CC BY
19
Kobzar, A. I. Prikladnaya matematicheskaya statistika [Applied mathematical statistics]. Moscow: Fizmatlit, 2006.
Luginin, O. E., and Fomishina, V. N. Ekonomiko-matematiches-kiye metody i modeli. Teoriya i praktika s resheniyem zadach [Economic-mathematical methods and models. Theory and practice objectives]. Rostov n/D: Feniks, 2009.
Pogostinskaya, N. N., and Pogostinskiy, Yu. A. Sistemnyy pod-khod v ekonomiko-matematicheskom modelirovanii [A systematic approach to mathematical modelling]. St. Petersburg: Izd-vo SPb-GUEF, 1999.
Svetunkov, S. G., Zagranovskaya, A. V., and Svetunkov, I. S. Kompleksnoznachnyy analiz i modelirovaniye neravnomernosti sot-sialno-ekonomicheskogo razvitiya regionov Rossii [Complex-valued analysis and modeling of uneven socio-economic development of regions of Russia]. St. Petersburg, 2012.
Syroyezhin, I. M. Sovershenstvovaniye sistemy pokazateley effektivnosti i kachestva [Improving the system of indicators of efficiency and quality]. Moscow: Ekonomika, 1980.
Vasilenko, V. N. Mnogomernost parametrov regiona: territorii, sistemy, prostranstva [The multidimensional parameters of the region: territory, system, space]. Druzhkovka: Yugo-Vostok, 2016.
УДК 338.012
1ННОВАЦ1ЙН1 КЛАСТЕРИ. АДАПТАЦ1Я КРАЩОГО СВ1ТОВОГО Д0СВ1ДУ
ДО ВГГЧИЗНЯНИХ РЕАЛ1Й
© 2017 ЯНЧЕНКО З. Б.
УДК 338.012
Янченко З. Б. 1нновацшш кластери. Адаптащя кращого свггового досвщу до вггчизняних реалш
У статт'1 дотджено та узагальнено теоретичн основи кластеризацИ. Запропоновано власне визначення термша «¡нновацйний кластер». Об(рунтовано доцмьнкть створення та функцюнування кластер'ю в УкраЫ, запропоновано шляхи адаптацИ кращих свтових практик тдтри-мання процеав кластеризацИ до втчизняних умов з урахуванням нишшн'1х реалш. Отримаш результати досл'дження можуть бути використанi при формуваннi втчизняних iнновацiних кластерiв.
Ключов'! слова: iнновацiний кластер, свтовий досв'д, державна тдтримка iнновацiйних кластер'в №п.: 9.
Янченко Зтшда Бориавна - заслужений економст Украши, доктор економiчних наук, доцент, зав'дувач кафедри бiзнес-адмшiстрування, М'ж-народний нститут б'внесу (Брест-Литовське шосе, 8а, Кшв, 03179, Украна) E-mail: 230859@ukr.net
УДК 338.012
Янченко З. Б. Инновационные кластеры. Адаптация лучшего мирового опыта к отечественным реалиям
В статье исследованы и обобщены теоретические основы кластеризации. Предложено собственное определение термина «инновационный кластер». Обоснована целесообразность создания и функционирования кластеров в Украине, предложены пути адаптации лучших мировых практик поддержки процессов кластеризации к отечественным условиям с учетом нынешних реалий. Полученные результаты исследования могут быть использованы при формировании отечественных инновационных кластеров.
Ключевые слова: инновационный кластер, мировой опыт, государственная поддержка инновационных кластеров. Библ.: 9.
