CC BY
39
УДК 616.345-008.85:616.379-008.64]-036.17 DOI: 10.22141/2224-0721.5.77.2016.78756
МАЗУР О.О., ПЛАКСИВИЙ О.Г., ПАШКОВСЬКА Н.В., БЛООКА S.O.
Вищий державний навчальний заклад «Буковинський державний медичний унверситет», м. ЧернвцЬ Украна
СТАН МкРОБЮТИ ПОРОЖНИНИ ТОВСТОГО КИШЕЧНИКА У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДiАБЕТ 1-го ТИПУ ЗАЛЕЖНО BiA ТЯЖКОСТ КЛЮЧНОГО ПЕРЕБ^У
Резюме. Вступ. Цукровий д1абет (ЦД) 1-го типу призводить до розвитку та несприятливого точного перебегу хрончних запальних захворювань, у тому числi i лор-орган1в. Мета дослдження: вивчити видовий склад i популяцйний рiвень мiкрофлори вмсту порожнини товсто! кишки хворих на ЦД 1-го типузалежно вд тяжкост його ключного переб¡гу. Матерiали i методи. Бактер'юлопчним i мколопчним методами проведено обсте-ження вм'юту порожнини товсто! кишки у 50 хворих на ЦД 1-го типу вком вд 15 до 60 рок1в, середнього i тяжкого ступенiв клiнiчного переб¡гу, а також у 30 практично здоровихлюдей такого ж шку, як вважали себе здоровими i не хворли на будь-яку патолопю протягом останн1х 6 мЬящв. З 50 хворих у 39 д1агностований ЦД тяжко!форми, а в11 — клмчний перебг середнього ступеня тяжкосл. Результати. При середньому i тяжкому переб¡гу ЦД 1-го типу у вмст порожнини товсто! кишки формуеться дефцит автохтонних, найважливших за представництвом у товстокишковому мiкробiоценозi анаеробних бактерй роду Bifidobacterium, Lactobacillus, Peptostreptococcus, Enterococcus. На такому тл настае контамнац1я порожнини товсто!кишки патогенними (E.coli Hly+, ентеропа-тогенн кишковi палички) та умовно-патогенними (Enterobacter, Citrobacter, Serratia, Proteus) ентеробактер1я-ми, а також умовно-патогенними бактерiями роду Bacteroides, Clostridium, P.niger, Staphylococcus i држджо-под1бними грибами роду Candida, шо досягають високого популяцйного р'вня. Висновки. У мiкробiоценозi порожнини товсто! кишки хворих на ЦД 1-го типу суттево зростае рiвень ентеротоксигенних i ентеротоксичних (61,38 %) та умовно-патогенних бактерй (71,24 %). Змна видового складу, ндексудомнування Бергера — Паркера, ндексу посттност призводить до змни ролi кожного компонента м 'кроб 'юценозу порожнини товсто! кишки хворих на ЦД 1-го типу як iз середам, так i бльшою м'рою з тяжким ступенем переб¡гу. У хворих на ЦД 1-го типу середнього та тяжкого переб¡гу в порожнин товсто! кишки вщзначаеться виражений (р < 0,05-0,001) дефцит облгатних бактерй роду Bifidobacterium — на 50,04 %, Lactobacillus — на 34,82 %, Peptostreptococcus — на 16,0 %, Enterococcus — на 11,68 %. Зпоглибленням тяжкостключного переб¡гупосилюетьсядефциттапро-гнозуеться чтка картина зниження рол1 б1фдо- та лактобактерй у товстокишковому м1кроб1оценоз1. Отриман1 дан1 е п'щставою для вивчення ефективност проб1отик1в у комплексному л1куванн1 хворих на ЦД 1-го типу до, псля та через 3 мсяц псля л1кування на основ1 анализу видового складу i популяцйного р 'тня м1крофлори вмсту порожнини товсто! кишки, а також для розробки л1кувально! тактики гнйних сину'тв у пац1ен~пв з ЦД 1-го типу iз включенням у схеми комплексного л1кування проб1отик1в.
Ключовi слова: цукровий д1абет 1-го типу, м1крофлора, товста кишка, дисб'юз, кл1н1чний переб1г.
' £ ® Оригинальные исследования
/Original Researches/
International journal of endocrinology
Вступ
Дисбюз кишечника — це клштэ-лабораторний синдром, в основi якого е змши яюсного i кшьысного складу мшрофлори кишечника з розвитком метабо-лiчних та iмунологiчних зрушень, яю на тш цукрового дiабету (ЦД) 1-го типу призводять до виникнення, розвитку та несприятливого ктшчного переб^у бшьшосл захворювань, у тому чи^ i лор-оргашв [2, 5, 6].
