CC BY
13
УДК616.345-008.87: 579.8]-02: 616.36-002.2 DOI: 10.22141/2308-2097.51.2.2017.101702
Ротар Д.В., СидорчукЛ.1., Сидорчук А.С., Дейнека С.С., Сидорчук 1.Й.
Вищий державний навчальний заклад Укра!ни «Буковинський державний медичний унверситет»,
м. Чернiвцi, Украна
Популяцмш змши порожнинно! MiKрOбiOTИ TOBCTOI
V ■ w А
кишки хворих на хрошчнии вiруснии гепатит С
For cite: Hastroenterolohiya. 2017;51:121-6. doi: 10.22141/2308-2097.51.2.2017.101702
Резюме. Актуальнсть. Гепатит С залишаеться однею з провдних проблем внутрiшньолiкарняних iнфекцй, пов'язаних i3 гемотрансфуз'тми, введенням препаралв кровi, медичними iнвазивними ман'1-пулящями з дагностичною та л'1кувальною метою. Мета дослдження: установити популяцйний р':вень таксошв мкроботи порожнини товстоi кишки хворих на хрончний гепатит С. Матерiали та методи. Mi-кроболотномудосл^енню п'!длягали 72 зразки вмсту порожнини товстоi кишки хворих на хрончний гепатит С, iз них жiнок було 44, чоловiкiв — 28, вк хворих становив вщ 21 до 53 роюв (у середньому — (37,5 ± 1,7) року). Результати. На основi проведених дослiджень установлено, що популяцйний р':-вень бактерй роду Bifidobacterium у порожнин товстоi кишки хворих на хрончний гепатит С знижуеть-ся на 41,28 %, Lactobacillus spp. — на 41,15 %, коефiцiент кшьюсного домiнування зменшуеться у 2,07 i 2,22 раза, коефiцiент значущост — у 3,25 та 3,36 раза в^пов^но, що сприяе пдвищенню популящй-ного р'1вня, коефiцiента кшькюного домiнування i значущост Bacteroides spp. на 65,01 та 24,94 % вдпо-вдно, пдвищуеться на 52,21 % кшьюсть бактерй Escherichia spp., на 26,48 % — Enterococcus spp., на 57,43 % — Peptostreptococcus spp., у 2,03 раза — бактерй роду Clostridium. Результати проведеного до-сл^ення дають можливсть практичному л:^рю ефективно проводити ет'ютропну тера^ю та корек^ю змн ботопу проботичними засобами з урахуванням кшьюсних змн даного мкробоценозу. Висновки. У порожнинi товсто'1' кишки хворих на хрончний гепатит С формуеться виражений дефiцит автохтонних облгатних Bifidobacterium spp. на 41,28 %, Lactobacillus spp. — на 42,15 %, зростае концентра^я в ботопi Bacteroides spp. на 65,01 %, Peptostreptococcus spp. — на 57,43 %, Clostridium spp. — у 2,03 раза, а також бактерй роду Escherichia — на 52,21 %, Enterococcus spp. — на 26,48 %. За змiнами популяцйного р:вня головно'1', додатково'1' i випадково'1' мкроботи порожнини товсто'1' кишки в 6:льшост хворих на хрончний гепатит С ^агностований дисб'юз/дисбактер'юз II i Ill ступенiв (80,56 %). K^40Bi слова: в'!русний гепатит С; товста кишка; мiкробiота; популяцйний р'!вень
Орипнальш дослдження Original Researches ■ < ■ 1 ГАСТРОЕНТЕРОЛОПЯ GASTROENTEROLOGY
Патолопя кишечника / Bowel Pathology
Вступ
Гепатит С залишаеться одшею з провщних проблем внутршньолшарняних шфекцш, пов'язаних Í3 гемо-трансфузiями, введенням препаратав KpoBi, медичними швазивними маншулящями з дiагностичною та лку-вальною метою [1, 2]. Бтьше нш 2 % населення свиу заражено цим вiрусом. 1з кожним роком захворюванють на гепатит С зростае. Юльюсть хротчних носй'в вiрусу гепатиту С (HCV — Hepatitis C virus) у свт становить вщ 150 до 500 млн, к число постшно зростае, i немае тенденций до зниження. Разом iз тим патогенез гепатиту С вивчений недостатньо повно, хоча вщомо, що розвиток
i переб^ гепатиту С залежать вщ бюлопчно! характеристики HCVта iмунологiчного статусу оргашзму. При-близно в 70—80 % хворих на гепатит С розвиваеться хро-шчна форма хвороби, що становить собою найбтьшу небезпеку, осюльки може призвести до цирозу печшки або утворення злояюсно! пухлини печшки [3—5].
