CC BY
10
УДК 330.341.1
ЕВОЛЮЦ1Я ПОНЯТШНО-ТЕРМШОЛОГ1ЧНОГО АПАРАТУ ДОСЛ1ДЖЕННЯ КЛАСТЕР1В
евсеевл г. п.1, д-р наук. держ. упр., проф., САВИЦЬКИЙ М. В.2, д-р техн. наук, проф.
'Кафедра укра!нознавства, Державний вищий навчальний заклад «Придншровська державна академiя будгвництва та архггектури», вул. Чернишевського, 24-а, Дтпро, 49600, Укра!на, тел. +38 (0562) 46-94-98, ORCID ID: 0000-0001-9207-6333 2Кафедра затзобетонних та кам'яних конструкцiй, Державний вищий навчальний заклад «Придншровська державна акаде-мш будгвництва та архггектури», вул. Чернишевського, 24-а, Дшпро, 49600, Укра!на, e-mail: savl5@ukr.net, ORCID ID: 0000-0003-3325-4675
Анотацiя. Сучасний етап розвитку економжи Укра!ни трансформацшний. Bin характеризуеться монополiзацieю економiки та високим рiвнем корумпованостi, нерозвиненiстю громадянського суспiльства. Разом з тим глобальш змiни i висока конкуренцiя на свггових ринках спонукають до радикальних дiй вiтчизняного бiзнесу щодо створення iнновацiйних продуктiв. Одним iз способiв отримання iнновацiйного продукту, що матиме високу конкурентоспроможнiсть, бачиться створення мережевих структур, тобто кластерiв.
Поняття «кластер» у контекст економiки з'явилося в Укра!ш порiвняно недавно, але його вже активно використовують у рiзних сферах. По суп кластер це об'еднання активних та защкавлених структур у певнiй галузi для тдвищення конкурентоспроможностi продукцп, збiльшення прибутковосп, мiнiмiзацi! стримувальних та обмежувальних факторiв i розвитку галузi загалом. У сучаснш розробцi кластеризацп економiки важливе мiсце посiдае еволюцiя понятiйно-термiнологiчного апарату дослвдження кластерiв, котра потребуе ретельного вивчення. Отже, зусиллями науковцiв поступово створюеться теоретико-методологiчний фундамент понятiйно-термiнологiчного апарату названо! проблеми, вирiшуються l! теоретичш та практичнi аспекти. Незважаючи на значний внесок зарубгжних та вичизняних науковцiв у розроблення понятшно-термшолопчного апарату, методологi! та методики формування i розвитку кластерiв в умовах сучасно! укра!нсько! економiки та практики !х реалiзацi! все ще залишаються недостатньо розробленими. Актуальними питаннями вважаються так1: де, коли доцiльно створювати кластери; визначення !х структури, методiв, процесiв забезпечення розвитку та системи ефективного управлшня ними. Лктуальнiсть i недостатня розробленiсть зазначених наукових проблем спонукають нас до подальших наукових дослвджень.
Ключовi слова: кластер; кластеризащя економжи; понятiйно-термiнологiчний апарат
ЭВОЛЮЦИЯ ПОНЯТИЙНО-ТЕРМИНОЛОГИЧЕСКОГО АППАРАТА ИССЛЕДОВАНИЯ КЛАСТЕРОВ
ЕВСЕЕВЛ Г. П.1, д-р наук. гос. упр., проф., САВИЦКИЙ Н. В.2, д-р техн. наук, проф.
'Кафедра украиноведения, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, Днипро, 49600, Украина, тел. +38 (0562) 46-94-98, e-mail: evseeva@i.ua, ORCID ID: 0000-0001-9207-6333
2Кафедра железобетонных и каменных конструкций, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, Днипро, 49600, Украина, e-mail: savl5@ukr.net, ORCID ID: 0000-0003-3325-4675
Аннотация. Современный этап развития экономики Украины является трансформационным. Это характеризуется монополизацией экономики и высоким уровнем коррумпированности, неразвитостью гражданского общества. Вместе с тем глобальные изменения и высокая конкуренция на мировых рынках побуждают к радикальным действиям отечественного бизнеса по созданию инновационных продуктов. Одним из способов получения инновационного продукта с высокой конкурентоспособностью, является создание сетевых структур, то есть кластеров. Понятие «кластер» в контексте экономики появилось в Украине сравнительно недавно, но его уже активно используют в различных сферах. По сути кластер - это объединение активных и заинтересованных структур в определенной области для повышения конкурентоспособности продукции, увеличения прибыльности, минимизации сдерживающих и ограничительных факторов и развития отрасли в целом. В современной разработке кластеризации экономики важное место занимает эволюция понятийно-терминологического аппарата исследования кластеров, которая требует тщательного изучения. Итак, усилиями ученых постепенно создается теоретико-методологический фундамент понятийно-терминологического аппарата названной проблемы, решаются ее теоретические и практические аспекты. Несмотря на значительный вклад зарубежных и отечественных ученых в разработку понятийно-терминологического аппарата, методологии и методики формирования и развития кластеров в условиях современной украинской экономики и практики их реализации все еще остаются недостаточно
разработанными. Актуальными вопросами являются: где, когда целесообразно создавать кластеры; определение их структуры, методов, процессов обеспечения развития и системы эффективного управления ими. Актуальность и недостаточная разработанность указанных научных проблем побуждают нас к дальнейшим научным исследованиям.
Ключевые слова: кластер; кластеризация экономики; понятийно-терминологический аппарат
EVOLUTION OF THE CONCEPTUAL-TERMINOLOGICAL APPARATUS
OF CLUSTERS INVESTIGATION
YEVSEIEVA G. P.1, Dr. Sc. (Public Management), Prof, SAVITSKY M. V.2, Dr. Sc. (Tech.), Prof,
'Department of the Ukrainian Studies, State Higher Educational Establishment «Prydniprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture», 24-а, Chernyshevskoho str., Dnipro, 49600, Ukraine, tel. +38 (0562) 46-94-98, ORCID ID: 0000-0001-9207-6333 2Department of Reinforced-Concrete and Stone Constructions, State Higher Education Establishment «Pridneprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture», 24-а, Chernyshevskogo str., Dnipro, 49600, Ukraine, e-mail: sav15@ukr.net, ORCID ID: 0000-0003-3325-4675
Abstract. The current stage of Ukraine's economic development is transformational. It is characterized by monopolization of the economy and a high level of corruption, undeveloped civil society. At the same time, global changes and high competition in world markets are driving the drastic actions of the domestic business towards the creation of innovative products. One way to get an innovative product that is highly competitive is to create network structures, that is, clusters. The concept "cluster" in the context of the economy appeared in Ukraine relatively recently, but it is already actively used in various spheres. In essence, a cluster is a combination of active and interested structures in a particular industry to improve product competitiveness, increase profitability, minimize containment and limiting factors, and industry development in general. In the modern development of cauterization of the economy, the evolution of the conceptual and terminological apparatus of cluster research, which requires careful study, plays an important role. Thus, by the efforts of scientists, the theoretical and methodological foundation of the conceptual-terminological apparatus of the mentioned problem is gradually being created, its theoretical and practical aspects are solved. Despite the significant contribution of foreign and domestic scientists to the development of the concept and terminology apparatus, the methodology and methods for the formation and development of clusters in the conditions of the modern Ukrainian economy and the practice of their implementation are still not sufficiently developed. Actual issues are: where, where appropriate, to create clusters, determine their structure, methods, processes for ensuring development and effective management of them. Actuality and insufficient development of these scientific problems encourage us to further research.
