CC BY
10
УДК 339.92
0С0БЛИВ0СТ ФОРМУВАННЯ БiOTEXHOЛOГIЧHИX КЛАСТЕР1В СО: Д0CBiД ДЛЯ УКРА1ИИ
®2015 ТКАЛЕНКО С. I., ЛЮБАЧ1ВСЬКА Р. 3.
УДК 339.92
Ткаленко С. I., Любачiвська Р. З. Особливостi формування бiотехнологiчних кластерiв €С: досвiд для УкраТни
Метою cmammiедослдженнярозвиткуiнновацшнихкластер'юу б'ютехнопогЫномусекторiЕС. Показанозростанняротiннова^йнихкластер'в та особливост'! формування нового менталтету ¡х учаснит з високим р'внем дов'ри до партнер'в на 6a3i нових технологй i знань. Бютехнолог'нна промисловкть у Европ поадае друге мще тсля свтового лiдера - Сполучених Штат'в, що володють найбльшим бiотехнологiчним сектором медицини i бютехнологи. Проанал'вовано та визначено мще л'дер'в у процес формування кластерно¡ полтики та виявлено ¡хт фактори устху у бiотехнологiчному секторi, а саме: Нмеччит, Великобритани та Франц/. Перспектива подальших дослджень у даному напрямку полягае у формувант iнновацiйних моделей розвитку кластер'в в УкраМ, а також у виявлент сильних стор'ш у кра/нах ЕС. Охарактеризовано можливостi формування iнновацiйнихкластер'ю в УкраЫтарозвитокiнформацiйно-правового середовища дляшдтримки 'шплементаци кластерно/полтики. Ключовi слова: iнновацiйний кластер, бiотехнологiчна промисловкть, НДДКР, глобальний iнновацiйний тдекс Рис.: 2. Табл.: 2. Ббл.: 16.
Ткаленко Свтлана iBaHiBHa - кандидат економiчних наук, доцент, кафедра европейсько/ 'ттеграци, Ки/вський нацональний економiчний ушверситет iм. В. Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Ки/в, 03068, Укра/на) Email: sv.tkalenko@gmail.com
Любaчiвськa Роксоляна ЗновИ'вна - магктрант, Ки/вський нацональний економiчний ушверситет iм. В. Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Кшв, 03068, Укра/на)
Email: lyana.lubachevskaya@gmail.com
УДК 339.92
Ткаленко С. И., Любачевская Р. З. Особенности формирования биотехнологических кластеров ЕС: опыт для Украины
Целью статьи является исследование развития инновационных кластеров в биотехнологическом секторе ЕС. Показана роль инновационных кластеров и особенности формирования нового менталитета их участников с высоким уровнем доверия к партнерам на базе новых технологий и знаний. Биотехнологическая промышленность в Европе занимает второе место после мирового лидера - Соединенных Штатов, обладающих наибольшим биотехнологическим сектором медицины и биотехнологии. Проанализированы и определены лидеры среди формирования кластерной политики и выявлены факторы успеха в биотехнологическом секторе, а именно: Германии, Великобритании и Франции. Перспектива дальнейших исследований в данном направлении заключается в формировании инновационных моделей развития кластеров в Украине. Охарактеризованы возможности формирования инновационных кластеров в Украине и развитие информационно-правовой среды для поддержки имплементации кластерной политики.
Ключевые слова: инновационный кластер, биотехнологическая промышленность, НИОКР, глобальный инновационный индекс Рис.: 2. Табл.: 2. Библ.: 16.
Ткаленко Светлана Ивановна - кандидат экономических наук, доцент, кафедра европейской интеграции, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03068, Украина) Email: sv.tkalenko@gmail.com
Любачевская Роксоляна Зиновьевна - магистрант, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03068, Украина) Email: lyana.lubachevskaya@gmail.com
Вступ. Сучасш глобашацшш процеси не залишають осторонь жодно'1 краши свггу та впливають на взаемов^-носини мгж ними. Загострення конкуренцй в глобальному економiчному середовищi завжди тдштовхувало осно-вних гравщв мiжнародного ринку до пошуку нових, опти-
UDC 339.92
Tkalenko S. I., Liubachivska R. Z. Characteristic Aspects of Formation of EU Biotechnology Clusters: Experience for Ukraine
The article aims to study the development of innovation clusters in the EU biotechnology sector. The study demonstrates an increase in the role of innovation clusters and characteristic aspects of formation of a new mentality of their participants with a high degree of trust in partners on the basis of new technology and knowledge. Biotechnology industry in Europe is second after the world leader - the United States having the biggest biotechnology sector of medicine and biotechnology. The authors analyzed and identified the role of leaders in formation of the cluster policy and singled out success factors for the biotechnology sector, namely: Germany, Great Britain, and France. The prospects for further research in this area consist in formation of innovation models of cluster development in Ukraine and determination of strengths in EU countries. The article describes possibilities of formation of innovation clusters in Ukraine and the development of an information sphere and legal environment to support implementation of the cluster policy. Keywords: innovation cluster, biotechnology industry, R&D, global innovation index
Pic.: 2. Tabl.: 2. Bibl.: 16.
