CC BY
8
ЕКОНОМ1КА ТА УПРАВЛ1ННЯ НАЦ1ОНАЛЬНИМ
ГОСПОДАРСТВОМ
УДК [330.332+330.341.1»71»(477]
УЗАГАЛЬИЕНИЯ УЯВЛЕНЬ ПРО ЕКОИОМ1НН1 КЛАСТЕРИ ЯК 1НСТРУМЕНТУ Р03БУД0ВИ 1ННОВАЦ1йНО1 1НФРАСТРУКТУРИ В УКРА1Н1
® 2015 БОИДАР-П1ДГУРСЬКА О. В.
УДК [330.332+330.341.1»71»(477)
Бондар-Пiдгурська О. В.
Узагальнення уявлень про eKOHOMi4Hi кластери як iHCTpyMeHTy розбудови iнновацiйноi' iнфраструктури в УкраТш
Метою cmammi е узагальнення уявлень про економнт кластери як нструмент розбудови ¡нновацшно! iнфраструктури в УкраМ. Наголошено, що умовою пiдвищення рiвня конкурентоспроможностi економки держави та забезпечення ii сталого со^ально^ентованого розвитку е роз-будова iнновацiйноi iнфраструктури. Дослiджено кластер як сои/альне поняття у мiжнароднiй економiчнiй системi та нструмент задоволення ЖВ1 со^уму, суспльства, держави. Запропонувати авторське тлумачення термЫу «кластер» як форми штеграишного об'еднання iнноваиiйноi iнфраструктури, в основу яко) покладено iдею (нацюнальну, регональну) та стратегю прискореного розвитку, що покликана задовольняти ЖВ1 со^уму, суспльства, держави ниншнього поколння з урахуванням майбутнього та виршувати найактуальнiшi завдання часу та простору з метою отримання конкурентнихперевагна iнноваиiйнихзасадахз оптимальною швидкстю. В результатiпроведеного системного анал'ву науково'1' iнформаиii виокремлено тлюзивн риси кластерного шдходу до формування iнноваиiйно-iнвестииiйноi нфраструктури, як поряд з активiзаиiею нноваишного розвитку посилюють дю со^ально^ентованого елемента iнноваиiйноi iнфраструктури економки та сприяють ii стшкот в пе-род иивiлiзаиiйного вибору держави, свтово! фiнансово-економiчноi, полтично)' та управлнськоiкриз.
Ключов'! слова: кластер, кластерний тдюд, промисловий кластер, iнноваиiйна iнфраструктура, iнтеграиiйнiмехатзми, ЖВ1 населення. Рис.: 1. Б'бл.: 25.
Бондар-^дгурська Оксана Васил'тна - кандидат економчних наук, доиент, кафедра бiзнес-адмiнiстрування та менеджменту зовнiшньоекономiч-ноiдiяльностi, Полтавський ушверситет економки i торгiвлi (вул. Коваля, 3, Полтава, 36014, Украна) Email: ksycha101@ yandex.ru
УДК [330.332+330.341.1»71»(477) Бондарь-Подгурская О. В. Обобщение представлений об экономических кластерах как инструменте развития инновационной инфраструктуры в Украине
Целью статьи является обобщение представлений об экономических кластерах как инструменте развития инноваиионной инфраструктуры в Украине. Отмечено, что условием повышения конкурентоспособности экономики государства и обеспечения его устойчивого соииально-ориентированного развития является развитие инноваии-онной инфраструктуры. Исследован кластер как соииальное понятие в международной экономической системе и инструмент удовлетворения ЖВИ соииума, общества, государства. Предложено авторское толкование термина «кластер» как формы интеграиионного объединения инноваиионной инфраструктуры, в основу которой положена идея (наииональная, региональная) и стратегия ускоренного развития, призванная удовлетворять ЖВИ соииума, общества, государства нынешнего поколения с учетом будущего, и решать актуальные задачи времени и пространства с иелью получения конкурентных преимуществ на инноваиионных началах с оптимальной скоростью. В результате проведенного системного анализа научной информаиии выделены инклюзивные черты кластерного подхода к формированию инноваиионно-инвестииионной инфраструктуры, которые наряду с активизаиией инноваиионного развития усиливают действие соииально-ориентированного элемента инноваиионной инфраструктуры экономики и способствуют ее устойчивости в период альтернативного выбора государства, мирового финансово-экономического, политического и управленческого кризисов. Ключевые слова: кластер, кластерный подход, промышленный кластер, инноваиионная инфраструктура, интеграиионные механизмы, ЖВИ населения. Рис.: 1. Библ.: 25.