Keywords: cluster; clustering of economy; conceptual terminology apparatus
Актуальшсть теми. Сучасний етап розвитку економши Украши
трансформацшний. Вш характеризусться монополiзащею економши та високим рiвнем корумпованосп, нерозвинешстю громадянського суспшьства. Разом iз тим глобальш змши i висока конкуренщя на св^ових ринках спонукають до радикальних дш в^чизняного бiзнесу щодо створення шновацшних продуктив. Один iз способiв отримання шновацшного продукту, що матиме високу конкурентоспроможшсть, -створення мережевих структур, тобто кластерiв.
Поняття «кластер» у контекст економши з'явилося в Укрш'ш порiвняно недавно, але його вже активно використовують у рiзних сферах. По сут кластер це об'еднання активних та защкавлених структур у певнш галузi для тдвищення конкурентоспроможносп
продукцп, збшьшення прибутковосп, мiшмiзащi стримувальних та
обмежувальних факторiв i розвитку галузi загалом.
Анал1з наукових дослщжень.
Розкриття юторичних передумов та аргументащя поняття «кластера» як особливого явища в економщ були започатковаш в наукових дослщженнях зарубiжних учених I. Дахмена, Р. Коуза, П. Кругмана, Е. Лiмера, А. Маршала, Л. Матссона, Ф. Перу, В. Прайса, Д. Солье, I. Толенадо, Й. Шумпетера та ш.
Мета статть У сучасш розробщ кластеризацп економши важливе мюце посщае еволющя понятшно-
термшолопчного апарату дослщження кластерiв, котра потребуе ретельного вивчення.
Виклад основного матер1алу. Вперше термш «кластер» використав А. Маршал
[12], який, розглядаючи особливостi промислових регiонiв, вiдзначив тенденщю до концентрацп спецiалiзованих компанiй у таких регюнах. Але автором кластерного тдходу в економiцi вважають М. Портера, який в теорп нащонально! та мюцево! конкурентоспроможностi [14] визначив, що найбiльш конкурентоспроможнi транс-нащональш компанп не розташованi безсистемно в рiзних кранах, а мають тенденщю концентруватися в однш державi, а в деяких випадках - в одному регюш краши. Пiзнiше М. Портер дае широко-вiдоме визначення: «Кластер, або промислова група, - це група близьких, географiчно взаемозалежних копанш i пов'язаних iз ними оргашзацш, якi спiльно дiють у певному видi бiзнесу, характеризуються спiльнiстю напрямiв дiяльностi й взаемодоповнюють одне одного» [15].
Гешальшсть М. Портера в тому, що кластери були ним позначеш як новi об'екти проведення державно! кластерно! полiтики щодо тдвищення нащонально! конкуренто-спроможностi на мiкроекономiчному рiвнi. Конкурентоспроможнiсть кра!'ни Портер рекомендуе розглядати через призму мiжнародноi конкурентоспроможностi, але не через конкурентоспроможшсть окремих фiрм, а через конкурентоспроможшсть кластерiв - об'еднань фiрм рiзних галузей.
Ця теорiя нащонально!', регюнально!' i мюцево!' конкурентоспроможностi, що поставила у центр уваги кластерну модель господарювання, практично вiдразу була сприйнята як теоретиками, так i практиками. Вщповщно до ще!' теорп в мiкроекономiчному дiловому
навколишньому середовищi, де вс елементи зiбранi разом, кластери ввдграють провiдну роль. Саме вони е основними складовими в продуктивнiй iнновацiйнiй економiцi.
Урахування кластерно!' концепцп у свiтових колах науковщв та практикiв швидко зростае, а самi кластери стають базовою основою нацiональних i регiональних плашв соцiально-економiчного розвитку. Окремi аспекти феномену кластера дослщжувалися протягом ХХ
стшття. Вагомий науковий внесок у дослщження теоретичних проблем розвитку кластерно!' концепцп зробили зарубiжнi вченi: Е. Бергман, Д. Гааг, Б. Гаррет, Е. Дахмен, Е. Джулiанi, М. Енрайт, Е. Менсфшд, М. Портер, В. Прайс, С. Розенфельд, П. Свон, М. Фельдман, Ю. Уенноп, Д. Якобс, Л. Янг та ш. Вивчення шновацшних процеав у межах кластера було предметом особливо1 уваги Н. Карбонари, Р. Маскелла, А. Малмберга.
Дослщженню кластерних механiзмiв присвяченi пращ росшських дослiдникiв, зокрема, М. В. Афанасьева, Ж. А. Минга-лево1, А. М. Мiграняна, Е. О. Монастирного, Л. А. Мясниково1, С. В. Ткачово1 та iнших.
У втизнянш науковiй лiтературi питання створення кластерiв в умовах iнновацiйноi економши знайшли
вiдображення у працях Д. О. Баюри, З. С. Варналiя, М. П. Войнаренка,
Н. Н. Волково!, В. Г. Герасимчука,
О. С. Кузьмша, О. А. Мазура, Б. С. Патона, С. I. Соколенка, Д. М. Стеченка, Т. В. Сах-но, Л. I. Федулово1 та ш.
Науковi засади механiзмiв ствпращ суб'ектiв господарювання, шляхiв пiдвищення !х ефективностi, в тому чист i в iнновацiйнiй сфер^ закладенi в працях Г. Андрощука, М. Войнаренка,
B. Герасимчука, О. Длугопольського, О. Ляха, Л. Матросово1, Г. Полякова,
C. Монастирного, Л. Смоляр, В. Чужикова, Г. Ялового. Перспективи розвитку кластерiв в окремих галузях економши Украши висв^лено в публiкацiях В. Горохова, Г. Лозово'!, О. Меха, Н. Костенко, О. Несторенка, С. Попова, I. Ткачук та шших авторiв.
Процеси кластеризацп машинобудiвних пiдприемств зазначеш в дослiдженнях О. С. Богми, С. Я. Слецьких,
Ж. М. Жигалевич, Г. А. Семенова,
Г. К. Ялового та ш., яю розглядають багато аспекпв, що пов'язанi з особливостями створення та формуванням лопко-структурних моделей iнновацiйно-технологiчних кластерiв на основi машинобудiвних пiдприемств.
Бшьшють 1з них вивчають промислову кластеризащю як на регюнальному, так 1 на нащональному р1вш. Серед в1тчизняних учених, як1 дослщжують проблемами створення 1 розвитку кластерних агропромислових формувань, можна видшити С. I. Соколенко, П. Т. Саблука, Л. В. Козак, М. Ф. Кропивко, В. В. Бакуму, О. I. Белебеху, Л. Л. К1рову,
А. Б. Кондрашихша та ш.
Слщ особливо вщзначити пращ С. I. Соколенка, який зробив вагомий внесок у розвиток мережевих структур в Укрш'ш. Вш пров1в теоретичш дослщження та практичш напрацювання з цього напрямку, здшснено анал1з груп кластер1в 1 запропонував системне вивчення питання кластерного тдходу. Для поширення теоретико-методолопчних засад
формування кластер1в та популяризацп знань про них, способ1в розвитку юнуе авторський блог С. Соколенка «Внедряя кластерную модель в украинских регионах» [http://ucluster.org/sokolenko/], на якому розмщено чимало наукових доробок автора на окреслену тематику.
