CC BY
40
7. Офщшний сайт Национального банку Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bank.gov.ua
8. РБК-Украша. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.finance.rbc.ua.
9. Економ1ст // Украшський журнал. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ua-ekonomist.com.
10. Улановский А. Потребительский кредит: что нужно знать перед тем, как идти в банк // Финансы для всех. - 2007. - № 12. - С. 10-11.
Партын Г. О., Грудка Я.Р. Состояние потребительского кредитования в Украине и перспективы его развития с учетом условий современной финансово-экономической и политической ситуации
Обоснована сущность потребительского кредитования и проанализировано его состояние в условиях экономического и политического кризиса в Украине. Выявлены основные проблемы, касающиеся предоставления кредитов физическим лицам. Сделан анализ рынка потребительского кредитования в Украине. Определена специфика кредитных отношений между заемщиками и кредиторами. Доказано, что кредитование физических лиц имеет значительное влияние на развитие как банковского сектора, так и экономики страны в целом. Разработаны рекомендации для обеспечения увеличения объемов и повышения эффективности потребительского кредитования. Исследованы будущие тенденции его развития.
Ключевые слова: потребительское кредитование, финансовая нестабильность, кредитование, риски потребительского кредитования, пути развития потребительского кредитования.
Partyn G.O., Grudka Ya.R. The State of Consumer Credits in Ukraine and Some Perspectives of its Development in Current Financial, Economic and Political Conditions
The essence of the consumer crediting and its state are analyzed in the conditions of economic and political crisis in Ukraine. Besides, basic problems concerning allotting credit to individuals are educed. A market analysis of the consumer crediting in Ukraine is done as well. The specific of credit relations is defined in relation to consumer credits between borrowers and creditors. It is also proved, that crediting of individuals has a considerable influence on the development of both bank sector and national economy in general. Recommendations are worked out for providing increase of volumes and efficiency of the consumer crediting at the domestic market of bank services. Future tendencies are analyzed as well.
Keywords: consumer crediting, financial instability, crediting, the consumer crediting risks, ways of the consumer crediting development.
УДК332.133.6:620.91-025.27 Доц. А.В. Прокт, канд. екон. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ОГЛЯД ТА АНАЛ1З НАЯВНИХ ШДХОД1В ДО ВИЗНАЧЕННЯ ЗМ1СТУ ПОНЯТТЯ "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КЛАСТЕР"
Здшснено огляд загальних ознак 6i3Hec-raawepa. Проаналiзовано pi3Hi шдходи до розумшня поняття "енергетичний кластер". Зiставлено наявш шдходи до трактування форми та змюту енергетичного кластера i3 поняттям ieрархiчно вищо! категори - 6i3^c кластером. Встановлено, що наявна сьогодш система уявлень про суть та структуру енергетичного кластера не е цшсною та сформованою, а окремi шдходи до розумшня енергетичних кластеров вступають у суперечшсть i3 теорiею кластеризации Отримано висновок, що дефшщя, змют та теорiя енергетичних кластерiв загалом потребуе уточнения, вщповщно до теорн кластеризации
Ключовi слова: кластер, енергетичний кластер, регюнальна енергетика.
Протягом остантх двох десятилиъ, паралельно iз загостренням пробле-ми енергозабезпечення окремих краш, репонш, мiст та промислових райошв, активiзувався пошук рiшень iз розвитку нових енергогенерацшних технологiй для використання нових чи ефективнiшого використання вже наявних енерге-тичних ресурсiв. Внаслщок цього почали з'являтись територiальнi концентрацц виробниюв енергií, енергоресурсш, енергогенерацшного обладнання та iнших учасникiв ланцюжка створення енергií кiнцевого споживання - енергетичних кластерiв. Проте, зважаючи на достатню новизну поняття енергетичний кластер (ЕК), кнуе чимало пiдходiв до його розумiння, якi iнодi е суперечливими. Це ак-туалiзуe проблему дослщження наявних трактувань поняття ЕК та дослщження кожного iз них на предмет вiдповiдностi базовому уявленню про бiзнес-кластер. Реалiзацiя тако1 задачi може бути здайснена шляхом зiставлення класичного уяв-лення про кластер з рiзними пiдходами до розумiння енергетичного кластера.
Не зупинятимемось на оглядi та аналiзi дефiнiцiй термiна "кластер", що Грунтовно зроблено науковцями з виявленням позитивних та негативних сторш кожного пiдходу, групуванням íх за рiзники класифiкацiйними ознаками, вста-новленням сшльних та вiдмiнних рис [1-4], оглядом теорш кластеризацií та ана-лiзом трудношдв у 1х застосуванш [5-7]. Наведемо базовi узагальнюючi характеристики кластера та процесу кластеризацц.
Згiдно з С.А. Розенфельдом, кластер - концентращя фiрм, якi здатш за-безпечувати виникнення синергiйного ефекту внаслщок 1х географiчноí близь-косп та взаемозалежностi, навiть якщо ршень зайнятостi, який вони забезпечу-ють, не е особливо помггним [8]. У трактуванш авторiв [9], кластер - мережа взаемозалежних фiрм, пов'язаних мiж собою ланцюжком створення додатково!' вартостi. За визначенням М. Портера, кластер - сконцентрована за певною оз-накою група взаемопов'язаних компашй, спецiалiзованих постачальникiв, фiрм, що надають послуги, фiрм у сумiжних галузях, а також пов'язаних з 1х дiяльнiс-тю органiзацiй (наприклад ушверситепв, органiзацiй по стандартизацií, торгi-вельних об'еднань) у певних галузях, ят конкурують мiж собою, але при цьому ведуть спiльну дiяльнiсть [10, с. 256].
