CC BY
49
УДК 116.345-008.87:616.379-008.64
МАЗУР О.О., ПАШКОВСЬКА Н.В., ЛЕВИЦЬКА С.А., ПЛАКСИВИЙ О.Г., КАЛУЦЬКИЙ 1.В., ЯКОВЕЦЬ К.1., САПУНКОВ ОД
Буковинський державний медичний унверситет, м. 4epHiBц
ЯКЮНИЙ i ЮЛЬЮСНИЙ СКЛАД МкРОБЮТИ ВМЮТУ ПОРОЖНИНИ ТОВСТО1 КИШКИ У ПАШеНЛВ i3 ЦУКРОВИМ ДiАБЕТОМ 1-го ТИПУ, ХВОРИХ НА ХРОЫЧНИЙ ГНiЙНИЙ ГАЙМОРИТ
Резюме. Проведено досл'!дження яюсного та юльюсного складу MiKpo6iom вмсту порожнини товстоi кишки у 50 хворих на цукровий дабет (ЦД) 1-го типу та 47хворих на хрончний гн'1йний гайморит i3 ЦД вком вщ 18 до 44 роюв. Отриманi дан свдчать про те, що у па^енлв i3 хро^чним гайморитом, хворих на ЦД 1-го типу, домiнантними мiкроорганiзмами е анаеробн бактероди та аеробн кишковi палички. За популяцйним рiвнем, коефiцiентом юльюсного домiнування та коефiцiентом значущост встановле-но суттевий дефiцит найважливших за представництвом у складi товстокишкового б'юценозу людини та мультифункцюнальною роллю у пдтримц мкроеколопчного гомеостазу автохтонних обл'1гатних анае-робних бактерй роду Bifidobacterium на 41,3 % та Lactobacillus на 51,3 %. На фонi вираженого дефициту облгатних, ф '1з 'юлог'1чно корисних у б'юценозi товсmi кишки бiфiдо- та лактобактерiй зростае популя^й-ний рiвень бактеро'^в на 18,8 %, пептокоюв — на 64,9 %, клостри^й — на 88,0 %, кишкових паличок — на 28,7 %, проте'1'в — на 57,0 %, стафшокоюв — на 71,1 %, дрiжджоподiбних гриб>в роду Candida — на 92,0 %. Бактерй', що контамiнують порожнину товстоi кишки па^енлв i3 хро^чним гайморитом, хворих на ЦД 1-го типу, — патогеннi (E.coli Hly+ та ентеропатогеннi штами) та умовно-патогенн ентеробактери (Enterobacter, Citrobacter, Proteus) досягають високого популяцйного рiвня, в основному за рахунок ЦД 1-го типу, що сприяе порушенню провдних функ^й мiкрофлори товстоi кишки.
Одержанi результати е основою для вивчення кпiнiчного перебiгу та оптимiзацiiлiкування запальних за-хворювань лор-органiв, зокрема хрончних гнйних та гнiйно-полiпозних сину'тв, у па^енлв на ЦД 1-го типу з використання бiфiдо- iлактовмснихпроботиюв.
Ключовi слова: нормальна мiкрофлора, товста кишка, гайморит, цукровий дабет 1-го типу.
о Fi ® Оригинальные исследования
/Original Researches/
International journal of endocrinology
Вступ
Значна частина (бтьше шж 60 %) мшрофлори тта людини заселяе рiзнi вщдти шлунково-кишкового тракту [9]. Товста кишка — основний резервуар мь кробюти людини загалом та травного тракту зокрема. Склад нормально! мкрофлори товсто! кишки надзви-чайно складний (17 родин, 45 родiв i понад 400 видiв мiкроорганiзмiв) [1]. Водночас стабтьшсть видового складу й фiзiологiчних функцш шдтримуеться склад-ними мехашзмами симбюзу з мкрооргашзмами, який сформувався у процеш тривало! адаптаци сшльного ю-нування у виглядi едино! еколопчно! системи [4].
У будь-якому бюценоз^ зокрема в товстш кишщ, завжди домшують «характеристична» групи мкроорга-нiзмiв, кшьысть ввддв яких невелика, але у кшьюсно-му вщношенш вони становлять основу бюценозу [6]. Це представники автохтонно! облкатно! (домшантно!, головно!, шдигенно!, резидентно!) мкрофлори, яким
вщведена провщна роль у шдтримщ симбютичних вщ-носин мiж оргашзмом людини та Г! мкрофлорою, а також у регуляци мiжмiкробних вщносин. Ця мкро-флора — ключовий складник мкробюценозу товсто! кишки [7, 8].