Tkalenko Svitlana I. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Department of European Integration, Kyiv National Economic University named after. V. Getman (pr. Peremogy, 54/1, Kyiv, 03068, Ukraine) Email: sv.tkalenko@gmail.com
Liubachivska Roksoliana Z. - Graduate Student, Kyiv National Economic University named after. V. Getman (pr. Peremogy, 54/1, Kyiv, 03068, Ukraine)
Email: lyana.lubachevskaya@gmail.com
мальних форм продукування та реамзаци товарiв i послуг; такими формами в останш роки стали технопарки, тех-нополки, технозони та кластери. Саме у таких суб'ектш сконцентрувалася значна частина венчурного катталу, що забезпечуе фшансування так звано! ново! економжи. Най-
бкьш поширеною у свт формою концентрацп шновацш стали кластери, яю в1дкрили нов1 можливост для розвитку традицшних 1 новггнк сектор1в нащонально'1 економши.
Основний матерiал. Св1товий розвиток показав, що в процеа формування 1 регулювання нащональних ш-новацшних програм саме кластерний шдпд сприяе висо-ким 1 прибутковим результатам. Зазначимо, що кластерна пол1тика набувае все бкьш широкого розповсюдження та визнання як шструмент тдвищення конкурентоспро-можност регюшв 1 кра'1н за рахунок регюнальних зусиль з1 зближення промисловосп, наукових розробок 1 осв1ти. Феномен кластерно'1 концепци сьогодш е визнаним фактом в економ1чнш наущ та б1знесь Специфшою ще'1 концепци е те, що при формуванш кластерних структур забезпечуеть-ся поеднання в них конкуренци та коопераци.
Надзвичайно стр1мко почала розвиватися кластери-защя у свт. Кластери сприяють зростанню конкуренци м1ж ТНК, в1дстоюванню позицш малого та середнього б1з-несу та численним науковим в1дкриттям.
Зазначимо, що визначальним результатом форму-вання, функщонування шновацшного кластера е створен-ня шновацп, яка сприятиме появ1 конкурентних переваг. 1нновацГ1 - це новоствореш (застосоваш) 1 (або) вдоско-налеш конкурентоспроможш технологи, продукщя або послуги, а також оргашзацшно-техшчш ршення виробни-чого, адмшктративного, комерцшного або шшого характеру, що ктотно полшшують структуру та яисть виробни-цтва 1 (або) сощально'1 сфери [1]. Американський учений Майкл Портер, фаивець в галуз1 кластер1в, дае наступне визначення: «Кластери - це зосередження в географ1чно-му регюш взаемозалежних тдприемств та установ у межах окремо'1 областЬ. М. Портер акцентуе увагу на тому, що кластери охоплюють значну ильисть р1зного роду тдпри-емницьких структур, важливих для конкурентно1 бороть-би, а саме: постачальникш спещального оснащення, нових технологш, послуг, шфраструктури, сировини, додаткових продукпв тощо. Кр1м того, «...багато кластеров включають органи влади та шш1 установи - таи, як ушверситети, цен-три стандартизацп, торговельш асощацц, яю забезпечують утворення, спещаизоване перенавчання, шформащю, до-сл1дження та техшчну тдтримку» [2].
Науковщ по-р1зному трактують сутшсть шновацш-них кластер1в, виходячи з1 змктового наповнення ними поняття шновацш взагал1, бачення результапв функщону-вання шновацшних утворень 1 рол1 навчальних заклад1в та людини у створенш шновацшних ршень.
Мцранян А. А. визначае , що шновацшний кластер -об'еднання р1зних оргашзацш, що дозволяе використову-вати переваги двох способов координацп економ1чно'1 сис-теми - внутршньо! 1ерархГ1 ф1рми та ринкового мехашзму, що надае можливкть бкьш ефективно розподкяти нов1 знання, науков1 в1дкриття й винаходи [3].
