CC BY
26
УДК 33.2964
КЛАСТЕРИЗАЦ1Я РЕПОНАЛЬНОТ ЕКОНОМ1КИ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛ1ЗАЦ|1
®2018 ЗЕРНОВА С. П., УНТИЛОВА Д. М., БОНДАРЕНКО О. М.
УДК 33.2964
Зернова С. П., Унтилова Д. М., Бондаренко О. М. Кластеризащя регюнально'|' економюи в умовах децентралiзацií
У статт'1 досл'джено роль кластерв в умовах децентрал/зацИсоц1ально-економ1чно1 системи Украни. Кластерна орган/зац/я економки регютв е важливою ознакою ix шновацйного розвитку та умовою створення соц1ально-економ1чно1 системи нового рВня, який в'дпов'дав би сучасним умо-вам. Регюнальт кластери здатнi виконувати роль ефективно дючих мехатзмю, здатних забезпечити значний синергетичний ефект, завдяки комплексному використанню ресурав (матерiальниx, трудових, фiнансовиx, нформа^йних та iн.) певноi територи. Кластерна модель набувае особливого значення при формувант органiзацiйно-економiчного мехатзму стратегчного управл'тня регональним розвитком Украни в умовах децентралiзацii. Отже, головною метою статт'> е дотдження впливу децентралiзацiйниx процеав на ефективнсть функцшнування кластерв та соцiально-економiчний розвиток регшшв Украни.
Ключов'! слова: кластер, децентралiзацiя управлшня, синергiя, конкурентоспроможшсть, регональна соцiально-економiчна система, державне регулювання регонального розвитку. Рис.: 1. Вбл.: 12.
Зернова Свтлана ПилиЫвна - викладач кафедри економiчноi теори, Одеська нацональна академiя зв'язку iм. О. С. Попова (вул. Ковальська, 1, Одеса, 65029, Украна) E-mail: lana-gr@ukr.net
Унтилова Дна Михайл'юна - студентка, Одеська нацональна академiя зв'язку iм. О. С. Попова (вул. Ковальська, 1, Одеса, 65029, Украна) E-mail: dina.untilova@mail.ru
Бондаренко Олена Михайл'тна - кандидат ф'шософських наук, старший викладач кафедри менеджменту та маркетингу, Одеська нацональна академ'т зв'язку iм. О. С. Попова (вул. Ковальська, 1, Одеса, 65029, Украна) E-mail: 7871996@gmail.com
УДК 33.2964
Зернова С. Ф., Унтилова Д. М., Бондаренко Е. М. Кластеризация региональной экономики в условиях децентрализации
В статье исследована роль кластеров в условиях децентрализации социально-экономической системы Украины. Кластерная организация экономики регионов является важным признаком их инновационного развития и условием создания социально-экономической системы нового уровня, который отвечал бы современным условиям. Региональные кластеры способны выполнять роль эффективно действующих механизмов, способных обеспечить значительный синергетический эффект, благодаря комплексному использованию ресурсов (материальных, трудовых, финансовых, информационных и др.) определенной территории. Кластерная модель приобретает особое значение при формировании организационно-экономического механизма стратегического управления региональным развитием в условиях децентрализации. Таким образом, главной целью статьи является исследование влияния децентрализационных процессов на эффективность функционирования кластеров и социально-экономическое развитие регионов Украины. Ключевые слова: кластер, децентрализация управления, синергия, конкурентоспособность, региональная социально-экономическая система, государственное регулирование регионального развития. Рис.: 1. Библ.: 12.
Зернова Светлана Филипповна - преподаватель кафедры экономической теории, Одесская национальная академия связи им. А. С. Попова (ул. Кузнечная, 1, Одесса, 65029, Украина) E-mail: lana-gr@ukr.net
Унтилова Дина Михайловна - студентка, Одесская национальная академия связи им. А. С. Попова (ул. Кузнечная, 1, Одесса, 65029, Украина) E-mail: dina.untilova@mail.ru
Бондаренко Елена Михайловна - кандидат философских наук, старший преподаватель кафедры менеджмента и маркетинга, Одесская национальная академия связи им. А. С. Попова (ул. Кузнечная, 1, Одесса, 65029, Украина) E-mail: 7871996@gmail.com
UDC 33.2964
Zernova S. P., Untilova D. M., Bondarenko 0. M. The Clustering of the Regional Economy in the Conditions of Decentralization
The article researches the role of clusters in the conditions of decentralization of the socio-economic system of Ukraine. The cluster organization of the regional economy is an important sign of their innovative development and a condition of creation of the socio-economic system of a new level which would correspond to the current conditions. The regional clusters are able to act as efficient mechanisms capable of providing significant synergies through the integrated use of resources (material, labor, financial, information, etc.) of a certain territory. The cluster model becomes particularly important in the formation of the organizational and economic mechanism for strategic management of the regional development in the context of decentralization. Thus, the main purpose of the article is to research the influence of decentralization processes on the efficiency of functioning of clusters and the socio-economic development of regions of Ukraine. Keywords: cluster, decentralization of management, synergy, competitiveness, regional socio-economic system, the State regulation of regional development. Fig.: 1. Bibl.: 12.