Слизова оболонка верхшх дихальних шляхiв е першим захисним бар'ером мiж навколишшм i внутрш-шм середовищем людини. II стан разом з функщональ-ною спроможнютю слизово! оболонки товсто! кишки визначають ризик виникнення захворювань як лор-
оргашв, так i оргашзму загалом. Чинники мюцевого iMyHireTy та стан мшробюти товстого кишечника при запальних захворюваннях верхшх дихальних rnraxiB на xni ЦД 1-го типу вивчеш недостатньо [1].
Адреси для листування з авторами: Мазур Ольга Олександрiвна E-mail: [email protected] Плаксивий Олександр Григорович E-mail: [email protected]
© Мазур О.О., Плаксивий О.Г., Пашковська Н.В.,
Бтоока 1.О., 2016 © «М1жнародний ендокринолопчний журнал», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
Значна частина мкрофлори тта людини (понад 60 %) заселяе рiзнi вiддiли шлунково-кишкового тракту [9]. Товста кишка е основним резервуаром мкробю-ти людини в цшому та травного тракту зокрема. Склад нормально! мкрофлори товсто! кишки надзвичайно складний (17 родин, 45 родiв i понад 400 видiв мкро-органiзмiв). Разом i3 тим стабiльнiсть видового складу i ii фiзiологiчних функцiй тдтримуеться складними механiзмами симбiозу з мкрооргашзмом, який сфор-мувався у процеш тривало! адаптацй' спiльного юну-вання у формi едино! екологiчноi' системи [4, 10].
Кишечний мiкробiоценоз людини характеризуемся сво!м унiкальним видовим складом та кшьысним представництвом i змiнюеться при рiзноманiтних па-толопчних станах, пов'язаних з iмуносупресiею (ЦД, онкозахворювання, променева терапiя, прийом ан-тибiотикiв i препаратiв стеро!дних гормошв, iмуно-супресивних препаратiв, трансплантацiя, оперативш втручання та хронiчнi гнiйнi запальш процеси), що призводить до дисбюзу кишечника [2, 4, 6].
У будь-якому бюценоз^ у тому чи^ у товстiй киш-цi, домшують представники автохтонно! облiгатно! мiкрофлори, якш вiдведена провiдна роль у шдтрим-цi симбiотичних вiдношень мiж оргашзмом людини та мiкрофлорою, а також у регуляци мiжмiкробних вщ-ношень, ця мiкрофлора е ключовою складовою мкро-бiоценозу [6—8, 10].
Головна мкрофлора товсто! кишки включае у себе облкатш анаеробнi бактерй' родiв Bifidobacterium, Bac-teroides, Lactobacillus, Propionibacterium, Peptostrepto-coccus, а також факультативш анаеробш та аеробнi бактерй' роду Escherichia, Enterococcus. До додатково! мкрофлори товсто! кишки вiдносять анаеробнi бактерй роду Peptococcus, Clostridium, Eubacterium, Fusobacte-rium, факультативш анаеробш та аеробш бактерй роду Staphylococcus, Citrobacter, Proteus, Enterobacter, Pantotea, Edwardsiella, Klebsiella, iншi ентеробактери [7].
Мкрофлора товсто! кишки виконуе понад 22 важ-ливих функци [2, 5, 6]. При зниженш у кишковому бю-ценозi рiвня бактерiй роду Bifidobacterium i Lactobacillus та !х бюлопчно! активностi порушуються процеси всмоктування поживних речовин, засвоення мкроеле-ментiв та екзогенних вггамшв, знижуеться активнiсть ряду ферментав i бiологiчно активних речовин, сутте-во знижуеться колонiзацiйна резистентшсть слизових оболонок шлунково-кишкового тракту, що сприяе роз-витку iнфекцiйно-запальних захворювань [2, 3, 7, 8].
У хворих на ЦД 1-го типу спостеркаеться значне зниження реактивностi оргашзму, що також призводить до тяжкого перебку хронiчних захворювань, зокрема хрошчних гнiйних сину!тiв [11]. Вплив ЦД 1-го типу на перебк патологiчних процесiв обумовлений глибокими порушеннями майже вшх видiв обмшу речовин i пригнiченням iмунологiчного захисту оргашз-му [16].