Югас Е. Ф. зазначае, що шновацшш кластери явля-ють собою бкьш конкурентний кластерний тип пор1вняно з шшими, осильки забезпечують не ткьки створення шновацш, але й '1х упровадження, що дае додатков1 фшансов1 вигоди [4].
Варто зазначити, що стратепчно важливим напрям-ком для шновацшного розвитку св1ту е бютехнолопя, яка сприятиме економ1чному зростанню, шдвищенню якост
життя i змiцненню глобально! конкурентоспроможнос-Ti. Для забезпечення розвитку бютехнолопчно! ra^y3i та кластерiв у свт розпочинаеться об'еднання зусиль та факторов виробництва.
Бiотехнологiчний кластер розглядаемо як об'еднання оргашзацш, якi створюють платформи спiвпрацi та вза-емодп для наукових кк та швесторш.
Зазначимо, що на сучасному еташ транснащоналiза-цй та кластеризацп свггово! економiки виокремлюють такi напрямки в област бiотехнологiй, як: бiофармацевтична медицина; передовi методи лiкyвання; персоналiзована профкактика або терапевтично-медичне обслуговування; дослiдження ркисних хвороб i лiкарськi засоби; сучасш медичнi технологй на основi бютехнологп промислових i екологiчних продуктов iз зазначенням потенцiалy для бiзнес-можливостей у рамках експлуатацп [5].
У свт бютехнолопчш кластери перебувають пiд контролем спещамзованих установ, вiдомих як кластерш органiзацiй, кластернi агентства, якi мають рiзнi форми, починаючи вiд некомерцшних об'еднань, державних органов до компанш.
Загалом, для розробки та побудови успшного бю-технологiчного кластера використовують настyпнi чин-ники: потужну наукову базу; пiдприемницькy культуру; зростання науково! бази компанй; можливiсть залучення ключових, висококвалiфiкованих спiвробiтникiв; доступ до фшансування; примiщення та iнфрастрyктyрy; бiзнес послуги з пiдтримки формування; ефективш мережi; спри-ятливi полiтичнi умови; ефективний бiзнес-план.
Акцентуемо увагу на тому, що першою головною проблемою е недостатне забезпечення обсягом швестицш i фiнансyвання. Це особливо стосуеться бютехнолопчних компанiй, якi покладаються на фшансування, щоб допо-могти !м досягти наступного поколiння технологй та ви-будувати платформу розвитку. Компанп активно працюють над залученням нових партнерiв та iнвесторiв у створенш кластера на лiцензiйних угодах.
По-друге, все б1льшо! уваги починають придкяти кластеризацй у конкретних галузях, таких, як персонамзо-вана медична допомога або регенеративна медицина. Пер-соналiзована медицина розглядаеться як розвиток бiзнесy в поеднанш таких традицiйно вiдокремлених галузей, як дiа-гностика терапй. Наприклад, Швейцарiя, на базi багатофунк-цiональноl фармацевтично! компанй Roche робить акцент на розвиток фармацевтики у сyпроводi дiагностики [6].
Для держави дiяльнiсть шновацшних кластерiв визначае: (1) масштаби i темпи розвитку наyкомiстких галузей економши; (2) мюце кра!ни в мiжнародномy подiлi працi; (3) можливкть р1вноправного економiчного спiвробiтни-цтва з розвиненими крашами; (4) можливiсть збкьшення притоку зарyбiжного капiталy й експорту вггчизняно! про-дукцй [7].
Для тдвищення iнновацiйного потенцiалy промис-ловосп багатьма розвиненими кра1нами свiтy активно ви-користовуються механiзми кластерно! полiтики. Так, кластерна полiтика е важливою складовою нащональних стра-тегш розвитку Нiмеччини, Данй, Норвегй та Фшлянди, якi е лiдерами iнновацiйного розвитку в 6вропi.
Бiотехнологiчна промисловкть в 6вропi посiдае друге мюце пiсля свiтового лiдера - Сполучених Штапв, що во-
лодшть найбкьшим бiотехнологiчним сектором медицини i бiотехнологi¿. Згiдно з дослiдженнями експерпв, компанп, якi стають учасниками кластеров, мають учетверо бкьше можливостей тдвищити iнновацiйну активнiсть, анГж тi, що розвиваються поза рамками мережевих об'еднань, вкь граючи таким чином роль точок шновацшного зростання в економщ краши.