Головна мкрофлора товсто! кишки вмiщуe облкат-нi анаеробнi бактерй' родiв Bifidobacterium, Bacteroides, Lactobacillus, Propionibacterium, Peptostreptococcus, а також факультативш анаеробш та аеробнi бактерй' роду Escherichia, Enterococcus. До додатково! мiкрофлори
Адреса для листування з авторами:
Пашковська Н.В. E-mail: [email protected]
© Мазур О.О., Пашковська Н.В., Левицька С.А., Плаксивий О.Г., Калуцький 1.В., Яковець К.1., Сапунков О.Д., 2015 © «Мжнародний ендокринолопчний журнал», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
товсто1 кишки належать анаеробш бактерй' роду Pep-tococcus, Clostridium, Eubacterium, Fusobacterium i фа-культативш анаеробнi та аеробш бактерй' роду Staphylococcus, Citrobacter, Proteus, Enterobacter, Pantotea, Edwardsiella, Klebsiella та iншi ентеробактери [7].
У товстш кишцi наявнi також у незначнш кiлькостi бактерй' родiв Corynebacterium, Veillonella, Acidominococ-cus, Campylobacter та багатьох шших родiв i видiв, що належать до залишково1 мшрофлори товсто'1 кишки, яка не завжди присутня.
Фiзiологiчнi ефекти, яких набувае мiкрофлора вiд сукупностi видiв головно1 мiкробiоти, полягають у трофiчнiй функци, представленiй симбiотним трав-ленням, що здшснюеться ферментами мiкрофлори. На цьому основане енергозабезпечення клггин етте-лiальних тканин людини, яке базуеться на утитзаци в межах циклу Кребса низькомолекулярних метаболтв, у першу чергу оцтово'1, протоново1, молочно'1 та шших кислот. Крiм того, мiкрофлора товсто'1 кишки виконуе понад 22 важливi функци [2, 5, 6].
Цукровий дiабет (ЦД) 1-го типу характеризуемся порушеннями рiзного ступеня тяжкост обмiну ре-човин, у першу чергу вуглеводного, а також тяжкими ускладненнями [3]. Перераховане вище засвщчуе не-обхiднiсть вивчення якюного та кшькюного складу мь крофлори товсто'1 кишки хворих на ЦД 1-го типу з метою вдосконалення дiагностики та лiкувально1 тактики не тльки основного захворювання, а також супутшх захворювань, зокрема запальних процешв лор-органiв, у тому числi хрошчних гнiйних та полiпозно-гнiйних сину1тiв, що е одшею з актуальних проблем отоларингологи [3, 8].
Мета дослвдження: вивчити таксономiчний склад i популяцiйний рiвень головно1 та додатково! мшрофло-ри вмiсту порожнини товсто1 кишки хворих на хрошч-ний гншний гайморит (ХГГ) на rai цукрового дiабету 1-го типу.
MaTepiaA i методи дослiдження
Бактерiологiчним i мiкологiчним методами проведено обстеження вмюту порожнини товсто1 кишки у 50 хворих на ЦД 1-го типу середнього ступеня тяжко-ст вшом вiд 18 до 44 роыв, а також у 47 пащентав iз ЦД 1-го типу, хворих на хрошчний гнiйний гайморит, у яких дiагноз був верифшований на основi результа-тiв клМчних, спецiальних та параклiнiчних обстежень (мшробюлопчних, iмунологiчних та iн.). Пацiентам iз хронiчним гнiйним гайморитом проводилася рентге-нографiя приносових пазух, комп'ютерна томографiя, ендоскопiя порожнини носа, дiагностично-лiкувальнi пункци гайморових пазух. Серед хворих на ЦД 1-го типу було 23 (46 %) чоловши i 27 (54 %) жшок, осно-вну групу становили 47 хворих на хрошчний гншний гайморит (22 (46,8 %) чоловши i 25 (53,92 %) жшок). Проби вмюту порожнини товсто1 кишки зi стерильно1 емальовано1 тарiлки набирали iз середнiх порцш авто-клавованим дерев'яним шпателем у стерильш, ретель-но вимитi пенiцилiновi флакончики приблизно 3—5 г. Забраний матерiал негайно доставляли для бактерю-
логiчного й мiкологiчного дослiдження у лабораторш клiнiчноi мiкробiологii кафедри клЩчно! мшробюло-ri'i, вiрусологii та iмунолоrii Буковинського державного медичного унiверситетy Результата враховували тiльки в тих випадках, коли термш вiд взяття свiжого матерiа-лу до його бактерюлопчного дослiдження був не бть-ше двох годин.