Попри кнування значно1 кiлькостi дефiнiцiй поняття "кластер", кнуе певна невизначенкть у побудовi цшсно1 системи формалiзованих критерiíв для виявлення реально сформованого кластера на практищ, його просторових меж та чикого виявлення учасникiв кластера. Науковцi ввдзначають, що необхiдно вiдрiзняти кластер вщ iнших просторових форм взаемодií шдприемств, проте при цьому не пропонуються достатньо чiткi формалiзованi критерií для здшснення тако1 диференцiацií. А.€. Шасптко зазначае, що незважаючи на до-волi високий р1вень емп1рично1 очевидности визначення аналiтичних меж кластера е непростою задачею; е явний брак розумiння того, яким чином кластер вписуеться у всю множину форм економiчноí органiзацií, якi виступають об'ектами економiчного аналiзу та пов'язаш вирiшенням задачi iнновацiйного розвитку економжи [11].
Науковцi з Кембрiджського та Единбургського унiверситетiв у [5] зазна-чають, що сукупнiсть визначень поняття "кластер" демонструють очевидну проблему браку чиких меж цього поняття - як економiчних, так i просторових. Автори ставлять низку питань, пов'язаних з дефшщею кластера, а саме: на яко-
му р1вш промислово'' кооперацп потр1бно видшяти кластер 1 ят пов'язаш галуз1 чи види д1яльност1 повинш бути в нього включеними; наскшьки мщними повинш бути зв'язки м1ж ф1рмами; в якому просторовому масштаб! ввдбуваеться процес кластеризацл (м1жф1рмове контактування, обмш знаниями, конкуруван-ня, дшове та сощальне контактування тощо) [5]. У контекста таких запитань дослвдники роблять висновок, що сама дефшщя кластера видаеться нечикою та важкою для розумшня.
Очевидним е висновок, що теоретична сутнкть поняття "кластер" не е цшком та остаточно сформованою. Ця невизначенкть зумовлюе прагнення до остаточного та повного формулювання поняття та пов'язаного з ним крите-ршного апарату, а вщтак кшьккть дефшщш продовжуе зростати.
Зважаючи на ввдсутнкть едносп у трактуванш поняття "кластер" та його характеристик, для подальшого виршення проблеми (вивчення суп та змкту поняття ЕК) скористаемось узагальненими визначеннями та характеристиками, встановленими шшими науковцями на основ1 глибокого анал1зу поняття кластер. На основ1 таких узагальнених рис 1 властивостей, дослщжуватимемо феномен енергетичного кластера.
Вишнякова 1.В., проанал1зувавши 13 тдход1в до визначення поняття "кластер", запропонованих пров1дними захвдними досл1дниками процеав кластеризации встановила, що щ дефшщп р1зною м1рою грунтуються на певних ключових характеристиках. Стосовно кожно'' 1з характеристик, деят автори приймали !'х як ключов1 формоутворювальш, шш1 придшяли ш другорядне зна-чення, а треп - не розглядали !'х у власних шдходах до визначення суп кластера, вимог для його формування та функцюнування. До цього перелшу 1.В. Вишнякова ввднесла: географ1чну основу; взаемозалежнкть учасниюв; галузеву прив'язка; наявнкть головного учасника; горизонтальну та вертикальш штегра-щя; конкуренцию ф1рм; взаемопов'язанкть учаснитв; шдив^альну конкурен-тоспроможнкть; мережу учасниюв; синергшний ефект ввд об'еднання; форму промислово!' оргашзацц; обмш товарами та послугами; соц1о-економ1чну орга-шзацда; критичну масу спец1ал1зованих даючих ос1б; забезпечення 1нновац1йно-го середовища [2].
Дещо бшьше уявлення про змкт поняття кластер та його характеристики дае результат пор1вняння р1зних шдход1в до його розумшня, здшсненого авторами [12]; внаслщок анал1зу десяти праць втизняних та заруб1жних науков-щв, визначено основш ознаки кластера та роздшено на дв групи - ключовi (де-терм1нуюч1 ознаки, без наявносп яких територ1альне об'еднання шдприемств не можна розглядати як кластер) та бажат (довол1 часто притаманш кластерам, проте не мають критичного характеру для детермшацц територ1ального об'еднання господарюючих та шших суб'екпв у форм1 кластера; щ ознаки не мають критичного впливу на усшшшсть функцiоиувания кластера). До ключових ознак вщнесено: географiчну локалiзацiю учасникiв; поеднання в межах кластера юридично i економiчно незалежних компашй (i збереження тако'' неза-лежносп у сформованому кластерi), якi не мають ктотно ринково'' влади; взаемодiя учасник1в грунтуеться на поеднаннi конкуренцп та кооперацií; спещ-алiзований та шновацшний характер об'еднання; наявнiсть життевого циклу (не короткотермшовий характер його кнування, а орiентацiя на довгостроковi пер-
спективи); добровшьний характер об'еднання та широке коло учаснитв. До ба-жаних характеристик ввднесено: наявнiсть великого шдприемства-лщера, що визначае довгостроковi стратегií всieí системи, ят забезпечують сильнi конкурент позицл кластера на ринках та високий його потенщал збуту продукцп за межi кластера; критичну масу учаснитв, мiж якими iснуе активна взаемодя та стiйкi зв'язки; довгострокову координацда взаемодо учасниюв системи у межах 11 виробничих програм, шноващйних процесiв, управлiння якiстю; використан-ня механiзму субконтрактацií та партнерську взаемодда з навчально-науковими органiзацiями [12].
