CC BY
83
I. М. Новак
канд. екон. наук 1нститут демографы та сощальних до^джень тет М.В. Птухи НАН Украни, м. Кше
СОЦ1АЛЬН1 ШНОВАЦП НА РИНКУ ПРАЦ1: ФЛЕКСИБ1Л1ЗАЦ1Я ТА ПРЕКАРИЗАЦ1Я ЗАЙНЯТОСТ1 В УКРА1Ш
Синергетичний ефект дп таких основних чинни-юв цивiпiзацiйного розвитку юнця ХХ ст., як форму -вання единих планетарних механiзмiв регулювання соцiально-економiчних i полiтичних процесiв, флек-сибiлiзацiя основних чинниюв виробництва тд впли-вом глобашзацп, шформатизацп та розвитку техноло-гiчного базису суспшьства спричиняе змiну вимог до пращ, вщносини зайнятостi зазнають впливу дезштег-рацп та децентрашзацп виробництва. Перехщ до пост-iндустрiапьно! моделi розвитку стимулюе виникнення соцiальних iнновацiй — нововведень у сощальнш практицi, спрямованих на виршення протирiч, викли-каних неоднорщшстю й нестабiльнiстю суспшьства, ствюнуванням рiзних аксiологiчних систем, пщви-щенням рiвня соцiапьноl мобiльностi, зокрема за ра-хунок змiни традицiйних форм i способiв соцiапьноl взаемодп.
Метою дано! роботи е дослщження сощальних шновацш на нацiонапьному ринку пращ в контекста яюсних зрушень флексибтзацп та прекаризацп зай-нятостi, визначення прюритетних напрямiв полiтики щодо пом'якшення пов'язаних соцiапьних ризиюв.
Термiн «шновацш» вперше був введений в еконо-мiчну науку в ХХ ст. Й.Шумпетером (Schumpeter, J.) [1] в контексп дослiдження розвитку економiчних систем. Тематика сощальних шновацш та шщшова-них ними сощальних змш вщображена у дослiдженнях М. Вебера (Weber, M.) [2], П. Друкера (Drucker, P.) [3], Е. Дюркгейма (Dürkheim, Й.) [4], Р. Оуена (Owen. R.) [5], П. Розанваллона (Rosanvallyn, P.) [6]. Термш «со-щальна iнновацiя» в його сучасному значенш пов'яза-ний з iм'ям лауреата Нобелiвсько! премп М. Юнуса (Yunus, M.) [7], автора концепцй мжрокредитування i соцiапьного бiзнесу, запроваджено! Grameen Bank в якостi прикладу сощального пiдприемництва для створення нових сощально орiентованих органiзацiй.
Сьогоднi шновацп розглядаються у зв'язку не лише з новими технолопями i створенням продукпв з новими корисними властивостями, удосконаленням менеджменту та маркетингу, але також i в контекстi тдвищення ефективностi функдiонування складних соцiапьних систем. Такий пiдхiд дозволяе виокремити сощальш шновацп як результат iнвестування штелек-туального рiшення в розробку та отримання нового знання чи ще1 щодо полегшення дiяльностi та змши способу життя людей, оновлення оргашзацшних форм iснування соцiуму, а також наступний процес !х впро-вадження з отриманням додатково1 цiнностi (прибу-ток, лщерство, прiоритет, докорiнне полшшення, яюсна перевага, прогрес тощо).
Особливостями сощальних шновацш е !х колек-тивний характер (взаемодiя), вiддапенiсть у чает та не-конкретний характер ефекту, бшьш виразний при-чинно-наслщковий зв'язок iз зовнiшнiм середовищем i широка сфера застосування залежно вщ групових та особистiсних якостей людей, яю беруть участь у ре-
алiзащ! таких iнновацiй. При впровадженш соцiальних iнновацiй на новiй технолопчнш та iнституцiональнiй основi може мати мюце застосування нового способу використання юнуючих соцiальних практик, що не обов'язково супроводжуеться позитивним соцiальним ефектом. Водночас, соцiальнi шновацп на ринку пращ спричиняють якiснi зрушення, пов'язаш з формуван-ням певних ризиюв для працiвникiв, роботодавцiв, держави i суспшьства, зокрема щодо: зменшення пос-тшно! i прямо! зайнятостi, зростання безробiття й мо-бiльностi робочо! сили, зниження цiни працi та якосп зайнятостi, посилення i викривлення ринково! конкуренции Втiм цей дихотомiчний пiдхiд до соцiальних шновацш у сферi зайнятостi поки що залишаеться не-достатньо дослiдженим.
