CC BY
9
УДК 336.7-023.813 (477)
ОСОБЛИВОСТ! ФУНКЦ1ОНУВАННЯ Ф1НАНС0ВИХ П1РАМ1Д ТА IX ВПЛИВ НА РОЗВИТОК
РИНКУ ф1НАНСОвИх пОСлуг УКРА1НИ
© 2015 ПРОКОПЕНКО в. ю., ДУБИНА М. В., КОВАЛЕНКО К. 0.
УДК336.7-023.813 (477)
Прокопенко В. Ю., Дубина М. В., Коваленко К. О. Особливостi функцюнування фiнансових пiрамiд та i'x вплив на розвиток ринку
фiнансовиx послуг Укра'ни
У cmammi досл'джено сутнсть категорИ«ф!нансова п/рам/да» через основнi науковi nidxodu до ii трактування. Зокрема, означену категор1ю запропоновано розглядати так: фiнанcова пiрамiда - це форма органiзацii б'анесу, яка не передбачае виробництва mоварiв чи надання послуг, забезпечуе свое icнування за рахунок обов'язкових, поcmiйних членських внесшв чи iнших платеж1'в, якi використовуються не для провадження легальноi, з позицйзаконодавства, фнан-совоiд'тльност'] з метою отримання доходу, а для збагачення, насамперед, засновнишв таких схем шляхом перерозподлу кошmiв, акумульованих у процеа д'тльност'] фнансовоiпiрамiди, на користь незначноiкiлькоcmiучаcникiв, i супроводжуеться кнуванням значноiклькоmiошуканих cпоживачiв фiнанcових послуг таких структур. Також iденmифiковано та систематизовано основнiхарактернi ознаки фiнанcових пiрамiд, до числа яких в'днесено: вiдcуmнicmь лщензйна реалiзацiю вiдповiдноiд'тльност'] на ринку фiнанcових послуг, необхiднicmь сплати реестра^йного збору, вiдcуmнicmь у договорi будь-яких гаран-miü повернення кошmiв, реалiзацiя власниками фнансовоiпiрамiди пcихологiчного впливу на свох потен^йних клкнт'ю, агресивнамаркетингова полimика щодо залучення фiнанcовихреcурciв, формування складно!органiзацiйно¡ структуриуправлння ф'шансовою пiрамiдою, клiенmифiнанcових пiрамiд стають ii учасниками i пра^вниками, виплата надвисоких прибут^в першим клiенmам, розм/р яких не в'дпов'дае реальнiй ситуацИна ринку фiнанcових послуг. За результатамидосл'дженняописаномеханзмроботифiнанcовихпiрамiдтавиконаноретроспективнийанал'в¡хрозвитку вУкра'т. Ключов'1 слова: фнансова п']рам']да, п']рам']дальна схема, шахрайство, ф']нансоваустанова, заощадження, фнансова послуга. Рис.: 1. Ббл.: 14.
Прокопенко Валерия ЮрП'вна - доктор економiчних наук, доцент, професор кафедри cоцiально-економiчних диcциплiн, Хартський на^ональний унiверcи-тет внуmрiшнiх справ (пр. 50-р1'ччя СРСР, 27, Харюв, 61080, Украна) E-mail: luluza@ukr.net
Дубина Максим Вкторович - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри фтанав, Чернiгiвcький нацональний mехнологiчний унiверcиmеm (вул. Шевченка, 95, Черн'тв, 14027, Украна) E-mail: maksim-22@yandex.ru
Коваленко Катерина О. - магктрант, Чернiгiвcький нацюнальний mехнологiчний унiверcиmеm (вул. Шевченка, 95, Черн'тв, 14027, Украна)
UDC336.7-023.813 (477) ProkopenkoV. Yu., Dubyna M. V., Kovalenko K. O. Features of Functioning of Pyramid Schemes and their Impact on Development of the Financial Services Market of Ukraine
The article explores essence of category of «pyramid scheme» using basic scientific approaches to its understanding. In particular, has been proposed to consider the indicated category as follows: pyramid scheme is a form of business organization, which does not provide for neither production of goods nor provision of services, maintains its existence by means of the mandatory, permanent membership fees or other charges which are not used for the production of legal, legislation-based, financial activities to generate income, but to enrich, first and foremost, the founders of such schemes through the redeployment of funds accumulated in the course of operation of a financial pyramid in favor of the small number of participants, which is accompanied by existence of a large number of defrauded clients of financial services by such structures. Also identified and systematized are the basic characteristic features of pyramid schemes, which include the following: absence of licensing for implementation of the relevant activities at the financial services market, mandatory paying the registration fee, absence of any kind of refunding in the contract, psychological influencing by the owners of financial pyramid on their potential customers, aggressive marketing policy to attract financial resources, creating complex organizational structures of management of financial pyramid, the clients of pyramid schemes must become its members and employees, extremely high payments are made to benefit of the initial clients, amount of these payments does not correspond to the real situation on the market of financial services. On the basis of results of the study, mechanism for operation of financial pyramids has been described and a retrospective analysis of their development in Ukraine has been conducted.
Key words: financial pyramid, pyramid scheme, fraud, financial institution, savings, financial service. Pic.: 1. Bibl.: 14.
