CC BY
185
УДК 336.73
С. В. КАЛАМБЕТ, I. В. НЕПИЙВОДА (ДПТ)
ШЛЯХИ П1ДВИЩЕННЯ ПРИБУТКОВОСТ1 КОМЕРЦ1ЙНОГО БАНКУ
В статп розглянуто проблеми баншвсько1 сфери, пов'язаш з фiнансовою кризою, а також запропоновано шляхи шдвищення прибутковостi комерцшних банков.
В статье рассмотрены проблемы банковской сферы, связанные с финансовым кризисом, а также предложены пути повышения прибыльности коммерческих банков.
The problems of bank sphere connected with a financial crisis are considered in the article. The ways of increase of profitability of commercial banks are offered.
Прибуток, як найважливша категорiя рин-кових вщносин, характеризуе економiчний ефект, мае стимулююче значення, а також е одним iз джерел формування бюджепв рiзних рiвнiв. В умовах переходу до ринково! економь ки питання, пов'язанi з аналiзом прибутковостi банку, мають важливе практичне значення.
Незадовшьний рiвень прибутковост банку е причиною його неплатоспроможносп, попр-шення ефективностi роботи банку i можливого банкрутства. Разом з тим, надлишковi активи банку е перешкодою для його ефективного роз-витку i приводять до незапланованих витрат та зайвих резервiв.
Банкiвський прибуток е одним iз найважли-вiших показниюв ефективностi функцiонування банку, його стабшьность У ньому зацiкавленi всi учасники економiчного процесу. Розмiр ба-нювського прибутку хвилюе акцiонерiв, тому що вiн е показником отриманого доходу на ш-вестований ними каттал. Вкладникам прибуток гарантуе стабшьний дохiд i впевненiсть у завтрашньому днi, оскiльки збiльшення резер-вiв i власних коштiв банку свщчить про його стабiльнiсть. Позичальники також защкавлеш в прибутках банку, адже таким чином зростають !х власнi накопичення.
Банкiвський прибуток формуеться у результат здiйснення кредитних, розрахункових, грошових операцiй та iнших видiв дiяльностi банкiв. Вiн е джерелом виплати дивiдендiв акцiонерам, створення фондiв банку, базою тд-вищення добробуту банювських пращвни-кiв [2].
Прибуток комерцшного банку - це фшансо-вий результат дiяльностi банку у виглядi пере-вищення доходiв над витратами.
Свггова фiнансова криза розпочалась у 2007 рощ з обвалу ринку шотечних кредитов у США.
Обвал ринку нерухомосп, стрiмке зростання кшькост неповернених кредитiв, банкрутство кредитних фондiв, списання свiтовими банками сотень мiльярдiв доларiв збиткiв, обвал фондо-вих ринюв, рiст цiн на енергоносп, прискорен-ня темпiв свтоово! шфляци та зниження темпiв росту свггово! економiки - всi цi поди е взаемо-пов'язаними i вщбулися за перiод менше 1 року. Фактично, надзвичайно тiсна взаемо-пов'язанiсть та переплетенiсть фiнансових систем призвела до того, що криза на американсь-кому ринку переросла у кризу свггово! економши.
Вiдповiдно, криза такого масштабу не могла не зачепити економшу Укра!ни, яка iнтегрована у свтоову економiку. Незважаючи на заяви ба-гатьох експертiв, що свтоова криза не вплинула на економшу нашо! держави, насправдi криза призвела до вiдчутних наслiдкiв. По-перше, украшсью банки зiштовхнулися iз кризою лш-вiдностi через обмеження доступу до закордон-них кредитiв, якi кшька останнiх рокiв були основним джерелом збшьшення обсягiв креди-тування. По-друге, криза в житловому будiвни-цга, викликана значним скороченням iпотеч-ного кредитування банками та побоювання що-до повторення американсько! шотечно! кризи в Укра!ш. По-трете, рiст цiн на енергоносп надзвичайно серйозно впливае на всю економшу Укра!ну, оскшьки автоматично призводить до зростання щн на бiльшiсть товарiв та послуг, вироблених в Укра!ш. I по-четверте, через до-сить значний рiвень iнтегрованостi економiки Укра!ни в загальносвггову економiку, зростання рiвня свтоово! шфляци суттево вплинуло на рiст шфляци в Укра!ш [6].
