Формування корпоративних пірамід на основі злиття і поглинань Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

--Фшанси -

УДК 347.72.04

А. А. Семенов,

кандидат економ!чних наук, м. Донецьк

ФОРМУВАННЯ КОРПОРАТИВНИХ П1РАМ1Д НА ОСНОВ1 ЗЛИТТЯ I ПОГЛИНАНЬ

1з розвитком мiжнародноl економши пiд впливом р1зних факторш вщбуваються iстотнi змши в оргаизацшнш структур головного екDномiчного суб'екта — компани. Одшею зi специфiчних змш е формування корпоративних, фiрмових пiрамiд. Корпоративн пiрамiди являють собою складш органiзацiйнi системи, що мiстятъ в собi знанну юлькютъ рiзних типiв шститупв (гпдприемств, ком-панш, пiдроздiлiв), якi вiдрiзняютъся за певними критер1я-ми i мж якими iснують мiцнi, стiйкi зв'язки, взаемозв'яз-ки. Такi пiрамiди можуть формуватися двояким чином: через створення тiею або iншою компанiею сво!х нових пiдроздiлiв; за рахунок мiжфiрмових зливань i поглинань.

На сучасному етапi розвитку м1жнародно1 економь ки визнанальним способом формування корпоративних шрамд е процес зливань i поглинань. Роль такого способу помтно зростае. Про це наочно сввдчать зростаюнi об-сяги мiжфiрмових зливань i поглинань. Так, якщо в 1987 р. в свт було здшснено 1187 транскордонних зливань i поглинань на суму 97,5 млрд дол. США, то в 1997 р. — 6636 на суму 371,1 млрд дол. США, в 2007 р. — 10000 на суму 1637,54 млрд дол. США. Всього за 19872007 рр. було здшснено 126876 транскордонних зливань i поглинань на суму 18816 трлн дол. США [12, с. 206].

Значний вплив на формування корпоративних трамвд на основi зливань i поглинань чинять багато факторiв, в т. ч. зростання кшькосп найбшьших кор-порацiй (в першу чергу транснацiональних — ТНК), гостра конкуренцiя на свiтових ринках, значний i зро-стаючий ступшь економшно! глобалiзацil. У цих умо-вах саме корпоративнi пiрамiди, а не окремi компани, можуть бшьш успiшно вирiшувати рiзнi проблеми (в т. ч. виробниш, фiнансовi, технологию), пiдвищуюни таким чином ефективнiсть, рентабельнють, конкурен-тоспроможнiстъ.

Проведений аналiз виявляе суттевi особливост формування, функцiонування i розвитку корпоративних пiрамiд на сучасному еташ економчно! глобалiзацil. Перш за все, слад тдкреслити, що формування корпоративних шрамщ — це прерогатива великих компашй, що мають знаннi фiнансовi, iнвестицiйнi, матерiальнi, виробнинi, комерцiйнi активи, ресурси. Саме так компани формують шрамщи на пiдставi не окремих, разо-вих зливань i поглинань, а на mдставi сери, цшо! системи угод зi зливань i поглинань протягом довготривало-го часу. Так, одна з найбшьших в свт телекомушкац-

!йних компанiй Vodafone (Велика Бриташя) протягом 1999-2007 рр. поглинула 14 великих компанiй в р!зних крашах на загальну суму в 323 млрд дол. США [10, с. 215, 273; 11, с. 212-213; 12, с. 238], у т. ч. придбала найбшьшу шмецьку компашю Mannesmann* за 203 млрд дол. США; велику американську компашю Air Touch Communication Inc за 60,3 млрд дол. США, i т. д. У результат!, нова компаня Vodafone Air Touch стала найбшьшою телекомушкацшною компашею в свт, ринкова капiталiзацiя яко! зросла з 16,4 млрд дол. США вад 1997 р. до 172 млрд дол. США в 2007 р. [9, с. 186].