Вщомо, що в захист макрооргашзму вщ токсичних сполук традицшно основна роль належить фермент-ним процесам, що проходять у печшщ, а роль киш-ково! мшробюти в процесах детоксикаци школи ц*но-руеться або ж 1й надаеться другорядна роль. Останшм часом доведет процеси детоксикаци iз залученням
© «Гастроентеролопя», 2017 © «Gastroenterology», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Ротар Дiана BiKTopiBHa, кандидат медичних наук, доцент кафедри мнкробюлоп!' та вipусoлoп'', Вищий державний навчальний заклад Укра'ни «Буковинський державний медичний уыверситет», пл. Театральна, 2, м. Черывць 58002, Украина; факс: (0372) 55-3754; е-mail: diana.rotar@bsmu.edu.ua; контактний тел.: +38 (0372) 55-37-54.
For correspondence: D. Rotar, PhD, Associate Professor at the Department of microbiology and virusology, Higher State Education Institution of Ukraine "Bukovinian State Medical University", Theatralna sq., 2, Chernivtsi, 58002, Ukraine; fax: (0372) 55-37-54; е-mail: diana.rotar@bsmu.edu.ua; phone +38 (0372) 55-37-54.
нормально! мщробюти кишечника, що перебiгають в умовах анаеробюзу переважно за рахунок пдроль тичних i вiдновних реакцш. Нормальна мiкробiота людини е природшм бiосорбентом шлунково-кишко-вого тракту. Кишковий мiкробiоценоз у взаемозв'язку з оргашзмом людини розглядаеться як своерiдний екстракорпоральний орган людини, в якому про-ходять активнi детоксикацiйнi процеси. За сучасни-ми уявленнями, основу нормально! мкробюти тов-сто! кишки людини становлять автохтонш облiгатнi анаеробнi бактерй' (роди Bifidobacterium, Lactobacillus, Propionibacterium) [6—8]. У складному бар'ерному меха-нiзмi захисту травного тракту значну роль вщграе нормальна кишкова мiкробiота. Багаторiчнi дослiдження вщношень макроорганiзму та його нормально! мшро-бiоти переконливо показують, що остання бере актив-ну участь у морфогенезi i функщях рiзних систем хазя-!на ^мунно!, серцево-судинно!, ендокринно!, травно! та ш.) за рахунок продукц!! рiзноманiтних за актившс-тю ферментiв, ендо- та екзотоксишв, iнших бiологiчно активних речовин, а також метаболтв, що утворю-ються в порожнинi товсто! кишки в процеш мщробю-логiчно! трансформаци [9, 10]. Тому мiкробiоту товсто! кишки слщ розглядати як локальну екологiчну систему «макрооргашзм (хазя!н) — мкробюта». Кiлькiснi змь ни порожнинно! мiкробiоти товсто! кишки хворих на хрошчний гапатит С дотепер не вивчались. Вивчення популяцiйних рiвнiв таксошв, що представляють да-ний бютоп, розширить горизонти патогенезу гепатиту С i може покращити комплексне лкування [11—13].
Мета дослгдження: установити популяцшний рь вень таксонiв мiкробiоти порожнини товсто! кишки хворих на хрошчний гепатит С.
Завдання: установити кшьысш змши представникiв мiкробiоценозу порожнини товсто! кишки хворих на хрошчний гепатит С.
Матерiали та методи
Мкробюлопчному дослiдженню пiдлягали 72 зраз-ки вмюту порожнини товсто! кишки хворих на хрошчний гепатит С, iз них жшок було 44, чоловшв — 28, вiк хворих становив вщ 21 до 53 роив (у середньому — (37,5 ± 1,7) року). 1з дослiдного матерiалу готували серiйнi десятикратнi розведення (10-1—10-12). З кожно! пробiрки вишвали матерiал на оптимальнi живильнi се-редовища для кожного таксону та культивували посiви в оптимальних умовах упродовж необхщного часу. Ви-дтеш чистi культури мiкроорганiзмiв iдентифiкували за морфолопчними, тинкторiальними, культуральни-ми, бiохiмiчними властивостями та антигенною структурою (ентеробактери). Iдентифiкацiю чистих культур ентеробактерш (ешерихш, цитробактера, проте!в та ш-ших ентеробактерiй) проводили за методом W. Ewing, використовуючи 30 основних теспв, рекомендова-них Мiжнародним комитетом з ентеробактерiй [14]. В окремих випадках використовували тест-системи АР1-20Е (Франщя). Патогеннi варiанти визначали за здатшстю продукувати гемолiзини на кров'яному м'ясопептонному агар^ а також серологiчним методом
(за opieHTOBHOKi та титрованою реакщями аглютинаци з живими культурами).
