CC BY
10
Starkov, S. "Prokhodimost magazina: kak izmerit trafik torgo-voy tochki samostoyatelno" [Permeability store: how to measure the traffic on their own outlet]. http://www.gd.ru/articles/3622-prohodimost-magazina
Trushina, N. "Shakh i Mat dlia bankomata" [Checkmate ATM]. http://bankir.ru/publikacii/s/shakh-i-mat-dlya-bankomata-10002169/ Vishcheva, O. S., and Tinyakova, V. I. "Ekonometrichekiy pod-khod k otsenke effektivnosti raboty bankomatnykh setey" [The econometric approach to assessing the efficiency of ATM net-
works]. Sovremennaya ekonomika: problemy i resheniya, no. 9 (21) (2011): 110-118.
Yau, N. Iskusstvo vizualizatsii v biznese: kak predstavit slozh-nuiu informatsiyu prostymi obrazami [Art visualization in business: how to present complex information in a simple manner]. Moscow: Mann, 2013.
"Zahalni pokaznyky rozvytku rynku platizhnykh kartok v Ukraini" [Common indicators of payment card market in Ukraine]. Ofitsiine internet-predstavnytstvo Natsionalnoho banku Ukrainy. http://bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=79219
УДК 336.76
М1СЦЕ Ф1НАНС0ВИХ ПОСЕРЕДНИК1В У СИСТЕМ! АЛОКАЦИ Ф1НАНС0ВИХ РЕСУРС1В
В ЕК0Н0М1Ц1
© 2015 СИРОТЮК Ю. В.
УДК 336.76
Сиротюк Ю. В. Мiсце фшансових посередникiв у cMCTeMi алокаци фiнансових pecypciB в економiцi
У статт/ проведено оцнку рол/ ф'шансового посередництва в системi алокаци ф/нансових ресурс/в в економц через установлення основних взаемозв'язк/в та визначення особливостей взаемоди¡х з iншими учасниками ф'шансового ринку в процеа перерозпод/лу ф/нансових ресурав. Ви-значено, що ф/нансовi посередники мають здатн/сть зд/йснювати коригуючий вплив на алокац/ю ф/нансових ресурав в економц за рахунок зм/ни напрям/в ф/нансових поток/в. Цей вплив може носити як позитивний, так / негативний характер - залежно в/д обраного напряму руху кошт'в, терм/н/в ¡х залучення та перерозпод/лу, п/д/браного /нструментарю для перемщення ресурс/в тощо. Проведене досл/дження особливостей за-лучення ресурс/в та ¡х розпод/лу м/ж ф/нансовими посередниками та /ншими суб'ектами алокаци дозволило оц/нити сучасний стан / масштаби можливого впливу ф/нансових посередник/в на розвиток економ/ки. З'ясовано, що сучасна д/яльн/сть ф/нансових посередник/в ор/ентуеться пере-важно на короткотерм/нове отримання прибутку та не бере достатньо ефективно¡'участ/ в алокаци ф/нансових ресурс/в в економц/, оск/льки переважно д/е в рамках ф/нансового сектора. Перспективним напрямом для зростання позитивно¡ рол/ ф/нансових посередник/в у контекст/ алокаци ф/нансових ресурс/в е в/дх/д в/д ф/нанаал/заци економ/ки та переор/ентац/я на т/сну ствпрацю з р/зними секторами реально¡ економ/ки. Ключов'1 слова:ф/нансов/посередники, алокац/я, банки, страхов/ компани, недержавн/пенс/йн/фонди, /нститути сп/льного /нвестування, факторинг, ф/нансовий л/зинг. Рис.: 2. Табл.: 5. Ббл.: 13.
Сиротюк Юля BirnopiBHa - старший викладач кафедри ф/нансових ринк/в, Нац/ональний ун/верситет державноi податково¡ служби Украни (вул. Ун/верситетська, 31,1рп/нь, Кшвська область, 08200, Украна) E-mail: JV_Syrotiuk@mail.ru
УДК 336.76
Сиротюк Ю. В. Место финансовых посредников в системе аллокации финансовых ресурсов в экономике
В статье проведена оценка роли финансового посредничества в системе аллокации финансовых ресурсов в экономике посредством установления основных взаимосвязей и определения особенностей взаимодействия их с другими участниками финансового рынка в процессе перераспределения финансовых ресурсов. Определено, что финансовые посредники имеют способность осуществлять корректирующее влияние на аллокацию финансовых ресурсов в экономике за счет изменения направления финансовых потоков. Это влияние может носить как позитивный, так и негативный характер - в зависимости от выбранного направления движения денежных средств, сроков их привлечения и перераспределения, подобранного инструментария для перемещения ресурсов и т. д. Проведенное исследование особенностей привлечения ресурсов и их распределения между финансовыми посредниками и другими субъектами аллокации позволило оценить современное состояние и масштабы возможного влияния финансовых посредников на развитие экономики. Выяснено, что современная деятельность финансовых посредников ориентируется преимущественно на получение прибыли в краткосрочном периоде и не принимает достаточно эффективного участия в аллокации финансовых ресурсов в экономике, поскольку действует в основном в рамках финансового сектора. Перспективным направлением для увеличения позитивной роли финансовых посредников в контексте аллокации финансовых ресурсов является отход от финансиализации экономики и переориентация на тесное сотрудничество с разными секторами реальной экономики.