Методолопчш пiдходи економiчно! теорп Грунту-ються на визначеннi сутностi працi як основно! сфери ж:иттедiяльностi людини. Згщно класично! трудово! теорп вартостi, праця виступае основною формою ре-алiзацil економiчного статусу для переважно! бшьшо-стi людей. Вона розглядаеться як доцшьна, свiдома дь яльнiсть людини, спрямована на задоволення потреб шдивщу й суспшьства. Задоволення потреби у пращ е одним з найважливших аспекив сощалiзащ! людини i вщбуваеться завдяки iснуванню феномену зайнятостi - суспшьно корисно! дiяльностi людини, що зазвичай приносить зароб^ок (трудовий дохщ). Як економiчна категорiя, зайнятiсть вщображае ступiнь залучення до працi, задоволення особистих потреб людини i суспшьно! потреби у пращвниках та являе собою сукуп-нiсть сощальних й економiчних вiдносин щодо учасп населення у трудовiй дiяльностi. З цих позицш зайня-тiсть е важливою характеристикою ринку працi як сфери формування вщповщних попиту i пропозищ!.
Соцiально-економiчна форма працi визначае модель !! суспшьно! оргашзащ! та спосiб взаемодп людей в процеа виробництва. Генезис наймано! пращ, як ринково вщчужуваного об'екту i джерела трудових вiдносин мiж ноетями первинного права (пращвни-ками й роботодавцями) щодо використання та вщтво-рення робочо! сили, безпосередньо пов'язаний з про-мисловою револющею i розвитком iндустрiального ка-пiталiзму. Вщносини зайнятосп мають бшьшу сферу охоплення за рахунок включення до не! не лише най-маних пращвниюв, але також i осiб, яю не е суб'ек-тами трудових вщносин, оск1льки самостiйно забезпе-чують себе роботою, що приносить !м дохiд, або пра-цюють без оплати (на амейних пiдприемствах, волонтерами та ш.).
Еволюцiйний розвиток суспшьства супроводжуеться яюсними змшами характеру продуктивних сил i соцiально-економiчних вiдносин, модифiкацiею ролi особистiсного чинника — зменшення його значення з переходом вщ мануфактурного до машинного способу виробництва та зворотних змш тд впливом науково-
техшчного прогресу, за якого пращвник стае активною перетворювальною силою виробничого процесу.
Базовi характеристики трудових вщносин, що в теоретичному плат розглядаються як елементи стандартно! зайнятосп, сформувались у середиш ХХ ст. в рамках «концепщ! фордизму» — моделi масового спо-живання з синхронiзованими ринковим попитом на продукщю i динамжою виробничого потенцiалу, де рь вновага забезпечуеться завдяки зв'язку мiж продукти-внiстю працi та реальною зароб^ною платою. За таких умов досягнення сощального компромiсу м1ж катта-лом i працею в формi шститупв сощально! держави та соцiально ор!ентовано! ринково! економiки забезпе-чило баланс м1ж патерналiзмом i неолiбералiзмом, що стало одним з основних чинниюв економiчного зрос-тання [8] до початку 1970-х роив. Виходячи з цього, стандартна зайнятють розглядалась як повна зайня-тiсть на умовах безстрокового трудового договору з одним роботодавцем, захищена вщ необГрунтованого звiльнення [9, c. 6].
Зростання ролi корпорацiй та формування без-особового характеру вiдносин, розвиток «мережевого суспшьства», вщдалення центрiв прийняття ршень вiд мiсця !х реалiзацil роблять невизначешсть i вiдсутнiсть можливостей впливу характерними ознаками сучасних технологiй управлшня, зокрема в сферi працi, а свобода перемщень, мiнливiсть, непостшшсть, неста-бiльнiсть розглядаються як чинники успiху. Така «те-кучють» руйнуе солщаршсть i шкодить iснуючим сощ-альним структурам та практикам [10].