Кластер складаеться з широкого кола учасникш, якими, як вважають ав-тори [13], можуть бути виробники, транспортно-постачальт компанп, банки, фонди венчурного фшансування, бiржi, сервiснi, iнжинiринговi, консалтинговi компанп, науково-дослiдницькi оргашзацц, вузи, органи влади, громадсью ор-гашзацп, професiйнi об'еднання. Ключову роль у процесах актишзацц форму-вання та забезпечення розвитку кластерiв МП. Войнаренко вiдводить органам державно!' влади [1]. Водночас такий перелж учасниюв не можна вважати виз-начальним для iснування та функцюнування кластера. Зокрема, у [5] зазначено, що на практищ кнують як кластери з центральною роллю вiдведеною для уш-верситетiв (а в захадному варiантi це не лише фахова та професшна освта, але й здiйснення вiдповiдного науково-дослвдного пошуку), так i кластери без зв'язюв iз такими установами. У [6] зазначено про кнування кластерш, яким притаман-на вiдсутнiсть зв'язкш з фiнансовими установами, постачальниками обладнання та комплектуючих.
Формування кластер1в спрямоване на виртення двох стратепчних щ-лей: забезпечення задач регюнального розвитку (пiдвищення рiвня стiйкостi економiчноí системи за рахунок забезпечення ц конкурентоспроможностi, шд-вищення якостi життя населення тощо) та шдвищення рiвня ефективностi да-яльносп суб'ектав кластера [14].
На фот надзвичайно велико! кiлькостi дослiджень, присвячених кластерам загалом, рiзноманiттю авторських пiдходiв до розумiння поняття, зауважи-мо, що чисельнiсть наукових розробок щодо енергетичним кластерiв е незмiрно малою. Розглянемо деякi авторськi шдходи до визначення сутi та змкту поняття " енергетичний кластер", а також його учаснитв та структуру. Т.1. Биркович не дае власного визначення ЕК, лише визначае його три основш складов^ на ос-новi яких можна власне зробити висновки про авторське бачення цього поняття. Цими компонентами, на думку автора, е [15]: ресурсний центр (сукупнкть джерел енергетичних ресурав, розмiщених на сумiжних територiях), спожив-чий кластер (сукупнiсть споживачiв енергетичних ресурав, розмiщених на су-мiжних територiях та об'еднаних iнфраструктурними зв'язками для передачi енергоносiíв) та шфраструктурний кластер (сукупнiсть об'ектiв, що забезпечують передачу мiж споживчими та ресурсним кластером). Такий пiдхiд до визначення змкту ЕК не вiдрiзняеться ввд загальновiдомих понять про структуру ре-гюнально!' енергетично! системи. Зокрема, не зрозумшо яка роль вдаодиться виробникам обладнання, НД1 та науково-техшчним установам, фiнансовому сектору тощо. Також автор не згадуе про особливосп перебiгу процесiв коопе-рацп та конкуренцл мiж учасниками такого ЕК.
Особливу увагу до енергетичних кластерiв протягом останшх рокiв при-д1ляють росiйськi науковцГ Безумовно, це викликано значною роллю та висо-ким потенцiалом росту енергетичного сектору в росшськш економщГ, а також потребою його реформування та модершзацп у всiх галузях - видобутку енер-горесурсiв, 'х експорту, виробництвi енергетичного обладнання, розробщ тех-нологiй використання нових енергоресурсГв тощо.
Авторську схему енергетичного кластера, запропоновану росiйськими авторами у [16], представлено на рис. 1. Основна мета формування таких клас-терiв, на думку авторiв, полягае в розвитку енергетики та пов'язаних iз нею га-лузей, шляхом стимулювання групи пiдприемств, якi взаемодГють з енергетич-ними, з метою реатзацп полiтики енергозбереження та скорочення за рахунок цього собiвартостi продукцп. Основним шструментом досягнення цiлi побудо-ви регюнального ЕК повинна бути розроблення та реалiзацiя комплексно'' поль тики енергозбереження на пiдприемствах галузi, як входять до цього енерге-тичного кластера.
Рис. 1. Учасники регюнального енергетичного кластера та Их взаемоЫя [16]
Кржинова К.Н. роздшяе енергетичт кластери на велию мтрадицiйнiм та iнфраструктурнi [17]. Автор зазначае що мтрадицiйнийм ЕК притаманний для велико'' енергетики i в його основi лежить один чи кшька великих конкурентос-проможних експортерiв енергГх. Пiд енергоiнфраструктурним кластером розумь ють такий, що формуеться г функцiонуе з метою об'еднання зусиль для ефек-тивного, надшного, безперебГйного, якГсного енергозабезпечення усГх галузей економГки регГону, а також життедгяльностГ людей [17]. 1х же автор також виз-начае як малГ енергетичнГ кластери регГонально'' енергетики.