Особлива всезростаюча роль у формуванн корпоративних трамвд належить транскордонним операциям з! зливань i поглинань. Великi компанii, що здшснили в певний перюд серто внутршньонацюналь-них зливань i поглинань, переходять до транснацюналь-них угод. I тут на особливу увагу заслуговують ком-бшаци транскордонних угод з! зливань i поглинань. Серед таких комбшацш особливий !нтерес являють собою наступн [12, с. 206]:

— мюцева компашя кра!ни Х поглинае (або зли-ваеться) мюцеву компашю кра!ни Y. За двадцять рошв (1987-2007 рр.) було здшснено 66903 таких угод на загальну суму 5983754 млн дол. США;

— мюцева компашя кра!ни Х поглинае (або зли-ваеться) шоземну компашю, що функцюнуе в цш краш Х. За той же перюд бшо здшснено 15872 угоди на суму 1230026 млн дол. США;

— доч!рня компашя в кра!ш Х, яка контролюеть-ся батьшвською компашею з кра!ни Y, поглинае (або зливаеться) мюцеву компашю кра!ни Х. В!дповщно — 15817 угод на суму 1075049 млн дол. США;

— мюцева компашя кра!ни Х поглинае (або зливаеться) шоземну доч!рню компаню в кра!ш Y, батьк-!вська компани яко! базуеться в третш крат (Z). Вщпо-ввдно — 8564 угоди на суму 834640 млн дол. США;

— мюцева компашя кра!ни Х поглинае (або зливаеться) доч!рню компашю в кра!ш Y, батьювська компашя яко! базуеться в кра!ш Х. Ввдповвдно — 7943 угоди на суму 843752 млн дол. США;

— доч!рня компашя в кра!ш Х, яка контролюеть-ся батьшвською компашею з кра!ни Z, поглинае (або зливаеться) мюцеву компашю в кра!ш Y. Ввдповвдно — 4927 угод на 288822 млн дол. США;

— шоземна доч!рня компашя кра!ни Х поглинае

* До цього Mannesmann поглинула англшську компанiю Orange Plc за 32,6 млрд дол. США Ti iталiйську компанiю OlivettiTelecom Int. за 8,4 млрд дол. США.

(або зливаетъся) iншу шоземну компанiю в цш краш, батьювсью компанiï яких базуютъся в краш Y. Ввдпо-вiдно — 1997 угод на суму 150565 млн дол. США;

— дочiрня шоземна компашя в краïнi Х, батью-вська компанiя якоï базусться в краïнi Y, поглинае ( або зливаетъся) шоземну дочiрню компашю, батькiвська компанiя якоï базуеться в краш Z. Вiдповiдно — 1644 угоди на 113467 млн дол. США;

— шоземна компашя, що зареестрована в краш Х поглинае ( або зливаеться) мiсцеву компашю краши Y. Вiдповiдно — 1499 угод на 166766 млн дол. США;

— шоземна компашя, що зареестрована в краш Х поглинае (або зливаеться) шоземну компашю, що зареестрована в краш Y. Ввдповвдно — 965 угод на 73141 млн дол. США;

— шоземна компашя, що зареестрована в краш Х поглинае (або зливаеться) шоземну компашю, що зареестрована в краш Z. Ввдповвдно — 745 угод на суму 55682 млн дол. США.

Використання рiзних комбшащй транскордонних зли-вань i поглинань обумовлюе складну структуру корпора-тивних трамвд. Складнiстъ полягае в тому, що кожна з таких пiрамiд мютить в собi велику юльюсть рiзних пiдроздiлiв, що функцюнують в багатьох галузях та краг-нах м1жнародно1' економжи. Так, 100 найбшьших нефшан-сових ТНК контролювали загалом 34924 щдроздши ( фзлза, дочрш кDмпанiï, спiльнi пiдприемства i т.д.), в т. ч. 24154 гпдроздти за межами краш свого базування [12, с. 220222]. У середньому кожна зi 100 найбiльших ТНК свiту контролювала вiдповiдно 349 i 241 Щцроздти За окреми-ми ТНК шрамщи мiстятъ ще бiльшу кiлькiстъ тдроздшв. Зокрема, прамда американсыет кDрпорацiï General Electric включае 1117 пiдроздiлiв, в т. ч. 785 Щцроздшв (в 70 краь нах); нiмецъка компашя Siemens вщповщно 1224 i 919 шдроздтв (в 75 крашах); англшська компанiя WPP Group Plc ^знес-послуги) — 1434 i 932 Щцроздшв (в 65 краь нах) i т. д. [12, с. 220, 221]. Значна частина пiдроздiлiв корпоративних пiрамiд розмiщена в багатьох крашах свпу Наприклад, корпоративна пiрамiда найбшьшо1' ф1нансово1' групи США Citigroup Inc. включае (за даними на 2008 р.) 1020 тдроздшв, в т .ч. 723 пiдроздiли розмiщенi в 75 кранах; нiмецъка корпорацiя Allianz SE контролюе прамь ду, що включае 823 тцроздши, в т. ч. 612 тдроздшв, що зареестроваш в 52 крашах; найбтьша фшансова група Iталiï Unicredito Italiano Spa, вщповщно, 1111 пiдроздiлiв, в т. ч. 1052 щцроздти в 34 крашах, i т. д. [13, с. 234].

