CC BY
65
4. Срохш С. Трансформацшний процес та його структуриза-цiя / С. Срохш // Актуальш проблеми економши. - 2004. - № 3 (33). - С. 3-13.
5. Бгашев М. К вопросу о циклическом развитии трансформационной экономики России / М.В. Бгашев // Известия Саратовского университета. Сер. Экономика. Управление. Право. - 2009. -Т. 9. - Вып. 1. - С. 29-34.
6. Брич В. Трансформащя ринку пращ та И вплив на рiвень життя населения: (теорiя, методолопя, тенденци розвитку): авто-реф. дис. ... д-ра екон. наук: 08.09.01 "Демографiя, економка пращ, сощальна економша i пол^ика" / В.Я. Брич; 1н-т регюн. дослiдж. НАНУ. - Львiв, 2004. - 38 с.
7. Реутов В. 1нститущональш передумови трансформацшних зрушень у економiцi Украши / В. Реутов // Економют. - 2010. -№ 6. - С. 18-23.
8. Трунин С. Структурная трансформация национальной экономики: к методологии анализа детерминант прогресса или регресса / С. Трунин // Российский экономический журнал. - 2004. -№ 3. - С. 93-95.
НадШшла до редакцП 02.09.2013 р.
О.М. Следь, к.е.н.
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦ1ОНУВАННЯ НЕФОРМАЛЬНОГО СЕКТОРУ РИНКУ ПРАЦ1 В УКРА1Н1
Трансформащя економiчного та сощально-пол^ичного устрою в Украшу що вщбувалася з початку 90-х роюв минулого столбя, обумовила виникнення принципово нових явищ у сферi за-йиятостi населення. Серед таких явищ можна визначити сегмента-цiю ринку пращ за формами власност та статусом дiяльностi, роз-виток приватного тдприемництва, поширення неформального сектору. Великий неформальний сектор ринку працi, який склався в економщ Украши, за сво!ми масштабами та значенням, е новим, недостатньо дослiдженим соцiально-економiчним явищем. У
© О.М. Следь, 2013
зв'язку з тим, що до послуг неформального ринку пращ звертаеть-ся значна кшьюсть населення кра!ни, вш е фактично самостiйним сегментом ринку пращ, якому притаманш такi риси, як значна чи-сельнiсть зайнятих, визначенi сфери дiяльностi, певний сощально-демографiчний та професiйно-квалiфiкацiйний склад пращвниюв.
Значення неформального сектору ринку пращ для економши Укра!ни не е однозначним. З одного боку, вш сприяе забезпеченню додатково! зайнятостi населення та збшьшенню його доходiв, стримуе падiння рiвня життя та зростання безробiття. Разом iз тим неформальна зайнятють створюе багато соцiальних проблем, до яких належать вщсутнють сощальних гарантiй i контролю за умо-вами працi, втрата працiвниками рiвня кватфшащ! та професiйних навичок. Прихована зайнятють формуе додатковi умови для розви-тку кримiнального середовища й обумовлюе втрату коштiв державного бюджету через приховання доходiв вщ оподаткування [1, с. 389].
Незважаючи на те що неформальний сегмент вщграе сутте-ву роль у складi ринку працi, це явище е недостатньо дослiдженим i висв^люеться в науковiй лiтературi значно менше, нiж iншi ас-пекти ринку пращ. Проблемам тшьово! економiки i неформального сектору придiляеться значна увага у зарубiжнiй економiчнiй i соцiологiчнiй лiтературi. У першу чергу слщ вiдзначити досл> дження таких авторiв, як Г. Аллен, С. Джонсон. Д. Кауфман, Е. Де Сою, Б. Харрю-Уаш, Т. Шанш. 1з початком ринкових реформ щ проблеми почали широко висвiтлюватися також у втизнянш ль тературi у працях О. Амосова., Л. Белово!, О. Богуцького,