Prokopenko Valeriia Yu. - Doctor of Science (Economics), Associate Professor, Professor of the Department of Social and Economic Disciplines, Kharkiv National University of Internal Affairs (pr. 50-richchya SRSR, 27, Kharkiv, 61080, Ukraine) E-mail: luluza@ukr.net
Dubyna Maksym V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Finance, Chernihiv National Technological University (vul. Shevchenka, 95, Chernihiv, 14027, Ukraine) E-mail: maksim-22@yandex.ru
Kovalenko Kateryna O. - Graduate Student, Chernihiv National Technological University (vul. Shevchenka, 95, Chernihiv, 14027, Ukraine)
LQ
О
m о
УДК336.7-023.813 (477) Прокопенко В. Ю., Дубина М. В., Коваленко Е. О. Особенности функционирования финансовых пирамид и их влияние на развитие рынка финансовых услуг Украины
В статье исследована сущность категории «финансовая пирамида» с помощью основных научных подходов к ее пониманию. В частности, указанную категорию предложено рассматривать следующим образом: финансовая пирамида -это форма организации бизнеса, которая не предусматривает производства п товаров или предоставления услуг, обеспечивает свое существование за счет обязательных, постоянных членских взносов или других платежей, которые используются не для производства легальной, с позиции законодательства, финансовой деятельности с целью получения дохода, а для обогащения, прежде всего, основателей таких схем путем перераспределения средств, аккумулированных в процессе деятельности финансовой пирамиды, в пользу незначительного количества участников, и сопровождается существованием большого количества обманутых потребителей финансовых услуг таких структур. Также идентифицированы и систематизированы основные характерные признаки финансовых пирамид, к числу которых отнесены следующие: отсутствие
(_) лицензии на реализацию соответствующей деятельности на рынке финансо-
п вых услуг, необходимость уплаты регистрационного сбора, отсутствие в договоре каких-либо гарантий возврата средств, реализация собственниками финансовой пирамиды психологического воздействия на своих потенциальных клиентов, агрессивная маркетинговая политика по привлечению финансовых ресурсов, формирование сложной организационной структуры управления фи-< нансовой пирамидой, клиенты финансовых пирамид становятся ее участниками и работниками, выплата сверхвысоких доходов первым клиентам, размер которых не соответствует реальной ситуации на рынке финансовых услуг. По результатам исследования описан механизм работы финансовых пирамид и выполнен ретроспективный анализ их развития в Украине. Ключевые слова: финансовая пирамида, пирамидальная схема, мошенничество, финансовое учреждение, сбережения, финансовая услуга. ^ Рис.: 1. Библ.: 14.
^^ Прокопенко Валерия Юрьевна - доктор экономических наук, доцент, профессор кафедры социально-экономических дисциплин, Харьковский национальный университет внутренних дел (пр. 50-летия СССР, 27, Харьков, 61080, Украина) E-mail: luluza@ukr.net
Дубина Максим Викторович - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры финансов, Черниговский национальный технологический университет (ул. Шевченко, 95, Чернигов, 14027, Украина) JJ E-mail: maksim-22@yandex.ru
Коваленко Екатерина О. - магистрант, Черниговский национальный техноло-Ш гический университет (ул. Шевченко, 95, Чернигов, 14027, Украина)
Функцюнування ринку фшансових послуг е важ-ливою складовою розвитку нацюнально! еко-номiки Укра!ни, осккьки саме на ньому вцбу-ваються процеси акумуляци фiнансових ресурсiв, якi е у власност рiзних економiчних суб'ектiв, та перетво-рення !х на швестицшт джерела розвитку реального сектора економжи. Саме тому ринок фiнансових послуг прийнято розглядати як барометр розвитку економжи кра!ни. Зокрема, його яюсне функцiонування свiдчить про динамiчну дiяльнiсть суб'ектiв шдприемницько! дь яльностi в межах нацюнально! економiки, наявнiсть доступу до швестицшних джерел, довiру фiзичних та юри-дичних ойб до фiнансових посередникiв та ефективний розвиток останшх.
Саме довiра е ключовим фактором розвитку ринку фшансових послуг, забезпечення вцповцного рiвня яко! е запорукою формування передумов функцюнування означеного ринку. Довiра юридичних та фiзичних осiб до дiяльностi фiнансових посередникiв е умовою функ-цiонування загалом ринку фшансових послуг, у межах якого стикаються штереси рiзних категорiй споживачiв фшансових послуг та установ, яю !х пропонують. Однак, з позици управлшня, довiра е надто складним фактором, формування якого вимагае дшсно збалансовано-го, стабкьного, тривалого та ефективного шдходу до формування рiзнобiчних умов нарощення рiвня довiри в суспкьствь
З урахуванням цього у науковш площинi актуаль-ними стають питання дослiдження рiзнобiчних аспектiв забезпечення довiри на ринку фiнансових послуг мiж основними його учасниками. Зокрема, щкавим як з теоретично!, так i з прикладно'1 точки зору стае вивчення ю-торичних закономiрностей функцiонування фiнансових пiрамiд в УкраМ, з'ясування особливостей !х дшльност та iдентифiкацiя наслiдкiв для розвитку ринку фшансових послуг та нацюнально! економжи загалом.
Теоретичнi аспекти дослцження сутностi фшан-сових шрамц, специфiчних рис !х дiяльностi та наслоив функцiонування сьогоднi можна зустргги у працях таки вчених: Ю. В. Ярмоленка, С. М. Князева, С. С. Чернявского, Г. Агасандяна, В. Справжно'1, А. П. Кроткова, А. В. Аншна, I. Г. Горловсько'1, I. I. Пмадiево!, О. Г. 1супо-во!, А. В. Белянина та шших вчених.
Однак, враховуючи численнi напрацювання за-значених науковцiв, досить фрагментарно на сьогодш дослiдженi питання сутност фшансово! пiрамiди як негативного явища в розвитку ринку фшансових послуг, чггко не iдентифiкованi !х основнi властивостi.
Головною метою стати е реалiзацiя теоретичного дослiдження сутносй фiнансових пiрамiд, особливостей !х дiяльностi в УкраМ.