Для визначення юльюсних показникiв установлених таксошв пщраховували ктьюсть однотипних колонiй, а для зручност статистичного опрацювання i викладу матерiалу популяцiйний рiвень виражали десятковими логарифмами колонieутворючих одиниць — lg КУО/г.
Контрольну групу становили 87 зразкiв випорож-нень практично здорових людей, i3 них жшок було 47, чоловтв — 40, вк хворих становив вiд 20 до 48 роыв, середнiй — (32,9 ± 1,3) року.
Статистичне опрацювання отриманих цифрових результат здiйснювали з використанням унiверсально! статистично! програми Biostat 3.0 iз визначенням серед-ньо! величини (М), статистичних вщхилень (± m), до-вiрчого iнтервалy Для вiрогiдностi рiзницi мiж групами (хворих i практично здорових) застосовували коефiцieнт Стьюдента. Вiдмiннiсть мiж групами вважали вiрогiд-ною за р < 0,05. Перевiрку гшотези на нормальнiсть роз-подiлу ознак проводили за критерieм Пiрсона.
Результати та обговорення
Розглядати стан мiкробiоти будь-якого бiотопу людини як потужно! екосистеми без визначення по-пуляцiйного рiвня кожного компонента асоцшовано! екосистеми просто неможливо. Саме популяцiйним рiвнем характеризуються фiзiологiчнi функци кожного таксону в мкробюценозь Результати вивчення попу-ляцiйного рiвня мiкробiоти вмiсту порожнини товсто! кишки хворих на хрошчний вiрусний гепатит С наве-денi в табл. 1.
Популяцшний рiвень найважливiших за представ-ництвом у складi товстокишкового мiкробiоценозу людини бактерiй роду Bifidobacterium spp. у порожни-нi товсто! кишки хворих на хрошчний гепатит С зни-жуеться на 41,28 % (за розведенням на 3 порядки); Lactobacillus spp. — на 41,15 % (також на 3 порядки). Зменшуеться !х коефщент юльысного домшування у 2,07 i 2,22 раза вщповщно. Суттево знижений кое-фiцieнт значущостi: у бактерiй роду Bifidobacterium — у 3,25 раза, Lactobacillus spp. — у 3,36 раза. Вщомо, що на фош зменшення в товстокишковому бiотопi попу-ляци Bifidobacterium spp. i Lactobacillus spp. та !х бюло-пчно! активностi, що напряму залежить вщ популяцш-ного рiвня, порушуються процеси засвоeння кальцiю, залiза, вiтамiну D, всмоктування поживних речовин, синтезу ендогенних вггамМв, амiнокислот, знижуeть-ся актившсть ферментiв та iнших бiологiчно активних речовин, а також, що дуже важливо, при гепатитi по-рушуeться детоксикацiйна активнiсть мiкробiоти за рахунок зниження процешв деструкци токсичних речовин зовшшнього i внутрiшнього походження, бть-шiсть iз яких маe антигенну або гаптенну структуру. Печшка вiдiграe ключову роль у регуляци рiвня анти-генiв (токсинiв), що надходять iз порожнини товсто! кишки або з шших органiв у системну циркуляцш, а з не! — у лiмфо!днi органи (перифершш органи iмун-но! системи) [15]. На фош дефщиту бактерiй родiв Bifidobacterium spp. i Lactobacillus spp. morae зниження
piBHH колошзацшно! резистентностi слизово! оболон-ки кишечника, зокрема товсто! кишки, що сприяе за-селенню слизово! оболонки патогенними та умовно-патогенними мкрооргашзмами, останне призводить до розвитку на фош гепатиту С iнфекцiйно-запальних процешв. Продукованi патогенними та умовно-па-тогенними мкрооргашзмами екзо- та ендотоксини знижують i так ними порушену дезштоксикацшну здатнiсть печiнки за рахунок ураження HCV гепато-цитiв, а також клггин мононуклеарно! фагоцитарно! системи (тканинш макрофаги — клiтини Купфера), синусо!дних клiтин печiнки (природнi кiлери, ендоте-лiоцити) [16, 17]. Таю змши порушують проникливiсть кишково! стiнки, лiмiтують регенерацiю слизового шару, призводять до клшчно! манiфестацi! — диспеп-си, дiаре! та iнших морфофункцюнальних порушень. Зменшення кiлькостi бактерiй родiв Bifidobacterium spp. та Lactobacillus spp. призводить до негативних наслщ-кiв для печшки, що порушуе Г! функци i, як наслiдок, якiсть життя пацiента. Тому в комплексному лщуванш хворих на хронiчний гепатит С необхщно передбачити використання пробiотикiв, що мютять Bifidobacterium spp. та Lactobacillus spp., для корекци кiлькiсних змш цих важливих представникiв мiкробiоти порожнини тов-сто! кишки.