Процес трансформаций стандартно! зайнятостi в нестандарты й нестабiльнi форми визначаеться як !! прекаризацiя (англ. precarious — сумшвний, небезпеч-ний, ризикований, не гарантований, нестабшьний). Вiдбуваеться вщмова вiд колективного на користь ш-дивiдуального, з сфери трудових вщносин практично виключаеться частина економiчно активного насе-лення, зайнята в неформальному сектор^ iснують ri-ньова зайнятють i прихованi трудовi вiдносини. Най-мана праця перестае бути безальтернативною об'ек-тивною необхiднiстю для працездатних члешв сучас-ного суспшьства, оскшьки вщбуваеться зростання ролi нетрудових чинниюв у збшьшент багатства.
Суспшьство постiйно виршуе оптимiзацiйнi за-дачi максимiзацi! корисного ефекту за наявних ресур-ав, або мiнiмiзацi! витрат для досягнення бажаного ефекту. На замiну трудово! теорп вартостi, в сферi пращ все бшьш широко використовуеться теоретична концепщя граничних величин (маржиналiзму), за яко! вартiсть послуг робочо! сили визначаеться граничною корисшстю цих послуг, мають мюце спроби ревiзi! класичних трудових прав i змiцнення неолiберальних тенденцiй як альтернативи патерналiзму [10]. Ц та шш! принципов! зрушення у сферi зайнятостi актуаль зують пошук iнновацiйних рiшень, здатних по-новому структурувати дану сферу суспшьних вщносин.
Основними формами нестандартно! зайнятоси, притаманними нащональному ринку працi, е залучена (запозичена) праця, гнучка зайняткть i трансформащя трудових вiдносин. Офщшна статистична шформащя не дозволяе в повному обсяз! вимiрювати масштаби поширення нестандартно! зайнятосп на ринку працi Укра!ни, однак юнукга показники та окремi експертнi ощнки дають змогу зробити певш висновки.
Використання залученог (запозиченог) пращ здш-снюеться в рамках аутсорсшгу (англ. outsourcing (outer-
source-using) — використання зовншнього джерела/ ресурсу), аутстафшгу (англ. out+ staff — позаштатний) та л!зингу персоналу (англ. personal-leasing — оренда персоналу). Аутсорстг являе собою технолопю пере-дачi окремих бiзнес-процесiв або виробничих функцш зовншнш компанп-аутсорсеру, що спецiалiзуеться на послугах у вщповщнш сферi (послуги caП-центрiв, юридичних i бухгалтерських компанш, клшшгу тощо). На аутсорсiнг зазвичай передаються функцп з профе-сшно! пщтримки безперебiйно! працездатностi окремих систем та шфраструктури на основ! тривалого договору. Найбшьш часто зустр!чаеться аутсорсiнг б!з-нес-процесiв, виробничш аутсорсiнг, IT-аутсорсiнг (розробка, впровадження i супровщ iнформацiйних систем) та аутсорсшг управлiння знаннями (аналгги-чна обробка даних, формування i управлiння базами знань). Аутстафтг передбачае залучення компашею на час виконання конкретно! роботи позаштатних працiвникiв-фрилансерiв (англ. freelancer — найма-нець), а лiзинг дозволяе «орендувати» працiвникiв. При цьому пращвники наймаються посередником (компа-тею-постачальником) для виконання роботи на користь третьо! сторони (компанi!-користувача). Якщо при аутстафiнгу припинення роботи пращвника у ко-ристувача означае фактичне розiрвання трудового договору з постачальником, то при л!зингу, за аналопч-них умов, трудов! вщносини працiвника з постачальником збер^аються [11, c.18].
При використаннi аутстафшгу i л!зингу виника-ють тристоронш трудов! вщносини, за яких трудовий догов1р з працiвником укладае не користувач, а поста-чальник. У свою чергу, взаемш зобов'язання користу-вача i постачальника регулюються цившьно-правовим договором, предметом якого е послуги з надання (пщбору) персоналу для виконання певних робгг. Кодекс Законiв Укра!ни про працю не регулюе тристоронш трудов! вщносини, а Законом Укра!ни «Про за-йнятють населення» (вщ 05.07.2012 р. № 5067-VI) унормовано лише надання послуг з посередництва у працевлаштуваннi. Вiдтак, у випадку тристороншх трудових вщносин для працiвникiв, найнятих постачальником, юнуе ризик втрати iндивiдуальних i колек-тивних трудових прав, пов'язаний з непрозорим роз-подшом сфер вщповщальносп та обов'язюв постача-льника i користувача.