Лкування бiльшостi оториноларингологiчних захворювань з використанням маншуляцш супроводжу-еться вщчуттям болю рiзно! iнтенсивностi. Негативнi емоци на больовий синдром особливо небезпечш за на-
явност супутнiх захворювань, зокрема ЦД 1-го типу [15]. При цьому порушуються практично вш види обмь ну речовин, характерним е ураження бтьшосп органiв i систем органiзму, що в подальшому призводить до ви-никнення тяжких ускладнень i високо! летальностi хворих [12—14]. Порушення регенераторно! функцй тканин, послаблення фагоцитарно! активност макрофагiв i лейкоцилв та зниження захисного бар'еру слизових оболонок сприяють посиленню адгези мiкроорганiзмiв та формуванню хронiчних вогнищ шфекци, зокрема в пiднебiнних мигдаликах i приносових пазухах [11].
Перераховане вище свiдчить про необхiднiсть ви-вчення яысного та кiлькiсного складу мкрофлори товсто! кишки хворих на ЦД 1-го типу з метою вдоско-налення дiагностики та л^вально! тактики не ттьки основного, а також супутшх захворювань (запальних процесiв лор-органш) [3, 8].
Мета дослщження: вивчити видовий склад i популя-цшний рiвень мiкрофлори вмiсту порожнини товсто! кишки хворих на цукровий дiабет 1-го типу залежно вiд тяжкост його клiнiчного перебiгy
Матерiал i методи
Бактерiологiчним i мiкологiчним методами проведено обстеження вмюту порожнини товсто! кишки у 50 хворих на ЦД 1-го типу вком вщ 15 до 60 роыв, середнього i тяжкого ступенiв клшчного перебiгу, а також у 30 практично здорових людей такого ж вку, яы вважали себе здоровими i не хворiли на будь-яку па-тологiю протягом останшх 6 мiсяцiв. 1з 50 хворих у 39 дiагностований ЦД тяжко! форми, а в 11 — ктшчний перебк середнього ступеня тяжкость
Проби вмiсту порожнини товсто! кишки (приблиз-но 3—5 г) iз стерильно! емальовано! тарiлки набирали iз середнiх порцiй стерильним (автоклавованим) дерев'яним шпателем у стерильнi, ретельно вимип пе-нiцилiновi флакончики. Забраний матер1ал невщклад-но направляли для бактерюлопчного i мiкологiчного дослiдження у лабораторш клiнiчно! iмунологi! i мь кробiологi! кафедри клiнiчно! iмунологi!, алергологи та ендокринологи Буковинського державного медич-ного унiверситетy Результати враховували ттьки в тих випадках, коли термш в!д взяття свiжого матерiалу до його бактерюлопчного дослщження не перевищу-вав двi години.
Вмiст товсто! кишки у стерильних умовах зважу-вали на стерильному вощеному папер^ вщбирали 0,01 г у стерильну пробiрку i додавали до нього 9,9 мл стерильного фiзiологiчного розчину натрш хлориду, одержуючи розведення матер1алу 1 : 10 (10-1). 1з цiе! сумiшi вмiсту товсто! кишки готували ряд послщов-них сершних десятикратних розведень вiд 10-2 до 10-11 у стерильному iзотонiчному розчиш натрiю хлориду. Вiдразу ж iз кожного розведення вщбирали стерильною мкропшеткою 0,01 мл зависi мiкробiв, наносили на сектори твердого оптимального для кожного роду/ виду мкроба поживного середовища i рiвномiрно роз-подiляли матерiал стерильним шпателем на поверхш середовища.
Пошви виставляли для росту i розмноження мшро-opraHi3MiB. Факультативнi анаеробнi та аеробш мшро-органiзми iнкубували у термостата (температура 37 °C) протягом 24—48 годин. Облиатш анаеробнi бактери' вирощували у стацiонарному анаеростатi СО2 incubator T-125 фiрми ASSAB (Швецiя) протягом 5—7 дiб. Пiсля цього шдраховували типовi i не зовсiм raroBi пiдозрiлi колони' для кожного роду/виду мiкроорганiзмiв. 1з ко-лонiй одержували чистi культури облiгатних та фа-культативних анаеробних i аеробних мiкроорганiзмiв. Для встановлення належностi бактерiй до вщповщ-ного роду або виду визначали ïx основнi властивостi. Щ властивостi стосуються мiкроскопiчноï морфоло-riï, тинкторiальниx особливостей, характеру колонiй i культивування, процешв обмiну речовин (бiоxiмiчноï характеристики). При iдентифiкацiï бактерiй викорис-товували «Визначник бактерiй БерджЬ> (1997) та «Змь ни в таксономи' i номенкпатурi бактерш» (2004).
Враховуючи те, що число бактерiй та дрiжджопо-дiбниx грибiв роду Candida на одиницю маси (грам) вмюту порожнини товсто! кишки досягае мтьйошв, мiльярдiв мiкробниx одиниць, для зручност викладу матерiалу i математично-статистичного опрацюван-ня використовували десятковi логарифми юльыс-ного показника вирощених колонiй мiкроорганiзмiв (lg КУО/г.)