В умовах глобалiзацi¿ поровняльний аналiз краш здiйснюeться за допомогою глобального iнновацiйного ш-дексу, який розроблено Всесвпньою органiзацieю штелек-туально! власностi, Корнельським ун1верситетом i мiжна-родною бiзнес-школою «Insead». У рейтингу представлено 143 краши [8].
Зауважимо, що розвиток у сучаснш бютехнологп е важливим елементом конкурентоспроможностi европей-сько'1 промисловостi. Бiоекономiка, що базуеться на зна-ннях, створила умови розвитку для агрохарчово'1, бюенер-гетично'1, бютехнолопчно'!, морсько'1 бiотехнологiй i низку медичних програм бютехнологп. У бврот спкьш та стра-тегiчнi партнерсьи вiдносини мiж учасниками державного та приватного секторiв роблять свш внесок у розвиток i зростання природничих наук i бютехнолопчно'! промис-ловостi для забезпечення сприятливих дкових i фшансо-вих заходiв. Розвиток партнерства особливо важливий для наукових i дкових ил, щоб прискорити оптимiзацiйний процес передачi наукових в^криттш у практику.
Правила регулювання бютехнолопчних кластерiв зазначено у звiтi «Users Guide to European Regulationin Biotechnology», який був розроблений бвропейською Ко-мiсiею i затверджений у 2004 р. 1нновацшшсть формуе по-тенщал кра'1ни на свiтовiй аренi за допомогою рiзноманiт-
Лiдерами «Глобального шдексу iнновацiй - 2014» стали Швейцарiя, Великобританiя i Швецiя (див. табл. 1). На рис. 1 побудовано багатокутники Велико! Британп та Румунп як краш 6С iз найвищим i найнижчим показниками. Площа багатокутника Румунп вдвiчi менша за багатокутник Великобританп, i практично ва показники вдвiчi меншi, нiж у краши-лкера. Отриманi знання та науково-практичш ре-зультати ВеликобританГ! на 23.6 пункти вищГ нГж у Румунп. Валовi витрати ВеликобританГ! на НДДКР вк ВВП склада-ють 1,7 %, у той час, як у Румунп - ткьки 0,5 %.У глобальному шновацшному шдека знаходять свое вiдображення основнi складовi iнновацiйного потенцiалу краши, тому ш-декс можна вважати його узагальненою оцiнкою.
них факторiв i показниив. У табл. 2 проведено анамз кра'1н 6С у бiотехнологiчному секторi за 2013 р.
Лiдерами е Шмеччина, Великобританiя та Францiя. На дат кра'ни припадае найбiльша ккьисть компанiй, па-тентiв та витрат у % вк ВВП на розвиток НДДКР. За да-ними бвропейсько! асощацц бюшдустри, за розрахунками на 2011 р. 3593 спещамзованих бютехнолопчних компанш знаходяться в бврот [9]. Ккьисть патенив у галузi бютехнологп, наданих бвропейським патентним вкомством (6ПВ), зазначае, що понад 40 % загального обсягу припадае на Шмеччину, Францiю та Великобриташю.
Нiмеччина як лiдер 6С у бютехнолоичному секторi сприяла стабiльному зростанню та збiльшенню венчур-них вкладiв iнвесторами. Загалом 6С сприяе поширенню кластерiв i спрямуванню 1хньо'1 дiяльностi на розробку i впровадження шновацш за допомогою законодавчих актiв щодо конкуренцп. Сучасна полiтика у сощально-економiчнiй сферi спонукае дiловi кола до розвитку шнова-
Таблиця 1
Глобальний шновацшний iндекс, 2014 р.
