CC BY
43Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского Серия «Экономика и управление». Том 27 (66). 2014 г. № 4. С. 71-80.
УДК 336.1
ЕКОНОМ1ЧН1 НАСЛ1ДКИ Д1ЯЛЬНОСТ1 Ф1НАНСОВИХ П1РАМ1Д ДЛЯ СУСПЫЬСТВА Коваленко О.Ю.
МиколаХвський економiчний лщей №2 МиколаХвськоИ MicbKoi' ради МиколаХвськоИ областi, МиколаХв, Украта
E-mail: shamatv@mail.ru, olvurkovalenkQayandex.ru
Стаття присвячена дослщженню економiчних насладив дiяльностi фшансових трамщ для сустльства. Розглянуто характернi риси фшансово! пiрамiди, такi як реклама велико! прибугковосп, яка е значно бшьшою нiж у банкiвськiй сфер^ вiдсутнiсть iнформацii про об'ект швестування, анонiмнiсть або навпаки надзвичайна популяршсть та авторитетнiсть керiвникiв i вищих органiзаторiв проекту, достатнiсть мiнiмальноi' суми вкладення для участi у проекта.
Ключoвi слова: фшансова пiрамiда, економiчнi наслiдки, суспiльство, фiнансовi махiнацii, фiнансовi послуги, чинне законодавство, геометрична прогреая.
ВСТУП
Фiнансовi пiрамiди являють собою велику небезпеку для держави, зокрема ii грошово-кредитно!' системи, оскшьки з обшу вилучаються значнi суми кош™, що не приймають участь в швестувант галузей нацiонального виробництва, i, вiдповiдно у створеннi валового нащонального продукту. Грошова маса спрямовуеться не на збагачення кра'ни, а нагромаджуеться в окремих осiб, як правило, в шоземних банкшських установах. Через значний ввдплив коштiв з вгтчизняно'' банкiвськоi' сфери, порушуеться ii ефективне функщонування та можливiсть забезпечувати попит суспшьства у грошовому капiталi.
Значних потрясшь вiдчувае при цьому сощальна складова суспшьства: зростае безробiття, оскшьки привабливiсть отримати "легк грошГ' переважае над бажанням працювати у виробничш сферi i люди припиняють пошук роботи; значна кiлькiсть членiв фшансових шрамщ зазнають матерiальних та моральних втрат, що негативно впливае на !'х добробут; некаранiсть фiнансових аферислв викликае сумнiв щодо досконалостi чинного законодавства та недовiру населення до захисту себе з його допомогою.
У чинному законодавствi Укра'ни не кнуе нормативно-правових актв, що передбачали б кримшальну або адмiнiстративну вiдповiдальнiсть за створення або участь у фшансових шрамщах. Вщсутшсть вiдповiдних iнструментiв для боротьби з фшансовими пiрамiдами створюе передумови для здiйснення масштабних фшансових махшацш, якi полягають у збагачент !'х органiзаторiв за рахунок залучення коштiв вкладникiв, а не за рахунок продажу або споживання продукци.
Аналiз останнiх дослiджень i публшацш. Дiяльнiсть фiнансових пiрамiд та ''х негативний вплив на соцiально-економiчний та полгтичний розвиток суспшьства дослiджували: Козак О.О. [1], Справжня В. [2], Худояр О. [3], Логшов О.1. [4], Соловйов £. [5], Бабенко-Левада В.Г. [7], Сюрко М.А. [7], Москаль В.1. [8], Романко О.П. [13], Чопик В.В. [13], Чарльз Маккей [11] i ш.
Особливосп функщонування фiнансових щрамщ, вiд шахрайства яких постраждало 10-15 млн. населення Украши та зникло з об1гу понад 57,3 млн. доларiв США, проаналiзував в О.О.Козак [1]. Серед них: ЗАТ "Украшський будiвельний Селенга", АТ "1тс-траст", "Саламандра", МММ, мережа будiвельних компанiй "Елгга-центр" i iн. Комбiнатори останньо1 ошукали понад 1,5 тис. iнвесторiв на суму близько 100 млн. грн., а головних тдозрюваних у здшсненш незаконних фiнансових махiнацiй оголошено у мiжнародний розшук [1; 2].