У вггчизняному законодавствi на сьогоднiшнiй день немае чггкого визначення сутностi поняття «фшан-сова пiрамiда». Нацiональна комiсiя, що здiйснюе дер-жавне регулювання у сферi ринкiв фiнансових послуг, розробила проект Закону Укра!ни «Про заборону фшансових шрамц в УкраМ», що був ухвалений Верховною Радою Украши у першому читаннi 19 листопада 2013 р. Проте до остаточного прийняття цього законопроекту справа так i не дшшла. 1снуе деккька пiдходiв до трак-
тування сутност поняття «фiнансова пiрамiда». Розгля-немо !х бкьш детально.
Ярмоленко Ю. В. визначае фiнансову пiрамiду як установу або шдприемство, яке у сво!й дiяльностi вико-ристовуе схему заволодшня чужим майном або кошта-ми шляхом обману та/або зловживання довiрою шд ви-глядом економiчно вигiдного проекту, членство в якому можливо виключно за умови здшснення платежiв на користь установи, що дае змогу шшим членам оргаш-заци та безпосередньо органiзаторам отримувати при-буток [14]. Коваленко А. В., Уртенов М. Х., Чагаров Р. Х. шд чистою фшансовою пiрамiдою розумiють оргашза-цiю, фшансова дiяльнiсть яко! зводиться в основному до шрамцально! схеми залучення кашталу. Як фшансо-вий iнструмент при цьому можуть використовуватися рiзноманiтнi щнш папери, а також кредитнi договори, трастов^ селенговi, страховi договори i т. iн. [3]. Справ-жня В. характеризуе фшансову пiрамiду як оргашзащю, членство в якiй набуваеться за умови внесення певних платежiв, внескiв чи шшо! оплати i дае змогу отримувати прибуток членам оргашзаци залежно вiд юлькост залучених ними учасникiв [11].
Т
аю тлумачення е найбкьш точними i в цкому аку-мулюють у собi думки багатьох правознавщв. Втiм, необх1дно зауважити, що при створены фшан-сових пiрамiд засновник не обов'язково мае бути представлений шдприемством чи оргашзащею, вш може бути виключно фiзичною особою, яка здшснюе шахрайську схему через мережу 1нтернет без заснування юридично! особи, можливо, використовуючи у свош дiяльностi за-гальновiдомi бренди чи назви усшшних компанiй.
Агасандян Г. визначае фшансову шрамцу як фЬ-нансову конструкцiю, що представляе собою зростаючу в чай систему боргових зобов'язань, шдтримувану все зростаючими в чай грошовими надходженнями, яка функцюнуе без реiнвестування зiбраних коштiв i ткь-ки до того моменту, коли поточш витрати на погашення цiнних паперiв, випущених ранiше, стають рiвнi поточ-ним доходам в1д продажу нових паперiв [1].
Мiркiн Я. М., Росляк Ю. В., Озов Ю. С. стверджу-ють, що фшансова шрамца - це схема роботи оргашзато-рiв шрамци з iнвесторами, у якiй зобов'язання на рашше залученi грошовi засоби не повшстю покриваються за рахунок !х вкладення у прибутковi проекти або активи, з метою придбання яких були залученi кошти, а будуть по-гашенi за рахунок вступу у схему нових iнвесторiв i отри-мання вiд них надходжень грошових засобiв [8].
Князев С. М. розглядае фшансову шрамцу як вид шахрайства i, враховуючи 'й кримiналiстичнi ознаки, сформулював визначення категори «фiнансова шрамь да». Проте у даного визначення е певний недолж, а саме те, що автор звужуе поняття, беручи за прикриття зло-чинно! дшльносп лише швестицшну дiяльнiсть [4]. Так, Ярмоленко Ю. В., зробивши на цьому акцент, запропо-нувала розумiти фiнансову пiрамiду як технологш зло-чинно! дiяльностi, яку використовують як спойб заво-лодшня чужим майном шляхом обману та зловживання довiрою (шахрайством) пiд виглядом вйх операцiй з фЬ-нансовими активами з використанням уси можливих на
ринку фшансових послуг фшансових iнструментiв, здш-снення яких можливе за умови внесення певних плате-жiв, внесюв чи шшо! оплати, що дае змогу отримувати прибуток членам оргашзаци залежно вiд кiлькостi етапiв залучення нових учасникiв, причому органiзатори отри-мують прибуток вiд внескiв уси груп учасникiв [13]. Такi тлумачення е досить точними з точки зору мехашзму ди пiрамiдальних схем, проте не розкривають характерних ознак утворення, таких як форма оргашзаци тощо.
Отже, проаналiзувавши численнi науковi шдхо-ди до трактування категорп «фiнансова шра-мiда», можемо означену дефiнiцiю розглядати таким чином: фннсова пiрамiда - це форма оргашзаци бiзнесу, яка не передбачае виробництва товарiв чи надання послуг, забезпечуе свое iснування за рахунок обов'язкових, постшних членських внешв чи нших платежiв, як не використовуються для провадження легально!, з позици законодавства, фшансово! дiяльнос-тi з метою отримання доходу, а використовуються для збагачення, насамперед, засновнитв таких схем шляхом перерозподщ коштiв, акумульованих у процеа дiяльностi фшансовоИ пiрамiди, на користь незначно! кыькотучаснитв, i супроводжуеться iснуванням ошу-каних споживачiв фшансових послуг таких структур.
З метою центифжаци фшансових шрамц на ринку фшансових послуг, мехашзми функщонування яких постшно вдосконалюються, важливим аспектом досль дження е виявлення !х характерних ознак (рис. 1). Такий шдхц дозволяе виявити кнування фшансово! траш-
ди на ринку фшансових послуг, осккьки досить часто д1яльшсть таких структур прикриваеться функцю-нуванням легальних фшансових посередниюв, школи таю структури реалiзують свою д1яльшсть паралельно з роботою фшансових установ, яю працюють виключно у межах дшчого законодавства, що ускладнюе процес ¡дентифшщи фшансово! пiрамiди, осккьки вона не рее-струеться власниками як юридична особа.