Показники КраТни n. 1нсти-туцiйне сере-довище Люд-ський каштал i дослi-дження 1нфра-структура Ринко- вий досвщ Бiзне-совий досвщ Отримаш знання та науково-практичш результати Результати творчоТ дiяльностi Глобальний шновацшний шдекс / мкце у рейтингу
1. Aвстрiя 88.8 61.5 53.7 57.2 45.5 41.1 49.9 53.4 - 20
2. Бельпя 87.9 51.7 46.5 58.5 46.5 44.6 45.7 51.7 - 23
3. Bеликобританiя 88.6 60.3 60.6 81.4 50.2 56.4 56.6 62.4 - 2
4. Данiя 93.6 61.5 59.1 67.8 45.6 46.6 52.4 57.5 - 8
5. Iрландiя 90.4 53.2 45.3 70.3 57.4 53.2 46.9 56.7 - 11
6. Iспанiя 74.8 48.3 56.7 64.7 35.2 43.1 42.1 49.3 - 27
7. И^я 73.2 42.1 49.8 51.0 40.0 42.7 37.5 45.7 - 31
8. Люксембург 82.9 47.2 53.4 49.7 60.8 45.8 64.1 56.9 - 9
9. Hiдерланди 93.3 50.5 58.7 63.6 51.3 53.8 61.7 60.6 - 5
10. Ымеччина 82.7 56.3 56.3 60.1 46.1 53.1 50.4 56.0 - 13
11. Pумунiя 65.9 29.1 41.7 42.9 27.3 36.6 33.0 38.1 - 55
12. Фiнляндiя 95.3 66.5 59.7 61.4 54.8 54.2 53.4 60.7 - 4
13. Францiя 78.6 55.9 54.7 61.0 47.4 44.2 45.5 52.2 - 22
14. Швецiя 89.7 61.9 63.6 68.2 53.9 58.8 55.4 62.3 - 3
Джерело: складено автором на осюж The Global Innovation index report 2014
Результати творчоТ дiяльнiсть
Отриманi знання та науково-практичнi результати
lнституцiйне середовище 100
Людський капiтал i дослiдження
1нфраструктура
Бiзнесовий досвiд
Ринковий досвiд
..........Великобриташя
---Румунiя
Рис. 1. Багатокутник шновацшност краУн
Джерело: складено автором на основi табл.i1
цшних кластер1в, призначених оптимально поеднати нов1 знання та навички з метою тдвищення конкурентоспро-можност регюн1в та держав. Програми розвитку класте-р1в е переважно конф1денцшною шформащею, осккьки це пов'язано 1з обмшом стратепчними ноу-хау та укладанням довгострокових угод.
У Великобританп на 2013 р. нараховуеться бкьш шж 300 фармацевтичних 1 4500 медичних 1 бютехнолопчних компанш. За 2013 р. р1чний оборот склав 50 млрд фунпв стерлшпв [9]. Уряд Великобританп займаеться довгостро-ковою стратепею реамзацн потенщалув наущ, техшщ та
технолопях. У 2011 р. уряд запустив для розвитку бютех-нологш стратегш на десять роив.
Три кластери мгжнародного значення спещал1зу-ються у Францп на бютехнолопях 1 фармацевтищ, пере-творюючи щ галуз1 в пров1дш у краМ. «Медичний регюн» Парижа, «Бюполюс» Люна та «Терапевтичний кластер» навколо Страсбурга з1брали тисяч1 компанш 1 сотш досл1д-ницьких центр1в. Однак законодавство в галуз1 шновацш-но! д1яльност1 тривалий час мало 1мпульсивний, локальний характер 1 стосувалося лише обмеженого кола проблем, пов'язаних 1з цим процесом (наприклад, уведення нового юридичного статусу для державних наукових установ, що полегшуе партнерство з тдприемствами, створення сис-теми спещамзовано! допомоги, розвиток технопарив, па-тентне законодавство тощо). Закони, що регулюють шно-вацшну д1яльшсть, приймалися зазвичай у рамках щор1ч-ного основного фшансового закону кра!ни, чотирир1чних програм у галуз1 науково-технолопчного розвитку, а також окремими актами.
Найважлившим шструментом для визначення ш-новацшно! стратегй у Францп е прогнозування науково-технолопчного розвитку, яке розглядаеться як найважливь ший елемент державно! пол1тики та необх1дний шструмент для визначення науково-техшчних прюритет1в 1 стратеги.
Ключовим елементом ефективного функщонування сфери науково-технолопчного прогнозування у Францп
Таблиця 2
Аналiз ТОП-3 краж €С у бiотехнологiчному ceKTopi, 2013 р.