Янченко Зинаида Борисовна - заслуженный экономист Украины, доктор экономических наук, доцент, заведующая кафедрой бизнес-администрирования, Международный институт бизнеса (Брест-Литовское шоссе, 8а, Киев, 03179, Украина) E-mail: 230859@ukr.net
UDC 338.012
lanchenko Z. B. The Innovation Clusters. Adapting the Best Global Experience to the Domestic Realities
The article researches and generalizes the theoretical basics of clustering. The author's own definition of the term of «innovation cluster» has been suggested. The feasibility of establishing and operating clusters in Ukraine has been substantiated, ways to adapt the best global practices in supporting the clustering processes to the domestic context have been proposed, taking account of the current realities. The obtained results of research can be used in the formation of the domestic innovation clusters. Keywords: innovation cluster, world experience, State support for innovation clusters. Bibl.: 9.
lanchenko Zinayida B. - Honored economist of Ukraine, D. Sc. (Economics), Associate Professor, Head of the Department of Business Administration, International Institute of Business (8a Brest-Litovskyi Highway, Kyiv, 03179, Ukraine)
E-mail: 230859@ukr.net
Глобалiзацiя економши, процес подготовки до вхо-дження Украши в единий европейський економiч-ний простр висувае вимоги щодо пошуку нових шдходiв шдвищення конкурентоспроможност шдпри-емств, регюшв, народного господарства. Традицшш шструменти не повною мiрою вцповцають европей-ським умовам господарювання, викликам зовшшньо-го середовища та не дозволяють системно виршувати iснуючi проблеми адаптаци вггчизняних шдприемств до свтових стандарпв. За таких умов затребуваними стають науково-шновацшш ресурси, науковий супровц шдвищення конкурентоспроможност економши, мо-дерншацш шфраструктури. Свтовий досвц показав, що
дiевим шструментом створення нових шституцшних механiзмiв шдвищення ефективност взаемоди бiзнесу, держави, науково-дослцних та освиянських центрiв в шновацшному процеа е гнучке кластерне об'еднання суб'екпв шновацшно! дшльностЬ
Грунтовними дотдженнями розвитку теори кла-стерiв е роботи всесвптаовцомих науковщв М. Портера [1] та C. Ketels, О. Memedovic [5]. Обгрунтуванню не-обхцносй та окремим аспектам кластеризацИ в УкраМ присвячено пращ С. Соколенко [3], М. Кропивко [7], П. Саблука [7], С. Онишко [8], В. Гейця [9] та ш.
Проте серед учених не кнуе единого шдходу до визначенння поняття «шновацшш кластери», недостат-
ньо формалiзованими е шдходи до !х практично! орга-шзаци, малодослiдженим залишаеться вплив означених кластерiв на конкурентноспроможшсть економiки.
Мета статтi - Bce6i4M дослiдження наукового доробку та узагальнення кращих свiтовиx практик пгд-тримання процейв кластеризаци у свiтi, якг дозволять сформувати вектор спрямовано! ди субектiв вiтчизняноi iнновацiйноi дiяльностi в напрямку швидко! адаптаци до свГгових стандартiв, а також обгрунтування доцкьносй створення та функцiонування кластерiв в УкраМ.
Побудова якiсниx iнновацiйниx кластерiв е актуальною тенденцiею свГгового економiчного розвитку. 1х застосування в УкраМ може стати каталiзатором нацюнального економiчного розвитку.
Однозначного, загальноприйнятого визначення термша «кластер» не iснуе. За визначенням М. Портера, кластер е вткенням складно! системи взаемозв'язкш мiж економiчними суб'ектами, якi дозволяють шдсили-ти корисний ефект вгд пiдприемницькоi дiяльностi та виступають дiевим iнструментом оргашзащ! економiки, контролю економiчноi дiяльностi, пiдвищення конку-рентоспроможностi як окремих суб'ектiв господарю-вання, так i регiонiв, краМ макроiнтеграцiйниx угру-повань у цкому [1]. Автор, окрш економiчниx ефектiв, визначае територiальний вектор процесу кластероутво-рення, визнае його синергетичну дгю на результати шд-приемницько! дiяльностi.
Найбкьш вживаш визначення поняття «кластер» ученими свГгу пов'язують його з мiсцевим або регю-нальним розмахом мереж. БГльшгсть визначень роздкя-ють поняття кластерiв як локалiзованиx мереж спеща-лiзованиx органiзацiй, чи! процеси виробництва тгсно зв'язанi через обмiн товарами, послугами i/або знання-ми. Наприклад, L. van den Berg, E. Braun, W. van Winden (Growth Clusters in European Cities, 2001), P. Wood, J. Simmie, J. Sennett (Innovation and Clustering in the London Metropolitan Region, 2002) визначають шновацшний кластер як велику юльюсть зв'язаних iндустрiальниx i/або сервкних компанш з високим рiвнем сшвпращ (зазвичай через ланцюг постачань), що функцiонують в однакових ринкових умовах [2].
