CC BY
13
Виявленi тенденци е логiчними, оскiльки зростання доходу вщ peanÍ3a-ци продукци повинно дещо перевищувати збiльшення вартост aKraBÍB. Питан-ням, що потребуе подальшого вивчення, е причини перевищення у деяких областях середнього сеpедньоpiчного значення впливу обiгового кaпiтaлу над ос-новним. Перевищення негативного впливу обшового кaпiтaлу над основним може св^ити про переважання у стpуктуpi сукупного кaпiтaлу обiгового каш-талу, що може мати негaтивнi наслщки для пiдпpиемств дослщжувано! гaлузi.
Висновки. За результатами виконаного аналогичного дослщження ш-тегрального показника ефективностi використання кашталу будiвельних шд-приемств Украши виявлено:
Отpимaнi значення iнтегpaльного показника ефективност використання кaпiтaлу у будiвельних пiдпpиемств дослiджувaних pегiонiв е набагато нижчи-ми за pекомендaцiйне, що св^ить про неефективне використання катталу.
Вагомий вплив на змiну штегрального показника ефективностi використання кашталу мае доходшсть кaпiтaлу.
Позитивний вплив на доходшсть кашталу у будiвельних шдприемств бiльшостi з дослiджувaних регютв мала змiнa доходу.
Негативним впливом на зiмну доходностi кaпiтaлу вщзначилась змiнa основного i обiгового кашталу, що треба вважати негативною ознакою, ос-кiльки зaсвiдчуе неpaцiонaльнiсть використання катталу, а також потребу в удосконаленш управлшня структурою та обсягами основного та обшового кaпiтaлу.
Результати здшсненого aнaлiтичного дослiдження знайдуть свое вщ-творення й pеaлiзaцiю у подальших дослiдженнях щодо aнaлiзу та управлшня кашталом будiвельних пiдпpиемств Украши.
Лггература
1. Мних M.G. Анашз i контроль в систем1 управлшня кашталом пщприемства : моно-граф1я. - К. : Вид-во "Либiдь", 2005. - 226 с.
2. Баканов М.И., Мельник М.В., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа : учебник для студентов экономических специальностей. - 5-е изд. [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Финансы и статистика", 2006. - 526 с.
3. Статистичний щор1чник Украши за 2007 рж. - К. : Вид-во "Консультант", 2008. - 576 с.
4. Статистичш даш Держкомстату за 2007 рк. - К. : Вид-во "Консультант", 2008. - 326 с.
УДК336.77 (477) Доц. М.1. Хмелярчук, канд. екон. наук; доц. О.П. Павлишин, канд. екон. наук - Львiвський тститут бантвсько'( справи УБС НБУ, м. Кшв; М.1. Павлишин - ЗАТАльфа-Банк (Львiвськийрегюн)
ОРГАНВАЩЙНО-ЕКОНОМШШ ПРОБЛЕМИ ФУНКЦ1ОНУВАННЯ КРЕДИТНО1 СИСТЕМИ УКРА1НИ
Висв^лено органiзацiйно-економiчнi проблеми функщонування кредитно! сис-теми Украши на сучасному етат поширення св^ово! фшансово! кризи. Обгрунтова-но потребу розроблення стратепчного плану виходу з кризи нащонально! кредитно! системи та тдвищення до не! довiри населення.
Ключов1 слова: кредитна система, банки, небанювсью фiнансовi установи.
Assoc. prof. M.I. Khmelyarchuk; assoc. prof. O.P. Pavlyshyn - Lviv institute of
banking UB NBU; M.I. Pavlyshyn -ZATAlpha bank
Organising-economic problems of function of Ukraine credit system
There are founded organising-economic problems of function of credit system of Ukraine on modern level of world financial crisis. There are substantiated the necessity of elaboration of strategic plan to overcome the crisis of national credit system and raising confidence of population to it.
Постановка проблеми. KprooBi явища, як простежуються сьогодш у свгговш та вггчизнянш економщ, нагально поставили проблему удоскона-лення органiзацiйно-економiчних основ ефективного функцюнування уЫе! економiчноi системи та тако! ii важливо! складово! як кредитна система. Адже як справедливо зазначае Л. Рябшша, "кредитна система - це база, на якш будуються вс економiчнi вiдносини у суспiльствi (е^валентш, фшан-совi, кредитнi). Тому теоретичне обгрунтування ii оргашзаци (як сукупност кредитних установ, так i сукупност кредитних вiдносин) е важливим етапом економiчного розвитку краши" [1, с. 26].