OCHOBHi показ-ники KnacTepn Вид дiяльностi Кшьккть компанiй Кшьккть пращвнимв, тис. Дохщ, млрд дол. США Кшьккть патенлв отри-маних за 2013 р. У % вщ ВВП на НДДКР Валовi витрати на НДДКР, млрд дол. США
BIOM Фармацевтика, бютехнологп, лабораторш дошдження 377 30 3.2 1952 2.8 92
та X BioTop Фармацевтика, бютехнологп, медичне обладнання 475 26 2.9
ZT ZT ш S Cologne Фармацевтика, бютехнологп, медичне обладнання 145 12 1.4
- Frankfurt Фармацевтика, бютехнологп, лабораторш дошдження 120 14 0.9
Biotech Cluster Rhine Neckar Фармацевтика, бютехнологп, лабораторш дошдження 134 13 1.4
One Nucleus Бютехнологп, медичне устаткування 500 54 2.2
Великобри танiя OBN Розробка лшв, дiагностика, лабораторш приналежносп, медичн технологи 160 18 1.4 845 1.8 44
Edinburg Бютехнологп, медичне устаткування 432 23 1.8
Medicen Paris Region Бюмедицина, охорона здоров'я, агрошдус^я 90 34 2.3
н та CP © BioValley Alsace Фармацевтика, агрошдус^я, бютехнологп 68 15 1.4 935 3.1 21
СП Cancer Bio Sante Бютехнологп, медичне устаткування, розробка лшв 75 18 1.6
Джерело: складено i розраховано автором на 0CH0Bi [13 - 16]
е розвинений iнституцiйний MexaHÍ3M. Бiльшiсть клас-TepiB зосереджено в The Medicen Paris Region. Бiльше 50 % фармацевтичних компанш, близько 50 % науково-досл^ницьких i бiотехнологiчних компанш знаходяться у даному регюнь
Зазвичай реамзащя кластерних стратегiй передбачае наявшсть грантоутворюючих фондiв (iнститутiв, агентств), яю пiдтримують кластернi iнiцiативи, наприклад, Нацю-нальне агентство планування DATAR (Франщя), 1нфор-мацiйна система пошуку та класифшацп кластерiв CASSIS (Люксембург), програма кооперацп LINK (Великобританiя) [10]. ^м того, формуються спецiальнi iнститути, яю спро-можнi ефективно виконувати функцп з розвитку, побудови мережевих структур та 1хньо! iнтернацiоналiзацii. 6С реа-лiзуе цiлу низку проектав з розвитку кластерiв, наприклад, бвропейську кластерну обсерваторш, яка е базою даних, що мютить iнформацiю про кластери.
Одну iз стратегiй - «бвропейський кластерний Альянс» - було створено тд Iнiцiативою iнновацiйноi по-лггики 6вропейськоi комiсii (PRO INNO Europe), що мае на мет стати центром анамзу iнновацiйноi полiтики та розвитку по всш бврот. «бвропейський кластерний Альянс» надае платформу, що об'еднуе регюнальш, нащональш та европейсью кластери з метою визначення цш призна-чення кластерiв, а також реамзувати кластерну полiтику 6С. Призначення 6вропейсько'1 Комiсii у цьому процеа пов'язане переважно з полегшенням усiх форм спiвпрацi, якi могли б тдвищити конкурентоспроможшсть класте-рiв у бврот шляхом надання нейтрального економiчного аналiзу iснуючих i виникаючих кластерiв, виявлення передового досв^у, забезпечуючи iнтелектуальнi можливостi
спiвпрацi. Поточш европейськi полiтики взаемодоповню-ють регюнальш та нащональш зусилля щодо нарощування сильних кластерiв.
Розвиток кластерiв в УкраМ орiентований на тради-щйш галузi промисловостi, серед яких - металурпя, агро-промисловий комплекс та шшГ в той час, коли для краш 6С важливим е розвиток високотехнолопчних шноващй-них кластерш у галузях машинобудування, бюфармацевти-ки, електронши.
В Украiнi е ва передумови для розвитку iнновацiйних кластерiв у високотехнологiчних секторах на основi юную-чих технопаркiв та iндустрiальних паркiв - бiотехнологiй, систем спещального та подвiйного призначення на базi на-укового парку «Ки!вська полГтехшка»; ядерних технологiй на базi технополку «П'ятихатки» у м. Харковi; електронно! промисловостi на базi iндустрiального парку у с. РозГвка (Закарпаття), автомобГлебудування на базi iндустрiального парку «Соломоново» (Закарпаття) тощо [11].
Сучаснi технологи та шноващйш рiшення являють-ся основою розробки бюпрепарапв, що е актуальними для системи охорони здоров'я. Бюфармацевтичний сектор стрiмко набирае оберти: серед притаманних йому рис вар-то зазначити швидкий приркт як кГлькостГ ухвалених для маркетингу бюпрепарапв, так i щорiчних обсягiв продажу цих продукпв.
Особливо прiоритетними регюнами у фармацевтич-ному секторi можна вважати Ки!в, Ки!вську область, ХаркГв i Житомир. В даних регюнах зосереджено значну кiлькiсть лабораторiй, освГгнГх унiверситетiв i фармацевтичних за-водiв, що можуть стати ядром формування фармацевтич-ного кластера (рис. 2).