Складшсть корпоративних прами, кр1м того, вияв-ляеться в тому, що вони мстять в собi специфiчнi лан-цюжки пiдроздiлiв, або поколшь, яю пов'язанi м1ж собою певними, спорвдненими ввдносинами Перше поколшня— це дочiрнi компанiï, друге — „внучап" компанiï, трете — „правнучап" компанiï, четверте — „праправнучап" ком-панiï, i т. д. Зокрема, корпоративна пiрамiда компани Sony Corp^ початку 1990 р. включала 127 дочiршх компанш, 59 внучатих, 34 правнучатих i 6 праправнучатих компанш, яю розташовувалися бтьше нж в 30 крашах [14, с. 336337]. Особливе мiсце в структур корпоративних пiрамiц

займають так зван афiлiйованi групи. , ДфшйоваЩ групи корпораци (affiliated group of corporation), — пишуть в свош монографи С. Ф. Ид i А. Р. Лажу, — складаються з двох або бтьше так званих корпораци-членв, де мате-ринська корпоращя контролюе капiтал кожноï зi своïх дочiрнiх фiрм прямо або непрямо. Якщо казати точнiше, материнська компаня, як правило мае володiти певною часткою i голосiв (зазвичай 80%), i акцюнерного капiталу якнайменше одша зi своïх дочiрнiх компанiй. 1нш члени групи повиннi мати таю ж рiвнi учасп в шших дочiрнiх компанiях групи" [7, с. 161-162].

Ввд того, яю екож^чш суб'екти здiйснюють зли-вання i поглинання, розрiзняються три категорiï корпоративних шрамщ: приватнi, родинш, державш

Вецуча, визначальна роль в структур корпоративних пiрамiц належить приватним незалежним компаням. I це цлком зрозумто: саме вони е головними економч-ними суб'ектами в сучаснш м1жнароднш економiчнiй си-стемi. Але в останш роки помiтно зростае роль другта ка-тегорiï корпоративних п1рамщ—роцинних пiрамiд. Мож-на напевно стверджувати, що родинний бiзнес за своею органiзацiйною структурою являе собою специфiчну еко-номчну пiрамiцy С. Ф. Рiд i А. Р. Лажу гадкреслюють, що „родинний бiзнес слiд визначати як дючу компан1ю, що управляеться, знаходиться у власносп або контролюеть-ся великою родиною" [7, с. 735]. Значна i всезростаюча роль родинних корпоративних прами багато в чому по-яснюеться поспйним збiльшенням юлькосп найбагатших родин, а також зростанням вартосп 1х багатства. Так, за прогнозами Бостонськоï консалтинговоï групи, до 2013 р. активи таких родин перевищать 108 трлн дол. США по-рiвняно з 92 трлн дол. США на початку 2009 р. [6, с. 46, 47]. Серед значноï кшькосп мiльярдерiв видляються найбтьш заможнi родини, власнi активи яких перевищу-ють 15 млрд. дол. США (табл. 1).