Ключевые слова: финансовые посредники, аллокация, банки, страховые компании, негосударственные пенсионные фонды, институты совместного инвестирования, факторинг, финансовый лизинг. Рис.: 2. Табл.: 5. Библ.: 13.
Сиротюк Юлия Викторовна - старший преподаватель кафедры финансовых рынков, Национальный университет государственной налоговой службы Украины (ул. Университетская, 31, Ирпень, Киевская область, 08200, Украина) E-mail: JV_Syrotiuk@mail.ru
UDC 336.76
Syrotiuk Yu. V. Place of Financial Intermediaries in the System for Allocating Financial Resources in the Economy
The article evaluates the role of financial intermediation in the system for allocating financial resources in the economy through the establishment of basic relationships and determining the characteristics of their interaction with other participants of financial market in the process of redistribution of financial resources. It is determined that financial intermediaries have the ability to cause corrective influence on the allocation of financial resources in the economy at the expense of changing the direction of financial flows. This influence can be both positive and negative - depending on the direction of flows of funds, terms of their involvement and redistribution, selected tools for moving resources, etc. A study on the characteristics of resources and their allocation among financial intermediaries and other allocation subjects helped to assess the current status and the extent of impact of financial intermediaries in the development of the economy. It has been found that contemporary financial intermediation activity are focused mainly on profit in the short term and does not take enough effective participation in the allocation of financial resources in the economy, operating mainly within the limits of financial sector. A promising direction for increase of the positive role of financial intermediaries in the context of allocating financial resources will be a departure from the financialization of the economy and shifting towards close cooperation with different sectors of the real economy. Key words: financial intermediaries, allocation, banks, insurance companies, non-governmental pension funds, co-investment institutions, factoring, financial leasing. Pic.: 2. Tabl.: 5. Bibl.: 13.
Syrotiuk Yulia V. - Senior Lecturer of the Department of Financial Markets, National University of State Tax Service of Ukraine (vul. Universytetska, 31, Irpin, Kyiv region, 08200, Ukraine) E-mail: JV_Syrotiuk@mail.ru
Розвиток вГтчизняно! економiки на сучасному ета-пi нерозривно пов'язаний з Гснуванням проблеми дефiцитностi фiнансових ресурсiв та безмежноста потреб економiчних агентiв, що спонукае останнГх до пошуку альтернативних способiв задоволення цих потреб. Особливо! актуальноста набувае пошук шляхiв вирiшення дано! проблеми в перюд, коли економiка кра!ни функцiонуе в умовах економГчно! нестабiльностi та потребуе ефективно! алокацГ! наявних фiнансових ре-сурсiв та пошуку альтернативних джерел !х поповнення, що на даному еташ характерно для Укра!ни. До установ, яю мають здатнГсть брати участь в алокацГ! фГнансових ресурсГв у перспективнГ галузГ та сектори економжи, максимально задовольняти потреби всГх економГчних агентГв та, як наслГдок, сприяти збалансуванню розвит-ку економжи кра!ни, належать фГнансовГ посередники. Проте сучасна практика функцюнування фГнансових посередниюв показуе, що бкьшкть з них не виконуе тих функцш, яю обумовленГ !х природою, а отже, не до-сягае вГдповГдного ефекту для економжи.
РГзнГ аспекти дшльноста фГнансових посередникГв та !х мГсце в економГцГ дослГджували у сво!х працях вЬ-домГ вГтчизнянГ та зарубГжш науковцГ, серед яких А. Да-ниленко [12], В. Зимовець [2; 3], В. Корнеев [4], К. Мак-конел [5], Ф. Мишин [6], I. Школьник [13] та ш. Однак необхГдно шдкреслити, що рГзномашття пГдходГв до ро-зумГння сутностГ фГнансових посередникГв та !х ролГ в економГцГ викликае ще бГльшу необхГднГсть детального опрацювання цього напрямку дослГдження, особливо в аспекта участГ фГнансових посередникГв в алокацГ! фГнансових ресурсГв в економГцГ. Таким чином, аналГз дЬ-яльностГ фГнансових посередникГв як ланки, що вГдГграе основну роль в алокацГ! фГнансових ресурсГв в економГцГ Украши, потребуе подальших системних дослГджень.
Метою стати е оцГнка ролГ фГнансового посеред-ництва в системГ алокацГ! фГнансових ресурсГв в еконо-мГцГ на основГ встановлення основних взаемозв'язкГв та визначення особливостей взаемодГ! !х з Гншими учасни-ками фГнансового ринку в процей перерозподку фГнан-сових ресурсГв.