Ентеробактери' вирощували на селективних се-редовищах Ендо, Левша, Плосюрева, стафтоко-ки — на кров'яному м'ясо-пептонному агарi (КМПА) та середовищi Чапмена — Бериса, жовтково-сольово-му МПА за Чистовичем, молочно-сольовому МПА; ентерококи — на жовчно-кров'яному МПА Беленького; дрiжджоподiбнi гриби роду Candida — на твердому середовищi Сабуро та рисовому середовищi Левино!; анаероби — на кров'яному агарi Цейслера, кров'яному агарi для бактерощв; лактобактери' — на середовищi Ленцнера; бiфiдобактерiï — на середовищi Блаурока на печiнковому вiдварi i на модифшованому середови-щi Блаурока iз додаванням до середовища азиду натрш (100 мг/л).
Одержанi результати вивчення яысного i юльыс-ного складу мшрофлори вмiсту порожнини товсто! кишки пiддавалися математично-статистичному ана-лiзу за допомогою стандартного пакета прикладних програм для медико-бiологiчниx дослiджень на персональному комп'ютерi iз застосуванням Microsoft Office для Windows XP.
Результати
Стушнь тяжкостi перебiгу ЦД 1-го типу залежить не ттьки вiд порушень вуглеводного обмiну, а також вiд ступеня порушень функцш iншиx органiв i систем — iмунноï, нервово!, кардiоваскулярноï та ш Об-стежених хворих розподтили на двi групи: з середньо-тяжкою (11 хворих) i тяжкою (39 хворих) формами перебиу.
При перебиу середньо! тяжкостi ЦД 1-го типу у вмю-тi порожнини товсто! кишки формуеться дефiцит авто-хтонних, найважливiшиx за представництвом у товсто-
кишковому мiкробiоценозi анаеробних бактерш роду Bifidobacterium — на 37,84 %, Lactobacillus — на 30,86 %, Peptostreptococcus — на 5,39 %, Enterococcus — на 12,39 %. При цьому зростае популяцшний рiвень умовно-пато-генних бактерш роду Bacteroides — на 11,70 %, P.niger — на 42,70 %, E.coli — на 35,15 %, Proteus — на 28,90 %, Staphylococcus — на 79,20 %, дрiжджоподiбних гри-бiв роду Candida. У порожниш товсто! кишки хворих на ЦД 1-го типу iз середньою формою тяжкост бактери роду Clostridium, патогенш (E.coli Hly+) та умовно-патогеннi (Enterobacter, Citrobacter, Serratia) досягають високого популяцшного рiвня.
Змiна якiсного складу мiкробiоти будь-якого бюто-пу завжди супроводжуеться змшами кiлькiсного складу представникiв товстокишкового мшробюценозу.
Мiкробiота вмiсту порожнини товсто! кишки хворих на ЦД 1-го типу тяжкого ступеня перебиу характеризуемся бтьш глибокими порушеннями видового складу, яы стосуються елiмiнацii, у частини хворих, бактерiй роду Bifidobacterium (74,36 %), Lactobacillus (17,45 %), Peptostreptococcus (69,34 %), E.coli (2,56 %), Enterococcus (59,45 %).
На такому rai настае контамшацгя порожнини товсто! кишки патогенними (E.coli Hly+, ентеропатоген-ш кишковi палички (ЕПКП)), умовно-патогенними (Enterobacter, Citrobacter, Serratia, Proteus) ентеробакте-рiями, а також умовно-патогенними бактериями роду Clostridium, Staphylococcus i дрiжджоподiбними грибами роду Candida. Значно зростае кшьтсть умовно-пато-генних бактерiй роду Bacteroides — на 12,43 %, P.niger — на 43,98 %, E.coli — на 33,61 %, Proteus — на 39,09 %, Staphylococcus — на 77,37 % i дрiжджоподiбних грибiв роду Candida — на 74,76 %.
Результати вивчення видового складу i популяцшного рiвня мшробюти вмiсту порожнини товсто! кишки хворих на ЦД 1-го типу залежно в!д тяжкост клшч-ного перебiгу наведеш в табл. 1.