Завдяки власним значним капiтальним активам, багап родини збтьшують операцiï, угоди на рiзних ринках (нацюнальних i транснацюнальних) зливань i поглинань, розширюють свою органiзацiйну структуру Таю операци багап родини здiйснюютъ в рiзних формах, в т. ч. у формi скупки корпоративних цшних паперiв, а також рiзних фондiв. Серед найбтьших родинних корпоративних прамщ видтяетъся пiрамiда, яку контролюе Уоррен Баффет. Ця прамща починае успiшно формува-тися з другго половини 1960-х роюв, коли Баффет купуе National Indemnity Co" за 8,6 млн. дол. США i страхову компанш» СЕ1СО за 17 млн. дол. США. В 1998 р. Баффет купуе найбтьшу в США i третю в свт перестраху-вальну компашю General Re Corp. за 22 млрд дол. США [5, с. 79]. Особливе мюце у прамщ У Баффета займае iнвестицiйний родинний фонд Berkshire Hathaway, який купуе акци найбтьших корпорацiй (табл. 2).

Останшми роками активну дiяльнiсть на ринках зливань i поглинань проводять найбагатш клани краш СНД. Зокрема, найбтьшу родинну пiрамiцу контролюе один з найбагатших iнвесторiв в Росп О. Дерипаска. За 15 роюв вiн здiйснив серiю угод зi зливань та погли-

Таблиця 2

1нвестищ1 Berkshire Hathaway в акщ1 iiiiiiiix компан1й, млн. дол. США [5, с. 79].

Таблиця 1

Найбагатшi люди свггу (за п1дсумками 2008 р.) [4, с. 14]

1м'я Власт активи, млрд дол. США Кра!на ,3,®epejio aKTHBiB

Бшл Гейтс 40 США Microsoft

Уоррен Баффет 37 США Berkshire Hathaway

Карлос Сл!м i родина 35 Мексика Te^eKO My нiкaц ii

Лоренс Елл1сон 22,5 США Oracle

1нгвар Кампард i родина 22 Швещя IKEA

Карл Альбрехт 21,5 Шмеччина Aldi

Мукеш Амбаш 19,5 1нд!я Ha^TOXiMia

Лакшм! Мигал 19,3 1нд!я AicelorMittal

Тео Альбрехт 18,8 Шмеччина Aldi, Trader Joe's

Амансю Ортега 18,3 !сиатя Zara

KoMnama Кшьюсть акцш, що було куплено, млн шт. Варпсть покупки Ринков а в арпсть

American Express 151,61 1470 8329

The Coca-Cola 200,00 1299 12188

The Gillette 96,00 600 7468

The Washington Post 1,73 11 1066

Wells Fargo & Co 55,07 319 3067

1нш! 6703 9501

Усього 10402 37619

нань, у результат! чого його ф!рмова трамвда включае бтьш тж 80 р!зних тдроздшв (фшй, доч!ртх ком-панш, сптьних тдприемств, i т. д.), що дтоть в багать-ох галузях i кра!нах. Так, тсля злиття двох найбтьших металургшних компанш Рос!! „РусАл" i „СУАЛ" у 2007 р., Дерипаска став найбтьшим алюмшевим магнатом у свт [1, с. 22-23]. В Укра!т найбшьша родинна прамвда належить найбагатшому чолов!ку в кра!ш, мшьярдеру Р. Ахметову. Ця трамвда також включае велику юльюсть компанш i тдроздшв, як дють в р!зних кра!нах i галузях. Дуже показовим е останне придбан-ня Ахметова: у 2009 р. група „Метгнвест", що входить до трамвди мшьярдера, купила свш перший актив в США — 100% американсько! вугшьно! компани United Coal Company, вартють яко! експерти оцшюють в 0,91,4 млрд дол. США. Угода дозволяе „Ме-пнвесту" пер-шому на украшському металурпйному ринку завершали вертикальну штегращю i повнютю забезпечити себе вс!ма видами сировини [2, с. 1].