Zernova Svetlana P. - Lecturer of the Department of Economic Theory, Odesa National Academy of Telecommunications named after A. S. Popov (1 Koval-ska Str., Odesa, 65029, Ukraine) E-mail: lana-gr@ukr.net
Untilova Dina M. - Student, Odesa National Academy of Telecommunications named after A. S. Popov (1 Kovalska Str., Odesa, 65029, Ukraine) E-mail: dina.untilova@mail.ru
Bondarenko Olena M. - PhD (Philosophy), Senior Lecturer of the Department of Management and Marketing, Odesa National Academy of Telecommunications named after A. S. Popov (1 Kovalska Str., Odesa, 65029, Ukraine) E-mail: 7871996@gmail.com
Сьогодш сусшльство перебувае у сташ бурхли-вого, CTpiMKoro розвитку. Змши в^буваються швидкими темпами i стосуються вах сфер людсько'1 дiяльностi. Разом з новими i позитивними
реформами приходять i новi проблеми або ж заго-стрюються старь I в^дображаються вони, перш за все, на економщ кра'ш, що змушуе останш шукати все новi та новi можливi ршення цих проблем.
Особливо актуальною стае проблема створення дгочих економiчних механiзмiв, здатних ефективно адаптуватися до умов зовшшнього середовища, котрi динамiчно змiнюються.
Саме тому в соцiально-економiчному розвитку будь-яко! кра!ни зростае значення окремих територь альних утворень, у межах яких функщонують шдпри-емства.
В умовах глобалГзацГ! економiка майже кожно! кра!ни зазнае кардинальних змш, традицiйний пiдхiд до управлiння економшою поступаеться кластерному, який цГлком заслужено претендуе на лiдерство. Даний тдх1д дае реальну можливiсть отримати мак-симальний ефект вiд тшно! взаемодГ! пiдприемств i органiзацiй рiзних галузей та секторiв економiки.
Важливу роль в забезпеченш нащонально! кон-курентоспроможностi вiдiграють регiональнi клас-тери. Кластери - явище нове, ушкальне в економiцi всього свiтового господарства. Укра!на порiвняно нещодавно стала на шлях кластеризаци. На основi всебiчного аналiзу багатьох вiтчизняних i закордон-них наукових праць [1-3; 7; 8; 10-12] виявлено, що недостатньо розглянуто проблему кластеризаци ре-гюнально! економiки в умовах децентралГзацГ!, що i стало метою дано! стати.
В перше про кластер як мехашзм розвитку еко-номiки заговорив М. Портер. За його визна-ченням, кластер - це група географiчно сусiднiх взаемозалежних компанiй i пов'язаних з ними орга-нiзацiй, яю дiють у певнiй сферi, характеризуются спiльною дiяльнiстю та взаемно доповнюють одна одну [10]. Отже, кластер - це, по-перше, новий еле-мент у структурi конкурентоспроможносп; по-друге, неформальне об'еднання пiдприемств; по-трете, фГр-ми - учасники кластера пов'язаш та взаемодiють м1ж собою, територiально близькi, спецiалiзовано спря-мованi, мають сшльш мету, можливостi та загрози.
Кластер як стшке партнерство взаемопов'язаних шдприемств, установ та органiзацiй може мати по-тенцiал, який перевищуе просту суму !х потенцiалiв. Це збГльшення е результатом спiвпрацi й ефектив-ного використання можливостей партнерiв у трива-лому перiодi, поеднання кооперацГ! та конкуренцГ!. Мова йде про певний синергетичний ефект класте-рГв, шдприемства виграють, адже мають можлившть дГлитися позитивним досвГдом i знижувати витрати, спГльно використовуючи одш й т ж самi послуги, iнфраструктуру, господарськ зв'язки.