Обговорення
Середнш ступiнь тяжкостi ЦД 1-го типу супроводжуеться контамшащею порожнини товсто! кишки хворих патогенними (E.coli Hly+, ЕПКП) та умовно-патогенними (бактери роду Enterobacter, Citrobacter, Serratia, Proteus) ентеробактергями, бактериями роду Clostridium, Staphylococcus, P.niger, що змшюе видовий склад мшробюти бiотопу. Домiнантними мшрооргашз-мами у вмюп порожнини товсто! кишки хворих на ЦД 1-го типу середнього ступеня тяжкост стають бактери роду Bacteroides, E^eiichia, Proteus, Staphylococcus, Lactobacillus, Peptococcus, Bifidobacterium, Peptostreptococcus, ентеротоксигенш ешерихи i дрiжджоподiбнi гриби роду Candida на вщмшу в!д резидентних бактерш.
Змша видового складу, шдексу домiнування Бергера — Паркера, шдексу постшноста, коефщента кiлькiсного домiнування i коефiцiента значущост призводить до змiни ролi кожного компонента мшро-бiоценозу порожнини товсто! кишки хворих на ЦД 1-го типу як iз середшм, так i бiльшою мiрою з тяжким ступенем перебiгу.
о
Таблица 1. Пор1вняльн1 даш видового складу / популяцШного р/вня ммробюти вм'юту порожнини tobctoi кишки хворих на цукровий д1абет
1-го типузалежно в'щ тяжкосл nepeöiry
<
I
ü тз
0 >
1
s<
0)
I
>
о
I
о §
ф о
<
"Ö I
Q >
--J --J
м о
Показник Практично здоров1 люди (n = 30) Середньотяжка форма ЦД (п = 11) Тяжка форма ЦД (п = 39)
S О 1ёЕ Ii2 о S а i- o о X >s ■p о о с g 0) ч X ккд S О Ii2 О S с.й а 1П ККД Р Популяцмний pieeHb, Ig КУО/г, М ± m 1П ККД Р Pi
1. OöniraTHi анаеробш бактерч
Bifidobacterium spp. 10,90 ±0,41 100,00 149,93 7,32 ± 0,61 81,82 77,46 <0,05 6,71 ± 0,49 25,64 21,86 < 0,05 >0,05
Lactobacillus spp. 8,48 ±0,11 100,00 126,00 6,48 ± 0,47 90,91 76,21 <0,05 6,29 ± 0,39 82,05 65,58 < 0,01 >0,05
Bacteroides spp. 8,12 ± 0,10 100,00 120,00 9,07± 0,17 100,00 117,34 <0,05 9,17 ± 0,24 100,00 116,65 < 0,05 >0,05
P. nig er 6,23 ±0,12 14,89 13,78 8,89± 0,17 90,91 104,55 <0,05 8,97± 0,14 76,92 87,67 < 0,01 >0,05
Peptostreptococcus spp. 8,41 ±0,14 93,06 93,06 7,98± 0,12 63,64 65,7 <0,05 7,05± 0,15 5,13 4,73 < 0,01 >0,05
Clostridium spp. 0 - - 7,89 ± 0,53 27,27 27,83 <0,05 8,31 ± 0,36 30,77 32,49 - >0,05
2. Факультативы'! анаеробш та aepoÖHi шкрооргашзми
E.coli 7,14 ± 0,12 100,00 106,09 9,65± 0,12 100,00 124,84 <0,001 9,54± 0,16 97,44 118,12 < 0,001 >0,05
E. coli Hly+ 0 - - 8,69± 0,12 54,55 61,38 - 8,68 ±0,11 58,97 65,04 - >0,05
EllKn 0 - - 0 - - - 8,89± 0,12 25,04 28,96 - —
Proteus spp. 3,53 ±0,09 51,06 26,78 4,55 ± 0,27 100,00 58,86 <0,05 4,91 ± 0,29 92,31 57,59 < 0,05 >0,05
Enterobacter spp. 0 - - 8,74± 0,16 36,36 41,11 - 8,93± 0,19 23,08 26,16 - >0,05
Citrobacter spp. 0 - - 8,89± 0,18 18,18 20,91 - 9,15 ± 0,23 10,26 11,93 - >0,05
Klebsiella spp. 0 - - 0 - - - 8,87± 0,12 17,95 20,23 - —
Serratia spp. 0 - - 8,72± 0,14 18,18 20,51 - 8,75 2,56 2,86 - —
Enterococcus spp. 8,89 ±0,15 70,21 92,74 7,19 ± 0,10 27,27 27,91 <0,001 7,96± 0,10 10,26 10,38 < 0,001 >0,05
Staphylococcus spp. 3,27 ±0,15 14,89 7,23 5,86 ± 0,07 100,00 75,81 <0,001 5,80 ± 0,07 69,23 51,02 < 0,001 >0,05
Candida spp. 3,17 ± 0,16 17,02 8,02 5,37 ± 0,06 54,55 37,9 <0,001 5,54 ± 0,07 53,85 37,91 < 0,001 >0,05
Зниження функцюнально! ролi у мiкробiоценозi бютопу та у мiкроекологiчнiй системi Bifidobacterium, Lactobacillus, Peptostreptococcus, Bacteroides, Enterococcus призвело до суттевого зростання у мiкробiоценозi по-рожнини товсто! кишки хворого на ЦД 1-го типу iз се-редньою формою тяжкост перебiгу умовно-патогенних P.niger — у 7,59 раза, E.coli — на 17,67 %, Proteus — у 2,20 раза, Staphylococcus — у 10,49 раза i дрiжджоподiбних грибiв роду Candida — у 4,73 раза. Значну роль у тов-стокишковому мiкробiоценозi таких хворих вщграють патогенш (61,38 %) та умовно-патогенш (71,24 %) ен-теробактери та клостриди.