З шституцшно! точки зору алокацш фГнансових ресурсГв мГж рГзними сферами економГки вГдбуваеться внаслГдок !х перемГщення мГж конкретними суб'ектами, яю е учасниками економГчних вГдносин та виконують низку вГдповГдних функцГй. ВнаслГдок !х взаемодГ! фГ-нансовГ ресурси перемГщуються з фГнансового сектора та окремих його складових у нефГнансовий, Г навпаки, з одше! галузГ реально! економжи в Гншу тощо. Таким чином, Гснуе велика ккьюсть учасникГв алокацГ! фГнансових ресурсГв в економГцГ, яю продукують, споживають та опосередковують розподк фГнансових ресурсГв. Серед усього рГзномашття суб'ектГв, яю беруть участь в ало-кацГ! фГнансових ресурсГв, особливе мГсце належить фЬ-нансовим посередникам. ЗагальновГдомо, що в сучаснш економГцГ фГнансовГ посередники покликанГ виконувати низку важливих функцГй, головною з яких е алокацшна. Суть дано! функцГ! полягае в забезпеченнГ ефективного розподку фГнансових ресурсГв мГж рГзними економГч-ними агентами, секторами, галузями економГки тощо. РеалГзацш алокацГйно! функцГ! вГдбуваеться за рахунок
того, що фГнансовГ посередники мають здатнГсть залу-чати обсяги фГнансових ресурсГв вГд економГчних агентГв та, використовуючи мехашзми фГнансового ринку, розподГляти !х мГж рГзними сферами економГки. Зокре-ма, це вГдбуваеться за рахунок таких ГнструментГв, як: кредитування, швестування, надання лГзингових Г факторинговых послуг тощо.
Проте, варто зауважити, що вплив дГяльностГ фГ-нансових посередникГв може носити як позитивний, так Г негативний характер, залежно вГд того, якГ цш данГ установи ставлять перед собою: отримання швидкого спекулятивного прибутку чи орГентацГя на перспективу довгострокового розвитку. ДослГдження основних фГнансових потоюв мГж посередниками та Гншими суб'ектами алокацГ! дозволить оцГнити сучасний стан Г масштаби можливого впливу фГнансових посередникГв на розвиток економГки. ПроаналГзуемо детальнГше особ-ливоста опосередковано! алокацГ! фГнансових ресурсГв через фГнансових посередникГв.
ЗагальновГдомо, що вГтчизняна фГнансова система
мае банкоцентричний характер, а, вГдповГдно, най-
бкьшими за обсягами активГв серед фГнансових посередникГв е банки, тому саме щ установи здшсню-ють найбкьш значний вплив на алокацш фГнансових ресурсГв в економГцГ. Банки в процей свое! дшльноста взаемодшть практично з усГма учасниками економГчних процейв. Залучають ресурси банювсью установи пере-важно за рахунок укладення депозитних договорГв з на-селенням, вГд юридичних осГб залучення ресурсГв вГдбу-ваеться не так часто. Щодо безпосереднього розмГщен-ня ресурсГв, то банки розмГщують ресурси в економГку переважно шляхом надання кредитних ресурсГв. 1нсти-туцГйна структура найбкьш важливого фГнансового потоку вГд банювських установ, а саме - кредитного, наведена на рис. 1 вГдповГдно до Класифжаци шституцшних секторГв економжи Укра!ни (К1СЕ).
Як видно з рис. 1, понад 70 % кредитних ресурсГв над-ходить до нефшансових корпорацГй. До цГе! категорГ! належать рГзнГ пГдприемства - як тГ, що займаються виробни-цтвом певно! продукцГ! та створюють додану вартГсть, так Г пГдприемства сфери обГту, якГ перерозподГляють додану вартГсть. АналГз структури найбГльшого сегмента, в який надходять кредитш ресурси, наведений на рис. 2, дозволить визначити ефективнГсть розподку фГнансових ресурсГв через даний шструмент финансового ринку.
Як видно з наведених даних, найбкьший обсяг кредитних ресурсГв спрямовуеться в сектор роздрГбно! та оптово! торгГвлГ (у 2014 р. - 269 797 млн грн). На другому мкщ переробна галузь: на юнець 2014 р. !! частка становила 183 916 млн грн.
У структурГ прострочених кредитГв, наданих нефГ-нансовим корпорацГям, переважали кредити, отриманГ представниками оптово! та роздрГбно! торгГвлГ, - 38,4 %, переробно! промисловостГ - 23,2 % Г будГвництва -11,93 %. Таким чином, та галузГ, якГ найбкьше кредиту-ються, займають найбкьшу частку проблемних кредитГв, що свГдчить про невиважену кредитну полГтику банювських установ. Та, незважаючи на значний обсяг залучених фГнансових ресурсГв, у порГвняннГ з Гншими
Кредити,
млн грн
100 -|
90 -
80 -
70 -
60 -
50 -
40 -
30 -
20 -
10 -
0,7 2
ЕЗ 1нш1 сектори економти
■ Сектор загального державного управлшня
В Фшансов1 корпорацп (кр1м депозитних корпорацш)
^ Нефшансов1 корпорацп
2012 2013 2014 Ик
Рис. 1. Кредити, надаш резидентам (крiм депозитних корпорацiй), млн грн
Джерело: складено автором за даними [8].