Експерти вщзначають тенденцiю росту звернення укра!нських компанiй до послуг компанiй-аутсорсерiв. Водночас, поняттям аутсорсiнга часто пщмшяються змши в органiзацi! виробництва i пращ, скорочення чисельносп або штату пращвниюв при реорганiзацi! (злити, приеднаннi, подЫ, видiленнi тощо), реструктуризации, приватизацп, перепрофiлюваннi, лiквiдацi! компанп та ш. В результатi виб!р компанi!-аутсорсера на основ! конкурентно! пропозищ! послуг пщмшя-еться !! створенням шляхом видшення непрофшьних пщроздЫв та реестращ! на !х основ! нових юридичних оаб, штучним формуванням ринюв послуг компанш-аутсорсер!в за вщсутносп реально! конкуренщ! (на-приклад, в мютах з моногалузевою структурою еконо-мжи).
В Укра!ш щд виглядом аутстафшгу часто вщбуваеться формальне переведення пращвника з1 штату ко-ристувача до штату постачальника, за якого вш зали-шаеться працювати на своему робочому мющ й вико-нувати звичайш функцп. Термш «тзинг персоналу» не використовуеться в нащональному прав!, оскшьки лю-
дина не може бути предметом орендних правовщно-син, тому практично не юнуе легальних лiзингових компанш, що пропонують спещалютав з числа власних штатних пращвниюв. Досвiд роботи рекрутингових агентств свщчить, що найбшьшим попитом на ринку лiзингу персоналу користуються спецiалiсти з рггейлу (англ. retail - продавати у роздрiб), технiчний персонал та офюш працiвники, рщше зустрiчаеться лiзинг ке-рiвного складу компанiй та фiнансово-економiчного персоналу [12].
Форми i характер використання залучено! (запо-зичено!) працi в Укра!нi постiйно змшюються. На початку вони можуть мати ознаки аутсорсiнгу (переве-дення i працевлаштування працiвникiв на новi щд-приемства), але з часом набути характеру тристорон-нiх трудових вщносин.
До шновацшних форм гнучко! зайнятостi може бути вiднесена дистанцшна зайняткть (телеробота) i рiзнi форми нестабыьног (нестшког) 3amnmocmi (зайняткть неповний робочий час та робота на умовах строкового трудового договору).
Особливостями дистанцшног зайнятостi (телеро-боти) е:
взаемодiя мiж пращвником i роботодавцем у вiр-туальному середовищi з використанням сучасних ш-формацшних i комунiкацiйних технологiй;
вiдсутнiсть стащонарного робочого мiсця (робота через шформацшш мережi, вдома i в спещальних центрах, просторово вщдалених вiд офюу чи виробни-чих примiщень);
ненормований робочий час, самостшшсть мето-дiв органiзацi! працi та iн. [13, c. 3].
При роботi на умовах дистанцшно! зайнятостi працiвник може використовувати обладнання пщпри-емства, виконувати вказiвки роботодавця, пщпорядко-вуватися вщповщному контролю. Вiдтак, дистанцiйна зайнятiсть не змшюе статус зайнятостi працiвника лише у зв'язку зi змiною способiв виконання роботи.
Нацiональним трудовим законодавством не вре-гульовано використання дистанцшно! зайнятоси та
надомно! працi, однак вони досить широко представ-леш на ринку працi, зокрема у сферi послуг. Прикладами дистанцшно! зайнятоси е спецiалiзованi web-портали (посередники) для програмiстiв, спецiалiстiв у сферi IT-технологiй, перекладачiв, копiрайтерiв, ре-дакгорiв, журналiстiв та iн., робочi мiсця з вщдаленим доступом у диспетчерiв таксi, операторiв caЦ-центрiв, майстерень з ремонту i сервюних цен^в, продавцiв Internet-магазинiв. За експертними ощнками, емнiсть даного ринку в Укра!ш перевищуе 1 млрд дол. США, а динам^ щорiчного приросту ощнюеться на рiвнi 20-30% [14]. Надомна праця використовуеться у сферi послуг (освишх, медичних, банювських, страхових, бухгалтерських, консультацiйних та iнформацiйних), на складальних роботах, а також охоплюе сегмент ринку, пов'язаний з ремеслом, промислами, руко-дшлям та народною творчютю (шиття, плетiння, роз-пис тощо).