Регiональнi кластери вцносять зазвичай до гео-графiчно обмежених концентрацiй взаемозв'язаних фiрм, якi можуть використовуватися як ключове слово для бкьш раннix концепцiй iндустрiальниx районiв, спецiалiзованоi промислово! агломерацГ! та мкцевих виробничих систем OECD (World congress on local clusters, Regional clusters in Europe 2001-2002). Кластери, як важливий елемент пгдвищення шдивгдуально! конку-рентоспроможностг, визначають E. M. Bergman, E. Feser (Industrial and Regional Clusters: Concepts and Comparative Applications, 1999) i Т. Andersson та гн. (The Cluster Policies Whitebook, 2004) [2].
Вгтчизнянг дослгдники в основному визначають поняття «кластер» як мережеву групу близьких, гео-графгчно взаемозв'язаних компанш i оргашзацш, якг спгвпрацюють у певному видг бiзнесу, характеризують-ся спкьними напрямками дгяльностг та взаемним до-повненням. Даний пгдхгд значно звужуе визначення
кластера, наведене М. Портером, оскГльки залишае поза увагою можлив1 економ1чш ефекти, що дае д1ева клас-теризац1я; не передбачае такого важливого насл1дку, як можлив1сть п1двищення конкурентоспроможност1 шд-приемницько! д1яльност1. У зв'язку з цим заслуговують на увагу таю визначення, що були сформульоваш окре-мими в1тчизняними вченими. Кластер - це:
+ добровГльне об'еднання п1дприемц1в, як1 т1сно сп1впрацюють з науковими установами та м1с-цевою владою з метою п1двищення конкурен-тоспроможност1 власно! продукцГ! та сприяння економ1чному розвитку рег1ону. Кластерний шдх1д дозволяе поеднати вс1 переваги сшв-роб1тництва м1ж компан1ями та поглибити !х спец1ал1зац1ю, створюючи значний мультипль кативний ефект в економ1ц1 [3]; + об'еднання взаемодоповнюва-них п1дприемств, орган1зац1й 1 зв'язаних з ними за географ1чною й функц1ональною ознаками оргашв державного управл1ння, наукових заклад1в тощо на засадах спГльно! д1яльност1 на певн1й територГ! з виробництва конкурентоспроможно! на вну-тр1шньому та зовншньому ринках продукцГ! та збГльшення прибутк1в учасник1в кластера [4].
Хоча запропоноваш визначення не вир1зняють кластер як шновацшний 1 видаються дещо розмитими, очевидно, що тут ч1тко просл1дковуеться зв'язок з науковими установами, що, по-суп, вир1зняе саме шнова-ц1йн1 кластери з ряду шших.
Вузагальненому вигляд1 1нновац1йн1 кластери до-цГльно визначати як концентрацш суб'ект1в ринку, державних, наукових тощо, розмщених на пев-них територ1ях та/або пов'язаних спГльними штересами та взаемод1ею, спГльна (у визначених межах) д1яльн1сть яких забезпечуе оптимальний економ1чний ефект 1 ста-лий розвиток територш. Таким чином, ми не лише шд-тримуемо поширене бачення конкурентоспроможност1 як важливого насл1дку функц1онування 1нновац1йних кластер1в, а й враховуемо шш1 економ1чн1 насл1дки д1-яльност1 для його учасник1в (покращення економ1чно! ефективност1 та результативност1 д1яльност1 тощо), пе-редбачаемо позитивн1 ефекти для розвитку територш як данину сталому розвитку.
1нновацшний кластер - це структура з1 значимою (у пор1внянн1 з галузевими та нацюнальними показника-ми) часткою шновацшно! продукцГ!, а також 1з сформо-ваною 1нновац1йною Гнфраструктурою, що включае вза-емод1ю м1ж собою стейкхолдер1в рег1онально! шновацш-но! системи (освГгш та науков1 установи, центри досл1-джень 1 розробок, центри трансферу технологи, бГзнес-Гнкубатори, технопарки, громадсью орган1зацГ!, ф1нансов1 Гнститути, центри кластерного розвитку тощо).