0
Оптова та роздр\бна торг\вля; ремонт автотранспортних засоб\в \ мотоцикл\в
Переробна промислов\сть
| 69 797 34,64%
о_
о
т о
о о_
о
=п <
<
2 ш
Операцп з нерухомим майном Буд\вництво
С\льське господарство, л\сове господарство та рибне господарство Профеайна, наукова та техн\чна д\яльн\сть
Транспорт, складське господарство, поштова та кур'врська д\яльн\сть Постачання електроенергп, газу, пари та кондицшованого пов\тря
Добувна промислов\сть \ розроблення кар'вр\в
Дтльшсть у сфер\ адм\н\стративного та допом\жного обслуговування
1нформац\я та телекомун\кацп
Тимчасове розм\щення й орган\зац\я харчування Водопостачання; канал\зац\я, поводження з в\дходами
Мистецтво, спорт, розваги та в\дпочинок
Надання ¡нших вид\в послуг
Охорона здоров'я та надання соц\ально'' допомоги
Осв\та
1 183 916 23,61%
■ 60174 7,73%
■ 55 552 7,13% 55 335 7,10%
38 753 4,98% ■ 33 051 4,24% 28 791 3,70% _ 20 119 2,58% 11 806 1,52% 7 171 0,92% 6 522 0,84% 2 481 0,32% ] 2 306 0,30% 2 055 0,26% 613 0,08% 398 0,05%
Рис. 2. Кредити, надаш нефшансовим корпорацiям, за видами економiчноi' дiяльностi, видами валют i строками
погашення станом на кшець 2014 р.
Джерело: побудовано автором за даними [8].
фшансовими посередниками, вони неефективно 1х ви-користовують.
Щодо iнших фiнансових посередниюв, то тут практично неможливо оцшити галузеву структуру 1х ресур-сiв, а лише за категориями фiнансових активiв. Бiльшiсть з них просто перетжають у межах фшансового сектора.
Oсобливiстю небанкiвських фiнансових посередниюв е те, що вони вкладають залученi кошти в рiзноманiтнi iнструменти фiнансового ринку задля отримання прибутку та збереження вартост ресурсiв не нижче ринково'1, що забезпечуе 1х безпосе-редню участь у процесах алокацГ! фiнансових ресурсiв в економiцi. Вiдповiдно, на здатшсть фiнансових посе-редникiв брати участь в алокаци фшансових ресурсiв в економщ на користь окремих галузей та секторiв, крiм достатнього обсягу активiв, впливае наявнiсть на финансовому ринку захищених та iнвестицiйно приваб-ливих фiнансових iнструментiв.
З метою визначення основних особливостей шве-стицшно! дiяльностi вiтчизняних небанкiвських фшан-сових посередникiв докладнiше проаналiзуемо !х шве-стицiйну полiтику. Зокрема проаналiзуемо особливост швестицшно! полiтики таких фiнансових посередниюв, як шститути спкьного iнвестування, страховi компанГ! та недержавнi пенсiйнi фонди. Не станемо акцентувати увагу на кредитних сшлках, осккьки вони, як г банюв-ськГ установи, спрямовують кошти на кредитний ринок, причому в основному на фшансування споживчих потреб фГзичних осГб (споживчий вектор кредитування е характерним також Г для сучасних банювських установ), таким чином, не маючи прямо! можливостГ фГнансувати реальний сектор економжи.
Стосовно страхових компанГй, недержавних пен-сГйних фондГв та ГнститутГв спГльного Гнвестування, то
при виборГ фшансових шструменив для Гнвестування всГ щ фГнансовГ посередники мають рГзнГ цш. Так, не-державнГ пенсГйнГ фонди Г страховГ компанГ! передусГм керуються критерГем надГйностГ, а потГм вже прибутко-востГ вкладень. Адже 1х основне завдання - не отримання додаткового прибутку на вкладеш кошти, а захист вкладених заощаджень. Тому з метою захисту вкладень держава встановлюе ряд обмежень, а саме: тип цшних паперГв, в яю дозволено вкладати кошти, встановлення лГмГту на придбання певного обсягу цшних паперГв одного емГтента, встановлення максимального рГвня придбання рГзних видГв активГв Г т. д.
У табл. 1 воображено структуру активГв, дозво-лених для представлення коштГв страхових резервГв (ст. 31 Закону Украши «Про страхування»).
Як видно з табл. 1, найбГльшу частку протягом до-слГдженого перГоду у структурГ консолГдовано-го портфеля займали акцГ1 та банювсью вклади. Причому частка вкладГв протягом останнГх двох рокГв залишалася стабГльною та коливалася в рамках 22-25 %, тодГ як акцГй - скорочувалися. Теоретично вкладення в акцГ1 може означати швестици в реальний сектор, про-те в умовах украшсько! практики це не завжди е так, осюльки вони також можуть носити спекулятивний характер, що досить складно вГдстежити. Щодо банювських депозитГв, то складаеться така ситуацГя, що страховГ компанГ!, будучи фшансовими установами, фшан-сують шшГ фГнансовГ установи - банки. Тобто ресурси не виходять за межГ фГнансового сектора. Таким чином, страховГ компанГ!, Гнвестуючи сво'1 ресурси, практично не використовують такого шструментарш, який би дозволяв спрямовувати ресурси в реальний сектор еконо-мжи, а т Гнструменти, що таке дозволяють робити, на-разГ працюють неефективно.
Таблиця 1
Структура активiв, дозволених для представлення кошлв страхових резервiв (ст. 31 Закону УкраТни «Про страхування»), %
Активи 2012 р. 2013 р. 2014 р.