Зайняткть неповний робочий час може встановлю-ватися за згодою м1ж працiвником та роботодавцем. Законодавством визначено випадки, у яких роботода-вець зобов'язаний встановити пращвнику режим не-повного робочого часу. При цьому робота на таких умовах не тягне за собою обмежень трудових прав пра-щвника, а оплата пращ здшснюеться пропорцiйно вщ-працьованому часу або залежно вщ виробiтку. Незва-жаючи на визначений законом добровшьний характер неповно! зайнятоси, iснують випадки примушення роботодавцем пращвниюв до переходу на неповний робочий час, що е формою прихованого безробитя (у випадку простою з вини роботодавця) або посилення експлуатащ! та зменшення заробiтноï плати (якщо працiвники продовжують працювати повний робочий час). Частка працiвникiв, яю працюють на умовах неповно! зайнятоси, в Укра!ш в 2000-2013 рр. збшьши-лась в 1,9 рази (рис. 1), внаслщок чого у 2013 р. на умовах неповно! зайнятоси працювали 563,6 тис. оетб або 5,4% середньосписково! чисельностi найманих пращвниюв.
% 6,00
5,00 4,00 3,00 2,00 Н-1,00 0,00
1—-—I—-—I—-—I—-—I—-—I—-—I—-—I—-—I—-—I—-—г
2000 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
□ Частка пращвниюв, яю працюють на умовах HenoBHOï зайнятост!, % вщ середньосписковоï чисельност пращвниюв
Рис. 1. Частка пращвнитв, як працюють на умовах неповно! зайнятостi в Украш (2000-2013 рр.) Джерело: Праця в Украшк Статистичний збiрник / Держстат Украши.
Робота на умовах строкового трудового договору використовуеться роботодавцями для MimMÎ3a^ï ви-трат, пов'язаних 3i звiльненням працiвника за шщ-ативою власника. Трудовим законодавством визна-чено, що в разi, коли тсля заюнчення строку трудового договору трудовi вiдносини фактично продовжу-ються i жодна з сторш не вимагае ïx припинення, дiя такого договору вважаеться продовженою на невизна-чений строк, а трудовi договори, переукладенi один або деюлька разiв, вважаються безстроковими. Втiм, дане правило не поширюеться на трудовi договори, укладенi на визначений строк за згодою сторiн. На практищ пiдтвердженням факту досягнення вщповщ-но1 згоди може вважатися заява пращвника з прохан-ням прийняти його на роботу на визначений термш, а також тдпис працiвника в наказi про його прийняття на роботу на встановлений строк. Це дозволяе робо-тодавцю уникнути трансформаций строкового трудового договору в безстроковий, навiть за умови його неодноразового переукладення.
За результатами вибiркового обстеження Держ-стату Украши «Базова захищешсть населення Украши», у 2000-2006 рр., на умовах строкових трудових договорiв були зайнятi вiд 3,6 до 8,1% опитаних пращвниюв [15, c. 441-442].
Трансформоваш трудовi вiдносини використову-ються роботодавцем шляхом к маскування пiд iнший вид правових вщносин (цившьш, господарсью, кооперативы, сiмейнi та iн.). Найбшьш поширеною формою
Джерело:
Тальки у 2011 р. Державною шспекщею пращ було виявлено близько 2 тис. випадюв використання цившьно-правових договорiв, що мали ознаки трудових договорiв [16, c. 14], iснуе судова практика, коли статус пращвника змшюеться за ршенням суду [17].
Для маскування трудових вщносин роботодавщ часто використовують оформлення найманих пращвниюв як суб'ектiв пiдприемницькоï дiяльностi (СПД), фiзичниx осiб-пiдприемцiв (ФОП), яю використову-ють спрощену систему оподаткування та працюють на
трансформованих трудових вiдносин в Укра!ш е шд-мiна трудових вщносин — цившьними, тодi як кожен з цих видiв вiдносин мае певш особливостi. Так, якщо рiзнi типи органiзацi! i планування робочого часу не виходять за межi трудових вщносин, то цившьно-пра-вовi договори з юридично! точки зору виходять за щ рамки. Питання укладення i виконання цившьно-пра-вових договорiв регулюються Цившьним кодексом Ук-ра!ни (вiд 16.01.2003 р. №435-ГУ), згiдно з яким договором е угода двох або бшьше сторш, спрямована на встановлення, змшу або припинення цившьних прав i обов'язюв. Змiст тако! угоди складають умови, визна-ченi на розсуд сторш i узгодженi ними, та умови, що е обов'язковими (типовi умови, термш, щна тощо).