Зменшення кзлькосп бактерш род1в Bifidobacterium spp. та Lactobacillus spp. у порожниш говсго! кишки хворих на хрошчний гепатит С сприяе шдвищенню популя-ц1йного р1вня, коефщентав к1льк1сного дом1нування i значущост1 Bacteroides spp. на 65,01 та 24,94 % вщ-повщно, що належать до грамнегативних бактерiй та е потужним джерелом лiпополiсахаридного ендоток-сину, через який реалiзуеться патогенна дiя при тран-слокаци з кишечника в кровопк. Зростае у 2,08 раза популяцшний рiвень рiзноманiтно! групи бактерiй роду Clostridium, серед яких поряд i3 фiзiологiчними видами для макрооргашзму людини можуть зус^чатися види з високим патогенним потенщалом.
Пiдвищуеться на 52,21 % (на 3 порядки) популяцшний рiвень найбтьш представлено! частини факуль-тативно-анаеробного компонента додатково! ланки нормофлори — бактерш роду Escherichia, що в нормi сприяе стимуляцй' iмунно! реактивносл органiзму за рахунок постiйного антигенного подразнення iмуно-копетентних клiтин локального захисту. Крiм того, окремi E. coliздатш синтезувати вiтамiни групи В, коль цини, мiкроцини й коротколанцюговi жирнi кислоти. Але на фош зниження в кишечнику Bifidobacterium spp. та Lactobacillus spp. ильисть E. coli рiзко зростае i при цьому починае проявляти ряд патогенних властивостей
Таблиця 1 — Популяц1йний р1вень м1кроб1оти вмсту порожнини товстоI кишки хворих на хрон1чний в1русний гепатит С
Таксони мшробюти XBopi на хрошчний гепатит С 1 n = 72) Практично здоровi особи (n = 87) р
Популяцшний рiвень, lg КУО/г (М ± m) ККД КЗ Популяцшний рiвень, lg КУО/г (М ± m) ККД КЗ
Обл^атж анаеробш бактерп
Bifidobacterium spp. 7,34 ± 0,47 90,18 0,12 10,37 ± 0,81 186,85 0,39 < 0,05
Lactobacillus spp. 6,88 ± 0,43 79,34 0,11 9,78 ± 0,62 176,22 0,37 < 0,05
Bacteroides spp. 9,29 ± 0,81 126,74 0,16 5,63 ± 0,41 101,44 0,21 < 0,05
Eubacterium spp. 5,89 ± 0,41 3,35 0,01 4,78 ± 0,31 6,93 0,02 < 0,05
Peptostreptococcus spp. 7,84 ± 0,42 22,28 0,03 4,98 ± 0,27 10,80 0,03 < 0,01
Peptococcus niger 8,81 ± 0,86 93,48 0,12 0 - - -
Clostridium spp. 8,93 ± 0,81 60,91 0,07 4,29 ± 0,18 2,67 0,01 < 0,01
Факультативы анаеробш та аеробн мшрооргашзми
Escherichia spp. 9,30 ± 0,91 126,88 0,16 6,11 ± 0,38 110,09 0,23 < 0,05
E. coli Hly+ 7,35 ± 0,67 62,67 0,08 0 - - -
E. coli Lac- 6,44 ± 0,37 13,42 0,02 0 - - -
EnKn (EPEC) spp. 6,55 ± 0,24 7,44 0,01 0 - - -
Proteus spp. 4,30 ± 0,37 53,78 0,07 3,11 ± 0,07 3,52 0,02 <0,05
Citrobacter freundii 7,79 ± 0,71 4,43 0,01 0 - - -
Serratia marcescens 7,84 ± 0,41 2,93 - 0 - - -
Enterobacter aerogenes 7,76 ± 0,74 4,41 0,01 0 - - -
Enterococcus spp. 7,93 ± 0,64 4,51 0,01 6,27 ± 0,39 31,17 0,07 < 0,05
Staphylococcus spp. 5,85 ± 0,47 21,06 0,02 2,78 ± 0,09 4,03 0,02 < 0,01
Candida albicans 5,85 ± 0,37 16,62 0,02 3,00 0,62 - -
Примтки: ККД — коеф1ц1ент кльксного дом1нування; КЗ — коеф1ц1ент значення таксону в м1кроб1от1 (асоц1ацИ).