Бондарь-Подгурская Оксана Васильевна - кандидат экономических наук, доиент, кафедра бизнес-администрирования и менеджмента внешнеэкономической деятельности, Полтавский университет экономики и торговли (ул. Коваля, 3, Полтава, 36014, Украина) Email: ksycha101@yandex.ru
UDC [330.332+330.341.1»71»(477) Bondar-Podhurskaya O. V. Generalization of Ideas of Economic Clusters as a Tool for Development of the Innovation Infrastructure in Ukraine
The article aims to generalize the ideas of economic clusters as a tool for development of the innovation infrastructure in Ukraine. The article stresses that a precondition for the growing competitiveness of the economy of the state and ensuring its sustainable socially oriented development is the development of the innovation infrastructure. The study researches cluster as a social notion in the international economic system and a tool for meeting the vital interests (VI) of the community, society, or the state. The author proposed her own interpretation of the term "cluster" as a form of integration of the innovation infrastructure grounded in the idea (national, regional) and strategy of accelerated growth aimed at satisfaction of the VI of the community, society, and the state of the current generation taking into account the future and solving relevant temporal and spatial tasks with a view to obtaining competitive advantages on the innovative basis at an optimum pace. The conducted systemic analysis of scientific information allowed singling out the inclusive characteristics of the cluster approach to formation of the innovation and investment infrastructure that enhance the effect of the socially oriented element of the innovation infrastructure of the economy alongside intensification of the innovative development and contribute to its stability during the period of the civilizational choice of the state, world financial and economic, political, and management crises.
Keywords: cluster, cluster approach, industrial cluster, innovation infrastructure, integration mechanisms, VI of the population Pic.: 1. Bibl.: 25.
Bondar-Podhurskaya Oksana V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Department of Business Administration and International Management, Poltava University of Economics and Trade (vul. Kovalya, 3, Poltava, 36014, Ukraine) Email: ksycha101@yandex.ru
Вступ. В nepioA альтернативного вибору Украши та впливу cbítoboi фiнансовоí кризи посилюеться необх^-шсть пiдвищення рiвня конкурентоспроможностi еконо-мiки держави та створення нових оргашзацшних форм адекватних часу, яю б вирiшували питання реамзацп нащо-нальних iнтересiв та забезпечували соцiальну стабiльнiсть, незважаючи на зростаючу кiлькiсть зовнiшнiх та внутрш-нiх загроз.
Основною умовою стшкоста краши е виконання необхiдноí умови стшкосй соцiально-економiчного розви-тку системи (стабкьна влада уряду повинна Грунтуватися згiдно з Декларацiею Джефферсона (першою декларацiею прав людини) на «згодi управляемих» [1, с. 71]: задоволен-ня життево важливих iнтересiв 61,8 % (правило золотого перетину) [2] населення - критерш стшкосй сощально-економiчного розвитку держави. Крiм того, шшою необ-хiдною умовою стабкьносп е виконання антикризових заход1в, включаючи наслiдки АТО.
Важливим фактором тдвищення рiвня конкурен-тоспроможностi економiки держави та забезпечення íí сталого соцiально-орiентованого вектора е iнновацiйний розвиток: передовi позицп за р1внем розвитку займають тi держави, у яких створено розгалужену iнновацiйну шфра-структуру. «Метою шновацшно! iнфраструктури е не лише створення конкретних суб'екпв господарювання для бкьш ефективного ведення ними шновацшно! дiяльностi, а забезпечення здшснення '1х сукупно'1 дiяльностi в штересах суспкьства, включаючи структурне реформування вироб-ництва, змiну номенклатури продукцп, що випускаеться, змiцнення íí конкурентоспроможностi i привабливост для внутрiшнього i зовншнього ринкiв, створення нових ро-бочих мюць i збереження науково-технiчного потенщалу. Створювана iнфраструктура iнновацiйноí дiяльностi буде загальною для всiх суб'ектiв господарювання, що пов'язана зi сферою науки i технши» [3].
При цьому, «зростання iнновацiйноí активностi тд-приемств можливе за умови застосування нових оргашзацшних важелiв, здатних стимулювати тдвищення продуктивной пращ у промисловосп, створення продукцп з ви-сокою доданою вартiстю, розвиток високотехнолопчних та наукоемних виробництв, створення замкнених ланцюпв виробництва. Одним з найбкьш ефективних засобiв тд-вищення шновацшно! активностi у промисловостi е застосування кластерного тдходу оргашзацп промислового виробництва, який дозволяе об'еднати у межах кластерiв ресурси та компетенцп, недоступш для окремих тдпри-емств» [4, с. 53].
Актуальнiсть кластерно! полiтики в перiод виник-нення рiзноманiтних загроз обумовлена íí головними перевагами реалiзацп у промисловосп: 1) структурною перебудовою промислового сектора завдяки зростанню частки наукоемних i високотехнолопчних виробництв; 2) зростанням шновацшноь активностi промислових тдприемств завдяки розвитку кооперацп мгж науково-дослдним i виробничим секторами, розвитку державно-приватного партнерства в шновацшнш сфер^ залученню висококвалiфiкованих кадр1в; 3) усуненням диспропорцш у соцiально-економiчному розвитку регютв i розвиток мiжрегiональних зв'язтв завдяки забезпеченню державно'^ тдтримки створення й розвитку регюнальних i мгжрегю-
нальних кластер1в у найбкьш конкурентоспроможних га-лузях [4, с. 87].