2008 року в Тернопшьському шститут сощальних та шформацшних технологий вщбулася м1жнародна науково-практична конференщя «Будуемо нову Свропу: буд1вельш кластери та стратеги розвитку регюшв тд час тдготовки до СВРО - 2012» [https://www.tisit.edu.ua/index.php/novyny/nov yny-tisit/item/356-mizhnarodna]. На нш власне закладено основи та розглянуто переваги щодо оргашзацп буд1вельних кластер1в у регюнах.
У доповвд С. Соколенка
«Конкурентоспроможшсть регюну та буд1вельш кластери» було зазначено, що кластерний розвиток як фактор збшьшення нащонально! 1 регионально!
конкурентоспроможност - це характерна ознака сучасно! шновацшно! економ1ки. Науковець визначае поняття «кластер» як «виробничий кластер»» вкладаючи в цю дефш1щю таке розумшня: «Виробничий кластер - це група економ1чно пов'язаних ф1рм та шших юридичних ос1б та шститут1в, розташованих у територ1альнш близькосп.
Завдяки такому неформальному об'еднанню вс його учасники отримують низку виробничих переваг».
У трактуванш професора С. Соколенка поняття «виробничий кластер» виступае скор1ше як широка концепщя, шж як точний термш, який визначае специф1чного учасника ринкових вщносин. «Кластер - це новий ефективний спос1б 1 система взаемоди, постшного дшового спшкування територ1ально й економ1чно спорщнених учасниюв виробничого процесу заради отримання кожним 1з них сукупного синергетичного комерцшного результату», зазначае автор [16].
М. Войнаренко, посилаючись на С. Соколенка, доповнюе це визначення, стверджуючи, що кластери «охоплюють значну кшькють р1зного роду тдприемницьких структур, важливих для конкурентно! боротьби, а саме: постачальниюв спещального оснащення, нових технологш, послуг, шфраструктури, сировини, додаткових продукпв» 1 т. п. [3, с. 26]. У подальшому М. Войнаренко у пращ «Мехашзми адаптаци кластерних моделей до пол1тико-економ1чних реалш Укра!ни» зазначае, що до багатьох кластер1в можуть входити органи влади та шш1 установи, серед них ушверситети, центри стандартизации торговельш асощацп, як забезпечують спещал1зоване перенавчання, шформащю, дослщження та техшчну тдтримку.
2014 року вийшла друком фундаментальна колективна монограф1я тд науковим кер1вництвом М. Войнаренка «Кластери в економ1щ Укра!ни», в якш розглянуто теоретико-методолопчш аспекти виникнення кластер1в в економ1щ, визначено передумови та чинники кластеризацп сощально-економ1чних
систем. У монографп систематизовано в1тчизняш та заруб1жш тдходи до визначення економ1чно! сутносп поняття «кластер» (табл.), а також зазначено, що у науковш 1 спещальнш л1тератур1 вщсутне однозначне пояснення 1 вживання дефшщп «кластер» [8, с. 92].
2012 року Харювський регiональний iнститут державного управлiння Нацюнально! академп державного управлiння при Президентовi Укра'ни органiзував науково-методичний семiнар «Кластери як iнструмент регiонального розвитку», на якому практичними рекомендащями щодо оргашзацп, способiв функцiонування, аналiзом зарубiжного досвщу подiлилися науковцi регiону. У резолюцп до проведеного семiнару зазначаеться, що кластер це «основа мережево! оргашзацп територп,
функцiонування яких сприятиме
тдвищенню конкурентоспроможностi
регiонiв i кра!'ни у цшому, впровадженню швестицшно-шновацшно! моделi розвитку» [Матерiали науково-практичного семiнару: м. Феодоая, 16-20 липня 2012 р. Харюв : ХРIДУ НАДУ, 2012. 115 с.].
Розглядаючи функцюнування та розвиток кластерiв у машинобудiвнiй промисловостi, Ж. М. Жигалевич визначае кластер як «систему наукового, технолопчного та просторового сполучення виробництв на засадах комплексного використання наявних ресурав,
спрямованих на досягнення найбшьшо! господарсько! ефективносп та виготовлення конкурентоспроможно! продукцп» [6]. На думку дослщнищ, за своею економiчною сутнiстю кластери посiдають промiжне мiсце мiж автономними органiзацiями, регюнальними промисловими комплексами i галузевими альянсами, поеднуючи в собi риси вах зазначених видiв економiчних систем. Серед причин актуалiзацii кластерних процесiв Ж. М. Жигалевич вбачае, зокрема, «стимулювання
шновацшно! компоненти промислово! економiки необхiднiстю пiдвищення конкурентоспроможностi продукцп на зовнiшньому та внутрiшньому ринках, сприяння налагодженню взаемодп учасникiв кластера на основi надiйних кооперацшно-коеволюцшних домовленостей» [7].
Ю. Ульянченко, дослщжуючи
аграрний кластер, стверджуе, що «кластер являе собою групу взаемопов'язаних локально сконцентро-
ваних органiв управлiння, органiзацiй i пiдприемств рiзних форм, об'еднаних спшьними iнтересами та стратегiчною метою забезпечення не тшьки дiевого конкурентного середовища в аграрнiй сферi, а й сощального покращення у певному регюш» [19].
Деякi науковцi, котрi дослщжують органiзацiю i функцiонування аграрних кластерiв, сприймають кластер як «високотехнологiчний аграрний
соцюекокомплекс». Пiд цим термiном маеться на увазi створене соцiальне середовище, де живуть, працюють, вщпочивають люди i в якому виробнича (на основi використання високих аграрних технологш), наукова (направлена на створення шновацшних проектiв), освiтня дiяльнiсть людини безпечно i гармонiйно iнтегрована в природне середовище таким чином, що пiдтримуе вiльний, здоровий, всебiчний розвиток людини i вiдповiдально ставиться до майбутшх поколiнь» [9].
Сприймаючи кластер як шновацшне формування, С. Гривко вважае кластером географiчну концентрацiю взаемопов'язаних тдприемств, спецiалiзованих поста-чальникiв послуг (включаючи транспортнi, iнформацiйнi, дослiдницькi, маркетингов^ юридичнi, фiнансовi тощо), iснуючих i характерних для дано! територii» [5].
Л^ературш джерела подають багатограннi визначення кластера та його видiв, а також поняття кластеризацii. Зокрема, за Великим тлумачним словником укра'нсько! мови [1], кластер - це тдмножина об'екпв з певними наборами ознак, яю виявляються пiд час кластерного аналiзу.
У вiльнiй енциклопедii «Вшпедп», а також в iнших наукових працях подаються такi тлумачення категорп «кластер»:
^ географiчна концентрацiя подiбних, сумiжних або додаткових пiдприемств з активними каналами для бiзнес-трансакцiй, комушкацш та дiалогу, що подiляють спецiалiзовану iнфра-структуру, робочi ринки, послуги i мають спiльнi можливостi або загрози;
• галузеве або територ1альне добровшьне об'еднання пщприемницьких структур, яю тюно ствпрацюють з науковими (осв1тшми) установами, громадськими оргатзащями й органами влади з метою тдвищення конкурентоспроможносп власно! продукци 1 сприяння економ1чному розвитку регюну;
• мережа постачальниюв, виробниюв, споживач1в, елементив промислово! шфраструктури, дослщних шститупв, взаемозалежних у процес створення додано! вартосп;
• група розташованих на територи поселення або поблизу його взаемозалежних тдприемств та оргатзацш, як доповнюють 1 посилюють конкурентн переваги одне одного.
