CC BY
56
УДК 336.722
ЕВОЛЮЦ1Я ТА ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ НЕБАНК1ВСЬКИХ Ф1НАНС0ВИХ УСТАНОВ В УКРА1Н1
© 2014 пол1щук е. а.
УДК 336.722
Полщук €. А. Еволющя та передумови розвитку небанювських фiнансових установ в УкраТж
Метою cmammi е дотдження еволюцИ розвитку небанювських фшансових установ з часу ix виникнення на територи сучасноi Украши до сьо-годення. Це дозволить виявити можлив'сть сприйняття населення як основного постачальника швестицшних ресурав через небанювських фь нансових посередниюв, шших ф/нансових установ, в'/дмшних в'д банюв. Деяк небантвсьт ф'тансовi установи в тому чи шшому виглядi iснували на територи сучасно: Укроти ще з 16 ст. З приходом радянськоiвлади функцИ ф'тансових посередниюв були атрофоваш або ж деформоваш, що призвело до спотворення сут'> небанювських фшансових установ. 1нститут страхування кнував та розвивався за радянськоiепохи. Це пояснюе те, що ниш страховi послуги е найпоширенiшими серед шших небанювських фшансових послуг. Деяк установи (шститути сильного 'швестуван-ня та недержавш пенсйнi фонди) е новими на сучасному ф'шансовомуринку. 1хрозвиток е пов'шьним через макроеконом'нну нестаб'шьшсть, що значно тдривае дов'ру до фшансових установ з боку 'швестор'в. Тож, споживач фшансових послуг Украши е лояльними до появи на ринку нових фшансових iнститутв, але вони не е толерантними до коливань валютних курав, шфляци, зменшення р'вня життя тощо. Отже, для успшного функцюнування ф'шансового ринку в цмому необxiднi шш'> тдходи у державнш полiтиuli, спрямоваш на макроекономiчну стабтзацж. Ключов'! слова: небанювськ ф'шансовiустанови, ф'шансовий ринок, регулювання ф'шансового ринку. Рис.: 1. Табл.: 1. Ббл.: 9.
Полщук Свгешя Анатоливна - кандидат економiчниx наук, доцент, докторант, кафедра банювських швестицш, Ки/вський наиональний еконо-мiчний ушверситет iм. В. Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Ки1в, 03068, Украша) E-mail: [email protected]
УДК 336.722
Полищук Е. А. Эволюция и предусловия развития небанковских финансовых учреждений в Украине
Целью статьи является исследование эволюции развития небанковских финансовых учреждений со времен их возникновения на территории современной Украины по нынешний час. Это позволит показать возможность восприятия населения как основного поставщика инвестиционных ресурсов через небанковских финансовых посредников, других финансовых учреждений, отличных от банков. Так, некоторые небанковские финансовые учреждения в том или ином виде существовали на территории современной Украины еще с 16 ст. С приходом советской власти функции финансовых посредников были атрофированы или деформированы, что привело к искажению сути небанковских финансовых учреждений. Институт страхования существовал и развивался при советской эпохе. Это объясняет то, что ныне страховые услуги являются наиболее распространенными среди других небанковских финансовых услуг. Некоторые учреждения (институты совместного инвестирования и негосударственные пенсионные фонды) являются новыми на современном финансовом рынке. Их развитие замедлено из-за макроэкономической нестабильности, которая значительно подрывает доверие к финансовым учреждениям со стороны инвесторов. Итак, потребители финансовых услуг Украины являются лояльными к появлению на рынке новых финансовых институтов, но они не являются толерантными к колебаниям валютных курсов, инфляции, уменьшению уровня жизни и т. п. Таким образом, для успешного функционирования финансового рынка в целом необходимы другие подходы в государственной политике, направленные на макроэкономическую стабилизацию.
Ключевые слова: небанковские финансовые учреждения, финансовый рынок, регулирование финансового рынка. Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 9.