Ниш шфраструктура кластер1в розглядаеться як по-казник '1х шновацшного потенщалу [5], а «мехашзми клас-терно'1 пол1тики активно використовуються для тдви-щення шновацшного потенщалу промисловосп багатьма розвиненими кра'нами св1ту. Кластерна пол1тика е важли-вою складовою нащональних стратегш розвитку Шмеччи-ни, Дани, НорвегЦ та Фшляндп, яю е л1дерами шновацшного розвитку в бврош [6]. Зпдно з досл1дженнями датських експерпв, «компани, яю стають учасниками кластер1в, мають вчетверо бкьше можливостей тдвищити шнова-цшну актившсть, шж т1, що розвиваються поза рамками мережевих об'еднань [7], в1д1граючи, таким чином, роль то-чок шновацшного зростання в економ1щ кра'1ни» [4, с. 87], а в перюд фшансово-економ1чних та управлшських криз стають джерелом задоволення життево важливих штерес1в сощуму, суспкьства, держави.
У «Стратегй шновацшного розвитку Укра!ни на 2010 -2020 роки в умовах глобамзацшних виклик1в» зазначено основт передумови успшного досягнення 11 мети: 1)змша концептуальних засад, що визначають у тепершнш час роль 1 практичш функцЦ держави в ринковш економщ; 2) структурна перебудова економжи, в першу чергу, промисловосп;
3) подолання кризово! економ1чно'1 нер1вност1 населення;
4) в1дновлення дов1ри населення до держави 1 влади.
Проте, «инфраструктура шновацшного розвитку економши Укра'1ни перебувае в початковому стань У нш представлено лише окрем1 типи шновацшних структур, зокрема технопарки, науков1 центри, б1знес-шкубатори, науково-техшчш тдприемства, фонди. Причому д1яль-шсть лише незначно'1 '1х частини в1дпов1дае завданням, яю мають виршуватися ними, виходячи з1 свггового досв1ду оргашзацЦ р1зних тип1в шновацшних структур. В Украш не ткьки обмежена чисельшсть шновацшних структур, але склалася '1х структурна неповнота, а також функщональна невизначешсть '1х д1яльность Розвиток шновацшно! шфра-структури потребуе всеб1чно'1 державно'1 тдтримки» [8].
Голова Державного агентства з питань науки, шно-вацш та шформатизацп В. П. Семиноженко в контекст1 розвитку шновацшно! шфраструктури наголосив, що: «в УкраМ шновацшна шфраструктура ткьки формуеться, 1 вона потребуе серйозних катталовкладень. Уряд розум1е всю важливють цього процесу та його впливу на розвиток економши держави загалом, посл1довно формуються спри-ятлив1 умови для розвитку шновацшно'! д1яльност1 та роз-будови шновацшно'! 1нфраструктури» [9].
Проблеми вивчення та [дентифшацп 1нновац1йних кластер1в активно вивчаються свгговою науковою сп1ль-нотою. Особливостями формування кластерних моделей, досл1дженнями '1х функц1онування та оц1нюванням ефек-тивност1 д1яльност1 займаються так1 заруб1жш 1 в1тчизнян1 досл1дники, як: Ю. Бажал, О. Васильев [1], М. Войнаренко [19], Н. Внукова [19], В. Гусева, О. Длугопольський, К. Дуд-кша, О. Зшченко, Р. Кантер, С. Колодинський, А. Юнах, М. Портер [12], А. Поручник, В. Прайс, Д. Радеб1, А. Руг-ман, С. Розенфельд, Т. Лисиця[19], Л. Левковська [10], Е. Лимер, П. Самуельсон, В. Семиноженко [9], С. Соколен-ко [24], В. Соловйов [4;19], П. Смертенко [19], Д. Солье, М. Сторпер, Дж. Стиглиць, Р. Сшна, I. Толенадо, М. Фло-
рес [5], В. Фатеев [11], В. Чужикова, В. Шовкалюк [19; 20], В. Щербин [21], В. Яремш [19] та шшь Разом з тим, недо-статньо уваги придкено кластерному тдходу до форму-вання шновацшно-швестицшно! шфраструктури економши в перюд фшансово-економ1чних 1 управлшських криз Украши. Отже, метою статт е узагальнення уявлень про економ1чн1 кластери як шструмент розбудови шновацшно1 шфраструктури в УкраМ
Виклад основного матерiалу. Важливкть розвитку кластерш як основи економжи практично вск промислово розвинених кра'1н виокремлювали «бвропейський кластер-ний Меморандум» (21 с1чня 2008 року, м. Стокгольм у рамках бвропейсько'1 президентсько'1 конференцп з шновацш та кластер1в) та «Машфест кластеризацп в кра'1нах бвро-пейського Союзу» (липень 2006 року), яи мали для розвитку европейсько'1 економши виключне значення.
Л. В. Левковська, вивчаючи досв1д краш-члешв 6С, позицюнуе «кластеризащю як одну з умов тдвищення конкурентоспроможност економжи регюнш та держави. Так, економша Фшляндп повшстю кластеризована 1 в нш видкено 9 кластерш, а економша №дерланд1в розбита на 20 мегакластерш, на основ1 функцюнування яких визначеш прюритети шновацшно1 пол1тики держави. У Дани функ-цюнуе 29 кластерш, в яких беруть участь 40 в1дсотив ус1х тдприемств кра'1ни, яи забезпечують 60 вксоткш експор-ту, та розробляеться концепщя кластеризацп. В Австрп дь ють транскордонш кластери з Шмеччиною, 1тамею, Швей-цар1ею, Угорщиною, актив1зувались зв'язки з Франщею та Великобриташею. Розроблена пол1тика стимулювання розвитку зв'язив м1ж дослкними шститутами та промисло-вим сектором, знижеш регуляторш бар'ери в шновацшних програмах, формуються центри конкурентоспроможность У Шмеччиш створено помислов1 кластери, а у Словенй прийнято стратег1ю зростання конкурентоспроможнос-т1 промисловост1 та розроблено програму нащонального розвитку кластер1в. У Роса використовуеться кластерний п1дх1д при розробщ рег1ональних стратег1й розвитку, зо-крема процеси кластеризацп спостер1гаються в багатьох 11 рег1онах. В Укра'1н1 формування нових виробничих систем (кластер1в) у р1зних сферах господарсько! д1яльност1 забезпечено законодавством, де визначено оргашзацшно-правов1 форми об'еднань п1дприемств, однак не сформу-льовано единого поняття кластера, не визначено види та заходи щодо його створення» [10, с. 117].