На сьогодт в Укра1т дiе майже 300 фшансових пiрамiд при такому тит 1х органiзацiй, якi е абсолютно законодавчо неврегульованими, оскшьки являють собою рiзноманiтнi форми товариств, що надають iнформацiйнi, страховi, кредитнi та iншi послуги [3].
О.1. Логшов у свое"! працi [4] описуючи соцiально-економiчнi наслiдки дiяльностi двох тисяч фшансових трамщ у Роси, оцiнюе кiлькiсть постраждалих громадян у близько 40 мшьйотв людей, що втратили майже 80 млн. росiйських рублiв у цiнах 1998 року. При цьому, функщонуючий федеральний суспшьно-державний фонд Роси з захисту вкладниюв та акцiонерiв, надае останнiм компенсащю у виглядi виплат грошових кош^в лише за умов пред'явлення ними котй вiдповiдних фiнансових документiв, таких як угоди, векселе квитанци прибуткового касового ордеру i iн., яю у бiльшостi випадкiв вiдсутнi.
В. Справжня [2] на прикладi Албани показуе, що дiяльнiсть фiнансових трамвд призводить не лише до соцiально-економiчних, а й полiтичних негараздiв. В цш кра1т, за 11 дослвдженням, фiнансова пiрамiда "Vefa" акумулювала на сво"1х рахунках 1 млрд. доларiв США ошукавши 90% громадян. У результат цього ображенi вкладники тдняли збройне повстання, яке обернулося ввдставкою президента i скороченням золотовалютних резервiв краши на 3 млрд. доларiв США.
Свген Соловйов [5] вважае, що фiнансовi пiрамiди е своервдними замiнниками офiцiйно забороненого грального бiзнесу, оскшьки переважна бiльшiсть вкладникiв беруть участь у проект^ чудово усвщомлюючи всi його ризики. При цьому вони жертвують незначними сумами, яю !м не шкода втратити, в обмш на вiдчуття азарту. Автор аргументовано доводить, що 1х "... метою е не лише одержання надприбутку без жодних зусиль, а й бажання вгадати тковий момент перед крахом, у який можна встигнути зняти кошти, ще й отримавши прибуток. I зробити це, таким чином, за рахунок тих, хто не вгадав i не встиг, i нiби виявившись розумтшим за iнших".
Невирiшенi ранiше частини загально"! проблеми. Зростання кiлькостi фшансових шрамщ в крагт та постраждалих ввд !х дiяльностi означае наявтсть загроз 11 фiнансовiй та сощальнш безпецi в умовах соцiально-економiчного напруження. Проте у сучаснiй науковiй лiтературi недостатньо розробленим залишаеться питання пошуку шляхш уникнення цих негативних наслщюв.
Мета дослiдження полягае у дослщжент економiчних наслiдкiв дiяльностi фiнансових щрамщ для суспшьства та розробцi шляхш до 1х запоб1гання. Теоретичним тдгрунтям для 11 написання стали науковi працi вiтчизняних та зарубiжних учених, законодавчо-нормативнi акти Украши щодо регулювання грошового об^у та перiодичнi видання Укра'ши.
1. ПОНЯТТЯ, СУТН1СТЬ ТА ОЗНАКИ Ф1НАНСОВО1 П1РАМ1ДИ
Фiнансова пiрамiда - це оргатзащя, членство в якiй набуваеться за умови внесення певних платежiв, внескiв чи шшо! оплати i дае змогу отримувати прибуток членам оргатзаци залежно вiд кiлькостi залучених ними учасникiв. Характеризуються такi оргатзаци iерархiчнiстю: ii члени входять в певт групи, якими керують керiвники, що отримують прибутки вiд члетв свое1 групи, а найвищий керiвник отримуе прибутки вiд внескiв ушх учасникiв [1].