Синергетичний ефект у кластер! формуеться за-вдяки ефектам вГд: приросту грошових кошпв шляхом додавання грошових потошв компанш, що входять до кластера; нагромадження й обмшу штелектуальним капГталом; стльного використання шфраструктур-них об'екпв; зниження трансакцшних витрат.
Кластери дають змогу тдвищити продуктив-шсть фГрм та галузей; збкьшити здатшсть до шнова-
цш, а також стимулюють нов! види бГзнесу, що тдтри-мують щ сам! шновацГ! та розширюють меж! кластера, створюють умови для зростання швестицшно! прива-бливосп та залучення шоземних швестицш в регюн.
Кластер виступае як територГально-виробнича форма штеграцГ! економГчних суб'ектГв у пев-нш галузГ чи сфер!. Учасники взаемодшть мГж собою, надають взаемну шдтримку, що приводить до зростання !х конкурентоспроможносп, збГльшення шновацш, а отже, в цГлому - до отримання учасни-ками кластера конкурентних переваг. До того ж, на-явшсть одного успшного кластера в регюш часто ви-кликае появу шших, забезпечуючи шдвищення кон-курентоспроможносп регюнального ринку.
Одшею з особливостей кластерГв е наявшсть широкого кола учаснишв рГзних сфер дшльносп, основними з яких е:
+ шдприемства, як! випускають кшцеву про-дукцш;
+ постачальники спещалГзованих факторГв ви-
робництва ! сервшних послуг; + шдприемства, що обслуговують галузГ за-гального користування (транспортну, енер-гетичну);
+ оргашзацГ! ринково! шфраструктури (страхов!, кредитш, аудиторсьи); + освГтш та науково-дослГдницькГ установи; + фшансовГ шститути; + оргашзацГ! шновацшно! шфраструктури.
Переваги вГд взаемодГ! учасникш кластера про-являються у вигляди
+ обмеження витрат на транспортування та зв'язок;
+ зростання прибутковостГ та конкуренто-спроможностГ виробництва (причому як окремих компанш, так Г !х альянсГв); + мГнГмГзацГ! витрат на впровадження ГнновацГй; + численних маркетингових та шформацшних послуг.
Кластерний шдхГд, представляе собою новий погляд на нацюнальну економГку та економГки ре-гГонГв. У межах кластера вГдбуваеться дГалог нового типу мГж шдприемствами, органами управлГння та Гншими оргашзацшми (унГверситети, школи, фшан-совГ шститути), ефективнГсть якого пГдтверджена практикою багатьох кра!н [3].
В Укра!нГ також постало питання про необ-хГдшсть застосування кластерного пГдходу для по-лГпшення економГчного розвитку регГонГв держави. У 1998 р. за Шщативою економшта Вольфганга Прайса (США) в УкраШ вперше спробували застосувати концепщю кластерГв, яка в той час була абсолютно новою для нашо! кра!ни. 1дею створення кГлькох кластерГв - швейного, будГвельного Г агропромисло-вого - шдтримала Хмельницька обласна адмшктра-цГя на початку 1998 р. Для розвитку кластерГв була
створена неурядова громадська оргашзацш «Подкля Перший».
Особливо популярними стали туристичш кластери, !х розвитку посприяла сама подГльська мГсцевГсть, багата на природнГ ресурси. Найкращи-ми у цГй галузГ е туристичний кластер м. Кам'янець-ПодГльського, а також наймолодший на ПодклГ -кластер еко-агротуризму «Оберк».
У 2003 р. в смт Рокитне на РГвненщиш було створено кластер деревообробки «Полкся Рокитшв-щини». УспГшно розвиваеться створений у 2004 р. туристичний кластер «СузГр'я» на ¡вано-Франшвщиш.
Завдяки реалГзацГ! проекту «Розвиток приватного пГдприемництва в швшчних регГонах РГвненсько! областГ» у 2009 р. був утворений регюнальний агро-промисловий ГнновацГйний кластер «АгрошновацГ!».
ДосвГд використання кластерних моделей орга-шзаци виробництва в регГонах Укра!ни ще незначний, а формування кластерГв носить спонтанний характер. ЦГ структури ще дуже вразливГ та нестшк та навряд можуть зрГвнятися зГ справжнГми кластерами з добре налагодженою системою взаемозв'язкГв. Проте умо-ви Г потенщал е, Г при !х правильному використаннГ можна досягти позитивних результатГв.
