CC BY
31
УДК 332.14
СВ1ТОВИЙ ДОСВ1Д П1ДТРИМКИ РОЗВИТКУ ПРОЦЕС1В КЛАСТЕРОУТВОРЕННЯ
© 2014
СК1БСЬКА к. о.
УДК 332.14
Смбська К. О. Свiтовий досвiд пщтримки розвитку процесiв кластероутворення
Метою cmammi е досл/дження св/тового досв/ду п/дтримки розвитку процеав кластероутворення для подальшого його вт/лення в практику рег'юнапьного управл'шня Украни. Обфунтовано актуальн/сть питань тдтримки кластерних /н/ц/атив. Досл/джено св/товий досв/д тдтримки розвитку процеав кластероутворення. Розкрито практику взаемоди у межах кластера на приклад/ европейських краш, П/вн/чно! Америки та Далекого Сходу. Визначено нац/ональн/ особливост/розвитку кластер/в у межах рег/ону кран. Поширено бачення сутност/ програм / концепц/й розвитку кластер/в. Узагальнено галузеву спрямован/сть, /нноващйн/ пр/оритети та загальн/ св/тов/ тенденцИ кластеризации Пор/вняно свтовий досв/д /з /снуючою практикою Украни. Розкрито проблеми та пр/оритетн/ напрями, що мають п/длягати перегляду з урахуванням передового св/тового досв/ду. Запропоновано напрями вдосконалення п/дтримки розвитку процеав кластероутворення в умовах украшсько! економ/ки. Ключов'! слова: св/това практика, рег/ональн/ кластери, програми розвитку, анал/з закордонного досв/ду, кластероутворення, синергетичний ефект.
Рис.: 2. Табл.: 1. Ббл.: 13.
Сшбська Катерина Олександрiвна - асп/рант, Черкаський державний технолог/чний ун/верситет (бул. Шевченка, 460, Черкаси, 18006, Украна) E-mail: Skibska@dopomoga.org.ua
УДК 332.14
Скибская К. А. Мировой опыт поддержки развития процессов кластерообразования
Целью статьи является исследование мирового опыта поддержки развития процессов кластерообразования для дальнейшего его внедрения в практику регионального управления Украины. Обоснована актуальность вопросов поддержки кластерных инициатив. Исследован мировой опыт поддержки развития процессов кластерообразования. Раскрыта практика взаимодействия в рамках кластера на примере европейских стран, Северной Америки и стран Дальнего Востока. Определены национальные особенности развития кластеров в пределах региона. Расширено видение сущности программ и концепций развития кластеров. Обобщена отраслевая направленность, инновационные приоритеты и общемировые тенденции кластеризации. Проведено сравнение мирового опыта с существующей практикой Украины. Освещены проблемы и приоритетные направления, подлежащие пересмотру с учётом передового мирового опыта. Предложены направления совершенствования поддержки развития процессов кластерообразования в условиях украинской экономики. Ключевые слова: мировая практика, региональные кластеры, программы развития, анализ зарубежного опыта, кластерообразование, синергетический эффект. Рис.: 2. Табл.: 1. Библ.: 13.
Скибская Катерина Александровна - аспирантка, Черкасский государственный технологический университет (бул. Шевченко, 460, Черкассы, 18006, Украина) E-mail: Skibska@dopomoga.org.ua
UDC 332.14
Skibska K. O. World Experience of Supporting the Development of Clustering Processes
The article is aimed to study the world experience of supporting the development of clustering for its further implementation into practice of the regional governance in Ukraine. The expediency of the issues considering the support of cluster initiatives has been substantiated. World experience of supporting the development of clustering processes was studied. Practice of interaction within the cluster is disclosed by example of European countries, as well as North America and the Far East countries. The national characteristics of cluster development in frame of region are determined. The vision of substance of programs and conceptions of the clusters' development has been expanded. Industry orientation, innovation priorities and global trends of clustering were generalized. A comparison of the world experience with the existing practice in Ukraine was carried out. Issues and priorities were highlighted, which must be reviewed taking into account the advanced world experience. Areas for improvement of supporting the development of clustering processes in the Ukrainian economy have been suggested.
Key words: world experience, regional clusters, development programs, analysis of foreign experience, clustering, synergistic effect. Pic.: 2. Tabl.: 1. Bibl.: 13.
Skibska Kateryna O. - Postgraduate Student, Cherkasy State Technological University (bul. Shevchenka, 460, Cherkasy, 18006, Ukraine) E-mail: Skibska@dopomoga.org.ua
Стадий економiчний розвиток регюнальних ринюв залежить в1д ефективно! побудови господарських зв'язюв, рiвня економiчноí залежност п1дприем-ницького сектора, його адаптивност до кон'юнктурних змш, шновацшно! та швестицшно! спрямованост! Практика господарювання розвинутих краш свцчить, що застосування новини пiдходiв у системi менеджменту призводить до позитивних ефектш i поширюе можли-вост формування нов^ни шфраструктурних утворень. За таких умов стае актуальним i перспективним поши-рення меж бiзнес-середовища, що передбачае кооперацию та штеграцш окремих суб'екйв господарювання.