У хворих на ЦД 1-го типу iз тяжкою формою перебь гу у порожнинi товсто! кишки вщзначаеться виражений (р < 0,05—0,001) дефщит автохтонних облiгатних бак-терiй роду Bifidobacterium — на 50,04 %, Lactobacillus — на 34,82 %, Peptostreptococcus — на 16,0 %, Enterococcus — на 11,68 %. Бактери, як! контамшували порожнину товсто! кишки хворих на ЦД 1-го типу iз тяжким пе-ребйом: патогенш (E.coli, ентеропатогенш ешерихи), умовно-патогенш (Enterobacter, Citrobacter, Klebsiella, Serratia, Proteus) ентеробактери, а також умовно-пато-генш бактери роду Clostridium, Staphylococcus i дрiжджо-подiбнi гриби роду Candida.
Висновки
1. Змша видового складу, шдексу домiнування Бергера — Паркера, шдексу постшносп, коефщен-та кiлькiсного домiнування i коефщента значущостi призводить до змiни ролi кожного компонента мшро-бiоценозу порожнини товсто! кишки хворих на ЦД 1-го типу як iз середшм, так i бiльшою мiрою з тяжким перебйом.
2. У мiкробiоценозi порожнини товсто! кишки хворих на ЦД 1-го типу iз середньою та тяжкою формою перебйу суттево зростае рiвень ентеротоксигенних i ен-теротоксичних (61,38 %) та умовно-патогенних бакте-рiй (71,24 %): P.niger — у 7,59 раза, E.coli — на 17,67 %, Proteus — у 2,20 раза, Staphylococcus — у 10,49 раза i дрiжджоподiбних грибiв роду Candida — у 4,73 раза.
3. У хворих на ЦД 1-го типу середнього та тяжкого перебйу в порожниш товсто! кишки вщзначаеться виражений (р < 0,05—0,001) дефщит облйатних бак-терш роду Bifidobacterium — на 50,04 %, Lactobacillus — на 34,82 %, Peptostreptococcus — на 16,0 %, Enterococcus — на 11,68 %. З поглибленням тяжкост ктшчного перебйу посилюеться дефщит та прогнозуеться чпка картина зниження ролi бiфiдо- та лактобактерш у тов-стокишковому мшробюценозь
Перспективи подальших дослiджень: вивчити ефектившсть пробiотикiв у комплексному лiкуваннi хворих на ЦД 1-го типу до, тсля та через 3 мюящ тсля лiкування на основi аналiзу видового складу i популя-цшного рiвня мiкрофлори вмiсту порожнини товсто! кишки. Розробити лшувальну тактику гншних сину!тiв у пацiентiв з ЦД 1-го типу iз включенням у схеми комплексного лшування пробютитв.
Конфл^ iHTepeciB. Автори констатують вщсутшсть конфлiкту iнтересiв при пiдготовцi статп.
Список лiтератури
1. Мазур О. О. Стан MKpo6iomu порожнини товстого кишечника у хворих на цукровий dia6em 1-го типу залеж-но eid вку та тривалостi захворювання / О.О. Мазур, О.Г. Плаксивий, Н.В. Пашковська, 1.О. Биоока // Мiжна-родний ендокринологiчний журнал. — 2016. — № 3(75). — С. 19-24.
2. Гавриленко О.М. Мiкробiоценоз niднебiнних мигдали-кiв у дтей, хворих на цукровий дiабет 1 типу, з наявнiс-тю хронiчного тонзилту / О.М. Гавриленко, А.А. Лайко, О.М. Головня // Журнал вушних, носових i горлових хвороб. — 2014. — № 5. — С. 49-54.
3. Conlon M., Bird A. The impact of diet and lifestyle on gut microbiota and human health //Nutrients. — 2014. — Vol. 7. — P. 17-44.