Класичним визначенням кластера можна вважати означення М. Портера. На його погляд, кластери - це сконцентроваш за географ1чною ознакою групи взаемопов'язаних компанш, спещал1зованих постачальниюв, постачальниюв послуг, ф1рм у спорщнених галузях, а також пов'язаних з !х д1яльтстю оргатзацш (утверситет1в, агентств з1 стандартизации торгових об'еднань) у певних галузях, як конкурують м1ж собою, але при цьому ведуть спшьну роботу [13, с. 256].
До ще! думки схиляеться Л. С. Маркова: «кластери - це географ1чш концентрацп... шдприемств одше! або кшькох взаемозалежних галузей, як конкурують, але разом ¡з тим кооперуються, \ мають вигоди з1 сиециф1чних мюцевих актив1в, близького розташування та сощально! адаптацп» [11, с. 139].
Водночас, В. I. Чужиков визначае кластер як локально-1ерарх1чне об'еднання технолопчно та географ1чно пов'язаних компанш, фшансових та шших б1знесових структур, як в межах певних регюшв створили оптимальну оргатзацшну форму поеднання окремих сво!х пщроздшв 1з метою мш1м1заци витрат, а завдяки цьому -тдвищення свое! конкурентоспроможносп на нацюнальних 1 св1тових ринках; на виб1р мюця !х зосередження вплинули переваги
якосп мюцево! шфраструктури, сприяння мюцево! влади щодо оргатзаци пщприемництва, можливють ефективного лоб1ювання сво!х штереав, яюсть робочо! сили, наявтсть утверситет1в, лабораторш тощо [20, с. 112].
М. Войнаренко визначае кластер як територ1ально-галузеве добровшьне
об'еднання тдприемств, як тюно ствпрацюють 1з науковими установами та органами мюцево! влади з метою пщвищення конкурентоспроможносп
власно! продукци та динам1чного економ1чного зростання регюну [2, с. 14].
За визначенням О. Лугопольського, кластер - це група локал1зованих 1 взаемозалежних компанш, постачальниюв устаткування, комплектуючих, спеща-л1зованих послуг, шфраструктури, науково-дослщних шститупв, ВНЗ та шших оргатзацш, як взаемодоповнюють 1 посилюють конкурентн переваги одне одного для досягнення загальних цшей [10, с. 7].
Укра!нський вчений В. Геець наголошуе, що специф1ка функцюнування кластер1в полягае в штеграци галузевих 1 територ1альних принцитв оргатзаци пщприемницько! д1яльносп, можливосп бшьш повного використання
шфраструктурного потенщалу регюну [4, с. 10]. На думку П. Т. Саблука, кластер являе собою м1жгосподарське територ1альне об'еднання взаемодоповнювальних
тдприемств, що ствпрацюють м1ж собою, формуючи замкнутий цикл великотоварного виробництва 1 реал1заци конкуренто-спроможно! кшцево! продукци, а також шфраструктурних складових, серед яких органи державно! влади та науков1 установи.
Як стверджують практики, суттева вщмшна риса кластер1в вщ шших оргатзацшно-правових форм об'еднань тдприемств - це принцип територ1ально! локал1заци, об'еднання у комплекс процеав коопераци та конкуренци, 1 зв'язування одним ланцюгом суб'екпв господарювання р1зних галузей - вщ вивчення ринку до виробництва 1 реал1заци продукци, 1 нав1ть в окремих випадках !! супроводження тд час
експлуатацГ!. Кластери краще
використовують важливi зв'язки, взаемодоповнюванiсть галузей, поширення технологи, досвiду, шформацп, маркетинг, а також усвщомлення потреб споживача
На думку О. Орлик, невщ'емна частина кластерного виробництва - його шновацшшсть, постiйне удосконалення техшки, технологiй г продукцГ!, що випускаеться. Тому будь-який кластер е шновацшно-орГентованою Гнтегрованою структурою. ВзаемодГя елементГв кластера вщбуваеться за допомогою обмГну товарами, технолопями, ГнформацГею, послугами й т. п. [13].
О. ГривкГвська вважае, що кластер - це об'еднання на добровшьнш основГ зацГкавлених у спшьнш дГяльносп пГдприемств, компанГй, приватних тдприемщв, науково-дослГдних центрГв, загальноосвГтнГх установ Г оргашзацш, що будують свою роботу за принципом партнерства Г здатних проявляти себе як окремий суб'ект господарювання.
НаразГ бачиться важливим формування правил Г положень щодо створення територГально-галузевих об'еднань з шновацшними прГоритетами розвитку регюну як сощально-економГчно! системи. Адже цша низка дослГдникГв визначають кластер переважно як об'еднання, тобто оргашзацп, а точшше, новГ Гнститути економГчно! системи господарювання, якГ почали з'являтися за впливу шституцшних змГн в економщ, формування нових елементГв ГнституцГйного середовища, розвитку процесГв глобально! конкуренцГ! тощо.
У цих визначеннях базову ознаку кластерГв складае об'еднання окремих елементГв (складових частин) у едине цше для реалГзацГ! певно! функцГ! або визначено! мети з орГентацГею на споживача. Наприклад, кластери розглядаються як «сконцентроваш за географГчною ознакою групи взаемопов'язаних компанГй» (М. Портер), «галузево-територГальне
добровшьне об'еднання пГдприемств, що тюно спГвпрацюють Гз науковими установами та органами мюцево! влади»
(М. Войнаренко), «добровшьне об'еднання фГрм у певнш сферГ пГдприемництва» (С. Соколенко), «об'еднання за тери-торГальною ознакою схожих, пов'язаних мГж собою, взаемодоповнюючих пГдприемств» (С. Безвушко), «добровГльне об'еднання вже дГючих пГдприемств будь-яких галузей економГки, пов'язаних спГльними цГлями» (Г. Семенов), «група взаемозалежних компанГй, що територГально розташованГ поруч, та пов'язаних Гз ними оргашзацш (Л. Федулова), «шдустрГальний комплекс, сформований на базГ територГально! концентрацГ! мереж» (Ж. МГнгальова), «особливий вид органГзацГйно-
господарського об'еднання, найчаспше територГально локалГзованого»
(О. Позднякова) та шшь
Таким чином, сутнГсть тлумачення поняття кластерГв перебувае одночасно у двох площинах шституцшно! теорГ!: з одного боку, кластери можуть юнувати як певнГ впливовГ ГнституцГ!, що формують правила взаемодГ! Г ствпращ представникГв бГзнесу, влади та окремих шституцшних структур ринково! економГки переважно на региональному рГвнГ, а з шшого - вони можуть дГяти як новГ ГнституцГйнГ утворення (групи, корпорацп, асоцГацГ!, ГншГ об'еднання), якГ природно або штучно з'являються чи створюються для вирГшення конкретних завдань з виробництва конкурентоспроможно! шновацшно!
продукцГ! задля формування центрГв економГчного зростання для певного регГону чи навГть кра!'ни.
ДослГдження кластерГв як шституцшно! категорп, на нашу думку, дозволяе по-новому переглянути роль кожного з учасниюв територГально-галузевого
об'еднання у формуванш сукупного потенцГалу регионально! економГки як вГдкрито! соцГально-економГчно! системи. Роль влади як одного з учасниюв кластера розглядаеться не лише як регулятора економГчно! поведшки суб'ектГв
господарювання на певнГй територГ!, а й як активного учасника ринкових вщносин; формування .рГзномаштних форм державно-приватного партнерства та ствробГтництва
дозволяе визначити найбшьш прийнятний для економши регюну шструментарш непрямо! пщтримки. Дослщження тдприемницького сектора за умови участ в кластер! та шших формах б1знес-мереж не обмежуеться лише пошуком резерв1в тдвищення р1вня його прибутковосп; важливим стае вивчення джерел прояву
1нтеграц1йних та синергетичних вщносин за умови збереження та примноження конкурентних переваг кожного з учасниюв. 1нституцп в регют перестають розглядатись лише як один з елеменпв ринково! шфраструктури i перетворюються на важливу складову шновацшного потенцiалу соцiально- економiчно! системи.