Аби краще зрозумГти суть регГональних кластерГв, варто дослГди процес розвитку регю-нально! економГки Укра!ни взагалГ. На сьо-годнГ 11 роль неабияк зросла. Пояснюеться це тим, що будь-яка проблема, що виникае в процеа перебудо-ви, тГсно пов'язана з впливом певних регГональних факторГв Г умов. Регюнальна економГка представляе собою систему сустльно-економГчних вГдносин, що Гсторично склалися у межах областей держави Г е су-купнГстю взаемопов'язаних ланок, яю забезпечують Г! цшсшсть Г стГйкГсть як на макро-, так Г на мжрорГвш. Можна сказати, що це комплекс галузей з виробни-цтва товарГв Г надання послуг. Але якщо розглядати дане поняття ширше, то регюнальна економГка - це система не ткьки виробничих вГдносин, а й форм Г методГв оргашзаци виробництва та управлшня регГ-оном у комплекс!.
1снуе ряд проблем, вирГшення яких покладаеть-ся на регюнальну економГку:
+ розробка регГональних програм економГчно-
го Г сощального розвитку; + розробка дГевого механГзму реалГзацГ! та мо-шторингу виконання положень цих програм; + створення позитивного ГмГджу регГонГв; + створення ринково! Гнфраструктури; + розвиток пГдприемництва.
Питання регюнально! полГтики в УкраМ регу-люються низкою нормативноправових актГв, найваж-ливГшими серед яких е закони Украши «Про засади державно! регюнально! полГтики», «Про стимулю-вання розвитку регГонГв», «Про мкцеве самовряду-вання в УкраМ», «Про Генеральну схему планування
територГ! Укра!ни» [4-6], «Про державш цГльовГ про-грами», «Про державне прогнозування та розроблен-ня програм економГчного та сощального розвитку Укра!ни» тощо. Серед нормативно-правових актГв, якГ мають визначати принципи формування державно! полГтики у сферГ кластерного розвитку економГки, ключова роль належить «Концепци створення кластерГв в УкраМ», проект яко! був розроблений у 2008 р. У проект! визначаються фактори, як чинять дестимулюючий вплив на процес кластеризаци регГональних економГчних систем в УкраМ.
Зараз у свт панують двГ тенденци - глобалГза-цГя та регГоналГзац1я. Незважаючи на протилежшсть цих понять, мГж ними Гснуе тГсний зв'язок.
ГлобалГзацш - це складний Г суперечливий процес, який не приводить до вирГвнювання економГчного розвитку рГзних кра!н. Проте жодна кра!на не в змозГ досягти суттевого економГчного шдйому, якщо не буде активно брати участь у свГто-вш економГчнГй систем!. Але загальне вирГшення сощ-ально-економГчних проблем у глобальному масштаб! можливе лише при усвГдомленш ролГ регГонального розвитку кожно! кра!ни, рГвень якого визначае позицГ! кра!ни на свГтовГй аренГ. У цих умовах постае завдан-ня створення оргашзацшно-економГчного механГзму стратегГчного управлшня регюнальним розвитком [7-9]. На рис. 1 представлено схему цього механГзму.
Здобувши незалежшсть у 1991 р., Укра!на ви-йшла на шлях перетворень, метою чого стала кардинальна змГна всього, що нагадувало минуле. Влада обь цяла, народ чекав, проте дива так Г не сталося. Причин цьому безлГч, серед них слГд видкити некомпетент-нГсть органГв державного управлшня Г той факт, що укра!нське суспкьство було зовсГм неготовим до таких вкрай кардинальних перетворень. I як результат, Укра!на Г доа так Г не здобула омрГяного процвГтання.
ДинамГка економГчного розвитку кожного регю-ну визначаеться станом економГчних процеав у кра-!нГ загалом, а саме: тривалим перюдом економГчного спаду, труднощами переходу до ринкових вГдносин Г перетвореннями в систем! державного управлшня.
Незважаючи на потужний економГчний потенщал, величезш можливостГ для стабГлГзацГ! та пожвав-лення господарсько! д1яльностГ, в УкраМ непомГтш суттевГ позитивнГ зрушення. РегГони розвиваються не-рГвномГрно, проте жоден з них не досяг високого рГвня розвитку. Нерацюнальне використання економГчного потенщалу зумовлене певними факторами, а саме: не-достатня увага до регГональних проблем, до кнуючих диспропорцш у розмГщеннГ продуктивних сил.