Полищук Евгения Анатольевна - кандидат экономических наук, доцент, докторант, кафедра банковских инвестиций, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03068, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 336.722
Polishchuk Ye. A. Evolution and Development Preconditions of the Non-Bank Financial Institutions in Ukraine
The article studies the evolution of the development of the non-bank financial institutions since their origination on the territory of modern Ukraine until the present time. This study show the possibility of perceiving the population as the main provider of investment resources through non-bank financial intermediaries as well as the other financial institutions, other than banks. Thus, certain non-bank financial institutions in one form or another existed on the territory of modern Ukraine beginning from the 16 century With the advent of Soviet power the functions of the financial intermediaries were atrophied or twisted, that resulted in the distorted essence of the non-bank financial institutions. The insurance institute still existed and developed in the Soviet era. This explains the fact, that insurance services are the most common among other non-bank financial services. Some agencies (joint investment institutions and non-governmental pension funds) are new to the modern financial market. Their development is slowed down due to macroeconomic instability, which greatly undermines the credibility of the financial institutions on the part of investors. So, users of the financial services in Ukraine are loyal to the emergence of new financial institutions on the market, but they do not tolerate variations in exchange rates, inflation, decline in living standards etc. Therefore the successful functioning of the financial market as a whole requires some other approaches on the part of the public policy aimed at the macroeconomic stabilization.
Key words: non-bank financial institutions, financial markets, regulation of the financial market. Pic.: 1. Tabl.: 1. Bibl.: 9.
Polishchuk Yevheniia A. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Candidate on Doctor Degree, Department of Investment Banking, Kyiv National Economic University named after. V. Getman (pr. Peremogy, 54/1, Kyiv, 03068, Ukraine) E-mail: [email protected]
А шльшсть фшансових посередниюв e обов'яз-/ % ковим атрибутом сучасно! економжи. В умовах dt—Хрозвинуто! ринково! економжи свою дшльшсть ЗдшснЮе величезна ккьюсть фшансових посередниюв, яю за винагороду надають рiзнi види фшансових послуг. Особливу увагу привертають до себе небанювсью фшан-
совi установи (НБФУ), сутшсть яких зводиться до того, що це вузькоспецiалiзованi фiнансовi посередники, яю або акумулюють, або конвертують та направляють вкьш грошовi ресурси суб'екпв господарювання в швестицш-ш процеси з метою досягнення комерцшного або шшого ефекту чи збереження вартост грошей у час1
Дуже часто в науковш лiтературi можна зустрпи думку про те, що вони знаходяться на етапi свого ста-новлення. Але головною проблемою е не стiльки нероз-винешсть, сккьки низький рiвень '1х сприйняття насе-ленням. З цим можна й пов'язати 1х розвиток, який зале-жить вiд активного залучення вкьних грошових коштiв саме через шститути небанкiвського фiнансового сектора та 1х подальше спрямування у розвиток економжи.
Небанкiвськi фiнансовi установи е обектом досль джень як вггчизняних, так i зарубiжних вчених, серед яких особливо'1 уваги заслуговують працi Ватаманюка З. Г., Гон-чаренка В. В., Картамишево'1 О. 6., Коняева I. В., Злуп-ка С. М., Маккiнона Р. та шших. Цi вченi зробили зна-чний внесок у розвиток теори фiнансового ринку та його шфраструктури. Разом з тим малодослцженим е процес зародження та становлення небанкiвських фь нансових установ в УкраМ.
Вiдповiдно до цього основною метою статт буде дослiдження еволюци розвитку небанкiвських фшансо-вих установ з часу '1х виникнення на територи сучасно'1 Укра1ни до сьогодення. Це дозволить побачити можли-вiсть сприйняття населенням, як основного постачаль-ника швестицшних ресурс1в через небанкшських фЬ-
нансових посередникiв, шших фiнансових установ, в1д-мiнних в1д банкiв.
Як свцчать дослiдження, небанкiвськi фiнансовi iнститути у тш чи iншiй формi почали виникати на територи сучасно'1 Украши ще у XVI столiттi. А вже до середини XIX столптя сформувалася окрема парабанкiвська система. Тобто, «вцбулася фшансово-кредитна iнституцiоналiзацiя» [1, с. 24], саме тодi були створеш праобрази сучасних небанкiвських фшансо-вих установ.
Потрiбно зауважити, що розвиток НБФУ в УкраМ того часу е складним i неоднорцним, з огляду на прина-лежшсть територiй до рiзних iмперiй. Так, становлення фшансово! системи вiдбувалося в умовах подку Укра'1ни на частини, одна з яких (близько 80 %) належала до Ро-сшсько!, а решта земель - до Австршсько! iмперiй. Це не могло не накласти вцбиток на тодшнш суспкьно-економiчний лад.
Дослiдивши низку наукових лiтературних джерел [1, 2, 3, 4], що стосуються питань розвитку НБФУ, може-мо видкити етапи розвитку та визначити '1х особливостi (табл. 1).
Таблиця 1
Еволющя розвитку небанкiвських фiнансових послуг до 1991 р.