Розвиток шновацшних кластер1в, як правило, в1д-буваеться за Мщативи !'! потенц1йних член1в, у рамках кластерно! пол1тики держави,. Св1товий досв1д розвитку 1нновац1йних кластер1в св1дчить про доцГльн1сть !х державно! шдтримки. Багато кра!н св1ту, у тому чис-л1 ВеликобританГя, Шмеччина, 1спанГя, 1талГя, Канада, МалайзГя, НорвегГя, Республ1ка Корея, Онгапур, США,
Фшляндгя, Францiя, Швецiя, Японгя, цiлеспрямовано стимулюють розвиток шновацшних кластерiв. У рамках державно! кластерно! полгтики застосовуеться широкий спектр меxанiзмiв та iнструментiв пгдтримки i стиму-лювання розвитку шновацшних кластерiв, включаючи створення спецiалiзованиx координацгйних, консульта-тивних i робочих органгв, забезпечення органiзацiйноi та експертно-аналiтичноi шдтримки розвитку кластергв, пряме державне фгнансування, реалiзацiю програм i проектгв Гх розвитку i т. гн. Для координацii дгяльностг органiв виконавчо! влади у сферi кластерно! полгтики Федеральним урядом США створено спецгальну комг-сгю з iнновацiйниx кластерiв (the Federal Task Force on Regional Innovation Clusters) [5]. В ii функцг! входить ко-ординацгя дгй влади у сферi формування едино! сприят-ливо! полгтики по вгдношенню до гснуючих кластерiв та стимулювання створення та функцгонування нових.
Iнформацiйну, освгтню, наукову, консалтингову, а та-кож органiзацiйну та маркетингову пгдтримку тери-торiальним кластерам в бврош надають ряд створе-них для цих цглей структур: бвропейська група по клас-тернiй полчищ (European Cluster Policy Group), бвро-пейський кластерний альянс (European Cluster Alliance), Кластерна шновацшна платформа (Cluster Innovation Platform) [6]. Активно залученг в розробку рекомендацгй з проведення нацюнально'! кластерно! полгтики i провгд-нг мгжнароднг органгзацг!, у тому числг ОЕСР, Всесвгтнгй банк, Азгйський банк розвитку, бвропейська комгсгя.
Для забезпечення оргашзащйно! та експертно-аналгтично! пгдтримки розвитку територгальних кластергв за пгдтримки бвропейсько! комгсг! регулярно ви-конуються науково-дослгднг роботи, здгйснюеться мо-нгторинг Гх розвитку (наприклад, у рамках бази даних Erawatch-inno-policy Trendchart). У межах державно! кластерно! полгтики бгльшостг провгдних краГн здгйснюеться пряме державне фгнансування реалгзацг! програм i проектгв розвитку шновацшних кластергв. Практика реалгзацг! державно! кластерно! полгтики в провгдних кра!нах свгдчить про Г! високу ефективнгсть i результа-тивнгсть. У результатг реалгзацг! програми Бгорегго в Hi-меччинг на 300% збгльшилася кглькгсть бготехнологгчних компангй, що дозволило створити понад 9000 робочих мгсць. Зараз Нгмеччина е европейським лгдером у сферг бготехнологг!, локалгзуючи на своГй територг! приблизно 500 компангй [5].
У векторг свгтових пгдходгв до пгдтримки гннова-цгй стратеггя гнновацгйного розвитку нашо! держави повинна передбачати формування мережг гнновацгйних кластергв. 1х розвиток дозволить забезпечити оптимг-зацгю знаходження вгтчизняних пгдприемств у вироб-ничих ланцюжках створення вартостг, сприяючи пгдви-щенню мгри переробки сировини, гмпортозамгщенню а також пгдвищенню ргвня нецгново! конкурентоспро-можностг вгтчизняних товаргв i послуг.