В умовах свггово1' та внутршньо!" фiнансовоi кризи в Укра!ш, зокрема загрозливих явищ у банювському секторi держави, об'ективно актуалiзуеться значення наукового анашзу органiзацiйно-економiчних основ ефективного функцюнування нащонально!" кредитно!' системи та ii ролi в подоланнi еконо-мiчноi кризи.
Аналiз оcтаннiх дослвджень. Дослiдження теоретичних та практич-них аспек^в ефективного функцiонування кредитно: системи е предметом дослщження широкого кола як зарубiжних, так i втизняних учених. Активь зацiя нацiональних дослщжень у цьому напрямi простежуеться з початку 90-х рокiв ХХ ст., тобто iз здобуттям незалежност Украши та з потребою ста-новлення нацiональноi кредитноi системи. Значний внесок в обгрунтування теоретичних основ та практичних рекомендацш щодо формування кредитноi системи Украiни зробили А.С. Гальчинський, М.1. Савлук, А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкша 1.М. Лазепко В.Д. Лагутш, О.Г. Гриценко О.В. Дзюблюк, А. А. Чухно та iншi.
Узагальнення 1'хнього наукового доробку в поеднанш з аналiзом св^о-вих та нацюнальних тенденцiй розвитку кредитноi системи на сучасному ета-пi допоможе сформувати власне бачення перспективи виходу з фiнансовоi кризи в Украшь
Мета. Дослщити органiзацiйно-економiчнi проблеми функцюнування кредитноi системи та сформувати рекомендаци щодо шляхiв виходу з кризово-го стану нацiональноi кредитноi системи та нацiональноi економiки загалом.
Обгрунтування отриманих результа^в. Розглядаючи питання орга-нiзацiйно-економiчних основ функцiонування кредитноi системи Украши, передусiм зупинимося на формуванш ii iнституцiйноi структури з позицп адекватностi свiтовiй практицi функцiонування кредитноi системи та вщпо-вiдностi до особливостей розвитку нацiональноi економiки. При цьому, варто вщзначити, що головними чинниками формування кредитноi системи е характер чинних у краш кредитних вщносин та вiдповiдних форм кредиту.
Очевидно, що на рiзних етапах розвитку суспшьства склад кредитних уста-нов зазнав змш вiдповiдно до еволюцп економiчноl системи загалом та особ-ливостей розвитку нащонально! економiки.
Свiтова практика надае багато прикладiв функцiонування рiзних видiв кредитних установ, однак найпоширешшою у крашах з ринковою економь кою е така: банки (основна ланка кредитно! системи), яка концентруе основ-ну масу кредитних i фiнансових операцiй та небанкiвськi установи, що до-повнюють дiяльнiсть банюв, зв'язують окремi ланки кредитно! системи. Фун-кци банкiвських та небанювських установ тiсно взаемопов,язанi. 1нколи на-вiть важко чiтко розмежувати сфери 1хньо! дiяльностi: банки виконують не-банкiвськi операци i навпаки (рис. 1).
Рис. 1. Типова структура кредитное системи в ринковш економц
Втизняну кредитну систему формують на зразок типово! структури кредитно! системи в ринковш економщь На початкових етапах 11 становлен-ня вщбувались передусiм глибокi iнституцiйнi перетворення. Це роздержав-лення банювсько! i кредитно! справи, перетворення державних банкiв на ак-цiонернi, створення численних комерцшних банкiв, вiдновлення комерцiйно-го кредиту.
Органiзацiйну структуру в^чизняно! кредитно! системи будують як сукупшсть кредитних установ, що можуть вступати у кредитш вiдносини та надавати кредитш послуги. Очевидно, що найдинамiчнiше розвиваеться така структурна складова кредитно! системи, як банкiвська. Створена за принципом дворiвневоl банювсько! системи (верхнiй рiвень - емiсiйний централь-ний банк, нижнiй рiвень - неемiсiйнi комерцiйнi банки), вона забезпечувала i забезпечуе виконання бшьшосп кредитно-фiнансових операцiй. Як справедливо зазначив М.1. Савлук, "у галузi кредитних вiдносин перехiд вiд старо! до ринково! системи господарювання здшснювався швидше, нiж в iнших сферах життя нашо! краши. Це пояснюеться тим, що в основi цих вщносин лежить наймобiльнiший ресурс - грошГ [2, с. 432].