Чернявський С. С. зазначае, що головним завдан-ням органiзаторiв протиправно'1 оборудки е залучення нових iнвесторiв, участь яких забезпечуе новi прибутки проекту, тобто сума залучених вiд iнвесторiв коштiв пе-ревищуе розмiр прибутково'1 вартостi, який забезпечуе певний швестицшний проект [12]. На початковому еташ функцiонування пiрамiди виплати дивiдендiв та повер-нення залучених коштiв здшснюеться з власних коштш засновникiв з метою запевнення учасниюв у надшнос-тi дано! структури. Великi суми залучених у швесторш коштш спрямовуються на агресивну маркетингову поль тику, проведення презентацш, семiнарiв, що запевняють потенцiйних учасникiв в успiшностi та гарантованому отриманш легких грошей за рахунок надзвичайно ви-сокого рiвня дохiдностi (вище середньоринкового). До того ж, при вцносно високiй дохцност часто швесто-ри запевняються у невеликих ризиках або ж i зовам !х вiдсутностi. Проте, у випадку ш фiнансовою пiрамiдою С. Мавродi МММ-2011 був високий фшансовий ризик учасникiв, осккьки засновник онлайн-шрамци одразу попереджав про пiрамiдальну схему бiзнесу. Але, попри це, все одно з'явилася велика кiлькiсть бажаючих отри-
/
Вщсутшсть л1ценз|Т / на реал!зац!ю вщповщно''' 1 дтльносп на ринку \ ф!нансових послуг
Необхщнкть сплати ревстрацшного збору або початкового внеску
/ Вщсутн!сть у договор! / будь-яких гарантш повернення кошт!в у при розпад! органвацп \ в майбутньому
/ Реал!з
Реал!зац!я власниками / фшансово''' трамщи / психологтного впливу на своТ'х потенцшних клкнтт \ через використання \ р!зноб!чних механ!зм!в \ такого впливу
Джерело: складено авторами.
Агресивна маркетингова \ пол!тика щодо залучення \ фшансових ресурав, I особливо ф!зичних ос!б у
Формування складно''' орган!зацшно''' ¡врархтно''' \ структури управлшня I фшансовою трамщою у
Одночасно клкнти фшансових п!рам!д стають ''' учасниками ! прац!вниками,тобто можуть залучати сво'х кл!внт!в
Виплата надвисоких \ прибутк!в першим клкнтам, \ розм!р яких не вщповщав реальнш ситуацп на ринку / фшансових послуг
г
Рис. 1. Характеры ознаки фiнансовоi' пiрамiди
мати легю грошГ, бкьша частка яких у результатi втра-тила вй сво! кошти. Кротков А. П. вГдзначае непрозору сферу дiяльностi як характерну рису фшансових пiрамiд. Як правило, клГенти таких «контор» не можуть отримати конкретну шформацю про те, в якому секторi економжи будуть працювати вкладенi у шдприемство кошти [11]. До того ж, бувають випадки приховування шформащ! про керiвництво компанГ! та !! реквГзити.
Ще однieю ознакою можна вважати в1дсутшсть лщензГ!, яка була видана Мшстерством фiнансiв Укра!-ни, Нащональним банком Укра!ни або iншими органами державно"" влади у сферi регулювання ринку фшансових послуг, або ж вкладниюв запевняють, що для цього виду дшльносй лiцензiя не потрiбна. Характерним для шра-мiдальних схем е використання кГлькох компанiй, яю приховують фiнансову пiрамiду, кГлькаразова !х реорга-нiзацiя, змГна органiзацiйно-правових форм, юридично'1 адреси, офшорна реестрацiя [12]. Вкладниюв закликають довго не обмiрковувати, а швидше вкладати сво! грошi у проект. Такий психологiчний вплив, частше за все, не дозволяе клiенту-жертвi адекватно оцiнити ситуацiю. До того ж, деяю фiнансовi оргашзащ! пiрамiдального характеру використовують у сво!й дiяльностi нейролшгвктич-не програмування для впливу на рiшення потенщйних iнвесторiв. Договiр мiж новим учасником та оргашзащ-ею переважно укладаеться в такш формi, що, у разi роз-паду компанГ!, вкладникам тчого не повертаеться. При встуш вкладникам необхГдно оплатити реестрацiйний збiр чи початковий внесок, а обсяги прибутку залежать вГд кiлькостi залучених ними особисто клiентiв.
Розглянемо схему д!1 типово! фшансово! пiрамiди.
Виходячи з власно! назви, фiнансова шрамГда, вГд-
повiдно, мае пiрамiдальну структуру. Зазвичай вона розпочинае свою дшльшсть з одше! особи - по-чаткового «рекрутера» - того, хто перебувае на вершит пiрамiди. Ця людина залучае другу особу, яка мае «ш-вестувати» певну суму, що виплачуеться засновнику. Для того, щоб повернути сво! грошi, новий учасник мае залучити бГльше iнвесторiв пiд свое керiвництво, кожен з яких буде також зобов'язаний вкладати грошi у проект. Якщо учасник залучае десять чи бГльше людей i отримуе !х внески, вш отримае прибуток вiд свого невеликого вкладу. Крiм того, кожний iз залучених цим учасником iнвесторiв також мае залучити нових членiв до ще! схе-ми. У результатi, якщо кожен з них приведе до оргашзаци додаткових 10 ойб, у цГлому вона налiчуватиме вже бГльше 100 чоловiк.