Формування г розвиток гнновацгйних кластергв може стати в УкраГнг ефективним механгзмом залучення прямих гноземних гнвестицгй i активгзацг! зовнгшньое-кономгчно! гнтеграцг!. Включення вгтчизняних кластергв у глобальнг ланцюжки створення додано! вартостг
дозволить гстотно пгдняти ргвень нацгонально! техноло-г1чно! бази, шдвищити швидк1сть 1 як1сть економ1чного зростання за рахунок п1двищення м1жнародно! конку-рентоспроможност1 п1дприемств, що входять до складу шновацшного кластера, шляхом придбання 1 впрова-дження критичних технолог1й, нов1тнього обладнан-ня. Шдприемства - члени кластера отримають доступ до сучасних метод1в управл1ння, спещальних знань та ефективних можливостей виходу на висококонкурентн1 м1жнародн1 ринки.
Заходи державно! шдтримки шновацшних кластер1в варто здшснювати в рамках приватно-державного партнерства в шновацшнш сфер1. Перел1к шновацшних кластер1в доц!льно формувати за шдсумками конкурсного в1дбору сп!льно 1з зац1кавленими органами виконавчо! влади, запрошених експерт1в, представник1в наукових орган1зац1й, шститупв розвитку, представ-ник1в громадських оргашзацш, компан1й з державною часткою, консалтингового б1знесу. Перевага мае нада-ватися конкурентоспроможним групам шдприемств, що демонструють високу динамжу зростання обсяг1в виробництва, з достатшм науково-техн1чним потенц1а-лом досл1дницьких 1 осв1тн1х орган1зац1й, зосереджених у рамках кластера. Враховуючи стратепчш пр1оритети розвитку в1тчизняно! економ1ки та св1тов1 1нновац1йн1 тенденцг!, найб!льш привабливими виглядають шно-вац1йн1 кластери в машинобудуванш, компан1ях 1Т-сектора, сектора бютехнологг!, паливно-енергетичного комплексу та металургг!.
Очевидно, що кластери характеризуються р1зни-ми моделями територ1ально! орган1зацг! та пропорц1ями сп1вв1дношення науково-техн1чно! та виробничо! д1яль-ност1 в структур! !х зайнятост1. З точки зору територь ально! орган1зацг! модел1 можуть бути представлен! в ч1тко окреслених територ1альних кордонах, як1 практично зб1гаються з кордонами мун1ципальних утворень, або модел1, як1 об'еднують п1дприемства, науков1 та осв1тн1 орган1зацг! в рамках мережевих структур великих агло-мерацш. При цьому розвиток кластера передбачаеться тут за рахунок штенсивншого трансферу результатш науково-техн1чних досл1джень у дгяльшсть вже 1снуючих промислових компан1й, а також створення нових малих 1 середнгх п1дприемств, що вбудовуються у сформований великими компан1ями ланцюжок додано! вартостЬ
Програми розвитку кластер1в повинш бути зор1ен-тован1 на використання св1тового доробку та потенц1алу розташованих на !х територг! наукових 1 осв1тнк орга-н1зац1й м1сцевого ргвня. Варто передбачити залучення великих, у т. ч. заруб1жних, компанш до розгортання ви-сокотехнолог1чного виробництва за рахунок наявного кадрового потенщалу та досл1дницько! 1нфраструктури кластер1в, а також активний розвиток малого 1 середньо-го шновацшного шдприемництва за рахунок комерщ-ал1зацг! технолог1й. Р1зноман1тн1сть моделей розвитку кластергв визначае необх1дшсть використання максимально гнучкого застосування шструмент1в державно! шдтримки, з урахуванням специфжи кожного конкретного випадку. У цглому кластери повинн1 волод1ти зна-чним потенц1алом зростання. Основними напрямами, по
яких у пкотних програмах розвитку кластер1в мае бути заплановано досягнення значних результат1в, е розвиток сектора досл1джень 1 розробок, розвиток виробничо'1 та швестицшно! д1яльност1.
