Научная статья на тему 'Спектор микрофлоры ротовой полости детей, больных хроническим катаральним гингивитом, на фоне сахарного диабета'

Спектор микрофлоры ротовой полости детей, больных хроническим катаральним гингивитом, на фоне сахарного диабета Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
56
15
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
САХАРНЫЙ ДИАБЕТ I ТИПА / ЦУКРОВИЙ ДіАБЕТ І ТИПУ / DIABETES TYPE I / ГіНГіВіТ / МіКРОФЛОРА / ГИНГИВИТ / GINGIVITIS / МИКРОФЛОРА / MICROBIOCENOSIS

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Котельбан А.В., Годованець О.И., Бурденюк И.П.

Проведено микробиологическое обследование детей, больных сахарным диабетом I типа, и соматически здоровых детей возрастом 12 лет. Представлен спектр микробной флоры в полости рта детей с признаками хронического катарального гингивита при сахарном диабете. Доказана ведущую роль резистентной облигатной анаэробной и аэробной микрофлоры в формировании воспалительного процесса в тканях пародонта.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Котельбан А.В., Годованець О.И., Бурденюк И.П.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

SPECTOR MICROFLORA OF THE ORAL CAVITY CHILDREN CHRONIC KATARALNOM GINGIVITIS ON THE BACKGROUND OF DIABETES

Microbiological examination of children with diabetes type I and absolutely healthy children 12-aged years has been carried out. It presented the range of microbial flora in the oral cavity of children with symptoms of chronic catarrhal gingivitis in conditions of diabetes, proved a key role resistant obligate anaerobic and aerobic microorganisms in the formation of inflammation in periodontal tissues.

Текст научной работы на тему «Спектор микрофлоры ротовой полости детей, больных хроническим катаральним гингивитом, на фоне сахарного диабета»

СТОМАТОЛОГ1Я ДИТЯЧОГО В1КУ

УДК 616.314-002-02: 616.379-008.64

А.В. Котельбан, О.1. Годованець д. мед. н., 1.П. Бурденюк к. мед. н.

Вищий державний навчальний заклад Украши «Буковинський державний медичний ун1верситет»

СПЕКТОР М1КРОФЛОРИ РОТОВО1 ПОРОЖНИНИ Д1ТЕЙ ЗА УМОВ ХРОН1ЧНОГО КАТАРАЛЬНОГО Г1НГ1В1ТУ НА ТЛ1 ЦУКРОВОГО Д1АБЕТУ

Проведено мiкробiологiчне обстеження дтей, хворих, на цукровий дiабет I типу та соматично здорових дтей вжом 12 роюв. Представлено спектр м^обно! флори в ротовт порожним дтей i3 ознаками хротчного катарального гт-гiвiту за умов цукрового дiабету. Доведено провiдну роль резистентно! обл^атног анаеробно! та аеробно! мжроф-лори у формуванш запального процесу в тканинах пародон-та.

Rnmnosi слова: цукровий дiабет I типу, гiнгiвiт, мжрофло-ра.

А. В. Котельбан, О. И. Годованець, И. П. Бурденюк

Высшее государственное учебное заведение Украины «Буковинский государственный медицинский университет»

СПЕКТОР МИКРОФЛОРЫ РОТОВОЙ ПОЛОСТИ ДЕТЕЙ, БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКИМ КАТАРАЛЬНИМ ГИНГИВИТОМ, НА ФОНЕ САХАРНОГО ДИАБЕТА

Проведено микробиологическое обследование детей, больных сахарным диабетом I типа, и соматически здоровых детей возрастом 12 лет. Представлен спектр микробной флоры в полости рта детей с признаками хронического катарального гингивита при сахарном диабете. Доказана ведущую роль резистентной облигатной анаэробной и аэробной микрофлоры в формировании воспалительного процесса в тканях пародонта.

Ключевые слова: сахарный диабет I типа, гингивит, микрофлора.

A. V. Kotelban, O. I. Godovanets, I. P. Burdeniuk

Higher State Educational Establishment of Ukraine «Bukovinian State Medical University»

SPECTOR MICROFLORA OF THE ORAL CAVITY CHILDREN CHRONIC KATARALNOM GINGIVITIS ON THE BACKGROUND OF DIABETES

ABSTRACT

Microbiological examination of children with diabetes type I and absolutely healthy children 12-aged years has been carried out. It presented the range of microbial flora in the oral cavity of children with symptoms of chronic catarrhal gingivitis in

conditions of diabetes, proved a key role resistant obligate anaerobic and aerobic microorganisms in the formation of inflammation in periodontal tissues. Key words: diabetes type I, gingivitis, microbiocenosis.