3 квiтня 2013 р. Верховною Радою Украши прийнято Проект Закону про заборону фшансових трамщ в Укршт, що мало б стати важливим кроком на шляху подолання негативних наслщюв 1х дкльносл для економiки краши i суспГльства у цГлому. Даним законопроектом пропонуеться встановити, що в Укра'М забороняеться умисне створення умов для фшансово! пiрамiди, пропонування участi у нГй або залучення (отримання) фшансових активiв за допомогою фiнансовоi шрамщи [6].
Згiдно Проекту Закону про заборону фшансових трамщ в Украгт [6] фшансовою пiрамiдою е будь-яю операци з фiнансовими активами (кошти, цiннi папери, борговi зобов'язання та право вимоги боргу, що не вщнесет до щнних паперiв), яю здiйснюються фiзичними або юридичними особами з метою набуття або можливост набуття вигоди для себе чи шших осiб за рахунок перерозподГлу активiв iнших осiб, зокрема без провадження фактичног господарськог дiяльностi .
У цьому контексл В.Г. Бабенко-Левада та М.А. Сюрко [7] характеризують фшансову пiрамiду, як новий спосГб злочину i шахрайства у сферi дiяльностi небанкiвських фiнансових установ, дкльтсть яког е можливою за рахунок вщсутносп у чинному законодавствi чгткого визначення поняття ф^а^ово'^' пiрамiди та прямо! заборони на ii дшльтсть. Й сутнiсть, на думку вчених, полягае у заволодшт коштами громадян, завдяки функщонуванню пiд виглядом кредитних спГлок, фондiв фiнансування, iнвестицiйних компанш тощо.
Першу в iсторГi фшансову прамщу створив Джон Ло у 1716 р. у Франщ! за пщтримкою герцога Орлеанського - регента при малолгтньому спадкоемцевi престолу ЛюдовГку XV. Це був так званий "Загальний банк", який невдовзi став головною фшансовою установою краши завдяки витонченим прийомам реклами, а вартiсть акцш новоствореного банку протягом року зросла втричГ Протягом декГлькох рокГв швестори вчасно отримували дивiденди за рахунок внесюв нових акцiонерiв, проте у 1720 р. тчим не забезпечену фшансову 'Оперто" Джона Ло було зруйновано, а бГльшГсть вкладникiв збанкрутГла [8].
Перша фiнансова пiрамiда, яка з'явилася тд виглядом фГрми, була створена у США у 1919 рощ iммiгрантом Ггалшського походження Чарльзом Понп (справжне Гм'я Карло ПонцГ) пГд назвою "The Securities Exchange Company" (SXC). Ця органiзацiя залучала кошти зовтштх iнвесторiв для !х вкладення пГд 45% вГдсоткГв кожт дев'яносто днГв. ОскГльки вкладники спочатку дГйсно отримували обГцят вГдсотки, вони стали активно швестувати грошГ в SXC, що приваблювало все
бшьше нових вкладниюв. Проте У 1920 рощ кредитори Понщ заявили сво'1 права на частку в SXC через судовий розгляд. У процес цього розгляду виявилося, що SXC не здшснила жодних швестицш, а платила ввдсотки за рахунок надходжень ввд продажу нових випусюв сво'1х обл1гацш.
Зазначимо, що фшансов1 щрамщи заборонет в багатьох крашах, таких як Великобританш, Шмеччина, Францш, Япотя, США. Жорстка боротьба з фшансовими трамщами проводиться у Канад1, в якш прийнято Акт про конкуренщю - законом, спрямований на зниження фшансових шрамщам. У раз1 невиконання останнього 11 учасники будуть обвинувачеш в шахрайстш, оштрафован на суму 200 тис. канадських долар1в або позбавлет вол1 строком до п'яти роюв [5].