A. Головачова, Д. Горелова, М. Долишнього, В. 1ваново!, О. Кашепова, О. Котляра, Е. Лiбаново!, О. НЫфорово!,
B. Оншенко, В. Павленкова, I. Петрово!, В. Петюха, О. Рофе, В. Секретарюка, М. Шаленка.
Проблема неформально! зайнятосп безпосередньо пов'язана iз завданням адекватно! ощнки соцiально-економiчного стану реп-ону та держави в щлому, визначення реального рiвня виробництва i споживання. Для вирiшення цих завдань необхщно визначити специфiку неформального сектору, його масштабiв та тенденцiй розвитку. Вiдрiзняються не тiльки кiлькiснi, але i якiснi пiдходи до визначення сутност та складових неформального сектору ринку пращ. Вщсутшм е науково обгрунтоване визначення неформального сектору та визнання критери в класифшащ! працiвникiв за
ознакою формально! або неформально! зайнятосп. Крiм того, неформальна зайнятiсть в Укра!ш е досить специфiчним явищем, яке суттево вiдрiзняеться вiд неформального сектору ринку пращ ш-ших кра!н, що ускладнюе застосування мiжнародних рекомендацiй та свiтового досвiду щодо його оцiнки та регулювання.
Метою статп е дослiдження особливостей формування та функцiонування неформального сектору ринку пращ в Укра!ш, аналiз його головних рис та наслщюв.
Неформальний сектор ринку працi - це специфiчний сегмент ринку працi, у рамках якого функщонуе сукупнiсть господарських одиниць, що здiйснюють незареестроване виробництво товарiв та надання послуг. Вщм^ною рисою неформального сектору ринку пращ е вщсутнють реестрацi! i сплати податюв. Серед iнших характеристик незареестровано! дiяльностi слiд зазначити високу вар> ацiю доходiв (доходи можуть бути як значно менше, шж у зареес-трованому секторi, так i суттево !х перевищувати), низький рiвень органiзацi! та умов пращ, недотримання та порушення трудового законодавства при оргашзащ! та здiйсненнi дiяльностi.
У сучасних умовах основними напрямами незареестровано! трудово! дiяльностi в Укра!ш е:
а) виробництво продукцi!, виконання робгг чи надання послуг, яю дозволенi чинним законодавством, але не зареестрованi (ремонтно-будiвельнi роботи нза замовлення населення, медичне обслуговування поза офщшних спещатзованих установ, надання послуг перукарiв, косметологiв на дому, репетиторство, пошиття одягу тощо);
б) одержання оплати за роботи i послуги, яю за законом е безкоштовними (оплата безкоштовних медичних та осв^шх послуг, хабарi посадовим i непосадовим особам);
в) отримання додатково! оплати за роботи та послуги вище законного тарифу (додаткова оплата населенням послуг, наданих пращвниками комунального та побутового обслуговування, оплата медичних послуг вище офiцiйного тарифу);
г) отримання доходiв вiд кримшально! дiяльностi, здшснен-ня дiяльностi, заборонено! законодавством (торпвля наркотиками, грабiж, проститущя, рекет).
1снування незареестрованого сектору ринку пращ е неминучим та обумовлено щлим рядом як об'ективних, так суб'ективних причин. Дослщжуючи специфшу неформально! зайнятостi в Укра-
1Ш, Е. Лiбанова видiляе чотири основш причини виникнення неза-реестрованого сектору ринку пращ [2, с. 121-123]:
1. Ненавмисне уникнення реестрацп, яке виникае через вщ-сутшсть офщшно! регламентаци певного виду економiчноl дiяль-ностi або наявнiсть значних бюрократичних перешкод для реестрацп. Деяю види працi, якi не заборонено законодавством, досить важко зарееструвати як вид економiчноl дiяльностi та регламенту-вати 1х здiйснення надалi. Прикладом тако! незаборонено! актив-ностi може бути вуличний ствак, деякi iншi види творчо! дiяльно-стi.