Серед основних проблем, яш заважають штен-сивному розвитку регГонГв Укра!ни, видГляють:
^ невГдповГднГсть мГж природними Г трудови-ми ресурсами, з одного боку, та рГвнем розвитку господарсько! дГяльностГ та !! терито-рГальною органГзацГею - з шшого;
Науково-теоретичн\ та практичн\ аспекти регюнальноТ економ\ки
Концептуальн\ положення репонально''' економ\ки
Принципи державно''' економ\чно''' пол\тики
Державне регулювання економ\ки Укра'ни
Державне регулювання репонального розвитку: розробка програм стратепчного розвитку окремих рег1он1в з вид\ленням п\дпрограм розвитку рег\ональних \ м\жрегюнальних кластер\в
Прюритетш напрямки регюнального розвитку:
. запровадження ¡нновацшно''' модел\ розвитку;
• розвиток трудового потенц\алу рег1он1в;
• поглиблення рег\ональних транскордонних зв'язк\в;
• формування кластер\в, технопарк\в, технопол\с\в;
• розробка п\дпрограм розвитку
Джерела фшансування:
• статт\ витрат
у бюджетах ус\х р1вн1в;
• ¡нвестицП', у т. ч. ¡ноземн\;
• власн\ кошти пщприемств, як\ входять у кластер;
• венчурн\ компанП'; кредити банк\в
Стратепя розвитку рег\он\в Укра'ни
Законодавча база:
1 Закон Укра'ни «Про стимулювання розвитку рег\он\в»;
' Закон Укра'ни «Про засади державно' репонально''' пол\тики»;
• Закон Укра'ни «Про сп\вроб\т-ництво
територ\альних громад»;
• Закон Укра'ни «Про внесення зм\н до Конституц\' Укра'ни (щодо децентрал\зац\' влади»
Мон\торинг д\яльност\ економ\чних суб'ект\в
Оц\нка ефективност\ реал\зацП' програм регюнального розвитку
<С
О ^
ш <
=п
_а <
=п о
Рис. 1. Органiзацiйно-економiчний механiзм стратегiчного управлiння регiональним розвитком в Укра'Гш
+ + +
+
надзвичаино щiльну концентрацiю продук-тивних сил у високоiндустрiальних раИонах; недостатнш розвиток транспортно!' системи; складшсть формування ринкового середо-вища через надмiрну залежнiсть вiд рiшень репонально! влади з приводу приватизаци та розвитку приватного бiзнесу; недостатню дieвiсть державно! регiональноi полiтики.
Украша переживае не наИкращi часи, повсюдно пануе криза: спад виробництва, iнфляцiя, зубо-жiння населення. Ситуацiя складна i потребуе грамотних та дiевих реформ. I в цих умовах укра!нська влада визнае необх^дшсть запровадження процесу де-централiзацГi, якиИ передбачае створення фшансово незалежних громад, якi зможуть самостшно i на на-лежному рiвнi утримувати заклади охорони здоров'я, культурно-освиш заклади, дороги та шфраструктуру.
<
О ш
Щд час децентр^зацц управлiння наИважливь шим принципом виступае субсидiарнiсть, яка перед-бачае передачу повноважень на прийняття ршень з центрального на нижчi органiзацiИнi рiвнi з в^д-пов^дним фiнансовим забезпеченням [11; 12]. Тоб-то, вiдбуваеться передача повноважень виршувати мiсцевi проблеми на низовиИ рiвень, рiвень громад, а також забезпечення !х власними фiнансовими ресурсами, як дадуть !'м можливiсть щ проблеми ви-рiшувати. бвропеИськиИ та свгговиИ досвiд довели, що мiсцевi проблеми ефективно вирiшуються лише на мшцевому рiвнi. Вiзьмемо, наприклад, Швецш, рь вень та якiсть життя населення яко! набагато вищиИ, шж в УкраМ, а там, своею чергою, спостеркаеться дуже високиИ стушнь децентрал1зац1!-. Отже, децен-тралiзацiя представляе собою реальниИ шлях до шд-вищення якостi життя населення в регюнах Укра'!ни.
Biдомо, наскiльки важливими е роль кластерiв у розбудовi ефективно! регюнально! економiки та необх^дшсть проведення процесу децентра-мзацц влади в Укра!ш Цi два явища вкраИ потрiбнi украшськш економiцi, особливо, якщо розглядати !х у взаемозв'язку.
Через кризу в Укра'М визначено низью темпи пiдвищення конкурентоспроможностi промисло-востi, ефективностi виробництва та шновацшного розвитку. До того ж, недостатня конкурентоспро-можнiсть промисловостi е одшею з основних загроз нацiональнiИ безпещ кра!ни. НаИоптимальнiшим варiантом подолання цих проблем е комплексне ви-користання ресурав держави, регiонiв та приватного бiзнесу з метою пiдвищення шновацшно-швестицш-ного розвитку промисловостi. Дане поеднання наИ-ефективнiше проявляеться в регюнальних кластерах.