Вщповщно до вищесказаного можна вщм> тити, що наслщки свггово! фшансово! кризи ютотно вплинули на банкiвський сектор i таким
чином спростували оптимютичш прогнози як учасниюв ринку, так i фiнансових аналггиюв. I однieю зi складових економiчного занепаду Укра1ни експерти називають проблеми в бан-кiвському секторi. Серйозш ж проблеми у бан-юв були помiтнi за результатами шдсумюв 1х-ньо! роботи за три квартали 2008 р. Так, за да-ними НБУ (табл. 1), з 182 банюв кра1ни з ачня до жовтня 2008 р. збитюв зазнали такi банки: «Кредобанк» (42,163 млн грн), «Кредит-1нвестБанк» (9,266 млн грн), Мiжнародний ш-вестицiйний банк (3,481 млн грн), «Факторiал-Банк» (2,591 млн грн) та банк «Фамшьний» (1,488 млн грн).
Сдиний фiнансовий заклад, який отримав вщ'емний чистий вiдсотковий дохщ - «Дельта-Банк» (мiнус 40,518 млн грн). Крiм того, за да-ними НБУ, «БрокБiзнесБанк» пом^но знизив обсяг активiв, опустившись за цим показником з 11-го на 17-те мюце в рейтингу банюв. Порiв-няно з 1 липня 2008 р. активи банку впали з 16,52 млрд грн до 13,641 млрд грн, або майже на 20 %. Перепади в показниках також зафшсо-вано й у «ПриватБанку». Його резерви та каш-талiзованi дивщенди у власному капiталi впали на 1,456 млрд грн, тобто до 411,196 млн грн. А в^м, за словами як учасниюв ринку, так i бан-кiвських аналiтикiв та фшансиспв, за шдсум-ками року збитюв зазнае бiльше банкiв, адже в листопадi - груднi 2008 р. наслщки св^ово! кризи для банювського сектору були найвщчу-тнiшими i можуть перевищити досить позитив-ну динамiку банювсько! лiквiдностi. Данi НБУ шдтверджують, що проблема залучення позик для бшьшосп укра1нських пiдприемств наразi неактуальна. У сiчнi-серпнi 2008 р. обсяг вида-них компанiям позик зрю на 27,3 %. Швидкють збшьшення кредитного портфеля незначно спо-вiльнилася порiвняно з першими восьми мюя-цями минулого року (тодi зростання становило 33,3 %). Обсяг шоземних позик збiльшуеться ще швидше, нiж внутрiшнiх. У I пiврiччi зовш-шнiй борг компанiй зрю на $ 7,3 млрд, тодi як за аналопчний перiод 2007-го тшьки на $ 3,9 млрд. Хоча деяю топ-менеджери зараз са-мi обмежують приплив позикових грошей через висок ризики [4, с. 68-69]. На початку року для банюв нщо не вiщувало загроз: вони нарощу-вали активи за рахунок прибутюв вiд кредиту-вання населення - iпотека, автокредитування, споживчi кредити. Однак уже з травня 2008 р. НБУ, остер^аючись зростання частки пробле-мних кредитiв, посилив вимоги до банюв щодо обсяпв резервування коштiв пiд кредити. Це вмить позначилося на ринку - банки почали
шдвищувати ставки на кредити та ускладнюва-ти умови отримання ще донедавна доступних позичок.