4. Mejia-Leön M.E., de la Barca C. Diet, microbiota and immune system in type 1 diabetes development and evolution // Nutrients. — 2015. — Vol. 7(11). — P. 9171-9184.
5. Gülden E., Wong F.S., Wen L. The gut microbiota and Type 1 Diabetes // Clin. Immunol. — 2015. — Vol. 159(2). — P. 143-153.
6. He C., Shan Y., Song W. Targeting gut microbiota as a possible therapy for diabetes // Nutr. Res. — 2015. — Vol. 35(5). — P. 361-367.
7. Wen L., Ley R.E., Volchkov P.Y. et al. Innate immunity and intestinal microbiota in the development of type 1 diabetes // Nature. — 2008. — Vol. 455. — P. 1109-1113.
8. Vaarala O. Is the origin of type 1 diabetes in the gut?// Immunol. Cell Biol. — 2012. — Vol. 90. — P. 271-276.
9. Vaarala O., Atkinson M.A., Neu J. The «perfect storm» for type 1 diabetes: The complex interplay between intestinal microbiota, gut permeability, and mucosal immunity // Diabetes. — 2008. — Vol. 57. — P. 2555-2562.
10. Virtanen S.M., Nevalainen J., Kronberg-Kippilä C. et al. Food consumption and advanced ß cell autoimmunity in young children with HLA-conferred susceptibility to type 1 diabetes: A nested case-control design // Am. J. Clin. Nutr. — 2012. — Vol. 95. — P. 471-478.
11. Davis-Richardson A., Triplett E. A model for the role of gut bacteria in the development of autoimmunity for type 1 diabetes // Diabetologia. — 2015. — Vol. 58. — P. 1386-1393.
12. Giongo A., Gano K.A., Crabb D.B. et al. Toward defining the autoimmune microbiome for type 1 diabetes // ISME J. — 2011. — Vol. 5. — P. 82-91.
13. De Goffau M.C., Luopajärvi K., Knip M. et al. Fecal microbiota composition differs between children with ß-cell autoimmunity and those without // Diabetes. — 2013. — Vol. 62. — P. 1238-1244.
14. Alkanani A.K., Hara N., Gottlieb P.A. et al. Alterations in intestinal microbiota correlate with susceptibility to type 1 diabetes // Diabetes. — 2015. — Vol. 64. — P. 3510-3520.
15. Murri M., Leiva I., Gomez-Zumaquero J.M. et al. Gut microbiota in children with type 1 diabetes differs from that in healthy children: A case-control study // BMC Med. — 2013. — Vol. 11. — doi: 10.1186/1741-7015-11-46.
16. Skyler J.S. Toward primary prevention of type 1 diabetes // JAMA. — 2015. — Vol. 313. — P. 1520-1521.
Отримано 03.08.16 ■
Мазур О.А., Плаксивый А.Г., Пашковская Н.В., Белоокая И.А.
Высшее государственное учебное заведение «Буковинский государственный медицинский университет», г. Черновцы, Украина
СОСТОЯНИЕ МИКРОБИОТЫ ПОЛОСТИ ТОЛСТОГО КИШЕЧНИКА У БОЛЬНЫХ САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ 1-го ТИПА В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ТЯЖЕСТИ КЛИНИЧЕСКОГО ТЕЧЕНИЯ
Резюме. Введение. Сахарный диабет (СД) 1-го типа приводит к развитию и неблагоприятному клиническому течению хронических воспалительных заболеваний, в том числе и лор-органов. Цель исследования: изучить видовой состав и популя-ционный уровень микрофлоры содержимого полости толстой кишки больных СД 1-го типа в зависимости от тяжести его клинического течения. Материалы и методы. Бактериологическим и микологическим методами проведено обследование содержимого полости толстой кишки у 50 больных СД 1-го типа в возрасте от 15 до 60 лет, средней и тяжелой степеней клинического течения, а также у 30 практически здоровых людей такого же возраста, которые считали себя здоровыми и не болели любой патологией в течение последних 6 месяцев. Из 50 больных у 39 диагностирован СД тяжелой формы, а у 11 — клиника средней степени тяжести. Результаты. При среднем и тяжелом течении СД 1-го типа в содержании полости толстой кишки формируется дефицит автохтонных, важнейших по представительству в толстокишечном микробиоценозе анаэробных бактерий рода Bifidobacterium, Lactobacillus, Peptostreptococcus, Enterococcus. На таком фоне наступает контаминация полости толстой кишки патогенными (E.coli Hly+, энтеропатогенные кишечные палочки) и условно-патогенными (Enterobacter, Citrobacter, Serratia, Proteus) эн-теробактериями, а также условно-патогенными бактериями рода Bacteroides, Clostridium, P.niger, Staphylococcus и дрожжепо-добными грибами рода Candida, которые достигают высокого