Вмiст товстоi кишки у стерильних умовах зважу-вали на стерильному вощеному паперi, вщбирали 0,01 г у стерильну пробiрку i додавали до нього 9,9 мл стерильного фiзiологiчного розчину натрш хлориду, одержуючи розведення матерiалу 1 : 10 (10—1). 1з щи сумiшi вмiсту товсто'1' кишки готували ряд послiдовних серiйних десятикратних розведень вщ 10—2 до 10—11 у стерильному iзотонiчному розчинi натрiю хлориду. Од-разу ж iз кожного розведення вщбирали стерильною мiкропiпеткою 0,01 мл завиш мiкробiв та наносили на сектори твердого оптимального для кожного роду/виду мшроба поживного середовища i рiвномiрно розподь ляли матерiал стерильним скляним шпателем на по-верхнi середовища.
Посiви виставляли для росту i розмноження мшро-органiзмiв. Факультативнi анаеробнi та аеробнi мшро-органiзми iнкубували у термостатi (температура 37 °С) протягом 24—48 годин. Облиатш анаеробнi бактерй вирощували у стацюнарному анаеростатi СО2 incubator T-125 фiрми ASSAB (Швецiя) протягом 5—7 дiб, шко-ли — до 14 дiб. Пiсля цього шдраховували типовi i не зовсiм типовi пiдозрiлi колони для кожного таксону мiкроорганiзмiв. 1з колонiй одержували чиста культури облiгатних i факультативних анаеробних та аеробних мiкроорганiзмiв. Для встановлення належност бакте-рiй до вщповщного роду або виду визначали 1'х основнi властивостi. Цi властивостi стосуються мiкроскопiчноi морфологи, тинкторiальних особливостей, характеру колонш i культивування, процешв обмiну речовин (бiохiмiчноi характеристики). При щентифшаци бакте-рiй використовували «Определитель бактерий Берджи» (1997) та «Изменения в таксономии и номенклатуре бактерий» (2004).
Враховуючи те, що число бактерш та дрiжджоподiб-них грибiв роду Candida на одиницю маси (грам) вмюту порожнини товсто! кишки сягае мтьйошв, мiльярдiв мiкробних одиниць, для зручност викладу матерiалу i математично-статистичного опрацювання використовували десятковi логарифми кльюсного показника ви-рощених колонiй мiкроорганiзмiв (lg КУО/мл).
Ентеробактерii вирощували на селективних сере-довищах Ендо, Левша, Плосырева, стафiлококи — на кров'яному м'ясо-пептонному агарi (КМПА), се-редовищi Чапмена — Бериса, жовтково-сольовому МПА за Чистовичем, молочно-сольовому МПА; ен-терококи — на жовчно-кров'яному МПА Беленького; дрiжджоподiбнi гриби роду Candida — на твердому середовищi Сабуро та рисовому середовищi Левиноi; анаероби — на кров'яному агарi Цейслера, кров'яному агарi для бактероiдiв; лактобактери — на середовищi Ленцнера; бiфiдобактерii — на середовищi Блаурока на печшковому вiдварi й на модифшованому сере-
довищi Блаурока i3 додаванням до середовища азиду натрiю (100 мг/л).
Одержат результати вивчення яысного i кшьтсно-го складу мiкрофлори вмiсту порожнини товсто! кишки пiддавалися математично-статистичному ан^зу за допомогою стандартного пакета прикладних програм для медико-бiологiчних дослщжень на персональному комп'ютерi iз застосуванням Microsoft Office для Windows XP.
Результати дослщжень та ïx обговорення
Оргaнiзм людини i його мкрофлора — едина еко-лопчна система, яка перебувае у сташ динaмiчноï рiв-новаги. Стан мкрофлори вiдносно постiйний, незва-жаючи на вплив рiзномaнiтних чинникiв на оргашзм людини. Мiкрофлорa шлунково-кишкового тракту е високочутливою iндикaторною системою, яка реагуе кшьысними i якiсними коливаннями на змши стану здоров'я оргaнiзму. При створенш особливо небез-печних умов для юнування мaкрооргaнiзму настають порушення в якiсному i кiлькiсному склaдi мкрофло-ри. Остaннiм часом виникло та iнтенсивно вивчаеть-ся поняття про дисбактерюз кишечника як про стан,
обумовлений зниженням захисних MexaHi3MiB орга-Шзму.