Тема використання кластерного тдходу як шстру-менту регулювання сощально-економ1чного розвитку, як на нацюнальному, так 1 на регюнальному, локальному р1в-нях, активно вивчаеться 1 обговорюеться дослкниками-представниками економши, управлшня, економ1чно! гео-графй та сушжних з ними наукових напрям1в [11, с. 40 -50]. Так, надаючи особливу роль кластерам (промисловим групам), М. Портер визначав 1х як: 1) «сконцентроваш за географ1чною ознакою групи взаемозалежних компанш, спещал1зованих постачальникш, постачальникш послуг, ф1рм у спор1днених галузях, а також пов'язаних з 1х д1яль-н1стю оргашзацш (наприклад, ун1верситет1в, агентств по стандартизацп, торгових об'еднань) у певних областях, що конкурують, але при цьому ведуть спкьну роботу (1990 р.); 2) групи географiчно суадтх взаемопов'язаних компанш i пов'язаних з ними оргашзацш, що дшть у певнш сфер1 та характеризуються спкьшстю д1яльност1 й взаемодопов-
нють один одного (1999 р.); 3) географiчнi зосередження фпри, постачальниив, пов'язаних галузей i спецiалiзованих шститутш, якi вiдiграють особливу роль в окремих нащях, кра!нах та мктах [12].
З позиц11 структур, адекватних загрозам та мож-ливостям часу, розглянуло тлумачення кластер1в ЮН1-ДО (UNIDO, United Nations Industrial Development Organization), що визначила iix як «галузев1 або географ1чн1 зосередження тдприемств, як1 виробляють i реал1зують коло пов'язаних або взаемодоповнюючих продукт1в i тому сп1льно знаходяться п1д впливом викликш i можливостей» [13, с. 4].
Скандинавський центр просторового розвитку (Ф. Кук, Nordregio) розглядае кластер у контекст! спещ-амзацш «Кластер визначаеться як «довколишш в гео-графiчному планi ф1рми, що знаходяться у вертикальних або горизонтальних вкносинах, включаючи локалiзовану iнфраструктуру, що займаеться тдтримкою пiдприемств, 1з загальним баченням свого розвитку i розширення 61зж-су, заснованим на конкуренцй та сшвро6ггництв1 в певнiй ринков1й ншЬ> [14].
Комплексну характеристику кластерам, з притаман-ними !м рисами, надае бвропейська ком1с1я (Enterprise Directorate-General, The IRE cluster subgroup regions): «Це групи незалежних компанiй та асоцшованих з ними орга-нiзацiй, яи: а) спiвпрацюють i конкурують; б) географiчно зосередженi в одному або деккькох регiонах, хоча кластер може мати глобальний вим1р; б) спещамзоваш у конкрет-н1й галузi д1яльност1 i пов'язанi сп1льними технологiями та навичками; в) засноваш на знаннях або е традицшними; г) можуть бути iнституцiоналiзованими (мати орган управлшня кластером) або нешститущонамзованими» [15].
К. Кителс (2003 р.) штерпретуе «кластери як групи компанш та шститупв, яи розмiщенi спьльно у специфiч-ному географiчному регiонi i пов'язанi взаемозалежностя-ми при забезпеченш в1дпов1дно! групи продуктами та / або послугами. Завдяки 6лизькост1 м1ж ними, як в географiч-ному плат, так i по виду д1яльност1, складовi частини кластера користуються економiчними вигодами в1д деккькох титв, пов'язаних з1 специфiкою розмщення позитивних екстерналiй. ц1 зовн1шн1 позитивш ефекти включають, наприклад, доступ до спещамзованих людських ресур-с1в i постачальникiв, переливи знання, тиск бкьш високо! продуктивност1, викликаний зiткненням з конкуренщею, а також нов1 знання, пов'язаш з т1сною взаемодiею з1 спецi-алiзованими споживачами i постачальниками» [16].
К. Кителс, Г. Линдквист, Э. Сэлвел (2006 р.) термш« кластер» в1дносять до «групи компанш та шших 1нститут1в у пов'язаних галузях, яи розмiщенi спьльно у специфiчному географiчному регiонi» [17].
Зв'язуючим елементом кластера Ю. В. Вшокурова бачить технологiчнi зв'язки (2008 р.): «1нновацшш кластери - комплекси тдприемств (промислових компанш, дослкницьких центрш, фiнансових та наукових установ), оргашв державного управлiння, профсп1лок, громадських оргашзацш на базi територiальноi концентрацЦ мереж спе-цiалiзованих постачальникiв, основних виробникш i спо-живачiв, пов'язаних технолопчним ланцюжком».