Становления кредитно! системи Укра!ни характеризуеться тим, що по-ряд з банками почали функцюнувати небанювсью кредитио-фiиаисовi установи, а саме: кредитш спiлки, страховi компанн, фiиаисовi компанн, недер-жавш пеисiйиi фонди, ломбарди. Дииамiчио зростаючий сектор небанювсь-ких фiиаисових установ Укра!ни характеризуеться на сучасному еташ зрос-танням як кiлькiсних, так i якiсних показникiв !хньо! дiяльностi. Так, станом на 31.03.2008 р. до Державного реестру фшансових установ було внесено ш-формацiю про 1938 небанювських фiнансових установ, тодi як на кiнець 2007 р. у Держреестрi налiчувалось 1907 фшансових установ (тобто за 3 мюя-щ 2008 р. Держреестр поповнився на 31 установу) [3].
Разом iз юльюсними показниками зростають i якiснi показники дiяль-ностi небанювських фiнансових установ. Так, якщо за результатами 2006 р. загальний обсяг активiв небанкiвських фiнансових установ становив 32,7 млрд грн, то на юнець 2007 р. - 45,2 млрд грн (прирют 38,2 %) [3].
Поряд з тим, небанювський фшансовий сектор у цiлому ще значно вщстае вiд банкiвського як за загальним обсягом активiв, так i за темпами !хнього росту: якщо за 12 мюящв 2007 р. активи банюв зросли на 75,3 %, то активи небанювських фшансових установ (НФУ) - на 38 %, що призводить до поступового зниження частки активiв небанювських фшансових установ у активах усього фшансового сектора (у 2005 р. частка активiв НФУ становила 10,2 %, у 2006 р. - 8,5 %, у 2007 р - 7 %) (рис. 2.)
С Активи банюв □ Активи страхових компанш 1 Активи недсржавних пенсшних фонд1в ■ Активи ломбард1в
1 ■ Активи ф^нансових ком пан ш П Активи кредитних сшлок
Рис. 2. Активи фшансових установ станом на 31.12.07 [3]
Матерiали рис. 2 свiдчать, що найвищу актившсть на фiнансово-кре-дитному ринку кра!ни надалi демонструють банювсью установи. Рiвень !хньо! активностi на фшансово-кредитному ринку Укра!ни становить 93 %. Водночас рiвень активностi страхових компанш становить 5 %, недержавних пенсшних фондiв - 0,05 %, ломбардiв - 0,06 %, фшансових компанш - 1,0 %, кредитних спшок - 1 %.
Таким чином, нерозвинешсть небанкiвського фiнансового сектора в Укра!ш не розкривае його потенцшних можливостей щодо фiнансування реального сектора економши. Так, не використовуеться належним чином по-тенщал кредитних спiлок щодо споживчого кредитування населення та роз-ширення кредитування малого та середнього бiзнесу; не розвинена належним чином система недержавного пенсшного страхування, котра могла б забезпе-чувати довготермiновi дешевi ресурси для подальшого iнвестування на пот-
реби економжи; слабо функцiонують iнвестицiйнi фонди та фiнансовi компаний котрi могли б забезпечувати високий рiвень управлшня фiнансовими ресурсами, розмiщуючи !х у надiйнi та високодохiднi активи тощо.
Очевидно, що в такш ситуаци вiтчизнянi банки не мають вiдповiдних конкурентiв на фiнансово-кредитному ринку i е фактично монополiстами на ринку кредитних послуг, що негативно впливае на розвиток кредитного ринку Укра!ни та забезпечення кредитними послугами реальний сектор економь ки та населення краши.