Таблиця
Вгтчизнят та зарубгжт тдходи до визначення економгчног
Автор Визначення еконо]шчно!' сутносп поняття «кластер»
М. Porter (1998) Кластер — форма мереж1, яка будуеться в межах географiчноi' локалiзацп, у якш близьшсть фiрм i iнститутiв гарантуе деяш загальнi риси та збiльшуе частоту i вплив взаемодiй.
М. Портер (1993) Кластер — це одна з форм взаемодп економiчних суб'ектiв рiзних статусiв, що функцюнують в одному економiчному регют та иов'язанi м1ж собою ввдносинами власностi, яка ство-рюеться з метою досягнення конкурентоспроможносп сво!х учаснишв на глобальному ринку.
Е. Fcser (1998) Кластер — просторово сконцентрована критична маса спецiалiзованих, численних дiючих осiб, яш залученi в комбiнованi конкуренцiю та кооперацш.
Д. Наад (1998) Кластер — iндустрiальний комплекс, сформований на базi територiальноi концентраци меж сиецiалiзованих постачальнишв, основних виробнишв i сиоживачiв, пов'язаних техно-лопчними ланцюгами, що виступають альтернативою секторальному тдходу.
М. Войнаренко (1999) Кластер — це територiально-галузеве добровiльне об'еднання иiдириемств, що тюно сиiвирацюють iз науковими установами та органами мюцево! влади з метою тдвищення конкурентоздатносп власно!' иродукцi!' та економiчного зростання регiону.
К. Дудкша (2004) Кластер — це географiчна група взаемозалежних компанш i асоцiйованих iнститутiв, як1 пов'язаш сиiльними цiлями i доповнюють одна одного. Кластери складаються з комбшацп галузей, що випускають готовий продукт, мехашзми, матерiали, виконують сервiсне обслу-говування. У серединi кластерiв постшно вщбуваеться обмiн iнформацiею з приводу потреб, техшки i технологiй мiж галузями — покупиями, постачальниками i спорщненими галузями.
Van den Berg, Е. Braun, Van Winden (2001) Термiн кластер найпсшше пов'язаний з мiсцевим або регюнальним розмахом мереж... Бшь-шiсть дослщнишв розглядають поняття кластерiв як локалiзованi мереж1 сиецiалiзованих органiзацiй, чи! процеси проведения тiсно иов'язанi через обмш, кооиерацiю товарами, по- слугами ^або знанням.
Ж. Мингалева (2000) Кластер — iндустрiальний комплекс, що сформувався на основi територiальноi концентрацi!' мереж сиецiалiзованих постачальнишв, основних виробнишв та сиоживачiв, що пов'язаш технолопчними ланцюгами.
О. Амоша, К. Некрасова (2005) Кластер — це сукупшсть иiдириемств, як1 вiдиовiдають трьом ознакам: географiчна належ-нiсть (функцюнують на визначенш територii), технологiчна ознака (використання загально! технологiчноi бази), вертикальна штегращя.
Т. Andersson (2004) Кластеризацiя в загальному виглядi визначаеться як процес сиiльного розташування фiрм i iнших дшчих оаб усерединi концентровано! географiчноi областi, коопераци навколо певно! функцiональноi нiшi та встановлення тiсних взаемозв'язк1в i робочих альянав для посилення !х колективно! конкурентосироможностi.
А. Асаул (2008) Кластер - це соцГальне поняття для спГвтовариства людей, що мають схожГ еко-номГчнГ Гнтереси. Кластер - спосГб самоорганГзацГ! спГвтовариства для виживання в умовах безкомпромгсно! мГжнародно! конкуренцГ!, коли знижуеться значення нацГо-нальних кордонГв як будь-яких економГчних регуляторГв.
Р. Вайбер (2003) «Кластер» визначаеться як вертикальнГ виробничГ ланцюги, мережГ, якГ формуються навколо головних фГрм Г пов'язанГ через взаемини покупець - постачальник, поста-чальник-покупець, загальнГ канали закупГвель або розподГлу.
С. Соколенко (2006) Кластери — це виробничГ мережГ незалежних фГрм (включно спецГалГзованГ вироб- ники), установ, що генерують знання (унГверситетГв, дослГдних ГнститутГв, Гн-жинГрингових компанГй), об'еднувальних та допомГжних закладГв (консультантГв), фГнансових структур та споживачГв, пов'язаних одне з одним у ланцюг виробництва.
Д. Тюкаев (2006) Кластери - досить нова та перспективна для укра!нсько! економГки органГзацГя еко- номГчного процесу, подГлу ризикГв Г прибутку, пГдвищення конкурентоспромож-ностГ. Як одна з форм стратегГчного альянсу, група взаемозалежних компанГй, що е географГчно сусГднГми, Г органГзацГй, що дГють у певнГй сферГ та взаемодоповнюють одна одну. Кластер - це географГчно локалГзована сукупнГсть виробничо-активних суб'ектГв економГчно! дГяльностГ.
А. МГгранян (2004) Кластер - регГонально обмеженГ форми економГчно! активностГ усерединГ спорГд-нених секторГв, звичайно пов'язанГ з тими чи Гншими науковими установами, що тГсно взаемодГють мГж собою для посилення колективно! конкурентоспроможностГ.
А. Русаков Кластер — група географГчно сусГднГх взаемопов'язаних компанГй та пов'язаних Гз ними органГзацГй, якГ працюють у певнГй сферГ дГяльностГ та доповнюють одна одну.
С. I. Соколенко Кластер - це добровгльне об'еднання фГрм у певнГй сферГ пГдприемництва, пов'язаних мГж собою .технологГчно Г, як правило, за ознакою географГчно! близь- костГ.
С. I. Соколенко Кластер - це ефективний спосГб Г система взаемодГ!, постГйного дГлового спГлку-вання територГально й економГчно спорГднених учасникГв виробничого процесу за-ради отримання кожним Гз них пГдсумкового синергетичного комерцГйного результату.
А. П. Павлюк Кластер - територГально-виробнича форма ГнтеграцГ! економГчних суб'ектГв у визначенГй галузГ чи сферГ, шо характеризуються спГльнГстю дГяльностГ Г взаемодоповнюють один одного, а також пов'язаних Гз ними органГзацГй та установ, освГтнГх Г наукових закладГв, органГв влади.
Л. I. Федулова Кластер - група взаемозалежних компанГй (постачальники, виробники тощо), що територГально розташованГ поруч, та пов'язаних Гз ними органГзацГй (освГтнГ закла-ди, органи державного управлГння, ГнфраструктурнГ компанГ!), що дГють у визначенГй сферГ та допомагають одне одному.