Грошовi кошти на поточних рахунках i готiвка в кас та готiвка в кас 4 6 7
Бaнкiвськi вклади (депозити) 18 25 22
Банкiвськi метали 0 0 0
Нерухоме майно 4 5 5
акцп 61 47 44
облiгацií 3 2 2
тотечы сертифiкати 0 1 1
цiннi папери, що емггуються державою 5 6 8
Права вимоги до перестраховиюв 4 8 10
1нвестицп в економiку Укра'1'ни за напрямами, визначеними КМУ 0 0 0
Кредити страхувальникам-громадянам, що видаються в порядку, визначеному Уповноваженим органом i погодженому з НБУ 0 0 0
Довгостроковi кредити для житлового будiвництва, у тому чиш шдивщуальних забудовникiв, що використовуються у порядку, визначеному КМУ 0 0 0
Усього 100 100 100
о
со о
о
о
=п <
<
о
ш
Джерело: складено автором за даними [7].
Схожий мехашзм та принципи швестування ма-ють вГтчизнянГ недержавнГ пенсГйнГ фонди. Основш на-прями !х швестицшно! дшльноси наведено в табл. 2.
Як видно з табл. 2, найбкьшу частку у структурГ займають кошти на депозитних рахунках та облГгацГ! укра!нських емГтентГв. Якщо дш першого Гнструменту зрозумка, то другий передбачае фшансування реального сектора.
1нститути спкьного Гнвестування мають за мету отримання прибутку, тому вони можуть обирати бкьш ризиковГ фГнансовГ Гнструменти з вищою нормою при-бутковосп. Щодо дшльноси шститутав спкьного Гнве-стування, то основна проблема !х дГяльностГ полягае в тому, що !х використовують у схемах мшшшаци подат-кГв, а не реальних швестицш (табл. 3).
Як видно з табл. 3, то найбГльша частка ресурсГв надходить на ринок акцГй, векселГв та облГгацГй, тобто на ринок цГнних паперГв.
щ;
' одо фшансових компанГй, то на даному еташ цГ структури на належному рГвнГ не викону-. ють функцГю каналГв перемГщення фГнансових ресурйв'в економГку. Так, статистичш данГ вказують на те, що до 2011 р. включно основним видом операцГй залишався обмш валют, тодГ як такГ важливГ напрямки для поповнення ГнвестицГй в основний каптал, як фГ-нансовий лГзинг, факторинг займали досить незначну частку. Частка послуг з обмшу валют, яю переважно но-сять спекулятивний характер, поступово скорочуеться. Так, у 2007 р. вона становила приблизно 80 %, у 2011 р. показник зменшився до 50 %, а у 2012 р. не перевищив 20 %. Надання лГзингових послуг фшансовими компаш-ями протягом цих роив мае негативну динамку, !х частка протягом дослГджуваного перюду навГть не сягнула 0,5 %. ТодГ як обсяг факторингових послуг з кожним роком зростае - з 4,4 % у 2007 р. до 31 % у 2012 р. Проте в абсолютному вимГрГ обсяги факторингових послуг для економжи залишаються незначними [10].
Таблиця 2
Напрями швестування активiв недержавних пенсшних фондiв за 2012-2014 рр., %
Напрям швестування 2012 р. 2013 р. 2014 р.
Кошти на депозитних рахунках 35 36 39
Обл^ацп украТнських емiтентiв 31 31 28
Банювсью метали 1 1 1
Цiннi папери дохiд за якими гарантовано Радою МЫс^в АРК, мкцевими радами 0 1 0
АкцГТ украТнських емггетчв 16 13 11
lншi незабороненi активи 1 1 1
Цiннi папери, дохщ за якими гарантовано КМУ 12 12 15
Об'вкти нерухомостi 3 3 3
lпотечнi цiннi папери 0 0 0
Кошти на поточних рахунках 1 1 1
Дебггорська заборговашсть 1 2 3
Усього 100 100 100
о_
о
т о
3 о о_
о =п <с
Джерело: складено автором за даними [9].
Таблиця 3
Напрями iнвестування ает^в iнститутiв спiльного iнвестування за 2012-2014рр., %
Напрям швестування 2012 р. 2013 р. 2014 р.
АкцГТ 41,5 42,9 58,2
Векселi 36,4 34,5 26,9
Обл^ацп пщпривмств 21,2 21,2 14,2
Заставы цшы папери 0,3 0,2 0,0
Казначейськ зобов'язання 0,0 0,0 0,0
Ощадн сертифкати 0,0 0,7 0,0
Обл^ацп державы внутршы 0,5 0,3 0,6
Обл^ацп мкцевих позик 0,0 0,0 0,0
lпотечнi обл^ацп 0,0 0,0 0,0
lншi 0,0 0,0 0,0
Деривативи 0,0 0,2 0,1
Усього 100 100 100
<
2 ш
Джерело: складено автором за даними [1].
У сучасних складних умовах функцГонування еко-номГки, коли основний капГтал мае значний рГвень зно-шеностГ, а обсяг оборотного капталу недостатнГй для ефективного функцГонування вГтчизняних пГдприемств, потрГбнГ значнГ фГнансовГ ресурси для подальшого яюсного розвитку економГки Укра!ни. На даному еташ единою можливою перспективою внутршнього залу-чення ресурсГв для виршення даних проблем е сектор фшансового посередництва. Ефективна реалГзацш такого внутрГшнього фГнансового потенцГалу сприятиме зростанню фГнансово! незалежностГ Укра!ни. Серед широкого спектра фшансових посередникГв для виршення озвучених проблемних питань, що стосуються основного та оборотного кашталу, особливе мксце займають факторинговГ та лГзинговГ компанГ!. Через вГдповГд-нГ механГзми фГнансового ринку вони здатнГ сприяти швидшому оновленню основних фондГв, вивГльненню оборотних ресурсГв за рахунок зменшення в !х струк-турГ дебГторсько! заборгованостГ, а головне те, що вони можуть акумулювати та направляти потрГбнГ фГнансовГ ресурси в тГ сфери економГки, де в них е потреба.