Важливою особливктю функцюнування оргашв i тканин ротово1 порожнини е постшна присутшсть pi-зноманггаих мшрооргашзм1в. Наявшсть живильних речовин, слабкоосновна реакщя слини, оптимальн волопсть та температура створюють спpиятливi умо-ви для розвитку як аеробних, так i анаеробних мшро-б1в у цьому бютош [4]. Представниками нормального мшробюценозу ротово1 порожнини е стрептококи, ла-ктобацили, сапрофита нейсери, коринебактерп, бак-теровди. Серед факультативно1 мшрофлори виявля-ють гемофшьш бактерп, дpiжджоподiбнi гриби, ста-фшококи, ентеробактери [1, 3]. Дисбаланс у системi орального мшробюценозу е важливим чинником розвитку запального процесу в тканинах ротово1 порожнини, зокрема i у тканинах пародонта [2, 7]. У 30-50 % 12^чних i 55-96 % 15^чних дней дiагностуються захворювання тканин пародонта, в 1хнш стpуктуpi пе-реважаючим е хрончний генеpалiзований катараль-ний гiнгiвiт [5].

Актуальним залишаеться вивчення pолi пародон-топатогенних мiкpооpганiзмiв у складi комплексу па-тогенетично значущих чинникiв виникнення стомато-логiчноï патологiï у дней шильного вжу. Аналiз по-казниив бактеpiального обс1мен1ння pотовоï порожнини може сприяти вибору pацiональних метод1в ко-рекци порушень iз метою зниження захвоpюваностi в бшьш дорослому вiцi.

Мета дослгдження. Вивчити мшробний спектр pотовоï порожнини дiтей за умов хротчного катарального гшгЫту на rai цукрового дiабету.

Матер1али i методи дослгдження. Нами проведено мшробюлопчне обстеження pотовоï порожнини 30 12^чних дiтей (I група) за умов хpонiчного катарального гшгЫту на тлi цукрового дiабету, що пере-бували на стацюнарному лiкуваннi в ендокринолопч-ному ввддшенш Обласноï клiнiчноï дитячоï лiкаpнi м. Черн1вщ. Групу пор1вняння (II групу) склали 30 соматично здорових дней того ж вшу.

Дослвджуваний матеpiал поддавали мшроскошч-ним та бактерюлопчним методам дослвдження. Змиви 20 мл стерильного фiзpозчина pотовоï порожнини в об'емi 1 мл зас1вали на вiдповiднi для оптимального росту бшьшосп род1в i вид1в бактерш та гриб1в твеpдi живильнi середовища (1 % цукровий МПА, 5 % кров'яний МПА, середовища Ендо та Сабуро) та ви-значали мшробне число за показниками юлькосп ко-лоншутворюючих одиниць (КУО). 1дентиф1кацш культур проводили на основi моpфологiчних, тинктоpiа-льних, культуральних та бiохiмiчних властивостей мь кpооpганiзмiв згщно «Bergey's manual of systematic bacteriology» [6].

© Котельбан А. В., Годованець О. I., Бурденюк I. П., 2017.

Результати досл1дження. У результат проведених дослвджень кшьшсть видшених штам1в роду Streptococcus у дней II групи була у 2 рази бшьшою, н1ж у дiтей I групи при майже однаковому сшвввдно-

шенш культур род1в Staphylococcus та Neisseria. У дь тей основно! групи також видшялися мiкроорганiзми род1в Escherichia, Corynebacterium, Proteus, Preudomonas та Candida (табл. 1, 2).

Таблиця 1

Характер мжрофлори ротово'1 порожнини дгтей за умов xpoHÏ4Horo катарального гшпшту

на тлi цукрового дiабету

Спектр культур видшених мiкроорганiзмiв Кшьюсть видшених штамiв % стввщношення культур

1. Streptococus: S. sanquis, S. anginosus, S. mitis, S. oralis, S. mutans, S. salivarius, S. anginosus, S. faecalis, S. lactis, S. аgalactiae, S. piogenes, S. eguisimilis. 21 30,51

2. Staphylococcus: S. saprophyticus, S. epidermidis, S. warneri, S. maltophilia, S. aureus 25 28,25

3. Neisseria: N. flava, N. sicca, N. oralis, N. elongatа 6 6,11

4. Escherichia: E. coli. 7 7,9

5. Corinebacterium: C. durum, C. mucifaciens 5 5,61

6. Proteus: P. mirabilis, P. zettgeri. 4 4,51

7. Pseudomonas: P. aeruginosa. 6 6,11

8. Candida: C. albicans, C. tropicalis, C. krusei. 9 10,01

Таблиця 2

Родовий та видовий склад мшрофлори ротово'1 порожнини соматично здорових дггей

Спектр культур видшених мжрооргашзмш Кшьюсть видшених штамш % стввщношення культур

1. Streptococus: S. sanquis, S. anginosus, S. mitis, S. oralis, S. parasanguinis, S. mutans, S. salivarius, S. anginosus, S. faecalis, S. lactis. 43,0 54,47