Свггова практика управлшня свцчить, що поед-нання зусиль виробничих шдприемств, влади, науки, представниюв ринково'1 шфраструктури стимулюе !х штеграцш та сприяе розвитку кластерних шщатив, що,
у свою чергу, активiзуе створення локальних мобкь-них систем, прискорюе процеси обмшу технолопчними нововведеннями, максимально забезпечуе зайняткть, приводить до зростання внутршнього валового продукту тощо. Вплив цих процейв насткьки великий i значущий, що в межах теори та практики менеджменту сл1д акцентувати увагу на особливостях формування новптаого бiзнес-ресурсу. Продуктивна сила бiзнесу та науки стае самостшним чинником виробництва, управ-лшським ресурсом i джерелом формування соцюкуль-турних зв'язюв [11].
Розвиток кластерiв у закордонних крашах в1д-бувався поступово, з урахуванням нацюнальних i регюнальних особливостей, характерних рис бiзнесу та стандарта оргашзацн сощального i культурного серед-овища. Цкьовою спрямовашстю програм кластеризацн
е шдвищення конкурентоспроможносп регюшв, гармо-шзацш та консол1дац1я ключових економ1чних штересш у межах окремих галузей, ринкових асоц1ац1й, техноло-г1й та управлшських д1й.
Для сучасно! Укра!ни процеси кластероутворення е довол1 новим явищем 1 потребують глибинних досл1-джень та формування на цш основ1 сприятливого шд-Грунтя у вигляд1 наукових розробок. Глобальн1 ринков1 перетворення, що в1дбуваються, вимагають перегляду державно! цкьово! пол1тики, потенц1йних 1нновац1йних можливостей окремих територш 1 галузей з урахуван-ням св1тового досв1ду кластеризации В1дсутн1сть прак-тичних навичок у систем1 рег1онального управл1ння, фрагментарна розробленють теоретичних 1 методичних аспект1в призводить до в1дставання у цих напрямах [2; 11]. Кра!ни, як1 роблять успки в розвитку процейв кла-строутворення, мають значн1 переваги та великий по-тенц1ал на свггових ринках. Однак в УкраМ цей ресурс лише починае поглиблювати потенцшт можливост1 та набувати визнання.
Анал1з науково! л1тератури, присвячено! досл1джен-ню питань особливостей розвитку процесш кластеризаци, показав, що таким питанням як у теоретичному пла-ш, так 1 у прикладних аспектах придкяеться певна увага. Однак низка з них залишаеться не до кшця досл1дженою. У зв'язку з цим виникае необх1дшсть теоретичного об-Грунтування та розробки практичних рекомендаций щодо посл1довност1 досл1джень напрямш розвитку 1 функцюну-вання св1тового б1знес-середовища в рамках державних 1 регюнальних програм кластеризацп економки.
Теоретичн1 та практичш проблеми, пов'язан1 з дЬ-яльн1стю кластерних систем п1дприемств, знайшли свое в1дображення в працях економштш, серед яких М. Портер, М. Енрайт, С. Рей, Р. Стаут, Г. Кемпбел, С. Рос1, Н. Томас, М. Фр1дман, Ч. Френк, Й. Шумпетер та ш. [1; 12; 13]. Значну увагу прид1яли сучасн1 в1тчизнян1 вчен1 Л. Батченко, Л. Гришв, М. Гудзь, А. Гуренко, В. Захарчен-ко, С. Соколенко, О. Фшагша [1; 2; 10; 11]. Однак багато теоретичних 1 методичних питань розвитку кластер1в у реальному сектор1 економки залишаються фрагментарно вивченими, а низка положень носить дискусшний характер. Актуальнють 1 недостатня розроблен1сть цих проблем послужили шдставою для проведення пор1в-няльного досл1дження умов розвитку процейв кластероутворення у св1товш практиц1.
Набуття актуальност1 питань, що передбачають досл1дження та розкриття закордонно! теорп та практики формування кластерних шщатив у систем1 реп-онального управл1ння, обумовлюе мету статт1, якою е досл1дження св1тового досв1ду п1дтримки розвитку процейв кластероутворення та надання рекомендацш щодо застосування передових технолог1й у практиц1 регюнального управл1ння Укра!ни.
На початку 90-х рр. ХХ ст. у закордоннш практищ господарювання спостер1гаеться перегляд засад промислово! пол1тики, що принципово пере-глядали 1снуючу модель державного та регюнального управл1ння. Нов1 п1дходи передбачали зростання рол1 м1сцевих орган1в влади у формуванш стратег1й терито-р1ального розвитку з одночасною ор1ентац1ю на яюсть
локальних конкурентних переваг 1 регюнальних вироб-ничих систем [1; 11; 12].
Основою розроблених програм регюнального розвитку стають кластеры шщативи, що розглядаються як об'ект промислово! полижи нового типу та мають на мет1 п1двищення конкурентоспроможност1 кра!ни або окремо! територ!!. Економ1чний розвиток закордонних кра!н почав носити загальш риси й мати законом1рност1, що, у першу чергу, простежуються в поширенш взаемо-дГ! м1ж малими, середн1ми та великими шдприемствами. Групування невеликих п1дприемств навколо л1дируючих в1дбуваеться на засадах виробничих, науково-техшчних 1 комерц1йних зв'язк1в у межах географ1чно обмежених територ1й. Так1 об'еднання призвели до актив1зацГ! та поширення процейв кластероутворення [13].