Основш переваги формування та функцiонування таких кластеров, на думку автора, полягають у виникненш низки позитивних ефектiв, а саме: ство-рення умов для розповсюдження та впровадження в технолопчний процес енергоiнфраструктурних пiдприемств передових досягнень науки i технiки, формування сукупного досв^ реалiзацií ефективних енергетичних проекпв, вибiр найкращих iз них з метою подальшого 1х активного використання, шдви-щення рiвня ^естищйно! привабливосп регiону, гнучкiсть та мобiльнiсть енергетично! iнфраструктури за рахунок превалювання малих пiдприемств у складi кластера [17]. Хоч, вважаемо, що останнiй пункт у перелжу очiкуваних позитивних ефектав е дещо сумнiвним. Крш цього, у [17] автор не розкривае мехашзм1в стимулювання досягнення цих ефекпв та 1'х фiнансування.
Деякi росшсью науковцi, якi звертались до проблем кластеризацп в енергетичному секторi, не до^джували проблеми встановлення теоретичного змкту, структури та особливих характеристик ЕК, а лише пропонували власнi вде!' щодо 1'х формування в окремих регiонах Росшсько! Федерацп та, ввдповщ-но, пропонували власне бачення структури ЕК у цих регюнах.
Так, у [14] автори розглядають вдею формування енергетичного кластера Республiки Татарстан та пропонують загальну схему його функцюнування. Щоправда, з праць О.М. Вишняково! [14, 18] не зовам зрозумшо чи науковець розглядае наявний теритс^ально-виробничий енергетичний комплекс на тери-торц цього суб'екта Росшсько! Федерацп як вже сформований ЕК (чи лише як потенцшний, тобто заходи з перетворення цього територiального комплексу в ЕК лише плануються та розпочинаеться 1'х реалiзацiя), i якщо так, то на якому еташ розвитку вiн знаходиться. Вiдповiдь на це питання не дае й автор [19], розглядаючи формування ЕК Республши Татарстан, де описуються реальш учасники створення зазначеного ЕК.
Однозначно зрозумшо, що в майбутньому передбачаеться функцюнування такого ЕК, i теоретичну модель його структури автори [14] бачать такою, яка б включала енергогенеруючi та енергозбутовi компанп, електричнi та тепловi мережц установи соцiальноí сфери; постачальники послуг та матерiально-тех-нiчних ресурсiв (виробники та постачальники енергетичного обладнання та ма-терiально-технiчних ресурсiв, ремонтнi, сервкш, iнжинiринговi та iншi компа-ни); освiтнi заклади; науково-дослiднi установи; регулюючi установи. При цьому автори [14] зробили теоретичний прогноз очiкуваних позитивних наслщюв взаемодИ' саме таких учасниюв, щоправда не надто детально обгрунтовують 1х.
Певну яснiсть в цьому питанш вносить iнший автор, наводячи [20] загальну концептуальну схему енергетичного кластера Республши Татарстан, який формуеться (робота з його формування розпочалась у 2008 р.), та наводить за-гальний перелiк його учаснишв, серед яких: енергомашинобудiвнi та електро-технiчнi виробництва, освiтнi, науков^ iнжинiринговi та фiнансово-кредитнi установи, яш поеднанi з енергетичною системою, та разом iз нею знаходяться пiд впливом державно! полiтики з оргашзацц взаемодií учасник1в ЕК. Зрештою, в працях, присвячених формуванню цього ЕК не зазначено на якому еташ становления вш знаходиться та чи можна його розглядати як вже створений.
Кiржинова К Н. у [17] запропонувала матрично-композицiйну модель енергошфраструктурного кластера Республiки Адигея, яка передбачае дещо ширший спектр учаснитв порiвняно з попередшм прикладом. До структури ЕК КН. Кiржинова вiдносить суб'ектiв виробництва, передачi та розподшу тепло-во1 та електроенерги, ят пов'язанi з вiдповiдними ринками енергп, а також без-посередньо самi цi ринки; ринок паливно-енергетичних ресурсов та енергетич-ного обладнання; сектор промислового та побутового споживання енергп; орга-ни диспетчерського управлiння процесами енергозабезпечення; регiональнi та федеральнi органи влади, фiнансовi установи та страховi компани, оператори транспорту та зв'язку, вишi та науково-дослiднi центри, професшш об'еднання. Не до кiнця зрозумшим е "включения" ринк1в у структуру кластера та, вiдповiд-но, роль надрегюнальних ринкових iнститутiв та ix взаемодiя з учасниками кластера.
Шмариго Л. В. висловлюе iдею створення кластера "Кубанська електро-енергетика" та пропонуе його структуру [21]. Цей ЕК, на думку автора, повинен включати: велит й середш енергогенерацшш пiдприемства та енергетичну ш-фраструктуру; учасникiв, ят надаватимуть супутнi послуги (проектування, бу-дiвництво, постачання, ремонт); органи регулювання роботи енергетичного ринку та органи мкцевого самоврядування; сектор наукового обслуговування; споживач1в. При цьому, в [21] не обгрунтовано чому саме таку структуру цього проекту енергетичного кластера було обрано, не визначено передумов усшшно! взаемодп таких учасникiв в межах пропонованого ЕК.