2. Staphylococcus: S. saprophyticus, S. epidermidis, S. warneri, S .maltophilia, S. aureus 21,0 28,16

3. Neisseria: N. flava, N. mucosa, N. oralis, N. elongata 7,0 9,73

4. Micrococcus: M. luteus 2,0 3,16

5. Lactobacillus: L. oris, L. salivarius 3,0 4,48

Якiсний аналiз показнишв бюценозу ротово! порожнини дiтей, хворих на цукровий дiабет, ввдобра-жае високу частоту висшвання з цього бютопу факу-льтативних анаероб1в род1в Streptococus (S. sanquis, S. anginosus, S. mitis, S. oralis, S. mutans, S. salivarius, S. anginosus, S. faecalis, S. lactis, S. agalactiae, S. piogenes, S. eguisimilis) та Staphylococcus (S. saprophyticus, S. epidermidis, S. warneri, S .maltophilia, S. aureus) вщпо-вщно 30,51 та 28,25 %. Було видшено по 6 штам1в роду Neisseria (N. flava, N. sicca, N. oralis, N. elongatа) та роду Pseudomonas (P. aeruginosa). Значною була частота контамшацп ротово! порожнини грибами роду Кандида (C. albicans, C. tropicalis, C. krusei) - 10,01 % . Крш того, видшено 5 штам1в роду Corinebacterium (C.

durum, C. mucifaciens). Характерною властивктю ко-ринебактерш е 5|хня здатнiсть знижувати окислюваль-но-вщновний потенщал, створюючи тим самим умо-ви для росту анаеробiв. Видiленi також ентеробакте-piï 7 штамiв E. coli, 4 штами Proteus (P. mirabilis, P. zettgeri).

Вивчення бiоценозу ротово! порожнини соматично здорових дггей засввдчило, що в них переважають грампозитивнi коки, котрГ належать до обл1гатно1' мь крофлори i представлен гетерогенною групою Streptococus (S. sanquis, S. anginosus, S. mitis, S. oralis, S. parasanguinis, S. mutans, S. salivarius, S. anginosus, S. faecalis, S. lactis). Оральш стрептококи утворюють молочну кислоту, перекис водню, бактерюцини, яш

пригтчують picT багатьох умовнопатогенних мшроо-ргашзмш, сприяючи розмноженню лактобацил у ро-товiй поpожнинi [4]. Lactobacillus (4,45 %) були пред-cтавленi такими видами, як L. oris, L. Salivarius. Вияв-лена практично однакова кiлькicть 7 та 6 штамiв роду Neisseria (N. flava, N. mucosa, N. oralis, N. elongate) у детей II та I груп. У незначнш кшькосп всього 2 шта-ми роду Micrococcus, а саме його представника M. Luteus.

Висновки. У результал проведених дослвджень кiлькicть видiлених штамш роду Streptococcus у детей I групи була у 2 рази бшьшою, нж у дгтей II групи та майже однакове спшввдношення культур родш Staphylococcus та Neisseria. У детей, хворих на ХКГ, на тлГ ЦД видГлялися ще роди Escherichia, Corynebacterium, Proteus, Preudomonas та Candida.

У зв'язку Гз збiльшенням грамнегативно! мшроф-лори та патогенних гриб1в роду Candida в детей за умов ХКГ на тлГ ЦД I типу необхГдне застосування ефективних антисептикГв широкого спектру ди та пробГотичних препаратГв.

Список лтератури

1. Видовой состав анаэробной микрофлоры пародонтально-го кармана в зависимости от стадии пародонтита / Н.В. Зырянова, А.С. Григорьбян, А.И. Грудянов [и др.] // Стоматология. - 2009. -№ 4. - С. 43-47.

2. Грудянов А.И. Частота выявления различных представителей пародонтопатогенной микрофлоры при пародонтите разной степени тяжести / А.И. Грудянов, В.В. Овчинникова // Стоматология. - 2009. - № 3. - С. 34-37.

3. Дисбиотические аспекты патогенеза, профилактики и лечения стоматологических заболеваний / А.П. Левицкий, А.К. Нико-лишин, Е.П. Ступак [и др.] // Проблеми екологи та медицини. -2011. - Т. 15, № 3-4. - С.103.

4. Микробиология и иммунология для стоматологов / [Ричард Дж. Ламонт, М.С. Лантц, Р.А. Берне, Д.Дж. Лебланк]; пер. с англ.; под. ред. В.К. Леонтьева. - М.: Практическая медицина, 2010. - 504 c.

5. Савичук Н.О. Коррекция микроэкологических нарушений в составе лечебно-профилактических мероприятий у детей с хроническим генерализованным катаральным гингивитом / Н.О. Савичук / Дельта Дайджест. - № 1. - 2015. - С. 5-8.