Вагомий поштовх у процеси кластероутворення
зд1йснила розроблена кластерна концепц1я, що
Грунтувалася на докладних досл1дженнях аме-риканського вченого М. Портера [12]. Результати до-сл1дження отримали подальший розвиток у програмах регюнального розвитку европейських та аз1атських кра-!н, що сфокусували увагу на взаемодИ корпоративних структур, швестицшних, посередницьких, наукових, на-вчальних, сусп1льних орган1зац1й рег1ону. Орган1зова-ний европейський досл1дний прост1р прийняв програ-му розвитку рег1ональних 1нновац1йних систем, у якш визначалась обов'язков1сть формування нацюнальних програм кластеризацИ в кра!нах бвропейського Союзу
[10]. Основною метою платформи регюнально! 1ннова-ц1йно! стратег!! стало формування системи загальних принцишв реал1зацГ! 1нновац1йно! пол1тики 6С на мезо-р1вн1 з урахуванням специф1чних рис 1 тренд1в розвитку окремих територш. Ця програма охопила всю територш 6С. Реал1зац1я регюнальних шновацшних стратег1й передбачае 1мплементац1ю цих заход1в, впровадження 1нновац1йних мереж, мережу трансферу технологш та 1нш1 паралельш програми [9, с. 12].
Основоположними аспектами реал1зацГ! консол1-дованого потенщалу рег1он1в стае територ1я з Г! шд-Грунтям для розвитку взаемовищно! сп1впрац1 та роз-в'язання сощально-економ1чних проблем. Чисельн1 закордонн1 кра!ни оцшили вагом1сть кластер1в з точки зору ушкальност1 побудови внутр1шнього середовища, шфраструктури, взаемозв'язк1в р1вн1в макросистеми, що призводять до синергетичного ефекту (рис. 1).
У практищ багатьох кра!н вже накопичеш власн1 специф1чн1 шдходи впровадження та адаптацИ кластероутворення. У державах 1з розвинутою економ1кою ц1 процеси в1дбуваються б1льш повкьно. Держави з пе-рех1дною економжою найчаст1ше зустр1чаються з проблемами взаемоди та актив1зац1! кооперац1йних зв'язюв
[11]. Практика п1дтримки процейв кластероутворення св1дчить, що так1 заходи привносять значний позитив-ний ефект у розвиток регюнально! економжи. Тому ко-операц1йн1 та 1нтеграц1йн1 п1дходи можуть стати базо-вою основою для вдосконалення системи рег1онального менеджменту в УкраМ. Однак це можливо за умов по-глиблення знань та бачення нацюнальних особливостей територш, стану програм шновацшного розвитку у роз-винутих кра!нах св1ту [3; 4; 9] (рис. 1).
Рис. 1. Принципова структурно-функцюнальна схема взаемоди учасникiв кластера в розвинутих кражах
Найбкьш привабливим е досв1д шдтримки проце-с1в кластероутворення розвинутих европейських кра!н, П1вн1чно! Америки та Далекого Сходу, що пояснюеться зростанням показниюв розвитку шновацшних зв'язк1в, зм1цненням конкурентоспроможност1 територ1й. Фо-кусуючи увагу на проблемах впровадження нових тех-нологш, зниження витрат 1 п1двищення ефективност1 господарсько! д1яльност1, зм1цненн1 конкурентоспро-можност галуз1 або рег1ону, розв'язуеться комплекс за-вдань, що приводить до отримання ефекту синергГ! та ушфжаци п1дход1в лог1стики, 1нжин1рингу, шформацш-них технолог1й, кадрового менеджменту та ш. [9; 10; 11]. Так1 процеси е загальноприйнятими в розвинутих кра-!нах 1 передбачають пост1йне стимулювання економ1ч-ного розвитку, зниження ризиюв невизначеност1 швес-тиц1йних проект1в, спрощення доступу до технологш, поширення сумкних проект1в НДДКР.
Разом 1з тим нацюнальш, територ1альн1 та куль-турш особливост1 вносили специф1чн1 риси у процес взаемоди та формування потреб подальшо! п1дтримки процейв кластероутворення. Виб1р стратег1чних на-прямк1в у кожнш кра!н1 був особливим 1 залежав в1д територ1ально! орган1зацГ! б1знесу та обраного вектора регюнального управл1ння.
Стисло визначимо специфжу та надамо характеристики нацюнальним процесам кластероутворення з
позици поширено! 1нформацГ! та визнаного позитивного досв1ду, а також можливих 1нтерес1в у питаннях адап-тацГ! досв1ду в Укра!н1.
Досв1д Дани показуе, що в цш кра!н1 отримала розвиток м1жф1рмова сшвпраця. Зг1дно з прийнятою програмою надаються гранди на реал1зацш програми шщ1ативно! кооперацГ! (бюджетування, досл1дження, навчання та подготовка фах1вц1в, орган1зац1йна п1дтрим-ка мережевих структур) [2]. Масштабн1сть досл1джень та сп1впрац1 дозволяе отримати значну ккьюсть пропо-зиц1й в1д сформованих робочих груп представниками яких е чисельш м1н1стерства, анал1тики, приватн1 ф1рми, орган1зацГ!, 1нститути.
Розвитку нiмецьких територш посприяв феде-ральний устр1й - земл1 мають значну самост1йн1сть 1 здшснюють власн1 програми розвитку кластер1в. Мета !х створення - шдвищення конкурентоспроможност1 та розвитку автомоб1льно! промисловосп. До складу кластер1в ув1йшли компани з виробництва автомоб1л1в 1 комплектуючих, серв1с-центри, досл1дн1 1нститути та р1зш об'еднання [4; 9]. Пров1дну роль у цих процесах в1д1грали мал1 та середн1 п1дприемства з невеликим штатом сшвроб1тниюв, що волод1ли високим р1внем квал1ф1кацГ!. Зв'язок 1з освиньою 1нфраструктурою за-безпечив проведення яюсних наукових досл1джень та створення кластер1в високих технолог1й.