Таблиця 1
Основнi показники дiяльностi бамкчв УкраТми за 01.01.2008 рш
Показники
Назва показника 01.01.2006 01.01.2007 01.01.2008
Юльшсть зарее- строваних банков 165 176 182
Вилучено з державного реестру банков (з початку року) 4 1 6
Кшьшсть банков, що перебувають у стадп л1квща-ци 20 20 19
Кшьшсть дшчих банков 160 165 170
1з них: з шоземним катталом 19 23 35
У тому числ1 з 100 %-вим шоземним катталом 7 9 13
Доходи, млн грн 20072 27537 41645
Витрати, млн грн 18809 25367 37501
Результат д1я-льносл, млн грн 1263 2170 4144
Рентабель- шсть актив1в, % 1,07 1,31 1,61
Рентабель- шсть катталу, % 8,3 10,39 13,52
Чиста ввдсох-кова маржа, % 4,90 4,90 5,30
Чистий спред, % 5,72 5,78 5,76
Так, з початку року шотечш кредити подорож-чали в гривнях до 30 % (з 20 % - на початок року - «Хрещатик») i до 20 % (з 13 %) подоро-
жчала шотека в доларах та евро. Водночас банки тдвищили перший внесок при оформленш шотеки: з 10...15 до 30...50 %. Через це до ве-ресня 2008 р. обсяги продажу житла за шотеч-ними програмами знизилися на 95 % порiвняно з показниками шчня 2008 р. А в^м уже в лис-топадi 2008 р. оформити шотеку навiть у банках iз топ-десятки було нереально - вони «заморозили» сво! довгостроковi програми через кризу тквщносп та вiдклали поновлення !х до кращих часiв. Аналогiчна ситуащя склалася i з кредитами на авто. До травня банки продовжу-вали за iнерцiею кредитування населення за старими схемами: 0 % перший внесок, приваб-ливi вiдсотковi ставки та мшмальний пакет документiв вiд позичальниюв. Однак уже з травня окремi банки не лише почали ускладнювати умови надання кредитiв, а й ютотно пiдвищили процентнi ставки. Вщ сiчня 2008 р. автокредити подорожчали з 19 до 30 % рiчних у гривнях та з 15 до 22 % у доларах та евро. А перший внесок зрю iз 0 до 30 %. Це знизило обсяги продажу автомобшв на 70 % порiвняно з показниками початку року. Водночас стали недоступними i споживчi кредити. Банки та кредитш спшки почали прискшливше уклали таю угоди, фак-тично на дракошвських умовах для позичаль-никiв: збшьшився розмiр комюи, запроваджено новi додатковi обтяжливi для позичальника ви-моги, зокрема страхування вiд нещасного випа-дку. Однак просто оформити страховку креди-тодавцi не давали - суму страховки додали до вартост кредиту. Зросли на 15.20 % i ставки за споживчi кредити. Через що реальний !хнш розмiр сягнув 85 % рiчних [5].
Та навт якщо громадянам вдалося отрима-ти кредит, !х очшував несподiваний сюрприз у виглядi «паливно!» процентно! ставки, яка до-датково обтяжувала i без того значну суму по-гашення. А через знещнення гривнi майже на 60 % з початку року ставки зросли ютотно, адже близько 70 % уах позик надавали в доларах. Таким чином, за словами експер^в, вже iз шчня 2009 р. очшувався сплеск та зростання кредитно!заборгованостi.
«У бiльшостi банкiв наразi просто немае грошей для надання позик. Довiру до цiе! сис-теми пiдiрвано, депозитний портфель фiзичних осiб не зростае, а залучити кошти з-за кордону неможливо. Нацбанк дае рефшансування тiльки на покриття розривiв лiквiдностi», - наголосив «Хрещатику» голова правлiння «Терра Банку» Сергш Щербина. За його словами, ситуащя з кредитами полшшиться лише тод^ коли по-кращиться дисбаланс мiж виданими кредитами
та залученими депозитами (кошти, яю банк спрямовуе на кредитування, на 80 % склада-ються з депозитних ресуршв - «Хрещатик»). За словами ж анаттиюв компани «ПростобанкКо-нсалтинг», ситyацiя навряд чи змшиться насту-пного року, протягом якого очшуеться найб> льший економiчний спад за роки незалежность Через що банки, як одна зi складових фшансово! системи кра!ни, прагнутимуть максимально оптимiзyвати сво! фiнансовi баланси, заручившись тдтримкою парламенту та НБУ.