До фшансово'! шрамвди не належать операци з фшансовими активами, що здшснюються фшансовими установами тд час надання ними фшансових послуг, визначених статтею 4 Закону Укра'1ни "Про фшансов1 послуги та державне регулювання ринюв фшансових послуг", а саме: випуск плат1жних докуменпв, плат1жних карток, дорожтх чеюв та/або '1х обслуговування, клринг, 1нш1 форми забезпечення розрахунюв; дов1рче управлшня фшансовими активами; дшльтсть з обмшу валют; залучення фшансових актив1в 1з зобов'язанням щодо наступного '1х повернення; фшансовий л1зинг; надання кошт1в у позику, в тому числ1 1 на умовах фшансового кредиту; надання гарантш та поручительств; переказ кошт1в. Кр1м того, не е фшансовими трамщами послуги у сфер1 страхування та у систем1 накопичувального пенсшного забезпечення; професшна дкльтсть на ринку щнних папер1в, що тдлягае лщензуванню; факторинг;адм1тстрування фшансових актив1в для придбання товар1в у групах; управлшня майном для фшансування об'екпв буд1вництва та/або здшснення операцш з нерухом1стю вщповщно до Закону Укра'1ни "Про фшансово-кредитт мехатзми 1 управлшня майном при буд1вництв1 житла та операцшх з нерухом1стю"; операци з шотечними активами з метою ем1си шотечних щнних папер1в; банювсью та 1нш1 фшансов1 послуги, що надаються ввдповвдно до Закону Украши "Про банки 1 банювську дшльтсть" [9].
Не слщ ототожнювати фшансов1 прамщи з компаншми, яю правом1рно реал1зовують яюсну продукщю, товари тривалого використання або послуги методом прямого продажу. Прямий продаж - це реал1зац1я товар1в та послуг кшцевому споживачу за межами звичайних м1сць роздр1бно'1 торпвл1 шляхом шдивщуально! презентаци товар1в чи послуг. Характерними ознаками методу прямого продажу е безпосереднш контакт з1 споживачем у зручному для нього м1сщ, демонстрацш продукци та вичерпна консультащя продавця щодо не'1 та можливостей б1знесу прямого продажу. Основну роль у посереднищш м1ж компатею-виробником 1 кшцевим споживачем виконують незалежт продавщ або дистриб'ютори, консультанти, представники тощо. Цей метод придбання продукци стае дедал1 поширешшим, адже мае певт переваги для споживача: економш часу -здшснення покупки у зручний час; доступ до широкого спектру яюсних товар1в; безпосереднш контакт та спшкування з продавцем; високий р1вень сервку; консультащя та демонстращя ввдповвдно до шдивщуальних потреб; можливкть спробувати чи протестувати продукщю перед кутвлею; можливкть повернути
товар протягом передбаченого термшу; персональна доставка у зручне для кшента мюце; наявтсть гарантiй та пiсля продажного обслуговування, 100% гарантш якостi.
1снуе ряд ознак, за якими не складно визначити фшансову пiрамiду [10]:
1) у рекламi пiрамiди гарантуеться величезна, неправдоподiбна прибутковiсть;
2) у рекламi створюеться ореол професiйноi фшансово1 оргатзаци, принципи роботи яко1 е надто складними для розумiння;
3) оргатзатори фiрми-пiрамiди займаються, в основному, просуванням бренду, дбають про його популяртсть серед населення, про реальт ж проекти нiчого не повщомляеться;
4) "верхiвка" пiрамiди, як правило, анотмна (хоча бувають i винятки, за яких у пiрамiди е "перша особа", яка закликае довiряти особисто 1й);
5) до учасл достатньо мiнiмальноi суми вкладення - таким чином компатя може охвачувати максимальну аудиторiю i при розвалi люди легко змиряться з втратою.
За принципом фшансово1 пiрамiди можуть дшти i комерцiйнi банки, що залучають вклади населення пiд несподiвано висою вiдсотки. Як правило, це е ознакою тдготовлюваного банкрутства i означае, що керiвництво банку намагаеться виршити особистi фiнансовi проблеми напередоднi банкрутства за рахунок вкладникiв [10].
Отже, фшансова пiрамiда - це оргатзацш фiзичних або юридичних осiб за допомогою методiв психологiчного впливу на свщомють людини з метою здшснення операцiй з фiнансовими активами без проведення господарськог дiяльностi, що грунтуються на внесеннi 11 учасниками грошових кош™, певних платежiв та отримант доходу виключно вiд залучення нових учасниюв у залежностi вiд 1х кiлькостi.