Розвиток економжи Австрil пояснюеться поши-ренням транскордонних кластерiв. Ключовим фактором кластероутворення е политика зниження регуля-торних бар'ерiв в iнновацiйних програмах, поглиблення спещалшаци кластерiв i формування центрiв конкурен-тоспроможностi, пiдтримка зв'язюв мiж дослiдними институтами та промисловим сектором. Мета програми -збiр шформацп, 'й обробка, вироблення рекомендацiй, заснованих на технологiчних вимiрах, визначення впли-ву кластерiв на нацюнальну систему iнновацiй [9; 11].
Досвц Фшлянди показуе, що активiзацiя процесiв кластероутворення вiдбулася пiсля шщшвання програми комплексного дослiдженняструктури, тенденцшта перспектив розвитку кластерiв [11]. У рамках проекту Мшстерства торгiвлi та промисловост розроблено i затверджено Нацюнальну промислову стратегш, що по-сприяло переходу вiд макроекономiчного регулювання промислово'1 та технолопчно! до конкурентно'' полижи. Створення виробництв i досл1дних центрiв великими транснацiональними корпорацшми передбачало набли-ження до споживачiв та орiентацiю на використання пе-реваг квалiфiкованоl робочо'1 сили та можливостей шно-вацшно! системи.
В 1тали розвиток регюнальних кластерiв пов'я-заний з об'еднанням iндустрiальних районiв. Це стабкь-но забезпечуе високу прибутковiсть i продуктивнiсть, нiж на аналогiчних шдприемствах, що не належать до таких територш, а також збкьшуе ккьюсть робочих мiсць у сферi виробництва. Державш органи управлiння змiнили конкурентну концепцiю та стали нацiленi на до-помогу i забезпечення експортних знижок, гарантiйного покриття, пiдтримку, залучення iнвесторiв, консалтинг, створення шформацшно! системи, що забезпечуе доступ до вйе'1 шформацн нацiонального та регюнального рiвня [2; 4].
Тривалий час Франщя мала сильний вплив цен-тралiзованого державного управлiння. Розвиток процейв кластероутворення вiдбувся пiсля прийняття програми про устрш i розвиток територш та створення оргашзацн з управлшня розвитком те-риторiй та фонду '1х облаштування. Пiсля об'еднання в систему виробничих кластерiв шдприемства утворили мережеву систему в традицшних промислових секторах i нов^ни галузях, що дозволяе впроваджувати нововве-дення в автоматизацн, комбiнуваннi, пакуваннi, шдго-товцi кадрiв [11].
Досвiд Велико! Британи свiдчить, що завдяки розвитку регюнально! штеграцн вiдбулося поширення кластерних iнiцiатив. Вагомим кроком уряду стало за-мовлення на виявлення та картографш вск регюналь-них кластерiв у краМ. Новiтнi прiоритети промислово'1 полiтики сформулювали «Прогнозну технологiчну про-граму», що посприяла розвитку нових видiв дiяльностi та форм взаемодн [4; 9].
У США економiчний розвиток регiонiв залежить вiд взаемопов'язаних факторiв, серед яких територЬ-альне розташування i висококвалiфiкований персонал. Прийнята програма формування й змщнення регюнальних шновацшних кластерiв на нацюнальному рiвнi
посприяли створенню мережевих структур, щоздшсню-ють спкьне навчання, проведення маркетингу, заку-пiвлю, виробництво, створення економiчних структур i фондiв. Створеш комюн з iнiцiювання формування кластерiв розподкяють частку учасникiв кластерiв i допомагають '1м у проблемних питаннях. Аналиичну роботу проводять науковi центри та ушверситети. По-чатковий каттал вид1ляеться штатом, потiм залуча-ються кошти приватних компанiй [11]. Досвц Америки показуе, що найб1льш динамiчно розвиваються регiони, якi пiдтримують промисловi або iнновацiйнi кластери. Це створюе шдгрунтя для взаемодй в технолопчному ланцюгу промислових компанiй, дослiдних центрiв, на-укових установ, що шдтримуються органами державного управлiння, профспкками на базi територiальноl концентрацй спецiалiзованих постачальникiв.
Досвiд Канади в питаннях шдтримки кластерного розвитку характеризуеться наявнютю розвинено'1 струк-тури промисловостi, и високою iнновацiйною складо-вою. За умов федерально'1, регiональноl та мунщипаль-но'1 пiдтримки реалiзуеться iнновацiйна стратепя, що передбачае сприяння поширенню кластерних шщатив [9; 11]. Залучаючи передовi напрацювання в галузi дослi-джень, технологш та iнновацiй, вiдбуваеться взаемодш мiж урядом, академ1ями, приватним сектором, що сут-тево пiдвищуе загальний iнновацiйний потенцiал, квалi-фiкацiю та рiвень знань учасникiв кластера.