Кожен з тих нових члешв також мае заплатити свш внесок тгй особi, яка е його керiвником. «Рекрутер» отримуе прибуток вiд усГх отриманих внескiв за мiнусом сво!х початкових iнвестицiй, виплачених особi, яка привела його. Цей процес тривае до тих шр, коли основа шрамГди стане недостатньою за обсягами, щоб шдтри-мати верхнш рiвень. Тобто, проблема полягае в тому, що дана схема не може тривати вiчно, оскГльки е лише певна кГльюсть людей, яю приеднаються до пiрамiди. Навiть якщо б у !1 дiяльностi брали участь вй жителi планети, така схема все одно розвалилася б. Людей запевняють, що, якщо вони вГддадуть сво! грошi, отримають набага-
то бГльший дохiд, проте, при цьому жодного товару чи послуги не реалiзуеться, швестищйно! дiяльностi не здшснюеться. Для продовження iснування тако! схеми в один момент надходжень вiд нових клiентiв стае не-достатньо, i фiнансова пiрамiда починае розвалюватися, залишаючи значну кiлькiсть сво!х клiентiв без вкладе-них коштГв. НайбГльше страждають учасники, якi зна-ходяться на нижнГх щаблях шрамГди, оскГльки вони не можуть набрати достатню ккьюсть людей, необхiдних для погашення виплат попередньому рiвню «рекруте-рiв» [7]. Численнi випадки свцчать, що пiсля розпаду пiрамiди близько 90 % учасниюв втрачають сво! грош! I чим довше прокнувала та чи iнша схема, тим меншим буде вiдсоток повернених кошпв.
Як показують iсторичнi факти, велика ккьюсть укра!нцiв стали жертвами фшансових шрамц на територГ! Укра!ни та втратили в результатi цього колосальш суми грошових коштГв. Проте не можна ска-зати, що вй цГ люди свГдомо вчиняли одну г ту ж помил-ку, оскГльки пГрамГди виникали пГд видом рГзних фГнан-сових установ. Так, можна видГлити кГлька основних ви-дГв фГнансових пГрамГд, що дшли на територГ! Укра!ни.
1. Депозитш установи, якГ залучають грошГ довГр-ливих вкладникГв та обГцяють висою процентнГ ставки за внесками. Прикладом тако! установи можна назвати найбГльший траст в ГсторГ! Укра!ни - споживче товари-ство «МеркурГй» Семена Юфи, що дшло у 90-х роках ХХ столггтя. У часи надзвичайного рГвня ГнфляцГ! товари-ство пропонувало 8000 % рГчних. У результатГ дшльностГ пГрамГди приблизно 25 тисяч осГб втратило не менше 20 млн доларГв.
2. КредитнГ установи, яю пропонують дуже низь-кГ процентнГ ставки або навпъ безпроцентнГ кредити. Прикладом цих схем можуть бути покупки у групах, коли щомГсяця особа вкладае невелию грошГ в рахунок майбутньо! квартири або автомобГля за лише можли-вий шанс отримати !х у майбутньому. У результатГ, шс-ля накопичення фГнансових ресурсГв клГентГв, шрамГда купуе один чи два об'екти Г припиняе свое Гснування, а бГльшГсть учасникГв залишаеться Г без покупки, Г без сво!х внесених коштГв. Прикладом тако! установи е ПП «Б.А.Н.К. юей», яке кснувало з 2010 р., що за неповш три мГсяцГ свое! дшльностГ вилучила в укра!нцГв бГльше 1,5 млн грн. НевГдомою залишаеться сума, яку компанш отримала за швтора роки свого Гснування. Варто вГдмГ-тити, що не всГ кредитш установи е шахрайськими схемами, а !х дГяльнГсть регулюеться законодавством. Покупки у групах здшснювати цГлком реально та законно, якщо !х органГзацГя заснована на шдставГ затвердженого НацГональною комГсГею, що здшснюе державне регулювання у сферГ ринкГв фГнансових послуг, Розпорядження «Про затвердження лщензшних умов провадження дГ-яльностГ з адмГнГстрування фГнансових активГв для при-дбання товарГв у групах». Цими лщензшними умовами визначаються умови, яким мае вГдповГдати заявник для отримання лщензГ! на провадження ще! дГяльностГ, порядок подання та розгляду документГв для отримання лщензГ!, вимоги до лГцензГата при провадженш дГяльностГ та порядок надання ним фГнансових послуг з адмГ-
шстрування фшансових актив!в для придбання TOBapiB у групах тощо [9].
3. 1нтернет он-лайн брокери, дiяльнiсть яких поля-гае в участ в он-лайн торгах на мiжнaродних валютних i фондових ринках. Прикладом е фшансова пiрaмiдa у До-нецькш облaстi у 2013 р., жертвами яко! стали не лише украшщ, а й aмерикaнцi та рос!яни. Злочинною групою було створено завуальовану фiнaнсовy пiрaмiдy, яка залучала клiентiв-iнвесторiв через мережу фiрм-брокерiв та здшснювала торгiвлю валютою на ринку «Форекс». Через деякий час торговi рахунки б!льшо! частини кль енпв закривалися через втрату коштiв б!льшютю кль ентiв у нaслiдок неприбутково! торгiвлi. Виплати по ра-хунках здшснювалися лише великим клiентaм, а жертви втратили на цiй схемi б!льше 200 тис. долaрiв.
4. 1нтернет-шрамца, сyтнiстю яко! е розсилання електронних листiв потенцiйним клiентaм, що мiстять у собi пропозицiю швидкого зaробiткy. Прикладом та-ко! схеми е виявлена у грyднi 2013 р. Businesstheman, вiд яко! громадянам надходили електроннi листи з про-позицiям приеднатися до бiзнес-прогрaми. За умовами програми початковий внесок для вступу в «першу час-тину» програми становив 25 грн. Шсля сплати ще! суми учасник мае особисто знаходити шших кл!ент!в шляхом вiдпрaвлення електронних лисив, а на отримаш вiд но-вих клiентiв кошти учасник купуе другу частину програми за 50 грн i продовжуе шукати кл!ент!в, i так дaлi. При цьому участь у прогрaмi загалом мае принести Г! учасни-ку близько 750 млн грн прибутку.