Важливою категор!ею корпоративних гпрамвд, що формуються на тдстав! зливань i поглинань на сучас-ному етап розвитку м!жнародно! економ1ки е п1рам1ди, що контролюються державними шститутами. Анал!з ви-являе два основних способи формування державних корпоративних прамвд. Перший споаб полягае в тому, що держава поступово купуе приватн компанй. Дру-гий споаб характеризуеться тим, що держава одразу формуе державну ф!рмову трам!ду. I в цьому випадку

можлив! два вар!анти. По-перше, держава на тдстав! особливого наказу об'еднуе багато економ!чних об'екпв в одну державну структуру. Наприклад, у 2008 р. в Роси на тдстав! президентського наказу в уставний каптал державно! корпораций „Ростехнологии" були передан! державн пакети акцш бшьше тж 400 ци-вшьних оборонних тдприемств загальною вартютю в десятки мшьярдав долар!в США. До державно! трамь ди увшшли так1 пганти, як „Авто ВАЗ", „КамАЗ", та ш. [3, с. 9]. По-друге, держава, рятуючи велик! компани i банки в!д банкрутства (особливо в умовах загострен-ня економ!чних криз), купуе (нащонал!зуе) !х у свою власшсть. Сергя таких придбань вщбулася в розвину-тих крашах (США, Велика Бриташя, Шмеччина, Франция, Гталгя, та ш.) у 2007-2009 рр. тд впливом найсиль-шшо! (тсля Велико! депреси 1929-1933 рр.) фшансово! кризи. Звертае на себе увагу можливий переход тд контроль держави ф!рмових прамвд, як контролюються найбшьшими приватними корпорациями Зокрема, на-магаючись запобити банкрутство, один !з найбшьших у свт автовиробнишв концерн General Motors запро-понував у 2009 р. уряду США обмшяти половину сво-го держборгу на 50% акцш [8, с. 7].

Анал!з сучасно! системи корпоративних прамвд свщчить про те, що переважна частина !х контролюеть-ся корпорациями, штаб-квартири яких розташоват в розвинутих крашах. Але спостери-аеться тенденция до зростання таких трам!д, що контролюються найбть-

шими компаниями з краш, що розвиваються i краш тран-зитивноï еконотки. Так, на початок 2007 р. 100 найб-щьших не фшансових ТНК iз цих краш мали прамщи, що мiстили в собi 6614 пiдроздiлiв, в т. ч. 2841 в закор-донних крашах. За деякими корпорацiями з цих краш пiрамiди ще бтьш велиш. Зокрема, загальна юльшсть пiдроздiлiв шрамщи гонконгськоï компанiï Hutchison Wampoa зросла вщ 83 в 2005 р. до 125 в 2006 р., в т. ч. закордонн шдроздти — з 75 до 115, i т. д. [11, с. 232; 12, с. 223]. Серед украшських компанш виокремлю-ються велик компани, що мають велиш шрамщи. Зокрема, група „Систем Кепитал Менеджмент" („СКМ") включае 27 компашй, що функцiонуютъ в прничо-ме-талурпйнш галузi, 13 пiдприемств — в енергетичному секторi, 7 — в сферi телекомунiкацiйних послуг, 4 — в машинобуцуванш, 5 — в фшансовш сферi, 8 — в хар-човiй промисловосп, 5 — в сферi мас-медiа, i т. д.

Формування i розвиток корпоративних пiрамiд супроводжуеться зростанням ступеню концентрацл на рiзних галузевих i географiчних ринках, шдвищенням ефективност функцюнування великих корпорацш. Про це наочно сввдчить зростання активiв, обсяги продажу i чисельшсть зайнятих таких корпорацiй. Так, лише за два роки (2006-2008 рр.) активи англiйськоï телекому-нiкацiйноï компанiï Vodafone Group Plc. зросли бшьше, нiж на 54% (до 222,6 млрд дол. США), в т. ч. активи зарубiжних шдроздшв — на 60% (до 52 млрд дол. США), чисельшсть зайнятих — на 24% (до 79,1 тис ос.), у т. ч. на зарубiжних шдприемствах — майже на 30% (до 68,75 тис ос.), i т. д. [12, с. 220; 13, с. 228].