Досвц Японil заснований на створеннi системи субшдрядних i субконтрактних зв'язкiв мiж низкою великих, мережею середни i малих пiдпри-9понськi кластери складаються з одного вцнос-но великого головного шдприемства, що користуеться послугами субшдрядних фiрм, розташованих у геогра-фiчнiй близькостi. Розвиток, шдтримка та органiзацiя кластерiв здiйснюеться центральним i мiсцевим урядом. Держава шдтримуе створення особливих економiчних зон, спрощуе i полегшуе оподаткування, але стимулю-ються т1льки ефективнi кластери [4; 9].
Кра'ши Вишеградсько! групи переорiентували державну полiтику в бiк европейського ринку. Угорщи-на прийняла програму шдустр1алшаци регiонiв, що по-ширила джерела фiнансування за рахунок надходження коштiв пiдприемцiв, мiсцевих орган1в влади, децентра-лiзованих ресурсiв, державних фондiв. Прiоритетами програм стали: розвиток трудового потенщалу, удоско-налення освiти; впровадження технологiчних новацiй; розвиток регiону та полтшення стандартiв життя. Це посприяло розвитку промислових паркiв i стало основою для формування кластерiв. Досвц Польщi та Чехil св1дчить, що процес впровадження програм кластерного розвитку вцбуваеться повiльнiше. Б1льш активно цей процес вцбуваеться у Словени, яка розробила та прийняла Програму нацiонального розвитку кластерiв, що включае три етапи: iдентифiкацiя потенцшних кластерiв; розвиток кластерно'1 полiтики; реалiзацiя програми [11].
Специфiчнi ознаки нацюнальних моделей клас-теризацй економiки переважно роздкилися на такi: европейськi кра'1ни, Вишеградська четвiрка, Далекий Схiд та Океанш, Пiвнiчна Америка, кра'1ни пострадян-
ського простору, краши з трансформацшною економЬ-кою. Кожна модель мае cboï особливостi та прiоритети, але для украшських умов переважно яскравим та акту-
альним стае досвiд розвинутих краш, таких як Данiя, Австрш, Велика Британiя, Нiмеччина, Iталiя, Францш, США (табл. 1).
Таблиця 1
Загальна характеристика досвшу краж, що обрали нацюнальну модель кластеризацп економiки [1; 2; 4; 9; 11]
КраТна / Напрями пщтримки Види кластерiв та галузi, що були залучен у про-цес кластеризацй' Органи управлiння та установи, що сприяли розвитку кластерiв
1 2 3
Розвинутi европейськ.i краши
Данiя Програма розвитку перспективних мере-жевих структур Сiльськогосподарська, текстильна, мебельна, фар-мацевтична галузк Кластери, що задiянi у виробництвi офiсного облад-нання, зак^в захисту навколишнього середовища, електромедичноТ апаратури Мiнiстерство бiзнесу i промисловосп. Мiнiстерство дослiджень. Мiнiстерство освiти. Мастерство працi. Агентство розвитку торгiвлi та промисловосп. Мiнiстерство фiнансiв. Мiнiстерство TC^^i та промисловостi. lнiцiйований федераль-ний уряд. 1нститут економiчних дослiджень i кооперацп. Дослiднi центри
Авс^я Програма зниження регуляторних бар'eрiв в шновацшних програмах кластеризацй' Кластери промисловь технологiчнi, освiтнi, експортнь змiшанi, сфери послуг. Транскордоннi кластери (Ымеччина, lталiя, Швейцарiя, Угорщина, Франтя, Великобританiя)
Велика Бриташя «Прогнозна технологiчна програма» Кластери, що задiянi у програмному забезпеченнь виробництвi електронiки, продук^в харчування та напо'1'в, одягу та текстилю; хiмiчному та текстильному, автомобтьному виробництвi, дiловi послуги
Нiмеччина Програма розвитку кланов Автомобтьна галузь. Кластери високих технологiй
lталiя Програма об'еднання iндустрiальних районiв Стьськогосподарська галузь. Споживче виробництво
Францiя Програма про устрш i розвиток територiй Традицiйнi: машинобудiвна, текстильна, дерево-обробна галузь. Новпж мультiмедiа, мiкроелектронiки, бiотехнологiй. Виробничi кластери
Фiнляндiя Нацiональна промислова стратегiя Кластери iнформацiйнi та телекомушкацшний, лiсовий, охорони здоров'я, транспортний, хiмiчний, будiвельний, продовольчий, бiзнес-послуг
Розвинутi краши ВишеградськоУ четв'рки
Угорщина Програма iндустрiалiзацiï регiонiв Промисловi кластери. Кластери транспортний, будiвничий, електронно-оптичний, меблевий, текстильний, туристичний, фармацевтичний, виробництво побутового облад-нання Державнi органи управлшня. Мiсцевi ради. Агентства сприяння малому та середньому бiзнесу. Консультативна рада роз-витку регiонiв
Польща Програма кластерного розвитку
Словаччина Програма нацюнального розвитку
Чехiя Програма кластерного розвитку
Розвинутi краши Далекого Сходу та ОкеанП
Япоыя Програма сталого розвитку та стимулю-вання промислових кланов Промисловi кластери. Змшаш галузi - розробка та виробництво великих Ытегральних систем, нанотехнологп, робототехнка Державы та регюнальш органи управлiння. АдмУстративы гру-пи з координацiйних дошджень. Центри кооперацiйних дослiджень при нацю-нальних унiверситетах
Розвинут'1 краши Швшчно'^ Америки
Канада Кластерна стратепя. Нацюнальна iнновацiйна полiтика
<С
О ^
LU
С
=П _Q
<с =п о
<
s
Ш
Зактчення табл. 2
1 2 3
Кластер бютехнолопчний, iнформацiйно- Федеральна влада.