2. Вимушене уникнення реестрацп, яке обумовлене немож-ливiстю розвитку або виживання виробничо1 одиницi без «тшьо-во!» економiчноl дiяльностi. С досить поширеною причиною по-повнення неформального сектору ринку пращ в Укра1ш. Такий мотив е притаманним, у першу чергу, малозабезпеченим та соща-льно незахищеним прошаркам населення, для яких оформлення офщшно1 реестрацп певного виду дiяльностi е економiчно недощ-льним, оскiльки !х дiяльнiсть мае епiзодичний характер та приносить мшмальний дохiд. Прикладом тако1 форми незареестровано1 дiяльностi можна назвати вуличну торпвлю, коли пенсюнери реа-лiзують врожай iз власного господарства.
3. 1шщативне уникнення реестрацп, яке пояснюеться праг-ненням одержання додаткового прибутку. Стае основним мотивом працiвникiв, який призводить до поширення неформального сектору ринку пращ в нашш держава Бажання приховати вiд оподат-кування частину або весь прибуток е досить типовою рисою, яка характеризуе дiяльнiсть малого, середнього та великого бiзнесу. Також до ще1 категорil належать представники громадян середнього класу, яю надають населенню незареестрованнi послуги (побу-товi, медичш, навчання).
4. Укриття пiд загрозою насильства, яке наближаеться до сфери кримшалу. Включае здiйснення дiяльностi, яка е забороне-ною чинним законодавством (проститущя, продаж наркотикiв, нелегальна реалiзацiя збро1).
Проте не тшьки суб'екти господарювання е рушiйною силою, що спричиняе зростання неформального сектору ринку пращ. Доречно зазначити, що в нашш кра1ш попит на послуги та продукта неформального сектору ринку пращ породжують !х пропози-щю. Останшми роками таю послуги, як, наприклад, будiвництво
та ремонт житла, послуги майс^в сфери "краси", репетиторство, деяю медичнi послуги, населення волiе отримувати саме у незаре-естрованому сегментi, унаслiдок порiвняно низьких цiн. Падiння рiвня життя населення призводить до зниження його споживчо! здатностi i спричиняе зростання неформального сектору ринку пращ.
Слщ також зазначити особливосп нацiонального менталто-ту укра!нцiв, якi також впливають на поширення незареестровано! дiяльностi на ринку пращ. Прагнення економити при одночасному небажанш "дшитися" iз державою е основним наслщком перiоду пол^ично!, соцiально! та економiчно! трансформацi!. Таким принципом доволi часто керуються не тшьки виробники, але i спожива-чi. Окремо можна видшити такий аспект неформально! дiяльностi, як пропозищя та отримання хабарiв, або оплати вище офiцiйного тарифу. Безпрецедентною рисою цього явища в Укра!ш е те, що iнiцiатором усе часпше стае саме той, хто пропонуе незаконну оплату з метою отримання бшьш швидкого та якюного результату. Така тенденцiя спостерiгаеться в державному сектор^ сферi охо-рони здоров'я, освт.
Важливою рисою укра!нського неформального ринку працi е його значне розшарування та поляризащя. На одному полюс можна видшити зайнятих iз досить високим рiвнем доходiв, якi дiють iз метою отримання додаткових прибутюв бiзнесу через ухилення вiд сплати податкiв. На другому - представники малозабезпечених прошарюв населення та особи зi зниженою дiездатнiстю, для яких можливостi працевлаштуватися у формальному секторi економiки е обмеженими [3].
Характерною особливютю укра!нського незареестрованого ринку працi е поступове зникнення межi мiж формальним i не-формальним секторами. Через попршення ситуацi! на ринку працi, низький рiвень життя населення, зростання безроботя вщбуваеть-ся вiдплив зайнятих iз формального сектору до неформального [4, с. 68]. Особливютю нащонального неформального сектору е те, що значна частина зайнятих у ньому тдтримують постшний зв'язок iз формальним сектором, населення мае широю можливостi отримання доходiв, що не шдлягають облiку, на пiдприемствах i в ор-ганiзацiях формального сектору.