Надання органам мiсцевого самоврядування права ухвалювати рiшення стосовно фшансування та управлiння територiями з урахуванням !х особли-востеИ приведе до зростання !х ролi та можливостеИ у сферi формування регiональних кластерiв як одного з чиннишв соцiально-економiчного зростання.
Кластернi структури здатш залучати фiнансовi ресурси з рiзних джерел. Величина фiнансового кашталу та Иого структура впливають на ва сторони дiяльностi кластера та визначаються особливостями Иого створення та дiяльностi; шновацшною спрямо-ванiстю; значенням у функцюнуванш регiону; вну-тршшми i зовнiшнiми факторами.
ТрадицiИно кошти кластера под1ляються на власнi, позиковi та залученi. Власними джерелами виступають: кошти статутного, амортизацшного фондiв, нерозподлениИ прибуток шдприемства-реалiзатора, власнi кошти однооабних виробникiв та кошти координацшного центру вiд основно! дiяль-ность До позикових i залучених джерел формування фшансового капiталу вiдносять: кошти суб'ектш шд-приемницько! дiяльностi, що не е безпосередшми
членами, проте можуть бути учасниками кластера, кошти населення, шоземш iнвестицi!, бюджетнi асиг-нування шд реалiзацi! регiональних програм у межах кластера, ресурси банюв та небаншвських фiнансо-во-кредитних установ, кредиторську заборговашсть, залученi кошти венчурних фондiв та «бiзнес-ангелiв».
ВенчурниИ капiтал закордонш науковцi вва-жають одним iз наИб1льш ефективних iнвестицiИних iнструментiв для просування великих технологш та реалiзацi! кластерних iнiцiатив. Це б1льш ращональ-ниИ механiзм для iнвестицiИ, шж боргове фiнан-сування, тому що венчурниИ капiтал зацiкавлениИ в усшху фiрми i бере активну участь у !! подальшому розвитку.
ПозитивниИ вплив на формування фшансового кашталу кластера чинить участь у Иого складi баншвських та небанкiвських фiнансово-кре-дитних установ, що гарантуе вчасне фшансування дь яльносп Иого суб'ектiв iз мiнiмальним ризиком. Банк у складi кластера мае виконувати функцiю швестора та повноцiнного партнера, а не кредитора, i вiдповiд-но до цього брати участь у вах проектах кластера, виконуючи також функщю стратепчного управлiння фiнансами структури. Базовими елементами кластера виступають малi та середш пiдприемства, кредит-ш джерела фiнансування для них часто е малодос-тупними у зв'язку з !хньою вартiстю та умовами за-лучення - це i пояснюе доцiльнiсть наявностi банкiв у складi кластера.
Досвiд застосування кластерних моделеИ розвитку територiИ в рiзних кра!нах довiв необхiднiсть активно! ролi в процесах кластеризацЦ економки державних та мiсцевих органiв влади. Держава, в осо-бi рiзних державних органiв влади, вс1ляко шдтримуе кластернi утворення, у тому чи^ И фiнансово. На не! покладаються функци нормативно-правового ре-гулювання створення та функцiонування кластерiв, фiнансово-економiчно! та шформацшно! пiдтримки !х дiяльностi. Враховуючи специфшу кожного регiо-ну, оргашзацшш, фiнансовi та iнформацiИнi функцГ!, а також функци нормативно-правового регулювання повинш здшснювати регiональнi органи управлiння.
Кластерш об'еднання все частiше почали вклю-чати в себе органи мкцевого управлiння, що посилюе ефективнiсть !х дiяльностi. В умовах децентралiзацГ!, коли регюни отримують вiдносну самостiИнiсть, особливо у сферi фiнансування, симбюз мiсцево! влади та пiдприемств стае ще ефективнiшим.
Регiони, володiючи выносною фiнансовою не-залежнiстю, отримують можлившть направляти фi-нансовi потоки в розвиток кластерних угруповань. ДаниИ вид швестицш з боку держави, безперечно, е ефективним i здатним себе окупити, адже кошти спрямовуються не на чергове роздування фiктивного кашталу, а в реальниИ сектор економки, у розвиток виробництва, що несе за собою чимало позитивних наслоив для регюшв i кра!ни в цiлому.