Г. А. Ящева (2009 р.) розглядала кластер як «мереже-ву оргашзацш комплементарних територкльно взаемопов'язаних вкносинами спiвробiтництва пiдприемств
i органiзацiй (включаючи спецiалiзованих постачаль-ниив, у тому числi послуг, а також виробниив i покуп-щв), об'еднаних навколо науково-освiтнього центру, яка пов'язана в^носинами партнерства з мкцевими устано-вами та органами державного та регюнального управлiння з метою тдвищення конкурентоспроможностi тдпри-емств, регюнш i нащонально1 економiки» [18, с. 10].
На рiзне смислове значення категорп «кластер» в рiзних куточках бвропи наголошував В. С. Шовкалюк (2009 р.): <жд невеликих мереж малих, середнк тдпри-емств у обмежених географiчних зонах до «мега-кластерiв», що являють собою величезну частину економжи з основною метою - тдвищити внутрiшню та мiжнародну конку-рентоспроможнiсть його членiв за рахунок комерцшного i некомерцiйного ствробггництва, наукових дослiджень та iнновацiй, освiти, навчання i заходiв полiтики тдтримки» [19, с. 3 - 14]. Разом з тим, В. С. Шовкалюк (2013 р.) понят-тя тновацшного кластера доповнюе як «цшсну систему тдприемств та органiзацiй з виробництва готового шно-вацiйного продукту, що включае весь iнновацiйний ланцюг вiд розвитку фундаментально! науково'1 ^е! до виробництва i дистрибуци готово'! продукцп» [20].
На цкьову спрямованiсть вказуе М. П. Войнаренко (2009 р.), розглядаючи кластер як «територiально-галузеве добровкьне об'еднання пiдприемницьких структур, яи тк-но спiвробiтничають iз науковими установами й органами мкцево! влади з метою пiдвищення конкурентоспромож-ностi власно'1 продукцп й економiчного зростання регiону» [19, с. 15 - 18].
Подiбноl думки дотримуеться i В. К. Щербiн (2010 р.), який подае кластер як альтернативу секторального (галу-зевого) тдходу: «... Промисловi або iнновацiйнi кластери -комплекси тдприемств (промислових компанш, досл^-ницьких центрш, наукових установ), органiв державного управлшня, профстлок, громадських органiзацiй на базi територiальноl концентраци мереж спецiалiзованих поста-чальникiв, основних виробникiв i споживач1в, пов'язаних технологiчним ланцюжком» [21, с. 127].
Фундаментальну органiзацiйну основу для реаль зацп ключових принципов становлення нащонально1 та регюнально1 економжи й в^пов^но1 розробки страте-гш соцiально-економiчного розвитку регiонiв, на думку С. I. Соколенка (2009 р.), являють кластери в сучасних умо-вах конкуренци на глобальних ринках [19, с. 28 - 34].
Як об'еднання рiзних суб'eктiв сустльного життя (промислових компанш, досл^ницьких центрш, оргашв державного управлшня, громадських оргашзацш), що до-зволяють використати переваги двох способiв координа-щ економiчноí системи - внутрiшньофiрмовоl iерархil та ринкового, Т. М. Лисиця (2009) штерпретуе шновацшний кластер [19, с. 41].
С. А. Помитов (2011 р.) уточнюе визначення класте-рiв з позицп «об'еднання виробничих компанш, науково-досл^них та освiтнiх установ, постачальниив обладнан-ня та послуг, географiчно розташованих у безпосереднiй близькост один вiд одного i таких, що працюють спкьно з метою отримання конкурентних переваг, створення на-укомктко1 та високотехнолопчно! продукцп» [22].
З позицп орiентацil ново! оргашзацшно: структури на стльну стратегiю невпинного розвитку (Б. Санто) I. П. Со-коловська розглядае досл^жувану категорiю: «Класте-
ри - це таи об'еднання тдприемств pi3HM галузей, якi не зливаються в едину структуру, а ствпрацюють у межах сп1льно'1 стратегй розвитку. Це дозволяе об'еднувати зна-чш ресурси, зокрема фiнансовi, для створення конкурен-тоспроможних на внутрiшньому та зовншньому ринках товар1в та послуг [23, с. 241 - 242].
В контекст оргашзацп розвитку мюцевих територiй на основi кластерiв, що шщшвали територiальнi утворен-ня, С. I. Соколенко бачить «розробку й реалiзацiю ïx план1в розвитку» [24, с. 18].
З позицп сталого шновацшного сощально-орiенто-ваного розвитку економжи найбкьш комплексно та сучас-но, на нашу думку, свгговий досв^ функцiонування клас-терних об'еднань узагальнив i описав В. Ф. Проскура [25, с. 295], який тлумачить кластер, насамперед, «як сощальне поняття, що утворюеться у спiвтовариствi людей, яи ма-ють загальнi економiчнi iнтереси.