телекомун1кац1йний, високих технологш, Регюнальш структури
мультимедiйний, виноробний, харчово! управлшня. Мунщипальш
промисловост! органи влади. Органи
США Нацюнальна програма розвитку шновацшних кластерiв 1нновацшы кластери, що беруть участь у глобальнш конкуренцГ! м1сцевого самоврядуван-ня. Нацюнальна дослщна рада. Федеральне агентство з науково-дослщного розвитку. Агентства регюнального розвитку (управляю^ компанГ! при урядi провiнцiй). Комiсiя з ш^ювання формування кластерiв. Науковi центри та ушверситети
Наведена характеристика досв1ду кра!н, що обрали нац1ональну модель кластеризацГ! економки, св1дчить, що у цей процес залучаеться широке коло учасникш, серед яких державш та рег1ональн1 органи влади, досл1дш й консультативн1 установи, ф1нансов1 структури, швести-цшн фонди, 1ндив1дуальн1 винах1дники, 1нновац1йн1 фон-ди, рекрутингов1 агенци, суспкьн орган1зацГ!, виробнич1 п1дприемства та ш. Суттеву роль у процесах розвитку кластероутворення набули апробован1 шструменти п1д-тримки, що м1стять у соб! пряме ф1нансування (субсидГ!, позики), надання позик, у тому числ1 без виплати в1дсот-юв, цкьов1 дотацГ! на науково-досл1дн1 розробки, ство-рення фонд1в впровадження шновацш, зниження або в1д-строчка державних мит для шдив1дуальних винах1дник1в, безкоштовне ведення дководства та патентне пов1ряння за заявками шдив1дуальних винах1дник!в.
Сприятлив1 умови розвитку процейв кластероутворення сформували специф1чну форму взаемо-дГ! кластерних 1н1ц1атив. В1дм1ною особлив1стю кластера стае активна взаемод1я за умов поширення шституцшного наповнення, близька концентрац1я в1д потенц1алу, спец1ал1зац1я у визначен1й галуз1, наукове за-безпечення, наявн1сть умов для кооперацГ! приватного б1знесу та оргашв влади, достатня ккьюсть учасниюв та !х сп1вроб1тництво в умовах конкуренц!!.
Як визначення можливостей 1 формування клю-чових 1нтерес1в у масштаб! нацюнально! економ1ки сл1д видкити й систематизувати найбкьш масштабн1 напря-ми 1нновац1йно! складово!, що вже апробоваш низкою кра!н та отримали визнання. Анал1з закордонного до-св1ду п1дтримки процейв розвитку кластероутворення дозволив зробити висновок, що позитивш тенденц!! мають м1сце в раз1 застосування посл1довно! програми д1й, що спрямоваш на досл1дження, анал1з рег1ону або галуз! залучення широкого кола спещалктш, що визна-чать перспективи та ризики, надання пропозицш щодо впровадження програм кластерного розвитку (рис. 2).
Прийнята система посл1довних д1й та заход1в на-дала закордонним кра!нам можлив1сть прискорити про-цеси шновацшного розвитку та отримати низку пози-тивних зрушень:
+ по-перше, досягнути високого р1вню розвитку 1 взаемозв'язку м1ж пов'язаними 1нститутами, галузями, що поновило ринков1 в1дносини та посприяло побудов1 ефективно! конкуренц!!; + по-друге, за умов актив!защ! державно! поль тики сформувати нац1ональн1 1нновац1йн1 сис-теми, що сприяють залученню квал1фжованих кадр1в;
+ по-трете, наростити ефектившсть виробниц-тва продукц!! з високою доданою вартктю, отримання активних шновацш секторах, що в1дчували нестачу природних ресурйв; ^ по-четверте, забезпечити перспективы ринков! н1ш1 та швестицшш проекти, що п1дкр1п-люються шдприемницькими розрахунками та ефективною промисловою пол!тикою.
Такий досв1д став суттевим прикладом для еко-ном!чно! системи Укра!ни, оск!льки в нин1шн1й час вже простежуеться певний прогрес. З 1998 р. реал!зуеться програма «Подкля Перший», у рамках яко! створено регюнальш кластери: швейн1, с!льськогосподарськ1 та пе-реробн1 п1дприемства, буд!вельн! компан!!. Значним по-штовхом для активного функцюнування кластер1в у рег1онах стало прийняття низки нормативних документ1в у систем! державного управлшня. Починаючи з 2003 р., в1дбулися по-зитивн1 зрушення, що простежуються у прийнятт! в1дпо-в1дних Постанов Каб!нету М!н!стр!в Укра!ни, як1 визнача-ють доц!льн1сть та перспективи впровадження кластерно! концепц!!, таких як: «Про схвалення Державно! програми розвитку промисловосй 2003 - 2011 рр.», що передбачала розробку та впровадження модел1 кластерно! орган!зац!! промисловосй в межах територ1ального устрою [5]; «Про затвердження Державно! стратег!! регюнального розвитку на пер1од до 2015 р.», що акцентуе увагу на створення науково-виробничих кластер1в [6]; «Про затвердження державно! цкьово! економ1чно! програми створення в Укра!н1 шновацшно! !нфраструктури на 2009 - 2013 рр.», що передбачала створення за участю мкцевих оргашв ви-конавчо! влади !нновац!йно-технолог1чних кластер!в [7]; Проект розпорядження Кабшету М1н!стр1в Укра!ни «Про схвалення концепц!! кластеризац!! економ1ки Укра!ни» (лист в1д 05.02.2009 р.), що передбачав створення класте-р1в у наукоемних ! високотехнолог1чних галузях [8].