Роки етапу Основн поди Особливостi розвитку
Велика УкраТна (частина Росiйськоi' iмперií) Частина Украши у складi Австрiйськоi' iмперм
1 2 3 4
Кшець XVI -кшець XVIIIст. Створення «Приказов общественного призрения» (1775 р.), як надавали послуги уам верствам населення, окрiм покрiпачених селян. 1снували також «позички» (1785 р.) для задоволення потреб дворян i помiщикiв При братствах i церквах створювалися ломбарди (Каси милосердя) Стьськогосподарський характер економiки, жалюгiдне становище селян. Мануфактурний споаб ви-робництва. Панування лихварства. Пасивна полiтика колонiзаторiв щодо розвитку УкраТнських земель, зацкавлення у вiдсталостi економiки, привiлейоване становище великих землевласниюв. Причина виникнення НБФУ: об'ективна потреба у грошах, як були акумульованi цими устано-вами. Характер дiяльностi деяких позицюнувався як допомiжний
Початок Х1Х ст. -середина Х1Х ст. Створення першого ломбарду на територи УкраТни (Одеса, 1800 р.). Початок дiяльностi облiкових контор (1806 - 1817 рр.). Надавали позички пiд вексель Створення «Другого росiйського страхового товариства захисту вщ вогню» (1835 р.). Створення ощадних кас (1842) «Росшське товариство пароплавства i торгiвлi» (1857 р.) -страхування суден Прихiд на Захщну УкраТну страхування («ллойди») lндустрiальний розвиткок сусптьства, який характеризував-ся розвитком великого машинного виробництва, поглибленням розподту праць подальшим збагаченням власникiв засобiв виробництва, землевласниюв i збiднiнням широких верств населення, загостренням Тх економiчних проблем. Банкам стае невигiдно надавати невелик кре-дити простим робiтникам i селянам, заощадження дрiбних господарств використовували-ся ними на потреби держави, власниш засобiв виробництва та землевласникiв
Закшчення табл. 1
4
Середина Х1Х ст. ■ 1917 р
1860 - 1862 рр.- лквща^я уса системи Державних банкiв, початок створення ново''' системи банкiв i небанкiвських фiнансових установ. Нове положення «Про дiяльнiсть ощадних кас». Створення у Полтавi «Товариства взавмного страхування» (1863). Створення Одеського приватного ломбарду (1886), а також створення Державно'' мережi ломбардiв. Створення ощадних кас при пош-тово-телеграфних вщдтеннях (1889). Початок дiяльностi товариства взавмного кредиту (1860 - 1870). СУтворення позичково-ощадних товариств (1866 р.). Перший кредитний кооператив (Полтавщина, 1869 - 1919)
Створення нестатутних економiчних тдпривмств на селi (шпихлiрi, позичковi каси, торговельн крам-ницi) як зааб захисту вiд лихварства шляхом надан-ня iпотечних креди^в. Створення ощадно-позич-кового товариства (1860). Створення першо''' кредитной' спiлки (Львiв, 1874). Набули поширення ёврейсью кооперативи, як у 1901 р. увiйшли до Головного Союзу промислових i господарськихтовариств
Вщмша крiпосного права. Реоргаыза^я великого помщиць-кого землеволодшня. Зростання iндустрiалiзацГ'' господарства. Фабрична форма виробництва. Формування великих промислових пщпривмств. Поширення кредит-них операцiй, що викликало на-лежне функцiонування кредитной' системи, розширення мережi банкiвських та небаншських фiнансових установ. 1снування велико'' шькосп ломбардiв на акцiонерних засадах, однак |'х дiяльнiсть була пере-важно лихварською. Пiзнiше, вра-ховуючи потребу в здешевленнi позичок, розпочалося створення мунiципальних ломбардiв. Росiйсько-Японська вiйна (1904 - 1905), Перша свггова вiйна (1914 - 1918)
Радянська Украша
1917 - 1991 рр.
Ревстра^я знову створених кредитних кооперативiв i ощадно-позичкових товариств та Тх союзiв (12 лютого 1919). Лiквiдацiя мiських i земських кредитних товариств (17 травня 1919). Лквща^я ломбардiв (пiсля жовтневого перевороту). Злиття кредитних i ощадно-позичкових кооперативiв та товариств, перетворення Ухых районних, губернських i обласних союзiв у споживчi товариства, передача останым 'х активи i паси-ви, устаткування i персонал (1920). Заснування державних ощадних кас (1920). Створення мережi державних ломбардiв (1922 - 1923). Створення Головного Управлшня державного страхування (1925). Управлшня поземного державного страхування (1947).