Функцюнування кластера неможливе без нау-кових закладiв, що займаються розробкою шновацш. Iнновацiйна спрямованiсть в кластерах е рисою, яка вiдрiзняe його вiд будь-яких iнших економiчних утво-рень. Тому науково-дослкним установам в даних об'еднаннях выводиться особлива роль. Орiентацiя на кластери з боку наукових i навчальних закладiв, своею чергою, стимулюе !х дiяльнiсть в плаш акти-вiзацГi наукових розробок, спрямованих на потреби виробництва. Укладення партнерських угод на вза-емовигiдних умовах мiж мiсцевими органами влади, вищими навчальними закладами та науково-вироб-ничими оргашзащями також покладаеться на державу. В умовах децентралiзащi створення шновацшних кластерiв вiдбуватиметься за рахунок мшцевих бю-джетiв, а також приватних кошпв бiзнесу.
Кластерна форма економiчноi дiяльностi до-зволяе досягти максимально! ефективностi функцю-нування вах суб'ектiв кластера, адже вони об'еднаш загальною метою, мають спiльнi зв'язки, доступ до ринку ресурав та ринку збуту. Але без участ держа-ви, особливо на регюнальному рiвнi, неможливе анi створення, аш ефективне функцiонування кластерiв.
Особливу увагу варто звернути на сощаль-ний аспект ефективно! дiяльностi кластерiв. Адже кластерна оргашзащя несе чимало пе-реваг не лише для учаснишв кластерiв, але й для на-селення регiонiв. Основними з них е:
+ зб1льшення кiлькостi робочих мiсць, найго-ловнiше - мшць, якi потребують працiвникiв високо! квалiфiкацГi, що, своею чергою, стимулюе людей отримувати вищу освiту, шдви-щувати рiвень знань, квалiфiкащí; + сприяе зб1льшенню податкових надходжень в бюджет i дае змогу державi розширювати напрямки фiнансування соцiальноi сфери; + приводить до зростання заробiтноi плати та доходiв населення, це тдвищуе загальний попит на товари й послуги, що веде за собою розширення виробнищтв; + розвиток наукового потенщалу регiону за-вдяки входженню науково-дослдних уста-нов до складу кластера; + розвиток регюнально! шфраструктури як невiд'емного атрибута якiсного життя насе-лення.
ВИСНОВКИ
Одним з найефектившших пiдходiв до успшно-го розвитку економжи е кластерний пiдхiд, який ба-зуеться на отриманнi максимального синергетичного ефекту вк функцiонування господарських систем на основi тiсноi взаемоди пiдприемств та органiзацiй.
Головну роль в забезпеченнi нацiональноi кон-курентоспроможносп вiдiграють регiональнi класте-
ри. Особливо актуальним питання створення i розвитку кластергв виявилося в умовах децентралгзаци.
Одним гз основних факторiв, який визначае успiшнiсть функцiонування кластерiв у регiонах, е потужна законодавча та урядова пгдтримка на регюнальному й нацгональному рiвнях. В умовах децентра-лiзацГi масштаби взаемоди пгдприемств i реггональ-них органгв управлгння значно розширюються. Основними джерелами формування фгнансового капгталу кластергв повиннг бути державнг кошти (52%) (особливо об'еднань, якг працюють в наукоемних галузях), кошти гнвестицшних фондгв та венчурних компангй.
В Укра'М, в умовах децентралгзаци влади та отриманнг вгдносно! самостгйностг, насамперед у сферг фгнансгв, можна розраховувати на бкьш вгдпо-вгдальне ставлення до питання пгдтримки кластергв з боку реггональних органгв управлгння.
Варто зазначити, що дгяльнгсть кластергв, своею чергою, справляе позитивний ефект на соцг-ально-економгчний розвиток реггонгв, а саме: створення конкурентоспроможних пгдприемств, збгльшення кглькостг робочих мгсць, зростання по-тенцгалу, розбудова сощально-економгчно! гнфра-структури, налагодження спгвпрацг мгж органами влади та представниками бгзнесу, формування спгль-ного бачення на майбутне реггону. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Буснюк С. В. Фшансовий капiтал кластерiв: особли-BOCTi формування та використання : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.08. Луцьк, 2015. 229 с.
2. Войнаренко М. П., Рибчинська Л. А. Роль кластерной пол^ики у формуванн шновацмного потен^ала репо-ну. Вкник Хмельницького нацюнального утверситету. Cepin «EKOHOMi4Hiнауки». 2011. № 3. Т. 2. С. 46-53.