Рис. 2. Узагальнена послдовнкть заходiв, що спрямованi на поширення процесiв розвитку кластероутворення
<С
О ^
ш <
=п
_а <
=п о
<
2 ш
Разом iз тим, тд акцентувати увагу на тому, що наявш регуляторнi заходи в умовах нацюнально! еконо-мiки ще не набули досконалого та системного характеру. Залишаються невизначеними критери центифжаци кластерiв, принципи '1х створення, прюритетш сфери застосування пiдходiв розвитку територш. Тому в укра-шсьюй практицi процеси пiдтримки кластероутворення мають враховувати вже апробований досвц закордон-них кра'1н i розширювати таю управлшсью напрями: + iнституалiзацiя вцносин мiж учасниками клас-терних шщатив, що структуруе партнерськi вiдносини та удосконалить взаемозв'язок мiж ними;
+ поглиблення коопераци на рiвнi «бiзнес - га-лузь - наука», що забезпечить зниження тран-сакцшних витрат i приведе до зростання еконо-мiчноl ефективност галузi або регiону; + прийняття моделi використання регюналь-них ресурйв у системi кластерних вiдносин i взаемозв'язкiв, що оптимiзуе використання ви-робничих, технологiчних, кадрових i матерiаль-них ресурсiв; + контроль держави у питаннях використання наукових розробок та !х результатiв, що дозволить отримати ефект синерги та ушфжаци пiдходiв у рiзноманiтних сферах (лопстика, iн-жинiринг, iнформацiйнi технологш, кадровий менеджмент та iн.); + пiдтримка i стимулювання iнформацiйноl дi-яльностi, iнформацiйних ринкiв, що посприяе отриманню нового рiвня iнформацiйноl еконо-мiки та поширить можливiсть передачi трансферу технологiй; ^ вивчення та адаптацш досвiду пiдтримки клас-терiв у сферi послуг (шформацшна, рекрутин-
гова, консалтингова дiяльнiсть), що збкьшить можливостi створення нових форм господарю-вання й удосконалить шфраструктурне напо-внення регiону.
ВИСНОВКИ
Дослцження свiтового досвiду пiдтримки розвитку процейв кластероутворення дозволило виокремити найбкьш значущi сторони, що тривалий час застосову-ються у системi державного та регюнального управлiн-ня. Шдбиваючи пiдсумки, слiд узагальнити, що, незва-жаючи на нацiональнi, культурнi та територiальнi осо-бливостi, у свиовш практицi простежуеться загальна система шдтримуючих i стимулюючих дiй. Переважно до таких дш належать: систематичне дослцження особ-ливостей функцiонування кластерiв, змш ринкових тен-денцiй; прийняття управлшських рiшень у бiк сучасних вимог ринку; формування положень кластерного аналь зу та створення на '1х основi стратегiчних рекомендацiй щодо полшшення бiзнес-клiмату в структурi кластерних шщатив; поширення горизонтальних i вертикаль-них зв'язкiв, сприяння розвитку сшвробп'ництва мiж мiсцевими та регiональними партнерами, приватними й державними структурами; залучення у процес клас-теризаци пiдприемств та установ шфраструктури, що надають торговi, юридичш, аудиторськi, рекрутинговi, маркетинговi, iнформацiйнi, освиш та науково-дослiднi послуги; формування та поширення единого шформа-цiйного простору шляхом взаемоди мiж головними ор-ганiзацiями та супутнiми учасниками; мошторинг i ви-явлення основних проблем розвитку кластерних шща-тив, диверсифжащя ключових пiдприемств кластера.
Накопичений досвц стае пiдrрунтям для вiтчизня-но'1 системи регiонального менеджменту. Удосконалення
вичизняно! поломки п1дтримки розвитку KAacTepiB набу-вае роль каталiзатора у зростанш успiшностi та шдвищен-ш конкурентоспроможносй регюшв. Поширення клас-терно! взаемоди здатне досягати максимального успку в pазi сумiщeння досл1дно1 кооперацп (м1ж компан1ями та унiвepситeтами та спрямована на розробку i впроваджен-ня сумкних наукоемних пpoeктiв) i технолопчно! кооперацп (мгж фipмами з метою полегшення та прискорення процесш виробництва, надання послуг). За умов синер-гетичного ефекту та штеграци формуеться ланцюжок масового усп1ху ведення бiзнeсу, п1двищуються галузeвi результати, зростають ринковг сегменти, стимулюеться попит i пропозицгя на вичизняш товари та послуги. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Гришв Л. В. Кластерний аналiз конкурентоспромож-HOCTi пiдпри£мств / Л. В. Гришв // Зб. наук. праць «Моделювання регюнальноТ економiки». - 1вано-Франювськ: Плай, 2006. - № 1 (7). - С. 3 - 15.
2. Гудзь М. В. Кластерний пщхщ до реалiзацiТ стратеги ефективного використання потен^алу курортно-рекреацiйних територш / М. В. Гудзь // Прометей. Регюнальн. зб. наук. праць з економки. - 2010. - Вип. 1 (31). - С. 246 - 250.