у кишечнику, а шсля транслокацй' ix у кров i внутрiшнi органи формуються системнi запальнi процеси або на-вггь бактерiальний шок [18, 19].
Паралельно в кишечнику хворих на хрошчний гепатит С шдвищуеться на 26,48 % ильтсть бактерiй роду Enterococcus, що мають природну антибютикоре-зистентнiсть або швидко набувають резистентностi до рiзниx антибактерiальниx засобiв. Таким чином, пере-вищення фiзiологiчноi норми концентрацй' в порож-нинi товстоi кишки клiтин бактерш родiв Escherichia та Enterococus свщчить про формування дисбактерiозу, що е небезпечним для здоров'я пащенпв i3 xронiчним гепатитом С та вимагае проведення процесу деконта-мiнацii та коригуючоi терапй' хворих шляхом викорис-тання бiфiдо- та лактовмiсниx пробютиыв.
Перебiг xронiчного гепатиту С супроводжуеться пiдвищенням кiлькостi в порожнинi товсто'1' кишки хворих у 2,10 раза Staphylococcus spp., та ix роль у мшро-бiоценозi е важливою за коефiцiентом кiлькiсного до-мшування в 5,23 раза, нiж у практично здорових людей.
Таким чином, зменшення фiзiологiчниx норм концентрацй' у товстокишковому мiкробiоценозi по-рожнини товсто" кишки хворих на xронiчний гепатит С автохтонних облйатних мiкроорганiзмiв, посилен-ня значення та популяцiйного рiвня бактерiй родiв Escherichia, Enterococcus, Staphylococcus, Proteus i дрiж-джеподiбниx грибiв роду Candida (C. albicans), а та-кож контамiнацiя бiотопу патогенними (E. coli Hly+, ЕПКП) та умовно-патогенними ентеробактерiями (Citrobacter freundii, Enterobacteraerogenes, Serratiamarce-scens, Proteus spp., Escherichia spp. зi змшеними бiоxiмiч-ними властивостями, Peptococcus niger, Clostridium spp., Peptostreptococcus spp. та шшими), свщчать про формування та розвиток дисбюзу/дисбактерюзу (класифь кацiя зпдно з наказом МОЗ Украiни вщ 01.05.1996 р. № 4), що е показником, що привертае увагу, у пащента з хрошчним гепатитом С [20]. Отримаш результати до-слiдження засвiдчують необxiднiсть проведення курсу про6ютично'1 терапй для деконтамiнацii патогенних та умовно-патогенних мiкроорганiзмiв та для корекци популяцiйного рiвня нормофлори. Для устшного проведення пробiотикотерапii необхщно встановлювати iндивiдуально в кожного хворого стушнь дисбюзу/дис-бактерiозу, а на основi цiеi iнформацii пiдбирати про-бiотик або декiлька одночасно та термш реабiлiтацii.