1з запровадженням в Укра!нi загальнообов'язко-вого державного сощального страхування i переходом у 2004 г. на пласку шкалу оподаткування доходiв фь зичних оаб, умови оплати за роботу за цившьно-пра-вовими i трудовими договорами були ушфжоват. Сьогоднi найбшьш вагомим чинником використання цившьно-правових договорiв для маскування трудових вщносин залишаеться !х нетрудовий характер, що дозволяе мiнiмiзувати витрати роботодавця при звшь-неннi працiвника. Чисельнiсть пращвниюв позаобль кового складу, зайнятих за цившьно-правовими договорами, у 2013 р. становила 239,3 тис. оетб або 2,4% вщ середньооблiково! чисельносп штатних пращвниюв (рис. 2).
единому податку, що дозволяе ютотно зменшити ви-трати на робочу силу.
В Украïнi самозайнятими вважаються громадяни, зайнятi iндивiдуальною, самостшною трудовою дiяль-нiстю, здiйснюваною без залучення постiйниx найманих пращвниюв. У 2013 р. частка самозайнятих гро-мадян в структурi економiчно активного населення у вiцi 15-70 роюв становила 17,8% (рис. 3) або близько 3,6 млн оетб.
тис. oci6. 400,0
300,0
200,0 —
100,0 --
0,0
2000 2002 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
□ Чисельтсть пращвниюв позаоблжового складу, зайнятыхза цившьно-правовими договорами, тис. ошб.
Рис. 2. Динамжа частки пращвниюв позаоблжового складу, зайнятих за цивыьно-правовими договорами (2000-2013 рр.)
Праця в Украшк Статистичний збiрник / Держстат Украши.
Рис. 3. Динамка частки самозайнятих громадян в структур1 економ1чно активного населения
у вщ 15-70рок1в (2005-2013рр.), %
Джерело: Економiчна активтсть населения Укра!ни: Статистичний збiрник / Держстат Укра!ни.
%
18,0 -|
17,5--- -—- - —
17,0--- - - - - - —
16,5 — - - - - - - - - —
16,0 -М——I—г-1—I—1—1—I—1—1—1—1—1—'—г—'—'—г—'—I—г—'—I—
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
□ Частка самозайнятих громадян в структурi економiчно активного населення у вiцi 15-70 роюв, %
Основною мотиващею роботодавщв до викорис-таиия залучено! (запозичено!) прац е:
пщвищення iивестицiйио! привабливосп компа-нГ! за рахунок зниження оргаиiзацiйиих i фiиаисових витрат на працю (пщбГр, найом та звгльнення персоналу, кадрове дгловодство, бухгалтерський облiк), по-лiпшеиия фiиаисових показниюв у розрахунку на одного працiвиика (прибуток, обсяг продаж тощо);
оптимiзацiя оподаткування, можливiсть отри-мання спецiальиих пгльг (статус малого пiдприемства, використання спрощено! системи оподаткування, робота на единому податку);
мiиiмiзацiя i делегування ризиюв бiзиесу, а також вщповщальносп у сферi працi, вирiшеиия можливих коифлiктiв (зокрема й судового характеру);
мiиiмiзацiя втрат i просто!в у випадку вiдсутиостi штатного працiвиика на робочому мющ.
Водночас компаиi!, що використовують аутсор-сiиг, також констатують иаявиiсть виутрiшиiх оргаш-зацiйиих ризикгв, до яких належать:
зниження ефективноси управлiиия оргаиiзацiею, погiршеиия корпоративно! культури, зростання сощ-ально! иапружеиостi в колектив^
втрата кероваиостi виробничими процесами, роз-рив техиологiчиих ланцюжшв, зниження якоси про-дукцГ! (послуг);
втрата майна, розголошення вiдомостей конфь денцшного характеру за нерегульованого доступу до документа, даних i матерiальиих щнностей компанГ!;
зниження рГвня безпеки виробництва, збгль-шення часу на виршення проблем в аварiйиих ситу-ащях;
недостатня яюсть пщбору робочо! сили посеред-никами, висока змiиюваиiсть кадрГв;
збшьшення в перспективi витрат на придбання послуг на умовах аутсорсшгу.