Вважаемо, що сучасна св^ова фiнансова криза е найглибшою в ютори кризою, що мае непередбачуваш наслiдки. I той план заходiв, який впроваджуеться урядами багатьох кра!н, вражае смiливiстю, професiйнiстю та масштаб-нiстю рiшень, про багато з яких не писали в жодних шдручниках. Це новi нестандартнi ще!, якi народжуються на очах. До позитивних факта слiд вщнести те, що банкiвська система не наробила помилок iз рiзними сумшвними мiж-народними цiнними паперами, яю мали багато мyльтиплiкаторiв. Водночас, складнють поля-гае у тому, що наша економша i фiнанси е дуже мат.
Щоб максимiзyвати прибуток, необхщно збiльшyвати доходи та зменшувати витрати банку. В зв'язку з цим можна запропонувати основш напрямки зростання доходiв комерцш-ного банку:
1. Загальне зростання групи активiв, що приносять процентний дохiд, для чого банк повинен, по-перше, залучити бшьше позичальни-кiв i при цьому ретельно аналiзyвати !х фшан-совий стан, по-друге, нарощувати свiй кредит-ний потенцiал за рахунок збшьшення обсягу ресуршв, що залучаються. Це можливо при проведенш зважено! маркетингово! та вщсот-ково! полiтики;
2. Змiна питомо! ваги доходних активiв в сукупних активах, для чого необхщно звести «непрацюючЬ» активи до мiнiмyмy, проте у межах, що забезпечують лшвщнють банку;
3. Змiна загального рiвня вiдсотково! ставки по активних операщях банку. Теоретично бiльш високий рiвень вiдсотково! ставки повинен принести банку якомога бшьший дохiд. Проте, в сучасних умовах банки рщко вдаються до таких дiй. В умовах конкурентно! боротьби вони найчаспше знижують ставку з метою за-лучення якомога бiльшо! кiлькостi позичальни-кiв. Зниження середньозважено! ставки вщсох-ку по Укра!нi е свщоцтвом цього;
4. Змiна структури портфелю доходних ак-тивiв. Вiдомо, чим вищий дохiд, тим бiльший
ризик в сферi банювсько! дiяльностi. Тому головне завдання банку - визначення ступеню допустимо! та виправданостi того чи шшого ризику.
Для зниження рiвня витрат пропонуеться:
а) залучення дешевих ресурсiв (вклади до запитання);
б) зниження витрат на утримання апарату управлшня [1, с. 396].
Шляхи досягнення високо! прибутковостi наступнi:
1. Нарощення власних коштiв банку, що сприяе зростанню ресурсно! бази банку i вщпо-вiдно !х iнвестицiйного потенщалу; е однiею з передумов залучення шоземних швестицш; стимулюе iнтеграцiйнi процеси; забезпечить незалежнiсть банку i створить умови для вижи-вання банювсько! системи Украши в перiод посилено! конкуренци з боку iноземних банюв;
2. Рацiональне й ефективне розмщення ко-штiв банку для забезпечення його фшансово! стiйкостi. Виконання ще! умови дозволить по-збавитися суперечностей мiж лiквiднiстю, на-дiйнiстю та прибутковютю комерцiйного банку.
3. Фшансове планування е одним iз резервiв збiльшення прибутку i рацiонального його ви-користання. Багато витрат несуть банки внасл> док неузгоджених дш рiзних пiдроздiлiв мiж собою. Фшансовий план дозволяе спрогнозува-ти доходи, витрати i прибуток банку на рш. I хоча в умовах, як склалися в нашiй кра!ш, через нестабiльнiсть, iнфляцiю реальнi дат можуть суттево вiдрiзнятися вiд запланованих, але пропорци залишаються практично незмш-ними. Банкiвська установа повинна реально бачити перспективи свого розвитку i цш на поточний рiк.