1дею створення на територй' Башкирп ЕК, ядром якого виступатиме мк-цева вертикально-штегрована нафтова компашя, обгрунтовуе А. А. Батталова в [22]. Практичний потенщал створення тако! структури автор узагальнюе i висо-вуе модель паливно-енергетичного кластера, ядром якого виступатиме головна вертикально ^егрована нафто-промислова компашя регюну. Учасники такого кластера роздiленi автором на три групи: "профiльнi" - об'екти, д1яльнкть яких безпосередньо забезпечуе функцiонувания елементiв ядра (нафтове машинобу-дування; нафтопереробнi заводи, якi не входять в ядро; мережi автозаправних станщй, компанй' сервiсного обслуговування; малi пiдприемства ПЕК; вугiльнi пiдприемства); "непрофшьш" - об'екти, наявнiсть яких е обов'язковою, але !х дiяльнiсть не е безпосередньо пов'язаною з функцюнуванням ядра (iнновацiйнi центри; профiльнi освггш установи; органи державно! влади та мкцевого са-моврядування; координуючий центр кластера) та п, якi не входять в кластер, але наявнкть яких е обов'язковою для повнощнного та ефективного його фун-кцюнування (споживачi, постачальники та конкуренти) [22].
Розглянуп авторськi схеми енергетичних кластерiв е суто концептуаль-ними: вони фактично лише вiдображають перелш учасникiв ЕК та окреслюють !'х зв'язок мiж собою, не уточнюючи характер цих зв'язкiв, чим саме ввдбу-ваеться обмiн у процес !х перебiгу (матерiальнi, iнформацiйнi, фiнансовi потоки тощо) та наслщки цих взаемодiй (наприклад, сшвпраця, конкурування чи од-ночасне протiкания цих процеав); автори не достатнього глибоко або ж взагалi не обгрунтовують перелiк включения саме таких учасниюв кластера, а також не достатньо описують напрями i характер зв'язюв мiж окремими учасниками ЕК.
З таких схем i наведених до них описш та пояснень не зовам зрозумшо як про-тiкатимуть основш процеси в кластерi (конкурування з одночасним кооперування учасниюв) та яким чином досягатиметься планований позитивний ефект вiд створення такого ЕК.
Чимало науковцiв, якi пов'язали сво! дослiджения з енергетичними кластерами, не пропонували загальну теоретичну модель цього феномену, не досль джували його особливi характеристики та вiдмiннiсть вiд iнших вид1в виробни-чих та iнновацiйних кластерiв. Наслiдком цього може бути плутання змiсту ЕК з шшими просторовими формами кооперування. Короткий огляд праць росшсь-ких науковцiв, якi звертались до проблем кластеризацп в енергетицi, дае змогу з великою певшстю припускати, що iнодi цi автори помилково розглядають на-явнi енергетичнi територiальнi промисловi комплекси (ТПК) чи проекти !х створення в якостi енергетичних кластерiв.
Найперше, причиною такого нашого висновку е те, що доволi часто щ територiальнi промисловi комплекси характеризуются неналежним р1внем конкурування, розробки та впровадженш iнновацiй - основних ознак кластера загалом. Цi об'екти значно програють конкуренцiю iноземним розвиненим енергетичним кластерам. Так, П.М. Фiлiпов вщзначае, що ЕК швшчно-захщно-го регюну РФ зараз, по-перше, е потужним промисловим комплексом, пред-ставленим переважно потужними росшськими компанiями, якi спецiалiзуються в галузях видобутку та переробки вуглеводшв, електроенергетики та енергетич-ного машинобудування; i хоча провiднi компанп кластера експортують свою продукцiю, цей експорт насамперед складаеться з сиро! нафти та газу або продукт нафтопереробки низького рiвня обробки, по-друге, значно обмежений нерозвиненою шфраструктурою, а по-трете, значно програе в конкуренцп бiльш сильним iноземним гравцям [23, с. 13-14].
Цi потужш ТПК створенi ще за час1в СРСР i справд мають високий по-тенцiал переходу у форму кластера, але такими не е. Слушно зазначено в [12], ТПК та кластер мають багато сшльних рис за своею структурою, проте якщо кластер побудований на конкуруванш мiж учасниками (один iз чиннитв усшш-ностi ще! форми просторового мiжгалузевого кооперування), то ТПК радянсь-кого зразка формувались та функцюнували на засадах планово! економiки.
Низку вщмшностей ТПК i науково-виробничого об'еднання та кластера наводять автори в [6]. Серед них, у контекста цього питання, варто виокремити таю: штегруючим чинником сучасного кластера е знання та шновацц, якi забез-печують його конкурентоспроможнiсть, а також шформацшно-комушкацшш мережi, а в випадку ТПК - об'екти виробничо! шфраструктури; учасникам кластера характерний мережений зв'язок, а учасникам ТПК - обов'язковий техноло-гiчний зв'язок та штегращя вiд видобутку сировини до п повно! переробки; учасники сумiжних галузей наближенi один до одного, а у випадку ТПК - велика кшьккть постачальнитв може бути розмщеною далеко за його межами [6]. Тож можна стверджувати, що ТПК е менш гнучкими до змш, значно слабше ре-агують на запити ринкiв, яккш та кiлькiснi змiни попиту, ят протягом останнiх 2-3 десятилiть е надзвичайно динамiчними.
Фiлiпов П.М. вщзначае також i те, що частково шдтверджуе нашi думки стосовно так званого "енергетичного кластера" Пiвнiчно-захiдного регюну РФ",
що для отримання значних вигiд вiд кластеризации цьому регiональному утво-ренню бракуе чггко1 стратеги провiдниx його учасниюв та самоiдентифiкацii; незважаючи на вс сильнi сторони зазначеного росiйського ТПК, фшський ЕК, як зазначае автор, значно усшшшший на свiтовому ринку з позицп зростання ринково! частки, а також технолопчно прогресивнiший [23, с. 15].