НеобхГдним елементом для розвитку економь ки Укра!ни е збГльшення частки ефективного оборотного капГталу вГтчизняних пГдприемств. 1нститутами, якГ здатнГ прямо впливати на зменшення дебГторсько! заборгованостГ в структурГ оборотного капГталу кра!ни, е факторинговГ компани.
Обсяг договорГв факторингу в розрГзГ галузей економГки е показником, який визначае зв'язки мГж ринком факторингових послуг та економжою кра!ни. ВГн вказуе на основнГ напрямки Гнвестування коштГв.
Збкьшення продемонстрували укладенГ договори факторингу за такими галузями, як: буддвництво - на 26,3 % (на 14,5 млн грн), сфера послуг - у 8,8 раза (на 1 349,2 млн грн) Г харчова промисловкть - на 15,7 % (на 18,1 млн грн). Водночас, зменшення продемонстрували договори факторингу в сГльському господарствГ - на 92,6 % (на 16,2 млн грн).
Для прикладу, у ВеликобританГ! факторинг не об-слуговують виробничГ компани, компани сфери послуг та оптово-роздрГбно! торпвлЬ В 1талГ! факторинг широко використовуеться у сферГ комерцГйних, транспортних Г телекомушкацшних послуг. У Дани найбкьший попит на послуги факторингу спостерГгаеться з боку текстильно! промисловостГ, у ГрецГ! - харчово! промис-ловосп, тодГ як в АвстрГ! - електроенергетично!, пере-робно! та хГмГчно! галузей [11].
Незважаючи на те, що вГдбуваеться поступове зро-стання основних показникГв ринку факторингових по-слуг, проте в порГвняннГ Гз зарубГжним досвГдом цей сектор залишаеться досить незначним.
Розвиток реального сектора економГки потребуе значних фГнансових вливань, особливо в части-нГ оновлення основних фондГв. ПГдтвердженням цього е значний рГвень зношеностГ основних фондГв, який в окремих галузях сягае понад 90 %, зокрема це стосуеться транспортно! галузГ. ТакГ негативнГ тенденцГ! мають безпосередне вГдношення до незадовГльного об-сягу залучення швестицш в основний капГтал. Альтер-нативним шляхом розв'язання дано! ситуацГ! е зростан-ня обсяпв договорГв фшансового лГзингу.
Як видно з табл. 5, у галузевш структурГ фшансо-вого лГзингу найбГльша частка належить транспортнГй галузГ та скьському господарству, що пов'язано зГ спе-цифГкою функцГонування даних галузей. Зокрема, ви-сока вартГсть сГльськогосподарсько! технГки та Гнших транспортних засобГв призводить до неможливостГ !х придбання багатьма укра!нськими пГдприемствами. Фшансовий лГзинг надае можливГсть вГтчизняним ком-паншм орендувати з перспективою подальшого викупу необхГдну технГку, Г, вГдповГдно, розвиватися. Обсяги фГнансування цих галузей за рахунок фшансового лГзингу в динамщ продовжують зростати. Так, обсяг договорГв фшансового лГзингу в скьському господарствГ зрк приблизно на 42 % за останш три роки, що е позитивно,
Таблиця 4
Розподш договорiв факторингу за галузями економши протягом 2012-2014 рр.
Назва галузi 2012 р. 2013 р. 2014 р.
млн грн % млн грн % млн грн %
Будiвництво 5,8 0,0 55,1 0,5 69,6 0,3
Добувна промисловiсть 0,0 0,0 0,0 0,0 0,1 0,0
Легка промисловiсть 11,1 0,1 0,0 0,0 0,0 0,0
Машинобудування 253,0 2,2 0,3 0,0 0,0 0,0
Металурпя 26,8 0,2 0,0 0,0 0,0 0,0
Сiльське господарство 0,0 0,0 17,5 0,2 1,3 0,0
Сфера послуг 1479,3 12,7 152,6 1,5 1501,8 6,4
Транспорт 0,0 0,0 1,7 0,0 3,0 0,0
Харчова промисловiсть 295,8 2,5 115,1 1,1 133,2 0,6
Хiмiчна промисловiсть 0,0 0,0 2,1 0,0 0,0 0,0
1НШЛ 9596,6 82,2 9695,1 96,6 21817,0 92,7
Усього 11668,4 100,0 10039,5 100,0 23526,0 100,0
ьа
о
т о
о
о
=п <
<
о
ш
Джерело: складено автором за даними [11].
Таблиця 5
Обсяг договорiв фшансового лiзингу за галузями
Назва ^y3i 2012 р. 2013 р. 2014 р.