Результати встановлення ступеня дисбюзу/дис-бактерiозу порожнини товсто" кишки хворих на хро-
шчний гепатит С наведеш в табл. 2. У 69 хворих установлен еколопчш порушення бактерiальноi флори I—IV ступенiв (95,84 %), дисбiоз/дисбактерiоз I ступеня — у 6 (8,33), II — у 25 (34,73 %), III — у 33 (45,83 %), IV — у 5 (6,95 %). У бшьшосл хворих дiагностований дисбюз/дисбактерюз II i III ступешв (80,56 %). У трьох хворих на хрошчний гепатит С змш популяцшного рiвня автохтонних облiгатних анаеробних Bifidobacterium spp. та Lactobacillus spp., а також факультативних анаеробних та аеробних мiкроорганiзмiв не встановлено, але нормофлора була контамшованою. З числа дослщже-них зразюв у 15 (20,83 %) установлено дисбюз/дис-бактерiоз, де ^м порушень бактерiальноi мiкрофлори вiдмiчали перситенцш дрiжджепобiдних грибiв роду Candida. У контрольнш групi дисбiоз/дисбактерiоз II ступеня встановили в 1,15 % хворих.
На фош таких порушень мшробюти дисбюз/дис-бактерiоз проявляеться клiнiчною машфестащею i по-требуе проведення комплексних деконтамiнацiйних i коригуючих заходiв, направлених на вщновлення популяцiйного рiвня головно'' автохтонноi мiкробiоти порожнини товсто'' кишки з пригшченням росту i рiз-номанiття патогенних та умовно-патогенних бактерш роду Enterobacteriaceae, Peptococcus niger, Staphylococcus spp., Peptostreptococcus spp., спороутворючих анаеробних бактерш роду Clostridium i дрiжджепобiдних грибiв роду Candida.
Практична значимють. Результати проведеного до-слiдження продемонстрували, що дисбактерiоз у хворих на хрошчний гепатит С формуеться за рахунок дефщиту на три порядки бактерш роду Bifidobacterium spp. та Lactobacillus spp. та зростання концентрацй в бютош бактерш роду Bacteroides spp. на 65,01 %, Peptostreptococcus spp. — на 57,43 %, Clostridium spp. — у 2,03 раза, бактерш родiв Escherichia — на 52,21 % та Enterococcus — на 26,48 %, що надасть можливють практичному лшарю ефективно проводити етютроп-ну тератю та корекцш змш бютопу пробютичними засобами.
Висновки
1. У порожниш товсто'' кишки хворих на хрошчний гепатит С формуеться виражений дефщит автохтонних облйатних анаеробiв Bifidobacterium spp. на 41,28 %, Lactobacillus spp. — на 42,15 % (на три порядки вщпо-вщно) i вiдмiчаеться зростання концентрацй в бютош Bacteroides spp. на 65,01 %, Peptostreptococcus spp. — на
Таблиця 2 — Ступ1нь дисбюзу/дисбактерюзу порожнини товстоi кишки хворих на хрон1чний гепатит С
Стушнь дисбюзу/дисбактерюзу XBopi на хрошчний гепатит С (n = 72) Практично здоровi особи (n = 87) р
абс. к-ть % абс. к-ть %
Нормофлора 3 4,17 77 88,51 < 0,01
1 стушнь 6 8,33 9 10,34 < 0,05
II стушнь 25 34,72 1 1,15 -
III ступнь 33 45,83 0 - -
IV стутнь 5 6,95 0 - -
57,43 %, Clostridium spp. — у 2,03 раза, а також сутте-во зростае концентращя факультативно-анаеробного компонента нормофлори: бактерш родiв Escherichia — на 52,21 %, Enterococcus — на 26,48 %.
2. За змшами популяцшного рiвня головно!, додат-ково! i випадково! мiкробiоти порожнини товсто! кишки в бтьшосп хворих на хрошчний гепатит С дiагнос-тований дисбюз/дисбактерюз II i Ill ступенiв (80,56 %).
Перспективи подальших наукових дослщжень. Отри-маш i наведенi в статтi результати е тдставою для роз-робки i впровадження в практику охорони здоров'я комплексного методу пробютикотерапи хворих на хрошчний гепатит С.
Конфл1кт 1нтерес1в. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлiкту iнтересiв при шдготовщ дано! статтi.
References
1. Sandler NG, Koh C, Roque A, et al. Host response to translocated microbial products predicts outcomes of patients with HBV or HCV infection. Gastroenterology. 2011:141(4):1220-30.e3. doi: 10.1053/j.gastro.2011.06.063.
2. Tabibian JH, Varghese C, LaRusso NF, O'Hara SP. The enteric microbiome in hepatobiliary health and disease. Liver int. 2016;36(4):480-7. doi: 10.1111/liv. 13009.