В умовах конкурентно! економiки вщсутшсть прав г гарантiй у пращвниюв може входити у проти-рГччя з штересами роботодавця, оск1льки формуе його негативний Гмщж, перешкоджае набору Г закршленню
пращвниюв в окремих секторах економГки (напри-клад, у бущвнищта). Компашям важко пщвищувати продуктивтсть прац за наявноси погано навчено! та швидко змшювано! робочо! сили. У випадку, коли ро-ботодавець не швестуе в професшну подготовку, не-навчеш пращвники мають бгльший ризик нещасного випадку на робочому мющ, зокрема, при робот в умовах пщвищеного ризику. КрГм того, економГя на ви-тратах, пов'язаних зГ стандартною зайнятютю, призво-дить до викривлення ринково! конкуренцГ!.
Позитивними результатами впровадження шно-вацшних форм зайнятосп для пращвниюв е:
пщвищення рГвня вГртуально! трудово! мобгльно-сп, що зшмае обмеження, пов'язат з мюцем фГзич-ного знаходження Г дозволяе розширити доступ до ринюв прац та сферу прикладання трудових зусиль;
можливють поеднувати роботу з навчанням та ш-шою корисною дГяльшстю (волонтерська праця, догляд за дтгьми, виршення етмейних проблем тощо) за допомогою гнучких форм зайнятосп.
Разом з тим, пращвники, зайнят на умовах нестандартно! зайнятосп, стикаються з такими проблемами, як:
вщсутшсть постшного робочого мюця та зростання ризику безробитя;
попршення умов зайнятосп, оплати пращ й безпеки на робочому мющ, недотримання та/або втрата трудових прав Г гарантш;
втрата гарантш пенсшного забезпечення, шших сощальних тльг, гарантш Г компенсацш галузевого характеру;
вщсутшсть права на отримання страхового вщ-шкодування у систем! загальнообов'язкового державного сощального страхування (допомога по безро-битю, виплати з тимчасово! непрацездатносп та у зв'язку з нещасним випадком на виробництвГ).
Позитивними ефектами сощальних шновацш у сфер! зайнятосп для суспгльства Г держави е пщви-щення трудово! й сощально! мобгльносп населення, його конкурентоспроможноси на ринку пращ та, як
наслщок, зростання доходiв i зменшення нерiвностi, полiпшення якосп життя, пов'язане з розширенням можливостей працiвникiв щодо отримання освiти, ви-ховання дiтей, догляду за старшими членами суспшьства, забезпечення здорового способу життя тощо. Водночас, недостатня яюсть зайнятосп гальмуе соща-льно-економiчний розвиток, формуе небезпечнi умови житте^льноси, викривлюе ринкову конкуренцiю, призводить до втрати працiвниками трудових прав i збшьшуе розшарування суспшьства. Для держави й суспшьства найбшьш важливими е ризики, пов'язанi з ускладненням щентифжацп роботодавця й визначен-ням статусу зайнятоси працiвникiв, вiд яких залежать способи сплати податюв та внесюв. Саме вони приз-водять до формування небезпечних умов життедiяль-носп, загроз для безпеки i здоров'я третiх осiб (зокрема, внаслщок понаднормово1 роботи), а також фшансових втрат бюджетiв i системи загальнообов'яз-кового державного соцiапьного страхування.
Сьогодш укра1нське трудове законодавство практично не вщображае еволюцiю форм зайнятосп та за-лишаеться у парадигмi стандартного регулювання трудових вщносин. В свою чергу, пщвищення жорсткосп традицiйних норм трудового законодавства виступае чинником послаблення шфорсменту (або правозасто-сування), посилюючи негативнi ефекти сощальних шновацш у сферi зайнятостi.
Осюльки нестандартна зайнятiсть апрiорi е бшьш соцiапьно нестабiльною та вразливою, трудове законо-давство мае гарантувати особам, зайнятим на таких умовах, вщповщш права, аналопчш (але, вочевидь, не тотожнi) правам пращвниюв, зайнятим за стандарт-ними трудовими договорами. Разом з тим, увага до но-вих форм зайнятосп не повинна обмежуватися змь нами до законодавства, а мае охоплювати весь комплекс шститущональних механiзмiв.