3. Гуренко А. В. Роль та мкце ринковоТ шфраструктури у формуванш кланов / А. В. Гуренко // Зб. наук. праць Схщно-украТнського нац. ун-ту iM. Володимира Даля «Часопис еконо-мiчних реформ». - Луганськ, 2013. - С. 52 - 58.
4. Захарченко В. И. Кластерная форма территориально-производственной организации / В. И. Захарченко, В. Н. Осипов. - Ч. 2. Повышение региональной конкурентоспособности на основе кластерного похода. - Одеса : Фаворит, 2010. - 236 с.
5. Постанова Кабшету МУсрв УкраТни «Про схвалення ДержавноТ програми розвитку промисловост 2003 - 2011 рр.» № 1174 вщ 28.07.2003 р. [Електроний ресурс]. - Режим доступу : http: // zakon.rada.gov.ua
6. Постанова Кабшету МУс^в УкраТни «Про затвер-дження ДержавноТ стратеги регюнального розвитку на перюд до 2015 р.» № 1001 вщ 21.07.2006 р. [Електроний ресурс]. - Режим доступу : http:/ zakon.rada.gov.ua
7. Постанова Кабшету МУс^в УкраТни «Про затвер-дження державноТ цшьовоТ економiчноТ програми створення в Укра'У шновацшноТ шфраструктури на 2009 - 2013 рр.» № 447 вщ 14.05.2008 р. [Електроний ресурс]. - Режим доступу : http:// zakon.rada.gov.ua
8. Проект розпорядження Кабшету МУс^в УкраТни «Про схвалення Концепци кластеризаци економки УкраТни» [Електроний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua
9. Руднева П. С. Опыт создания структурных кластеров в развитых странах / П.С. Руднева // Экономика региона. - 2007. -№ 18. - Ч. 2 [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http:// journal.vlsu.ru
10. Соколенко С. И. Производственные системы глобализации. Сети. Альянсы. Партнерство. Кластеры: украинский контекст / С. И. Соколенко. - К. : Логос, 2002. - 357 с.
11. Фшапна О. В. Кластери в сиоем^ стратеги i тактики розвитку регюну: монографiя / О. В. Фшагша, Л. В. Батченко, А. В. Гуренко та ш. - Донецьк : «В1К», 2013. - 287 с.
12. Porter M. Clasters and new economics of competition / M. Porter // Havard Bussiness Review. - 1998. - Nov. Dec. -P. 77 - 90.
13. Enright M. The Geographical Scope of Competitive Advantage / M. Enright // Stuck in the region? Changing Scales for region Identity / Ed. by E. Dirven, J. Grocnewegen van Hoof. - Utrecht, 1993. - P. 87 - 102.
Науковий кер1вник - Фшапна О. В., доктор економтних наук, професор, завщувачка кафедри економiчноТ теорп та бангавськоТ справи Черкаського державного технолопчного ушверситету
REFERENCES
Enright, M. "The Geographical Scope of Competitive Advantage". In Stuck in the region? Changing Scales for region Identity, 87102. Utrecht, 1993.
Finahina, O. V. et al. Klastery vsystemi stratehii i taktyky roz-vytku rehionu [Clusters in the system of strategy and tactics development]. Donetsk: VIK, 2013.
Gudz, M. V. "Klasternyi pidkhid do realizatsii stratehii efek-tyvnoho vykorystannia potentsialu kurortno-rekreatsiinykh teryto-rii" [The cluster approach to implement the strategy effectively use the potential of the resort and recreational areas]. Prometei, no. 1 (31) (2010): 246-250.
Hurenko, A. V. "Rol ta mistse rynkovoi infrastruktury u for-muvanni klasteriv" [The role and place of market infrastructure in the formation of clusters]. Chasopys ekonomichnykh reform (2013): 52-58.
Hryniv, L. V."Klasternyi analiz konkurentospromozhnosti pid-pryiemstv" [Cluster analysis of the competitiveness of enterprises]. Modeliuvannia rehionalnoiekonomiky, no. 1 (7) (2006): 3-15. [Legal Act of Ukraine] (2006). http://zakon.rada.gov.ua [Legal Act of Ukraine] (2008). http://zakon.rada.gov.ua [Legal Act of Ukraine]. http://zakon.rada.gov.ua [Legal Act of Ukraine] (2003). http://zakon.rada.gov.ua Porter, M. "Clasters and new economics of competition". Havard Buiness Rev., November-December (1998): 77-90.
Rudneva, P. S. "Opyt sozdaniia strukturnykh klasterov v raz-vitykh stranakh" [The experience of creating structural clusters in developed countries]. http://journal.vlsu.ru
Sokolenko, S. I. Proizvodstvennye sistemy globalizatsii. Seti. Aliansy. Partnerstvo. Klastery: ukrainskiy kontekst [Production systems globalization. Network. Alliances. Partnership. Clusters: Ukrainian context]. Kyiv: Logos, 2002.
Zakharchenko, V. I., and Osipov, V. N. "Povyshenie regional-noy konkurentosposobnosti na osnove klasternogo podkhoda" [Increase regional competitiveness through the cluster approach]. In Klasternaia forma territorialno-proizvodstvennoy organizatsii. Odesa: Favorit, 2010.
<C
О ^
ш
<C =n
_Q
<c =n о
<
о
ш