Економша будь-яко1 держави, як i св^ового господарства в цiлому, розвиваеться циктчно, що виявляеться в певнiй перюдич-ностi виникнення кризових явищ в економщ. Для збереження балансу ринково1 системи кра1ни ринок пращ мае гнучко та швидко реагувати на змшу економiчноl ситуаци. Таким чином, шд час економiчного спаду, коли попит на товари та послуги зменшуеть-ся, с^мко зростае зареестроване безроботя. Так ув перюд фшан-сово! кризи 2008 р. в Укрш'ш спостерiгалося масове звшьнення та скорочення штатiв працiвникiв шдприемств усiх форм власностi. У таюй ситуаци iснування або виникнення незареестровано! тру-дово! дiяльностi у громадян, якi залишилися без роботи, можна ощнювати виключно як позитивне явище, що пiдтримуе сощаль-но-економiчну стабшьшсть у державi. Незареестрована трудова дiяльнiсть безробiтних не тiльки стримуе швидке падшня рiвия життя населення, але й запоб^ае розвитку та поширенню цшо! низки небажаних сощальних явищ. До негативних соцiальних нас-лiдкiв циклiчного безробiття можна вщнести загострення кримшо-генно! обстановки, поширення алкоголiзму та наркоманil, зростан-ня кшькоси розлучень, збiльшення випадкiв псиичних розладiв, депресiй та су!цидальних спроб. Прояв цих негативних наслiдкiв стримуеться та нiвелюеться наявнiстю будь-яко!, навт незареестровано! зайиятостi, оскiльки вона не тшьки надае можливiсть отримувати дохщ та забезпечувати свою життедiяльнiсть та осно-внi потреби свое! родини, але i спрямовуе витрачання сил та часу безроб^них у конструктивному напрям^ одночасно надаючи деяку психолопчну впевненiсть у життi та певну емоцшну стабiльнiсть. Особливостi формування та розвитку, а також основш риси функ-цiонування визначають наслщки iснування неформального сектору ринку пращ в Укра1ш (див. рисунок).
Неформальна зайнятють забезпечуе населення додатковим доходом. Особливо це стосуеться пращвниюв, яю е зайнятими у формальному секторi економiки, але у вiльний вщ основно! роботи час здiйснюють свою дiяльнiсть за спецiальнiстю також на незаре-естрованому ринку працi. Прикладом може бути надання приват-них урокiв вчителями шкiл та викладачами ВНЗ, або надання пе-рукарських та косметологiчних послуг на дому пращвниками са-лонiв краси. Таю види послуг не тшьки дозволяють одержати додатковий зароб^ок пращвникам, але е i привабливим для спо-
1. Ненавмисне уникнення реестращ!.
2. Вимушене уникнення реестраци.
3. Мщативне уникнення реестраци.
Основш риси
неминучють юнування; значний обсяг зайнятостц стихшшсть та неконтрольовашсть; неможливгсть достов1рно! оцшки; низька ефектившсть заход1в регулю-вання (стимулюючих та заборонних); залучення визначених вид1в еконо-м1чно! д1яльносп; зникнення меж1 м1ж формальним [ неформальним секторами; поеднання населенням формально! та неформально! зайнятосл
Сощально-економ1чш наондки функцюнування
Позитивш
додаткова заиня-тгсть населення; збшьшення трудо-вих доход1в; стримання падшня р1вня життя насе-лення та зростання безробггтя
Негативш
попршення умов пращ;
послаблення соць ально! захищенноста пращвниюв; повне або часткове приховання доход1в; недоотримання дер-жавним бюджетом податкових над-ходжень
Рисунок. Причини, особливост1 та насл1дки функщонування неформального сектору ринку прац
живачiв цих послуг, оскшьки коштують значно нижче nopÎBHHHO i3 послугами, наданими спецiалiзованими закладами. Таким чином, споживчий сегмент ринку стимулюе розвиток певно! частини неформального сектору ринку пращ, створюючи суттевий попит на незареестроваш послуги.