Модершзащя зайнятостi мае вщбуватися на засадах поеднання справедливосп зi здатнiстю адаптува-тися, сощального дiапогу i врахування штереав сторiн з метою забезпечення пщвищення гнучкосп зайнято-стi за надежного рiвня ii захищеностi. Умови тимчасо-во! зайнятостi не повиннi застосовуватися до пращвниюв, зайнятих на постшнш основ^ та/або на роботах, що не е тимчасовими за сво1м характером. По-трiбно забезпечити запобiгання втрати працiвниками трудових прав внаслщок змш в оргашзацп виробництва i працi. Для цього необхщним е запровадження мониторингу нацiонапьного ринку працi.
З урахуванням отриманих результата перспек-тиви подальших наукових розвiдок охоплюватимуть дослщження соцiапьного потенцiапу iнновацiйних трансформацiй зайнятоси.
Список використаних джерел
1. Schumpeter J. The Theory of Economic Development / J. Schumpeter. — Cambridge, Mass: Harvard University Press, 1934. — 255 p.
2. Вебер М. Избранное. Образ общества / пер. с нем. / М.Вебер. — М.: Юрист, 1994. — 704 c.
3. Друкер П. Бизнес и инновации / П. Друкер. — М.: «Вильямс», 2007. — 432 с.
4. Дюркгейм Э. Общества. Обмен. Личность. Труды по социальной антропологии / Э. Дюркгейм, М. Мосс. — М., 1996. — 250 с.
5. Оуэн Р. Избранные сочинения в двух томах / Р.Оуэн. — Москва, Ленинград: Издательство Академии наук СССР, 1950. — 768 с.
6. Rosanvallon, P. La Nouvelle Question sociale / P. Rosanvallon. — Repenser l'Etat-providence Points, Essais, 1995. — 228 p.
7. Юнус М. Создавая мир без бедности. Социальный бизнес и будущее капитализма = Vers un monde sans pauvrete / М.Юнус, А.Жоли; пер. И. Савельева. — М.: Альпина Паблишер, 2009. — 307 с.
8. Одинцова А. Нестандартные формы или новая модель трудовых отношений? [Електронний ресурс] /
A.Одинцова // Человек и труд. — 2009. — №9. — Режим доступу: http://chelt.ru/2009/9-09/odincova-909.html.
9. Аутсорсинг та переведення на тимчасову роботу в харчовш промисловосп та промисловосп з виробництва напо'1в: Загроза пращвникам i спшкам та стратепя профспшок. Оргатзацшний поабник для члешв профспшки. — IUF, 2006. — 66 с.
10. Бизюков П. Тенденции развития трудовых отношений в России [Електронний ресурс] / П. Бизю-ков. — Режим доступу: http://spb-egida.ru/node/277.
11. Гибкое использование персонала, аутсорсинг, аутстаффинг, заемный труд как формы нестандартной (неустойчивой) занятости и их применение в Украине (вспомогательные материалы для выборных профсоюзных органов). Областной комитет Донецкой областной организации Профсоюза трудящихся металлургической и горнодобывающей промышленности Украины [Электронный ресурс]. — Донецк, 2009. — Режим доступа: http://www.okpmgu.dn.ua/node/67.
12. Аутстаффинг персонала, Аутсорсинг персонала, Временный персонал, Лизинг персонала [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.promote.kiev.ua/index.php?option=com_cont ent&view=article&id= 13&Itemid=9&lang=ru.
13. Моторна I.I. Соцiально-трудовi вщносини: формування та розвиток: автореф. дис. ... канд. екон. наук. / I. Моторна. — К.: КНЕУ, 2009. — 20 с.
14. Аутсорсинг: бизнес "на вынос" [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.prostobiz.ua/ biznes/ biznes_start/stati/autsorsing_biznes_na_vynos.
15. Людський потенщал: мехашзми збереження та розвитку: монографiя / О.Ф.Новжова, О.1.Амоша,
B.П.Антонюк та ш. / НАН Украши, 1н-т економiки пром-сп. — Донецьк, 2008. — 468 c.
16. Нестандарты форми зайнятоси: як не допус-тити порушень. Бiблiотечка голови профспшкового комитету, лютий 2011 року, №2 (134). — К.: «Профш-форм» ФПУ, 2011. — 36 с.
17. ФНПР, ВКТ и КТР выступили против заемного труда и других атипичных форм занятости [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.iuf.ru/ 3/95/607.html.