Виходячи i3 перерахованого вище i стану здоров'я оргашзму людини, хворо! на ЦД 1-го типу, нами ви-вчено яысний i кiлькiсний склад мiкрофлори вмiсту порожнини товсто'! кишки хворих на ЦД 1-го типу в поеднанш з хрошчним гнiйним гайморитом у перь од загострення. Результати вивчення таксономiчного складу мiкрофлори вмiсту порожнини товсто! кишки у пащентав iз ЦД 1-го типу, хворих на хрошчний гншний сину!т, наведенi у табл. 1.
У хворих на ЦД 1-го типу у вмюп порожнини товсто! кишки константними мкрооргашзма-ми е автохтонш облтатш анаеробнi бактерп' роду Bacteroides, Lactobacillus, Bifidobacterium та умов-но-патогенний пептокок. Серед факультативних анаеробних та аеробних мiкроорганiзмiв константними виступають ентеробактери роду Escherihia, у тому чи^ ентеротоксигеннi ешерихи, гриби роду Candida. Додаткова мкрофлора за iндексом по-стiйностi представлена анаеробними бактерiями роду Clostridium i факультативними анаеробними й аеробними ентеробактерiями роду Proteus, Citrobacter, яш часто зустрiчаються. Нечасто вияв-
Таблиця 1. Таксоном1чний склад анаеробноï, факультативноï анаеробноï та аеробноï м1кроб1оти вмсту порожнини товстоï кишки хворих на хронiчний гнйний верхньощелепний сину/'т iз ЦД 1-го типу
Мшрооргашзми Пащенти i3 цукровим дiа-бетом 1-го типу (n = 50) Хворi на ХГГ i3 цукровим дiабетом 1-го типу (n = 47) р
Видше-но шта- MiB 1ндекс постш-ност Частота вияв-лення Видше-но шта-мiв 1ндекс постш-ност Частота вияв-лення
I. Облгатнi анаеробнi бактерп
Bifidobacterium spp. 32 64,00 0,08 24 51,06 0,06 > 0,05
Lactobacillus spp. 43 86,00 0,11 36 76,60 0,10 > 0,05
Bacteroides spp. 50 100,00 0,12 47 100,00 0,12 > 0,05
Peptostreptococcus spp. 9 18,00 0,02 6 12,77 0,01 > 0,05
Peptococcus niger 41 82,00 0,10 38 80,85 0,09 > 0,05
Clostridium spp. 16 32,00 0,04 19 40,43 0,05 > 0,05
II. Факультативн анаеробнi та аеробнi мiкроорганiзми
Escherichia coli 49 98,00 0,12 47 100,00 0,12 > 0,05
E.coli Hly+ 26 52,00 0,06 25 53,19 0,06 > 0,05
E.coli Lae- 0 - - 4 8,51 0,01 -
EHTepoTOKCUHHi ewepuxii 48 96,00 0,12 42 89,36 0,1 > 0,05
Proteus spp. 14 28,00 0,03 20 42,55 0,05 < 0,05
Enterobacter spp. 8 16,00 0,02 11 23,40 0,03 > 0,05
Citrobacter spp. 10 20,00 0,02 12 25,53 0,03 > 0,05
Klebsiella spp. 0 - - 5 10,64 0,01 -
Enterococeus spp. 6 12,00 0,01 4 8,51 0,01 > 0,05
Staphylococcus spp. 38 76,00 0,09 35 74,47 0,09 > 0,05
Streptococcus spp. 0 - - 1 2,13 -
Candida spp. 27 54,00 0,07 25 53,19 0,06 > 0,05
ляють анаеробш обл^атш пептострептококи, ен-теробактер та ентерококи.