Розгалужена мережа небаншських фшансових установ на передодн Жовтнево''' революци, що охоплювала усi галузi аграрно-iндустрiального регюну. Спрямування бтьшовицько''' полiтики на лквщац№ попереднiх кредитних установ. Припинення втьного товарообороту, рiзке знецiнення грошей
Як бачимо з табл. 1, шститут небанивського фь нансового посередництва поступово укршлювався у суспкьно-побутовому життi громадян ще з кiнця XVI ст. На той момент НБФУ створювалися внаслцок потреби осiб у фшансових ресурсах. Причиною виникнення небанювських фшансових установ е погiршення життя простих людей, '1х потреби в отриманш фiнансових по-слуг, у додаткових фiнансових ресурсах для забезпечен-ня свого iснування, якi стала забезпечувати кредитна кооперацш. Саме потреби людей у фшансових послугах, спрямоваш на покращання умов життя, '1х дiяльнiсть iз задоволення цих потреб сприяли створенню ними кре-дитних кооперативiв, яю дали можливiсть заощадження одних робиниюв i селян використовувати iншим членам кредитно'1 коопераци [5, с. 194].
Зародження в кра'нах бвропи кредитно'1 коопераци на основi добровкьно! форми взаемодопомоги широких верств населення як явища системного характеру свцчить про формування у суспiльствi iнститутiв громадянського суспкьства, покликаних забезпечувати свободу людини в економiчному, соцiальному i полггич-ному вимiрах, рiвноправнiсть людини у сво'1х правах.
Поруч з цим потреба зростала по мiрi зростання товарно-грошових вцносин. Знаходить свое шдтвер-дження i теза про те, що фiнансовi шституци розши-рюють свою дшльшсть по мiрi розвитку малого шд-приемництва. Особливо яскраво це видно шсля скасу-вання крiпосного права. Саме тодi небанкiвськi фшан-совi установи активiзували свою дiяльнiсть у напрямку кредитування селян. У дорадянськш УкраМ значення НБФУ носило швидше соцiальний характер, анiж ко-мерцшний, незважаючи на те, що послуги НБФУ часто були доступш лише заможшм верствам населення.
Хочеться також п1дкреслити домiнантне становище НБФУ перед банками у тодшнш фiнансовiй системi Укра'1-ни. Тобто, мiркування стосовно того, що в межах менталь тету громадян Укра'ни наявне несприйняття НБФУ, е не-виправданим, на наш погляд. Варто наголосити на тому, що роль банкш у тодшнш фшансовш системi Укра'ни почала зростати зi зростанням капiталiзму в усьому свт. Це значить, що лише значш обсяги капiталу фшансових установ були взмозi задовольнити потреби зростаючо'1 промисловостi. Уже тодi банки виткняли небанкiвськi фь нансовi установи шляхом включення '1х до банив.
1
2
3
Низький рiвень розвитку НБФУ в ниншнш Укра!-нi обумовлюеться применшенням !х ролi за радянських часiв. Тодi був лише один структурний елемент - банки, який був оргатчно вмонтований в командно-адмь шстративну модель управлiння. У межах ще! моделi акумуляцiя, мобiлiзацiя, розподк i перерозподк коштiв реалiзовувалися за рахунок банив i бюджету. Але й банки неповноцшно виконували роль фшансового посеред-ника. Фактично, вони були розрахунковими установами, залучення кошпв населення не було основною !х функщ-ею, а кредити вони надавали в межах централiзованого кредитного плану. Тодi банкiвську систему можна було описати дшльшстю трьох банив (Держбанк, Банк для зовншньо! торгiвлi та Будiвельний банк) i розгалуже-ною системою ощадних кас, яи й були представниками небанкiвського фшансового сектора. Таким чином, до 90-х роив ХХ столггтя на теренах Укра!ни фшансовий сектор був представлений ккькома банками, якi мали монопольне становище в межах визначених галузей, i майже нерозвинений сектор небанивських фiнансових установ. Мова про самостшний сектор фшансово! сис-теми в особi небанкiвських фiнансових установ не йшла, осккьки мало мiсце ототожнення цих iнститутiв iз бан-ивською сферою.