3. Aly AM, Adel A, El-Gendy AO, Essam TM, Aziz RK. Cut microbiome alterations in patients with stage 4 hepatitis C. Gut Pat-hog. 2016;8(1):42. doi: 10.1186/s13099-016-0124-2.
4. Minemura M, Shimizu Y. Gut microbiota and liver diseases. World J Gastroenterol. 2015;21(6):1691-П02. doi: 10.3748/wjg. v21.i6.1691.
5. Schnabl B, Brenner DA. Interactions Between the Intestinal Microbiome and Liver Diseases. Gastroenterology. 2014;146(6):1513-24. doi: 10.1053/j.gastro.2014.01.020.
6. Benten D, Wiest R. Gut microbiome and intestinal barrier failure - the "Achilles heel" in hepatology? J. Hepatol. 2012;56:1221-1223. doi: 10A016/j.jhep.2012.03.003.
7. Schnabl B. Linking intestinal homeostasis and liver disease. Curr opin gastroenterol. 2014;29(3):264-70. doi: 10.1097/ mog.0b013e32835ff948.
8. Roderburg C, Luedde T. The role of the gut microbiome in the development and progression of liver cirrhosis and hepatocellular carcinoma. Gut Microbes. 2014;5 (5):441-5. doi: 10.4161/gmic.29599.
9. Henao-Mejia J, Elinav E, Thaiss CA, Licona-Limon P, Flavell RA. Role of the intestinal microbiome in liver disease. J. Autoimmun. 2013;46:66-73. doi: 10.1016/j.jaut.2013.07.001.
10. Son G, Kremer M, Hines IN. Contribution of Gut Bacteria to Liver Pathobiology. Gastroenterol Res Pract. 2010;2010. pii: 453563. doi: 10.1155/2010/453563.
11. Lozupone CA, Stombaugh JI, Gordon JI, Jansson JK, Knight R. Diversity, stability and resilience of the human gut micro-biota. Nature. 2012;489(7415):220-30. doi: 10.1038/nature11550.
12. Xie G, Wang X, Liu P, et al. Distinctly altered gut microbiota in the progression of liver disease. Oncotarget. 2016 Apr 12;7(15):19355-66. doi: 10.18632/oncotarget.8466.
13. Fukui H. Gut Microbiota and Host Reaction in Liver Diseases. Microorganisms. 2015 Oct 28;3(4):759-91. doi: 10.3390/ microorganisms3040759.
14. Brenner DJ, Krieg NR, Staley JT, editors. Bergey's Manual of Systematic Bacteriology, Volume Two: The Proteobacteria Part C. New York: Springer-Verlag; 2005. 1388p. doi: 10.1007/0-38729298-5.
15. Márquez, M, Fernández, Gutiérrez, del Alamo C, Girón-González JA. Gut epithelial barrier dysfunction in human immunodeficiency virus-hepatitis C virus coinfected patients: Influence on innate and acquired immunity. World J Gastroenterol. 2016 Jan 28;22(4):1433-48. doi: 10.3748/wjg.v22.i4.1433.
16. Hetta HF, Mehta MJ, Shata MTM. Gut immune response in the presence of hepatitis C virus infection. World J Immunol. 2014;4(2):52-62. doi: 10.5411/wji.v4.i2.52.
17. Schnabl B, Brenner DA. Interactions Between the Intestinal Microbiome and Liver Diseases. Gastroenterology. 2014 May;146(6):1513-24. doi: 10.1053/j.gastro.2014.01.020.
18. Fouts DE, Torralba M, Nelson KE, Brenner DA, Schnabl B. Bacterial translocation and changes in the intestinal microbiome in mouse models of liver disease. J Hepatol. 2012 Jun;56(6):1283-92. doi: 10.1016/j.jhep.2012.01.019.
19. Munteanu D, Negru A, Radulescu M, Mihailescu R, Ar-ama SS, Arama V. Evaluation of bacterial translocation in patients with chronic HCV infection. Rom J Intern Med. 2014;52(2):91-6. PMID: 25338345.
20. Baranovsky AYu, Kondrashyna EA. Dysbakteryoz y dys-byoz kyshechnyka [Intestinal dysbacteriosis and dysbiosis]. SPB: Pyter; 2000. 209p.
OTpuMaHO 28.12.2016 ■
Ротар Д.В., СидорчукЛ.И., СидорчукА.С., Дейнека С.Е., СидорчукИ.И.