У хворих на хрошчний гншний гайморит i3 ЦД 1-го типу поглиблюються змiни автохтонних облиатних анаеробних i факультативних аеробних i анаеробних мiкроорганiзмiв. 1ндекс постiйностi i частота виявлен-ня бiфiдобактерiй знижуеться на 12,94 i 13,33 % вщ-повiдно; лактобактерiй — на 9,40 i 10 %, пептостреп-тококiв — на 5,23 % i вдвiчi, ентерокока — на 3,49 %. Одночасно зростають шдекс постiйностi i частота ви-явлення анаеробних бактерш роду Clostridium — на 7,57 i 25 % вщповщно, умовно-патогенних ентеробактерiй: проте!в — на 14,55 i 66,67 %, ентеробактера — на 7,43 i 50,0 %, цитробактера — на 5,53 i 50,0 %. ^iM того, посилюеться контамiнацiя вмiсту порожнини товсто'! кишки хворих на хрошчний гншний сину!т, асоцшова-ний i3 ЦД 1-го типу, умовно-патогенними ентеробакте-рiями — кпебсiелами i лактонегативними ешерихiями.
Унаслiдок змiн iндексу постшносп i частоти вияв-лення змшена роль рiзних таксонiв. Головна мшробюта вмiсту порожнини товсто! кишки хворих на хрошчний гншний сину!т i3 ЦД 1-го типу представлена бактеро!-дами, патогенними, ентеротоксигенними ешерихiями, умовно-патогенними пептококами, стафтококами, лактобактерiями, дрiжджоподiбними грибами роду
Candida i б1ф1добактер1ями. Додатковою м1кроб1отою виступають умовно-naToreHHi ентеробактери (протей, ентеробактер, цитробактер та iH.).
Невщ'емною часткою вивчення мкроскопи будь-якого бютопу е дослiдження популяцiйного рiвня кожного асоцiанта, що дае можливють здiйснити характеристику спiвiснування представниюв екосистеми «макрооргашзм — мшробюта» i прослiдкувати спрямо-ванiсть 3MiH мшроекологи порожнини товсто! кишки при дестабшзаци мiкробiоти. Крiм того, кiлькiсний склад мшробюти бiотопу дае можливiсть характеризу-вати просторово-харчовi ресурси та умови середовища iснування мiкроорганiзмiв в асощаци. Результати вивчення популяцiйного рiвня, коефiцiенту кiлькiсного домiнування i коефщенту значущостi кожного таксону в асоцшованш мiкробiотi вмiсту порожнини товсто! кишки хворих на хрошчний гншний гайморит у пащ-енпв i3 ЦД 1-го типу наведенi у табл. 2.
Показано, що розвиток i переби хронiчного гнш-ного сину!ту у хворих на ЦД 1-го типу супроводжу-еться рiзнонаправленими змiнами юльюсного складу рiзних за значенням таксошв. При цьому знижуеться на 24,8 % популяцшний рiвень пептострептококiв та зростае цей показник на 20,44 % в умовно-патогенних проте!в. Ентеробактер!!, що контамшують порожнини
Таблиця 2. Популяц1йний р1вень м1кроб1оти вмсту порожнини товстоi кишки хворих на хрошчний гнйний верхньощелепний сину/'т iз ЦД 1-го типу
Мшрооргашзми Пащенти i3 цукровим дiабетом 1-го типу(n = 50) Хворi на ХГГ i3 цукровим дiабетом 1-го типу (n = 47) р
Популяцшний piBeHb (1дКУО/мл) M ± m Кое-фiцiент ктькю-ного домi-нування Кое-фщент значущо- CTi Популяцшний рiвень (1дКУО/мл) M ± m Кое-фiцiент ктькюно-го домi-нування Кое-фщент значу-щост
I. Обл'гатш анаеробнi бактерП
Bifidobacterium spp. 7,19 ± 0,74 58,50 0,07 6,20 ± 0,61 41,71 0,05 > 0,05
Lactobacillus spp. 5,61 ± 0,41 61,30 0,02 5,97 ± 0,32 60,25 0,02 > 0,05
Bacteroides spp. 9,24 ± 0,15 117,42 0,14 9,43 ± 0,27 124,24 0,15 > 0,05
Peptostreptococcus spp. 7,70 ± 0,27 17,63 0,02 6,17 ± 0,29 10,38 0,01 > 0,05
Peptococcus niger 8,97 ± 0,19 93,50 0,11 8,78 ± 0,31 93,54 0,10 > 0,05