Бшьшють фахiвцiв пояснюють такий стан справ широким колом взаемопов'язаних проблем, що заважають надежному розвитковi небанювсь-ких кредитних шститу^в. Найголовнiшi з них таю: вщсутшсть цшеспрямова-но! довготермшово! урядово! полiтики щодо створення ефективного фшансо-вого сектора, до якого входили б також ефективш та надшш небанкiвськi фь нансовi установи; глибока недовiра населення до будь-яких фшансових ш-ститутiв взагадi пiсля так звано! "трастово! епопе!" у 1994-1995 рр. та подiб-них скандалiв, у якi були "замiшанi" пенсшш фонди; недостатньо якiсний рь вень професшного середовища, пов'язаний iз незадовшьною квадiфiкацiею персоналу багатьох спецiадiзованих установ, а також брак навчальних закла-дiв i програм для розв'язання цiе! проблеми та вiдсутнiсть квадiфiкацiйних вимог до таких фахiвцiв [4, с. 44]. До названих вище проблем, на наш погляд, варто додати трудношд перехщного перюду в Укра!ш, що супроводжуються негативними загальноекономiчними процесами, до яких передусiм можна вщнести: макроекономiчну нестабiльнiсть (високi темпи шфляци); низьку до-вiру до нащонально! валюти; доларизацiю грошово! системи; дефщит торгь вельного балансу; залежшсть вiд iмпортних енергоносi!в (в першу чергу ро-сiйських), тощо. Вказаш проблеми посилюються несприятливими зов-нiшньоекономiчними чинниками, зокрема свiтовою економiчною кризою та посиленням через це всього комплексу економiчних, сощальних та пол^ич-них проблем.
Очевидно, що наслiдки наявностi комплексу зазначених вище проблем негативно насамперед впливають на реальний сектор в^чизняно! економжи та на громадян Укра!ни. Адже у цих кризових умовах банки передуЫм дбають про забезпечення власно! лiквiдностi та платоспроможностi. Як наслщок, кре-дити стали майже недоступними як для шдприемств, так i для фiзичних осiб.
У цих умовах об'ективно настае можливють для активiзацi! небан-кiвських фшансових установ, зокрема кредитно! кооперацi!, яка на перший погляд меншою мiрою залежить вiд свiтових фiнансових процешв та криз. Так, за матерiалами iнформацiйних служб, кредитнi спiлки лише з Ычня по липень 2008 р. надали на 40 % бшьше кредитiв нiж за аналопчний перiод ми-нулого року, а у вересш 2008 р. - у десятки разiв бiльше аналопчного перi-оду минулого року. Це дало змогу заробити кредитним спшкам у першому пiврiччi 2008 р. 688 млн грн доходiв, що набагато бшьше минулого року [5, с. 1]. Тобто, як бачимо, загалом становище кредитних спшок набагато краще за ситуащю, що склалася в банювському секторi.
Однак, експерти фшансового ринку вiдзначають i ризики, яю можуть супроводжувати дiяльнiсть кредитних спшок у вказаних умовах: швидке
зростання aKTOBÏB та можливють виникнення проблеми лжвщностц зв'язок з банками (деякi банки були засновниками кредитних спшок); наявшсть псев-до-кредитних спiлок, якi не е пiдзвiтними Держфiнпослуг i можуть лише псу-вати репутацiю справжшм кредитним спiлкам [5]. Внаслiдок наявност зазна-чених ризикiв, кредитним стлкам уже довелось вдатись до такого непопулярного ршення як припинення дострокового повернення вкладiв членам кредитних спшок [6].
Таким чином, як бачимо, у сучасних умовах юнуе системна криза у функщонуванш нащонально1" кредитно1 системи, що торкаеться як дiяльностi ïï провiдноï ланки - банювсько1 системи, так i небанювських фшансових установ. I хоча, за словами багатьох аналггиюв, фшансова криза в Украш зараз не настшьки сильна, як у свт, однак з нею потрiбно боротися з метою недо-пущення ïï ймовiрного поглиблення.
У цьому зв'язку своечасним е прийняття Закону Украши "Про першо-черговi заходи щодо запобшання негативним наслiдкам фiнансовоï кризи та про внесення змш до деяких законодавчих актiв Украши" [7] (закон), що спрямований на захист економжи та фiнансовоï системи Украши вщ фшан-совоï кризи. Цей закон вщображае ключовi напрями державноï пiдтримки реального сектора економжи та забезпечення фiнансовоï стшкосп та лшвщнос-тi банкiвськоï системи краши. Однак, на наш погляд, цього закону е недос-татньо для виршення кризових явищ у вЫх секторах нацiональноï економiки. Тому у цш ситуацiï доцiльно використовувати прийнятий закон як базу для розроблення стратепчних плашв розвитку уЫх секторiв економiки в умовах фiнансовоï кризи.
Висиовки. В умовах фiнансовоï кризи та економiчноï нестабiльностi в Укра].ш доцiльно розробити стратегiчнi плани виходу з кризи уЫх секторiв нацiональноï економiки, базуючись на державному антикризовому закош. Значною мiрою це стосуеться i кредитноï системи Украши та потреби ïï дер-жавноï фiнансовоï пiдтримки як нацiональноï банювсь^' системи, так i небанювських фiнансових установ. Своею чергою, це сприятиме збшьшенню довiри до нацiональноï кредитноï системи та стабiлiзацiï соцiально-економiч-ноï ситуацiï в краïнi загалом.