Cлiд визнати, що причиною такого примiтивного !х стану потрiбно вбачати в принципах системи директивно-планово! економжи. Це характери-зувалося «вцсутшстю приватно! власностi, негативному ставлены до товарно-грошових вiдносин, якi за-мiнюються на вiдносини розподку та перерозподку, заглушенi економiчна свобода виробника та запрова-дження повного контролю з боку держави» [6, с. 108]. За таких умов встановлення цш iнвестицiйного капiталу стае полiтичним рiшенням, що вiдбуваеться за вцсут-ностi конкуренто встановлених процентних ставок. Вц-так, зрозумка позицiя держави щодо розвитку небан-кiвських фшансових установ. Так, панувала думка, що вш мiг би послабити та пщрвати державну монополiю банкiвсько! сфери.
Впм, незважаючи на слабку гнучисть фiнансово! системи СРСР небанкiвськi установи все ж таки були представлен у тому чи шшому виглядЬ Так, серед них можна згадати тi органiзацi!, якi укладали першi лiзинговi угоди. Звичайно, це були експортоорiентовнi об'еднання («Автоекспорт», «Машинекспорт», «Тракторекспорт») [7, с. 18]. Але, зважаючи на свою специфiчну спрямо-ванiсть, лiзинг не набув широкого розвитку. До того ж, угоди фшансового лiзингу носили разовий характер допомоги спкьним шдприемствам, яи знаходилися за межами СРСР.
Таи фiнансовi установи, як Держстрах та 1ндерж-страх були основними учасниками ринку страхових по-слуг. Але !х не можна вважати конкурентами, осильки мiж ними чiтко було подкено сфери впливу. Не варто !х розглядати i як конкурентш для банив, осккьки дшль-нiсть перших носила державно-регульований характер, що передбачав значш надходження вiд страхових плате-жш до бюджету. Страховi виплати також здшснювалися по мiрi необхiдностi i з бюджету. Характерною особлиш-
стю дшльносп цих компанiй було те, що !х довгостроковi резерви виносилися поза межi ринку фiнансових послуг i були ще одним джерелом надходжень до бюджету.
За епохи Радянського Союзу також кнували кредиты та ощаднi кооперативнi товариства. Цкьове при-значення !х дшльносп полягало в наданнi кредитiв на господарсьи потреби членiв товариств, яи також здш-снювали вкладення грошових коштiв для подальшого !х спрямування на шдтримку скьського господарства. Поруч iз ними створюються товариства взаемного кредиту, яи проiснували лише до 1931 р. Саме щ утворення виступали прямими конкурентами монопольних банив, а також йшли в розрiз тодiшньо! полiтики, осккьки були проявом «капiталiстичного ладу» [8, с. 261].
При профстлкових оргашзацшх для ствробини-кiв i службовщв (членiв профспкки) створювалися каси взаемно! допомоги. Принцип !х дiяльностi полягав у сплат членських внескiв учасниив, якi отримували вза-мiн право на позичку. Хоча таи шститути й були корис-ними для !х членiв, однак вони й не приносили доходу. Якщо особа виходила з цiе! каси, то вона отримувала усi сво! внески за мшусом заборгованостi за позички.
Недовго прокнували й ломбарди. На еташ ство-рення Радянського Союзу !х дiяльнiсть була передба-чена у сферi ринку фiнансових послуг, але так само, як i кредитнi та ощаднi кооперативнi шдприемства, були лiквiдованi з огляду невцпов^носп системi соцiалiзму.
Увесь !х потенцшний потенцiал увiбрала банкiв-ська система, що й пояснюе !х домшантний статус на ринку фiнансових послуг вцкому. До того ж, це пояснюе традицшш вподобання позичальниив: вони звикли використовувати кредити у фшансуванш пiдприемств, а за слабкого розвитку ринку цшних паперiв не ткьки не вбачали iнших джерел фшансування, але й були об-меженi у виборi [9, с. 83].
Отже, пiдrрунтя для тепершнього розвитку не-банкiвських фiнансових установ майже не було. Хоча й е вй передумови стверджувати, що ри-нок фшансових послуг за радянських чайв був приш-тивним, однак потрiбно пам'ятати, що бкьшкть тради-цiй, серед яких страхування життя, участь населення у дiяльностi ринку цшних паперiв, кредитна кооперацiя, втраченi чи дискредитованi численними банкрутствами фiнансових установ на початку 90-х рр. ХХ стол^тя. Пи-тання добровкьносй можемо вiднести на другий план, але, на наш погляд, це також метод залучення вкьних кошпв населення в швестицшш процеси держави.