«КонцепцГя створення кластерГв в Укра'нГ» (проект) Кластер являе собою групу географГчно локалГзованих взаемопов'язаних компанГй, постачальникГв обладнання, комплектувальних, спецГалГзованих виробничих по-слуг, Гнфраструктури, науково-дослГдних центрГв, вузГв та Гнших органГзацГй, що взаемодоповнюють одне одного для досягнення конкретного господарського ефек-ту та посилюють конкурентнГ досягнення окремих компанГй Г, вГдповГдно, кластера в цГлому
М. Porter (1990) Промисловий кластер - ряд галузей, пов'язаних через зв'язки «покупець поста-чальник», або «иостачальник-иокуиець», або через загальн! технолога!!, загальн! канали закутвель, розпод!лу або загальн! трудов! об'еднання.
I. Лях (2008) Промисловий кластер - це мережева структура, що мае географ!чну локал!зац!ю, за яко! иiдириемства, що входять в основний ланцюг створення додано! вартост!, пов'язан! загальними економ!чними !нтересами ! певною корпоративною культурою та доповнюють один одного з метою посилення конкурентних. переваг, взаемод!ють !з постачальниками, споживачами, \ науковими, осв!тн!ми ! сусп!ль-ними орган!зац!ями за допомогою обм!ну \ товарами, технолог!ями, !нформац!ею, послугами на основ! шновацшного \ партнерства
G. Swann, D. Stout (1998) Регюнальний (м!жрег!ональний) кластер - комплекс взаемозалежних сектор!в еко-ном!ки, що включае базову (проф!льну для рег!ону) галузь, галуз!-постачальники та галуз!-споживач! продукц!!, а також виробник!в в!дпов!дного обладнання та послуг, насамперед, науково-осв!тн!х 1 високотехнолог!чних установ, орган!зацш
Л. Марков (2005) Рег!ональний кластер - це просторова агломерац!я под!бно! та пов'язано! еко-ном!чно! д!яльност!, що формуе основу м!сцевого середовища та сприяе впро-вадженню знання ! стимулюе р!зн! форми осв!ти й адаптаци. Його особлив!сть по-лягае в тому, що ф!рми та тдприемства менш взаемозалежн!, н!ж у промислових альянсах ! ф!нансово-промислових групах
М. Enright (1996) Регюнальш кластери - це промислов! кластери, в яких ф!рми-учасникн ! розташо- ван! в т!сн!й близькост! м!ж собою.
М. Войнаренко Кластер - галузево-територ!альне добров!льне об'еднання п!дприемств, шо т!сно сп!впрацюють !з науковими установами й органами м!сцево! влади з метою п!дви-щення конкурентоспроможност! власно! продукц!! та економ!чного зростання рег!ону.
В. Прайс Кластер - сплав тдприемств та шституцш, як! сп!впрацюють задля забезпечення шдприемствам б!льшого зиску пор!вняно з тим, який вони могли б отримати, працюючи окремо.
С. Безвушко Кластер - це об'еднання за територ!альною ознакою схожих, пов'язаних м!ж собою, взаемодоповнюючих тдприемств, яке дае змогу кожному тдприемству вигравати в!д ефекту масштабу так само, як у формальному об'еднанн!, але при цьому збер!гаеться вже вироблена гнучк!сть окремих п!дприемств.
В. Чевганова, I. Брижань Кластер - одна з форм об'еднання схожих, пов'язаних м!ж собою тдприемств та орган!зац!й, що доповнюють одне одного: кооперуються з метою взаемно! шдтримки ! координац!!, як! в повсякденному житт! виливаються в так! поняття як «соц!альний кап!тал» ! «дов!ра».
С. В. Осадчук Кластер — мережа постачальник!в, споживач!в, елемент!в промислово! !нфра-структури, досл!дних !нститут!в, взаемопов'язаних у процес! створення додано! вартост!.
Як бачимо, дослщження кластер1в 1з позици !х шституцшно! природи не нове у в1тчизнянш науковш л!тератур! За словами Ю. О. Ульянченко, концепщя кластера як шституту постшдустр!ально! шформацшно! економши мае стати шструментом управлшня шновацшною економшою на основ! локал!заци та штеграци, необхщно!
для ефективного використання переваг глобал!заци та шформатизаци. Особливе значення для концепци кластера мае шституцшне розумшня штеграци. М1жгалузева та м1жрегюнальна штеграци, а не тшьки галузевий, технолопчний та кооперацшний подш пращ, визначають у сучасних умовах конкурентоспроможшсть
економГчно! системи. КрГм того, автор наголошуе, що концепщя кластера як соцГально-економГчного Гнституту мае базуватися на узгодженш ГнтересГв.
Як можна спостерГгати з наведено! таблищ, поняття «кластер» Г «регГональний кластер» характеризуються досить значною юльюстю пГдходГв до розумГння !'х сутностГ, економГчного змГсту Г пояснення з точки зору шституцшно! теорГ!. ОкремГ автори розглядають кластер як «ефективний спосгб I систему взаемоди, посттного дшового стлкування територгально й економгчно спор1днених учасник1в» (М. Портер), «сплавом тдприемств та тституцт, як1 ствпрацюють» (В. Прайс), «ефективний спос1б I система взаемоди, посттного дшового стлкування територгально I економгчно спор1днених учасникгв» (С. Соколенко), «локал1зована складова галуз1, яка обмежена територгально» (А. Воронов), «стльтсть ф1рм тгсно пов'язаних галузей, як взаемно сприяють зростанню конкурентоспроможностГ»» (О. Юданов), «складними само-
оргатзуючими сощальними структурами, ор1ентованими... на потенщал I бренд регюну» (В. Тарасенко), «термт, який в економщ асоцюють з конкуренто-спроможтстю I державною полтикою, а також тновацгями, високими
технолог1ями» (В. Шаститко).
У цьому випадку кластер визначаеться переважно як шститущя: через взаемодГю людського катталу, пошук спшьних ГнтересГв, рГзш форми ствробггництва, тобто через правила поведшки Г конструктивного дГалогу, яю в кшцевому рахунку можуть дати додатковГ конкуренты переваги. КрГм того, у згаданих визначеннях прослщковуються таю важливГ чинники шституцш як використання переваг оргашзацшного ресурсу, схем кооперацГ! серед бГзнесу та елементГв ринково! шфраструктури, мотивацшних механГзмГв мГжсуб'ектно! взаемодГ! учасникГв кластера.
ВГдтак, для нашого наукового дослщження, спираючись на юнуючГ
теоретичнГ положення, ми будемо користуватися поняттям «регюнальний гнновацгйно-технологгчний будгвельно-
аграрний кластер», що визначаеться як оргашзацшна форма науково-виробничих систем, яка реалГзуеться на умовах партнерства Г спшьного використання виробничого та шфраструктурного потенщалу, залучення адмГнГстративно-управлГнських, швестицшних ресурсГв, а також громадсько! Ыщативи з метою освоення нових технологш та пГдвищення конкурентоспроможностГ продукцГ! та регюну. Зазначимо, що тд кластером ми будемо розумГти географГчно
сконцентроване об'еднання тдприемств для досягнення синергетичного ефекту у виглядГ пГдвищення конкурентоспроможностГ його учасникГв шляхом широкого впровадження шновацшних технологий, Гз залученням оргашв мГсцево! влади, наукових та освГтшх установ.
Наведене трактування орГентуе на можливють пГдвищення ефективностГ процесГв кластеризацГ! та використання шновацшно-технологГчного потенцГалу.
Висновки. Отже, зусиллями науковщв поступово створюеться теоретико-методологГчний фундамент понятГйно-термГнологГчного апарату названо! проблеми, вирГшуються !'!' теоретичнГ та практичш аспекти.