На завершення зробимо наступш висновки: корпо-ративш прамщи сучасноï свiтовоï економжи являють собою складш органiзацiйнi системи; так системи обумов-ленi особливим механiзмом ïх формування, у якост яко-го виступають мiжфiрмовi злиття i поглинання; корпора-тивнi пiрамiди багато в чому визначають особливост су-часних ТНК, 1х роль i позицiï на свгтових ринках. З ураху-ванням цих положень необхвдним е поглиблення подаль-шого дослiдження системи корпоративних прам^.

Лiтература

1. Вернер, Н. Шестой элемент [Текст] / Н. Вер-нер // Контракты. — 2007. — №14. — с. 20 — 24. 2. Гавриш О. За длинным углем [Текст] / О. Гавриш // Коммерсант. — 2009. — №75. — с. 1. 3. Госпакет-ное соглашение [Текст] // Коммерсант. Власть. — 2008. — №28. — с. 9. 4. Исчезающий вид [Текст] / / Копаньон. — 2009. — №11. — с. 14. 5. Лукашевич, В. Уоррен Баффет, или Великий второй [Текст] / В. Лукашевич // Валютный спекулянт. — 2002. — №1.

— с. 76 — 79. 6. Мироненко, В. Охотники за состоянием [ Текст] / В. Мироненко, Е. Мошенец // Инвест-газета. — 2009. — №40. — 46 — 49. 7. Рид, Ст. Ф. Искусство слияний и поглощений [ Текст] / Ст. Ф. Рид, А. Р. Лажу / Пер. с англ. — М. : Альпина Бизнес Букс.

— 2004. — 958 с. 8. Хвостик, Е. General Motors идет курсом Барака Обамы [Текст] / Е. Хвостик // Коммерсант. — 2009. — №73. — с. 7. 9. The 100 World

biggest companies [Тех^] // Forbes. — 2008. — April 21. — p. 180 — 186. 10. UNCTAD. World Investment Report 2006: FDI from developing and transition economies: implications for development [Тех^. — N.-Y., Gen., 2006. — 340 p. 11. UNCTAD World Investment Report 2007: Transnational Corporations, Extractive Industries and Development [Тех^]. — N-Y., Gen. — 2007. — 294 р. 12. UNCTAD. World investment report 2008: Transnational corporations, and the infrastructure challenge [Тех^]. — N-Y., Gen. — 2008.

— 294 р. 13. UNCTAD. World investment report 2009. Transnational corporations, agriculture production and development [Тех^]. — N-Y., Gen. — 2009. — 280. 14. Who owns Whom [Тех^]. — L. : Dun & Bradstreet.

— 1990. — 2058 p.

Семенов А. А. Формування корпоративних шрамщ на основi злиття i поглинань

У статп визначаеться сутнють корпоративних шрамвд та "х особливосп на сучасному еташ розвитку мiжнародноï економiки; дослщжуеться мехашзм формування таких шрамвд на основi зливань i поглинань; виокремлюються i характеризуються основш категорп корпоративних шрамвд; ввдслвдковуються певш тен-денцл в розвитку системи корпоративних шрамвд.

Ключовi слова: корпоративш шрамвди, зливан-ня, поглинання, ТНК, батьшвська компашя, мюцева компашя, шоземна компашя.

Семенов А. А. Формирование корпоративных пирамид на основе слияний и поглощений

В статье определяется сущность корпоративных пирамид и их особенности на современном этапе развития международной экономики; исследуется механизм формирования таких пирамид на основе слияний и поглощений; выделяются и характеризуются основные категории корпоративных пирамид; отслеживаются определенные тенденции в развитии системы корпоративных пирамид.

Ключевые слова: корпоративные пирамиды, слияния, поглощения, ТНК, родительская компания, местная компания, иностранная компания.

Semenov A. A. Forming of corporate pyramids on the basis of mergers and acquisitions

The article covers an essence of corporate pyramids and their features on the modern stage of international economy's development; the mechanism of forming of such pyramids on the basis of mergers and acquisitions is investigated; the basic categories of corporate pyramids are distinguished and characterized; certain tendencies in development of the system of corporate pyramids are watched.

Key words: corporate pyramids, mergers, acquisitions, TNC, parent company, domestic company, foreign company.

Стаття надшшла до редакцл 18.10.2010

Прийнято до друку 15.03.2011