Науково-технолог1чний потенц1ал кластер1в зна-чною м1рою визначаеться обсягом витрат на шновацшш досл1дження 1х учасник1в. Критична ситуац1я в держав1 з ф1нансовими ресурсами вносить корективи 1 в заходи державно'1 шдтримки кластер1в. Перевага мае надаватися не прямому фшансуванню, а визначеним напрямкам шдтримки шновацшних клас-тер1в. Найбкьш реальними в нин1шн1й ситуаци е:
+ надання субсиди м1сцевим бюджетам на цш регшзаци заход1в, передбачених програмами розвитку 1нновац1йних кластер1в; + забезпечення п1дтримки реал1заци заход1в про-грам розвитку 1нновац1йних кластер1в у рамках м1ждержавних цкьових програм; + залучення державних 1нститут1в розвитку до регшзаци програм розвитку 1нновац1йних клас-тер1в;
+ стимулювання участ1 компанш з державною часткою, що реал1зовують програми шновацш-ного розвитку, в д1яльност1 кластер1в; + поширення на територш базування шновацш-них кластер1в частини податкових пкьг.
Концептуальн1 цшстворення 1нновац1йних клас-тер1в визначаемо таким чином:
+ створення 1нновац1йно'1 науково-виробничо'1 структури, що сприяе ефективн1й регшзаци та нарощуванню 1нновац1йного потенц1алу рег1ону; + встановлення звязку м1ж б1знес-шкубаторами, вишами, науковими установами та шновацш-ними компан1ями; + створення оптимальних умов для розвитку ма-лих 1 середни компан1й у сфер1 високих техно-лог1й;
+ розвиток кадрового потенщалу в науково-
техшчних галузях; + забезпеченння прискореного розвитку високо-технолог1чних п1дприемств рег1ону.
Досягнення поставлених цкей забезпечуеться шляхом актив1заци роботи по двох напрямках: створення необх1дних умов для реал1зацГ1 1нновац1йного потен-ц1алу та комерщгшзаци 1нновац1й. Для цього резидентам мае бути забезпечений доступ до найбкьш актуальних 1нновац1йнних послуг: використання високотехнолопч-ного обладнання, орган1зац1я 1нновац1йних виставок, венчурних ярмарок, взаемод1я з установами осв1ти, надання комплексу консалтингових послуг; забезпечення зростаючого попиту на шноваци з боку усп1шних ком-пан1й в напрямку галузево'1 спещгшзаци 1нновац1йного кластера. Це повинно стати результатом разм1щення 1 взаемодП компанш, що працюють у сфер1 шформацш-них технолог1й, нано- та мжроелектрошки.
ВИСНОВКИ
Всеб1чне досл1дження наукового доробку теоре-тичних аспект1в процесш кластеризаци, розб1жн1сть в
iснуючих визначеннях зумовила необхiднiсть предста-вити власне бачення термша «iнновацiйний кластер». В узагальненому виглядi iнновацiйнi кластери доцкьно визначати як концентрацию суб'eктiв ринку, державних, наукових установ тощо, розмiщених на певних тери-торiях та/або пов'язаних спкьними iнтересами та вза-eмодieю, спкьна (у визначених межах) дiяльнiсть яких забезпечуе оптимальний економiчний ефект i сталий розвиток територiй.
Узагальнення кращих свiтових практик пiдтримки процеав кластеризаци дозволяе не лише обгрун-тувати доцiльнiсть створення та функцюнування кластерiв в УкраМ, а й адаптувати !х до вiтчизняних умов з урахуванням ниншни реалiй вггчизняно! шновацшно! дiяльностi. Критична ситуац1я в державi з фiнансовими ресурсами зумовлюе необхiднiсть змiстити вектор шд-тримки шновацшних кластерiв з прямого фшансування до окремих стимулюючих напрямкiв, що дозволить при-скорити 1х адаптацш до свiтових стандартiв та створить можливост для функцiонування кластерiв в УкраМ. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Портер М. Конкуренция/пер. с англ. М.: Издательский дом «Вильямс», 2006. 608 с.
2. Райзберг Б. А., Лозовский Л. Ш., Стародубцева Е. Б.
Современный экономический словарь. 6-е изд., перераб. и доп. М.: Инфра-М, 2011. 496 с.
3. Соколенко С. I. Кластери в глобальнш економщк Ки'''в: Логос, 2004. 848 с.