2. МЕТОДИ ВПЛИВУ ОРГАН1ЗАТОР1В Ф1НАНСОВИХ П1РАМ1Д НА II УЧАСНИК1В
Треба зазначити, що запорукою устху фiнансовоi пiрамiди е психологiчний вплив з боку органiзаторiв на и учасникiв за допомогою використання методiв нейролiнгвiстичного програмування (НЛП). НЛП - це напрям практичног психологи, створений у 1970-х роках минулого столггтя у США математиком-психологом Рiчардом Бендлером i лiнгвiстом Джоном Гршдером як "технологш успiху", в основу якого покладено використання образних стимушв ("якорiв"), що викликають певну психiчну реакцiю людини. Моделi, методи i прийоми НЛП використовуються в рекламу менеджментi, консультуваннi, навчаннi для тдвищення квалiфiкацii та досягнення б]льш ефективно1 комунiкацii, iндивiдуального розвитку i прискорення вироблення певних навичок [2].
Проте в механiзмi фшансово1 пiрамiди зазначена методика використовуеться задля маншуляцй свщомютю людини з метою зниження и пильностi та спотворення сутi надано1 iнформацii. 1нструменти наведення гiпнотичного трансу можуть бути
наступними: перевантаження сввдомост та, ввдповвдно, нервово'1 системи людини великим обсягом рiзноманiтноï iнформацiï, яку вона вже не здатна сприймати; перекривлення реальности викладанням низки iсторiй, яю накладаються одна на одну та перевантажують здатнiсть людини стежити за ходом гстори, у результатi чого виникае запаморочення ïï свiдомостi; надання суперечливо'1, рiзноï за спрямованiстю i формою шформаци', яка потребуе постшного перемикання уваги та вносить плутанину i хаос у процес мислення [2].
Чарльз Маккей (Charles Mackay) у свое'1 пращ "The madness of crowds" [11] ввдносить фiнансовi шрамвди разом з релiгiйними психозами до найбшьш розповсюджених масових безглуздiв людей, якi грунтуються на ïx об'еднаннi за допомогою псиxологiчного впливу рiзного роду лiдерiв, органiзаторiв, просвггниюв i iн. Розповiдаючи про трапчт iсторiï людства, пов'язанi з масовими матями, такими як прагнення до швидкого збагачення, володiння певними матерiальними благами та прившеями, отримання за будь-яку щну успixу та переваг над шшими людьми, автор доводить про величезну небезпеку вдей, що повтстю володiють думками i почуттями багатьох людей водночас.
Останнiми роками значного поширення набувае такий вид фшансово'1 пiрамiди, як заохочення громадян для отримання кредиту без доввдок про доходи та застави майна. Дкльтсть таких фшансових трамвд може ввдбуватися за принципом накопичення коштiв на придбання об'екпв неруxомостi, автомобiлiв або шших товарiв за рахунок внесюв учасникiв. Потенцiйному учаснику пiрамiди, тсля обрання ним певного товару, потрiбно сплатити 5-10% вiд повно'1 його вартост^ Далi йому нiчим не гарантовано общяють пiсля сплати ним ще декшькох внескiв надати кошти для оплати потрiбного товару. У результат учасники сплачують 10-20 внесюв, що складае значну частку ввд вартост товару, а сам товар, як i кош™ на його придбання так i не отримують.
Так у Херсонсьюй та Микола'1'всьюй областях кредитт спшки компанiй "Авто так!" та "Автоплан", отримавши лiцензiю на свою дшльтсть, працювали за наступною схемою. Отримували вiд клiентiв внески ввд 500 до 10000 грн., яю в договорi зазначалися як надання консультативних послуг, дат певт внески за користування кредитом, не надаючи у результат самого кредиту. Це стало можливим через брак фшансово'1 культури громадян, якi не зауважили, що згвдно договору кредит надаеться на момент його пвдписання, а не тсля сплати внесюв та шших платежiв.