5. Ел!тш бiзнес-клyби. Наприклад, на початку 2000-х роив компан!я «Лювена», що була начебто добро-чинною оргашзащею, яка запрошувала yспiшних шдпри-емцiв, юристiв, депyтaтiв вiдвiдaти збори бiзнес-клyбy, де пропонували прослухати семшари з мистецтва швидкого збагачення. Для успшного почину пропонували внести незначний внесок - $ 1500 на доброчинш цш [11]. У ходi проведення вищезгаданих зборiв клубу новим учасникам пропонували певш прив!ле! або бонуси в об-м!н на залучення iнших усшшних людей зi свого оточен-ня. У процесi свое! дiяльностi оргашзатори пiрaмiди ви-користовували методи психолопчного впливу на потен-ц!йних учасниюв, у резyльтaтi чого сво! кошти втратила значна кiлькiстю клiентiв подiбних оргaнiзaцiй.
6. Пiрaмiдaльнi компан!!, яю пiдводять пiд свою дiяльнiсть певну цеолопчну базу. У деяких випадках вони навпъ представляють собою щось на кшталт ре-лшйних сект [6]. Так, фшансова установа King's Capital, що збанкрутувала у 2008 р., зiбрaлa у людей близько 180 млн долaрiв. Шрамца шд керiвництвом американця Роберта Флетчера в основному залучала прихожан церкви Посольство Боже, пастором яко! був Сандей Аделаджа.
Враховуючи зазначене, можна стверджувати, що фь
нансов! шрамци в УкраМ переважно виникали в
перюди нестaбiльностi, трaнсформaцiйнмх проце-с!в в економiчнiй системi. У кризов! перюди громадяни втрачають дов!ру до фшансових установ, таких як, наприклад, банки, страхов! компан!!, i починають шукати шш1 способи збереження сво!х заощаджень, чого i очЬ-кують засновники шрамцальних схем, що пропонують
особам легкий заробгток за мшмальних ризиюв. Також не останшм фактором, що впливае на юльюсть таких схем у краМ, е вцсутшсть чгткого законодавчого регу-лювання функщонування фшансових структур шрам!-дального типу, яким характеры ознаки шахрайства.
Проанал!зуемо ретроспективу розвитку фшансо-вих шрамц, перша з яких була створена Джоном Ло у 1716 р., коли вш заснував «Загальний банк» у Франц!!, щна акцш якого, завдяки витонченим прийомам реклами, протягом року зросла втрич! Ко-ристуючись обставинами, Джон Ло виршив розповсю-джувати нов! акц!! лише серед власниюв чотирьох юну-ючих кл!ент!в. Розпочалися перегони за «раритетами», унаслдок чого вартють одше! акц!!, що становила 50 л!вр!в, за к!лька дшв зросла до 12 тисяч. 1нвестори, як! заклали в основу фшансово! шрамци перш! «камшщ», вчасно отримували дивценди за рахунок внесюв нових акщонер!в. У 1720 р. протягом двох тижшв шчим не за-безпечену фшансову «¡мперш» Джона Ло було зруйно-вано, а б!льшють вкладниюв збанкрут!ла [4]. У подаль-шому таку схему шахрайства стали називати «схемою Понщ»- ¡менем Чарльза Понщ, який обманув тисяч! мешканщв США, переконавши !х вкладати кошти у схему спекуляцш !з поштовими марками у 1920-х роках. У той час, коли р!чна вцсоткова ставка була близько 5 %, Понщ пропонував швесторам 50 % за 90 дшв. Спочатку Понщ купив невелику ильюсть м!жнародних поштових купошв, щоб шдтримати схему, але згодом почав вико-ристовувати кошти в!д нових швестор!в для виплат по-чатковим швесторам [2]. До вцомих шахра!в сучасност вцносять Бернарда Мейдоффа з його «аферою стор!ч-чя». Завдяки сво!й репутац!! усшшного б!знесмена, за-сновника ведомого та прибуткового швестицшного фонду США «Madoff Investment Securities» вш зушв створи-ти масштабну фшансову шрамцу, яка трималася завдяки ¡мен! свого засновника. Компан1я Мейдоффа пропонува-ла кл!ентам 10 - 12% р!чних доход!в, проте не гра на б!рж! забезпечувала виплати див!денд!в, а використання схеми Понщ, у результат! чого i дой складно визначити реальш обсяги завданих кл!ентам збитк!в. Експерти в результат! анашу ще! схеми стверджують, що жертвами шрам1ди стало близько 1 - 3 млн ойб на загальну суму в!д 20 до 50 млрд дол. США. Причому швестицшний фонд прою-нував з 1960 по 2008 рр., а його засновнику вироком суду було призначено 150 рок!в позбавлення вол!.
Виникнення фшансових шрамц на вггчизняному ринку багато в чому стало можливим завдяки прийнят-тю Декрету Кабшету Мшстр!в Укра!ни «Про дов!рч! то-вариства», оск!льки вш не передбачав мехашзму захисту прав i законних штерейв вкладниюв, не регламентував засоби державного контролю за д1яльшстю вцповцних фшансових установ [5]. Тод! у 90-т роки ХХ столгття, коли жител! кра!н СНД були захоплеш вражаючими ре-кламними роликами, що схиляли населення вкладати грош! в р!зномаштш фшансов! установи шд надзвичай-но висок! вцсотки, Укра!ну не обшшла хвиля цього шахрайства. До найб!льш вцомих розкритих п!рам!дальних схем, що д1яли на територ!! нашо! держави, можна взнести ТК «Меркурш», з якого все i почалося. У резуль-
тай цге! афери було ошукано близько 25 тисяч oci6 на загальну суму 20 млн доларiв США. ЗАТ «Укра!нський будинок Селенга» - одна з найбгльших фiнансових пг-рамiд Укра!ни, яку очолював Серий Потехгн. Провадив УБС свою дiяльнiсть у цглому легально, проте через вгд-сутнiсть контролю з боку державних органiв органгзато-ри вгльно привласнювали кошти довiрливих вкладникiв протягом кглькох рокiв. Понад 890 тис. клгентгв компа-нГ1 обiкрали як мгнгмум на 9 млн доларiв США. Недер-жавний пенсгйний фонд «Обергг» займае друге мгсце за понесеними громадянами грошовими втратами - 2,8 трлн карбованцгв (приблизно 2 млн доларгв), якг були вилученг у близько 320 тисяч украшцгв.