Влада
Бiзнес
Законодавчi органи влади
1нститути регулювання iнновацiйних кластерiв
Mi^eBi iнновацiйнi органи
1нститути
Ядро кластера ФармацевтичноТ зони
Борщагiвськiй xiMiKO-фармацевтичний завод, Фармацевтична фiрма «Дарниця>
Громадськi органiзацГГ виробництва тсшрГв i послуг
Науковi та проекты орга^зацп
ОсвГтнГ установи
Тестування та стандартиза^я Розробка лГкГв Медичне обладнання
Споживачi
Лабораторп та дослГдницькГ центри Лiкарнi 1НШГ споживачi
Рис. 2. Формування фармацевтичного кластера в м. Ки^
Джерело: складено автором на основi програми «Створення в УкраЫ шновацшно! iнфраструктури»
Однiею з найважливших передумов розвитку шнова-цшних кластерiв е державна пiдтримка створення шнова-цiйноi iнфраструктури: сервiс-центрiв, бiзнес-iнкубаторiв, центрiв трансферу технологiй, венчурних фондiв, техно-паркiв тощо. Важливу роль у запровадженш кластерноi мо-делi розвитку вiдiграють також спецiальнi оргашзацп, якi вiдповiдають за побудову та реамзащю кластерноi полiти-ки держави. На сьогодш в Украiнi функцюнують спецiальнi iнновацiйнi структури [12].
Як показав свГтовий досвiд, iснуе необхГдшсть побудови iнформацiйноi платформи для розвитку кластерiв, а також важливкть об'еднання зусиль держави, приватного сектора та громадських оргашзацш для успГху кластери-зацп. Полiтика розвитку клатерiв в Украiнi мае бути спря-мована на створення сприятливого нормативно-правового та шформацшного середовища.
Висновки. Кластерш мережi формують новий мента-лiтет мислення !х учасникГв з високим рГвнем довГри до парт-
HepiB, вiдповiдальнiстю за виконання покладених завдань i схильнiстю до застосування нетрадицшних iнiцiативних пiдходiв, що базуються на нових знаннях i технологiях.
Мехашзми кластерно! полiтики для пiдвищення шно-вацiйного потенцiалу промисловостi активно використову-ються багатьма розвиненими кра!нами свггу. Великих змiн чекае кластеризацiя 6С у наступнi роки. Потрiбно зауважи-ти, що стратегiя «бвропа - 2020» мае на мет збкьшення iнвестування в iнновацiйнi розробки та формування кластерно! полiтики, вважаючи кластеризацiю рушiйною силою розвитку прогресу. Кластерна полiтика 6С е рушшною силою розвитку прогресу та конкурентоспроможносп кра!н.
В УкраМ в^сутня iнформацiйна платформа розвитку кластеров, а також програми об'еднання зусиль дер-жави, приватного сектора та громадських оргашзацш для успку кластеризацп, якi потребують розробки державно! полiтики пiдтримки розвитку кластерiв, що повинно бути спрямовано на створення сприятливого макроекономiчно-го, шформацшного та нормативно-правового середовища для розвитку бiзнес-мереж кластерного типу.
Л1ТЕРАТУРА
1. Про iнновацiйну дiяльнiсть : Закон УкраТни вщ 04.07.2002 р. № 40-IV [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.rada.gov.ua
2. Портер М. Конкуренция / М. Портер. - М. : ИД «Ви-льямс», 2005. - 608 с.
3. Мигранян А. А. Теоретические аспекты формирования конкурентоспособных кластеров в странах с переходной экономикой / А. А. Мигранян [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.krsu.edu.kg/vestnik/2002/v3/a15.html
4. Югас Е. Ф. 1нновацшний кластер як фактор конкурен-тоспроможност / Е. Ф. Югас // Науковий вкник Ужгородського ушверситету. - 2010. - Вип. 31. - С. 84 -88.
5. Final Evaluation of the Lead Market Initiative. Centre for Strategy & Evaluation Services, Oxford Research, 2011.
6. Roche, Roche committed to innovation and growth (media release, 5 September, 2013) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.roche.com/media/media_releases/ med-cor-2012-09-05.htm
7. Державна регюнальна политика УкраТни: особливост та стратепчш прюритети : монографiя / За ред. З. С. Варналiя. -К. : Н1СД, 2007. - 820 с.