За дослвдженням Оксани Худояр [3] протягом 2009-2013 роюв ввд вищезазначеного виду кредитування особливо постраждала галузь сшьськогосподарського виробництва, оскшьки фермери у перюд поивно'1, коли вiдчували особливу потребу у купiвлi теxнiки, зерна i ш. втрачали вiд 50 до 100 тисяч гривень.
В Укра'М та кра'1'нах пострадянського простору починаючи з середини 90-х роюв i до тепершнього часу дтоть iноземнi фiрми, якi позищонують себе як фiнансовi консультанти у галузi страхування. Найвiдомiша з них - швейцарська фiрма "SI Save-Invest", яка видавала вкладникам юридично не забезпечеш страxовi полiси. Вкладникiв запевняли, що 1'х грошi нiбито збертаються на особистому
накопичувальному рахунку в швейцарському банку i при настант страхового випадку, наприклад смертi страхувальника, його родичам мае виплачуватися повна страхова сума, яка в кГлька разiв перевищуе розмiр внесених коштiв. При цьому страхувальникам пропонували високий додатковий заробiток у виглядi вiдсоткiв за залучення сво1х знайомих або родичiв до укладання з фiрмою аналогiчного договору.
В дшсносл такi iноземнi страховики працюють на фшансових ринках нелегально, а вш фiнансовi консультанти мають статус приватно1 особи-пiдприемця, а не спiвробiтника фiрми-страховика. Ознакою шахрайства е той факт, що у договорах страхування вказуеться, що страховий полю "дГе ввдповщно до законодавства краши, в якш зареестрований страховик", що означае, що лише в тш краiнi можна отримати страховi виплати пiсля збору ввдповщних документiв, отримання яких для страхувальника техтчно або матерiально неможливо. Так у РосГ1 у спадкоемця убитого власника страхового полiсу зажадали оригiнал рапорту мiлiцГi, який був пiдшитий до кримiнальноi справи, а також зобов'язали опублшувати траурне оголошення у всю смугу однГй з московських газет [12].
3. МЕХАН1ЗМ ЗАЛУЧЕННЯ КОШТ1В ДО Ф1НАНСОВО1 П1РАМ1ДИ
Розглянемо бГльш детально механiзм залучення коштГв до фiнансовоi пiрамiди. Кожний 11 новий учасник пГсля внесення коштГв, що одразу розподГляються мГж тим, хто залучив до трамвди цього учасника та вищестоящими учасниками, мае запросити ще певну визначену кшьюсть людей, наприклад п'ятеро. Якщо при цьому перший внесок складае 200 грн., то цГ п'ятеро забезпечать грошовГ надходження у суми 1000 грн., з яких 50% або 500 грн. отримуе той, хто запросив цих людей та 50% той, хто запросив його самого. ДалГ зазначет п'ятеро людей приводять до оргатзацй ще двадцять п'ять чоловш, надходження ввд яких сягае вже суми 5 000 грн., а щ двадцять п'ять чоловш приводять ввдповщно 125 людей та забезпечать грошовГ надходження у суми 25 000 грн. На цьому етат, той хто втс 200 грн. отримуе дохвд на ршнГ 2437,5% або 500 + 2500/2 + 12500/4 =4875 грн.
Зростання грошового потоку ввдбуваеться в геометричнш прогресй до того моменту, коли припиняеться залучення нових учасниюв трамвди. Як видно з Рис. 1 нижчий 11 рГвень завжди зазнае лише збитюв, а верхнш отримуе прибутки вГд всГх нижчих рГвтв.
Внески Прибутки
Рис. 1 Мехатзм залучення кошт1в до фшансово1 трамщи
Автори [13] пропонують наступну формулу тдрахунку виграшу фшансово1 п1рамщи:
де т - кшьюсть учасниюв фшансово1 п1рамщи, як отримають вигоду, включаючи
оргатзатор1в фшансово1 трамщи. п - кшьюсть учасниюв п1рамщи, яю залишаються в програшу V - вигода ьтого учасника. Р- програш j-того учасника.