3. Зв^ про конкурентоспроможшсть репошв Укра-|'ни 2011 // Фонд «Ефективне Управлшня» за пщтримки Всесвiтнього економiчного форуму. Ки'в, 2012. 205 с. URL: http://www.compet.kh.gov.ua/images/doc/Presentation_ Competitiveness_report_2011_ua.pdf
4. Закон Укра'ни «Про засади державно''' репонально' полiтики» вiд 05.02.2015 р. № 156-VIII. URL: http://zakon2.rada. gov.ua/laws/show/156-19
5. Закон Укра'ни «Про стимулювання розвитку репошв» вщ 08.09.2005 р. № 2850-IV. URL: http://zakon5.rada.gov. ua/laws/show/2850-15
6. Закон Укра'ни «Про мкцеве самоврядування в Укра'У» вщ 21.05.1997 р. № 280/97-вр. URL: http://zakon5. rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр
7. Терешко Ю. В., Tардаскiна Т. М., Богатирьова Л. Д. Особливостi розвитку 1нтернет-стартатв в Укра'íнi: реалп i перспективи. Актуальнi проблеми eKOHOMiKU. 2015. № 12. C. 435-443.
8. Гавалешко С., Котик I. Основы проблеми та перспективи розвитку репошв Укра'ни на сучасному етат. URL: http://www.rusnauka.com/18_EN_2009/Economics/48861. doc.htm
9. Офщмний державний сайт «Децентралiзацiя в УкрашЬ. URL: http://decentralization.gov.ua/
10. Портер М. Е. Конкуренция. М. : Издательский Дом «Вильямс», 2005. 608 с.
11. Соколенко С. I. Кластери в глобально економщк Кив : Логос, 2004. 848 с.
12. Кузьменко Л. М., Солдак М. О. Децентралiзацiя управлiння як фактор забезпечення модершзацп промис-ловост Укра'ши. Управлiння економiкою: meopin та практика. 2015. № 7. С. 42-51.
REFERENCES
Busniuk, S. V. "Finansovyi kapital klasteriv: osoblyvosti formuvannia ta vykorystannia" [Financial capital of clusters: peculiarities of formation and use]: dys.... kand. ekon. nauk : 08.00.08, 2015.
Havaleshko, S., and Kotyk, I. "Osnovni problemy ta pers-pektyvy rozvytku rehioniv Ukrainy na suchasnomu etapi" [The main problems and prospects of the development of regions of Ukraine at the present stage]. http://www.rusnauka.com/18_ EN_2009/Economics/48861.doc.htm
Kuzmenko, L. M., and Soldak, M. O. "Detsentralizatsiia upravlinnia yak faktor zabezpechennia modernizatsii promys-lovosti Ukrainy" [Decentralization of management as a factor for providing modernization of Ukrainian industry]. Upravlinnia ekonomikoiu: teoriia ta praktyka, no. 7 (2015): 42-51.
[Legal Act of Ukraine] (1997). http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/280/97-Bp
[Legal Act of Ukraine] (2005). http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/2850-15
[Legal Act of Ukraine] (2015). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/156-19
Ofitsiinyi derzhavnyi sait «Detsentralizatsiia v Ukraini». http://decentralization.gov.ua/
Porter, M. E. Konkurentsiya [Competition]. Moscow: ID «Vilyams», 2005.
Sokolenko, S. I. Klastery vhlobalniiekonomitsi [Clusters in the global economy]. Kyiv: Lohos, 2004.
Tereshko, Yu. V., Tardaskina, T. M., and Bohatyryova, L. D. "Osoblyvosti rozvytku Internet-startapiv v Ukraini: realii i per-spektyvy" [Features of the development of Internet-startups in Ukraine: the realities and prospects]. Aktualni problemy eko-nomiky, no. 12 (2015): 435-443.
Voinarenko, M. P., and Rybchynska, L. A. "Rol klasternoi polityky u formuvanni innovatsiinoho potentsiala rehionu" [The role of cluster policy in shaping the innovation potential of the region]. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu. Seriia «Ekonomichni nauky». Vol. 2, no. 3 (2011): 46-53.
"Zvit pro konkurentospromozhnist rehioniv Ukrainy 2011" [Report on the Competitiveness of Ukrainian Regions 2011]. Fond «Efektyvne Upravlinnia» za pidtrymky Vsesvitnyoho ekonomichnoho forumu. http://www.compet.kh.gov.ua/im-ages/doc/Presentation_Competitiveness_report_2011_ua.pdf
<
О ^
LU <
=n
_Q <
=H О
<
Si
Ш