Деяи НБФУ перестали зовйм iснувати у фiнансо-вому просторi кра!ни. Серед таких можемо назвати ш-ститути пенсiйного забезпечення (щось на кшталт тепе-рiшнiх НПФ), дшльшсть лiзингових та iнших фшансових компанш, якi у ринковому середовищi обслуговують малий та середнш бiзнес. Втiм, у них i не було потреби, оск!льки в сощалктичнш системi не передбачено було шституту приватного пiдприемництва.
Початок 90-х роив ХХ стол^тя знаменував новий етап розвитку фшансових посередниив в УкраМ. При-таманнi тому часу процеси приватизаци стали переду-мовою фiнансiалiзацil економiки Укра!ни. 1ншими сло-
вами, саме вони дали поштовх розвитку НБФУ в такому вигляд^ якими вони зараз е. Ниншш диспропорци на ринку фшансових послуг обумовлюються !х неоднорц-ним розвитком на початку !х становлення. Так, серед не-банкiвських фiнансових установ саме страховi компани, долаючи труднощi переходного перiоду, найпершi почали активно розвиватися. Цим пояснюеться !х висока частка на ринку небанювського фшансового посередни-цтва в умовах сьогодення.
Варто зауважити, що важко здшснювати аналiз не-банкiвських фiнансових установ в !х загальному виглядi. Тому, на наш погляд, буде вдалим вико-нувати дослiдження, використовуючи метод дедукци. Завдання було нелегким, але пiдсильним, тому пропо-нуемо нижче узагальнеш нами перiоди розвитку небан-кiвських фiнансових установ в УкраМ (рис. 1).
Тож, внутршне та зовнiшне середовище функщ-онування НБФУ на цьому етапi часто суперечило одне одному. Для держави розвиток НБФУ не був прюритет-ним, тому наявш проблеми здебкьшого не вирiшували-ся, а лише ускладнювалися.
2001 - 2007 рр.- пожвавлення. Як ткьки суб'ек-ти ринку зрозумки, що ведення бiзнесу е досить при-вабливим з огляду багатьох аспектш, зокрема, його високо! доходностi, викликано! дефщитом фiнансових ресурсiв, так одразу вони активiзували свою дiяльнiсть у цьому напрямку. По мiрi зростання ринку виникали вимоги щодо певних правил гри на ньому, а це повинен був забезпечити певний регуляторний орган. Саме в цей перюд часу була створення Державна комкш, що здш-снюе державне регулювання ринкiв фiнансових послуг (нинi перейменована на Нацюнальну), яка взяла на себе функци з нагляду та контролю над майже уйма НБФУ.
тепер1шн1и час
Спад
Рис. 1. Перюдизащя розвитку небанкiвських фiнансових установ вщ 1991 р.
1991 - 2001 рр.- становлення. На той момент часу функцюнування НБФУ вцбувалося в межах BÎAcyTHOCTi спецiального законодавства та окремого наглядового органу. Тодi НБФУ д1яли в полi господарського законодавства. Функци по контролю та нагляду лягало на окремi шдроздки Мiнiстерства фiнансiв. На фош недосконалого нормативно-правового поля помггно зростання юлькос-тi фшансових компанш, якi створювалися за принципом «фшансових шрамц». Такий пiдхiд у веденш бiзнесy при-звш до велико'1 кiлькостi банкрутств фшансових посеред-никш. Пасивне ставлення держави до описаних проблем на фонi слабкого економiчного становища призвело до недовiри суб'екпв господарювання до фiнансових установ в цкому. Невчасне реагування та виршення цих проблем було зумовлено вiдсyтнiстю шфраструктури ринку фшансових послуг. Поминий низький рiвень професюна-лiзмy серед працiвникiв НБФУ та к регуляторш. Спосте-рггаеться виникнення принципово нових небанкiвських фшансових посередникш (недержавнi пенсiйнi фонди, лiзинговi та iншi компани тощо). Створення НБФУ було продиктовано вимогами ринку, точнше переходом на новий економiчний устрш. Це також означало, що в су-спiльствi в1дчувалася потреба у таких шститутах.
У деяких випадках можна було спостертати таку ситуацш, коли, наприклад, були вiдсyтнi самi НБФУ, але ïхнi функци виконували iншi суб'екти ринку. Це стало наслцком неправильного тлумачення та розумшня по-нятiйного апарату.
Наприкiнцi 90-х рр. ХХ ст. почали прийматися законодавчi акти, що стали основою регулювання най-розвиненших на той час фшансових установ в УкраМ (наприклад, страховi компани). А регулювання ICI пере-йшло до Державно'1 комiсiï з цiнних паперiв та фондового ринку.