Особлив1стю дано'! формули е той факт, що за '11 межами залишаеться параметр к - кшьюсть учасниюв, яю залишаються "в нулГ', тобто не програють 1 не мають ншког вигоди ввд швестованих кошт1в. Загальне число учасниюв трамщи при цьому мае вигляд:
N = т + к + п (2)
Отже, виграш в фшансовш трамщ1 залежить тшьки ввд кшькосл людей, що програли 1 розм1ру 1х програшу, осюльки шшого джерела доходу у прамвди не гснуе. Змшюючи значення будь-якого параметру в формул! ми повинш компенсувати змшення шшого ввдповвдного параметру. Наприклад, щоб збшьшити вигоду учасниюв, то потр1бно зменшити кшьюсть людей, яю виграють, або збшьшити кшьюсть людей, яю програють, або збшьшити розм1р програшу, або здшснити комплексну змшу цих параметр1в [13].
Резюмуючи вищевказане зазначимо, що фшансов1 трамщи працюють на основ1 двох математичних принцитв - геометричног прогреси та балансового у вигляд1 балансу виграш - програш (1), який грунтуеться на тому, що збшьшення кшькосл людей, яю збагатилися, ввдбуваеться за рахунок збшьшення кшькосл людей, як
втратили сво1 вкладення. Саме цей факт вказуе на деструктивний характер будь-яко1 фшансово1 пГрамГди та 11 неминуче руйнування.
ВИСНОВКИ
Проведене аналГтичне дослщження дало змогу встановити, що фшансова пГрамГда - це органГзацГя фГзичних або юридичних осГб за допомогою методГв психологГчного впливу на свщомкть людини з метою здГйснення операцш з фГнансовими активами без проведення господарсько1 дГяльностГ, що грунтуються на внесент 11 учасниками грошових коштГв, певних платежГв та отриманнГ доходу виключно вГд залучення нових учасниюв у залежностГ вГд 1х кшькостГ Проте операци з фГнансовими активами, що здшснюються фГнансовими установами тд час надання ними фГнансових послуг, визначених статтею 4 Закону Украши "Про фГнансовГ послуги та державне регулювання ринюв фГнансових послуг" не е фГнансовими прамщами. Характерними рисами фшансово1 пГрамГди е: реклама велико1 прибутковостГ, яка е значно бГльшою нГж у банкшськш сферГ; вщсутшсть шформаци про об'ект Гнвестування; анотмтсть або навпаки надзвичайна популярнГсть та авторитеттсть кершниюв Г вищих оргатзаторГв проекту; достатнГсть мГнГмально1 суми вкладення для участГ у проектГ.
Дшльтсть фГнансових пГрамГд являе собою велику небезпеку, як для окремих громадян, так Г для суспГльства у цГлому. Особа, яка е учасником фшансово1 пГрамГди, навГть якщо вона сама не зазнае фГнансових, матерГальних та моральних потрясшь, в рештГ решт стае причиною цих проблем для шших людей, яких вона притягнула до фшансово1 пГрамГди.
Для економши краши дкльтсть фГнансових трамщ загрожуе спадом виробництва через вщвернення фГнансових, трудових, матерГальних Г шших ресуршв у процес фГнансових махшацш, безробГттям, ГнфляцГею, зростанням злочинностГ у 11 фГнансовГй сфери.
З метою уникнення негативних економГчних наслГдкГв дшльностГ фГнансових пГрамГд, необхГдним е вдосконалення чинного законодавства, а саме введення в дда Проекту Закону про заборону фГнансових прамщ в Украт, який передбачае покарання за створення, оргатзащю та дшльтсть фГнансових трамщ.
Чинне законодавство будь-яко1 кра1ни не може бути абсолютно досконалим, оскГльки в ньому мають вщбуватися змши поряд зГ змГнами в економГчнш, полГтичнГй та соцГальних сферах суспГльства. Це означае, що громадяни, щоб не потрапити у пастку рГзних фГнансових махГнацГй, зокрема у виглядГ фГнансових пГрамГд, мають постГйно пщвищувати рГвень свое1 правово1 та фГнансово1 культури, а завданням громадськостГ е допомога 1м у цьому напрямку. ОсвГчена людина, яка мае шформащю про порядок залучення грошових коштГв населення, буде робити внески лише до фГнансових установ, що отримали лщензто Нащонального Банку Укра1ни, входять до едино1 системи страхування внесюв та офГцГйно працюють на фондовому ринку. Тому, в навчальних планах загальноосвггтх шкГл, середнГх та вищих навчальних закладГв потрГбно передбачити вщповщт програми з правово1 та фГнансово1 грамотностГ. У цьому напрямку також необхщно проводити вГдповГдну роботу з населенням через засоби масово1 шформацй.