Одночасно необхiдно усвщомлювати, що працiвники, якi здiйснюють неформальну дiяльнiсть додатково до первинно! за-йнятостi, не е зацiкавленими у створенш на державному рiвнi сприятливих умов для легалiзацiï та вщповщно1" реестрацiï. Це обумовлено тим, що вони е платниками податюв та здшснюють вiдрахування вiд заробiтноï плати до фондiв соцiального страху-вання за основним мюцем роботи. Усвщомлення факту, що вони виконують свш обов'язок перед державою, а також забезпечують себе пенсiею в майбутньому, спонукаеь розглядати додаткову не-зареестровану дiяльнiсть як дохiд, на який вони "чесно заслугову-ють". Незважаючи на значне недоотримання податкових надхо-джень, наслiдки iснування такоï форми незареестрованоï зайнятос-тi можна ощнювати як позитивнi, оскiльки вона приводить до зб> льшення трудових доходiв громадян, якi надають споживачам ква-лiфiкованi послуги високо1' якостi.
Також наявнють незареестровано1' трудово1' дiяльностi е чи не единим шляхом шдтримання прийнятного рiвня життя для таких сощально вразливих категорiй населення, як пенсюнери за в> ком та шватдшстю, молодь та студенти, матер^ що мають малих дтей, громадяни з певними фiзичними вадами. Для таких громадян можливосп працевлаштування у формальному секторi еконо-мiки дещо обмеженi, а дохщ, який вони одержують вiд держави е недостатшм для задоволення повного спектра потреб. При цьому дiяльнiсть, яку обирають цi категорiï населення, не забезпечуе великий розмiр доходу, а отже, i податкових надходжень.
Ще одним важливим позитивним наслщком юнування неформального сектору ринку пращ можна зазначити такий сощаль-но-психолопчний аспект, як потреба та можливють здiйснювати дiяльнiсть, яка в^^зняеться вiд виду працi за основним мюцем роботи. Так, наприклад, громадяни, яю працюють найманими пра-цiвниками або службовцями в органах державно1' влади, у вiльний вщ роботи час можуть надавати послуги з пошиття одягу або здш-снювати ремонтно-будiвельнi роботи. У цьому випадку незареест-рована дiяльнiсть е додатковою зайнятiстю, яка приносить додат-
ковий дохщ. Попит на отримання таких вид1в послуг, що надають-ся не фащвцями певно! галуз1, на сучасному етат юнуе 1 е досить високим через невисоку вартють.
Проте найбшьш суттевими та впливовими на сощально-економ1чш показники розвитку держави е негативш наслщки функцюнування незареестрованого сегмента ринку пращ. Ц наслщки можна подшити на первинш, тобто прям1, безпосередш, таю, що виникають у першу чергу та е бшьш очевидними, та вторинш, тобто непрям1, опосередковаш, яю виникають як результат первинних наслщюв [5, с. 50-51].
Основним негативним первинним явищем е недоотримання доход1в державного бюджету, зменшення податкових надходжень через повне або часткове приховання трудового зароб1тку. Масш-таби недоотримання податкових надходжень в Укра!ш набувають загрозливих розм1р1в. Ментал1тет громадян нашо! держави д1е всупереч лопщ та реальним потребам нащонально! економши. Недостатш фшансов1 надходження до дохвдно! частини державного бюджету впливають на планування державних витрат. I першими страждають сфери нащонального господарства, яю фшансу-ються за рахунок бюджетних кошт1в, тобто наука, осв1та, охорона здоров'я, культура та шш1. Проте в сучаснш держав1 нормальне функцюнування саме цих сфер е основою формування продуктивного трудового потенщалу, який забезпечую стадий сощальний розвиток та економ1чне зростання. Лише здорова та осв1чена нащя здатна гарантувати кра!ш високе мюце у св1товому рейтингу держав за сощально-економ1чними показниками розвитку.