Спостериаеться активна робота щодо створення пов-ноцiнного нормативно-правового поля НБФУ. Cтрiмко зростають обсяги залучення капiталy, зокрема, населен-ня, а також надання кредитш. Зростае й ккьюсть небан-кiвських фiнансових посередниюв. Особливим е те, що вцбуваеться глибоке розмежування НБФУ за функцю-нальним призначенням. 1ншими словами, лiзингом за-ймаються лiзинговi компани й банки, i нито iнший.
Стала вцчутною й робота наглядового органу в напрямку вцкритосп та доступносп iнформацiï. Посту-пово створюеться шфраструктура ринку небанкiвських фiнансових послуг.
Складаеться враження про повернення довiри на-селення до фiнансових установ, зокрема, НБФУ. Впм, це ткьки на перший погляд. Осккьки в першу чергу для шдивцуальних iнвесторiв важливо вцчувати загаль-ноекономiчнy стабiльнiсть. Наприклад, на той момент часу зростання внесюв населення у таю новi фiнансовi установи, як 1С1, вцбувалося на фонi вiдносноï стабкь-ност в економiцi: порiвняно низький рiвень iнфляцiï, наявнiсть незначних валютних коливань, зростання до-ходiв населення, яю можна було вкладати в рiзнi (ранiше недостyпнi) фiнансовi iнстрyменти. Поим вже шдшма-еться питання про '1х доходнiсть, яка часто була вищою, нiж по банкiвських депозитах.
Небанювський фiнансовий бiзнес стае щкавим шо-земним iнвесторам. У них з'являеться можливкть щодо виходу на украшський ринок. Але за швестицшною привабливiстю криються проблеми, якi носять здебкь-шого фiскальний та культурний характер. Проте, таю перешкоди не завадили процесу штеграци вiтчизняних НБФУ у св^овий фiнансовий простiр.
2008 р.- по тепершнш час - спад. Cтрiмкий розвиток небанювських фiнансових установ був обiрваний
свиовою фiнансово-економiчною кризою. Ринок фшан-сових послуг Укра!ни переживае спад активност майже вси його учасникiв. Згортаються процеси iнвестування в уси галузях економiки. Фiнансовий стан населення, як основного донора швестицш, погiршуеться. 1нве-стори виводять сво! кошти з фондiв, забирають вкла-ди з банив i кредитних спкок. Це стае передумовою для розвитку таких фшансових установ, як ломбарди та iншi фiнансовi компани, якi за власш кошти мають право надавати кредити. Користуючись несприятливим становищем банив i кредитних спкок, якi на деякий час призупинили кредитування, ломбарди та фiнансовi компани почали кредитувати шд високi вiдсотки. Роз-повсюджуючи сво! послуги, вони займають певну шшу на ринку i, водночас, виткняють банки. Навченi кризою, НБФУ змшюють сво! стратеги розвитку на бкьш помiр-кованi та менш ризиковi. Прiоритетним напрямком стае не так зростання ефективност вiд дшльносп, а, швид-ше, збереження сво!х позицiй на ринку.
Регулятор розробляе Концепщю розвитку ринкiв небанкiвських фшансових послуг на 2013 - 2014 рр., в яий викладено шляхи виршення наявних проблем НБФУ. До того ж, Нацкомфшпослуг активно провадить свою дiяльнiсть у напрямку запобкання фiнансових ма-хiнацiй з боку НБФУ, зокрема, тих компанiй, яи працю-ють за принципом фшансово! пiрамiди.
висновки
Отже, деякi небанивсьи фiнансовi установи в тому чи шшому виглядi iснували на територи сучасно! Укра!ни ще з XVI ст. До таких можна вцнести фiнансовi установи кредитного типу - праобрази кредитних сш-лок, ломбардiв та iнших фiнансових установ. До середи-ни XIX ст. вони вщгравали вагомiшу роль у суспкьному життi, нiж банки. З приходом радянсько! влади функци фiнансових посередниив були атрофованi або ж дефор-мованi, що призвело до спотворення суп небанивських фiнансових установ. 1нститут страхування iснував i роз-вивався за радянсько! епохи. Це пояснюе той факт, що ниш страховi послуги е найпоширешшими серед шших небанивських фшансових послуг. Тобто це створило передумови розвитку страхового ринку. Деяи установи (шститути спкьного швестування та недержавнi пен-сiйнi фонди) е новими на сучасному фшансовому ринку. 1х розвиток е повкьним, але, на наш погляд, через ма-кроекономiчну нестабiльнiсть, що значно шдривае довь ру до фшансових установ з боку iнвесторiв.
