis of the Arsenal of drugs for the treatment of diabetes in Ukraine, the UK and the USA. Farmatsevtychnyy zhurnal. 2003;2:25-30.
4. Vakhitov T.Ya, Petrov L.N., Bondarenko V.M. The concept of a probiotic preparation containing original microbial metabolites. Zhurnal mikrobiologii, epidemiologii i immunobiologii. 2005; 5: 108-114.
5. Skiba V.Ya., Pochtar' V.N., Rossakhanova L.N Complex treatment of Candida stomatitis with the inclusion of dental elixir "Biodent-3». Vísnik stomatologu. 2006;1:56-58.
6. Skyba O.V. Strukturno-metabolichni zminy v tkanynakh porozhnyny rota pry tsukrovomu diabeti ta ikh profilaktyka [Structural and metabolic changes in oral tissues in diabetes mellitus and their prevention]. Dissertation of candidate of medical sciences. Kyyiv; 2006:171.
7. Skiba A.V. Biophysical parameters of oral fluid, oral mucosa and hard tissues of teeth in the prevention and treatment of dental diseases in type 2 diabetes. Modern Science — Moderni veda. 2015; 5: 90-96.
8. Skiba A.V. Metabolic changes in dynamics of development of experimental saccharine diabetes 2 types for rats. Vestnik stomatologii. 2012; 4: 22-25.
Робота надшшла в редакщю 29.05.2019 року.
Рекомендована до друку на заадант редакцшно! колегй тсля рецензування
УДК 616.921.5:577.151.5/7:546.172.6]-085 DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.3267379
О. I. Верещагта, С. В. HiKimiH, I. М. Шевченко
ДИНАМ1КА 1НТЕНСИВНОСТ1 СИНТЕЗУ ОКСИДУ АЗОТУ ПРИ ГРИП1 А ТА НЕОБХ1ДН1С ТЬ ФАРМАКОЛОГ1ЧНОГО ВПЛИВУ
Одеський нацюнальний медичний ушверситет
Summary. Vereshchagina O. I., Nikitin Y. V., Shevchenko I. M. DYNAMICS OF THE SYNTHESIS OF NITRIC OXIDE IN INFLUENZA A AND THE NECESSITY OF PHARMACOLOGICAL INFLUENCE. - Odessa National Medical University. - e-mail: inform.bib@odmu.edu. In the article the dynamics of changes in the content of the concentration of active metabolites nitric oxide in influenza A, depending on the severity of the flow was
© Верещапна О. I., Нжтн £. В., Шевченко I. М.