4. Формування достатнього страхового резерву та резервних фондiв. В Укра1ш дiе Фонд гарантування вкладiв фiзичних осiб (далi Фонд). Станом на 1 березня 2009 р. кшьюсть учасникiв Фонду становить 184. Учасниками Фонду е банки i фши iноземних банкiв, якi включенi до Державного реестру банюв, який веде Нащональний банк Украши, та мають ба-нкiвську лiцензiю на право здшснення банюв-сько! дiяльностi. Участь у Фонд банкiв i фшй iноземних банкiв е обов'язковою. Учасники Фонду зобов''язаш сплачувати збори до Фонду. Учасником Фонду е банк, який виконуе встано-влеш Нацiональним банком Украши економiч-ш нормативи щодо достатностi капiталу i пла-тоспроможностi та може виконувати сво! зо-бов'язання перед вкладниками. Учасникам Фонду, якi не виконують встановлених
Нацiональним банком Украши економiчних нормативiв щодо достатностi катталу, плато-спроможностi та/або яким за ршенням Нащо-нального банку Украши зупиняеться дiя лщен-зи Нащонального банку Укра!ни на здiйснення банювсько! дiяльностi, вони переводяться за ршенням адмiнiстративноl ради Фонду, до ка-тегорil тимчасових учасникiв Фонду. Пюля пе-реведення до категорil тимчасових учасниюв Фонду банк, фiлiя шоземного банку, вклади фiзичних осiб до яких залучеш до дня !х пере-ведення до цiеl категорil, зобов'язанi сплачува-ти збори до Фонду до повного виконання зо-бов'язань перед вкладниками по виплап lхнiх вкладiв та нарахованих вщсотюв. Виключення банку, фши шоземного банку з числа учасниюв (тимчасових учасниюв) Фонду не позбавляе вкладниюв, вклади яких були залучеш до дня виключення банку, фши з числа учасниюв (тимчасових учасниюв) Фонду, права на вщ-шкодування таких вкладiв у разi настання !х недоступностi вiдповiдно до цього Закону. Фонд гарантуе кожному вкладнику учасника (тимчасового учасника) Фонду вщшкодування коштiв за вкладами, включаючи вщсотки, в ро-змiрi вкладiв на день настання недоступносп вкладiв, але не бшьше 150 тис. грн по вкладах у кожному iз таких учасниюв. Зазначений розмiр вщшкодування кош^в за вкладами, включаючи вщсотки, за рахунок коштiв Фонду може бути збшьшено за рiшенням адмшютративно! ради Фонду залежно вiд тенденцш розвитку ринку ресурсiв, залучених вщ вкладникiв учасникiв (тимчасових учасникiв) Фонду. Фонд не вщ-шкодовуе гарантовану суму за вкладами, роз-мiщеними:
а) членами наглядово! ради, ради директорiв i ревiзiйноl комiсil банку, шоземного банку, вклади яких у банку, фши шоземного банку е недоступними;
б) пращвниками незалежних аудиторських фiрм (аудиторами), яю здiйснювали аудиторсь-кi перевiрки банку протягом останнiх трьох ро-кiв;
в) акцiонерами, частка яких перевищуе 10 % статутного катталу банку;
г) тре^ми особами, яю ддать вiд iменi вкла-дниюв, зазначених у пунктах 1, 2, 3;
д) вкладниками, яю на iндивiдуальнiй основi отримують вiд банку пiльговi вiдсотки та мають фiнансовi привiлеl, що призвели до попр-шення фiнансового стану банку;
е) вкладниками, яю не щентифшоваш лiквi-дацiйною комiсiею.