Л1тература
1. Ряб1и1иа Л. Теор1я i практика кредитних вщносин в Укра!ш // Вюник НБУ. - 2002. -№ 1. - С. 26-29.
2. Грош1 та кредит : тдручник / M.I. Савлук, А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкша та ш; за заг. ред. M.I. Савлука. - К. : КНЕУ, 2001. - 602 с.
3. Результати розвитку риик1в небанювських фшансових послуг Украши за 12 мю. 2007 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dfp.gov.ua/fileadmin/downloads/ana-lit_bank_2007
4. Роу А., Власеико Ю. та îh. Украша. Фшансовий сектор та економша. Нов1 стратепч-m завдання. - К., 2001. - 120 с.
5. Чи впораються кредитш спшки з потоком кшенпв. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.epravda.com.ua/publications
6. Взаемод1я оргашв державно!' влади та кредитних спшок по забезпеченню гарантш вкладникам кредитних спшок. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.maydan.tv/ar-ticles/a293
7. Закон УкраТни № 639-VI вщ 31.10.2008 р. "Про першочерговi заходи щодо запобь гання негативним наслiдкам фшансово1 кризи та про внесення змш до деяких законодавчих актiв Украiни". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www .president.gov.ua
УДК 330.59 Доц. Н.М. Холод, канд. екон. наук -
Львiвський НУ M. 1вана Франка
НАПРЯМИ ЩДВИЩЕННЯ Р1ВНЯ ДОБРОБУТУ НАСЕЛЕННЯ В УКРА1Н1 В КОНТЕКСТ 1НСТИТУЦ1ЙНИХ РЕФОРМ
Висвiтлено основнi напрями пiдвищення рiвня життя населення шляхом удос-коналення наявноi системи оплати пращ, сощального захисту, оподаткування тощо. Зроблено висновок про потребу удосконалення ринкового середовища i створення умов для розвитку людського катталу.
Ключовi слова: р1вень життя населення, зароб1тна плата, пенси, сощальна до-помога.
Assoc. prof. N.M. Kholod - L 'viv NU named after Ivan Franko
Ways of standard of living increasing in Ukraine in the context
of institutional reforms
The article analyzes the main ways of how to increase the population's standards of living though the improvement of existing wage and salary system, the systems of social protection, personal taxation, etc. The author reaches the conclusion that it is necessary to improve the market environment and create conditions for the human capital development.
Keywords: standard of living, wage, pensions, social benefits.
Постановка проблеми. Основним показником ефективност еконо-мiчноi та сопельно! полггики держави е високий рiвень життя населення. Са-ме досягнення високого рiвня життя найчастше ототожнюеться iз досягнен-ням европейських стандар^в Свропи.
Для порiвняння рiвня життя можна використати декшька показниюв, однак вс вони свщчать про невисокий рiвень добробуту у нашш краАт. Найчастше для порiвняння рiвня життя використовують iндекс людського розвитку (1ЛР). За цим показником у 2008 р. УкраНш посiдала 76 мющ в свiтi (значення 1ЛР=0,788). 1ЛР складаеться з трьох шдекшв, одним з яких е ВВП на душу населення за паритетом купiвельноi спроможность За цим компонентом 1ЛР Украiна посiдала у 2007 р. 85 мюце в свт серед 174 краiн свгту [3, c.19].
За рейтингом глобального добробуту дослщницького iнституту Lega-tum Institute у 2008 р. Украша опинилася на 68 мющ серед 104 краш свiту [10]. 1з европейських краiн нижче опинилися лише Бшорусь (78) та Молдова (83). Ще одним показником добробуту може бути шдекс купiвельноi спро-можнос^ компан^ GfK. За цим шдексом Украiнi посiдае 39-те - передос-танне мiсце в Gвропi [9]. Нижчу кушвельну спроможнiсть мае лише Молдова. За оцшкою фахiвцiв компан^ GfK, середнiй використовуваний дохщ в Ук-раiнi у 2008 р. становив 1688 евро, тодi як середня кутвельна спроможнiсть на одну особу в Сврот становила 12500 евро. Отже, купiвельна спромож-нiсть украiнцiв становить лише 13,5 % вщ середньоевропейського показника.