Кластер можливо характеризувати як споаб само-органiзацiï спiвтовариства для виживання в умовах без-компромкно'1 мiжнародноï конкуренци, коли знижуеться значення нацюнальних меж, як економiчниx регуляторш» (рис. 1). Отже, через в^сутшсть единого загального визначення поняття «кластер» [11, с. 40 - 50], i з часом виник-ненням в публжащях все нових i нових перелшш та харак-терних рис, що визначають цю категорiю, а також все бкьш розширених класифiкацiй кластерiв е сенс запропонувати авторське тлумачення термiну «кластер» як форми штеграцшного об'еднання шновацшно'1 iнфраструктури, в основу яко'1 покладено ^ею (нацiональну, регiональну) та стратепю прискореного розвитку, що покликана задоволь-няти ЖВ1 соцiуму, суспiльства, держави ниншнього поко-лiння з врахуванням майбутнього та вирiшувати найакту-альнМ завдання часу та простору з метою отримання конкурентних переваг на шновацшних засадах з оптимальною швидистю.
Отже, нащональну економiку дощльно розглядати як кластер. Дане тлумачення обумовлено назрiлими в кра'1-ш соцiально-економiчною та управлiнською кризами, а ви-черпана надiя на тдтримку заможних краш вимушуе уряд переглянути внутрiшньополiтичний курс в контекстi акти-вiзацiï процесiв задоволення ЖВ1 сощуму та суспкьства, як единий шанс, що може спасти владу ниншнього еконо-мiчного iстеблiшменту.
Висновки. До^джено кластер як соцiальне поняття у мiжнароднiй економiчнiй системi та шструмент задоволення ЖВ1 соцiуму, суспкьства, держави. Запропоноване авторське тлумачення термшу «кластер» та наголошено, що кластер являе собою оргашзм - «нащональну або регюналь-ну екосистему», яка забезпечуе конкурентоспроможшсть його ключових учасник1в у формi ефективно'1 шновацшно-швестицшно!' iнфраструктури, якiй притаманнi певн1 характеры ознаки та новi утворення, покликан викону-вати найважливiшi завдання кризового перюду, що стане предметом нашого подальшого дослiдження.
Л1ТЕРАТУРА
1. Севостьянов г. н. томас джефферсон / г. н. Севостья-нов, А. И. Уткин. - М. : Мысль, 1976. - 400 с.
2. Никитенко П. Г. Методология динамического прогнозирования социально-экономического развития государства с учетом последствий мирового финансово-экономического
Рис. 1. Кластер як соцiальне поняття у мiжнароднiй економiчнiй системi та iHCTpyMeHT задоволення ЖВ1 соцiуму, суспшьства, держави (систематизовано та узагальнено автором)
кризиса / П. Г. Никитенко, Г. Т. Кулаков, О. В. Бондарь // Материалы Международной научно-практической конференции «Проблемы инновационного развития и креативная экономическая мысль на рубеже веков: А. К. Шторх, С. Ю. Витте, А. А. Богданов». - Минск, 2010. - С. 279 - 285.
3. Васильев О. В. Методолопя i практика шфраструктур-ного забезпечення функцюнування i розвитку репоыв УкраТни : монографiя / О. В. Васильев. - Х. : ХНАМГ, 2007. - 341 с.
4. 1нновацшний розвиток промисловосп як складова структурно!' трансформацп економти УкраТни // Матерiали круглого столу Нацюнального шституту стратепчних дош-джень 23 жовтня 2013 року. - К. : Н1СД, 2013. - 71 с.
5. Флорес М. А. Инфраструктура кластеров как показатель их инновационного потенциала / М. А. Флорес // Международный журнал прикладных и фундаментальных исследований. - 2014. - № 5. - С. 130 - 137.
6. Innovation Union Scoreboard 2011. European Commission [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ec.europa.eu/ enteq5rise/policies/innovation/files/ius-201l_en.pdf
7. Christensen Alslev Т. Cluster and Network Policy Programmes in Europe / A. Т. Christensen, G. zu Kocker, T. Lammer-Gamp, M. Thomson, K. Olesen [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://files.conferenccmanager.dk/medialibrary/ fl3db635-416d-4cbc-a465-78f2ffX796c6/images/Cluster_policy_ programmes_in_Northern_Europe_Article__2_pdf
8. Стратепя шновацшного розвитку УкраТни на 2010 -2020 роки в умовах глобалiзацiйних викли^в [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://kno.rada.gov.ua/komosviti/ control/uk/doccatalog/list?currDir=48718
9. Семиноженко В. У 2014 роц Уряд продовжить полiтику формування шновацшноТ шфраструктури / В. Семиноженко // Прес-служба Державного агентства з питань науки, шновацш та шформатизацГТ, 27.12.2013 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_ id=246950017&cat_id=244277212
10. Левковська Л. В. Формування шновацшних класте-рiв в УкраТш / Л. В. Левковська // Продуктивн сили УкраТни. -2009. - № 1. - С. 115 - 119.
11. Фатеев В. С. Кластеры, кластерный подход и его использование как инструмента регулирования развития национальной и региональной экономики / В. С. Фатеев // Вешк Гро-дзенскага дзяржаунага уыверсггэта iмя Янк Купалы. Эканомта. Сацыялопя. Бiялогiя. - 2012. - № 2 (131). - С. 40 - 50.