Clostridium spp. 8,65 ± 0,21 35,21 0,04 8,41 ± 0,33 44,80 0,06 > 0,05
II. Факультативн анаеробнi та аеробнi мiкроорганiзми
Escherichia coli 9,51 ± 0,17 118,43 0,15 9,63 ± 0,29 126,88 0,15 > 0,05
E.coli Hly+ 8,74 ± 0,14 57,73 0,07 9,54 ± 0,21 59,85 0,07 > 0,05
E.coli Lae- 0 - - 8,71 ± 0,17 9,77 0,01 -
EHTepoTOKCUHHi ewepuxii 8,86 ± 0,23 22,54 0,02 8,97 ± 0,27 105,61 0,12 > 0,05
Proteus spp. 5,04 ± 0,30 61,51 0,08 6,07 ± 0,29 34,03 0,04 <0,05
Enterobacter spp. 9,14 ± 0,21 32,53 0,03 8,69 ± 0,41 26,79 0,03 > 0,05
Citrobacter spp. 8,18 ± 0,24 18,30 0,03 8,73 ± 0,37 29,36 0,03 > 0,05
Klebsiella spp. 0 - - 7,87 ± 0,39 11,03 0,01 -
Enterococeus spp. 9,05 ± 0,09 13,82 0,02 8,61 ± 0,21 9,65 0,01 > 0,05
Staphylococcus spp. 5,68 ± 0,14 54,92 0,06 5,48 ± 0,18 53,77 0,06 > 0,05
Streptococcus spp. 0 - - 3,00 0,84 - -
Candida spp. 5,76 ± 0,17 39,51 0,05 5,37 ± 0,21 37,63 0,04 > 0,05
верхньощелепних пазух хворих на хрошчний гншний сину!т, який розвинувся у хворих на ЦД 1-го типу iз середшм ступенем тяжкостi, досягають високого попу-ляцiйного рiвня (7,87 ± 0,39 — 8,71 ± 0,17 lgKyO/мл).
Розвиток i перебiг хрошчного гнiйного сину!ту у хворих на ЦД 1-го типу призводить до зниження ф!зю-логiчноi' ролi у мiкробiоценозi (за даними коефiцiенту кшьысного домiнування) бiфiдобактерiй на 40,25% i лактобактерiй на 1,74 %, яы мають виняткове значен-ня у нормальному функцюнуванш мiкробноi' екосис-теми. Зменшення у кишковому бiоценозi рiвня по-пуляцiй бiфiдо- i лактобактерш порушують процеси всмоктування поживних речовин, засвоення залiза, кальцiю, вiтамiну D; синтезу та абсорбцй' екзогенних вггамшв; знижуеться активнiсть ряду ферментiв бю-логiчно активних сполук, розвиваеться гшопротеше-мiя i знижуеться колонiзацiйна резистентшсть слизо-во! оболонки шлунково-кишкового тракту, зокрема товсто! кишки [9].
На такому фош зростае кiлькiсть патогенних енте-робактерiй (E.coli Hly+, ентеропатогенних ешерихш) на 5,68 % та умовно-патогенних ентеробактерш на 52,13 %. Облпатна анаеробна мiкрофлора е ключовою складовою мiкробiоценозу порожнини товсто! кишки. Вона виконуе регуляторну функцш, формуе вщно-шення з макроорганiзмом i виконуе основнi ф!зюло-гiчнi функци. Облiгатна анаеробна мiкрофлора кшь-ысним складом переважае факультативну анаеробну та аеробну флору у 10 i бтьше разiв. У хворих на ЦД 1-го типу цей коефщент дорiвнюе 0,66 ум.од., а у хворих на хрошчний гншний сину!т вш зменшуеться на 32,0 %, що свiдчить про глибот порушення мшробюценозу порожнини товсто! кишки i потребуе комплексного лiкування !з залученням засобiв i заходiв для корекцй' порушеного мiкробiоценозу.
Висновки
1. У хворих на цукровий дiабет 1-го типу настае контамшащя порожнини товсто! кишки патогенни-ми (ентеротоксигенними та ентеротоксичними) та умовно-патогенними (бактерiями роду Enterobacter, Citrobacter, Proteus) ентеробактерiями, бактерiями роду Staphylococcus, Peptococcus, Bacteroides, Clostridium, др1жджопод1бними грибами роду Candida; а також ель мшащя !з цього бютопу у частинi (14,0—36,0 %) хворих автохтонних облпатних анаеробних найважливiших за представництвом у мiкробiоценозi та мультифункцю-нальною роллю у щдтримщ мшроеколопчного гомео-стазу бактерiй роду Bifidobacterium i Lactobacillus.