Тож, споживачi фшансових послуг Укра!ни е ло-яльними до появи на ринку нових фiнансових шститу-тш, але вони не е толерантними до коливань валютних курсiв, шфляци, зменшення рiвня життя тощо. Отже, для успешного функцiонування финансового ринку в цкому необхiднi iншi подходи у державнiй полiтицi, спрямованi на макроекономiчну стабiльнiсть. Дослiдження щодо И розробки i е перспективними у цьому напрямку. ■
2. Гончаренко В. В. Кредиты сптки як фшанк^ коопе-ративи: мiжнародний досвщ та укра'шська практика / В. В. Гончаренко. - К. : Наукова думка, 1997. - 240 с.
3. Волосович С. Розвиток шфраструктури ринку кредитного страхування в УкраТы / С. Волосович // Вкник КНТЕУ. -
2011. - № 5. - С. 36 - 43.
4. Кравчук А. В. Теоретичн засади розвитку перестра-хування / А. В. Кравчук, I. I. Кириченко // Вкник ЖДТУ. - 2014. -№ 1(67). - С. 142 - 146.
5. Картамишева О. €. Передумови виникнення небанивських фшансових установ / О. £. Картамишева // Науковий вкник Нацюнального ушверситету ДПС Укра'ши (економка, право). - 2009. - № 3(46). - С. 191 - 195.
6. Maccinon, Ronald I. Financial Control in Transition from Classical Socialism to a Market Economy / Ronald I. Maccinon // Journal of Economic Perspectives. - 1991. - № 5. - P. 107 - 122.
7. Коняев И. В. Правовые вопросы лизинга в Российской Федерации / И. В. Коняев // Правоведение. - 1996. - № 1. -С. 17 - 26.
8. Укра'шська економiчна думка : хрестома™ / Упоряд., наук. ред., пер. С. М. Злупко. - К. : Знання, 1998. - 448 с.
9. Ватаманюк З. Г. Небанювсью фшанк^ Ыститути у пе-рехщних економiчних системах / З. Г. Ватаманюк, О. Л. Дорош // Фшанси УкраГни. - 2003. - № 8. - С. 77 - 87.
REFERENCES
Honcharenko, V. V. Kredytni spilky iak finansovi kooperatyvy: mizhnarodnyidosvid ta ukrainskapraktyka [Credit unions are financial cooperatives as: International Experience and Ukrainian practice]. Kyiv: Naukova dumka, 1997.
Kartamysheva, O. le. Administratyvno-pravove rehuliuvannia nebankivskykh finansovykh ustanov [Administrative and legal regulation of non-bank financial institutions]. Donetsk: Yuho-Vostok,
2012.
Kravchuk, A. V., and Kyrychenko, I. I. "Teoretychni zasady roz-vytku perestrakhuvannia" [The theoretical basis of reinsurance]. Visnyk ZhDTU, no. 1 (67) (2014): 142-146.
Kartamysheva, O. IE. "Peredumovy vynyknennia nebankivskykh finansovykh ustanov" [Predictors of non-bank financial institutions]. Naukovyi visnyk Natsionalnoho universytetu DPS Ukrainy (ekonomika, pravo), no. 3 (46) (2009): 191-195.
Koniaev, I. V. "Pravovye voprosy lizinga v Rossiyskoy Feder-atsii" [Legal issues of leasing in the Russian Federation]. Pravovede-nie, no. 1 (1996): 17-26.
Maccinon, R. I. "Financial Control in Transition from Classical Socialism to a Market Economy". Journal of Economic Perspectives, no. 5 (1991): 107-122.
Ukrainska ekonomichna dumka [Ukrainian economic thought]. Kyiv: Znannia, 1998.
Volosovych, S. "Rozvytok infrastruktury rynku kredytnoho strakhuvannia v Ukraini" [Infrastructure development credit insurance market in Ukraine]. VisnykKNTEU, no. 5 (2011): 36-43.
Vatamaniuk, Z. H., and Dorosh, O. L. "Nebankivski finansovi instytuty u perekhidnykh ekonomichnykh systemakh" [Non-bank financial institutions in transition economies]. Finansy Ukrainy, no. 8 (2003): 77-87.
Л1ТЕРАТУРА
1. Картамишева О. €. АдмУстративно-правове регулю-вання небанивських фшансових установ : монографiя / О. С. Картамишева. - Донецьк : Юго-Восток, 2012. - 166 с.