Найбгльш розповсюдженою асоцгацгею з поняттям «фгнансово! пграмгди» е АТ «МММ», що дгяла на тери-торг! колишнього Радянського Союзу в 1992 - 1994 рр. У лютому 1994 р. телебачення розповсюдило перше по-вгдомлення про те, що АТ «МММ» сплатило сво'1м ак-цгонерам дивгденди в розмгрг 1000 % ргчних, пгсля чого розпочалася агресивна рекламна компангя. Кглькгсть приватних гнвесторгв, за ргзними оцгнками, сягала вгд 3 до 20 млн осгб. Однак згодом очевиднг шахрайськг на-мгри органгзаторгв фгнансово! пграмгди та !1 дгяльнгсть було припинено [6]. Здавалося, що на цьому гсторгя усгм вгдомо! пграмгди завершиться, проте, незважаючи на створену репутацгю, у 2011 р. Серггй Мавродг запускае нову фгнансову пграмгду пгд назвою «Мы Можем Многое», яка обгцяе 240 - 250 % прибутковостг на ргк, але дге у формг гнтернет-пграмгди та попереджае про пграмгдаль-ну схему свое! дгяльностг. У результат у 2011 - 2012 рр. вкладниками МММ, за даними представникгв пграмгди, стали 3 - 4 млн украшцгв, середнгй вклад на одну особу складав близько 1 тис. грн, тобто в Укра!нг пграмгда встигла згбрати 3 - 4 млн грн. I тепер, пгсля деяко! паузи, на офгцгйному сайтг з'являеться гнформацгя про МММ-2015, яка стверджуе про легальнгсть свое! дгяльностг, посилаючись на закони Росгйсько! Федерацг!. У дангй системг на внесену клгентом суму нараховуються вну-тргшнг розрахунковг одиницг - МАВРО, якг не е гроши-ма. Нарахування вгдбуваеться за складною процентною ставкою, що за три мгсяцг може принести вкладнику 338 % прибутку. Невгдомим залишаеться тривалгсть дг-яльностг дано! пграмгди. Однак можна гз впевненгстю сказати, що все одно виявиться велика кглькгсть вклад-никгв, що зацгкавляться можливгстю легкого збагачення г, у пгдсумку, втратять сво! кошти.
За останнг роки державними органами було виявле-но дгяльнгсть досить значно! кглькостг фгнансових уста-нов пграмгдального типу, якг дгяли на територг! Укра!ни. До них належать King's Capital, Lionebank, ТОВ «MMCIC 1нвестментс», NewPro, ТОВ «Лавина подарункгв» тощо.
ВИСНОВКИ
Отже, за пергод незалежностг Укра!ни нашг грома-дяни понесли значних матергальних втрат вгд дг! велико! кглькостг фгнансових пграмгд, якг гснували г продовжують гснувати на ринку фгнансових послуг, пгдриваючи довгри клгентгв до дгяльностг фгнансових посередникгв загалом г стримуючи надходження тимчасово вгльних коштгв економгчних суб'ектгв до нацгонально! економгки.
Втрата довГри до банкГвських установ у кризовГ перГоди, недосконалГсть вГтчизняного законодавства у цгй сферГ вплинули на актившсть шахра!в, якГ й сьогоднГ користуються бажанням громадян легко збагатитися та виманюють обманом !х заощадження. Незважаючи на весь негативний досвГд, людей продовжують вводити в оману пропозицГями миттевого збагачення. Можна при-пустити, що така ситуацГя буде спостерГгатися Г в май-бутньому. Саме тому, на наше переконання, необхГдно, насамперед, встановити жорсткий контроль з боку дер-жави за виникненням та функцюнуванням шрамГдаль-них схем через удосконалення чинного законодавства, зокрема прийняття доопрацьованого Закону Укра!ни «Про заборону фшансових пГрамГд в Укра!нГ», обмежити на законодавчому рГвш можливостГ означених структур щодо реалГзацГ! масштабних рекламних компанш шляхом !х заборони. Вважаемо, що реалГзацГя на першому еташ таких крокГв дозволить розпочати дшсно ефектив-ну та дГеву роботу по боротьбГ з д1яльшстю фшансових шрамГд в Укра!нГ. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Агасандян Г. «Финансовые пирамиды» и проблема дефицита госбюджета / Г. Агасандян // Рынок ценных бумаг. -2000. - № 8 (167). - С. 32 - 34.
2. Вггка Ю. Нерегулыован фiнансовi послуги та фшан-совi злочини: фiнансовi пiрамiди, баншсык картки / Ю. Вiтка [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://finrep.kiev.ua/ download/agenda_fl_nov2012_ua.pdf
3. Коваленко А. В. Математическое моделирование деятельности финансовой пирамидой. Часты 1. Основные понятия / А. В. Коваленко, М. Х. Уртенов, Р. Х. Чагаров // Политематический сетевой электронный научный журнал Кубанского государственного аграрного университета. - Краснодар : Куб-ГАУ, 2012. - № 08 (82) [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://ej.kubagro.ru/2012/08/pdf/29.pdf
4. Князев С. М. Фшансова трамща: поняття та кримша-лiстичнi ознаки / С. М. Князев // Юридичний часопис Нацюналы-ноТ академп внутршшх справ. - 2011. - № 1 (1). - С. 30 - 37.