2. Головна (резидентна, шдигенна) мiкробiота порожнини товсто! кишки у хворих на хрошчний гншний сину!т !з ЦД 1-го типу представлена облпатними анаеробними бактерiями роду Bacteroides, Peptococcus niger, Lactobacillus i Bifidobacterium, а також факульта-тивними анаеробними та аеробними бактерiями роду Escherichia, ентеропатогенними кишковими палич-ками, стафтококами, ентеротоксигенними ешери-х!ями (E.coli Hly+) i др1жджопод1бними грибами роду Candida.
3. У хворих на хрошчний гншний сину!т на фон! цукрового дiабету 1-го типу посилюеться контамшащя порожнини товсто! кишки патогенними та умовно-па-тогенними ентеробактерiями, що може призводити до шдвищення штоксикаци за рахунок ендо- та екзоток-сишв цих мiкроорганiзмiв.
4. За популяцшним рiвнем, коефiцiентом кшьыс-ного домшування i коефiцiентом значущостi провщ-ними мiкроорганiзмами у формуваннi мшробюценозу порожнини товсто! кишки хворих на хрошчний гншний сину!т виступають анаеробнi i аеробнi кишков! па-лички, ентеротоксигеннi ешерихй', аеробнi бактеро!ди та пептококи.
Роль шших мiкроорганiзмiв, у тому числ! 6!ф!до- i лактобактерiй суттево знижена. Популяцшний рiвень анаеробних мiкроорганiзмiв (коефiцiент 0,5 ум.од.) знижений пор1вняно з факультативними анаеробними та аеробними бактерiями.
Перспективи подальших дослвджень. Одержат результата е пдставою для вивчення ефективноста ви-користання 6!ф!до- i лактовмiсних про6!отик1в у комплексному л^ванш хворих на цукровий дiабет 1-го типу, а також е основою для вивчення клшчного пе-ребiгу та оптимiзацi! лiкування запальних захворювань лор-органiв, зокрема хрон!чних гншних та гн!йно-по-л!позних сину!т!в, у хворих на цукровий дiабет з вико-ристанням про6!отик!в.
Список л^ератури
1. Бактериально-грибковые ассоциации кишечника в условиях колонизации дрожжеподобными грибами рода Candida / О.В. Бухарин, А.В. Валышев, Н.Б. Перунова [и др.]//Журн. микробиологии. — 2002. — № 5. — С. 45-48.
2. Бондаренко В.М., Грачова Н.М., Мацулевич Т.В. Дис-бактериозы кишечника у взрослых. — М.: Медицина, 2003. — 217 с.
3. Дисбюз кишечнику в дiабетологü'/ [Сидорчук 1.Й., Ля-шук Р.П., Пашковська Н.В. та т.]. — Чертв^: Мед. утвер-ситет, 2006. — 120 с.
4. Дисбактериозы как гигиеническая проблема / [Савчен-ков М., Рахманин Ю., Попкова С., Муратов В.]//Гигиена и санитария. — 2008. — № 2. — С. 43-46.
5. Ершова И.Б. Спорные проблемы дисбактериоза: советы практическому врачу / И. Ершова, А. Высоцкий, В. Ткачен-ко // Здоровье ребенка. — 2008. — № 2. — С. 74-76.
6. Митрохин С.Д. Дисбактериоз: современный взгляд на проблему / С.Д. Митрохин // Инфекц. и антимикробная терапия. — 2000. — № 5. — С. 144-148.
7. Характеристика микроорганизмов, колонизирующих кишечник человека/Б.А. Ефимов, Н.Н. Володин, Л.И. Кафар-ская [и др.]//Журн. микробиологии. — 2000. — № 5. — С. 98104.
8. Шендеров Б.А. Медицинская микробная экология: некоторые итоги и перспективы исследований / Б.А. Шендеров // Вестник Российской АМН. — 2005. — № 12. — С. 13-17.
9. Широбоков В.П., Янковський Д.С., Димент Г.С. Мжробна екологiя людини з кольоровим атласом (навчальний поабник). — К..: ТОВ «Червона Рута-Турс», 2009. — 312 с.