млн грн % млн грн % млн грн %
Будiвництво 2077,9 5,0 1869,0 2,8 1975,6 3,4
Добувна промисловiсть 1051,8 2,5 1520,6 2,3 992,3 1,7
Легка промисловiсть 70,3 0,2 134,1 0,2 129,3 0,2
Машинобудування 210,7 0,5 219,9 0,3 273,4 0,5
Металурпя 132,4 0,3 43,6 0,1 220,0 0,4
Стьське господарство 7905,5 19,0 9416,3 14,0 11233,1 19,2
Сфера послуг 2000,9 4,8 1350,2 2,0 1194,6 2,0
Транспорт 24128,4 58,1 48158,6 71,7 36642,1 62,6
Харчова промисловiсть 430,0 1,0 517,3 0,8 906,6 1,5
Хiмiчна промисловiсть 83,8 0,2 70,7 0,1 72,1 0,1
1ншл 3453,2 8,3 3827,5 5,7 4933,5 8,4
Усього 41544,9 100,0 67127,8 100,0 58572,6 100,0
Джерело: складено автором за даними [10].
оск1льки саме вгтчизняне ильське господарство викли-кае штерес багатьох 1нвестор1в. Зростання популярно-ст1 ф1нансового л1зингу пов'язане з можлив1стю оптим1-зацГ1 податкових платеж1в п1дприемства та в1дсутн1стю потреби у вилученш значних сум кошт1в з об1гу.
У контекст1 алокацГ! фшансових ресурс1в в еконо-м1ц1 важлив1сть розвитку ф1нансового л1зингу полягае в тому, що в1н, як правило, залучае в окрем1 галуз1 еко-ном1ки такий деф1цитний ф1нансовий ресурс, як довго-строков1 кошти, що сприяе !х подальшому розвитку.
ВИСНОВКИ
Оцшка взаемозв'язк1в та особливостей взаемодГ! ф1нансових посередник1в, як основних носГ1в алокацш-но! функцГ! в економщ, з Гншими учасниками фшансо-вого ринку показала, що фшансов1 посередники в дано-му контекст1 в1д1грають пров1дну роль, тому що мають здатшсть зд1йснювати коригуючий вплив на алокацш ф1нансових ресурс1в в економщЬ Визначено, що ф1нан-сов1 посередники у своему арсенал1 мають в1дпов1дний 1нструментар1й, який дозволяе 1м реал1зовувати дану функц1ю. Так, залучення кошт1в ф1нансовими посеред-никами в1дбуваеться через так1 Гнструменти, як депо-зити, отримання пенсшних 1 страхових внеск1в, шве-стиц1йний дох1д в1д швестування залучених кошт1в 1 т. д. А перерозподк !х до рецешенйв через так1 механ1зми, як: кредитування, швестування, здшснення пенс1йних та страхових виплат тощо.
Встановлено, що вплив д1яльност1 ф1нансових посередник1в може носити р1зноплановий характер -як позитивний, так 1 негативний. На сучасному еташ розвитку анал1з дшльност1 ф1нансових посередник1в показав, що внасл1док Гснування нерозвиненого фондового ринку та за в1дсутност1 д1евих та прибуткових шстру-мент1в, як1 мають практичну здатшсть перемщувати ре-сурси в реальний сектор економ1ки, продовжуе зростати розрив м1ж ф1нансовим сектором в особ1 ф1нансових
посередник1в та реальним сектором економ1ки, що ро-бить алокац1ю ресурс1в в економщ1 неефективною. Кр1м того, сучасн1 фшансов1 посередники через нестабкьну економ1чну та пол1тичну ситуац1ю в кра!ш в1ддають перевагу швидким спекулятивним грошам над «довгими» та ефективними для економжи.
Таким чином, стае зрозумко, що зростання позитивно! рол1 ф1нансових посередник1в у контекст1 алокацп ф1нансових ресурсш в економщ буде мож-ливим лише за умови в1дходу в1д ор1ентацГ! на побудову финансово! економ1ки в частин1 налагодження зв'язюв м1ж фшансовими посередниками та шшими секторами реально! економки, розробки та впровадження такого шстру-ментарю, який би дозволив максимально уникати дисба-ланав у процесах перемщення ресурсш. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Аналггичний огляд ринку управлiння активами в Укра-Гн // Офщшний сайт УкраТнсько! асоцiацíГ iнвестицiйного 6i3-несу [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.uaib. com.ua/analituaib/publ_ici_quart.html
2. Зимовець В. В. Фшансове посередництво : навч. по-аб. / В. В. Зимовець, С. П. Зубик. - К. : КНЕУ, 2004. - 288 с.
3. Зимовець В. В. Акумуля^я фшансових ресурав та економiчний розвиток : монографiя / В. В. Зимовець. - К. : 1нсти-тут економки НАН УкраГ'ни, 2003. - 314 с.
4. Корнеев В. В. Фiнансовi посередники як шститути розвитку : монографiя / В. В Корнеев. - К. : Основа, 2007. - 192 с.
5. Макконел К. Р. Экономикс : Принципы, проблемы и политика. Т. 1 / К. Р. Макконел, С. Л. Брю ; [пер. с англ. под. ред. А. А. Пороховского]. - М. : Республика, 1995. - 400 с.
6. Мишкин Ф. С. Экономическая теория денег, банковского дела и финансовых рынков / Ф. С. Мишкин. - М. : ООО «ИД «Вильямс», 2006. - 880 с.