8. The Global Innovation index report, 2014 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://www.globalinnovationindex. org/content.aspx?page=gii-full-report-2014
9. Biotechnology Industry report, 2014 - 2019 [Електрон-ний ресурс]. - Режим доступу : http://www.europabio.org/sites/ default/files/report/manifesto_europabio_7-4-2014.pdf
10. Solvell O. The Cluster Initiative Greenbook. The Competitiveness Institute / O. Solvell, G. Lindqvist, Ch. Ketels. -Gothenburg : VINNOVA, 2003.
11. Мазур О. А. Технолопчш парки. Свгтовий та украТн-ський досвщ / О. А. Мазур, В. С. Шовкалюк. - К. : Вид-во «Прок-бiзнес», 2009. - 70 с.
12. Ыформацмно-аналп'ичн матерiали Державного агентства з питань науки, шновацш та шформатизацп УкраТни, 2013 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://euroosvita. net/prog/print.php/prog/print.php?id=2545&;id=2019
13. Life Sciences and Biotechnology Industry Clusters in Europe, 2013 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www.mizuhobank.com/fin_info/industry/pdf/mif_122.pdf
14. Bavarian Biotech Report, 2014 [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://www.biotech-bavaria.de/fileadmin/user_ upload/Publikationen/2013_14_Bavarian_Biotech_Report_web_ v5.pdf
15. BioTop Report, 2014 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.berlin-partner.de/fileadmin/user_upload/01_ chefredaktion/02_pdf/publikationen/BioTOP-Report_2014.pdf
16. The EU biotechnology and life science report, 2014 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.mizuhobank. com/fin_info/industry/pdf/mif_147.pdf
REFERENCES
"Biotechnology Industry report, 2014 - 2019" http://www. europabio.org/sites/default/files/report/manifesto_europabio_7-4-2014.pdf
"Bavarian Biotech Report, 2014" http://www.biotech-ba-varia.de/fileadmin/user_upload/Publikationen/2013_14_Bavar-ian_Biotech_Report_web_v5.pdf
"BioTop Report, 2014" http://www.berlin-partner.de/fi-leadmin/user_upload/01_chefredaktion/02_pdf/publikationen/ BioT0P-Report_2014.pdf
Derzhavna rehionalna polityka Ukrainy: osoblyvosti ta stratehichni priorytety [State Regional Policy of Ukraine: features and strategic priorities]. Kyiv: NISD, 2007.
Final Evaluation of the Lead Market Initiative: Centre for Strategy & Evaluation Services, Oxford Research, 2011.
"Informatsiino-analitychni materialy Derzhavnoho ahent-stva z pytan nauky, innovatsii ta informatyzatsii Ukrainy, 2013" [Information-analytical materials of the State Agency for Science, Innovations and Informatization of Ukraine, 2013]. http://euroos-vita.net/prog/print.php/prog/print.php?id=2545&;id=2019 [Legal Act of Ukraine] (2002). http://www.rada.gov.ua "Life Sciences and Biotechnology Industry Clusters in Europe, 2013" http://www.mizuhobank.com/fin_info/industry/pdf/ mif_122.pdf
Mazur, 0. A., and Shovkaliuk, V. S. Tekhnolohichni parky. Svi-tovyi ta ukrainskyi dosvid [Technology parks. World and Ukrainian experience]. Kyiv: Prok-biznes, 2009.
Migranian, A. A. "Teoreticheskie aspekty formirovaniia konkurentosposobnykh klasterov v stranakh s perekhodnoy ekonomikoy" [Theoretical Aspects of competitive clusters in countries with economies in transition]. http://www.krsu.edu.kg/ vestnik/2002/v3/a15.html
Porter, M. Konkurentsiia [Competition]. Moscow: Viliams,
2005.
"Roche, Roche committed to innovation and growth (media release, 5 September, 2013)" http://www.roche.com/media/me-dia_releases/med-cor-2012-09-05.htm
Solvell, 0., Lindqvist, G., and Ketels, Ch. The Cluster Initiative Greenbook. The Competitiveness InstituteGothenburg: VINNOVA, 2003.
"The Global Innovation index report, 2014" https://www.glo-balinnovationindex.org/content.aspx?page=gii-full-report-2014
"The EU biotechnology and life science report, 2014" http:// www.mizuhobank.com/fin_info/industry/pdf/mif_147.pdf
Yuhas, E. F. "Innovatsiinyi klaster iak faktor konkurentospro-mozhnosti" [Innovation cluster as a factor of competitiveness]. Nau-kovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu, no. 31 (2010): 84-88.