Частково шдтверджениям висловлено! думки можна також навести слова А. А. Батталово! [22, с. 9], яка здшснюючи теоретичне пор1вияния вертикаль-но-iнтегрованиx та кластерних структур в ПЕК, зробила висновок, що росшсьт вертикально iнтегрованi енергетичнi компани е щлком конкурентоспроможни-ми, проте за вс1ма критер1ями пор1вияння вони поступаються кластерам як фор-мi регiонального розвитку. Враховуючи такi аргументи, висловлюемо сумшви щодо можливосп щентифшацп бiльшостi енергетичних ТПК в РФ як енерге-тичних кластерiв, хоча й не заперечуватимемо можливий високий потенцiал переходу окремих iз них у якiсно нову форму.
Дюжев В. Г. вводить поняття енергозберкаючого кластера; за авторсь-ким визначенням - це сконцентрована на певнш територп група взаемопов'яза-них суб'ектав, якi доповнюють один одного та взаемопосилюють конкурентнi переваги на основi синергй' як окремих пiдприемств, так i кластера загалом за рахунок реалiзацii енергозберiгаючиx теxиологiй, зокрема - залучения нетради-цiйниx вiдновлюваниx джерел енергп [24, с. 285]. Зважаючи на визначну роль ввдновлювано! енергетики у функцюнувания енергозберiгаючого кластера, автор також називае його нетрадицшно-вщновлюваний енергетичний кластер.
У межах такого кластера автор видаляе внутрiшнiй та зовшшнш конту-ри [24]. Внутртнш охоплюе ядро кластера (iнновапiйнi шдприемства енергоз-берiгаючого типу), науково-iнвестицiйну структуру, гуртово-роз^бш склади енергозберiгаючого обладнання, сервкш центри, фiнансовi структури. Зовнiш-нш охоплюе фiнансову та iивестипiйну шфраструктуру, постачальник1в, науко-во-iнвестицiйну iнфраструктуру, освиш структури, громадськi та професiйнi оргашзацп, рекламнi компанй', регiональнi органи влади. Оргашзацшно-управ-лiнську схему енергозберiгаючого кластера авторства В.Г. Дюжева представлено на рис. 2.
У межах кластера за рахунок взаемодо рiзниx взаемодоповнювальних елемеитiв виникае синергетичний ефект внаслiдок роботи рiзномаиiтниx оргаш-зацiйно-управлiнськиx форм. До основних безпосередшх ефект1в функцдонуван-ия такого кластера в сферi енергозбережения автор вiдносить економхю енерго-ресурс1в у варткному та натуральному виразах, знижения витрат на транспорту-вания, зберiгания та використания енергоресурс1в, зменшения штрафних сан-кцiй за перевищения гранично допустимих величин забруднения природного довк1лля тощо [24]. До непрямих ефектав функцiонувания такого кластера автор вiдносить зростания термхиу служби енергогенерацiйниx потужностей, знижения питомих витрат на обслуговувания та ремонт основних енергогенерацшних потужностей, пiдвищения енергостiйкостi та енергетично! безпеки пiдприемств, рiвия техиогенно! безпеки; при цьому низка опосередкованих ефектав прояв-ляеться в масштабi не безпосередньо окремих пiдприемства, а сощально-еконо-мiчного середовища регiону, яке впливае на дiяльнiсть пiдприемства [24].
Рис. 2. Оргашзацшно-управлтсъка схема енергозберкаючого кластера нетрадицшно'1 вьдновлювано! енергетики [24]
Особливу роль такого кластера В.Г. Дюжев вГдводить реалГзацц домов-леностей у межах Кютського протоколу Г визначае його як потенцшний регь ональний суб'ект цих процесГв.
1з рис. 2 видно, що територГально контур кластера обмежуеться границя-ми адмГнГстративно-територГального подшу на областГ. Такий пГдхГд можна оз-начити як адмГнГстративний, бо автор важливу роль вГдводить саме мкцевим органами самоврядування, Г його недолшом звГсно ж, е те, що енергетична ш-фраструктура, виробники та постачальники енергоресурсГв не е роздшеними такими межами, а тому в частиш державного управлшня та регулювання також здiйснения господарсько'' дГяльностГ не е об'ектами управлшня лише мкцевих органГв влади.
Проте автор наводить певш аргумента на користь саме такого подглу, зазначаючи, що ринок квот на викиди парникових газГв ринок енергоресурсГв, ГнвестицГй, працГ повиннГ мати регГонально-структуровану основу, Г вГдповГдно, потребуе наявностГ регюнальних органГзацГйно-управлГнських структур ринку цих квот; цими структурами, як вважае автор, можуть бути саме таю класте-ри [25]. В.Г. Дюжев стверджуе, що на регюнальному рГвнГ в межах такого кластера простГше оргашзовувати участь велико'' кГлькостГ шдприемств у процесГ використання технологш зГ зниження обсягГв забруднення природного довкш-ля., простГше забезпечити реалГзацГю контролю та формувати грошовГ потоки, пов'язаш з цими процесами [25].