5. Князев С. М. Фшансова трамща як споаб шахрайства на ринку фшансових послуг / С. М. Князев [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.pravoznavec.com.ua/period/ article/1728/%CA
6. Кротков А. П. Все великие аферы, мошенничества и финансовые пирамиды: от Калиостро до Мавроди / А. П. Кротков. - М. : Астролы : Русь-Олимп, 2010. - 251 с.
7. Офщшний сайт штернет ресурсу «Investopedia» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.investopedia. com/articles/04/042104.asp
8. Правонарушения на финансовом рынке: виявление, анализ и оценка ущерба : справочник для сотрудников правоохранительных органов / Я. М. Миркин, И. В. Зубков, Ю. В. Росляк, Ю. С. Сизов, З. А. Лебедева, В. П. Ширяев, Т. В. Тормозова и др. ; под общ. ред. Г. С. Полтавченко. - М. : Алыпина Бизнес Букс, 2007.
9. Проект Закону УкраТни «Про заборону фшансових пн рамщ в УкраТ'ш» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : 11^:// w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=46406
10. Розпорядження НацюналыноТ комо, що здшснюе державне регулювання у сферi ринюв фшансових послуг «Про затвердження Лщензшних умов провадження дiялыностi з адмЫстрування фшансових активiв для придбання товарiв у групах» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon1. rada.gov.ua/laws/show/z1805-12/page
Q_
LQ
О
m о
о
Q_
О
=п <
<
s
Ш
11. Справжня В. Qiyxi кути фшансових пiрамiд / В. Справ-жня // Персонал плюс. - 2008. - № 6 (258). - 14 - 20 лютого [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.personal-plus. net/258/2933.html
12. Чернявський С. С. Законодавче забезпечення про-тидп створенню в УкраТ'т «фiнансовиx пiрамiд» / С. С. Чернявський // Юридичний часопис НацюнальноТ' академп внyтрiшнix справ. - 2012. - № 2. - С. 3 - 13.
13. Ярмоленко Ю. В. Економiко-правовi умови появи та функцюнування фшансових трамщ в УкраТн / Ю. В. Ярмоленко // ёвропейсью перспективи. - 2013. - № 12. - С. 173 - 177.
14. Ярмоленко Ю. В. Сучасн технологи побудови фшансових трамщ / Ю. В. Ярмоленко // Право i сусптьство. - 2014. -№ 1. - С. 176 - 182.
REFERENCES
Agasandian, G. "«Finansovye piramidy» i problema defitsita gosbiudzheta" ["Financial pyramids" and the problem of the budget deficit]. Rynok tsennykh bumag, no. 8 (167) (2000): 32-34.
Cherniavskyi, S. S. "Zakonodavche zabezpechennia protydii stvorenniu v Ukraini «finansovykh piramid»" [Legislative support Ukraine in combating the creation of "financial pyramids"]. Yury-dychnyi chasopys Natsionalnoi akademii vnutrishnikh sprav, no. 2 (2012): 3-13.
Kovalenko, A. V., Urtenov, M. Kh., and Chagarov, R. Kh. "Matematicheskoe modelirovanie deiatelnosti finansovoy pirami-doy. Chast 1. Osnovnye poniatiia" [Mathematical modeling of the activities of the financial pyramid. Part 1: Basic concepts]. http:// ej.kubagro.ru/2012/08/pdf/29.pdf
Kniaziev, S. M. "Finansova piramida: poniattia ta krymi-nalistychni oznaky" [Financial pyramid: the concept and forensic features]. Yurydychnyi chasopys Natsionalnoi akademii vnutrishnikh sprav, no. 1 (1) (2011): 30-37.
Kniaziev, S. M. "Finansova piramida iak sposib shakhraistva na rynku finansovykh posluh" [Financial pyramid as a way of fraud in financial services]. http://www.pravoznavec.com.ua/period/ article/1728/%CA
Krotkov, A. P. Vse velikie afery, moshennichestva i finansovye piramidy: ot Kaliostro do Mavrodi [All the great scam, fraud and financial pyramid: from Mavrodi to the Cagliostro]. Moscow: Astrol; Rus-Olimp, 2010.
[Legal Act of Ukraine]. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc4_1?pf3511=46406
[Legal Act of Ukraine]. http://zakon1.rada.gov.ua/laws/ show/z1805-12/page
Mirkin, Ya. M. et al. Pravonarusheniia na finansovom rynke: vyiavlenie, analiz i otsenka ushcherba : spravochnik dlia sotrudnikov pravookhranitelnykh organov [Offences in the financial market: the identification, analysis and damage assessment: a guide for law enforcement]. Moscow: Alpina Biznes Buks, 2007.
Ofitsiinyi sait internet resursu «Investopedia». http://www. investopedia.com/articles/04/042104.asp
Spravzhnia, V. "Hlukhi kuty finansovykh piramid" [Deadlocks financial pyramids]. http://www.personal-plus.net/258/2933.html Vitka, Yu. "Nerehulyovani finansovi posluhy ta finansovi zlochyny: finansovi piramidy, bankivski kartky" [Unregulated financial services and financial crimes: financial pyramid bank cards]. http://finrep.kiev.ua/download/agenda_fl_nov2012_ua.pdf
Yarmolenko,Yu. V."Ekonomiko-pravovi umovy poiavy ta funk-tsionuvannia finansovykh piramid v Ukraini" [Economic and legal conditions for the appearance and operation of pyramid schemes in Ukraine]. Yevropeiskiperspektyvy, no. 12 (2013): 173-177.
Yarmolenko, Yu. V. "Suchasni tekhnolohii pobudovy finansovykh piramid" [Modern technologies of building financial pyramids]. Pravo isuspilstvo, no. 1 (2014): 176-182.