Высшее государственное учебное учреждение Украины «Буковинский государственный медицинский университет», г. Черновцы, Украина
Популяционные изменения полостной микробиоты толстой кишки больных хроническим вирусным гепатитом С
Резюме. Актуальность. Гепатит С остается одной из ведущих проблем внутрибольничных инфекционных болезней, связанных с гемотрансфузиями, введением препаратов крови, медицинскими инвазивными манипуляциями с диагностическими и лечебными целями. Цель исследования: установить популяционный уровень таксонов микробиоты полости толстой кишки больных хроническим гепатитом С. Материалы и методы. Микробиологическому исследованию подлежали 72 образца содержимого полости толстой кишки
больных хроническим гепатитом С, из них женщин было 44, мужчин — 28, возраст болных составил от 21 до 53 лет (в среднем — (37,5 ± 1,7) года). Результаты. На основании проведенного исследования установлено, что популяционный уровень Bifidobacterium spp. в полости толстой кишки больных хроническим гепатитом С снижается на 41,28 %, Lactobacillus spp. — на 41,15 %, коэффициент количественного доминирования уменьшается в 2,07 и 2,22 раза, коэффициент значимости — в 3,25 и 3,36 раза соответственно, что способствует
повышению популяционного уровня, коэффициента количественного доминирования и значимости Bacteroides spp. на 65,01 и 24,94 % соответственно, повышается на 52,21 % количество бактерий родов Escherichia, на 26,48 % — Enterococcus, на 57,43 % — Peptostreptococcus spp., в 2,03 раза — Clostridium spp. Выводы. В полости толстой кишки больных хроническим гепатитом С формируется выраженный дефицит автохтонных облигатных Bifidobacterium spp. на 41,28 %, Lactobacillus spp. — на 42,15 %, увеличивается концентрация
в биотопе Bacteroides spp. на 65,01 %, Peptostreptococcus spp. — на 57,43 %, Clostridium spp. — в 2,03 раза, а также бактерий родов Escherichia — на 52,21 % и Enterococcus — на 26,48 %. По изменениям популяционного уровня главной, дополнительной и случайной микробиоты полости толстой кишки у большинства больных хроническим гепатитом С диагностирован дисбиоз/дисбактериоз II и III степеней (80,56 %). Ключевые слова: вирусный гепатит С; толстая кишка; микробиота; популяционный уровень
D.V. Rotar, L.I. Sydorchuk, A.S. Sydorchuk, S.E. Dejneka, I.I. Sydorchuk HSEI of Ukraine "Bukovinian State Medical University", Chernivtsi, Ukraine
Population changes of colon lumen microbiota in patients with chronic hepatitis C
Abstract. Background. Hepatitis C is one of the major problems of nosocomial infections associated with blood transfusions, administration of blood products, and medical manipulation with invasive diagnostic and therapeutic purposes. The purpose of our study was to establish population level of taxons of colon microbiota in patients with chronic hepatitis C. Materials and methods. 72 samples of colon content of patients with chronic hepatitis C, including 44 women, 28 men aged 21 to 53 years (average age (37.5 ± 1.7) years old) underwent microbiological investigation. Results. The study showed that the population of Bifidobacterium spp. in the colon lumen of patients with chronic hepatitis C decreased by 41.28 %, Lactobacillus spp. by 41.15 %, the coefficient of quantitative domination by 2.07 and 2.22 times, the significance coefficient by 3.25 and 3.36 times, respectively, that contributes to the population level increasing, coefficients
of quantitative domination and significance of Bacteroides spp. by 65.01 % and 24.94 %, respectively, that means increased population level bacteria species of Escherichia and Enterococcus by 52.21 and 26.48 %, respectively, Peptostreptococcus spp. by 57.43 %, Clostridium spp. by 2.03 times. Conclusion. In colon lumen of patients with chronic hepatitis C there is formed distinct deficiency of autochthonous obligate Bifidobacterium spp. by 41.28 %, Lactobacillus spp. by 42.15 %, increased concentration of Bacteroides spp. in biotope by 65.01 %, Peptostreptococcus spp. by 57.43 %, Clostridium spp. by 2.03 times, and Escherichia bacteria by 52.21 % and Enterococcus by 26.48 %. Dysbiosis/dysbacteriosis of II—III stages (80.56 %) was diagnosed by the changes of population level of main, additional and accidental colon luminal microbiota in majority patients with chronic hepatitis C. Keywords: hepatitis C; colon; microbiota; population level