популяционного уровня. Выводы. В микробиоценозе полости толстой кишки больных СД 1-го типа существенно возрастает уровень энтеротоксигенных и энтеротоксических (61,38 %) и условно-патогенных бактерий (71,24 %). Изменение видового состава, индекса доминирования Бергера — Паркера, индекса постоянства приводит к изменению роли каждого компонента микробиоценоза полости толстой кишки больных СД 1-го типа как со средней, так и, в большей степени, с тяжелой степенью течения. У больных СД 1-го типа среднего и тяжелого течения в полости толстой кишки отмечается выраженный (р < 0,05—0,001) дефицит облигатных бактерий рода Bifidobacterium — на 50,04 %, Lactobacillus — на 34,82 %, Peptostreptococcus — на 16,0 %, Enterococcus — на 11,68 %. С углублением тяжести клинического течения усиливается дефицит и прогнозируется четкая картина снижения роли би-фидо- и лактобактерий в толстокишечном микробиоценозе. Полученные данные являются основанием для изучения эффективности пробиотиков в комплексном лечении больных СД 1-го типа до, после и через 3 месяца после лечения на основе анализа видового состава и популяционного уровня микрофлоры содержимого полости толстой кишки, а также для разработки лечебной тактики гнойных синуитов у пациентов с СД 1-го типа с включением в схемы комплексного лечения пробиотиков.
Ключевые слова: сахарный диабет 1-го типа, микрофлора, толстая кишка, дисбиоз, клиническое течение.
Mazur O.O., Plaksyvyi O.H., Pashkovska N.V., Bilooka I.O.
Higher State Educational Institution of Ukraine «Bukovynian State Medical University», Chernivtsi, Ukraine
STATE OF THE LARGE INTESTINE MICROBIOTA IN PATIENTS WITH TYPE 1 DIABETES MELLITUS DEPENDING
ON THE SEVERITY OF CLINICAL COURSE
Summary. Background. Type 1 diabetes mellitus (DM) results in the development and unfavorable clinical course of chronic inflammatory diseases, including those of ENT organs. Aim of the study — to explore the species composition and population level of the large intestine microflora in patients with type 1 DM depending on the severity of its clinical course. Materials and methods. By means of bacteriological and mycological methods, we have examined the content of the large intestine cavity in 50 patients aged 15 to 60 years with moderate and severe DM type 1, as well as in 30 apparently healthy individuals of the same age, who considered themselves to be healthy and were not affected by any diseases during the previous six months. The severe form of DM was diagnosed in 39 of 50 patients, and the clinical course ofmoderate severity — in 11 patients. Results. In moderate and severe course of type 1 DM, the deficiency of autochtonous bacteria of the genus Bifidobacterium, Lactobacillus, Peptostreptococcus, Enterococcus is formed in the content of the large intestine cavity, they are the most important by their representation in the large intestine microbiocenosis. Against this background, there is a contamination of the large intestine cavity with pathogenic (E.coli Hly+, EPEC) and opportunistic (Enterobacter, Citrobacter, Serratia, Proteus) enterobacteria, as well as opportunistic bacteria of the genus Bacteroides, Clostridium, P.niger, Staphylococcus, and yeast-like fungi ofthe Candida genus reaching a high population level. Conclusions. In
the microbiocenosis of the large intestine cavity of patients with type 1 DM, there is a significant increase in the level of enterotoxigenic and enterotoxic (61.38 %) and opportunistic bacteria (71.24 %). A change of the species composition, Berger-Parker dominance index, constancy index results in the changes in a role of each component of the large intestine microbiocenosis of patients with type 1 DM both of a moderate and, to a greater extent, of severe course. In the large intestine cavity of patients with moderate and severe DM type 1, there is a significant (p < 0.05—0.001) deficiency of obligate bacteria of Bifidobacterium genus — 50.04 %, Lactobacillus — 34.82 %, Peptostreptococcus — 16.0 %, Enterococcus — 11.68 %. The more severe the clinical course, the more pronounced the deficiency, and a clear pattern of a decreased role of Bifidobacterium and Lactobacterium in the large intestine microbiocenosis is prognosticated. The findings are the reason to study the efficacy of probiotics in a comprehensive treatment of patients with type 1 DM before, after and 3 months after the treatment on the basis of the analysis of the species composition and population level of the large intestine microflora, as well as to work out the therapeutic modality for purulent sinusitis in patients with type 1 DM with inclusion of probiotics into the schemes of a comprehensive treatment.
Key words: type 1 diabetes mellitus, microflora, large intestine, dysbiosis, clinical course.