Отримано 27.01.15 Ж
Мазур О.А., Пашковская Н.В., Левицкая С.А., Плаксивый А.Г., Калуцкий И.В., Яковец К.И., Сапунков О.Д. Буковинский государственный медицинский университет, г. Черновцы
КАЧЕСТВЕННЫЙ И КОЛИЧЕСТВЕННЫЙ СОСТАВ МИКРОБИОТЫ СОДЕРЖИМОГО ПОЛОСТИ ТОЛСТОЙ КИШКИ У ПАЦИЕНТОВ С САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ 1-го ТИПА, БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКИМ ГНОЙНЫМ ГАЙМОРИТОМ
Резюме. Проведено исследование качественного и количественного состава микробиоты содержимого полости толстого кишечника у 50 пациентов с сахарным диабетом (СД) 1-го типа и 47 пациентов с хроническим гнойным гайморитом и СД 1-го типа в возрасте от 18 до 44 лет. Полученные данные свидетельствуют о том, что у больных с хроническим гайморитом и СД 1-го типа доминирующими микроорганизмами являются анаэробные бактероиды и аэробные кишечные палочки. По популяционному уровню, коэффициенту количественного доминирования и коэффициенту значимости установлен существенный дефицит важнейших по представительству в составе толстокишечного биоценоза человека и мультифункциональ-ной роли в поддержке микроэкологического гомеостаза автохтонных облигатных анаэробных бактерий рода Bifidobacterium на 41,3 % и Lactobacillus на 51,3 %. На фоне выраженного дефицита облигатных, физиологически полезных в биоценозе толстой кишки бифидо- и лактобактерий растет популяцион-ный уровень бактероидов на 18,8 %, пептококков — на 64,9 %, клостридий — на 88,0 %, кишечных палочек — на 28,7 %, протея — на 57,0 %, стафилококков — на 71,1 %, дрожжеподобных грибов рода Candida — на 92,0 %. Бактерии, которые конта-минируют полость толстой кишки пациентов с хроническим гайморитом, больных СД 1-го типа, — патогенные (E.coli Hly+ и энтеропатогенные штаммы) и условно-патогенные энтеро-бактерии (Enterobacter, Citrobacter, Proteus) достигают высокого популяционного уровня, в основном за счет СД 1-го типа, что способствует нарушению ведущих функций микрофлоры толстой кишки.
Полученные результаты являются основой для изучения клинического течения и оптимизации лечения воспалительных заболеваний лор-органов, в том числе хронических гнойных и гнойно-полипозных синуитов, у пациентов с СД 1-го типа с использованием бифидо- и лактосодержащих пробио-тиков.
Ключевые слова: нормальная микрофлора, толстая кишка, гайморит, сахарный диабет 1-го типа.
Mazur O.A., Pashkovskaia N.V., Levitskaia S.A., PlaksivyiA.G., KalutskyiI.V., YakovetsK.I., SapunkovO.D. Bucovinean State Medical University, Chernivtsi, Ukraine
QUANTITATIVE AND QUALITATIVE COMPOSITION OF COLONIC CONTENT MICROBIOTA IN DIABETES MELLITUS TYPE 1 PATIENTS WITH CONCOMITANT CHRONIC PURULENT MAXILLARY SINUSITIS
Summary. There was performed a quantitative and qualitative assay of colonic content microbiota in 50 patients with diabetes mellitus (DM) type 1 and 47 patients with chronic purulent maxillary sinusitis and DM type 1 aged from 18 to 44 years old. The obtained data confirms that anaerobiotic bacteroides and aerobiotic coliform bacterium prevail in patients with chronic purulent maxillary sinusitis and DM type 1. by population level, quantitative majority coefficient and coefficient of importance there was determined a significant deficit of autochthon obligate Bifidobacterium and Lactobacillus in 41.3 and 51.3 %, respectively, by representation in human colonic biotic community and multiple role in microecological homeostasis support. Under the significant deficit of obligate physiologically useful for colonic biotic community Bifidobacteriums and Lactobacteriums there is determined the population increase of the level of bacteroides — 18.8 %, peptococcus — 64.9 %, clostridium — 88.0 %, coliform bacterium — 28.7 %, Proteus — 57 %, staphylococcus — 71.1 %, yeast-like fungiCandida — 92.0 %. Pathogenic (E.coli Hly+ and enteropathogenis strains) and opportunistic pathogenic bacterium (Enterobacter, Citrobacter, Proteus) contaminating colonic cavity in patients with chronic purulent maxillary sinusitis and DM type 1 achieve a high population level, mostly due to diabetes mellitus type 1 promoting the impairment of main colonic microflora functions.
The obtained results could be a basis for studying a clinical course and optimization of treatment of inflammatory diseases of ear, nose, throat, including chronic purulent and purulent polypous sinusitis in patients with DM type 1 using lacto- and bifidobacteriums.
Key words: health biotic community, colon, sinusitis, diabetes mellitus type 1.