Другим важливим негативним наслщком функцюнування неформального сектору ринку пращ в сучасних умовах можна вважати послаблення системи сощального захисту населення. Громадянин, який бшьшють свого трудового життя здшснюе неза-реестровану трудову д1яльнють, не в змоз1 розраховувати на пдне пенсшне забезпечення, а також вщповщну державну допомогу в раз1 нещасного випадку на виробнищга та за умов шшо! необхвд-носп. Це, у свою чергу, створюе загрозу для стану держави та ряду сощальних показниюв, що характеризують р1вень та якють життя населення, його захищенють та благополуччя. При чому щ наслщ-ки у вигляд1 падшня сощальних показниюв, можна буде побачити лише через 10-15 роюв, коли перш1 групи населення, яки почали незареестровану трудову д1яльнють, досягнуть пенсшного в1ку.
Пенсшна система нашо! держави не е досконалою i не дозволяе пенсюнерам пiдтримувати рiвень життя згiдно з европейськими стандартами. В майбутньому ситуащя буде ускладнюватися поя-вою незабезпечених л^шх людей, яки юнують на межi бiдностi.
Важливим негативним наслщком функцiонувания незареес-трованного сектору ринку пращ е недостатня сощальна захище-нiсть працiвникiв та незадовiльний рiвень оргашзаци працi. Для працiвникiв, яю здiйснюють трудову дiяльнiсть за наймом без на-лежного оформлення трудових вiдносин, рiвень гарантiй та мож-ливостi захисту сво!х прав е вкрай низькими. Характерними озна-ками такого стану е:
оплата пращ (довшьне встановлення розмiру оплати пращ, часто невщповщного реальному трудовому внеску, штрафш санк-ци як захщ дисциплiнарного впливу);
режим пращ (ненормований робочий день без компенсацп за понаднормовi роботи i роботу у святковi та вихiднi дш);
умови працi (антисанiтарнi умови, недотримання норм охо-рони працi);
процедури звiльнения (вiдсутнiсть попереднього повщом-лення та виплати вихщно! допомоги; незахищенють вiд довiльного звiльнения i неможливють вiдстоювати сво! права в судовому порядку);
сощальш гарантil (вiдмова в надаш щорiчноl вiдпустки i ви-платi грошово! компенсацil ву перюд тимчасово! непрацездатнос-т1);
пенсiйне забезпечення (неофiцiйний заробiток не е основою для нарахування пенси).
Досить часто штенсивнють працi у сферi незареестровано! зайиятостi значно вище, нiж у формальному секторi - середня три-валiсть робочого тижня становить майже 50 годин. Проте у бшь-шостi випадкiв це практично не впливае на розмiр оплати пращ.
Важливим аспектом юнування неформального сектору ринку пращ слщ вважати незадовшьш умови пращ, у яких здшсню-еться незареестрована трудова дiяльнiсть. Нерегламентована за-йнятiсть не передбачае дотримання обов'язкових санiтарно-гiгiенiчних норм та стандар^в органiзацil трудового процесу, а також вщповщного контролю з боку державних оргашв. Незареестрована зайнятють, яка мае назву "шдпшьна", у багатьох випадках
здшснюеться на дому, або у примщеннях, яю не е пристосовани-ми для реал1заци тих чи шших вид1в д!яльносп.
Окрем1 форми неформально! зайнятосп, таю як послуги ня-ш, репетитора, кравця, юнували в Укра!ш ще до початку ринкових перетворень. Проте у процес! переходу до ринкових вщносин склад, масштаби, характер неформального сегмента ринку пращ, його роль в економщ! суттево трансформувалися. Найбшьш типо-вими формами неформально! зайнятосп в сучасних умовах е: ву-лична торпвля, послуги населенню з буд1вництва, ремонту, по-шиття одягу, приватш послуги з ведення домогосподарства, приватш уроки, репетиторство тощо. Також до цього сегменту нале-жить кримшальна д!яльнють та будь-який вид д1яльност1 суб'екпв господарювання, який вщбуваеться без укладання контракту { не декларуеться в податкових органах.