На державному piBHi необхщним е розробка та впровадження едино! загальнодержавно! програми стосовно боротьби з фшансовими пiрамiдами, яка б передбачала створення системи контролю за яюстю пропонованих населенню фiнансових послуг, проведення навчальних та наукових конференцiй, симпозiумiв, круглих столiв, присвячених питанням фшансових пiрамiд.
Перспективи подальших дослiджень у даному напрямi полягають у дослвдженш сучасних тенденцiй розвитку фондового ринку Укра!ни у порiвняннi з шшими кра!нами свiту.
Список використаних джерел
1. Козак О.О. Фiнансовi трамщи - шахрайство в рамках закону / О.О. Козак // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://libfor.com/index.php?newsid=802
2. Справжня В. Глуи кути фшансових трамщ / Вiра Справжня // Персонал плюс: Всеукра!нський загальнополггичний освiтянський тижневик № 6 (258) 14- 20 лютого 2008 року. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.personal-plus.net/258/2933.html
3. Худояр О. З 2009 року фiнансовi трамщи "розвели" украшщв на мiльярди доларiв / Оксана Худояр // Gazeta.ua 07 серпня 2013 року. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gazeta.ua/articles/economics/ z-2009-roku-finansovi-piramidi-rozveli-ukrayinciv-na-milyardi-dolariv/510409
4. Логинов О.И. Бешеные деньги. От фальшивых монет до финансовых пирамид / О.И. Логинов. -М.: Эксмо, 2008. - 448 с.
5. Соловйов Свген. Фiнансовi трамщи: про взаемну вщповщальшсть держави i громадян / Свген Соловйов // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/finances/finansovi-piramidi-pro-vzayemnu-vidpovidalnist-derzhavi-i-gromadyan- .html
6. Проект Закону про заборону фшансових шрамщ в Укра!ш № 2700 вщ 03.04.2013р. Офiцiйний Web-портал Верховно! Ради Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://w 1.c1.rada. gov.ua/pls/zweb2/webproc4 1?pf3511=46406
7. Бабенко-Левада В.Г. Заборона фшансових трамщ як шлях до припинення шахрайства на ринку фшансових послуг / В.Г. Бабенко-Левада, М.А. Сюрко // Електронне наукове фахове видання "Ефективна економiка". [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3038
8. Москаль В.1. Фiнансовi трамщи /_ В.1. Москаль // Стратегiчнi орiентири. Сучаснi тенденци фiнансового ринку 2012. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://libfor.com/index.php?newsid=1365
9. "Про фiнансовi послуги та державне регулювання ринкiв фшансових послуг" Закон Укра'ни. (Вiдомостi Верховно! Ради Укра'ни (ВВР), 2002, № 1, ст. 1). Редакцк вщ 20.07.2014 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2664-14
10. Фiнансовi трамщи XXI столiття. Офiцiйний сайт мшстерства внугрiшнiх справ Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article/896035
11. Маккей Чарльз. Наиболее распространенные заблуждения и безумства толпы / Чарльз Маккей // Пер. с англ. Д.Г. Кириченко. - М.: Издательский Дом "АЛЬПИНА", 1998. - 333 с.
12. Як маскуються сучасш фiнансовi трамщи. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://bussinesnews.org.ua/cikave-zi-svitu-biznesa/yak-maskuyutsya-suchasni-finansovi-piramidi.html
13. Романко О.П. Фiнансовi трамщи: застереження та застосування / О.П. Романко, В.В.Чопик // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nauka.kushnir.mk.ua/?p=67019
Статья поступила в редакцию 10. 11. 2014 г.