12. Портер М. Э. Конкуренция / М. Э. Портер; [пер. с англ.]. - М. : Издательский дом «Вильямс», 2006. - 608 с.
13. Isbasoiu G.-M. Industrial Clusters and Regional Development. The Case of Timisoara and Montebelluna. MPRA Paper No 5037 / G.-M. Isbasoiu // Munich Personal RePEc Archive. -2006. - December [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://mpra.ub.unimuenchen.de/5037/1/MPRA_paper_5037.pdf
14. Cluster Policies - Cluster Development? A Contribution to the Analysis of the New Learning Economy // Nordregio Report 2001:2 / Edited by Ege Mariussen. - Stockholm, 2001. - 131 p.
15. Final Report of the Expert Group on Enterprise Clusters and Networks // European Commission, Enterprise Directorate-General. - Brussels, 2003 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.dps.tesoro.it/cd_cooperazione_bilaterale/docsZ6. Toolbox/13.Supporting_documents/1.Cluster_methodologies_ casoni/2.Additional_doc_2/3.EU_final_rep._ExpGroup_Clusters.pdf
16. Ketels С. The Development of the Cluster Concept -Present Experiences and Further Developments / C. Ketels // Pater prepared for NRW conference on clusters, Duisburg, Germany, 5 Dec 2003. - Harvard : Business School, 2003 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.isc.hbs.edu/pdf/Frontiers_ of_Cluster_Research_2003.11.23.pdf
17. Ketels С. Cluster Initiatives in Developing and Transition Economies / C. Ketels, G. Lindqvist, O. Solvell. - Stockholm : Center for Strategy and Competitiveness, 2006. - 38 p.
18. Яшева Г. А. Формирование и реализация кластерного подхода в управлении конкурентоспособностью предприятий легкой промышленности Республики Беларусь : автореф. дис. ... докт. экон. наук : 08.00.05 / Г. А. Яшева; Бел. гос. экон. ун-т. -Минск, 2009. - 49 с.
19. Матерiали круглого столу «Створення та функцюнування шновацшних кланов» (1 жовтня 2009 року). - К., 2009. - 83 с.
20. Шовкалюк В. С. Кластери та шновацшний розвиток УкраТни / В. С. Шовкалюк // Створення та функцюнування ш-новацшних кланов : шформ.-аналгг. матерiали Державного агентства з питань науки, шновацш та шформатизацп УкраТни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.dknii.gov. ua/images/stories/Stvor_ta_funk_klasteriv.pdf
21. Щербин В. К. Инфраструктурные составляющие инновационной экономики : монография / В. К. Щербин; науч. ред. С. М. Дедков. - Минск : Центр системного анализа и стратегических исследований НАН Беларуси, 2010. - 312 с.
22. Помитов С. А. Кластеры: характеристика и модели / С. А. Помитов // EKportal.ru - Информационный сайт по экономике [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// ekportal.ru/page-id-1805.html
23. Соколовська I. П. Кластерна стратеггя розвитку бгз-несу: свгговий досвгд та практика в Украшг / I. П. Соколовська // Матерiали III МгжнародноТ науково-практичноТ конференцп «Проблеми та перспективи розвитку пгдприсмництва в УкраТ-нг». - К. : КНТЕУ, 2007. - С. 241 - 242.
24. Соколенко С. I. Кластери в глобальнш економгцг / С. I. Соколенко. - К. : Логос, 2004. - 848 с.
25. Проскура В. Ф. Аналiз i оцгнка свгтового досвгду розвитку економiчних кластергв / В. Ф Проскура // Вгсник Волин-ського гнституту економгки та менеджменту. - 2011. - № 2. -С. 290 - 296.
REFERENCES
Christensen, T. A. et al. "Cluster and Network Policy Programmes in Europe" http://files.conferenccmanager.dk/medi-alibrary/fl3db635-416d-4cbc-a465-78f2ffX796c6/images/Cluster_ policy_programmes_in_Northern_Europe_Article_2_pdf
"Cluster Policies - Cluster Development? A Contribution to the Analysis of the New Learning Economy" In Nordregio Report 2001:2Stockholm, 2001.
Flores, M. A. "Infrastruktura klasterov kak pokazatel ikh inno-vatsionnogo potentsiala" [Infrastructure clusters as an indicator of their innovation capacity]. Mezhdunarodnyy zhurnal prikladnykh i fundamentalnykh issledovaniy, no. 5 (2014): 130-137.
Fateev, V. S. "Klastery, klasternyy podkhod i ego ispolzovanie kak instrumenta regulirovaniia razvitiia natsionalnoy i regionalnoy ekonomiki" [Clusters, the cluster approach and its use as a tool for regulating the development of national and regional economies]. Vesnik Grodzenskaga dziarzhaynaga universiteta imia Yanki Kupa-ly. Ekanomika. Satsyialogiia. Biialogiia, no. 2 (131) (2012): 40-50.
"Final Report of the Expert Group on Enterprise Clusters and Networks" http://www.dps.tesoro.it/cd_cooperazione_bilaterale/ docs/6.Toolbox/13.Supporting_documents/1.Cluster_methodolo-gies_casoni/2.Additional_doc_2/3.EU_final_rep._ExpGroup_Clus-ters.pdf
"Innovation Union Scoreboard 2011. European Commission" http://ec.europa.eu/enteq5rise/policies/innovation/files/ius-201l_en.pdf
"Innovatsiinyi rozvytok promyslovosti iak skladova struk-turnoi transformatsii ekonomiky Ukrainy" [Innovative development industry as part of the structural transformation of the economy of Ukraine]. In Materialy kruhloho stolu Natsionalnoho instytutu stratehichnykh doslidzhenKyiv: NISD, 2013.