6. Bergey D. H. Bergey's manual of systematic bacteriology /

D.H. Bergey, J.G. Holt . - Baltimore: Williams & Wilkins, 1994. - 787 p.

7. Diabetes mellitus: biochemical, histological and microbiological aspects in periodontal disease. Review / L. Marigo, R. Cerreto, M. Giuliani [et al.] // Eur. Rev. Med. Pharmacol. Sci. - 2011. -Vol. 15, № 7. - Р. 751-758.

REFERENCES

1. Zyryanova N.V., Grygorbyan A.S., Grudyanov A.Y. [i dr.] Species composition of anaerobic microflora of the periodontal pocket depending on the stage of periodontitis. Stomatologiya. 2009; 4: 43-47.

2. Grudyanov A.Y., Ovchynnikova V.V. The detection rate of various representatives parodontopathogenic microflora in periodontitis of different severity. Stomatologiya. 20093, 34-37.

3. Leviczkyj A.P., Nikolyshyn A.K., Stupak E.P. [i dr.] Dysbiotic aspects of pathogenesis, prevention and treatment of dental diseases. Problemy ekologii ta medicyny. 2011;3-4(15): 103.

4. Lamont Richard Dzh., Lantcz M.S., Berne R.A., Leblank D.Dzh. Mikrobiologiya i immunologiya dlya stomatologov. [Microbiology and immunology for dentists].Prakticheskaya medicyna. 2010:504.

5. Savychuk N.O. Correction of microecological disturbances in the composition of therapeutic and preventive measures in children with chronic generalized catarrhal gingivitis. DeltaDajdzhest, 2015;1:5-8.

6. Bergey D.H., Holt J.G. Bergey's manual of systematic bacteriology. Baltimore: Williams & Wilkins; 1994:787.

7. Marigo L., Cerreto R., Giuliani M. [et al.]. Diabetes mellitus: biochemical, histological and microbiological aspects in

periodontal disease. Review. Eur. Rev. Med. Pharmacol. Sci., 2011;7(15):751-758.

Hagmm^a 21.02.17

УДК 6.16-039.71:546.161-053.2/6

Владл. Вяч. Лепский, Э. М. Деньга, к.ф.-м. н., Вяч. Вл. Лепский, к. мед. н.

Государственное учреждение «Институт стоматологии и челюстно-лицевой хирургии Национальной академии медицинских наук Украины»

ВЛИЯНИЕ ГЕКСАФТОРСИЛИКАТОВ НА БИОФИЗИЧЕСКИЕ ПАРАМЕТРЫ ТВЁРДЫХ ТКАНЕЙ ЗУБОВ, ПУЛЬПЫ,

РОТОВОЙ ЖИДКОСТИ И КЛЕТОК БУККАЛЬНОГО ЭПИТЕЛИЯ У ДЕТЕЙ МЛАДШЕГО ШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА

Показано, что использование в лечебно-профилактических целях комбинации геля гексафторсиликата цетилпиридиния и препарата «Биотрит плюс» у детей 6-7 лет с кариесом зубов позволило повысить кислотоустойчивость эмали зубов, уменьшить её электрическую проводимость и проницаемость, усилить реакцию пульпы зуба на кислотное воздействие (нейрорефлекторные механизмы местной резистентности), достаточно эффективно нормализовать стабильность рН ротовой жидкости за счёт нормализации нарушенных функциональных реакций, ответственных за её поддержание, нормализовать процент электрофоре-тически подвижных ядер клеток буккального эпителия (КБЭ) и соотношение амплитуд смещения их плазмолемм и ядер в электрическом поле, характеризующие уровень неспецифической резистентности.

Ключевые слова: профилактика кариеса, гексафторсили-каты, твёрдые ткани зубов, ротовая жидкость, клетки буккального эпителия.

Владл. Вяч. Лепський, Е. М. Деньга, Вяч.Вл. Лепський

Державна установа «1нститут стоматологи та щелепно-лицево! хiрурriI Национально! академи медичних наук Укра!ни»

ВПЛИВ ГЕКСАФТОРС1Л1КАТ1В НА Б1ОФ1ЗИЧНЫ ПАРАМЕТРИ ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБ1В, ПУЛЬПИ, РОТОВО1

Р1ДИНИ I КЛ1ТИН БУКАЛЬНОГО ЕП1ТЕЛ1Ю У Д1ТЕЙ МОЛОДШОГО ШКЫЬНОГО В1КУ

Показано, що використання в л^вально-профтактичних цтях комбтацп гелю гексафторстжата цетилтридитю i препарату «Бютрит плюс» у дтей 6-7 ротв з карieсом

© Лепский Влад.Вяч., Деньга Э. М., Лепский Вяч.Вл. 2017.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.