Незважаючи на значний внесок зарубГжних та вГтчизняних науковцГв у розроблення понятшно-термшолопчного апарату, методологГ! та методики формування Г розвитку кластерГв в умовах сучасно! укра'нсько! економГки та практики !'х реалГзацГ! все ще залишаються недостатньо опрацьоватими. Актуальш питання таю: де, коли доцГльно створювати кластери; визначення !'х структури, методГв, процесГв забезпечення розвитку та системи ефективного управлшня ними. АктуальнГсть Г недостатня розроблешсть зазначених наукових проблем спонукають нас до подальших дослГджень.
СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
1. Великий тлумачний словник сучасно! украшсько! мови (з дод. i допов.) / уклад. i голов. ред. В. Т. Бусел. - 7-е вид. - Ки!в : 1ршнь : Перун, 2009. - 1736 с.
2. Войнаренко М. Кластерные технологии в системе развития предпринимательства, интеграции и привлечения инвестиций / М. Войнаренко // Региональнш форум «Социальные аспекты и финансирование реструктуризации промышленности» (Москва, 26-27 ноября 2003 г.) / Междунар. орг. труда ; Европ. эконом. комис. ООН. - Москва, 2003. - Секция 6. Региональный аспект реструктуризации промышленности. - Режим доступу : https://www.unece.org/fileadmin/DAM/ie/wp8/documents/voynarenko.pdf.
3. Войнаренко М. П. Кластери в шституцшнш економщ : монографiя / М. П. Войнаренко. - Хмельницький : ХНУ, Трiада-М, 2011. - 502 с.
4. Геець В. М. Валерш Геець: "Кластери i мережевi структури в економщ - тема досить щкава, але на сьогодш ще до шнця не вивчена..." : [iнтерв'ю з дир. 1н-ту економiки i прогнозування НАН Укра!ни Валерieм Михайловичем Геецем] / В. М. Геець // Економiст. - 2008. - № 10. - С. 10-11.
5. Гривко С. Д. Кластери як фактор шновацшного розвитку С. Д. Гривко // Вюник Сумського нацюнального аграрного ушверситету. Сер. : Економжа i менеджмент. - 2014. - Вип. 8. - С. 171-175.
6. Жигалкевич Ж. М. Ефект синерпзму в машинобудiвних шновацшно-технолопчних кластерах / Ж. М. Жигалкевич // Економiчний простiр : зб. наук. пр. / Придтпр. держ. акад. буд-ва та архггектури. -Дтпропетровськ, 2011. - № 48/1. - С. 236-244.
7. Жигалкевич Ж. М. Кластерiзацiя взаемодшчих промислових пГдприемств / Ж. М. Жигалкевич // Проблеми системного шдходу в економщ : зб. наук. пр. / Нац. авiац. ун-т. - Ки!в : Вид-во НАУ, 2010. - Вип. 2(33).
8. Кластери в економщ Укра!ни / тд ред. М. Войнаренко. - Кив, 2014. - 1234 с.
9. Кластерная модель развития аграрно-строительного сектора экономики Украины / Н. В. Савицкий и др. // Строительство, материаловедение, машиностроение : сб. науч. тр. / Приднепр. гос. акад. стр-ва и архитектуры. - Днепропетровск, 2015. - Вып. 81. - С. 273-281. - (Создание высокотехнологических экокомплексов в Украине на основе концепции сбалансированного (устойчивого) развития).
10. Длугопольський О. Кластерна модель розвитку промислового виробництва регюну як фактор ефективних струк-турних реформ (на приклада Тернотльсько! областi) / О. Длугопольський // ЕкономГчний Часопис - XXI. -2003. - № 2. - С. 1-8.
11. Марков Л. С. Экономические кластеры: понятия и характерные черты / Л. С. Марков // Актуальные проблемы социально-экономического развития: взгляд молодых ученых : сб. науч. тр. / под ред. В. Е. Селиверстова, В. М. Марковой, Е. С. Гвоздевой. - Новосибирск : Изд-во ИЭОПП СО РАН, 2005. - Разд. 1. - С. 102-123.
12. Маршалл Альфред. Принципи економiчноi' науки : реф. щдруч. / Альфред Маршалл. - Кив : АДС «УМКЦентр», 2001. - 211 с. - (Вершиини економГчно! думки).
13. Орлик О. В. Кластери як шновацшна форма розвитку агропломислового виробництва / О. В. Орлик // Вюник соцiально-економiчних дослГджень. - 2012. - Вип. 1. -С. 258-265.
14. Портер Майкл. Международная конкуренция. Конкурентные преимущества стран : пер. с англ. / Майкл Портер [Под ред. В. Д. Щетинина; Пер. с англ.: И. В. Квасюка и др.] - Москва : Междунар. отношения, 1993. - 896 с.
15. Портер М. Е. Стратепя конкуренци : методика аналГзу галузей i д1яльностт конкуренпв / М. Е. Портер ; пер. А. Олшник, Р. Сшьський. - Ки!в : Основи, 1997. - 390 с.
16. Блог Станислава Соколенко. Внедряя кластерную модель в украинских регионах. - Режим доступу: http://ucluster.org/sokolenko/author/sokolenko/.
17. Соколенко С. I. Конкурентоспроможнють регюну та будавельт кластери / С. I. Соколенко // Будуемо нову £вро-пу: буд1вельт кластери та стратеги розвитку регютв при тдготовщ до СВРО-2012 : матерiали мГжнар. наук.-практ. конф. Тернотл. ш-ту соц. та шформ. технолог1й (Терноп1ль, 11-13 червня 2008 р.) / [М-во регюн. розвитку та буд-ва Украши та гн.]. - Тернопiль, 2008. - Режим доступу: http://ucluster.org/sokolenko/2008/06/konkurentospromozhnist-regionu-ta-innovacijny-klastery/.
18. Стельмашук А. М. Використання кластеризаци у формуваннГ конкурентоспроможностГ нацГонально! економжи / А. М. Стельмашук // 1нновацшна економГка. - 2009. - № 3. - С. 54-57.
19. Ульянченко Ю. О. Державне стимулювання розвитку аграрних кластерГв / Ю. О. Ульянченко // ТеорГя та практика державного управлГння. - 2015. - Вип. 1 (48). - С. 5-9.
20. Чужиков В. I. Кластерна политика Свропейського Союзу / В. I. Чужиков, О. Д. Лук'яненко // Економжа Украши. - 2013. - № 2. - С. 81-91.
REFERENCES
1. Busel V.T. Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy (z dod. i dopov.) [Great explanatory dictionary of the modern Ukrainian language (with supplementary and additional.)]. Ed. 7. Kyiv: Irpin: Perun, 2009, 1736 p. (in Ukrainian).
2. Vojnarenko M. Klasternye texnologii v sisteme razvitiya predprinimatel'stva, integracii i privlecheniya investicij [Cluster technologies in the system of business development, integration and investment attraction]. Regional'nyj forum «Social'nye aspekty i finansirovanie restrukturizacii promyshlennosti» (Moskva, 26-27 noyabrya 2003 g.) [Regional Forum "Social aspects and financing of industrial restructuring" (Moscow, November 26-27, 2003)]. Mezhdunar. org. truda; Evrop. ekonom. komis. OON. [International Labor Organization; the Europe United Nations Economic Commission]. Sekcija 6. Regional'nyj aspekt restrukturizacii promyshlennosti [Section 6. Regional aspect of industrial restructuring.]. Moskva, 2003. Available at: https://www.unece.org/fileadmin/DAM/ie/wp8/documents/voynarenko.pdf. (in Russian).