4. Кропивко М. Ф. Концептуальний пщхщ до кластерной' оргаызацп та управлшня розвитком агропромислового вироб-ництва. Економка АПК. 2010. № 11. С. 3-13.
5. Ketels C., Memedovic O. From clusters to cluster-based economic development. International Journal Technological Learning, Innovation and Development. 2008. Vol. 1, No. 3. P. 375-392.
6. The European Cluster Memorandum. 2008. URL: http:// www.corallia.org/images/stories/documents/AboutCorallia/ AboutCorallia-doc-005.pdf
7. Саблук П. Т., Кропивко М. Ф. Кластериза^я як меха-ызм пщвищення конкурентоспроможност та со^ально''' спря-мованосп аграрно' економiки. Економ'ша АПК. 2010. № 1. С. 3-12.
8. Онишко С. В. Державне регулювання кластеризаци економiки як напрямок розбудови нацюнально''' шновацшно''' модель Актуальна проблеми економ/ки. 2010. № 11. С. 55-61.
9. Геець В. М. Кластери i мережевi структури в економiцi -тема досить цкава, але на сьогодш ще до кiнця не вивчена. Еко-номст. 2008. № 10. С. 10-11.
REFERENCES
Heiets, V. M. "Klastery i merezhevi struktury v ekonomitsi -tema dosyt tsikava, ale na syohodni shche do kintsia ne vyvchena" [Clusters and network structures in the economy - the topic is interesting enough, but today is still not fully understood]. Ekonomist, no. 10 (2008): 10-11.
Kropyvko, M. F. "Kontseptualnyi pidkhid do klasternoi orha-nizatsii ta upravlinnia rozvytkom ahropromyslovoho vyrobnytstva" [Conceptual approach to cluster organization and management development of agroindustrial production]. Ekonomika APK, no. 11 (2010): 3-13.
Ketels, C., and Memedovic, O. "From clusters to cluster-based economic development". International Journal Technological Learning, Innovation and Development. Vol. 1, no. 3 (2008): 375-392.
Onyshko, S. V. "Derzhavne rehuliuvannia klasteryzatsii ekonomiky yak napriamok rozbudovy natsionalnoi innovatsiinoi modeli" [State regulation of clustering of the economy as the development direction of national innovation model]. Aktualni prob-lemy ekonomiky, no. 11 (2010): 55-61.
Porter, M. Konkurentsiya [Competition]. Moscow: Vilyams,
2006.
Rayzberg, B. A., Lozovskiy, L. Sh., and Starodubtseva, E. B. Sov-remennyy ekonomicheskiy slovar [Modern economic dictionary]. Moscow: Infra-M, 2011.
Sabluk, P. T., and Kropyvko, M. F. "Klasteryzatsiia yak mekha-nizm pidvyshchennia konkurentospromozhnosti ta sotsialnoi spri-amovanosti ahrarnoi ekonomiky" [Clustering as a mechanism for enhancing competitiveness and social orientation of agricultural Economics]. Ekonomika APK, no. 1 (2010): 3-12.
Sokolenko, S. I. Klastery v hlobalnii ekonomitsi [Clusters in a global economy]. Kyiv: Lohos, 2004.
"The European Cluster Memorandum. 2008." http://www. corallia.org/images/stories/documents/AboutCorallia/AboutCor-allia-doc-005.pdf
УДК 336
1НВЕСТИЦ1ИНИИ КЛ1МАТ УКРА1НИ ТА ШЛЯХИ ИОГО Ф0РМУВАННЯ
© 2017 ОРИЩИН Т. М., БОБЕРСЬКА Н. В.
УДК 336
Орищин Т. М., Боберська Н. В. 1нвестицшний клiмат УкраУни та шляхи його формування
Метою cmammi е досл/дження чиннишв, як/ визначають позитивный швестицшний кп'шат в УкраМ. Серед них: потенцйно м/сткий ринок, на-явн/сть багатих природних ресурав, достатнш науково-техн/чний потенц/ал, значний сльськогосподарський потенц/ал (виг/дне географ/чне розташування, сприятливий клшат, родюч/(рунти), розвинена /нфраструктура, квал/ф'шоваш трудовiресурси, сформована законодавча база з питань /ноземних швестицш. Проанал/зовано сучасний стан твестицшного клшату в УкраМ, який характеризуеться високиш р/внеш ризикова-ностi. Об(рунтовано актуальн/сть здшснення таких необх/дних заход/в для пол'тшення твестицтого клшату в УкраМ: боротьба з корупц/ею, реформа судовоi г'шки влади та правоохоронних органв, формування сприятливого Ывестицтого ш/джу, сприяння розвитку тестицтно! iнф-раструктури та фондового ринку, тдтримка малого тдприемництва. Ключов'! слова: iнвестицйний кл/мат, швестици, ресурси, iнвестор, тестицйна приваблив/сть. №п.: 10.