Для бшьшост населення зайнятють у неформальному секто-р1 ринку пращ е вторинною. Особи, яю зайнят вторинною незаре-естрованою д!яльнютю, найчаспше офщшно працюють у галузях ¿з низьким р1внем оплати пращ, з неповною зайнятютю за шщати-вою адмшютраци, а також таких, яю надають вщносно вшьний режим пращ. Залучення населення до неформального сектору ринку пращ зростае вщповщно до зниження сощально-професшного статусу пращвниюв. Виняток становлять пенсюнери, серед яких неформальна зайнятють е поширеною серед ос1б, котр1 мають вщ-носно вищий р1вень доходу, що свщчить про !х конкурентоспро-можнють на ринку пращ.
Висновки. У щлому на сучасному еташ розвитку економши Укра!ни неформальний сектор ринку пращ вщграе як позитивну, так { негативну роль. Незважаючи на його вади тдтримати соща-льний розвиток держави без його юнування на даному еташ немо-жливо. Кр1м того, досвщ кра!н з масовою неформальною зайнятютю свщчить про те, що вона не зникае автоматично з1 створенням нових робочих мюць у формальному сектора Заборонш заходи щодо неформального сектору ринку пращ також виявляються нее-фективними. Скорочення неформального сектору в результат! по-силення пол1тики держави щодо незареестрованого сегменту ринку пращ призведе до суттевого зростання безробггтя, осюльки зна-чна частина неформально зайнятих не зможе працевлаштуватися у формальному сектор!. Для тих, хто працюе у неформальному сектор! на умовах вторинно! зайнятост!, така пол!тика призведе до
значного зниження piB^ життя. KpiM того, заборонений неформа-льний сектор ринку пращ, який переслщуеться державою, може набути кримшально! форми.
Усвiдомлюючи, що юнування неформального сектору ринку пращ в довгостроковш пеpспективi е неминучiм, необхiдно розу-мiти, що його вади можуть мати сеpйознi негативш наслiдки: кри-мiналiзацiя суспiльства, люмпешзащя населення, поширення бщ-ностi, деградащя трудового потенцiалу держави. Для того щоб уникнути таких небажаних явищ, необхщно подолати негативнi тенденцп розвитку неформального сектору ринку пращ шляхом спрямування його розвитку цившзованим шляхом. Комплекс ре-гулюючих заходiв у сучасних умовах мае формуватися за такими напрямами: стимулювання розвитку малого шдприемництва з метою переведення частини дiяльностi з неформального сектору до формального; стабшзащя зайнятостi у формальному сектор^ створення умов для легалiзацil та виведення <аз тшЬ> окремих форм незареестровано! дiяльностi, що здшснюються в рамках формального сектору економши з метою одержання надлишкового прибутку [6].
Лiтература
1. Fleming M.H. The Shadow Economy / M.H. Fleming, J. Roman, G. Farrell // Journal of International Affairs. - 2000. -№ 2. - P. 387-409.
2. Лiбанова Е.М. Ринок пращ: навч. поаб. / Е.М. Лiбанова. -К.: Центр навч. лгг., 2003. - 224 с.
3. Т™в Я. Економiчна активнють населення Украши: аналiз та шляхи посилення / Я. Тггов // Економiчний аналiз. - 2011. -Вип. 8. - С. 201-203.
4. Фесенко А.М. Безробггтя як комплексна сощальна проблема / А.М. Фесенко // Науковi пращ. Сощолопя: наук.-метод. журн. - 2008. - Т. 103. - № 90. - С. 66-70.
5. Хоткина З.А. Социальные проблемы занятости в неформальной экономике / З.А. Хоткина // Народонаселение. - 2002. -№ 4. - С. 48-58.
6. Chen M. Supporting Workers in The Informal Economy: A Policy Framework / M. Chen, R. Jhabvala, F. Lund // ILO WP on the Informal Economy. - No. 2002/2. 2002.
НадШшла до редакцП 02.09.2013 р.