Isbasoiu, G. -M. "Industrial Clusters and Regional Development. The Case of Timisoara and Montebelluna" Munich Personal RePEc Archive. http://mpra.ub.unimuenchen.de/5037/1/MPRA_ paper_5037.pdf
Ketels, S. "The Development of the Sluster Concept - Present Experiences and Further Developments" http://www.isc.hbs.edu/ pdf/Frontiers_of_Cluster_Research_2003.11.23.pdf
Ketels, C., Lindqvist, G., and Solvell, O. Cluster Initiatives in Developing and Transition EconomiesStockholm: Center for Strategy and Competitiveness, 2006.
Levkovska, L. V. "Formuvannia innovatsiinykh klasteriv v Ukraini" [Formation of innovation clusters in Ukraine]. Produktyvni syly Ukrainy, no. 1 (2009): 115-119.
Materialy kruhloho stolu «Stvorennia ta funktsionuvannia innovatsiinykh klasteriv» [Materials roundtable "Creation and operation of innovative clusters"]. Kyiv, 2009.
Nikitenko, P. G., Kulakov, G. T., and Bondar, O. V. "Metodologi-ia dinamicheskogo prognozirovaniia sotsialno-ekonomicheskogo razvitiia gosudarstva s uchetom posledstviy mirovogo finansovo-ekonomicheskogo krizisa" [Methodology dynamic forecasting of socio-economic development of the country in the aftermath of the global financial and economic crisis]. Problemy innovatsionno-go razvitiia i kreativnaia ekonomicheskaia mysl na rubezhe vekov: A. K. Shtorkh, S. Yu. Vitte, A. A. Bogdanov. Minsk:, 2010.279-285.
Porter, M. E. Konkurentsiia [Competition]. Moscow: Viliams,
2006.
Pomitov, S. A. "Klastery: kharakteristika i modeli" [Clusters: characteristics and models]. EKportal. ru. http://ekportal.ru/page-id-1805.html
Proskura, V. F. "Analiz i otsinka svitovoho dosvidu rozvytku ekonomichnykh klasteriv" [Analysis and evaluation of international experience developing economic clusters]. Visnyk Volynskoho instytutu ekonomiky ta menedzhmentu, no. 2 (2011): 290-296.
Sevostianov, G. N., and Utkin, A. I. Tomas Dzhefferson [Thomas Jefferson]. Moscow: Mysl, 1976.
"Stratehiia innovatsiinoho rozvytku Ukrainy na 2010 - 2020 roky v umovakh hlobalizatsiinykh vyklykiv" [The strategy of innovative development of Ukraine for 2010 - 2020 years in conditions of globalization challenges]. http://kno.rada.gov.ua/komosviti/ control/uk/doccatalog/list?currDir=48718
Shovkaliuk, V. S. "Klastery ta innovatsiinyi rozvytok Ukrainy" [Clusters and innovative development of Ukraine]. http://www. dknii.gov.ua/images/stories/Stvor_ta_funk_klasteriv.pdf
Shcherbin, V. K. Infrastrukturnye sostavliaiushchie innovat-sionnoy ekonomiki [Infrastructure components of the innovation economy]. Minsk: Tsentr sistemnogo analiza i strategicheskikh issledovaniy NAN Belarusi, 2010.
Sokolovska, I. P. "Klasterna stratehiia rozvytku biznesu: svi-tovyi dosvid ta praktyka v Ukraini" [Cluster business development strategy: international experience and practice in Ukraine]. Problemy ta perspektyvy rozvytku pidpryiemnytstva v Ukraini. Kyiv: KNTEU, 2007. 241-242.
Sokolenko, S. I. Klastery v hlobalnii ekonomitsi [Clusters in the global economy]. Kyiv: Lohos, 2004.
Semynozhenko, V. "U 2014 rotsi Uriad prodovzhyt polityku formuvannia innovatsiinoi infrastruktury" [In 2014, the Government will continue the policy formation of innovation infrastructure]. Pres-sluzhba Derzhavnoho ahentstva z pytan nauky, inno-vatsii ta informatyzatsii. http://www.kmu.gov.ua/control/uk/pub-lish/article?art_id=246950017&cat_id=244277212
Vasyliev, O. V. Metodolohiia i praktyka infrastrukturnoho zabezpechennia funktsionuvannia i rozvytku rehioniv Ukrainy [Methodology and Practice of infrastructure provision and operation of regions of Ukraine]. Kharkiv: KhNAMH, 2007.
Yasheva, G. A. "Formirovanie i realizatsiia klasternogo pod-khoda v upravlenii konkurentosposobnostiu predpriiatiy legkoy promyshlennosti Respubliki Belarus" [Formation and implementation of the cluster approach in the management of competitiveness of the enterprises of light industry of the Republic of Belarus]. avtoref.dis. ... dokt. ekon. nauk : 08.00.05, 2009.