Орищин Тетяна Михайтвна - кандидат економ/чних наук, доцент кафедри ф/нанав, 1вано-Франшвський нацюнальний техн/чний унверситет нафти i газу (вул. Карпатська, 15,1вано-Франшвськ, 76018, Украна) E-mail: oryshchyn.t@gmail.com
Боберська Наталiя Володими^вна- кредитний фах/вець, в'ддшення АТ«ОТП Банк» ум. Стрий (вул. Шевченка, 87, Стрий, 82402, Украна) E-mail: natalya-boberska@mail.ru
УДК 336
Орищин Т. М., Боберская Н. В. Инвестиционный климат Украины и пути его формирования
Целью статьи является исследование факторов, определяющих положительный инвестиционный климат в Украине. Среди них: потенциально емкий рынок, наличие богатых природных ресурсов, достаточный научно-технический потенциал, значительный сельскохозяйственный потенциал (выгодное географическое положение, благоприятный климат, плодородные почвы), развитая инфраструктура, квалифицированные трудовые ресурсы, сформированная законодательная база по вопросам иностранных инвестиций. Проанализировано современное состояние инвестиционного климата в Украине, который характеризуется высоким уровнем рискованности. Обоснована актуальность осуществления таких необходимых мер по улучшению инвестиционного климата в Украине: борьба с коррупцией, реформа судебной ветви власти и правоохранительных органов, формирование благоприятного инвестиционного имиджа, содействие развитию инвестиционной инфраструктуры и фондового рынка, поддержка малого предпринимательства.
Ключевые слова: инвестиционный климат, инвестиции, ресурсы, инвестор, инвестиционная привлекательность. Библ.: 10.
Орищин Татьяна Михайловна - кандидат экономических наук, доцент кафедры финансов, Ивано-Франковский национальный технический университет нефти и газа (ул. Карпатская, 15, Ивано-Франковск, 76018, Украина) E-mail: oryshchyn.t@gmail.com
Боберская Наталья Владимировна - кредитный специалист, отделение АО «ОТП Банк» в г. Стрый (ул. Шевченко, 87, Стрый, 82402, Украина) E-mail: natalya-boberska@mail.ru
UDC 336
Oryshchyn T. M., Boberska N. V. The Investment Climate of Ukraine and Ways for its Formation
The article is aimed at studying the factors that determine the positive investment climate in Ukraine. These include the potentially inclusive market, the availability of abundant natural resources, the sufficient scientific and technological potential, the significant agricultural potential (advantageous geographical location, favorable climate, fertile soils), the developed infrastructure, the skilled labor resources, and a developed legislative framework for the issues of foreign investment. The current status of the investment climate in Ukraine, which is characterized by a high level of risk, has been analyzed. Relevance of such necessary measures to improve the investment climate in Ukraine has been substantiated: countering the corruption, reform of the judicial branch and the law enforcement bodies, development of a favorable investment image, facilitation to the investment infrastructure and the stock market, and support for small entrepreneurship. Keywords: investment climate, investments, resources, investor, investment attractiveness. Bibl.: 10.
Oryshchyn Tatyana M. - PhD (Economics), Associate Professor, Department of Finance, Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas (15 Karpatska Str., Ivano-Frankivsk, 76018, Ukraine) E-mail: oryshchyn.t@gmail.com
Boberska Natalya V. - Credit Specialist, Branch of JSC OTP Bank in Stryi (87 Shevchenka Str., Stryi, 82402, Ukraine) E-mail: natalya-boberska@mail.ru