7. Пщсумки дiяльностi страхових компанш за 2014 рк // Офщшний сайт Нацюнально'Г комо, що здшснюе державне регулювання у сферi ринюв фшансових послуг [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://nfp.gov.ua/files/sektor/sk_%20 2014.pdf
8. OcHOBHi показники дiяльностi 6aHKiB Укра'ши // Офщш-ний сайт Нацюнального банку Укра'ши [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/ article?art_id=36807
9. lнформацiя про стан i розвиток недержавного пенсш-ного забезпечення Укра'ши // Офщшний сайт Нацюнально''' ко-мiсi''', що здiйсню£ державне регулювання у сферi ринкiв фшан-сових послуг [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// nfp.gov.ua/content/stan-i-rozvitok-npz.html
10. Пщсумки дiяльностi фiнансових компанш, ломбардiв та юридичних осiб ^зингодав^в) за 2014 рiк // Офщшний сайт Нацюнально''' комо, що здмсню£ державне регулювання у сферi ринш фiнансових послуг [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://nfp.gov.ua/files/sektor/FK%202014.pdf
11. Факторинг аналитика, интервью. Обзор мирового рынка факторинга [Электронный ресурс]. - Режим доступа : www.factorings.ru
12. Фшансовий мехашзм забезпечення розвитку реального сектора Укра'ни : наук.-аналгг. доп. / [Даниленко А. I. та ш.] ; за ред. А. I. Даниленка. - Ки'в : 1нститут економки та прогнозу-вання НАН Укра'ши, 2014. - 91 с.
13. Школьник I. О. Вза£модiя шститупв фшансового по-середництва з реальним сектором економки / I. О. Школьник, А. Ю. Семеног // Фшанси Укра'ши.- 2011.- № 1. - С. 84-94.
Науковий KepiB^K - Паентко Т. В., доктор економ1чних наук, доцент, професор кафедри фшансових ринш Нацюнального ушверситету державно' податково''' служби Укра'ни (м. 1рп1нь)
REFERENCES
"Analitychnyi ohliad rynku upravlinnia aktyvamy v Ukraini" [Analytical review of the asset management market in Ukraine]. Ofitsiinyi sait Ukrainskoi asotsiatsii investytsiinoho biznesu. http:// www.uaib.com.ua/analituaib/publ_ici_quart.html
Danylenko, A. I. et al. Finansovyi mekhanizm zabezpechen-nia rozvytku realnoho sektora Ukrainy [Financial mechanism ensuring the development of the real sector of Ukraine]. Kyiv: Instytut ekonomiky ta prohnozuvannia NAN Ukrainy, 2014.
"Faktoring analitika, intervyu. Obzor mirovogo rynka faktoringa" [Factoring analyst interview. World market for factoring]. www.factorings.ru
"Informatsiia pro stan i rozvytok nederzhavnoho pensiinoho zabezpechennia Ukrainy" [Information on the state and development of private pension Ukraine]. Ofitsiinyi sait Natsionalnoi komisii, shcho zdiisniuie derzhavne rehuliuvannia u sferi rynkiv finansovykh posluh http://nfp.gov.ua/content/stan-i-rozvitok-npz.html
Kornieiev, V. V. Finansovi poserednyky yak instytuty rozvytku [Financial intermediaries as development institutions]. Kyiv: Os-nova, 2007.
Mishkin, F. S. Ekonomicheskaya teoriya deneg, bankovskogo dela i finansovykh rynkov [Economic theory of money, banking and financial markets]. Moscow: Viliams, 2006.
Makkonel, K. R., and Bryu, S. L. Ekonomiks : Printsipy, prob-lemy ipolitika [Economics: Principles, Problems and Policies]. Moscow: Respublika, 1995.
"Osnovni pokaznyky diialnosti bankiv Ukrainy" [Main indicators of banks in Ukraine]. Ofitsiinyi sait Natsionalnoho banku Ukrainy. http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=36807
"Pidsumky diialnosti strakhovykh kompanii za 2014 rik" [Results of insurance companies for 2014]. Ofitsiinyi sait Natsionalnoi komisii, shcho zdiisniuie derzhavne rehuliuvannia u sferi rynkiv finansovykh posluh. http://nfp.gov.ua/files/sektor/sk_%202014.pdf
"Pidsumky diialnosti finansovykh kompanii, lombardiv ta yurydychnykh osib (lizynhodavtsiv) za 2014 rik" [Results of financial companies, pawnshops and entities (lessors) by 2014]. Ofitsiinyi sait Natsionalnoi komisii, shcho zdiisniuie derzhavne rehu-liuvannia u sferi rynkiv finansovykh posluh. http://nfp.gov.ua/files/ sektor/FK%202014.pdf
Shkolnyk, I. O., and Semenoh, A. Yu. "Vzaiemodiia instytutiv finansovoho poserednytstva z realnym sektorom ekonomiky" [Interaction of institutes of financial intermediation to real sector of economy]. Finansy Ukrainy, no. 1 (2011): 84-94.
Zymovets, V. V., and Zubyk, S. P. Finansove poserednytstvo [Financial intermediation]. Kyiv: KNEU, 2004.
Zymovets, V. V. Akumuliatsiia finansovykh resursiv ta ekono-michnyi rozvytok [The accumulation of financial resources and economic development]. Kyiv: Instytut ekonomiky NAN Ukrainy, 2003.
CL
LQ
О
m о
о
Q_
О
=П <
<
О ш
Б1ЗНЕС1НФОРМ № 11 '2015
www.business-inform.net