3. Voinarenko M.P. Klastery v instytutsiinii ekonomitsi [Clusters in the institutional economy]. Khmelnytskyi: KhNU, Triada-M, 2011, 502 p. (in Ukrainian).
4. Heiets V.M. Valerii Heiets: "Klastery i merezhevi struktury v ekonomitsi - tema dosyt tsikava, ale na sogodni shche do kintsia ne vyvchena...": [interviu z dyr. In-tu ekonomiky i prognozuvannia NAN Ukrainy Valeriiem
Mykhailovychem Heietsem] [Valerii Heiets: "Clusters and network structures in the economy - the topic is rather interesting, but today it is not fully understood yet...": [interview with director of the Institute of Economics and Forecasting of NAS of Ukraine by Valerii Mykhailovych Heiets]. Ekonomist [Economist]. 2008, no. 10, pp. 10-11. (in Ukrainian).
5. Hryvko S.D. Klastery yak faktor innovaciinoho rozvytku S. D. Hryvko [Clusters as a factor of innovation development S. D. Hryvko]. Visnyk Sumskoho natsionalnoho agrarnoho universytetu. Ser.: Ekonomika i menedzhment [Bulletin of Sumy National Agrarian University. Series: Economics and Management]. 2014, iss. 8, pp. 171-175. (in Ukrainian).
6. Zhyhalkevych Zh.M. Efekt synerhizmu v mashynobudivnykh innovatsiino-tekhnolohichnykh klasterakh [The effect of synergism in machine-building innovation and technology clusters]. Ekonomichnyi prostir [Economic space]. Prydnipr. derzh. akad. bud-va ta arkhitektmy []. Dnipropetrovsk, 2011, no. 48/1, pp. 236-244. (in Ukrainian).
7. Zhyhalkevych Zh.M. Klasterizatsiia vzaiemodiiuchykh promyslovykh pidpryiemstv [Clustering of interacting industrial enterprises]. Problemy systemnoho pidkhodu v ekonomitsi [Problems of a systemic approach in economics]. Nats. aviats. un-t [National Aviation University]. Kyiv: Vyd-vo NAU, 2010, iss. 2(33). (in Ukrainian).
8. Voinarenko M. Klastery v ekonomitsi Ukrainy [Clusters in Economy of Ukraine]. Kyiv, 2014, 1234 p. (in Ukrainian).
9. Savyckij N.V. Klasternaya model' razvitiya agrarno-stroitel'nogo sektora ekonomiki Ukrainy [Cluster model of development of agrarian and construction sector of Ukrainian economy]. Stroitel'stvo, materialovedenie, mashynostroenie [Construction, Materials Science, Mechanical Engineering]. Sozdanie vysokotexnologicheskix ekokompleksov v Ukraine na osnove konceptsii sbalansirovannogo (ustojchivogo) razvitiya [Creation of high-tech eco-complexes in Ukraine on the basis of the concept of balanced (sustainable) development]. Pridnepr. gos. akad. str-va i arxitektury [Prydniprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture]. Dnepropetrovsk, 2015, iss. 81, pp. 273-281. (in Russian).
10. Dluhopolskyi O. Klasterna model rozvitku promyslovoho vyrobnytstva rehionu yak faktor efektyvnykh strukturnykh reform (na prykladi Ternopilskoi oblasti) [Cluster model of the region industrial development as a factor of effective structural reforms (on the example of the Ternopil region)]. Ekonomichnyi Chasopys - XXI [Economic Journal -XXI]. 2003, no. 2, pp. 1-8. (in Ukrainian).
11. Markov L.S., Seliverstov V.E., Markova V.M. and Gvozdeva E.S. Ekonomicheskie klastery: ponyatiya i xarakternye cherty [Economic clusters: concepts and characteristics]. Aktual'nye problemy social'no-ekonomicheskogo razvitiya: vzglyad molodyx uchenyx [Actual problems of socio-economic development: the view of young scientists]. Novosibirsk: Izd-vo IEOPP SO RAN, 2005, chapter 1, pp. 102-123. (in Russian).
12. Marshall Alfred. Pryntsypy ekonomichnoi nauky [Principles of economic science]. Vershyny ekonomichnoi dumky [Tops of economic thought]. Kyiv: ADS «UMKCentr», 2001, 211 p. (in Ukrainian).
13. Orlyk O.V. Klastery yak innovatsiina forma rozvytku ahroplomyslovogo vyrobnytstva [Clusters as an innovative form of agro-industrial production development]. Visnyk sotsialno-ekonomichnykh doslidzhen [Bulletin of Social and Economical Researches]. 2012, iss. 1, pp. 258-265. (in Ukrainian).
14. Porter Majkl, ed. by Shhetinin V.D. Mezhdunarodnaya konkurencyya. Konkurentnye preimushhestva stran [International competition. Competitive advantages of the countries]. Moskva: Mezhdunar. otnosheniya, 1993, 896 p. (in Russian).
15. Porter M.E. Stratehiia konkurentsii: metodyka analizu haluzei i diialnosti konkurentiv [Competition strategy: A methodology for analyzing the industries and activities of competitors]. Kyiv: Osnovy, 1997, 390 p. (in Ukrainian).
16. Blog Stanislava Sokolenko. Vnedryaya klasternuyu model' v ukrainskix regionax [Stanislav Sokolenko's blog. Introducing a cluster model into Ukrainian regions]. Available at: http://ucluster.org/sokolenko/author/sokolenko/. (in Russian).
17. Sokolenko S.I. Konkurentospromozhnist rehionu ta budivelni klastery [Competitiveness of the region and construction clusters]. Buduiemo novu Evropu: budivelni klastery ta stratehii rozvytku regioniv pry pidhotovtsi do YEVRO-2012: materialy mizhnar. nauk.-prakt. konf. Ternopil. in-tu sots. ta inform. tekhnolohii (Ternopil, 11-13 chervnia 2008 r.) [We are building a new Europe: building clusters and strategies for regional development in preparation for EURO 2012: Materials of the International Science-Practical Conference of the Ternopil Institute of Social and Informational Technologies]. M-vo rehion. rozvytku ta bud-va Ukrainy ta in. [Ministry of Region Development and Construction of Ukraine, etc.]. Ternopil, June 11-13, 2008. Available at: http://ucluster.org/sokolenko/2008/06/konkurentospromozhnist-regionu-ta-innovacijny-klastery/. (in Ukrainian).
18. Stelmashchuk A.M. Vykorystannia klasteryzatsii u formuvanni konkurentospromozhnosti natsionalnoi ekonomiky [Clusterization using in a shaping of competitiveness of the national economy]. Innovatsiina ekonomika [Innovative Economy]. 2009, no. 3, pp. 54-57. (in Ukrainian).
19. Ulianchenko Yu.O. Derzhavne stymuliuvannia rozvytku agrarnykh klasteriv [State stimulation of agrarian cluster development]. Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlinnia [Theory and practice of public administration]. 2015, iss. 1 (48), pp. 5-9. (in Ukrainian).
20. Chuzhykov V.I. and Lukianenko O.D. Klasterna polityka Yevropeiskoho Soiuzu [Cluster policy of the European Union]. Ekonomika Ukrainy [Economy of Ukraine]. 2013, no. 2, pp. 81-91. (in Ukrainian).
Рецензент: Кравчуновська Т. С. д-р техн. наук, проф.
Надшшла до редколеги: 17.10.2017 р. Прийнята до друку: 27.10.2017 р.