5. Застосування таких шструмеш!в в бан-кiвськiй дiяльностi, як ф'ючерси, опцюни, фор-варднi операцi! з валютою та iншi форми дiяль-носп, якi вiдповiдають умовам ринкових вщно-син i дозволяють планувати i одержувати дода-тковий прибуток.
6. Системне i всебiчне вивчення кредитних ризикiв, приймати заходи щодо !х пониження. З щею метою необхiдно органiзовувати вщдши управлiння кредитними ризиками.
7. Покращення рiвнiв професiоналiзму - вiд пол^ики банку, майстерностi, грамотно! побу-дови управлшських i функцiональних структур.
Питання, що сто!ть перед нами сьогодш: чи вистачить урядових iнструментiв, кредиту М> жнародного валютного фонду для того, щоб стабiлiзувати ситуацiю в укра!нськш фшансо-вiй системi? Сподiваемось, що так, адже фшан-совi потреби в нас невелика Ми не Бразилiя, не Китай, не Рошя, i величина задачi е посильною для того, щоби в нас швестувати. Можливо, що всередиш банювсько! системи теж мають вщ-бутися серйозш змiни: багато банкiв переглянуть сво! стратеги, деяю об'еднаються, деяю продадуться, прийдуть новi швестори, якiсь установи капiталiзуе Нацбанк або Уряд, i цей процес також сприятиме оздоровленню. Осно-внi принципи дiяльностi комерцiйного банку -прибутковють господарювання та принцип «дешевше купити - дорожче продати», забез-печуючи прибуток ^енту, банк реалiзуе i свiй власний iнтерес. Тому банк повинен постшно удосконалювати i впроваджувати новi види по-слуг, шдвищувати якiсть обслуговування.
Пiдбиваючи пiдсумок, необхщно зазначити, що в умовах ринково! економiки отримання прибутку та забезпечення рентабельно! дiяль-
ностi е необхщним чинником iснування будь-якого суб'екта шдприемництва. Прибуток ха-рактеризуе стшюсть кредитно! установи. Вiн необхiдний для створення адекватних резерв-них фоцщв, стимулювання персоналу i керiв-ництва до розширення та вдосконалення опера-цш, скорочення витрат i пiдвищення якост по-слуг, що надаються, ^ зрештою, для успiшного проведення наступних емсш i вiдповiдно збi-льшення капiталу, який дае змогу розширити обсяги i полiпшувати якiсть наданих послуг.
Б1БЛ1ОГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. Анал1з банк1всько!' д1яльност1 [Текст] / А. М. Герасимович та ш.; за ред. А. М. Герасимовича. -К.: КНЕУ, 2006. - 600 с.
2. Баншвсьш операцп [Текст] / А. М. Мороз та ш.; за ред. А. М. Мороза. - К.: КНЕУ, 2000. - 384 с.
3. Дорошенко, I. В. Основш показники д1яльност1 комерцшних баншв Укра!ни [Текст] / I. В. Дорошенко // Вюник НБУ. - 2006, 2007, 2008. -№ 2. - С. 70.
4. Галицька, Е. В. Фшансов1 результати д1яльност1 банив Украши [Текст] / Е. В. Галицька // Вюник НБУ. - 2006, 2007, 2008. - № 3. - С. 64-69.
5. Паливода, К. Чи загрожуе Укрш'ш шотечна криза? [Текст] / К. Паливода, П. Гайдуцький // Дзе-ркало тижня. - 2008. - 29 бер.-05 кв. -№ 12 (691).
6. Закон Укра'ни «Про Фонд гарантування вклад1в ф1зичних ос1б» [Електрон. ресурс] : 1з зм1нами 1 доповненнями, внесеними Законами Укра!ни вщ 16.11.2006 р. № 358-У, вад 31.10.2008 р. № 639-У1. - Режим доступу: http://www.rada. gov.ua
Надшшла до редколегi! 17.03.2009.