Дюжев В. Г. за просторовий базис енергозберГгаючого кластера обрав одиницю адмГнГстративно-територГального подглу - область. Автор не виклю-чае Где'' покриття кра'ни енергозберГгаючими кластерами такого формату. Не можемо повнктю погодитись з такими шдходом, адже кластер - форма просто-рово'' кооперацП' на базГ конкурування та ГнновацГйностГ, Г викликае сумнГви по-тенцГйне Гснування чинникГв, якГ будуть передумовами формування Гннова-цшного енергозберГгаючого кластера у кожнГй областГ кра'ни. У такому зв'язку, не можемо не погодитись з думкою В.М. Задорського про те, що створення кластерГв не може бути самоцшлю, а лише одшею Гз ефективних органГзацГйних форм роботи, а тому безглуздою е Гдея всезагально'' "кластеризацй'" кра'ни; Гдея не може шдмГнюватися засобами й' досягнення [26].
Попри певш недолГки пропоновано'' В.Г. Дюжевом моделГ кластера (суть яких, найперше, у невГдповГдностГ змкту запропонованого ЕК до класичного уявлення про бГзнес кластер), не можна не вщзначити цГннГсть деяких Гдей, зок-рема В.Г. Дюжева, який фактично описуе створення регГональних утворень, заснованих на взаемодй' приватного сектору та держави в енергетичному секто-рГ, якГ здатнГ забезпечити досягнення економГчних, соцГальних та природоохо-ронних цГлей у контекстГ програм та вГдповГдних завдань регГонального та за-гальнодержавного розвитку.
ПГдсумовуючи короткий огляд трактування понять "кластер" та "енерге-тичний кластер", можна вГдзначити, що наявнГ шдходи до визначення змГсту та завдань функцюнування ЕК значно вГдрГзняються мГж собою, а часто деякГ Гз них взагалГ не вписуються у теоретичний змГст поняття "кластер". Далеко не всГ авторськГ розробки теоретично'' моделГ "енергетичного кластера" представля-
ють собою кластер у контекста просторового об'еднання учаснитв, заснованого на засадах !х взаемозв'язюв, конкурування та кооперування. Можливо, деякi згаданi автори iдей формування ЕК вкладали власний змiст у поняття "кластер", який дещо вiдрiзняeться вiд загальних уявлень про характеристику такого ви-робничого регiонального утворення; проте тодi хочемо висловити сумшв щодо правомiрностi тако! пiдмiни понять. Крш цього, науковцi практично не пропо-нують теоретичних схем внутртньо! побудови ЕК та не описують детально характер взаeмозв'язкiв мiж його учасниками.
Такi труднощi у визначенш ЕК зумовленi вiдносною новизною цього поняття та ввдсутнктю единого шдходу до визначення кластера взагал^ Зазначенi недолiки та прогалини у визначеннi змiсту поняття "енергетичний кластер" вка-зують на те, що задача теоретично! побудови ЕК та аналтаичного визначення його меж, структури, можливих учасникiв, а також характеру зв'язюв мiж ними е актуальною та не повнктю виршеною проблемою, яка потребуе подальшого додаткового вивчення.
Лiтература
1. Войнаренко, М.П. Кластери в шсттуцшнш економшд / М.П. Войнаренко. - Хмельниць-кий : Вид-во ХНУ, ТОВ "Тр1ада-М", 2011. - 502 с.
2. Розвиток регюшв Украши на баз1 кластершаци / 1.В. Вишнякова, К.Ф. Ковальчук, КВ. Павлов та in. - Донецьк : Вид-во "Ландон-ХХ1", 2012. - 392 с.
3. Герасимчук, З.В. Формування 1нновад1йних кластер1в прикордонних регюшв в умовах транскордонного ствробпництва / З.В. Герасимчук, Д.В. Смолич. - Лудьк : РВВ ЛНТУ, 2014. - 240 с.
4. Карпенко, О.О. 1нновацшно-штеграцшна парадигма розвитку п1дприемств на принципах кластеризадй' / О.О. Карпенко. - К. : Вид-во С1К ГРУП Украша, 2013. - 272 с.
5. Martin, R. Deconstructing Clusters: Chaotic Concept or Policy Panacea? / R. Martin, P. Sunley // Journal of Economic Geography (Oxford University Press). - 2003. - Vol. 3. - Pp. 5-35.
6. Федулова Л.1. Формування технолопчннх кластер1в як точок зростання економши Украши / Л.1. Федулова, Г.Л. Норд, Н.О. Руденко та ш. / за ред. Л.1. Федулово! - Миколагв : Вид-во "Ыон", 2012. - 295 с.
7. Feser, E.J. Old and new theories of industry clusters / E.J. Feser. [Electronic resource]. - Mode of access http://works.bepress.com/cgi/viewcontent.cgi? article=1005&context=edwardfeser.
8. Rosenfeld, S.A. Bringing Business Clusters into the Mainstream of Economic Development / S.A. Rosenfeld // European Planning Studies. - 1997. - Vol. 5, Issue 1. - Pp. 3-23.
9. Boosting Innovation. The Cluster Approach / T.J.A. Roelandt, P. den Hertog, J. Hauknes, A. Spielkamp and oth. - Paris : OECD Publications Service, 1999. - 428 p.
10. Портер, М. Конкуренция / М. Портер. - М. : Изд. дом "Вильямс", 2005. - 608 с.
11. Шаститко, А.Е. Кластеры как форма пространственной организации экономической деятельности: теория вопроса и эмпирические наблюдения / А.Е. Шаститко // Балтийский регион.
- 2009. - № 2. - С. 9-32.
12. Крикавський С.В. Концепщя кластера у формуванш потешдалу конкурентоспромож-ност деревообробних шдприемств / С.В. Крикавський, О.А. Похильченко. - Льв1в : Вид-во НУ "Льв1вська щштехнжа", 2012. - 352 с.
13. Федоренко, В.Г. Кластери - системний шструмент пдвищення коункернтоспромож-ност економши / В.Г. Федоренко, А.Ф. Гойко, В.Б. Джабейло // Економжа та держава. - 2007. -№ 9. - С. 6-9.
14. Вишнякова, О.Н. Структура энергетического кластера: организационно-управленческий аспект / О.Н. Вишнякова, А.В. Абрамова // Энергетика Татарстана. - № 1. - 2010. - С. 64-71.
15. Биркович, Т.1. Регулювання розвитку енергетики Украши: шновацшш технологи, меха-шзми, стратеги та шструменш реал1зацп державно!' полггики / Т.1. Биркович. - Донецьк : Вид-во "Юго-Восток", 2013. - 614 с.
16. Михайлов, С.Н. Региональные энергетические кластеры: проблемы и перспективы. / С.Н. Михайлов, А.А. Балябина // Российское предпринимательство. - 2008. - № 10, вып. 1 (120).
- С. 20-25.
17. Киржинова, К.Н. Развитие региональной энергетической инфраструктуры: концептуальная модель, диагностика состояния, стратегическое обоснование (на материалах Республики Адыгея) : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. экон. наук: спец. 08.00.05 - "Економь ка i управления народним господарством: регюнальна економжа" / К.Н. Киржинова. - Майкоп, 2012. - 27 с.
18. Вишнякова, О.Н. Информационно-синергетическая модель энергетического кластера / О.Н. Вишнякова // Вестник Казанского государственного энергетического университета. - 2011.
- Т. 9, № 2. - С. 81-87.
19. Галкина, А.А. Структура энергетического кластера: организационно-управленческий аспект / А. А. Галкина // Энергетика Татарстана. - 2008. - № 1. - С. 65-51.
20. Садриев, А.Р. Кластерный механизм инновационного развития энергетической системы Республики Татарстан / А.Р. Садриев // Вестник Казанского технологического университета.
- 2009. - № 2. - С. 210-214.
21. Шмарыго, Л.В. Стратегии формирования кластеров в топливно-энергетическом комплексе России : дисс. ... канд. екон. наук: спец. 08.00.05 - "Экономика и управление народным хозяйством: экономика, организация и управление предприятиями, отраслями, комплексами (промышленность)" / Л.В. Шмарыго. - Краснодар, 2009. - 158 с.
22. Батталова, А.А. Механизм развития топливно-энергетического комплекса на основе создания кластера : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. экон. наук: спец. 08.00.05 -"Экономика и управление народным хозяйством (экономика, организация и управление предприятиями, отраслями, комплексами - промышленность) / А.А. Батталова. - Уфа, 2013. - 21 с.
23. Филипов, П.Н. Интернационализация межотраслевых комплексов (на примере энергетических кластеров Северо-запада Росси и Финляндии) : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. екон. наук: спец. 08.00.14 - "Мировая экономика"; 08.00.06 - "Экономика и управление народным хозяйством (региональная экономика)" / П.Н. Филипов. - Санкт-Петербург, 2005.
- 25 с.
24. Дюжев, В.Г. Организационно-экономические проблемы повышения инновационной восприимчивости к технологиям нетрадиционной возобновляемой энергетики в Украине / В.Г. Дюжев. - Харьков : Изд-во "Цифровая типография". - 2012. - № 1. - 382 с.
25. Дюжев, В.Г. Регюнальнпй НВЕ-кластер як суб'ект вщносин з реалiзацil юотського протоколу / В.Г. Дюжев // Вюник СумДУ. - Сер.: Економжа. - 2012. - № 2. - С. 24-29.
26. Задорский, В.М. К вопросу о "кластеризации Украины" / В.М. Задорский. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://ucluster.org/blog/2009/11/k-voprosu-o-klasterizacii-ukrainy.
Прокип А.В. Обзор и анализ существующих подходов к определению содержания понятия "энергетический кластер"
Осуществлен обзор общих признаков бизнес-кластера. Проанализированы разные подходы к пониманию понятия "энергетический кластер". Сопоставлены существующие подходы к трактовке формы и содержания энергетического кластера с понятием иерархически высшей категории - бизнес кластером. Установлено, что существующая сегодня система представлений о сути и структуре энергетического кластера не является целостной и сформированной, а отдельные подходы к пониманию энергетических кластеров вступают в противоречие с теорией кластеризации. Получен вывод, что дефиниции, содержание и теория энергетических кластеров в целом нуждаются в уточнении, в соответствии с теорией кластеризации.
Ключевые слова: кластер, энергетический кластер, региональная энергетика.
Prokip A. V. The Review and Analysis of Current Approaches to Providing the "Energy Cluster" Definition
General business cluster characteristics review is carried out. Different approaches to "energy cluster" notion interpreting are analysed. Current treating approaches to energy cluster defining and its substance are matched with notion of business cluster - the class on the higher hierarchical level. The current notions system of energy cluster substance and structure is determined not to be competed and some approaches to "energy cluster" notion understanding contradict the clustering theory. The definitions, intension and energy clusters theory at all are determined to require specification under the business clustering theory.
Keywords: business cluster, energy cluster, regional energetics, structure.
